Міністерство освіти і науки України
Центральноукраїнський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
Кафедра образотворчого мистецтва та дизайну
Галузь знань: 02. Мистецтво і культура.
Напрям підготовки: 023.Образотворче мистецтво,
декоративне мистецтво, реставрація
РЕФЕРАТ
на тему:
“Навчання методиці викладання образотворчого мистецтва у ЦДПУ імені
В. Винниченка ”
Студентки 4 курсу
мистецького факультету,
денної форми навчання
Василенко Вікторії Олексіївни
Керівник: Гусєва Л. Г.
Кропивницький 2021
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Мета, завдання та предмет курсу „Образотворче мистецтво з методикою викладання” 5
3. Історія розвитку сучасної методики образотворчого мистецтва 14
4. Роль принципів дидактики у навчально-виховному процесі з образотворчого мистецтва 16
5. Педагогічні умови навчання образотворчого мистецтва. 21
6.Методологічні засади навчання викладання образотворчого мистецтва у художніх школах 22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 26
ВСТУП
У час інформаційного розвитку й культурного гальмування, у тому числі й морально-естетичного, дуже важливо зрозуміти актуальність і необхідність компетентного викладання образотворчого мистецтва у ВНЗ, я дуже вдячна ЦДПУ , за можливість, здобувати освіту саме за такою компетентністю, адже саме там протягом 4 років студентів навчають таких дисциплін як малюнок, живопис, композицію, декоративно-прикладне мистецтво, основи образотворчої грамоти та перспективи, скульптуру та пластичну анатомію, історію образотворчого мистецтва, а також проходять спеціальні курси з прикладної, станкової та шрифтової графіки, офорту, гобелену, батику, вишивки, писанкарства, кераміки, знайомляться з іншими видами й техніками образотворчого мистецтва. Художньо-педагогічна підготовка забезпечується глибоким вивченням педагогічних і психологічних наук, методик викладання предметів художнього циклу, проходженням педагогічних практик, які передбачені навчальним планом та навчальними програмами.
На факультеті створена належна матеріально-технічна база для занять образотворчим мистецтвом та дизайном. Художні майстерні мають усі необхідні матеріали для роботи й творчого розвитку студентів. Головним завданням діяльності педагогічного колективу художньо-графічного відділення мистецького факультету є підготовка сучасного фахівця, який не тільки володіє професійними компетенціями вчителя образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, а й, діставши можливість для індивідуальних свобод і маючи доступ до глобальної інформації, постійно розширює простір для власної творчої ініціативи й спроможний внести в сучасну освіту і виховання новітнє бачення суті образотворчого мистецтва, засобами якого людство естетично збагачує навколишній світ, надає йому благородних гуманних рис.
Самі ж Студенти художньо-графічного відділення беруть активну участь у звітних виставках кафедри, факультету, університету з кращими творчими роботами. Студенти факультету є активними учасниками проектів обласного управління культури та туризму спрямованих на популяризацію образотворчого мистецтва, що сприяє формуванню високого художнього смаку, естетичної оцінки, любові до національної культури.
1. Мета, завдання та предмет курсу „Образотворче мистецтво з методикою викладання”
Методика, як вчення про методи викладання, є важливою складовою такої галузі педагогічної науки, як дидактика. Методика конкретизує на навчальному матеріалі основні категорії дидактики: цілі, зміст, організаційні форми та методи навчання. На рівні предметного змісту вона відповідає на запитання: як найкраще навчати, розвивати і виховувати школярів у процесі засвоєння навчального матеріалу? Тобто методика виступає своєрідним „інструментарієм” для вчителя в його педагогічно-практичній роботі.
Образотворче мистецтво з методикою викладання – це педагогічна наука, адже предметом її дослідження є процес формування образотворчих знань, умінь та навичок в умовах навчання дітей у початковій школі. Образотворче мистецтво з методикою викладання в початкових класах визначає основи образотворчої грамоти і пропонує ефективні методи, прийоми і форми організації процесу естетичного виховання молодших школярів, формування у них емоційно-ціннісного ставлення до себе, навколишнього світу і творів мистецтва.
Для успішної підготовки вчителів початкових класів до навчальних планів педагогічних факультетів гуманітарних університетів включено навчальний предмет „Образотворче мистецтво з методикою викладання”. „Образотворче мистецтво з методикою викладання” належить до фундаментальних дисциплін, які формують професійні якості майбутніх педагогів початкових класів.
„Образотворче мистецтво з методикою викладання” як навчальна дисципліна має на меті формування основ професійно-педагогічної свідомості вчителя початкових класів шляхом ознайомлення студентів педагогічних факультетів з основами образотворчої грамоти, з найефективнішими формами організації навчального процесу, найдоцільнішими методами і прийомами навчання молодших школярів на сучасному етапі розвитку школи і науки про дитячу художню творчість. У ході її досягнення реалізовуються наступні завдання:
опанування майбутніми вчителями початкових класів знаннями теорії, історії, методів наукових досліджень в галузі образотворчого мистецтва з методикою викладання;
оволодіння знаннями про цілі і засоби, плани і програми педагогічної діяльності і педагогічного спілкування, об’єкти і суб’єкти педагогічної взаємодії, усвідомлення професійно-значущих цінностей;
оволодіння студентами інтелектуальними та практичними вміннями вирішувати завдання викладання образотворчого мистецтва у початкових класах і сучасними вимогами до уроку та підготовки вчителя до нього;
створення основи для наступного формування творчого підходу до діяльності вчителя початкових класів у школі.
Предмет курсу: зміст, форми організації навчально-виховного процесу та методи викладання образотворчого мистецтва у початкових класах.
У курсі „Образотворче мистецтво з методикою викладання” висвітлюється мета, завдання і зміст вивчення образотворчого мистецтва в початкових класах, розкриваються засоби, методи, прийоми навчально-виховної діяльності учнів на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі, форми організації естетичного виховання молодших школярів в позакласній, позаурочній роботі та засоби підвищення ефективності навчально-виховної роботи з образотворчого мистецтва.
Структура методики продиктована вимогами діючої програми з образотворчого мистецтва для початкової школи і сучасним розвитком науки про дитячу художню творчість. Центральне місце навчальної дисципліни „Образотворче мистецтво з методикою викладання” займають питання формування в учнів початкових класів кольорознавчих, композиційних знань, умінь і навичок, вміння передавати форму об’єктів навколишнього світу, об’єм та простір. Дані знання, вміння і навички формуються в процесі опанування різних видів образотворчої діяльності: малювання на площині, декоративно-прикладної діяльності, аплікації, ліплення, художнього конструювання з паперу.
2. Історія підготовки фахівців з образотворчого мистецтва
Спеціальність “Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво”, яка була відкрита і розвинута на педагогічному факультеті. 1988 року на педагогічному факультеті Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О. С. Пушкіна при спеціальності “Початкове навчання” була відкрита спеціалізація “Образотворче мистецтво”. На кафедрі педагогіки та методики початкового навчання була створена секція образотворчого мистецтва, якою завідував викладач Леонід Вікторович Бабенко.
1999 року на психолого-педагогічному факультеті під керівництвом декана, кандидата педагогічних наук, доцента, заслуженого працівника культури України Віталія Івановича Завіни проходить розширення напрямків підготовки фахівців, і “Образотворче мистецтво” із розряду спеціалізації стає самостійною спеціальністю. А з 2001 року до неї приєднується спеціалізація “Дизайн” й утворюється випускова кафедра образотворчого мистецтва та дизайну, яку очолив кандидат педагогічних наук, доцент Леонід Вікторович Бабенко.
2002 року на базі спеціальностей “Образотворче мистецтво та дизайн”, “Музична педагогіка та виховання” та “Хореографія” було створено мистецький факультет.
2003 року очолив мистецький факультет кандидат педагогічних наук, доцент Леонід Вікторович Бабенко, а кафедру образотворчого мистецтва та дизайну – кандидат історичних наук, доцент Олександр Георгійович Босий, з 2004 року кафедрою завідує старший викладач Лариса Володимирівна Гарбузенко, з 2013 доцент образотворчого мистецтва та дизайну Тетяна Миколаївна Стрітьєвич.
Кафедра образотворчого мистецтва та дизайну мистецького факультету є навчально-науковим структурним підрозділом університету з забезпечення навчальної, методичної, науково-дослідної роботи.
Багаторічний досвід роботи й кваліфікація викладачів кафедри забезпечують високу якість підготовки відповідних спеціалістів. Поряд із науковцями (кандидатами наук, доцентами, магістрами) на кафедрі викладають заслужені художники та члени Спілки художників України, члени Національної спілки народних майстрів України.
Професорсько-викладацький склад кафедри образотворчого мистецтва та дизайну працює над розробкою українського дизайнерського стилю на основі кращих досягнень українського та світового мистецтва.
Студенти здобувають вищу художню освіту. Протягом п’яти років вивчають малюнок, живопис, композицію, декоративно-прикладне мистецтво, основи образотворчої грамоти та перспективи, скульптуру та пластичну анатомію, історію образотворчого мистецтва, а також проходять спеціальні курси з прикладної, станкової та шрифтової графіки, офорту, гобелену, батику, вишивки, писанкарства, кераміки, знайомляться з іншими видами й техніками образотворчого мистецтва.
Програма підготовки дизайнерів передбачає глибоке вивчення спеціальних дисциплін. Студенти поглиблено вивчають комп’ютерну графіку, оволодівають роботою з різними програмами: Word, Excel, Corel, PhotoShop та іншими, працюють в Інтернеті; проходять основи оформлення поліграфічних видань, вивчають основи формоутворення, художнього проектування, кольорознавства, реклами, дизайну середовища (інтер’єра, екстер’єра), освоюють нові конструктивно-технологічні дизайнерські матеріали.
Студенти мають можливість обрати спеціалізацію з дизайну: художнє проектування одягу, конструювання та оздоблення речей побуту й посуду, розробка нових форм меблів, створення стильових елементів архітектури, комп’ютерна графіка в рекламі та поліграфії.
Художньо-педагогічна підготовка забезпечується глибоким вивченням педагогічних і психологічних наук, методик викладання предметів художнього циклу, проходженням педагогічних практик, які передбачені навчальним планом та навчальними програмами.
На факультеті створена належна матеріально-технічна база для занять образотворчим мистецтвом та дизайном. Художні майстерні мають усі необхідні матеріали для роботи й творчого розвитку студентів. Головним завданням діяльності педагогічного колективу художньо-графічного відділення мистецького факультету є підготовка сучасного фахівця, який не тільки володіє професійними компетенціями вчителя образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, а й, діставши можливість для індивідуальних свобод і маючи доступ до глобальної інформації, постійно розширює простір для власної творчої ініціативи й спроможний внести в сучасну освіту і виховання новітнє бачення суті образотворчого мистецтва, засобами якого людство естетично збагачує навколишній світ, надає йому благородних гуманних рис.
На кафедрі хореографічних дисциплін, образотворчого мистецтва та дизайну діють методичні об’єднання викладачів з методики викладання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва (керівник – кандидат педагогічних наук, доцент – Стрітьєвич Т.М.) та графічного дизайну (керівник – кандидат педагогічних наук, старший викладач Фурсикова Т.В.), робота яких спрямована на розвиток професійних компетенцій студентської молоді.
На кафедрі діє методичне об’єднання викладачів, яке працює у сфері розвитку декоративно-прикладної творчості студентської молоді, керівників гуртків позакласної та позашкільної освіти на чолі з членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, старшим викладачем Гарбузенко Л.В.
Професорсько-викладацький склад кафедри проводить активну науково-дослідну та методичну роботу з питань модернізації мистецько-педагогічної освіти в Україні, скеровує широку мистецьку та творчу діяльність студентів художньо-графічного відділення під керівництвом кандидата мистецтвознавства, доцента Кириченко О.І.
Завдяки активній науково-дослідній, педагогічній та творчій діяльності викладачів кафедри кандидата педагогічних наук, доцента Стрітьєвич Т.М., члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, старшого викладача Гарбузенко Л.В., Заслуженого художника України, доцента Федоренко Н.П., кандидата мистецтвознавства, доцента Кириченко О.І., викладачів Гусєвої К.В., Малежик Ю.М., Давидова В.М.) підготовлено переможців Всеукраїнських предметних олімпіад: з живопису та малюнку (м.Кривий Ріг, 2008р.), з живопису (м Ужгород, 2011р), методики викладання образотворчого мистецтва (м.Кривий Ріг, 2010р.), Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у галузі «Мистецтво» (напрям «образотворче мистецтво», 2011р, 2012р), лауреата Всеукраїнського пленеру молодих художників «Мальовнича Україна» (Донецька обл., 2010р), (АРК, Гурзуф, 2010р), переможця Всеукраїнського пленеру молодих художників «Барви осені» (м. Чернівці2010р). В обласних музеях міста систематично організовуються та проводяться персональні виставки викладачів (Пунгіна О.А., Федоренко Н.П., Малежик Ю.М., Давидов В.М., та ін.), студентів (Івасюта Є., Корнійчук В., Тимченко В., Варава М., Добровольська О., Гарбузенко О. та інші) та випускників (Ачкасова М., Коваль В., Лева Ю. Липа М.). З метою популяризації образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва організовано мистецький рух «Alla-prima». В його програмі передбачені відкриті творчі майстерні, етнографічна лабораторія, виставки творчих робіт викладачів та студентів, відкритий пленер, спілкування з професійними художниками та народними майстрами. В межах року організовуються майстер класи: День університету в Дендропарку, Міжнародна акція «Ніч в музеї», Міжнародний день молоді, Міжнародний день дітей, День Незалежності, День міста та День художника.
Студенти художньо-графічного відділення беруть активну участь у звітних виставках кафедри, факультету, університету з кращими творчими роботами. Студенти факультету є активними учасниками проектів обласного управління культури та туризму спрямованих на популяризацію образотворчого мистецтва, що сприяє формуванню високого художнього смаку, естетичної оцінки, любові до національної культури. Відповідно Гранту Президента для обдарованої молоді з 2006 року на базі секції образотворчого мистецтва та дизайну працює мистецька лабораторія «Об’єднай Україну мистецтвом», що сприяє популяризації надбань майстрів образотворчого мистецтва. Художньо-графічним відділенням запроваджено мистецький рух «ALLA PRIMA», що сприяє , ознайомленню дітей та молоді міста та області не лише з теоретичними знаннями візуального мистецтва, а й реалізації можливостей спробувати кожному бажаючому, зробити власні художні роботи у майстернях ліногравюри, колажу, малюнку на склі, у живописних та графічних техніках, познайомитись з методикою виконання запропонованих технік, розкрити власні творчі здібності та вдосконалити вміння роботи з різним матеріалом. Мета цього руху – сприяти самореалізації творчих здібностей та організації дозвілля молоді Кіровоградщини через залучення до образотворчої діяльності в проекті “Відкриті майстерні”, що проводить кафедра образотворчого мистецтва та дизайну.
Завданнями проекту “ALLA PRIMA” є:
– започаткувати мистецький (образотворчий) рух на Кіровоградщині;
– формувати в студентів організаційні здібності та потребу у передачі творчого досвіду;
– сприяти активізації та організації творчого дозвілля молоді.
Здобутками художньо-графічного відділення є навчальні та культурологічні відеофільми до курсів: «Історія образотворчого мистецтва» та «Історія української культури» показаних по обласному та республіканському телебаченню», зокрема: «Жили були...» (графіка В.Мідяника), «Степова зоря» (вишивка Л.Зоріної), «Спогади про Оріану» (2009), «Забуті стежки Ексампею» (2007), «Люди, що світяться» (2007), «Рідне. Близьке, невідоме» (2008), «Різдво всепереможного Сонця» (2010), «Ой, на Купала...» (2007), «Свято Великої Лади» (2006), «Сторінки Велесової книги» (2006), “Легенди Дівич-гори” (2004).
З метою популяризації спеціальності та поширення культури та мистецтва в маси було знято та показано по обласному телебаченню серію програм «Гуадеамус» присвячених результатам студентської творчості. У 2011році на Першому Національному каналі вийшла програма «Український настінний живопис» за творчістю члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, старшого викладача Гарбузенко Л.В..
В рамках студентської науково-практичної конференції, яка щорічно проводиться кафедрою й присвячується дослідженню творчої спадщини видатних вітчизняних митців, художників-педагогів. Стали традиційними художньо-творчі конкурси, де беруть участь не тільки кращі студенти мистецького факультету, а й студенти інших мистецьких навчальних закладів міста і області. Студенти Товстоган І., Гарбузенко О., Піскун Н, Терещенко О, та Попік О. взяли участь у міжнародних науково-практичних конференціях з проблем мистецтвознавства, методики викладання образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, дизайну.
Науково-методичну підготовку студентів зі спеціальності забезпечують провідні фахівці кафедр: кандидат педагогічних наук, професор Бабенко Л.В. (методика викладання дизайну, основи перспективи), кандидат мистецтвознавства, доцент Кириченко О.І. (історія образотворчого мистецтва, декоративно-прикладне мистецтво), кандидат педагогічних наук, доцент Стрітьєвич Т.М. (методики викладання образотворчого мистецтва).
Запорукою перспективи розвитку кафедри є розширення фахової підготовки, магістратура, надання додаткової кваліфікації студентам з графічного дизайну.
Весь комплекс набутих професійних компетенцій, які студенти отримують у процесі вивчення фахових предметів, узагальнюються ними в період педагогічної практики в загальноосвітніх школах та педагогічних коледжах, основною метою якої є перевірка в реальній практичній діяльності їхньої готовності до формування образотворчої й художньої культури школярів засобами образотворчого мистецтва. Педагогічна практика студентів мистецького факультету, займаючи центральне місце в системі професійно-педагогічної підготовки майбутнього фахівця, має певні особливості, що пов’язані з специфікою образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва як виду мистецтва та навчального предмету й передбачає залучення особистості школяра до процесу оволодіння образотворчою культурою, формування його художніх смаків й художньо-естетичних потреб, усвідомлення зв’язку образотворчого мистецтва з навколишнім світом, орієнтацію в основних засобах виразності, розвиток творчих здібностей тощо. Тобто, найбільш необхідною професійною якістю майбутнього фахівця у сфері естетичного виховання має бути його педагогічна культура, як синтез високого професіоналізму й внутрішніх можливостей особистості вчителя. Тому особливого значення в роботі професорсько-викладацького складу кафедр набуває стимулювання і розвиток інтелектуального і продуктивного потенціалу студентів.
Кафедра створює всі умови для виїзду на пленери за межі міста та області (Судак, Феодосія, Новий Світ, Львів, Кам’янець-Подільський, Веселі Боковеньки, хутір Надія тощо). Така практика дає змогу ознайомитись із красою нашої України та відтворити її у творах образотворчого мистецтва, що сприяє розвитку естетичної культури особистості, формує її самосвідомість, ідеали та почуття патріотизму.
З огляду на вищезазначене, кафедра мистецької освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв здійснює професійне призначення та створює умови соціальної та професійної реалізації випускників спеціальностей:
014.12 Середня освіта (Образотворче мистецтво)
023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація
що відповідають освітнім та кваліфікаційним вимогам вищого навчального закладу у вигляді переліку здатностей та умінь вирішувати завдання діяльності.
3. Історія розвитку сучасної методики образотворчого мистецтва
Образотворче мистецтво з методикою викладання має свою історію, традиції та перспективи. Становлення цієї галузі педагогічної науки з найдавніших часів до сучасності досить ґрунтовно висвітлено у великій кількості наукових мистецтвознавчих, педагогічних та історичних праць. Ґрунтовне дослідження історії розвитку методів викладання образотворчого мистецтва знаходимо у праці М.М. Ростовцева „Історія методів навчання малювання”. Дослідження розвитку і становлення сучасної методики образотворчого мистецтва представлено в науковому доробку С.В. Коновець [49].
C.В.Коновець дослідила, що на початку ХХ століття в Україні вчителів мистецького фаху готували у багатьох учительських інститутах: Глухівському (1874), Київському (1910), Вінницькому (1912), Миколаївському (1913), Полтавському (1914), Одеському (1915), Чернігівському (1916). А з 30-х років ХХ століття з’явилися і десятирічні художні школи. Основними складовими мистецької освіти визначалися знання з теорії та історії різних видів мистецтва та уміння і навички щодо художньо-практичної діяльності. Дидактичною базою такої підготовки у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття були матеріали та напрацювання відомих вчених та фахівців з „художньої педагогіки”: Гальяра, О. і Ф.Дюпюї, Г.Кершенштейнера, Ф.Кульмана, Й.Песталоці, А.Сапожнікова, А.Скіноя, Л.Тедда, П.Чистякова, роботи Р.Штейнера (засновника „вальфдорської” педагогіки), М. Монтесорі (авторки ідеї „раннього розвитку і вільного виховання дитини”), А.Бакушинського (розробника теорії „розвитку вільної творчості дитини”); М.Бехтєрєва, Г.Бєди, І.Глінської, М.Кириченка, В.Кузіна, Б.Нєменського, М.Ростовцева, М.Солом’яного, Н.Фоміної, М.Чернявської, Є.Шорохова, Б.Юсова.
Відомо, що з 20-х років ХХ століття найпоширенішими стали два напрямки методики викладання образотворчого мистецтва:
1) методика „комплексного навчання малювання” (Д.Н. Кардовський, М.М.Ростовцев, В.С.Кузін, М.Ф.Солом'яний, М.А.Кириченко, О.Я.Боровиков, В.Ю.Єлін, Г.С.Коробов);
2) методика „розвитку вільної творчості дитини” (А.В. Бакушинський, Г.В.Лабунська, В.Є.Пестель, І.П.Глінська, В.М.Полуніна, Б.М.Нєменський, Н.М.Фоміна, Б.П.Юсов, Л.М.Любарська, О.Є.Ковальов).
Прибічники „комплексного” напрямку розробляли методику викладання образотворчого мистецтва у вигляді низки комплексних тем („Природа”, „Наше місто”, „Охорона здоров'я”), відповідно до яких і структурувався та наповнювався зміст навчальної діяльності школярів: „малювання з натури”, „малювання на теми”, „декоративне малювання” та „бесіди про образотворче мистецтво”. Особливого значення у такій методиці надавалося (за висновками Б.П.Юсова) опануванню „технічного образу” через навчально-технічний рисунок на шкоду „художньому образові” через естетичне сприймання та образотворчість. Такий підхід призвів до спрощення творчого шкільного предмета „Образотворче мистецтво”.
Іншою є сутність методики „розвитку вільної творчості”, яка полягає в актуалізації чуттєвих та творчих можливостей учнів в умовах загальноосвітньої школи. Представником методики „розвитку вільної творчості дитини” був А.В.Бакушинський, який в період становлення вітчизняної педагогіки мистецтва закликав до створення належних умов для „свободи дитячої художньої уяви та творчості”.
Як стверджує С.В.Коновець, справжнє відродження для теоретично-методичних розвідок А.В.Бакушинського настало лише у 70-х роках ХХ століття, коли група небайдужих ентузіастів (митців, педагогів, учених) під керівництвом Б.М.Нєменського та Б.П.Юсова розпочала науково-дослідницьку та практично-методичну діяльність у напрямку створення нової системи художньої освіти та естетичного виховання школярів. Були розроблені та на протязі двох десятиліть апробовані відповідні навчальні програми, посібники і підручники для 1-4-х класів загальноосвітніх шкіл [49].
За найпершими варіантами цих нових методик зміст уроків та види діяльності учнів структурувалися в трьох напрямках: „зображення на площині”, „зображення в об'ємі” та „сприймання мистецтва”. В процесі широкомасштабного впровадження (на теренах всіх республік колишнього Радянського Союзу та, зокрема, в Україні) вони були удосконалені таким чином, що навчальна та художньо-творча діяльність учнів набула нового змістового наповнення за такими умовними напрямками: „колір”, „форма”, „композиція”, „простір та об'єм”, „сприймання дійсності”, „сприймання творів мистецтва”. Протягом майже тридцяти останніх років було детально розроблено, експериментально перевірено та впроваджено в практику широке коло різних програм, посібників, підручників. Послідовники згаданих методик працюють сьогодні в Україні. Серед них: Л.В.Бичкова (м.Полтава), Л.М.Любарська (м.Одеса), Л.В.Бабенко (м.Кіровоград), Є.В.Ковальов (м.Глухів), С.В.Коновець (м. Київ) та багато інших. У зв'язку з цим існують обґрунтовані сподівання на позитивні зміни у змісті та методичному забезпеченні уроків образотворчого мистецтва в початкових класах, де предмети художньо-естетичного циклу мають неабиякий вплив на формування особистості дитини.
4. Роль принципів дидактики у навчально-виховному процесі з образотворчого мистецтва
Успішне виконання навчально-виховних завдань, поставлених у курсі образотворчого мистецтва можливе при дотриманні в процесі викладання науково доведених і перевірених практикою дидактичних принципів. Принципи дидактики визначають зміст, організаційні форми та методи процесу навчання. Принципи дидактики тісно пов’язані між собою і правила одного з них органічно включаються в правила, положення інших принципів дидактики. Спираючись на теоретичні основи педагогіки та психології „Образотворче мистецтво з методикою викладання” використовує загальнодидактичні та принципи мистецької освіти (див. схему 1).
С
хема 1
Принцип науковості. Даний принцип акцентує увагу на тому, щоб учням початкових класів викладалися науково обґрунтовані, перевірені практикою елементарні основи теоретичних знань в галузі образотворчого мистецтва. Образотворче мистецтво ґрунтується на цілому комплексі різноманітних наукових закономірностей. Особливе значення мають закономірності лінійної та повітряної перспективи, світлотіні, композиції, кольорознавства, пластичної анатомії. Тільки під час свідомого оволодіння теоретичними знаннями можливе успішне формування практичних умінь та навичок образотворчої діяльності. Недостатні знання законів зображення, правил відтворення приводить до появи в дитячих малюнках помилок та неточностей. Тому у програмі „Образотворче мистецтво” для 1-4 класів визначено такі основні навчальні проблеми: „колір”, „форма”, „композиція”, „простір та об'єм”.
Принцип виховуючого характеру навчання. Перед образотворчим мистецтвом як навчальним предметом поставлено завдання виховного змісту. Ці завдання розв’язуються на уроках з усіх видів образотворчої діяльності. Так під час уроків сприймання мистецтва розвивається естетичний смак дітей, вміння співчувати, бачити красу у навколишньому світі. Вивчення та аналіз молодшими школярами творів образотворчого мистецтва формує емоційно-естетичне ставлення до об’єктів і явищ навколишньої дійсності, вміння давати власну емоційно-естетичну оцінку творам мистецтва та висловлювати моральну думку про їхній зміст. За умови майстерного викладання образотворчого мистецтва успішно впроваджуються завдання патріотичного, екологічного, естетичного, морального виховання.
Принцип систематичності і послідовності. Даний принцип обумовлює успішний розвиток мислення дитини, активне пізнання школярами оточуючого світу. За допомогою впорядкованої, стрункої системи засвоєння образотворчих знань та формування умінь і навичок учень розкриває характерне в явищах та предметах, завдяки чому може створювати свої власні неповторні творчі роботи.
Принцип свідомості та активності навчання. Діти повинні активно і свідомо оволодівати основами знань образотворчої грамоти і прийомами їх використання на практиці. Результатом такого навчання є нестереотипне ставлення до образотворчої діяльності, свідоме оперування самостійними творчими образами в чуттєвому сприйнятті об’єктів і явищ навколишньої дійсності.
Принцип наочності передбачає використання системи наочних посібників.
Систему наочних посібників можна представити у вигляді класифікації.
Предметні наочні посібники (для малювання з натури – муляжі, гіпсові фігури, розети, іграшки, предмети побуту, опудала птахів і тварин, листя, квіти).
Об’ємні моделі для з’ясування будови предметів, світлотіней, кольорознавства, законів перспективи (дротяні моделі геометричних фігур, фігури людини).
Навчально-методичні таблиці, що демонструють поетапне виконання роботи.
Репродукції художніх картин, рисунків, творів мистецтва.
Педагогічний рисунок учителя на дошці.
Принцип зв’язку навчання з практикою передбачає свідоме використання теоретичних знань з основ образотворчої грамоти у творчій практичній роботі.
Принцип діалогу культур спрямований на врахування художніх інтересів та запитів сучасних школярів та усвідомлення учнями закономірностей історичного розвитку образотворчого мистецтва і художньої культури в цілому. Він передбачає розуміння вчителем того, що спираючись на наявні у школярів естетичні запити та інтереси, необхідно знайти такі форми та засоби їх задоволення, які породжували б нові естетичні потреби. Організовуючи процес естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва, педагог повинен при виборі творів мистецтва і під час їх обговорення максимально враховувати інтереси дітей і використовувати найменшу можливість для зв’язку змісту твору мистецтва з оточуючою дійсністю, спираючись на його життєвий досвід.
Принцип врахування вікових особливостей сприйняття образотворчого мистецтва учнями молодшого шкільного віку. Вікові особливості молодших школярів сприяють засвоєнню національних цінностей, загальнолюдських ідеалів та чеснот, моральних правил, традицій та звичаїв саме через емоційно-почуттєву сферу. Вплив мистецтва викликає позитивні реакції, полегшує і прискорює засвоєння цінностей, що втілені в національній та світовій культурі.
Принцип інтегративності передбачає осмислення єдності видового багатства мистецтва. Для естетичного виховання молодших школярів найбільш доцільна інтегративна взаємодія різновидів мистецтва. У молодших школярів є певна база естетичних знань, оскільки основні види мистецтва: образотворче мистецтво, музика, хореографія, дитяча художня література вивчаються як навчальні предмети у початковій школі. Вступаючи у взаємодію, різні види мистецтва наповнюються новим художнім змістом, здобуваючи якісно нові властивості і якісніше діють на особистість порівняно з впливом окремого виду мистецтва.
Взаємодіючи між собою, різні види мистецтва не тільки розвивають ті сфери почуттів, на які вони діють безпосередньо, але й формують, відточують їх, концентруючи естетичні переживання в різноманітні емоційні стани. Взаємодія різновидів мистецтва в школі спрямована на забезпечення цілісного формування особистості учня: свідомості, моральної та естетичної, морально-етичної поведінки, моральної готовності до праці та естетичного до неї ставлення, творчої активності.
Крім загальнодидактичних педагогіка викладання мистецьких дисциплін визначає специфічні принципи мистецького навчання. Це провідні положення, що визначають сутність, зміст, провідні вимоги до взаємодії вчителя і учнів, виконання яких передбачає досягнення результативності процесу оволодіння учнями мистецтвом.
У монографії „Педагогіка мистецтва” Г.М. Падалка визначає принципи навчання мистецьких дисциплін: цілісності, культуровідповідності, естетичної спрямованості, індивідуалізації, рефлексії [96].
У навчально-методичному посібнику О.П. Рудницької „Педагогіка загальна та мистецька” окреслено такі вихідні положення мистецької освіти [110]:
принцип довершення навчальної дії виховною у педагогічному впливі;
принцип урізноманітнення видів і форм діяльності учнів в організації педагогічної взаємодії;
принцип залежності розвитку особистісних якостей від створюваних педагогічних ситуацій;
принцип емоційної насиченості навчально-виховного процесу;
принцип спонукання до творчого самовираження.
5. Педагогічні умови навчання образотворчого мистецтва.
Під педагогічними умовами навчання образотворчого мистецтва розуміємо цілеспрямовано створені чи використовувані обставини мистецького навчання, які забезпечують досягнення його результативності. Серед них варто визначити такі:
створення позитивної атмосфери навчання образотворчого мистецтва;
досягнення діалогових засад взаємодії учителя і учня в навчальному процесі;
забезпечення пріоритету творчої практичної діяльності.
Створення позитивної атмосфери навчання образотворчого мистецтва вимагає від вчителя забезпечення такого характеру взаємодії на уроці, при якому повністю зникають побоювання за невдалі дії. Адже почуття страху руйнує творчу ініціативу, перешкоджає можливостям розкриття учнів. Довіра ж до вчителя є запорукою досягнення зацікавленого ставлення учня до образотворчого мистецтва.
Забезпечення діалогової взаємодії учителя з учнями – одна з основоположних умов у процесі навчання образотворчого мистецтва. Навчальний процес у системі мистецької освіти, на думку Г.М. Падалки, можна визначити як організоване спілкування між педагогом, який має високий рівень знань з образотворчого мистецтва і тими, хто їх набуває. Учитель повинен ставитися до учня як до суб’єкта, що здатен до саморегуляції, самореалізації відповідно до свого художньо-навчального пошуку [96].
Забезпечення пріоритету практичної діяльності передбачає значущість і першочерговість практичних форм засвоєння мистецтва порівняно з теоретичними. Підготовчі вправи, ескізи, тематичні композиції, декоративно-прикладна діяльність повинна переважати над теоретичними способами вивчення образотворчого мистецтва.
Методологічні засади навчання викладання образотворчого мистецтва у художніх школах
Основне знаряддя образотворчого мистецтва з методикою викладання - методи навчання. Методи навчання – це дидактична категорія. Разом зі зміною змісту освіти повинні змінюватися і методи навчання. За визначенням І.Я. Лернера метод навчання є „системою дій вчителя, який організовує практичну і пізнавальну діяльність учня, що стійко веде до засвоєння змісту освіти”.
Методи навчання виділяються за такими взаємопов’язаними основами:
а) специфікою цілей навчання або видів змісту освіти;
б) особливостями засобів їх засвоєння;
в) специфікою діяльності з організації та здійснення способів засвоєння.
Класифікація методів навчання образотворчої діяльності можлива за такими ознаками:
за джерелом передачі й характером сприйняття інформації: словесні, наочні та практичні (С.Петровський, Е.Галант);
за характером керівництва розумовою діяльністю учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький (М.Скаткін, І.Лернер);
за напрямом діяльності: практичні, практично-теоретичні, теоретичні;
за своїми функціями вони розподіляються на мотиваційні, навчальні, розвивальні, виховні та організаційні.
Розв’язання завдань образотворчого мистецтва у школі базується на наступних методологічних засадах.
Естетичне виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва передбачає моральне удосконалення особистості школяра, є ефективним засобом розумового і загального розвитку особистості дитини, засобом формування її багатого духовного світу.
Навчання і виховання ґрунтуються на пізнанні і засвоєнні школярами естетичної суті образотворчого мистецтва, спрямовані на зближення художніх занять у школі з образотворчим мистецтвом, життям.
Методика образотворчого мистецтва спирається на естетику, педагогіку загальну і мистецьку, загальну і вікову педагогічну психологію, теорію і практику художньої творчості. Втілення навчально-виховних завдань предмету „Образотворче мистецтво” має базуватися на вікових, фізіолого-психологічних особливостях розвитку молодшого школяра, на даних сучасної загальної, педагогічної і вікової психології, на принципах дидактики та мистецької педагогіки.
Навчання образотворчого мистецтва являє собою неподільний процес освіти, виховання і розвитку: оволодіння знаннями, вміннями, навичками і формування художньо-творчих, емоційно-чуттєвих якостей; єдність активних методів навчання і творчої самостійності дітей.
ВИСНОВКИ
Як результат вивчення навчальної дисципліни у студентів формується здатність викладати фахові дисципліни у дитячих спеціалізованих художніх та мистецьких закладах освіти. Володіння культурою мислення, що виявляється в здатності сприймати й узагальнювати інформацію відповідно до представлених цілей підготовки фахівця під час вивчення дисципліни. Прагнення до саморозвитку, постійного підвищення кваліфікації та майстерності. Правильне використання різних мовних засобів відповідно до комунікативних намірів; уміння влучно висловлювати думки для успішного розв’язання проблем і завдань у професійній діяльності.
Мають володіти навчальними методиками, теорією та методикою професійної художньої освіти та дидактикою викладання спеціальних дисциплін з фаху, формувати естетичні смаки, художні навички учнів дитячих спеціалізованих художніх та мистецьких закладах освіти. Здатність здійснювати збереження, обробку та редагування професійної інформації з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для виконання професійних завдань та прийняття професійних рішень. Вміння самостійно поглиблювати знання в рамках дисципліни шляхом пошуку й опрацювання нової інформації з використанням сучасних засобів технічної інформації.
Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу, вчитися і оволодівати сучасними знаннями. Знання та розуміння предметної галузі та професійної діяльності. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. Здатність генерувати нові ідеї (креативність), бути критичним і самокритичним. Здатність працювати автономно та набути навички міжособистісної взаємодії. Мати навички здійснення безпечної діяльності. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.
Здатність використовувати виразну мову образотворчого мистецтва в процесі власної професійної діяльності для сприяння створенню художніх заходів, мистецьких рухів, акцій тощо Здатність розуміти культурно-суспільні процеси і впливати на ціннісну орієнтацію учнів. Здатність до спілкування за допомогою синтезу мистецтв.
Програмним результатом навчання є здатність продемонструвати сучасні знання і розуміння предметної галузі та сфери професійної діяльності, застосовувати набуті знання у практичних ситуаціях. Здатність аргументувати вибір матеріалів та техніки, зображальних засобів, різних мистецьких технік для вирішення практичного завдання, продемонструвати знання та розуміння зображальних i виражальних можливостей різних художніх матеріалів, що застосовуються у живописі, рисунку, декоративно-прикладному мистецтві. Здатність здійснювати пошук, аналіз та оброблення інформації з різних джерел Володіння навчальними методиками, теорією та методикою професійної художньої освіти та дидактикою викладання спеціальних дисциплін з фаху та формувати естетичні смаки, художні навички учнів загальноосвітніх та початкових спеціалізованих мистецьких закладів. Вміння застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності, виявляти сучасні знання і розуміння предметної галузі та сфери професійної діяльності, керувати художньотворчою діяльністю учнів, ураховуючи їх вікові та індивідуальні можливості. Здатність продемонструвати розуміння основ безпечного здійснення професійної діяльності, самостійного застосування професійних знань та вмінь у виробничих умовах.
На сьогодні перспективною для розв’язання є проблема здійснення відбору та структурування змісту ступеневої підготовки майбутніх учителів початкової школи в галузі мистецької освіти в умовах вищого педагогічного навчального закладу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах /И.П.Глинская. - К., 1978. -111 с.
Джола Д.М. Теорія і методика естетичного виховання школярів /Д.М.Джола, А.Б.Щербо. - К., 1998. -126 с.
Зязюн І.А. Виховання естетичної культури школярів /І.А.Зязюн, Н.Є.Миропольська, Л.О.Хлєбнікова. - К., 1998. -156 с.
Коновець С.В. Образотворче мистецтво в початковій школі /С.В.Коновець. –К., 2000. -79 с.
Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах /В.С.Кузин. -М., 1984. -319 с.
Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі /Л.М.Масол, О.В.Гайдамака, Е.В.Бєлкіна, І.В.Руденко. –Харків, 2006. -256 с.
Миропольська Н.Є. Формувати почуття прекрасного /Н.Є.Миропольська. -К., 1987. -31 с.
Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва. Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін /Г.М.Падалка. –К.: Освіта України, 2008. -274 с.
Ростовцев Н.Н. Изобразительное искусство с методикой преподавания в начальных классах /Н.Н. Ростовцев. –М, 1979. -348 с.
Ростовцев Н.Н История методов обучения рисованию /Н.Н. Ростовцев. –М., 1981. -256 с.
Рудницька О.П. Основи викладання мистецьких дисциплін /О.П.Рудницька. –К.: АПН України, 1998. -183 с.
Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька. Навчальний посібник /О.П.Рудницька. –Тернопіль: Навчальна книга –Богдан, 2005. -360 с.
Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник /М.М.Фіцула. -Тернопіль: Навчальна книга -Богдан, 1997. -192 с.