Найчастіше розглядаються такі шляхи розвитку стоіР: 1 перетворення сформованої ремонтної інфраструктури в напрямку більшого урахування інтересів споживачів

1 2 3 4 5

Ім'я файлу: курсач рома (Восстановлен).doc
Розширення: doc
Розмір: 601кб.
Дата: 13.12.2022
скачати
Пов'язані файли:
1.docx
Щоденник Нікітінa Єгорa А-41_1653889934.docx
62402.doc
2_5195459210250296109.docx
Документ Microsoft Word - копия.docx

ВСТУП.
При розробці більшості методів підвищення ефективності систем технічного обслуговування і ремонту обладнання в умовах ринкової економіки обґрунтовується організаційно-економічна схема побудови і функціонування сервісного обслуговування, викладено методичний підхід до встановлення цін на послуги по СТОіР, запропоновано економіко-математичну модель планування й організації ремонтного обслуговування на основі регресивних моделей. Аналіз тенденцій, що складаються у вітчизняній промисловості, і світового досвіду організації ремонтного виробництва дає підстави стверджувати, що у цій сфері будуть діяти такі виконавці послуг: організації, які входять до системи виробників обладнання (фірмовий сервіс); спеціалізовані ремонтні підприємства, що формуються за територіальною ознакою; ремонтні підрозділи підприємств - споживачів ремонтних послуг.

Найчастіше розглядаються такі шляхи розвитку СТОіР: 1) перетворення сформованої ремонтної інфраструктури в напрямку більшого урахування інтересів споживачів; 2) створення користувачами обладнання сервісних підприємств у вигляді компаній-супутників; 3) створення спеціалізованої інфраструктури групою підприємств (користувачів і виробників обладнання). Розвиток фірмового сервісу обмежено такими чинниками: низька одномодельність, нетранспортабельність обладнання, розосередженість ремонтного фонду. Ступінь охоплення ним обладнання може бути значно вищим, аніж тепер, якщо, по-перше, підходити до вирішення цієї проблеми диференційовано, у залежності від специфіки обладнання, розташування користувачів (організація філій, опорних пунктів, майстерень на площах споживачів, виїзних бригад спеціалістів), а по-друге, використовувати для розвитку фірмового сервісу ремонтну інфраструктуру, що склалася. Для цього пропонується використовувати франчайзинг та лізинг. Виділення лізингової діяльності як чинника, що стимулює розвиток ринку сервісних послуг, обумовлене, сприятливими перспективами лізингового бізнесу та світовим досвідом лізингової діяльності. В Україні ще не склалася інфраструктура ринку лізингових послуг, що можна розглядати як слабку сторону вітчизняного лізингового підприємництва. У роботі запропоновано створення дочірніх компаній для надання сервісних послуг як однієї з форм реалізації зацікавленості користувачів обладнання у розвитку сервісної інфраструктури.

Взаємодії виконавців і споживачів, у сфері що досліджується, мають істотні відмінності (утримання та структура робіт, їхня періодичність, тривалість взаємодій, характер зобов'язань, ступінь урахування особливостей споживачів, кількість виконавців тощо). Кожний із видів взаємодій має особливості, що дало підставу запропонувати три принципові схеми оплати: за єдиними цінами (тарифами); за типом абонемента; за індивідуальними контрактними цінами. Область застосування тарифів - виконання типових ремонтних робіт, знеособлених ремонтів широкого використання (для даного сегмента ринку ремонтних послуг характерне найбільш широке коло виконавців і споживачів, розвинута конкуренція, умови для виявлення і встановлення ціни рівноваги). Оплата за тарифами повинна передбачати можливість диференціювання цін у залежності від технічного стану, ступеня зносу обладнання, засобу виконання робіт (централізованого або децентралізованого), а також доповнюватися системою якості виконання робіт і враховувати індекс цін.

