Войналович Ірина
(науковий керівник д. пед. н., проф. Токмань Г. Л.)
Методичні засади інтегрованого вивчення постаті й творчості Володимира Винниченка в середній школі
Стаття присвячена проблемі модернізації сучасної літературної освіти шляхом введення принципу інтеграції. Авторка викладає засади інтегрованого навчання у проекції на розгляд постаті і творчості видатного політичного діяча й письменника України Володимира Винниченка.
Ключові слова: літературна освіта, модернізація, інтеграція, постать, творчість.
Сучасна середня освіта перебуває в процесі реформування, її модернізація передбачає не тільки структурні і змістові зміни, а й інноваційне оновлення методики навчання. Однією з інноваційних технологій освіти, що широко практикується вчителями, є технологія інтегрованого навчання. Проблему теоретичних засад дидактичної інтеграції та методичних рекомендацій щодо їх реалізації розглядали такі вчені, як А. Данилюк, С. Гончаренко, Ю. Жидецький, М. Іванчук, С. Клепко, Я. Кміт, І. Козловська, О. Комар, Ю. Мальований, В. Максимова, Р. Мустафіна, В. Нічишина, Л. Овдійчук, О. Сергєєв, В. Сидоренко, Я. Собко, Ю. Стиркіна, Г Токмань, М. Чепіков, Л. Шаповалова, В. Якиляшек, Т. Якимович та інші. Постать і творчість Володимира Винниченка потребують застосування принципу інтеграції під час їх вивчення в середній школі, оскільки письменник мав широке поле як політичної, так і мистецької діяльності.
Мета статті – сформувати теоретичні засади для введення інтеграційної технології навчання у процес вивчення постаті і творчості В. Винниченка в закладах середньої освіти. Об’єктом дослідження є освітній процес на уроках української літератури, предметом – методика вивчення постаті і творчості В. Винниченка
Поняття інтеграція широко вживається в сучасній науці, яка розвивається у взаємозв’язках її галузей і напрямів. Словник української мови так подає тлумачення цієї лексеми: «ІНТЕГРА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Об’єднування чого-небудь у єдине ціле» [3, с. 35]. Загальна дидактика засвоїла це поняття як принцип інноваційного викладання. У методиці літературної освіти він передбачає здійснення зв’язків біографії письменника і художніх текстів під час їх пояснення з такими галузями науки, як історія, філософія, психологія, соціологія, лінгвістика, а також з різноманітними видами мистецтва. Г. Токмань наголошує на потребі чіткого визначення: з якою галуззю відбувається інтеграція, і радить проводити заняття відповідних інтеграційних типів. Вчена зазначає: «Треба чітко визначати: на межі з якою галуззю гуманітарного знання вестиметься дослідження. На цій засаді класифікуємо подібні заняття відповідним чином – наприклад, урок-мистецтвознавче дослідження, урок-психологічне дослідження, -мовознавче, -філософське, -соціологічне, -народознавче, -політологічне дослідження, маючи на увазі, що літературознавство присутнє на ньому завжди [4, с. 270]. У її підручнику «Методика навчання української літератури в середній школі» (2012) запропоновано опис типів інтегрованих уроків, які доцільно застосувати й до вивчення монографічної теми «Володимир Винниченко» в ліцеях.
Провідною засадою інтегрованого вивчення постаті й творчості В. Винниченка є зв’язок з історією України та загалом Європи. І. Дружко пише: «Перша світова війна та пандемія іспанського грипу суттєво вплинули на кількісні параметри людської популяції. Не менш суттєвим є вплив на свідомість людини новосформованих людиноненависницьких ідеологій першої половини ХХ ст. <…> Зброя масового знищення, газові атаки, концтабори залишаться в минулому, вважали гуманісти» [2, с. 515]. В. Винниченко був свідком і Першої, і Другої світових війн – всі ці загальнолюдські події відбито в його творах і проявлено в життєписі. Учитель акцентує увагу учнів на національній історії, адже письменник був активним борцем проти російського царизму, учасником революції, творцем незалежної Української держави – Української народної республіки, яка була знищена Росією.
На уроках літератури доцільно використати фрагменти з праці В. Винниченка «Відродження нації». Наприклад, письменник емоційно описує перебіг Військового з’їзду (22 червня 1917 р.). який відбувався в Києві, зокрема проголошення Першого Універсалу, в якому вперше було сказано про вільну Україну і її самостійний орган влади – Центральну Раду. Автор пише: «Грім радости, захвату й ентузіазму дійшов до екстазу, до чуття побожности, до бажання молитися своїй радости, свойому екстазові. Весь театр з делегатами, з публікою, з кореспондентами ґазет став на коліна й нечуваним, могутнім, потрясаючим душу хором заспівав великий “Заповіт”» [1, с. 225].
Така інтеграція сприятиме вихованню патріотизму, збереженню історичної пам’яті. Учні знатимуть, що В. Винниченко очолював Генеральний секретаріат, був генеральним секретарем внутрішніх справ УНР, а також автором майже всіх декларацій і законодавчих актів самостійної держави.
Українську літературу варто інтегрувати з українською мовою. Наприклад, працюючи над твором «Момент», який вивчається текстуально за програмою рівня «Стандарт» в 10 класі, вчитель може запропонувати учням виписати кілька речень, підкреслити члени речення, вказати виражальні засоби мови й пояснити їхній смисл.
Інтеграція з психологією також надзвичайно вдало поліпшить перебіг уроку, присвяченого новелі «Момент», адже у творі йдеться про найтонші нюанси людських почуттів, переживань, емоційних станів.
Художня література є словесним видом мистецтва, тож інтеграція з іншими мистецтвами є природною. В. Винниченко був не тільки політичним діячем і письменником, а й художником. На уроці вивчення біографії будуть продемонстровані картини митця. У процесі вивчення його творчості слід назвати літературні напрями, репрезентантом яких він був і навести художній контекст. Так, новела «Момент» написана в стилі імпресіонізму, тож буде доречно зіставити її стиль з творчою манерою таких художників, як К. Моне, О. Мурашко, В. Глущенко. Теоретичним матеріалом стане поняття модернізм, його напрями і течії.
Інтеграція може бути не лише міжпредметна, але й тематична. Наприклад, під час вивчення постаті В. Винниченка ми актуалізуємо знання про інших письменників та критиків. Для прикладу візьмемо дебют Винниченка у 1902 році. Оповідання «Сила і краса» вразило таких відомих письменників, як Леся Українка, Іван Франко та інших. У критичних статтях О. Грушевського, М. Євшана, М. Сріблянського, А. Ніковського робляться спроби визначити місце письменника в українській літературі, дослідники відносять його творчість до тієї чи іншої течії, художньої системи.
Доходимо висновків: інтеграція поглибить знання учнів про художню літературу. Під час вивчення постаті і творчості В. Винниченка доцільні такі типи інтеграції, як зв’язки з історією України і Європи, політологією, українською мовою, образотворчим мистецтвом, творчістю інших письменників та літературною критикою.
Література
Винниченко В. Відродження нації: в 3 ч. Ч. 1. Київ-Відень, 1920. 348 с.
Держко І. Тоталітаризм та художня культура. Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті : зб. наук. пр. Львів, 2020. С. 514–516.
Словник української мови: в 11 тт. За ред. І. К. Білодіда. Київ, 1970–1980. Т. 4. С. 35.
Токмань Г. Л. Методика навчання української літератури в середній школі. Київ, 2012. 312 с.