Ім'я файлу: 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 389кб.
Дата: 22.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
Щоденник Нікітінa Єгорa А-41_1653889934.docx
62402.doc
2_5195459210250296109.docx
курсач рома (Восстановлен).doc
Документ Microsoft Word - копия.docx

Лекція 1.

Тема. Вступ. Технічний проект автоматизованої системи.

Питання для вивчення:

      1. 1. Мета та завдання навчальної дисципліни


2. Технічний проект автоматизованої системи.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Монтаж та налагодження технічних засобів автоматизованих систем» є ознайомлення з монтажем складових частин систем автоматизації технологічного виробництва, а саме: монтаж трубних і електричних проводок, монтаж щитів, пультів і штативів, монтаж вимірювальних систем температури, монтаж приладів для вимірювання тиску і розрідження, приладів для вимірювання витрат і кількості речовини, приладів для вимірювання рівня, приладів для вимірювання якісних показників, монтаж регуляторів і виконавчих механізмів, засобів автоматизації на базі обчислювальних комплексів.

Автоматизація виробництва - це процес у розвитку машинного виробництва, при якому функції управління і контролю, що раніше виконувалися людиною, передаються приладам і автоматичним пристроям. Введення автоматизації на виробництві дозволяє значно підвищити продуктивність праці, забезпечити стабільну якість продукції, що випускається, скоротити частку робочих, зайнятих в різних сферах виробництва.

До впровадження засобів автоматизації, заміщення фізичної праці відбувалося за допомогою механізації основних і допоміжних операцій виробничого процесу. Інтелектуальна праця довгий час залишався без механізованим (ручним). В даний час операції фізичного і інтелектуального праці, піддаються формалізації, стають об'єктом механізації та автоматизації. Як характеристики вимірювання може виступати поняття рівня (ступеня) автоматизації.

Елементи автоматизації виробництва.

Сучасні виробничі системи, що забезпечують гнучкість при автоматизованому виробництві, включають:

- Верстати з ЧПУ, що вперше з'явилися на ринку ще в 1955 році. Масове поширення почалося лише із застосуванням мікропроцесорів.

- Промислові роботи, що вперше з'явилися в 1962 році. Масове поширення пов'язане з розвитком мікроелектроніки.

- Роботизований технологічний комплекс (РТК), що вперше з'явилися на ринку ще в 1970-80 роки. Масове поширення почалося із застосуванням програмованих систем управління.

- Гнучкі виробничі системи, що характеризуються поєднанням технологічних одиниць і роботів, керовані ЕВМ, що мають обладнання для переміщення оброблюваних деталей і зміни інструменту.

- Автоматизовані складські системи. Передбачають використання керованих комп'ютером підйомно-транспортних пристроїв, які закладають вироби на склад і витягують їх звідти по команді.

- Системи контролю якості на базі ЕВМ - технічний додаток комп'ютерів і керованих комп'ютерами машин для перевірки якості продуктів.

- Система автоматизованого проектування використовується проектувальниками при розробці нових виробів і техніко-економічної документації.

- Планування і ув'язка окремих елементів плану з використанням ЕВМ (Computer-aided Planning, CAP) - розділяється за різними характеристиками і призначень, станом приблизно однакових елементів. Поєднана між собою окремих елементів відбувається за такими правилами:

- Фізична однорідність вимірюваних величин.

- Однотипні канали зв'язків між цими елементами.

- Сумісність з'єднань елементів.

Принципи організації автоматизації .

В основі організації виробничого процесу на кожному підприємстві і в будь-якому його цеху лежить раціональне поєднання в просторі і в часі всіх основних, допоміжних і обслуговуючих процесів. Особливості та методи цих поєднань різні в різних виробничих умовах, проте є і загальні принципи:

- спеціалізації;

- пропорційності;

- паралельності;

- прямо точності;

- мінімуму перерв;

- ритмічності;

- заміна в першу чергу некваліфікованого монотонної праці;

- спрощення складних виробничих процесів заміною на безліч найпростіших.