Оплата по типу абонемента, яку пропонується використовувати при виконанні сервісного обслуговування протягом гарантійного періоду, припускає, що користувач обладнання перераховує виконавцю сервісних послуг фіксовану грошову суму, а виконавець забезпечує проведення необхідних робіт з СТОіР і не вимагає за це додаткової плати. Дослідження сучасної теорії та методів ціноутворення на обладнання в умовах фірмового сервісу дозволило визначити дві основні моделі цін. Перша припускає формування цін на основі обліку власних витрат виробника й нормативного (справедливого) прибутку. Друга модель заснована на врахуванні ймовірного ефекту від впровадження технологічного обладнання в практику роботи конкретного споживача. Ці дані дозволили автору зробити висновок про те, що ціна на ремонтні послуги в умовах фірмового сервісу може формуватися двома основними шляхами, які в комплексі встановлюють її межі. Нижня межа визначається по мінімальній вигідності для виробника обладнання, при якій він зможе покрити свої витрати й одержати прибуток у достатньому для розвитку виробництва розмірі. Ці витрати можуть бути дуже значні. Крім того, виробник може завищити їх як з об'єктивних, так і з суб'єктивних причин. Верхню межу ціни на обладнання та ремонтні послуги встановити значно важче. При цьому необхідно оцінити декілька показників: приріст прибутку у споживача обладнання та ремонтних послуг, характер, вид, номенклатуру й обсяг послуг, їхню тривалість, ціну аналогічного обладнання і послуг конкурента, більше якої споживач сплачувати не буде. Крім того, споживач обладнання аналізує можливість виконання робіт із СТОіР спеціалізованим ремонтним підприємством і власними силами. Виробник обладнання теж аналізує подібну ситуацію, одночасно співставляючи необхідні інвестиції, терміни розробки та виготовлення нового обладнання або альтернативної продукції. Його готовність знизити ціну на обладнання та ремонтні послуги буде залежати від можливостей споживача самостійно здійснювати СТОіР. Ці витрати і складуть граничну ціну споживача. На наш погляд для споживача верхньою межею ціни обладнання і СТОіР буде найменша з його оцінок таких показників: а) власних витрат на утримання СТОіР; б) вартості обладнання і ремонтних послуг у випадку придбання її в іншого постачальника; в) приросту прибутку або економії за рахунок фірмового сервісу; г) показник, який враховує можливість відмови споживача від запропонованих ремонтних послуг і вибір іншого шляху модернізації виробництва. Для продавця послуг верхньою межею ціни буде найбільша оцінка тих же самих показників, що і для покупця послуг.

Формування ринкових відносин ставить перед сторонами, що взаємодіють на цьому ринку, проблему науково-обґрунтованих показників для вибору форм і методів організації ремонтного обслуговування. В їх основу необхідно покласти принципи розрахунку конкретних графіків ремонтного обслуговування на базі оптимізації завантаження ремонтного персоналу в умовах визначеної форми організації (централізованої й децентралізованої). Знаходження рівня централізації здійснюється з використанням оптимізації та кількісного аналізу конкретних графіків ремонтного обслуговування. Із сказаного вище випливає, що існують деякі граничні значення рівня централізації (визначена кількість ремонтного персоналу).

У процесі розрахунків рівня централізації ремонтного обслуговування передбачається знаходження оптимальних графіків ремонтів усього обладнання, яке входить у зону централізованого обслуговування, а також розрахунок залежностей, що характеризують коефіцієнт використання трудових ресурсів при різних рівнях централізації персоналу й обсягів робіт. Оптимальне рішення досягається за рахунок такого зсуву базових графіків ремонту один відносно іншого, при якому досягається мінімізація витрат від нерівномірного використання ремонтних ресурсів.

Прогрес у розвитку техніки та технології основного виробництва викликає необхідність адекватних змін виробничої - інфраструктури підприємств. Підвищення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів збільшує обсяги та складність робіт щодо ремонту, догляду та налагоджування устаткування, передбачає значне розширення номенклатури інструменту, оснастки та пристосувань. Перехід до нових технологій та прискорення технологічних режимів роботи устаткування підвищує вимоги до якості і збільшує потреби у різних видах енергії. Ускладнення виробничих процесів та поглиблення внутрішньовиробничих зв'язків між підрозділами збільшують обсяги робіт по транспортуванню. Постійно зростають навантаження на комунікаційні мережі підприємства. Все це суттєво підвищує роль і значення виробничої інфраструктури підприємства.

