Ім'я файлу: Практичне 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 26.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
практичне 3.docx

Осадча Яна Олегівна

3203

Практичне 1.

Тема: Організація та планування статистичних досліджень.

Теорія та поняття статистичного спостереження, етапи його проведення.

Статистичне спостере­ження – це планомірне, си­стематичне, науково органі­зоване збирання даних про явища суспільного життя шляхом реєстрації їх істотних ознак.

Усі дані, які ми одержуємо під час проведення статистич­ного спостереження, на наступних етапах статистичного дослідження можуть істотно вплинути на вірогідність теоретичних і практичних висновків.

Статистичне спостереження відповідно до вимог статистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим і чітко організованим. Воно складається з чотирьох елементів:

1) проектування спостереження – це розробка плану статистичного спостереження, який обов’язково охоплює програмно-методологічні та організаційні питання його проведення;

2) підготовка спостереження – це підготовка інструментарію спостереження (друкування бланків, перевірка реєстрів об’єктів, які повинні подавати дані, підготовка осіб, які здійснюватимуть спостереження, а також проведення пробного спостереження;

3) проведення спостереження – це процес реєстрації фактів і явищ;

4) контроль одержаних даних.

Планування статистичного дослідження. Мета та завдання дослідження.

Цілі і завдання статистичного спостереження встановлюють із сутності досліджуваних явищ та процесів і завдань, поставлених пе­ред дослідженням у цілому. Цілі спостереження завжди формулюють­ся в документах, що його зумовили (у правовій статистиці це можуть бути постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерств і відомств).

Мета – це пізнавальне завдання спостереження. Метою статистичного спостереження є необхідність збирання високоякісного статистичного матеріалу на базі обґрунтованого значення ознак досліджуваного явища, щоб внаслідок проведеного аналізу можна було одержати реальну характеристику досліджуваних явищ і процесів.

Для правильної організації статистичної роботи важливе значен­ня має точне, науково обґрунтоване визначення об’єктай одиниці спостереження.

Джерела статистичної інформації. Об’єкт дослідження, одиниця

спостереження.

Об’єктом статистичного спостереження називаються ті суспільні процеси і явища, які підлягають статистичному дослідженню. Об’єк­ти правової статистики диференціюються залежно від галузей право­вої статистики.

Об’єкти кримінально-правової статистики:

• злочини, передбачені кримінальним законом, – суспільно небез­печні діяння;

• особи, які вчинили злочин або суспільно небезпечні діяння;

• покарання.

Об’єкти цивільно-правової статистики:

• цивільні правовідносини, що є цивільно-правовими деліктами (ци­вільне правопорушення), які вирішуються в судовому порядку;

• сторони цивільного процесу – позивач і відповідач;

• рішення суду.

Об’єкти адміністративно-правової статистики:

• адміністративні правопорушення;

• особи, які вчинили адміністративні правопорушення;

• адміністративні стягнення.

При визначенні об’єкта необхідно з’ясувати особливості, риси, ознаки, властиві досліджуваному об’єкту і що відрізняють його від інших.

Одиниця сукупності – це первинний елемент статистичної сукупності, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації, а також підставою обліку, який ведеться під час дослідження.

Одиниця спостереження – джерело інформації у процесі спостереження: первинна організація, підприємство, адміністративно-територіальна одиниця, господарський суд, прокуратура, МВС, виправно-трудова установа, нотаріат.

ПРИКЛАД. Треба дослідити дохід на родину в певному регіоні. Досліджується населення регіону – сукупність. Одиниця сукупності – людина. Одиниця спостереження – окрема родина.

Головна особливість відображення об’єктів в правовій статистиці полягає в тому, що статистика обліковує лише ті злочини, цивільно-правові правовідносини та адміністративно-правові делікти, з приводу яких відбувся офіційний судовий розгляд, тобто вони мають бути зареєстровані в пра­воохоронних органах. Якщо з якихось причин і умов той інший факт не зареєстрований, то в правовій статистиці йо­го не існує. Усім об’єктам правової статистики притаманна значна латентність, тобто діяння вчиняються, але не реєструються. Зрозуміло, що найбільша латентність властива адміністративно-правовим деліктам.

Види досліджень за обсягом: вибіркові та суцільні.

Крім організаційних форм розрізняють й види статис­тичного спостереження.