Проектування систем автоматизації та організація монтажних робіт.

Проект автоматизації являє складову частину (при будівництві нових підприємств та реконструкції діючих) загального проекту підприємства, технологічного комплексу, окремої установки. Завдання на нього видається після вирішення основних частин загального проекту - гірської, будівельної, технологічної та ін. Завдання на проектування автоматизації виробничих процесів для спеціалізованої організації становить генеральний проектувальник або заказник. У складанні завдання, як правило, бере участь і розробник проекту.

Відповідно до «Інструкції з розробки проектів і кошторисів для промислового будівництва» СН 202-81 системи автоматизації для всіх галузей промисловості, проектують в одну стадію (техноробочий проект) або в дві стадії (технічний проект і робочі креслення). Допускається як виняток нові і складні об'єкти проектувати в три стадії: технічний проект, доробка технічного проекту, робочі креслення. Техноробочий проект виконують при автоматизації нескладних об'єктів, а також в тих випадках, коли можна використовувати типовий проект. Рішення про стадійність проектування приймає інстанція, яка затверджує техніко-економічне обґрунтування автоматизації технологічних процесів.

При розробці проектів автоматизації, керуються:

- основними технічними напрямами по комплексній механізації і автоматизації підприємств любої галузі виходячи з найближчої перспективи розвитку науки і техніки;

- діючими нормативами, керівними і методичними матеріалами;

- існуючими стандартами на матеріали, обладнання, апаратуру, прилади;

- типовими проектами автоматизації;

- будівельними нормами і правилами (СНіП), санітарними, електротехнічними і протипожежними нормами проектування;

кошторисними нормами, прейскурантами, розцінками і цінниками.

Проектування здійснюється з урахуванням : закінчених науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт зі створення апаратури автоматизації і прогресивної технології процесів; перспектив розвитку підприємства; основних вимог по науковій організації праці та управління виробництвом; вказівок з проектування автоматизованих систем управління технологічним процесом (АСУТП), підприємством (АСУП) і галуззю (АСУГ).

Основні вимоги до проектів систем автоматизації.

Проекти, що розробляються, повинні відповідати вимогам "Правил улаштування електроустановок» (ПУЕ), «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів» (ПТЕ і ПБ), галузевих правил безпеки і правил технічної експлуатації, «Будівельних норм і правил» (СНіП) і "Державних санітарних норм і правил поводження з ізотопами».

У проектах слід передбачати такі рівні автоматизації виробничих процесів на прикладі гірничих підприємств:

- для очисних і підготовчих робіт - дистанційне і місцеве управління машинами і агрегатами в очисних і підготовчих вибоях з автоматизацією окремих операцій; телеуправління з централізованих пультів і використання замкнутих систем автоматичного регулювання та програмного управління;

- на підземному транспорті - дистанційне: або централізоване управління конвеєрами, контроль їх стану і облік видобутку з диспетчерського пункту підприємства; автоматичне або дистанційне керування вантажними пунктами з автоматизацією окремих операцій; управління електровізками з диспетчерського пункту або, автоматичний переклад стрілок і відкриття сигналів по команді машиніста електровоза;

- на поверхневому технологічному комплексі - автоматичне і автоматизоване управління поточно-транспортними системами і комплексами відвантаження руди з кар’єрів, включаючи контроль завантаження вагонів і якості руди;

- на стаціонарних установках - автоматичне керування скіповими і дистанційно-автоматичне керування клітьовими шахтними підйомними установками (із застосуванням уніфікованих комплексів технічних засобів управління, автоматизації та регулювання підйомних установок з асинхронним приводом; систем тиристорного регульованого електроприводу; пристроїв сигналізації, блокування, зв'язку, контролю напуску каната та інших засобів, що забезпечують безпечну експлуатацію); оптимізація режимів роботи підйомних, компресорних і водовідливних установок;

- для управління технологічним процесом гірничодобувних підприємств - застосування автоматизованих систем управління, технологічними процесами (АСУТП) інформаційно-відповідного рівня.

У проектах рекомендується використовувати як типові рішення і набори апаратури для автоматизації машин агрегатів, установок і комплексів, так і нові технічні рішення. Перевагу слід віддавати апаратурі, яка має найбільш високий рівень надійності, ремонтопридатності і максимально задовольняє вимогам правил безпеки.

Зміст і склад завдання з вихідними даними на проектування.

Проект автоматизації виконується на основі технічного завдання на проектування, складеного з урахуванням, техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) доцільності автоматизації об'єкта. Завдання на проектування містить наступні дані: підстава для проектування; характеристику об'єкта і технологічного процесу; перелік пунктів управління об'єктом, розташування і взаємозв'язок між ними; при проектуванні автоматизації діючих об'єктів - перелік намічених заходів з реконструкції та механізації технологічних процесів; вимоги до проектування схеми автоматизації; існуючі схеми електропостачання та управління об'єктом; необхідний рівень автоматизації об'єкта; креслення виробничих приміщень (гірничих виробок) із зазначенням розташування технологічного обладнання; креслення технологічного обладнання, на якому передбачається установка приладів і засобів автоматики; необхідні відомості для підрахунку техніко-економічної ефективності автоматизації та ін.

Для виконання проектів систем автоматизації повинні представлятися наступні вихідні дані і матеріали: схеми взаємозв'язку між пунктами контролю та управління, принципові схеми автоматизації; розташування щитів і пультів на плані об'єкта; заявочні відомості засобів автоматизації, основних монтажних матеріалів; технічні завдання на нові, не виготовлені промисловістю засоби автоматизації; кошторисно-фінансовий розрахунок вартості засобів автоматизації монтажу та наладки; пояснювальну записку з техніко-економічним розрахунком; завдання на забезпечення об'єктів, що підлягають автоматизації, джерелами живлення (електроенергією, стисненим повітрям і т. п.); завдання на гірські і будівельні роботи.

Виконання технічного проекту і робочих креслень.

Технічний проект містить наступні матеріали: схеми взаємозв'язків між контрольованими об'єктами і пунктом управління; структурні схеми (блок-схеми) і функціональні схеми автоматизації та автоматичного регулювання, управління, контролю і захисту, принципові схеми живлення (електричні, пневматичні, гідравлічні); плани розташування щитів, пультів і т. п.; технічні завдання на розробку нових засобів автоматизації; кошторис на монтаж і налагодження апаратури; техніко-економічне обґрунтування прийнятих систем автоматизації; пояснювальну записку; специфікації і заявочні відомості засобів автоматизації, основних монтажних матеріалів, нестандартного електрообладнання.

До складу робочих креслень (при двостадійному проектуванні) або техноробочого проекту (при одностадійному проектуванні) входять: структурні і функціональні схеми автоматизації; принципові схеми автоматичного контролю, регулювання, управління, сигналізації та живлення; загальні види щитів і пультів, а також їх монтажні схеми; схеми зовнішніх електричних і трубних проводок (креслення трас); монтажні креслення установки апаратури автоматизації, щитів, пультів і т. п.; загальні види нестандартного обладнання і нетипових конструкцій; пояснювальна записка; розрахунки систем регулювання і настройки захисту; специфікація і заявочні відомості засобів автоматизації, основних монтажних матеріалів, нестандартного обладнання.

Закінчений технічний проект обговорюється з замовником, узгоджується і затверджується в встановленому порядку. Після цього замовляють обладнання, апаратуру прилади, матеріали, допоміжні пристрої і потім приступають до завершальної деталізації проекту - виконанню робочих креслень: схем під'єднання до затискачів, на яких представлені тільки зовнішні затискачі й проведення (жили), що приєднуються до них; креслень прокладки електричних і трубних ліній; креслень установки апаратури автоматики, приладів, щитів, пультів і допоміжних пристроїв; конструктивних креслень щитів і пультів.

Технічний проект і робочі креслення можуть виконуватися одночасно. В цьому випадку необхідно обговорити, узгодити і затвердити наступні матеріали технічного проекту: принципову схему автоматизації, креслення загальних видів щитів, пультів і креслення розташування обладнання і апаратури автоматики.

Проектні організації зазвичай скорочують обсяг робіт по виконанню робочих креслень за рахунок використання типових креслень. Спеціалізовані монтажні організації мають у своєму розпорядженні в таких випадках альбомами типових робочих креслень автоматизації.

Особливе місце серед робочих креслень займають схеми. Під схемою розуміють документ, на якому показані у вигляді умовних зображень складові частини виробу і зв'язки між ними.

До схем ставляться такі вимоги: забезпечення необхідного обсягу інформації, однозначність зображеної на кресленні інформації, зручність користування, економічність виконання, взаємозв'язок між схемами одного проекту. Схеми необхідно виконувати, відповідно до вимог єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД). Нижче дається перелік ГОСТів, найбільш уживаних при виконанні проектів автоматизації.

ГОСТ 2.101-68-5-2.109-73. Основні положення ЄСКД.

ГОСТ 2.709-72. Система маркування ланцюгів в електричних схемах.

ГОСТ 2.730-73. Позначення умовні графічні в схемах. Прилади напівпровідникові.

- ГОСТ 2.721-7.4. Позначення умовні графічні в схемах. Позначення загального застосування.

ГОСТ 2.728-74. Позначення умовні графічні в схемах. Резистори. Конденсатори.

ГОСТ 2.755-74. Позначення умовні графічні в схемах. Пристрої комутаційні і контактні з'єднання.

ГОСТ 2.701-84. Схеми, види і типи. Загальні вимоги до виконання.

ГОСТ 2.702-75. Правила виконання електричних схем.

ГОСТ 2.705-70. Правила виконання електричних схем обмоток і виробів з обмотками.

ГОСТ 2.710-81. Позначення умовні буквено-цифрові в електричних Схеми.

Відповідно до ГОСТ 2.701-84 електричні схеми діляться на наступні типи: структурні, функціональні, принципові, з'єднань (монтажні), підключення, загальні та розташування.

Правила виконання електричних схем.

При побудові структурних схем функціональні частини зображують у вигляді: умовних графічних позначень або прямокутників із зазначенням найменування, вписаного всередину останніх. У складних структурних схемах допускається замість найменування проставляти. порядкові номери справа від зображення або над ним.

На функціональній схемі зображують функціональні, частини виробу (елементи, пристрої і функціональні групи), які беруть участь в процесі, ілюструємою схемою, і зв'язку між цими частинами. На схемах зазначаються технічні характеристики функціональних частин і пояснюючі написи, діаграми або таблиці, що визначають послідовність процесів в часі, а також вказуються параметри в характерних точках (значення струмів, напруг, форма і амплітуди імпульсів і т. д.).



Рисунок 1. Принципова електрична схема електропроводки
У принципових електричних схемах елементи зображують у вигляді умовних позначень. У табл. 1 наведені найбільш уживані умовні позначення в електричних схемах. Електричні елементи схеми, що виконують певну функцію, доцільно розміщувати поблизу один від одного. Електричні зв'язки між елементами необхідно показувати лініями з мінімальним числом перетинів. Довгі лінії зв'язку з перетинами слід обривати. Зменшення перетинів можна домогтися, зображуючи елементи рознесеним способом, коли складові частини елементів (наприклад, обмотка реле і контакти) розташовуються в різних місцях схеми. При суміщеному зображені складові частини (елементи) розміщені на схемі в безпосередній близькості.

Таблиця 1. Умовні позначення в електричних схемах.





Умовні графічні позначення в схемах електричних, радіотехнічних та автоматизації.

  1. транзистор структури р-n-р в корпусі, загальне позначення

  2. транзистор структури п-р-п в корпусі, загальне позначення

  3. транзистор польовий з pn-переходом і п каналом

  4. транзистор польовий з pn-переходом і р каналом

  5. транзистор одноперехідний з базою п типу, б1, б2 виводи бази, е - вивід емітера

  6. фотодіод

  7. діод випрямляючий

  8. стабілітрон (діод лавинний випрямний) односторонній

  9. діод тепло-електричний

  10. тиристор діодний, що стирається в зворотному напрямку

  11. стабілітрон з двосторонньою провідністю

  12. тиристор тріодний

  13. фоторезисто

  14. змінний резистор, реостат, загальне позначення

  15. змінний резистор

  16. змінний резистор з відводами

  17. налаштовний резистор-потенціометр

  18. терморезистор з позитивним температурним коефіцієнтом прямого нагріву (підігріву)

  19. варистор

  20. конденсатор постійної ємності, загальне позначення

  21. конденсатор постійної ємності поляризований

  22. конденсатор оксидний поляризований електролітичний, загальне позначення

  23. резистор постійний, загальне позначення

  24. резистор постійний з номінальною потужністю 0, 05 Вт

  25. резистор постійний з номінальною потужністю 0, 125 Вт

  26. резистор постійний з номінальною потужністю 0, 25 Вт

  27. резистор постійний з номінальною потужністю 0, 5 Вт

  28. резистор постійний з номінальною потужністю 1 Вт

  29. резистор постійний з номінальною потужністю розсіювання 2 Вт

  30. резистор постійний з номінальною потужністю розсіювання 5 Вт

  31. резистор постійний з одним симетричним додатковим відведенням

  32. резистор постійний з одним несиметричним додатковим відведенням




Умовні графічні позначення ЕРЕ в схемах електричних, радіотехнічних та автоматизації.


  1. конденсатор оксидний неполяризований

  2. конденсатор прохідний (дуга позначає корпус, зовнішній елекрод)

  3. конденсатор змінної ємності (стрілка позначає ротор);

  4. конденсатор підлаштування, загальне позначення

  5. варикап

  6. конденсатор протизавадний

  7. світлодіод

  8. тунельний діод

  9. лампа розжарювання освітлювальна та сигнальна

  10. дзвінок електричний

  11. елемент гальванічний або акумуляторний

  12. лінія електричного зв'язку з одним відгалуженням

  13. лінія електричного зв'язку з двома відгалуженнями

  14. група проводів, підключених до однієї точки електричного з'єднання. Два проводи

  15. чотири проводи, підключених до однієї точки електричних з'єднань

  16. батарея з гальванічних елементів або батарея акумуляторна

  17. кабель коаксіальний. Екран з'єднаний з корпусом

  18. обмотка трансформатора, автотрансформатора, дроселя, магнітного підсилювача

  19. робоча обмотка магнітного підсилювача

  20. керуюча обмотка магнітного підсилювача

  21. трансформатор без сердечника (магнітопровода) з постійною зв'язком (точками позначені початки обмоток)

  22. трансформатор з магнітоелектричним сердечником

  23. котушка індуктивності, дросель без магнітопроводу

  24. трансформатор однофазний з феромагнітним магнітопроводом і екраном між обмотками

  25. трансформатор однофазний триобмотковий з феромагнітним магнітопроводом з відведенням у вторинній обмотці

  26. автотрансформатор однофазний з регулюванням напруги

  27. запобіжник

  28. запобіжник вимикач

  29. запобіжник-роз'єднувач

  30. з'єднання контактне роз'ємне

  31. підсилювач (напрямок передачі сигналу вказує вершина трикутника на горизонтальній лінії зв'язку)

  32. штир роз'ємного контактного з'єднання


Умовні графічні позначення в схемах електричних радіотехнічних та автоматизації.