В процесі технічного обслуговування усуваються дрібні ушкодження та дефекти устаткування, проводяться огляди стану вузлів, агрегатів, деталей, здійснюється заміна мастила та регулювання окремих механізмів. Планові ремонти в залежності від обсягу, складності та терміни проведення робіт поділяються на поточні та капітальні. Поточний ремонт здійснюється для гарантованого забезпечення діеэспроможності і устаткування. У процесі поточного ремонту замінюються або відновлюються окремі частини (деталі, вузли) устаткування, регулюються його механізми. Під час капітального ремонту обладнання повністю розбирається, здійснюється ремонт зношених деталей та вузлів, в тому числі і базових, заміна тих, що не підлягають ремонту, регулюються механізми устаткування та його випробування під навантаженням. Модернізація - це процес підвищення технічного рівня діючого устаткування шляхом внесення до його конструкції часткових змін.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО МАШИНУ

2.1 Призначення машини.

Щокова дробарка – машина для механічного руйнування (дезінтеграції) шматків твердого матеріалу шляхом роздавлення між двома плоскими поверхнями з метою доведення їх розмірів до необхідної крупності. Застосовують в гірничій промисловості при крупному (1500-350 мм) і середньому (350-100 мм) дробленні міцних та в’язких порід - руд чорних і кольорових металів, вугілля, сланців, нерудних і інших корисних копалин. Вперше щокова дробарка запропонована А.Блеком (Великобританія) в 1858.

Машина ,щокова дробарка з складним рухом щоки в технологічній лінії виробництва знаходиться до та після стрічкового конвеєра.

Конструктивна схема машини.

Рисунок 1: Щокова дробарка з складним рухом щоки .

1-Не рухома щока; 2- бічна стінка; 3- стопорними клинами; 4-ексцентриковий вал ; 5- маховик; 6- корінні підшипники; 7-гайка; 8- рухома щока; 9-Станина; 10- Механізм регулювання; 11-тяга; 12-гайка; 13-пружина; 14-розпірна плита; 15-фартух; 16-сухар; 17-подрібнювальна плита; 18-повзун; 19- гайки; 20-два клина;

21-гайки; 22-обертови гвинт;

2.3 Улаштування машини.
Дробарку із складним рухом щоки зображено на рис. 1. Станина 9 дробарки є коробчатою конструкцією, яка зварена з товстих стальних листів і зміцнена ребрами жорсткості. На бічних стінках станини закріплені корпуси корінних підшипників 6, в яких обертається ексцентриковий вал 4 із підвішеною на ньому рухомою щокою 8. Щока підвішується на ексцентрикову частину вала за допомогою підшипників кочення. На рухомій щоці і на передній стінці станини закріплені нерухома 1 і рухома 17 подрібнювальні плити, відлиті з високо марганцевої сталі, які мають поздовжні ребра трикутникової форми. З метою ефективнішого дроблення матеріалу виступи ребер однієї плити розміщені проти западин другої

Подрібнювальна плита 17 рухомої щоки закріплена стопорними клинами 3 за допомогою болтів. У нижній частині рухомої щоки зроблено заглиблення, в яке вставлений сухар 16. Сухар виконує функцію опорної поверхні розпірної плити 14.

Опорні поверхні сухаря і розпірної плити захищені від матеріалу, який під час роботи дробарки просипається, фартухом 15 із прогумованої тканини. Другий кінець розпірної плити впирається до сухаря, вмонтованого у корпус механізму регулювання розвантажувальної щілини.

Механізм регулювання складається з корпусу 10 коробчастого перерізу і повзуна 18 з конічними поверхнями, по яких ковзають два клини 20, стягнені гвинтом 22 з правою й лівою різзю на кінцях. При обертанні гвинта 22 гайки 19 і 21, закріплені в отворах клинів 20, переміщують повзун, внаслідок чого змінюється розмір розвантажувальної щілини. Постійність притиснення рухомої щоки до розпірної плити забезпечується тягою 11. Для регулювання притиснення використовують пружину 13 і гайку 12.

Привід дробарки здійснюється від електродвигуна за допомогою клинопасової передачі на один із маховиків 5, який одночасно є привідним шківом.

Під час обертання ексцентрикового вала рухома щока здійснює складний, еліпсоподібний рух, який наближується у верхній частині до кругового, а в нижній – до прямолінійного, що сприяє інтенсивнішому просуванню матеріалу донизу, і, отже, збільшує продуктивність дробарки (на 20–25 %).

У дробарках із складним рухом щоки матеріал подрібнюється роздавлюванням і стиранням, що є причиною швидшого зношення подрібнювальних плит.

Дробарки зі складним рухом щоки виготовляються із завантажувальним отвором від 60´100 мм ( лабораторні ) до 0,6´0,9 м.

2.4 Принцип дії машини.
В дробарках зі складним рухом щоки вихідний матеріал завантажується зверху в робочий простір між рухомою і нерухомою щоками. При обертанні ексцентрикового валу та шатун рухається у вертикальному напрямку, його рух через розпірні плити передається рухомій щоці .

Підвішена безпосередньо на ексцентриковий вал . Внаслідок цього всі точки поверхні рухомої щоки описують овальні траєкторії, тому матеріал піддається не тільки роздавлюванню, але й стиранню.

2.5 Правила технічної експлуатації машини.
2.5.1 Правила безпеки при експлуатації машини.
Правила і норми по техніці безпеки направлені на захист організму людини від фізичних травм, дії технічних засобів, що використовуються в процесі праці. Вони регулюють поведінку людей, забезпечуючи безпеку праці з точки зору будови і розміщення машин, будівельних конструкцій, будинків, споруд та обладнання.

Правила та норми по виробничій санітарії та гігієні передбачають захист організму від перевтоми, хімічної, атмосферної дії та інше.

До числа норм по техніці безпеки та виробничій санітарії відносяться норми, що встановлюють межі індивідуального захисту працюючих від професійних захворювань та травматизму.

Площадки для обслуговування дробильних машин повинні бути зв'язані звуковою та світловою сигналізацією (електродзвінками та мигаючими електролампами) з площадками для обслуговування стрічкових конвеєрів та живильників на завантаженні і розвантаженні дробильних машин.

Дробильні машини, встановлені на відкритих площадках, слід розміщувати під навісом, що захищають працюючих від атмосферних опадів.

Пульти керування дробильними машинами повинні бути розміщенні в кабінах спостереження та дистанційного керування.

Пульти завантаження та вивантаження дробильних машин повинні бути закриті суцільними металевими кожухами, які під'єднанні до аспірацій них систем з апаратами для очищення повітря.

При пуску дробильних машин повинен бути забезпечений слідуючий порядок вмикання обладнання: аспіраційна система, стрічковий конвейер на розвантаженні, дробильна машина, живильник на завантаженні.

При зупинці дробильних машин або стрічкових конвейерах привід живильників повинен автоматично відмикатися.

Під час роботи дробильних машин забороняється:

проштовхувати і витягувати куски матеріалу та недробімі предмети, що застрягли в камерах подрібнення;

ліквідувати завали в камерах подрібнення та очищати їх;

Експлуатація дробильних машин при відсутності чи несправності захисних огороджень або систем сигналізації забороняється.

Огляд, очищення та ремонтні роботи всередині дробильних машин повинні виконуватись по наряду - допуску.

Для обслуговування приймального отвору щокових дробарок повинна бути стаціонарна металічна площадка зі сходинками.

Приймальні отвори щокових дробарок повинні бути огородженні суцільними металічними огородженнями висотою 1м.

Перехідні містки не повинні розміщуватись над приймальними отворами щокових дробарок.

Працюючи, які обслуговують щокові дробарки повинні бути забезпечені очками захисними та інвентарним ручним інструментом (крючками, кліщами, шуровками та ін.) для витягування з камер подрібнення кусків сировини або нематеріалів.

Дотримання правил безпеки працівниками значною мірою залежить від рівня їх знань, які є похідними від якості навчання. Погана організація навчального процесу є одним з самих слабких місць в роботі по охороні життя людей. Відсутність тренажерів, де можна було б відпрацювати безпечні прийоми робіт, навчальних кінофільмів, зводить навчання лише до теоретичного засвоєння інструкцій і правил безпеки, а не до вміння застосовувати їх на практиці.

Задачі і значення охорони праці нерозривно пов'язані з поняттям значення праці в житті людини Праця впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ для забезпечення своїх потреб. Але праця - не лише процес взаємовідносин між людиною і природою, це і суспільний процес, в якому людини вступають між собою в конкретні виробничі відносини. В будь-якому виробничому процесі беруть участь засоби праці і предмет праці, між якими існує прямий і зворотний зв'язок.

В процесі трудової діяльності на людину діють різні чинники і якщо відносно організму людини вони не достатньо активні, людина пристосовується до них і може довгий час працювати без будь-яких патологічних відхилень в організмі. Але якщо в процесі виробничої діяльності чинники будуть активні і організм людини не зможе пристосуватися до них, нормальна життєдіяльність її буде порушена і може виникнути виробнича травма або професійне захворювання. Тому не можна допускати від'ємного впливу засобів праці і несприятливих чинників виробничого середовища на організм людини в процесі її трудової діяльності.

Багато проблем, пов'язаних з поліпшенням умов праці і вдосконаленням охорони праці були вирішені російськими вченими. Провідні вчені, передові лікарі та інженери доклали багато зусиль для створення здорових і безпечних умов праці при виконанні трудових процесів, хоча їх ініціатива в умовах капіталістичного виробництва не знаходила відповідної підтримки.

Охорона праці розглядає проблеми забезпечення здорових і безпечних умов праці, виявляє і вивчає можливі причини нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє систему заходів і вимог з метою виключення цих причин і створення безпечних і сприятливих для людини умов праці.

Трудова діяльність людини відбувається в різноманітних виробничих умовах, які характеризуються, як правило, наявністю небезпеки і шкідливосте й.

Безпека праці - це стан умов праці, при яких виключений вплив небезпечних і шкідливих виробничих чинників на працівників.

Виробнича небезпека - можливість впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Небезпечні виробничі чинники - це такі, вплив яких на працівників за деяких умов призводить до травм чи іншого різкого погіршення здоров'я.

До шкідливих чинників належать такі, дія яких на працівників призволить до захворювання чи зниження працездатності. Залежно від рівня і часу дії шкідливий виробничий чинник може стати небезпечним.

Боротьба із забрудненням повітря в промисловості будівельних матеріалів є актуальною задачею. Деякі підприємства промисловості будівельних матеріалів викидаються в атмосферу велику кількість повітря і газів, що несуть різні суміші. Тверді суміші в повітрі і газах дрібно подрібнені і знаходяться у взвішаному стані у вигляді пилу або диму. Рідкі домішки присутні в повітрі і газах у вигляді бризг або туману. Газоподібні домішки (за частіше шкідливі або небажані) входять в склад відходячих газів. Гази обпалюючих печей і продукти горіння паливо майже завжди містять в тому чи іншому кількісному складі сірчистий ангідрид і т.д.

Основними пилевиділяючими агрегатами є дробильно-розмалювальне та сортувальне обладнання, обертові печі, сушильні барабани, печі для обпалення керамічних виробів, холодильники для клінкера, пересипні та транспорті пристрої. Крім того, багато пилу утворюється при добуванні сировинних матеріалів в кар'єрах та кам'яноломнях.

В промисловості будівельних матеріалів боротьба із запиленістю повітря починається з кар'єра, де виконується добування сировини. Застосування високопродуктивної техніки та інтенсифікація робіт супроводжується різким збільшенням кількості домішок, що викидаються в атмосферу.

2.5.2 Підготовка машини до пуску.
Підготовка машини до пуску складається з:

-зовнішнього огляду машини,необхідно переконатися у відсутності біля машини сторонніх предметів.

-перевірка на затяжку гайок і контргайок такі як анкерні болти ;

-перевірити заземлення;

-перевірити захисні огорожі на шківах ;

-перевірити на холостому ходу.
2.5.3 Порядок пуску машини.

Перед пуском дробарку оглядають, перевіряють і підтягують всі основні кріпильні деталі. При цьому особливо ретельно перевіряють працездатність всіх мастильних пристроїв.

Сторонні шуми (стукіт, деренчання), а також надмірний нагрів масла в підшипниках свідчать про неправильне монтажі. При виводі щокової дробарки зі стану спокою перевищує максимальний момент, який може розвинути приводний електродвигун.

Для полегшення запуску щекових дробарок передбачається допоміжний привід, обладнаний фрикційними муфтами з гідропріжіма або ін.

Момент, створюваний електродвигуном допоміжного приводу, передається через ікліноремевную передачу на ведений вал редуктора.

Передача моменту від допоміжного приводу на приводкой вал дробарки здійснюється через напівмуфти, одна з яких (з боку редуктора) служить зовнішньої обоймою обгонів муфти, а інша - обоймою зубчастої муфти, встановленої на валу контр привода.

Ролики обгонів муфти заклинюються між ободом шестерні передачі і ротором муфти, в результаті чого момент передається на головний вал контр привода.

Тоді ж включається головний електродвигун, який розганяє дробарку до повного числа оборотів. Коли швидкість головного електродвигуна перевищить швидкість ведучого вала редуктора, допоміжний привід автоматично відключається.

При нормальному дробленні електродвигун використовується лише на 30-40% від встановленої потужності.

Пуск щокової дробарки проводиться тільки вхолосту , а потім потрібно встановити нормальну частоту обертання вала-ексцентрика. Так само важливо забезпечити сталість крупності завантажуваних шматків роздрібнюванню матеріалу, величина яких, як говорилося вище, повинна відповідати ширині завантажувального отвори - зіва дробарки - і куті захоплення.. Матеріал по - швидкості обертання Дається при досягненні нормальної білки.

Звільняти робочий простір щІкових дробарок від застряглих шматків матеріалу можна тільки за допомогою «кішки», підвішується «гаку мостового крана, або інших пристосувань.

Дробарка нормально працює тільки при наявності повного комплекту клиновидних ременів. Щоб уникнути пробуксовування і перекосів приводні ремені повинні бути завжди правильно і добре натягнуті.

2.5.4 Обслуговування машини під час роботи.

Під час роботи:

а)включите дробарку натисканням кнопки ПУСК на пульті управління, за відсутності пульта управління - за допомогою вимикача;

б) подавайте матеріал в завантажувальний бункер з таким розрахунком, щоб камера дроблення була заповнена не більше, ніж на 2/3 висоти щік виконання цієї умови забезпечить дроблення з найбільшою продуктивністю. Інтенсивність подачі визначається досвідченим шляхом;

в) періодично спорожняйте приймальню ємність

2.5.5 Порядок зупинки машини.
Зупинку щокової дробарки здійснюють в наступній послідовності:

Зупинити подачу матеріалу до дробарки;
Випрацювати матеріал;
Зупинити обладнання, що подає матеріал;
Зупинити дробарку.

2.5.6 Карта змащування.

Рисунок 2: Схема змащення щокова дробарка з складним рухом щоки
Таблиця 1. Таблиця змащування щокова дробарка з складним рухом щоки

Найменування вибору і номер позиції на схемі змащування	Найменування змащувальних матеріалів			Кількість точок змащування	Спосіб нанесення змазки	Періодичність змащування	При міт ки
Найменування вибору і номер позиції на схемі змащування	При t до -40⁰	При t до +50⁰	Довгого зберігання	Кількість точок змащування	Спосіб нанесення змазки	Періодичність змащування	При міт ки
Двигуна підшипники		Солідол УС2 ГОСТ1033-74		2	прес-маслянки
Ексцентриковий вал		Солідол УС2 ГОСТ1033-74		2	прес-маслянки	в міру вироблення
Сухар			Мастило графитная (УСсА) ГОСТ 3333-80	2	прес-маслянки
Ригульйчий пристрій		Солідол УС2 ГОСТ1033-74		1	прес-маслянки

2.5.7 Можливі неполадки та способи їх усунення.

Одною з цілю технічного обслуговування обладнання є своєчасне виявлення та усування неполадки і дефектів обладнання, попередження передчасного спрацювання вузлів і деталей в процесі експлуатації.

В цьому розділі необхідно описати неполадки вузлів чи деталей машини, при котрих подальша експлуатація повинна бути припинена і вказати причину виникнення і спосіб усунення їх. Заповнити таблицю.

Таблиця 2
1 2 3 4 5

скачати