М
ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИКРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет мистецтв
Кафедра методики музичного виховання, співу та хорового диригування
Реєстраційний№__________
«___» _____________ 20__ р.
Використання на уроках музичного мистецтва творчих завдань як засобу активізації музичного сприйняття учнями початкової школи
Курсова робота з фахової дисципліни «Методика музичного мистецтва»
студентки групи ЗММск-19
ступінь вищої освіти бакалавр
спеціальності
014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво)
Куцабіної Заріни Дмитрівни
Керівник кандидат педагогічних наук, доцент Варнавська Л.І.
Оцінка:
Національна шкала ________________
Шкала ECTS ____ Кількість балів____
Голова_______________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
Члени ЕК ________________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
________________________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
________________________________
(підпис) (прізвище, ініціали)
Кривий Ріг – 2021
З
міст| ВСТУП ………………………………………………………………. | 3 |
| РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АКТИВІЗАЦІЇ МУЗИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ........................................................ | 6 |
| 1.1. Поняття «музичне сприйняття» та «творчі завдання» у науково-педагогічній літературі ……………………………………. | 6 |
| 1.2. Методи та прийоми активізації музичного сприйняття учнів молодших класів ……………………………………………………. | 11 |
| 1.3. Творчі завдання як засіб активізації музичного сприйняття учнів молодших класів ……………………………………………… | 15 |
| Висновки до розділу 1 ……………………………………………… | 19 |
| РОЗДІЛ 2. ВПРОВАДЖЕННЯ ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ В ПРОЦЕСІ МУЗИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ... | 22 |
| 2.1. Аналіз стану впровадження творчих завдань в процесі сприйняття музичних творів на уроках музичного мистецтва в молодших класах …………......................………………………….. | 22 |
| 2.2 Комплекс творчих завдань, спрямованих на активізацію музичного сприйняття учнів молодших класів…………………… | 26 |
| 2.3. Результати практичної роботи .................................................... | 28 |
| Висновки до розділу 2 ………………………………………………. | 32 |
| ВИСНОВКИ …………………………………………………………. | 34 |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………........ | 36 |
| ДОДАТОК А………………………………………………………… | 40 |
ВСТУП
Актуальність дослідження. Одним із завдань музичного виховання учнів молодших класів є аналіз, інтерпретація та оцінка мистецтва через сприйняття творів музичного мистецтва, прояв емоційно-ціннісне ставлення до них у різний спосіб (словами, рухами, мімікою, лініями, кольорами тощо) та зосередження на деталях, пояснення вподобань у творах мистецтва, визначення відомих засоби художньої виразності. Виконання творчих завдань є одним з найважливіших та найбільш ефективних засобів активізації музичного сприйняття, про те на даний момент потребує додаткового вивчення.
Термін «сприйняття» має два значення. У першому сенсі це образ предмета, що виникає в результаті сприйняття, у другому сенсі – процес формування цього образу. Ми використовуємо цей термін у другому розумінні як процес формування музичного образу в голові слухача.
Проблема музичного сприйняття має глибоку історію [29, c. 113]. Важливу роль у формуванні цієї науки зіграли праці Б. Асаф’єва, Н. Гродно, Д. Кабалевського, А. Сохора, О. Костюка, П. Мішель, В. Медушевського, Є. Назайкінського, Б. Теплова, В. Шацької та багатьох інших вітчизняних та зарубіжних учених.
Теорія музичного сприйняття сформувалася на стику багатьох наук, зокрема естетики та соціології, психології та освіти. Ідеї цих наук, взаємодіючи в контексті теорії музичного сприйняття, плідно впливають на розвиток проблем музичної педагогіки. Це, наприклад: психологічна доктрина В. Медушевського про поступове формування перцептивних образів як процесу розгортання їх внутрішнього буття – доктрина розкриває процесуальну природу музики, побудову музичних творів у зв’язку з їх орієнтацією на слухача; доктрина про мелодичну активність слуху О. Костюка тощо. Сприйняття музики досліджується різними способами. В психофізіологічних дослідженнях М. Блінока, О. Гарбузова, А. Гоцдінера,
І. Догель, І. Тарханов та інших вивчаються органічні реакції слухачів на музику або окремі її компоненти, записані пристроями. Психологічний напрямок складається з досліджень Л. Бочкарьова, В. Ветлугіна, А. Гоцдінера, В. М’ясіщіва, С. Науменко, Г. Тарасова та іншіх науковців присвячених музиці та перцептивним здібностям людини.
Питання музичного сприйняття досить глибоко вивчене, проте вплив творчих завдань на активізацію музичного сприйняття під час уроків музичного мистецтва потребує додаткового розгляду. Темою нашого дослідження є «Використання на уроках музичного мистецтва творчих завдань як засобу активізації музичного сприйняття учнями початкової школи»
Мета дослідження: обґрунтування ефективності творчих завдань для активізації музичного сприйняття учнів початкової школи на уроках музичного мистецтва.
Завдання нашого дослідження є:
вивчити поняття «музичне сприйняття» та «творчі завдання», наведені у науково-педагогічній літературі;
розглянути методи та прийоми активізації музичного сприйняття учнів молодших класів;
надати характеристику творчим завданням як засобу активізації музичного сприйняття учнів молодших класів;
провести аналіз ефективності впровадження творчих завдань в процесі активізації сприйняття музичних творів на уроках музичного мистецтва в молодших класах;
розробити комплекс творчих завдань, спрямованих на активізацію музичного сприйняття учнів молодших класів.
Об`єкт дослідження: музичне сприйняття учнів початкових класів.
Предмет дослідження: використання творчих завдань на уроках музичного мистецтва як засобу активізації музичного сприйняття учнів початкової школи.
Методи дослідження:
теоретичні: аналіз, узагальнення, порівняння – для визначення сутності та проведення аналізу;
емпірічні : спостереження, метод творчих завдань для активізації музичного сприйняття на уроках музичного мистецтва в початкових класах;
– математичні : для визначення кількісних показників.
Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, розміщена на 40 сторінках, містить 7 таблиць, 1 додаток, при її написанні було використано 33 літературних джерела.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АКТИВІЗАЦІЇ МУЗИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
1.1. Поняття «музичне сприйняття» та «творчі завдання» у науково-педагогічній літературі
Сприйняття музики не є вродженою якістю людини, проте саме сприйняття музики має великий вплив на духовний світ людини. Дмитро Кабалевський підкреслював велике значення сприйняття музики для занять музикою тому що, досвідчене, продумане сприйняття активізує почуття і думки учняів. Пізнавальні та творчі здібності учнів розвиваються у спілкуванні з музикою, у процесі цілеспрямованого аналізу музичних творів. Поза сприйманням музика як мистецтво взагалі не існує.
Музична освіта має різне значення для розвитку духовного світу кожного учня, враховуючи індивідуальні особливості, фізичні та розумові можливості кожної дитини. На музичний розвиток учнів благотворно діють два чинники: сила музичних вражень, з одного боку, та багатоманітність вражень – з іншого. У процес сприйняття музики включається досвід безпосередніх переживань і роздумів учнів, який формується під впливом музичного мистецтва, а також художній досвід, пов’язаний з виконанням музики.
Музичне сприйняття – багаторівневий процес чуттєвого відображення музики при її безпосередній дії на органи чуття. Це дає змогу розглядати музичне сприйняття як основу для того, щоб учні навчились переживати емоційне та естетичне ставлення до дійсності, втіленої в музичному мистецтві.
А. Сохор розглядав музичне сприйняття як складний багатоетапний процес слухання, розуміння і відчування музики; його інтерпретація та оцінка, формування у слухача ставлення до сприйняття та подальший наслідки твору, тобто розуміння та переосмислення після виконання, вплив на подальшу поведінку слухача [5 , с. 100].
Визначена послідовність у процесі музичного сприйняття є умовною. Спільним на всії ланках музичного сприйняття є значний вплив на музичне сприйняття при переживанні та розумінні музичного твору, тому здатність слухача сприймати зміст музичного твору залежить від певної сфери знання, слухового досвіду та навичок.
У сучасній науці існує декілька точок зору на структуру процесу музичного сприйняття.
В. Білобородова виділяє п’ять основних структурних складових психологічного механізму музичного сприйняття: емоційна реакція на музику, музичний слух, мислення, пам’ять, здатність брати участь у процесі [1, с. 20]. На його думку, ці компоненти є необхідною частиною музичного сприйняття, і жоден з них не може бути виключений з них, не впливаючи на процес сприйняття.
Г. Панкевич, розуміючи під структурою сприймання музичних творів спосіб поєднання і взаємозв’язку його складових елементів, виділяла такі основні елементи: сприйняття: сьогодення (безпосереднє сприйняття твору); минуле (безпосереднє порівняння з уже почутим, його актуалізація) і майбутнє (передбачення подальшого музичного розвитку); об’єктивне та суб’єктивне, аналіз та синтез інформації про почутий твір [3, с. 194].
О. Рудницька розглядає структуру музичного сприйняття як певну діяльність, процес і результат якої визначається системою перцептивних та інтелектуальних здібностей [6, с. 288]. Вона вважає, що перший рівень сприйняття вимагає розвитку тих навичок, які дозволяють слухачеві виділяти окремі образи, контролювати їх розвиток та поєднувати індивідуальні враження.
На другому етапі сприйняття необхідно розвивати вміння аналізувати твір, порівнювати його з різними явищами художньої культури тощо. Знання історичного та культурного контексту створення музичного твору забезпечує свідоме об’єктивування та вибірковий музичний образ. Формування цієї групи навичок відбувається головним чином за рахунок рівня музичної освіти учнів, який визначає характер сприйняття та ступінь його доцільності.
В. Хансен запропонував такий підхід до структури музичного сприйняття:об’єкт сприйняття, суб’єкт сприйняття, процес сприйняття [2 , с. 27].
Проаналізовані підходи показують, з одного боку, складність та динаміку музичного сприйняття, а з іншого – певне обмеження у розкритті його структури залежно від конкретного аспекту вивчення цього явища: соціологічного, психологічного, музикознавчого, педагогічного тощо.
Під структурою музичного сприйняття ми розуміємо тип поєднання та динамічних відносин між даним музичним твором як об`єктом та слухачем як суб’єктом сприйняття. Виділяють три компоненти зазначеної структури: об’єкт, суб’єкт та процес взаємодії цих елементів, тобто процес сприйняття.
Процес музичного сприйняття визначається взаємодією музики та слухача. Слід розрізняти активні та пасивні, довільні та мимовільні, свідомі та несвідомі компоненти взаємодії музики і слухача в процесі музичного сприйняття. Для визначення характеру цієї взаємодії потрібно враховувати, що слухач виступає як особистість – суб’єкт, на яку впливає музика.
Основними факторами, що впливають на музичне сприйняття є:
музичний твір;
духовний світ людини, яка сприймає музичний твір;
досвід людини, яка сприймає музичний твір;
рівень розвитку людини, яка сприймає музичний твір;
психологічні особливості людини, яка сприймає музичний твір;
інші.
Вікові особливості музичного сприйняття учнів визначаються насамперед обмеженістю життєвого та музичного досвіду дітей, специфікою мислення: нездатністю до узагальнення, переважанням цілісного сприйняття. Зокрема, першокласники віддають перевагу веселій, руховій музиці, особливо з огляду на масивність та динаміку звуку, темп та регістр, тембр музики, стверджувальний та розповідний характер музичної виразності, ніжність та різкість, м’якість та жорсткість, насиченість звуку та лірична звучність. Специфічна музична виразність – мелодія, ритмічна організація, емоційне узагальнення інтонаційного розвитку – спочатку більшість учнів не диференціює.
Сприйняття музики молодшими школярами тісно пов’язане з руховими переживаннями (ритмічні рухи, спів). Тому їм ближча ритмічна та яскрава музика, яка відповідає їхньому досвіду та потребі в активному вираженні. Вже шестирічні учні можуть не лише визначити загальний характер музики та її настрій, але й зрозуміти такі жанрові характеристики, як колискові пісні, танці, марші, щоб передати їх у пластичності своїх рухів, жестах, міміці. Молодші школярі чітко демонструють емоційну обізнаність. Однак емоційна реакція дітей у цьому віці має свої особливості: вони безпосередньо та активно реагують на музику і не підозрюють про емоційні стани, які вона викликає. Тому, наприклад, діти не говорять про свої внутрішні переживання («Мені було сумно»), а скоріше вони оцінять загальний характер музики («Була сумна музика»). Діти сприймають музичний твір вцілому як єдиний музичний образ, не відокремлюють власні музичні враження від супутніх вражень, не розрізняють певних засобів виразності та не знають, як визначити свою роль у створенні музичного образу. Вони сприймають більш складну музику вибірково і лише вловлюють у ній те, що їм ближче та доступніше, хоча це не завжди важливіше.
У 3 – 4 класах емоційне сприйняття поступово доповнюється бажанням зрозуміти, що музика виражає і що вона означає. Учні можуть досить повно визначити емоційний зміст музики, дати ілюстративне пояснення і завдяки властивому спостереженню почути деякі деталі музичної мови та відтінки виконання [27, c. 272].
На уроках музичного мистецтва у молодших школярів проявляється творчі прояви сприйняття музики: у відтворенні голосом нескладних мотивів; у виразних рухах під музику; у створенні ритмічного супроводу до музики; в оцінних судженнях про почуту музику; в осмисленні виконання пісень з елементами самостійної інтерпретації тощо.
З приводу особливостей розвитку учнів молодшого шкільного віку доречно застосувати прагнення до творчості при музичному вихованні, а саме застосування «творчих завдань». Розглянемо поняття «творчого завдання» з точки зору різних авторів.
Творче завдання – це взаємозв’язок пізнавального та розумового завдань. Його розв’язання вимагає від учня застосування раніше засвоєних знань та вмінь у новій ситуації, їх комбінацію та перетворення, побудову їх на основі способу розв’язання, бачення нової проблеми в традиційній ситуації.
В педагогічних джерелах наголошується, що загальну теорію й класифікацію творчих завдань ще не створено, проте висувається ряд підходів до їх визначення. Так, В. Моляко [9, с. 42] вважає основною особливістю творчого завдання повну або часткову новизну для суб’єкта, що й складає для нього предмет спеціального пошуку нового способу її рішення й припускає значні розумові зусилля. В. Шаталов [21] називає творчим завданням - завдання «для виконання якого потрібна зміна вивчених правил або самостійне складання нових правил і в результаті вирішення якої створюються суб’єктивно або об’єктивно нові системи – інформація, конструкції, речовини, явища, твори мистецтва». Він розрізняє малі творчі завдання (завдання на кмітливість), навідні завдання (що вивчають чутливість до підказки, що міститься в навідному завданні і допомагає вирішити основну), «багатошарові» завдання (у результаті вирішення серії однотипних завдань можна відкрити загальну закономірність, що лежить в основі їх рішення). Відзначимо, що Д. Богоявленська вважає креативними саме «двошарові» завдання[33, с. 330].Формулюються вимоги, що пред’являються до творчих завдань: вони повинні бути достатньо складними для учнів, відповідати їх пізнавальним можливостям, містити нову фабулу й ідею рішення.
Урок музичного мистецтва – це широке поле для творчості учнів. Це проявляється в різних заняттях учнів у класі. Так, у музичному сприйнятті –як надзвичайне спостереження, здатність замінити незвичне, неповторне, стежити за динамікою музичних образів тощо, в оцінці – багатство ідей, незвичні асоціації, прагнення до самооцінки, оригінальні причини тощо; у процесі виконання: хор, сольний спів, гра на музичних інструментах, музичні ігри, рухи під музику – як необхідність власної інтерпретації мелодій; у власне творчій діяльності учнів – як створення музичних образів на основі отриманих знань [7, с. 91].
1 2 3 4 5 6