Національний медичний університет імені О.О.Богомольця Кафедра епідеміології Курсова робота «Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на краснуху» студентки 5 курсу, 2 медичного факультету 23 групи Шпачук А.О. Київ – 2019 ВСТУП Красну́ха(лат. rubella) – епідемічне вірусне захворювання,антропонозна вірусна інфекційна хвороба, яка перебігає з переважно потиличною лімфаденопатією (запаленням лімфатичних вузлів) та дрібноплямистою екзантемою (шкірнимвисипом). При захворюванні вагітних можливе зараження плода з виникненням уродженої краснухи з численними вадами. Збудник—РНК-геномний вірус роду Rubivirus родини Togaviridae. Усі відомі штами відносять до одного серотипу. У зовнішньому середовищі вірус швидко інактивується під впливом ультрафіолетових променів, дезінфектантів і нагрівання. При кімнатній температурі вірус зберігається упродовж декількох годин, добре переносить замороження. Він проявляє тератогенну активність Джерелом інфекції є хворі краснухою. Найбільш заразні хворі у перші 5 днів від початку захворювання. Збудник передається повітряно-крапельним механізмом. Частіше хворіють діти у віці 4-10 років. Захворювання надзвичайно небезпечне для вагітних, тому що призводить до ураженню плоду та розвитку вроджених вад. Вірус проникає у організм через слизову оболонку носоглотки та поширюється з кров'ю, призводить до появи висипань на шкірі талімфаденопатії.Особливо характерні лімфаденіт потиличних лімфатичних вузлів. У вагітних порушення у розвитку плоду відмічаються при їхньому захворюванні на 3-16-ому тижні вагітності. При розвитку краснухи у вагітних у період вірусемії збудник з кров'ю легко долаєплацентарнийбар'єр та вражає плід. Одночасно внаслідок вірусного ураженняендотеліюкровоносних судин плаценти порушується живлення плоду. (сповільнення росту та порушення нормального формування органів плоду з розвитком вроджених вад. Вплив вірусу на ембріональні тканини найбільш виражений по відношенню до органів та систем, що були уражені вірусом в процесі активного формування (активного поділу клітин). Інкубаційний періодвід 12 до 24 днів. З початку відмічаються підвищення температури тіла (37,5-38,5°C), нежить, невеликий сухий кашель, кон'юнктивіт; самопочуття хворого задовільне. Висип на шкірі з'являється наприкінці 1-го або на 2-3-й день хвороби; він складається з дрібних розеольозних елементів на обличчі, які потім швидко, упродовж 15-20 годин, поширюються без будь-якої послідовності по всьому тілу. Через 2-3 дні висип зникає. Одночасно потиличні лімфатичні вузли набувають щільноеластичної консистенції, вони не спаяні між собою та підшкірною клітковиною. Таке двобічне збільшення саме потиличних лімфовузлів, навіть за відсутності висипу, єпатогномонічним симптомомкраснухи. Картина крові характеризується лейкопенією, з 3-4-го дня хвороби з'являєтьсямоноцитоз. Для розпізнавання хвороби важливі епідеміологічні дані, відсутність етапності висипань на відміну відкору, характер висипних елементів, що не піднімаються над шкірою, збільшення потиличних лімфатичних вузлів. Спеціального лікування хворі не потребують. Необхідно дотримуватися постільного режиму. За показаннями застосовують симптоматичні засоби. Необхідна ізоляція хворих до 5-го дня з моменту висипання. Аналіз багаторічної динаміки захворюваності. 1. Визначення багаторічної тенденції (ріст, зниження, стабілізація)
2. Графік багаторічної динаміки захворюваності на менінгококову інфекцію в Україні і лінія тенденції захворюваності в Україні. 3. Розрахунки середнього темпу приросту чи зниження захворюваності Тендендія до зниження захворюваності виражена. 4. Складання прогнозу захворюваності на наступний рік Довірчі межі: Відхилення:
∑d+ = 798,58; n=12 ; ∑d- =-909,69; n=4; Прогноз захворюваності на краснуху на 2014 рік: Верхня межа довіри: 66,5 Нижня межа довіри: -227,4 Висновок: Проаналізовано захворюваність на краснуху в Україні та Києві за 1998 – 2013 роки. Найвища захворюваність спостерігалась в 2002 році, найменша – в 2008 році. Спостерігається виражена тенденція до зниження захворюваності. Прогнозована захворюваність на краснуху на 2014 рік має від’ємне значення( та широкий довірчий інтервал (від 66,5 до -227,4 захв. на 100 тис. населення). Враховуючи те, що вакцинація від краснухи включена в національний календар щеплень та, згідно тенденції, захворюваність на краснуху значно зменшена, додаткових протиепідемічних та профілактичних заходів проводити не доцільно. ІІ. Аналіз річної динаміки захворюваності 1.Аналіз розподілу захворюваності по місяцях року за середніми місячними показниками
2. Розрахунок коефіціенту сезонності та індексу сезонності В середньому протягом року хворіло на краснуху 63285 чоловік, які розподілилися по місяцях таким чином:
Кількість захворювань перевищує 8,33% з 2-го по 6-й місяці. Коефіцієнт сезонності = Індекс сезонності = 3. Розподіл захворюваності на краснуху по місяцях Висновок: В даному випадку краснусі притаманна зимньо-осіння сезонність, а саме з лютого по червень, тому що в цей час вірус здатний триваліше зберігатися у довкіллі, тіснішим буває і спілкування людей у закритих приміщеннях. 78,8% випадків захворювань на краснуху припадає саме на цей період; це у 3,7 рази більше, ніж за весь інший період. ІІІ Аналіз захворюваності по вікових групах
Питома вага вікових груп у захворюваності на краснуху Середній інтенсивний показник кожної вікової групи Висновок: Проаналізувавши абсолютні та інтенсивні показники захворюваності по вікових групах, можна зробити висновок, що групою ризику є діти від 7 до 14 років (за інтенсивними показниками захворюваність у групі 0-2 роки більш ніж в 2 рази менша, ніж в групі 7-14 років). Рекомендації щодо зменшення рівня захворюваності 1) досягнення та підтримка охоплення щепленнями проти краснухи понад 95 % населення за рахунок планової імунізації; 2) забезпечення можливостей для вакцинації проти краснухи для груп високого ризику захворювання і для всього сприйнятливого до краснухи населення, в тому числі шляхом проведення додаткових заходів імунізації; 3) зміцнення систем епідеміологічного нагляду шляхом проведення епідеміологічного обстеження (розслідування) і лабораторного підтвердження поодиноких випадків і спалахів краснухи; 4) підвищення доступності та розширення масштабів використання високоякісної, заснованої на доказових даних, інформації для медичних працівників і населення про переваги та ризики, пов’язані з вакцинацією проти краснухи; 5) своєчасне виявлення хворих, їх ізоляція та/або госпіталізація; 6) проведення протиепідемічних заходів в осередку інфекції; 7) дотримання умов лікування та виписки хворого на краснуху. Список використаної літератури Епідеміологія : підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / Е67 А. VI. Анлрейчнн. 3. П. Василишин, Н. О. Виноірад ; за рсд. I. И. Колес- иікової. Вінниця : Нова Книга, 2012. — 576 с .: іл. Навчально-методичний посібник до практичних занять «Епідеміологічний метод дослідження. Епідеміологічна діагностика.» за ред. Гоца Ю.Д. Загальна епідеміологія: навч. Посіб. / Н.О.Виноград, З.П.Василишин, Т.А.Романенко. – К..: ВСВ «Медицина», 2010. – 176с. Інфекційні хвороби: підручник/ За ред. Голубовської. – К.: ВСВ «Медицина», 2012. – 728с. Інфекційні і паразитарні хвороби, Ж.І.Возіанова, Том 1 |