Поточне (безперервне) спостереження полягає в безпе­рервній реєстрації фактів по мірі того, як вони виникають. Наприклад, реєстрація актів громадянського стану, облік зареєстрованих злочинів, пожеж тощо. При поточному спостереженні факти реєструються постійно.

Перервне спостереження відображує рівень того чи іншого правового явища на якусь-то дату чи момент часу. Воно завжди проводиться з метою одержання даних, які не можна одержати іншим шляхом. Воно може проводи­тися як періодичне, тобто здійснюється через певні про­міжки часу (наприклад, перепис населення проводиться один раз через десять років), або одноразове, тобто здій­снюється епізодично з метою вирішення певних соціально-економічних завдань (наприклад, перепис плодово-ягідних насаджень, облік і характеристика особи жебрака). Застосу­вання того чи іншого виду статистичного спостереження залежить від природи досліджуваного явища суспільного життя і мети дослідження.

У правовій статистиці використовуються усі види стати­стичного спостереження.

За охопленням одиниць сукупності розрізняють суцільне і несуцільне спостереження.

При суцільному спостереженні обліку підлягають усі без винятку одиниці сукупності (наприклад, при перепису насе­лення обліку підлягають усі мешканці країни). Суцільним має бути облік усіх правових явищ, тобто усі вони (про які стало відомо правоохоронним органам) обов’язково повинні бути зареєстровані. Зрозуміло, що суцільне спостереження найбільш чітко характеризує рівень, структуру, динаміку та взаємозв’язки явищ.

Несуцільнеспостереження застосовується внаслідок низки причин (з метою економії часу, зусиль і коштів, а також у зв’язку з неможливістю проведення суцільного спостереження. Воно дає змогу швидше одержати результати статистичного дослідження і зекономити значну частину зусиль і коштів.

В разі несуцільного статистичного спостереження реєстрації підлягають не всі одиниці сукупності, а якась їх частина. Воно поділяється на такі види: спостереження основного масиву,монографічне та вибіркове.

Спостереження основного масиву охоплює переважну частину елементів сукупності. При цьому поза спостереженням залишається та частина одиниць сукупності, про яку заздалегідь відомо, що вона не може істотно вплинути на характеристику досліджуваного явища в цілому. Раніш це спостереження часто застосовувалося для вивчення цін и ринках (вивчалися ціни на великих ринках міста, а на малих ринках не вивчалися).

Твердження, що у перспективі цей вид спостереження буде ширше застосовуватися, не відповідає дійсності, том що усі країни світу при вивченні цін застосовують вибіркове спостереження.

Монографічне спостереження – це ретельне вивчення окремих типових елементів сукупності.

Воно може застосовуватися для повнішого вивчення питань, які неможливо з’ясувати при суцільному спостереженні (наприклад, детальне вивчення діяльності усіх підрозділів органів внутрішніх справ конкретного регіону з метою поширення його наслідків на усі інші органи внутрішніх справ країни). Це вид спостереження сукупності широко застосовується для характеристики досвід роботи виправно-трудових установ.

Вибіркове спостереження – це такий спосіб несуцільного спостереження, при якому вивченню підлягає певна випадково відібрана частина одиниць досліджуваної сукупності (наприклад, кожна десята або двадцята одиниця) з метою подальшої її характеристики показниками усієї сукупності тобто кожна одиниця сукупності повинна мати рівний шанс потрапити до вибіркової сукупності. Проведення вибіркового спостереження ґрунтується на знаннях математичної статистики і теорії ймовірності.

Поняття про генеральну та вибіркову сукупність.

Найважливіша ознака вибіркового спостереження як виду несуцільного спостереження – випадковий характер вибірки, а головна його особливість полягає в тому, що при відборі одиниць сукупності для обстеження забезпечується рівна можливість попадання у відібрану частину будь-якої з одиниць. Переваги вибіркового спостереження перед суцільним спостереженням реалізуються лише при дотриманні наукових принципів його організації і проведення, тобто відповідного, насамперед неупередженого, випадкового відбору одиниць для спостереження.

Отже, вибіркова сукупність повинна повністю відтворювати склад генеральної сукупності. Саме тому при розгляді питань що стосуються вибіркової сукупності необхідно зупинитися на основних термінах вибіркового спостереження.

Генеральна сукупність– це вся сукупність одиниць, з якої проводиться відбір частини одиниць для вибіркового спостереження. Таким чином, відібрана в певний спосіб частина генеральної сукупності для вибіркового спостереження називаєтьсявибірковою сукупністю. Узагальнюючі показники генеральної сукупності називаютьсягенеральними, а відповідні показники вибіркової сукупності –вибірковими. Водночас принцип випадковості відбору забезпечує всім одиницям генеральної сукупності рівні можливості потрапити у вибіркову сукупність.

Таким чином генеральна сукупність (N) це сукупність одиниць, з якої проводиться відбір деякої їх частини для статистичного дослідження. А вибіркова сукупність (n) це сукупність одиниць, яка відібрана з генеральної сукупності і піддана спостереженню (реєстрації ознак що цікавлять дослідника).

Генеральна сукупність (а слідом за нею і вибіркова сукупність) може бути кількісною або якісною, що залежить від того, чи є ознаки, властивості одиниць спостереження кількісними (вік) або якісними (стать). Ця відмінність припускає, що статистичний опис сукупності приймає або форму середніх арифметичних, або форму питомої ваги (частки). Тим самим, абсолютно природно, що між цими показниками генеральної і вибіркової сукупностей є якась відмінність, інакше кажучи, існує помилка у визначенні показників вибіркової сукупності саме тому, що остання є частиною генеральної сукупності. Отже, ці так звані похибки репрезентативності є розбіжністю між показниками вибіркової і генеральної сукупності. Відповідно, наголошуючи що частина завжди відрізняється від цілого і має певні відмінності, а самі ті що є між показниками генеральної і вибіркової сукупностей, в статистиці називають похибками репрезентативності. Відповідно вони пояснюються тим, що вибіркова сукупність не зовсім точно відображає склад генеральної сукупності. Таким чином,середня в генеральній сукупності відрізняється від середньої у вибірковій сукупності на величину похибки репрезентативності. Похибки репрезентативності можуть бути систематичними і випадковими. Якщо перші виникають у зв'язку з особливостями прийнятої системи відбору і обробки даних спостережень або у зв'язку з порушенням встановлених правил відбору, то другі в наслідок недостатньо рівномірного уявлення у вибірці окремих видів одиниць генеральної сукупності.

Наприклад, генеральна сукупність правопорушників складається з 500 осіб. З них 30% складають злочинці, які виховувались в неповних сім’ях. При вибірковому спостереженні було вивчено 50 правопорушників, серед яких питома вага таких осіб склала 25%. Помилка вибірки дорівнює 30-25=5%. Середня арифметична величина віку злочинців в генеральній сукупності склала 28,3 роки, а у вибірковій сукупності – 26,5 років, що дає похибку яка дорівнює 28,3-26,5=1,8 років.

Визначення обсягу вибіркової сукупності має суттєве значення для дослідників. Кількість одиниць сукупності, що відбираються для вибіркового спостереження, має бути досить велика. Водночас, кількість одиниць, відібраних для вибіркового спостереження завжди залежить від того наскільки однорідна чи різнорідна сукупність. Якщо сукупність однорідна, тим менше одиниць відбирається, і навпаки, чим різнорідніша сукупність тим більше одиниць необхідно відібрати. Необхідно врахувати й те, що чим менше одиниць відбирається для спостереження тим більше може бути похибка репрезентативності. Так і в тому разі, якщо для вибіркового спостереження відбирається дуже значна кількість одиниць, то відбувається зайва витрата часу на його проведення, що призводить до нівелювання основного змісту та цілей вибіркового спостереження. Беззаперечно, що основний зміст вибіркового спостереження полягає у можливості значно швидше і з найменшими витратами часу отримати необхідні результати.

Враховуючи те, що основним завданням при проведенні вибіркового дослідження у правовій статистиці є визначення репрезентативного обсягу вибіркового спостереження, тобто скільки необхідно проаналізувати одиниць з генеральної сукупності, щоб одержана випадкова похибка середнього значення досліджуваної ознаки не перевищувала визначеної величини похибки репрезентативності з достатньою імовірністю. Отже, визначення величини похибки середнього значення ознаки для встановлення обсягу вибірки є досить важливим моментом.

Вимоги до формування вибіркової сукупності.

Визначення можливої і фактично допущеної помилки вибірки має значну роль в рішенні питання про можливість застосування вибіркового методу. Величина помилки характеризує ступінь надійності результатів вибірки, а тому знання цієї величини необхідне при оцінці параметрів генеральної сукупності. Оцінка можливої величини і складу помилок репрезентативності лягають в основу планування проектованого вибіркового спостереження.

При проведенні вибіркового спостереження необхідно враховувати наступні обставини, що обумовлюють величину випадкової помилки репрезентативності, а саме, спосіб формування вибіркової сукупності; ступінь коливання ознаки, що вивчається, в генеральній сукупності та об’єм (обсяг) вибірки. Зрозуміло, що збільшення розміру вибірки за інших рівних умов дає велику впевненість (чим більше одиниць потрапляє у вибірку, тим меншою буде можлива помилка), але оскільки потрібна можливо менша вибірка, в статистці виробляються способи, які або забезпечують підвищення точності оцінок при фіксованому розмірі вибірки, або дозволяють зменшити розмір вибірки, що вимагається для отримання заданої точності.

Враховуючи вищезазначене, підкреслимо, що похибка репрезентативності залежить від багатьох чинників: по-перше, імовірності, з якою ми бажаємо отримати результат; по-друге, кількості одиниць вибіркової сукупності; по-третє, однорідності досліджуваної сукупності, і по-четверте, від способу відбору одиниць у вибіркову сукупність.

Види вибірки. Види досліджень за часом: одномоментні,

динамічні (проспективні та ретроспективні).

За часом його проведен­ня, тобто за моментом реєстрації, статистичне спостережен­ня поділяється на поточне та перервне (періодичне і одноразове).

За способом відбору одиниць для обслідування розрізняють такі різновиди вибіркового спостереження:

власне випадкова вибірка (повторна та безповторна);

механічна;

типова (районована);

серійна (гніздова);

комбінована;

моментне спостереження.

Власне випадкова вибірка. За такого способу відбору всі одиниці генеральної сукупності мають однакову можливість потрапити в досліджувану групу. Відбір одиниць проводять жеребкуванням.

Приклад власне випадкової безповторної вибірки — тираж виграшів грошово-речової лотереї: усі номери випущених лотерейних білетів кладуть в урну; ретельно перемішують і витягують із неї один за одним наперед задану кількість виграшних номерів.

Якщо, наприклад, потрібно визначити вік 1000 студентів, то на картки однакового розміру записують фактичний вік, кладуть картки в урну; витягнувши з неї одну картку, записують номер і знову кладуть картку в урну, ретельно перемішують картки, знову виймають одну й так до заданої чисельності вибірки. Це приклад повторної вибірки.

Механічна вибірка. Це різновид власне випадкової вибірки, коли всі одиниці генеральної сукупності розміщують у певному порядку:

за алфавітом;

часом реалізації (виробництва);

розміщенням у просторі та ін.

Потім залежно від обсягу вибірки відбирають для дослідження кожну 2, 3, 4, 10-ту і т. д. одиницю.

Механічну вибірку широко застосовують для контролю якості продукції, відбору підприємств певної галузі для дослідження, під час бюджетних обстежень сімей.

Типова (районована) вибірка. Досліджувану генеральну сукупність розбивають на однорідні групи, райони чи зони. Потім із кожної групи випадково відбирають певну кількість одиниць пропорційно частці цієї групи в загальній сукупності.

Наприклад, відбираючи сім'ї для бюджетного обстеження, їх групують за видами економічної діяльності, а потім — за галузями промисловості, виробничими напрямками тощо.

Така процедура забезпечує потрапляння у вибірку представників усіх виділених типових груп, і вибірка стає більш достовірною.

Серійна (гніздова) вибірка. На практиці іноді замість відбору окремих одиниць відбирають цілі групи (гнізда), і вже в кожній групі спостерігають усі без винятку одиниці. Групи (гнізда) відбирають методом власне випадкової безповторної вибірки чи за допомогою механічного відбору.

Наприклад, з інкасаторської сумки випадково відбирають 10 пачок грошей по 100 купюр (це гнізда), а потім перевіряють кожну купюру на зношеність або автентичність.

Мала вибірка. Це несуцільне статистичне обстеження, коли вибіркову сукупність утворено з порівняно невеликої кількості одиниць генеральної сукупності. Обсяг малої вибірки зазвичай не перевищує 30 одиниць і може сягати 4-5 одиниць

Проводячи малі вибіркові обстеження, важливо мати на увазі те. що зі зменшенням обсягу вибірки збільшуються розбіжності між розподілом Стьюдента та нормальним розподілом. За мінімального обсягу вибірки ця розбіжність суттєва, що зменшує точність результатів малої вибірки.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас