1   2   3   4   5   6   7   8
Ім'я файлу: Курсова нормальна.docx
Розширення: docx
Розмір: 193кб.
Дата: 16.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Розповідь про одну із систем фізичного виховання.docx
Фізіологічна характеристика видів спорту.docx
1-2.doc
МОШЕНСЬКА А.С.docx
медична карта.docx
роль спортивних ігор.docx
МОГВ (3).docx


Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Факультет дошкільної освіти

Кафедра дошкільної педагогіки, психології та фахових методик


КУРСОВА РОБОТА

з дошкільної педагогіки

на тему: Організація та методика проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку

Студента 3 курсу, групи ЗДО-31

напряму підготовки 0101 "Педагогічна

освіта",

спеціальності 5.010101 "Дошкільна

освіта"

Пачковського В. В.

м. Хмельницький – 2019 рік

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ………………………7

1.1 Розвиток теорії музичного виховання дітей дошкільного віку…………………………………………………………………………..7

1.2 Завдання та засоби музичного виховання дітей дошкільного віку…………………………………………………………………………13

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ МУЗИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДОШКІЛЬНИКАМИ……………………………………………………23

2.1 Структура та зміст, методи проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку………………………………………………….23

2.2 Розробка практичних порад педагогам щодо методики проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку……………...37

ВИСНОВКИ………………………………………………………...44

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………..50

ДОДАТКИ…………………………………………………………...52


ВСТУП

Головною метою дошкільної освіти на сучасному етапі розвитку суспільства є створення сприятливих умов для особистісного ставлення і творчої самореалізації кожної дитини формування її життєвої компетентності. Розвитку її ціннісного ставлення до світу Природи, Культури, Людей, самої Себе.

Щоб дитина виросла чуйною, милосердною, відвертою, могла здійснювати добрі вчинки і співпереживати , радіти від щирого серця, ми, дорослі оточуємо її любов’ю та красою. Невичерпним джерелом такої краси віддавна є мистецтво живопис, театр, музика. Завдання педагога – допомогти дитині пізнати спадщину рідної культури і зробити її своїм духовним надбанням.

Музичне виховання є організованою складовою всього навчально – виховного процесу в дитячому садку. Воно відграє важливу роль у гармонійному розвитку дитини. Залучення дитини до музики важливо розпочинати в ранньому віці й вводити її у світ музичної культури поступово. Музична практика дитини виявляється через сприйняття музики, її виконання та музично – освітню діяльність. У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різними музичними творами, набувають певні знання, виробляють уміння й навички слухання музики, співу, музично-ритмічних рухів. У дітей з’являються любов до музики, формуються музичні здібності, оцінювання ставлення до музичних творів.

У нормативних документах, що стосуються цього питання, зокрема у листі Міністерства освіти та науки України зазначається, що у сучасній дошкільній практиці музичне мистецтво постає ефективним засобом розвитку особистості дитини .

та в «Базовому компоненті дошкільної освіти», проголошується необхідність набуття дитиною дошкільного віку різних видів компетенцій, однією з яких є музична діяльність [2; 24].

Орієнтири художньо-естетичного виховання дітей дошкільного віку знайшли своє відображення у Законі України «Про дошкільну освіту» в «Базовому компоненті дошкільної освіти», в освітніх програмах виховання дітей дошкільників «Оберіг», «Соняшник», «Дитина», «Дитина в дошкільні роки», «Стежина», «Українське довкілля», «Я у Світі», «Впевнений старт», а також парціальних програмах «Веселкова музикотерапія:оздоровчо-освітня робота з дітьми старшого дошкільного віку», зміст яких дає змогу виокремити й детальніше охарактеризувати музично-естетичну діяльність у вихованців дошкільного навчального закладу [10;12;22].

Естетичне виховання дітей засобами музичного мистецтва досліджували у своєму творчому доробку класики музичної педагогіки О.Апракісіна, А. Артоболевська , Б. Асаф`єв, Л.Баренбойм , Н. Ветлугіна, Д. Кабалевський, К.Стеценко, Б, Яворський та інші [15].

У світовій педагогічній практиці існують декілька відомих концепцій музичного виховання дітей, які стали основою для розробки різних програм і методик. Однією з найвідоміших, поширених більш ніж в 40 країнах світу, є концепція Карла Орфа "Шульверк. Музика для дітей".

Слово "Schulwerk", зрозуміле без перекладу педагогам усього світу, було створено самим Орфом і позначає "навчання в дії". Головний принцип цієї педагогіки - "вчимося, роблячи і творячи" - дозволяє дітям, виконуючи і створюючи музику разом, пізнати її в реальній , живій дії, в процесі музикування, а не наукоподібного теоретизування.

Орф цінується в усьому світі, як композитор, який запропонував практичну і здійсненну модель музикування з дітьми. Вся "теорія" його концепції зафіксована в нотах - невеликих і повних чарівності партитурах для співу, гри і танцю з акомпанементом орфовських інструментів. Кожна невелика п'єса з Шульверка доступна у виконанні навіть маленьким дітям [23;28].

Уваги заслуговує досвід музичного виховання найменших Т. Науменко, яка захистила кандидатську дисертацію, надрукувала більше, ніж 100 наукових праць, методичних статей. В її доробку майже 10 державних («Малятко», «Базовий компонент дошкільної освіти») та авторських програм. Вона стверджує, що діти сприймають оточуючий світ цілісно, підсвідомо, відчуваючи зв’язки між предметами і явищами. Малята дуже швидко сприймають інформацію, легко засвоюють її. Малюки розуміють не тільки зміст слів, а й інтонацію дорослого. Діти до трьох років підсвідомо засвоюють стиль поведінки, що може вплинути на формування їхнього характеру[21].

Відповідно до плану роботи  ХОІППО 27 лютого 2018 року методистами НМЦ дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти Каратаєвою М.І., Дарченко Л.Г. організовано відкриття обласної школи новаторства Трофімченко І.Є., музичного керівника дошкільного навчального закладу №56 м. Хмельницького з проблеми « Розвиток музичних здібностей та гармонізація емоційно-психофізіологічних станів дітей ».
Керівник проекту Трофімченко І. Є. та авторський колектив  ознайомлюють  з метою, структурою та змістом парціальної програми «Музично-оздоровчі мандрівки з дітьми п’ятого року життя: програма і методичні рекомендації»[ 30].

Під час практичних модулів відпрацьовують музично-оздоровчі техніки у роботі з дошкільниками та демонструють музично-оздоровчі заняття .

Проте, методика проведення музичних занять ще не недостатньо досконала. Саме тому ми обрали тему курсової роботи: ”Організація та методика проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку” .

Мета дослідження: розкрити методичний інструментарій проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку та розробити практичні поради педагогам щодо методики проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку.

Завдання дослідження:

  1. Розкрити теоретичні аспекти музичного виховання дітей дошкільного віку.

  2. З’ясувати методичний інструментарій щодо проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку.

  3. Розробити практичні поради педагогам щодо методики проведення музичних занять з дітьми дошкільного віку.

Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети застосовувалися загальнонаукові методи дослідження: теоретичний пошук, метод вивчення наукової літератури,( аналіз, порівняння, узагальнення).

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (32 найменувань), 5 додатків на сторінках. Основний зміст курсової роботи викладено на 37 сторінках.

РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1 Розвиток теорії музичного виховання дітей дошкільного віку
На початку ХХI століття в науковому середовищі дискутують про невичерпність потенціалу постіндустріальної цивілізації і формування ноосферного суспільства. Підвищується відповідальність науки і одночасно зростає потреба в нових дослідженнях. Вирішення нових завдань здійснюється в умовах високої динамічності соціальних процесів, підвищення активності людини, досягнення її глибшої рефлексії, чітко фіксованої в перебудові ціннісних орієнтацій. Посилення культуро творчої ролі художньо-естетичного виховання як основи культурного розвитку підростаючого покоління на початку ХХІ століття набуває особливої актуальності, потребує нових підходів теорії і практики. У суспільстві все глибше починають розуміти, що особливу роль в естетичному вихованні підростаючого покоління відіграє мистецтво у розмаїтті видів і жанрів.

Музично виховання підростаючого покоління, яке завжди було важливою умовою розвитку культури українського суспільства, тісно пов'язане з освітою і соціально-економічними зрушеннями. 90-ті роки ХХ століття в Україні були особливо значущими - це період отримання державою незалежності, новий етап розвитку українського суспільства.

Важливою характеристикою цього періоду можна вважати процес повернення до загальнолюдських цінностей у духовному житті українців та їх осмислення, поступового накопичення й узагальнення наукових і мистецьких надбань, усвідомлення необхідності глибоких соціокультурних перетворень заради збереження українського народу та його культури.

Здійснення культурологічного аналізу стану музичного виховання в останнє десятиріччя ХХ століття, узагальнення імперичного досвіду музичного виховання як суспільного процесу надає можливість усвідомлення тих перетворень у музично-педагогічній галузі, які почали відбуватися у 1990-х роках, коли в українській музично-педагогічній науці і практиці знайшли своє продовження концепції художнього виховання провідних науковців другої половини ХХ століття про сутність естетичного освоєння дійсності, створення системи естетичного виховання як єдності цілеспрямованих і організованих педагогічних процесів формування у дитячої особистості естетичного відношення до дійсності та його реалізація в естетичній діяльності.

Результати аналізу наукової літератури свідчать, що музично-педагогічна думка в Україні на межі двох тисячоліть успішно розвивалася, а музична педагогіка значно розширювала ареал своїх досліджень. З часу проголошення незалежності і державності України триває активний пошук шляхів розвитку форм і методів, моделей музичного виховання, адекватних сучасному стану культури і цивілізації. Характерними ознаками цього процесу було ставлення в дошкільних закладах до викладання музики як до засобу естетичного виховання дітей шляхом залучення музичного мистецтва.

У країні розпочався процес оновлення освіти, який характеризувався пошуком сучасних педагогічних концепцій і впровадженням у життя нових педагогічних технологій, а поява соціально і змістовно диференційованих як загальної, так і художньої освіти надавала можливості для нового розквіту української музичної педагогіки.

Пошук моделей музичного виховання, адекватних сучасному стану культури і цивілізації, був одним із найголовніших її завдань. Вітчизняну музичну педагогіку у 90-ті роки створювали вчені, науковий доробок яких у цій галузі важко переоцінити (Г.Падалка, Л.Коваль, Л.Масол, О.Михайличенко, О.Ростовський, О.Рудницька, О.Щолокова, О.Олексюк, В.Дряпіка, О.Дем’янчук та інші).

У 90-ті роки були розроблені кардинальні положення про закономірності процесу музичного виховання підростаючого покоління, створювалися концепції виховання особистості засобами музичного мистецтва, розроблялися моделі музично-естетичного виховання в сучасних умовах розвитку українського суспільства.

З часу проголошення незалежності і державності України триває активний пошук шляхів розвитку форм і методів, моделей музичного виховання, адекватних сучасному стану культури і цивілізації. Відомими науковцями було створено декілька науково-педагогічних концепцій музично-естетичного виховання дошкільників , в основу яких була покладена українська національна культура та педагогічні ідеї Б. Яворського, В. Шацької, Д. Леонтовича, Д. Кабалевського та багатьох інших відомих педагогів-музикантів минулого. проблем зарубіжної музичної педагогіки. Взагалі, концепція інтеграції мистецтв як одна з найбільш прогресивних концептуальних моделей, що активно розвивалася в останнє десятиріччя ХХ століття, сприяла вирішенню багатьох педагогічних питань[6;7].

Часто вважають, що музику вивчають, щоб у майбутньому стати музикантами – професіоналами, адже музика потрібна кожному: вона може допомогти щось обдумати, зніме напруження,може сприяти вивченню іноземних мов, математики, дасть поштовх уяві...

Карл Орф вважав: елементарна музична грамотність необхідна кожному. Потрібно лише своєчасно обережно допомогти дитині зазирнути за двері, де живе класична музика. 0т тоді малюки навчаться не лише слухати, а й чути. Музика принесе їм справжню насолоду, стане помічницею у житті.

Здібності дитини розвиваються в процесі активної музичної діяльності. Правильно організувати і направити її з раннього дитинства, враховуючи зміни вікових періодів – завдання педагогів. Німецький композитор Карл Орф розробив систему музичного виховання дітей, засновану на розвитку дитячої творчості. Карл Орф, створюючи свою музично-педагогічну концепцію, адресував її, перш за все, педагогам, що працюють з дітьми у сфері музичного виховання. Під концепцією ми розуміємо систему поглядів на що-небудь, основну думку.

У п'ятитомному навчальному посібнику «Шульверк» (у перекладі російською мовою цю назву означає школа дії, школа творіння, тобто, націлює на активну дію, співпрацю) Карл Орф детально висловлює свою методику, яка стимулює дитяче колективне елементарне музикування. Музична імпровізація дітей є основним методом музичного виховання в посібнику «Шульверк». Його система максимально наближена до можливостей і інтересів звичайної дитини. Невипадкова її назва – «Елементарне музикування», в якому слово «елементарне» має сенс «просте», «доступне кожному» (але не примітивне). Музикування тут розуміється як глибокий і органічний взаємозв'язок музики, руху і мови. Дитяча елементарна музика будь-якого народу генетично нероздільно пов'язана з мовою і рухом. Її Орф назвав «елементарною музикою» і зробив основою свого «Шульверка».

«Шульверк» – це антологія музики для дітей, вперше видана більше 40 років тому. Вона зібрана і відібрана Орфом для співу і танців з акомпанементом ансамблю орфовских інструментів. Кожна невелика п'єса з «Шульверка» є простою партитурою доступну у виконання навіть маленьким дітям. Орф дуже піклувався про якість матеріалу з яким діти стикнуться вперше, тому основу «Шульверка» склав південно-німецький фольклор. Інтерпретація фольклору – ось одна з основних ідей російського «Шульверка». Основним призначенням «Шульверка» є залучення всіх дітей до музики, незалежно від їх здібностей, розкріпачення індивідуально-творчих сил, розвиток природної музичності.Таким чином, система Карла Орфа побудована на синтезуванні різних видів діяльності [23]. Додаток А.

Уваги заслуговує досвід музичного виховання найменших Т. Науменко, яка захистила кандидатську дисертацію, надрукувала більше, ніж 100 наукових праць, методичних статей. В її доробку майже 10 державних («Малятко», «Базовий компонент дошкільної освіти») та авторських програм. Вона стверджує, що діти сприймають оточуючий світ цілісно, підсвідомо, відчуваючи зв’язки між предметами і явищами. Малята дуже швидко сприймають інформацію, легко засвоюють її. Малюки розуміють не тільки зміст слів, а й інтонацію дорослого. Діти до трьох років підсвідомо засвоюють стиль поведінки, що може вплинути на формування їхнього характеру.

Ранній вік науковці досліджують мало, адже важко діагностувати поведінку такої дитини. Результати виховання віддалені в часі. Для перевірки наукової концепції Т. Науменко створила конспекти інтегрованих занять, особисто та з музичними керівниками, вихователями дитячих садків м. Києва апробувала їх протягом тривалого часу. Її конспекти спрямовані на розвиток музичних здібностей дітей, їхній розумовий та мовленнєвий розвиток.

В основу покладено музичні заняття, але нетрадиційні. Від звичайного музичного заняття кожне інтегроване відрізняється тим, що на ньому обов’язкового відбувається активізація мовлення дітей та розвиток розумових операцій (узагальнення, порівняння, аналіз, синтез). Що цьому сприяє?

По-перше, зв’язок музичного заняття з іншими (розвиток мовлення, фізкультура, малювання тощо), які здійснюються за змістом методом «між предметних зв’язків».

По-друге, щоб діти засвоїли певні поняття, потрібно під час заняття відзначати їх інтонаційно, робити логічний наголос на необхідному слові. На заняттях потрібно використовувати велику кількість атрибутів та дидактичного матеріалу. Крім того, у роботі з дітьми Т. Науменко задіювала усі аналізатори: вони не тільки дивилися і слухали, а й нюхали, смакували, торкалися ...

По-третє, важко давати дітям змогу подумати, самостійно відповісти на запитання дорослого. Часто в групах дітей раннього віку вихователі ставлять запитання і самі на нього відповідають. Такий метод виправданий на початковій стадії навчання. Після кількох повторень дитина сама у змозі відповісти на запитання і їй потрібно надати таку змогу. Це допоможе розвинути у дітей розумові здібності, пам’ять, мислення. Під час занять доцільно використовувати музичні інструменти, а також звукозапис. Це сприяє не тільки розвиткові слуху, а й мисленню – ділиться думками Т. Науменко[20; 21].

Отже, музиці відводиться особлива роль у вихованні дитини. З цим мистецтвом людина стикається від народження, а цілеспрямоване музичне виховання вона отримує в дитячому садку – а в подальшому і в школі.

Музичне виховання є одним із засобів формування особистості дитини. У музичному вихованні сприйняття музики дітьми є провідним видом діяльності. І виконавство, та творчість дітей базується на яскравих музичних враженнях.

Суспільство зацікавлене зберегти і передати майбутнім поколінням духовні цінності, в тому числі музичну культуру. Діти повинні розвиватися через пізнання культурної спадщини, виховуватися так, щоб бути здатними його примножувати.
  1   2   3   4   5   6   7   8

скачати

© Усі права захищені
написати до нас