РОБОТА З ТАБЛИЧНИМИ ВЕЛИЧИНАМИ
Тема. Поняття масиву.
Алгоритм введення елементів у масив.
Мета: ознайомити учнів з поняттями масиву (табличної величини) та його описом мовою програмування; формувати навички введення і виведення елементів масиву; ознайомити з принципами обробки елементів масиву; розвивати логічне мислення; виховувати інтерес до предмета.
Обладнання: комп'ютери, картки, підручники, посібники, таблиці, опорні конспекти, комп'ютерні презентації.
Учні повинні знати: поняття табличних величин, їх опис мовою програмування Pascal, поняття індексу масиву; означення одновимірних та двовимірних масивів та відмінність між ними; способи введення та виведення елементів масиву, принципи обробки елементів масиву, правила використання операторних дужок, розділових знаків, логічних умов під час обробки масивів, порядок виконання дій на комп'ютері, команди роботи в середовищі мови програмування Turbo Pascal 7.0.
Учні повинні вміти: описувати мовою програмування одновимірні та двовимірні масиви, розв'язувати задачі з використанням уведення, обробки та виведення елементів масиву.
Тип уроку.Урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
Аналіз практичної роботи
II. Актуалізація опорних знань
Задача. Нехай ми працюємо на метеостанції і в наші функції входить підрахунок щогодинного відхилення середньодобової температури. Очевидно, що спочатку потрібно записувати щогодини значення температури, потім знайти середнє арифметичне цих значень, і тільки після цього можна обчислити відхилення кожного записаного значення від середнього арифметичного.
Відповідно доведеться мати справу з 24 змінними величинами, в значеннях яких немає ніякої закономірності. Постає запитання: якими ідентифікаторами їх позначати, яким чином підсумовувати їх значення?
В математиці елементи послідовності позначають таким чином: а1,а2,а3,...,ап.
Скористаємося схожим позначенням і ми:
t[1], t[2], t[3], ..., t[24].
Називатимемо цю послідовність лінійною таблицею (масивом).
Постановка теми, мети
Виклад теми
Пояснення вчителя поєднується з роботою учнів з підручниками та з опорними конспектами.
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ
Масивом називається скінчена іменована послідовність значень одного типу, які розрізняються за індексом.
Індексомвизначається місцезнаходження елемента в масиві.
Найчастіше за індекси використовують порядкові номери елементів масиву. Масив є прикладом структурованого типу даних, оскільки він складається з елементів іншого типу.
Масиви належать до структур з так званим прямим або довільним доступом: для того щоб визначити окремий елемент масиву, достатньо вказати його індекс. Тому, щоб у циклі перебрати всі значення елементів масиву, достатньо міняти індекс його елементів масиву від початкового до кінцевого значення. Зміна індексу відбувається дуже просто: кожне наступне значення більше від попереднього на 1.
Масив називається одновимірним, якщо для задання місцезнаходження елемента в таблиці необхідно вказати значення лише одного індексу.
Масив називається двовимірним, якщо для задання місцезнаходження елемента в таблиці необхідно вказати значення двох індексів.
Приклад1 , одновимірний масив значень температур t[і] протягом доби:
| i (год) | ] | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 ! |
| T [і] | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | -1 | 0 | 0 | 1 | 2 | 2 | 3 | 3 | 4 | 4 | 4 | 3 | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 |
У цій таблиці індекс і вказує на годину протягом доби, a t[i] — на температуру в цю годину. З неї видно, що третій елемент масиву дорівнює 1, тобто t [ 3 ] =1; п'ятий елемент дорівнює 0(t [5] =0); а одинадцятий — 2(і:[11]=2)іт.д.
Приклад 2 , двовимірний масив значень температур t[i,j] протягом перших 5 днів місяця:
| j ( год) i (день) | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21. | 22 | 23 | 24 |
| 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 4 | 4 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 4 | 4 | 4 | 3 | 3 |
| 2 | 3 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 |
| 3 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 3 | 3 | 3 | 3 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 | 0 | о і |
| 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | -1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 1 |
| 5 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | -1 | 0 | 0 | 1 | 2 | 2 | 3 | 3 | 4 | 4 | 4 | 3 | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 |
Перший індекс у цій таблиці означає день місяця, а другий — годину цього дня. Так,
елемент масиву t[4,11] рівний нулю і означає, що 4-го числа об 11-й годині стовпчик тер
мометра показував 0°.
У загальному вигляді всі елементи цього масиву можна описати t[i,j], де i = 1; 2; 3; 4, 5, j=1;2;3;...,24.
Зауваження. У двомірних масивах перший індекс завжди вказує на номер рядка, а другий — на номер стовпчика в цьому рядку. В пам'яті комп'ютера масиви розміщуються по рядках.
Опис масивів:
1. Одновимірний масив
var
<ідентифікатор масиву >:array[m..n] of <тип елементівмасиву>;
Наприклад:
var a:array [1..10] of real;
Виклик елементу масиву: а[i]
2. Двовимірний масив
var
<ідентифікатор масиву >:array [m..n,k..h] of <тип елементів масиву>;
Наприклад:
b:array [1..100, 1..100] of integer;
Виклик елементу масиву: b[I,j]
Задачі на введення елементів у одновимірний масив
Задача І.
Опишіть цілочисельний одновимірний масив з п'ятнадцяти елементів та введіть у нього дані.
Розв'язання Нехай дано масив з п'ятнадцяти елементів: а [ 1:15].
program z1;
uses crt;
var ararray [1..15] of integer;
і:integer;
begin
clrscr;
for i:=l to 15 do
begin
write(‘Уведіть елемент масиву а[', і, ‘]=');
readln(a[i]);
end;
readln;
end.
Задача 2.
Заповніть цілочисельний одновимірний масив з п'ятнадцяти елементів числом 12 та виведіть
його значення на екран.
Розв'язання
program z2;
uses crt;
var array [1..15] of integer;
і:integer;
begin
clrscr;
for i:=l to 15 do
begin
a[ i ]:=12;
Writeln ( a [ ' , I , ' ] = ' ,a[ I ]);
end;
readln;
end.
Задача 3.
Опишіть масив дійсних чисел з семи елементів, заповніть його даними з клавіатури та виведіть
результати на екран.
Розв'язання
program z3;
uses crt;
var a:array [1..7] of real;
і:integer;
begin
clrscr;
for i:=l to 7 do
begin
write ( введіть елемент масиву а[', і, ‘]=');
readln(а[і]) ;
end;
for i:=l to 7 do
begin
writeln(‘a[ ', i,']=',a[i]:2:2);
end;
readln;
end.
Додаткові завдання
Задача 4.Знайти суму елементів таблиці дійсних чисел b [1:8].
Задача 5. Знайти кількість елементів таблиці дійсних чисел b[1:8], рівних числу 2,7.
Задача 6.Замінити додатні елементи таблиці дійсних чисел b [1:8] числом -1, вивести результати
V. Введення та реалізація програм на комп'ютері
VI. Підсумок уроку. Повідомлення домашнього завдання. Мотивація подальшої діяльності
1 2 3 4