Міжнародна морська конвенція про працю в морській галузі

Ім'я файлу: 2.Охорона праці в галузі та охоронні заходи на судні Щербінін Да
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 04.05.2023
скачати

ЛЕКЦІЯ № 2

Тема: Міжнародна морська конвенція про працю в морській галузі

Питання для самоконтролю:

У стародавньому Єгипеті, Греції, Римі першою формувалася система морських професій.. Окрема система морських професій сформувалася у арабських народів, а після XIII ст. вона виникає у південних слов’ян.
Правові норми набувають законодавчого закріплення у Датському морському кодексі 1242 р. було встановлено вимоги до знань і кваліфікації лоцманів.
У ХV ст. була відкрита перша Морська академія в Сагрі, на узбережжі Альгарви
У Женеві 23 лютого 2006р. прийняли Конвенцією про працю в морському судноплавстві.
Трудові та соціальні права моряків:
1. Кожний моряк має право на безпечне й надійне робоче місце, яке відповідає нормам техніки безпеки.
2. Кожний моряк має право на справедливі умови зайнятості.
3. Кожний моряк має право на гідні умови праці й життя на борту судна.
4. Кожний моряк має право на охорону здоров'я, медичне обслуговування, соціально-побутове обслуговування та на інші форми соціального захисту.
5. Кожна держава-член забезпечує, у межах своєї юрисдикції, повне дотримання трудових і соціальних прав моряків, викладених у попередніх пунктах цієї Статті, відповідно до вимог цієї Конвенції. Якщо інше не передбачено в цій Конвенції, то таке дотримання прав може бути досягнуто на основі національного законодавства або нормативноправових актів, за допомогою застосовних колективних угод, за допомогою інших заходів або практичної діяльності.
Мінімальні вимоги стосовно праці моряків на борту судна:
1. Забороняється приймати на роботу, залучати до роботи або використовувати працю на борту судна осіб віком до 16 років.
2. Забороняється праця в нічний час моряків віком до 18 років. Для цілей до цього Стандарту нічний час визначається згідно з національними законодавством і практикою. Він охоплює період не менше дев'яти годин, що починається не пізніше півночі й закінчується не раніше п'ятої години ранку.
3. Винятки з суворого дотримання обмеження, що стосується праці в нічний час, можуть робитися компетентним органом, якщо: це положення перешкоджатиме ефективній професійній підготовці моряків, здійснюваній відповідно до затверджених програм і графіків; або особливий характер обов'язків або затверджена програма професійної підготовки вимагають, щоб моряки, на яких поширюється цей виняток, виконували свої обов'язки в нічний час, а відповідний орган влади визначає, після консультацій із зацікавленими організаціями судновласників і моряків, що ця робота не матиме несприятливого впливу на їхнє здоров'я або благополуччя.
4. Забороняється приймати на роботу, залучати до роботи або використовувати працю моряків віком до 18 років, якщо така робота може загрожувати їхньому здоров'ю або безпеці.
Медичне свідоцтво:
1. Компетентний орган вимагає, щоб перед початком роботи на борту судна моряки мали чинне медичне свідоцтво, що засвідчує їхню придатність за станом здоров'я до виконання обов'язків, які вони мають виконувати в морі.
2. Для забезпечення того, щоб медичні свідоцтва дійсно відображали стан здоров'я моряків у світлі обов'язків, які вони повинні виконувати, компетентний орган, після консультацій із зацікавленими організаціями судновласників і моряків і з належним урахуванням застосовуваних міжнародних керівних принципів, згаданих у Частині В цього Кодексу, приписує характер медичного огляду й свідоцтва.
3. Цей Стандарт не зашкоджує Міжнародній конвенції 1978 року про підготовку й дипломування моряків і несення вахти, з поправками (ПДНВ).
4. Медичне свідоцтво видається практикуючим лікарем, що має належну кваліфікацію, або, якщо мова йде про свідоцтво, що стосується тільки зору, особою, визнаною компетентним органом як уповноваженою видавати таке свідоцтво.
5. Морякам, яким відмовлено у видачі свідоцтва або стосовно яких установлено обмеження працездатності, зокрема щодо часу, місця роботи або сфери професійної діяльності, надається можливість проходження подальшого огляду в іншого незалежного практикуючого лікаря або незалежного медичного арбітра:
  - у кожному медичному свідоцтві зазначається, зокрема, що: слух і зір відповідного моряка, а також відчуття кольору для моряків, які повинні виконувати обов'язки, при яких їхня придатність до роботи може постраждати в результаті порушення відчуття кольору, є цілком задовільними
6. Якщо відповідно до вимог, пов'язаних із виконанням конкретних обов’язків відповідним моряком або відповідно до вимог ПДНВ не встановлюється коротший проміжок часу, то:
  - медичне свідоцтво залишається чинним максимум два роки, однак якщо морякові не виповнилося 18 років, то в цьому випадку максимальний термін його чинності становить один рік;
  - свідоцтво про відчуття кольору залишається чинним максимум шість років.
7. У надзвичайних обставинах компетентний орган може допускати до роботи моряка без чинного медичного свідоцтва до наступного порту заходу, де моряк може одержати медичне свідоцтво у кваліфікованого практикуючого лікаря за умови, що:
  - термін дії такого дозволу не перевищує трьох місяців;
  - відповідний моряк має медичне свідоцтво, термін дії якого минув недавно.
8. Медичні свідоцтва для моряків, які працюють на борту суден, які звичайно виконують міжнародні рейси, повинні видаватися як мінімум англійською мовою.
9. Якщо відповідно до вимог, пов'язаних із виконанням конкретних обов’язків відповідним моряком або відповідно до вимог ПДНВ не встановлюється коротший проміжок часу, то:
  - медичне свідоцтво залишається чинним максимум два роки, однак якщо морякові не виповнилося 18 років, то в цьому випадку максимальний термін його чинності становить один рік;
  - свідоцтво про відчуття кольору залишається чинним максимум шість років.
10. У надзвичайних обставинах компетентний орган може допускати до роботи моряка без чинного медичного свідоцтва до наступного порту заходу, де моряк може одержати медичне свідоцтво у кваліфікованого практикуючого лікаря за умови, що термін дії такого дозволу не перевищує трьох місяців; і відповідний моряк має медичне свідоцтво, термін дії якого минув недавно.
Підготовка та кваліфікація:
1. Моряки не допускаються до роботи на борту судна, якщо вони не пройшли професійну підготовку або не одержали диплом, що засвідчує їх компетентність, або не довели в якийсь інший спосіб свою придатність до виконання своїх обов'язків.
2. Моряки не допускаються до роботи на борту судна, якщо вони не завершили успішно проходження підготовки з питань особистої безпеки на борту судна.
3. Професійна підготовка й видача диплома відповідно до обов’язкових актів, прийнятих Міжнародною морською організацією, вважаються такими, що відповідають вимогам пунктів 1 і 2 цього Правила.
4. Будь-яка держава-член, яка на момент ратифікації нею цієї Конвенції була зв’язана Конвенцією 1946 року про видачу матросам свідоцтв про кваліфікацію (№ 74), продовжує виконувати свої зобов’язання за згаданою Конвенцією, якщо обов’язкові положення, які охоплюють її предмет, не прийняті Міжнародною організацією праці та не набрали чинності.
Набір і працевлаштування:
1. Усі моряки мають доступ до ефективної, адекватної та підзвітної системи пошуку роботи на борту судна, який здійснюється для моряків безкоштовно.
2. Служби набору й працевлаштування моряків, що діють на території держави-члена, відповідають нормам, установленим у Кодексі.
3. Кожна держава-член вимагає стосовно моряків, які працюють на суднах, що ходять під її прапором, щоб судновласники, які користуються послугами служб набору й працевлаштування моряків, розташованих у країнах або на територіях, на які не поширюється сфера дії цієї Конвенції, забезпечували відповідність цих служб вимогам, встановленим у Кодексі.
Тривалість робочого часу й часу відпочинку:
1. Для цілей цього Стандарту термін:
  - робочий час означає час, протягом якого моряк зобов'язаний виконувати роботу в інтересах судна;
  - час відпочинку означає час, що знаходиться за рамками робочого часу; цей термін не включає короткі перерви;
2. . Кожна держава-член установлює в межах, зазначених у пунктах з 5 по 8 цього Стандарту, максимальну кількість робочих годин, яка не повинна перевищуватися протягом певного періоду часу, або мінімальну кількість годин відпочинку, яка повинна надаватися протягом певного періоду часу.
3. Кожна держава-член визнає, що нормальна тривалість робочого часу моряків, як і інших працівників, розраховується на основі восьмигодинного робочого дня при одному вихідному дні на тиждень і відпочинку у святкові дні. Однак це не перешкоджає встановленню державою-членом процедур, які надають право на укладення чи реєстрацію колективного договору, в якому нормальний робочий час моряків установлюється на основі не менш сприятливій, ніж цей Стандарт.
4. При визначенні національних норм кожна держава-член бере до уваги небезпеку, пов'язану з утомою моряків, особливо тих з них, до функції яких входить забезпечення безпеки плавання, а також безпечної та надійної експлуатації судна.
5. Межі робочого часу або часу відпочинку встановлюються наступним чином максимальна тривалість робочого часу не перевищує:
  - 14 годин протягом будь-якого 24-годинного періоду;
  - 72 годин протягом будь-якого семиденного періоду; або мінімальна тривалість часу відпочинку становить не менше:
  - десяти годин протягом будь-якого 24-годинного періоду;
  - 77 годин протягом будь-якого семиденного періоду.
6. Час відпочинку можна ділити не більш ніж на два періоди, тривалість одного з яких становить не менше шести годин, а інтервал між послідовними періодами відпочинку не перевищує 14 годин.
7. викликами на робоче місце порушується нормальна тривалість часу відпочинку.
8. У випадку відсутності колективного договору або арбітражного рішення, або якщо компетентний орган визначає, що положення колективного договору або арбітражного рішення недостатні для проведення в життя положень пунктів 7 або 8 цього Стандарту, компетентний орган визначає такі заходи, що забезпечують відповідним морякам достатній час відпочинку.
9. Кожна держава-член вимагає, щоб на легкодоступному місці розміщувалась таблиця із зазначенням внутрішнього трудового розпорядку на борту судна, у якій по кожній посаді вказуються, як мінімум:
  - режим служби в морі та служби в порту;
  - максимальна тривалість робочого часу або мінімальна тривалість часу відпочинку, передбачені законодавством, нормативно-правовими актами або застосовними колективними договорами.
Право на відпустку:
1. Кожна держава-член приймає законодавство й нормативно-правові акти, які визначають мінімальні норми щорічної відпустки для моряків, зайнятих на суднах, що плавають під її прапором, беручи належним чином до уваги особливі потреби моряків стосовно такої відпустки.
2. З урахуванням колективного договору, законодавства або нормативно-правових актів, що передбачають відповідний метод обчислення, який враховує особливі потреби моряків у цьому відношенні, щорічна оплачувана відпустка обчислюється з розрахунку не менше 2,5 календарних днів за кожний місяць роботи. Спосіб обчислення терміну служби визначається компетентним органом або іншим відповідним механізмом у кожній країні. Відсутність на роботі з поважної причини не зараховується як щорічна відпустка.
3. Забороняється будь-яка згода на відмову від права на мінімальну щорічну оплачувану відпустку, передбачену в цьому Стандарті, за винятком випадків, передбачених компетентним органом.
Житлові приміщення та умови для відпочинку:
1. Кожна держава-член забезпечує, щоб на суднах, що плавають під її прапором, надавалися й підтримувалися гідні житлові приміщення та умови для відпочинку для моряків, які працюють або живуть, або і працюють, і живуть на борту судна, відповідно до принципів охорони здоров'я й сприяння благополуччю моряків.
2. Вимоги Кодексу стосовно виконання цього Правила, які відносяться до конструкції та устаткування судна, поширюються тільки на судна, побудовані в момент або після набрання чинності цією Конвенцією для відповідної держави-члена. Для суден, побудованих до цієї дати, вимоги стосовно конструкції та устаткування судна, викладені у Конвенції (переглянутій) 1949 року про приміщення для екіпажу (№ 92) та у Конвенції 1970 року про приміщення для екіпажу (додаткові положення) (№ 133), продовжать застосовуватися настільки, наскільки вони були застосовні, до зазначеної дати, за законом або практикою відповідної держави-члена. Судно вважається побудованим в момент, коли закладений його кіль або коли воно знаходиться на аналогічному етапі будування.
3. Якщо прямо не передбачене інше, то будь-які вимоги за поправкою до Кодексу стосовно забезпечення моряків житловими приміщеннями та умовами для відпочинку поширюються тільки на судна, побудовані в момент або після набрання чинності даною поправкою для відповідної держави - члена.
Харчування й столове обслуговування:
1. Кожна держава-член приймає законодавство та нормативно-правові акти або вживає інші заходи для встановлення мінімальних норм щодо кількості та якості продуктів харчування й питної води, а також стосовно норм столового обслуговування, які поширюються на харчування, надаване морякам на суднах, що плавають під її прапором, і зобов'язується проводити навчально-просвітницькі заходи з метою сприяння розумінню норм, згаданих у цьому пункті, та їхньому застосуванню.
2. Кожна держава-член забезпечує, щоб на суднах, що плавають під її прапором, дотримувалися наступні мінімальні норми:
  - постачання продуктів харчування й питної води з урахуванням кількості моряків на борту судна, їхніх релігійних вимог і культурних звичаїв, що стосуються харчування, а також з урахуванням тривалості й характеру рейсу має бути достатнім з погляду на кількість, поживну цінність, якість і різноманітність;
  - харчоблок улаштовується та обладнується таким чином, щоб дозволити забезпечувати моряків належним, різноманітним і повноцінним харчуванням, приготування й подача якого здійснюються в належних санітарно-гігієнічних умовах;
  - персонал харчоблоку повинен бути належним чином підготовлений або проінструктований для роботи на відповідних робочих місцях.
3. Судновласники забезпечують, щоб моряки, найняті на роботу в якості коків, були підготовлені, кваліфіковані та визнані компетентними для обіймання цієї посади відповідно до вимог, установлених у законодавстві й нормативно-правових актах відповідної держави-члена.
4. Вимоги за пунктом 3 цього Стандарту включають завершення курсу підготовки, затвердженого або визнаного компетентним органом, що охоплює питання практичного приготування їжі, гігієни харчування й особистої гігієни, зберігання харчових продуктів, здійснення контролю над запасами, а також забезпечення захисту навколишнього середовища та знання питань безпеки й гігієни праці в галузі столового обслуговування.
5. В обставинах виняткової необхідності компетентний орган може надати дозвіл, за яким кок, який не має повної кваліфікації, може служити на зазначеному судні протягом зазначеного обмеженого періоду часу до наступного зручного порту заходу або протягом періоду, що не перевищує одного місяця, за умови, що особа, якій надається дозвіл, підготовлена або проінструктована у таких галузях, як гігієна харчування й особиста гігієна, оброблення й зберігання харчових продуктів на борту судна.
6. Відповідно до процедур забезпечення постійного дотримання, передбачених у Розділі 5, компетентний орган вимагає, щоб капітаном або під його керівництвом на борту суден проводилися часті документально оформлені інспекції з метою перевірки:
  - постачання продуктів харчування та питної води;
  - усіх приміщень і устаткування, використовуваних для зберігання та оброблення продуктів харчування й питної води;
  - камбуза та іншого обладнання для готування й подачі їжі. Не допускається прийом на роботу, залучення до роботи або використання праці моряків молодше 18 років в якості коків.

© Усі права захищені
написати до нас