  1. гніздо рознімних контактних з'єднань

  2. контакт розбірного з'єднання наприклад за допомогою затискача

  3. контакт нерозбірного з'єднання, наприклад здійсненого пайкою

  4. вимикач кнопковий однополюсний натискний з Замикаючим контактом з самоповерненням

  5. контакт комутаційного пристрою розмикаючими, загальне позначення

  6. контакт комутаційного пристрою (Вимикача, реле) замикає, що загальне позначення. Вимикач

  7. контакт комутаційного пристрою перемикаючий, загальне позначення. Однополюсний перемикач на два напрями

  8. контакт перемикаючий трипозиційний з нейтральним положенням

  9. контакт що замикає без самоповороту

  10. вимикач кнопковий натискний з розмикаючим контактом

  11. вимикач кнопковий витяжний із замикаючим контактом

  12. вимикач кнопковий натискний з поверненням кнопки

  13. вимикач кнопочний витяжний з розмикаючим контактом

  14. вимикач кнопковий натискний з поверненням зо допомогою вторинного натискання кнопки

  15. реле електричне із замикаючим розмикаючим і перемикаючим контактами

  16. реле поляризоване на один напрямок струму в обмотці з нейтральним положенням

  17. реле поляризоване на обидва напрями струму в обмотці з нейтральним положенням

  18. Реле електротеплове без самоповороту, з поверненням допомогою вторинного натискання кнопки

  19. роз'ємне однополюсне з'єднання

  20. гніздо п'ятипровідне контактного роз'ємного з'єднання

  21. штир контактного роз'ємного коаксіального з'єднання

  22. гніздо контактних з'єднань

  23. штир чьотирьох з'єднаннь

  24. гніздо чьотирьох з'єднаннь

Принципові схеми рекомендується виконувати рядковим способом з нумерацією рядків арабськими цифрами. Складні схеми автоматики розбивають на зони з зазначенням координат розташування елементів на схемі.

Так як в схемах автоматики використовується багато однотипних елементів, що мають однакові графічні позначення, то вводять систему умовних буквено-цифрових позначень (ГОСТ 2.710-81), складених з великих літер латинського алфавіту, арабських цифр і кваліфікуючих символів. Умовне буквено-цифрове позначення записують у вигляді послідовності символів в один рядок без пробілів.

Найбільш повний обсяг інформації дає складене позначення, що містить до шести типів-умовних, позначень (табл. 2).
Таблиця 2. Елементи складального позначення.


Тип позначення
Кваліфікаційний символ
Інформація ’

Позначення вислого рівня —пристрій
=
Вхід пристрою в склад виробу (об’єкту)­

Позначення вислого рівня — функціональна група
≠
Вхід функціональної групи в склад виробу (об’єкту)­

Конструктивне позначення
+
Місце розміщення елементу в виробі

Позиційне позначення
-
Вид і номер елемента

Позначення електричного контакту
:
Номер електричного контакту комутаційного апарату

Адресне позначення
( )
Місце ілюстрації електричного контакту в конструкторському документі

Позначення вищого рівня (пристрою або функціональної групи) складається таким чином. Для позначення пристроїв використовують присвоєне йому позначення типу або буквено-цифрове позначення, що починається з букви А, ну, приклад = А4. Функціональні групи допускається позначати тільки цифрами з кваліфікуючою символом, наприклад ≠ 16.

Конструктивне позначення, яке вказує місце розташування елемента або пристрою в виробі, складається двома методами - координатним і послідовним. Позначення по координатному методу, наприклад +5.28, означає конструктивне розташування пристрою (елемента) в місці з координатами: ряд 5, колонка 28. При послідовному позначенні проставляється порядковий номер або буквене позначення, присвоєне даного місця в конструкції: + 200 --місце № 204.

Позиційне позначення присвоюється усім елементам схеми, (пристроїв) і складається з декількох букв і цифр, наприклад К 1.2 - резистор 1 другого логічного елемента. Порядкові номери присвоюються елементам в послідовності зверху вниз і в напрямку зліва направо. Відповідно до ГОСТ 2.710-81 літерна частина позиційного позначення представляє одно- або двобуквений код: М - двигуни, РА - амперметри, РУ - вольтметри, 5 - пристрої комутаційні в ланцюгах управління, сигналізації і вимірювальних, Т - трансформатори, X - з'єднання роз'ємні та ін.

Позначення електричного контакту записується у вигляді позначення, до якого він належить, і порядкового номера контакту: 1, 2, 3 і т. д. Допускається групування контактів: А, А2, АЗ, ..А9 і Б1, Б2, ..Б9.

В адресному позначенні біля позначення елемента вказуються координати: К1 (10) - котушка контактора К1 зображена в колонці 10.

При зображенні окремих елементів пристроїв в різних місцях до складу позиційних позначень цих елементів включається позиційне позначення пристрою, в яке вони входять, наприклад = АЗ-С5 - конденсатор С5, що входить в пристрій АЗ.

Дані про елементи записуються до переліку елементів, або поміщаються близько умовних графічних позначень. До переліку елементи записуються групами в алфавітному порядку буквених цифрових позиційних позначень (табл. 3).

При вказівці параметрів резисторів і конденсаторів близько їх умовних графічних позначень допускається застосовувати спрощений спосіб позначень одиниць вимірювань. Для резисторів від 0 до 999 Ом - без вказівки одиниць виміру; від 1•103 до 999 ·103 Ом - в кілоомах з позначенням одиниць виміру літерою к; понад 1*106 Ом - в мегаомах з позначенням одиниці виміру літерою М. Для конденсаторів: від 0 до 9999·10-12Ф - в пікофарад без вказівки одиниці виміру, від 1·10-8 до 999·10-6 Ф - в мікрофарадах з позначенням одиниці виміру літерами мк.

Таблиця 3. Елементи схеми.


Позиційні позначення
Найменування, тип
Число
Примітка


R1
Резистори

ОМЛТ-0,5-30 кОм+5 %
1
ГОСТ 7113—77

R2
СП-1-А-5.6 Мом+10 %
1
ГОСТ 5574—73

R3, R4
ПЕВ-15-1 кОм±5 %
2
ГОСТ 6513—75

С1
Конденсатори

КМ-4а-М1500-750 пФ±10 %
1




На схемі з'єднань (зовнішніх) показують пристрій і елементи, що входять в систему автоматики, їх вхідні і вихідні роз'єми, затискачі, до яких приєднуються жили кабелю і проводу. Для наочності схеми пристрою елементи показують у вигляді їх зовнішніх обрисів. Кабелі й джгути проводів на схемах показують у вигляді окремих ліній. Допускається злиття ліній, які зображують кабелі та проводи, що йдуть в одному напрямку. У простих схемах дані кабелів і проводів вказуються, близько їх графічного зображення (див. рис. 57). У складних схемах ці данні вносяться в спеціальні таблиці (кабельні журнали).








Контрольні питання.

1. Хто складає проектне завдання?

2. Назвіть стадії проектування.

3. Чим керуються при розробці проектів автоматизації?

4. Вимоги до систем автоматизації.

5. В яких напрямках передбачається автоматизація виробничих процесів в проектах?

6. Зміст проектного завдання.

7. Які документи додаються до проектного завдання?

8. Зміст технічного проекту.

9. Порядок виконання технічного проекту.

10. Вимоги до схем автоматизації.

11. Система буквено-цифрових позначень в електричних схемах.

12. Маркування кабелів і проводів в схемах.

13. Умовне позначення контактів для комутації силового струму, розєднувачів, кнопок.

      1. 14. Умовне позначення тиристора з керуванням по катоду,

      2. 1 5. Умовне позначення діодного оптрона.


Рекомендована література та інформаційні ресурси

1. Каминский В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации/В.М. Каминский. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 1988. - 296 с.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас