Коли я запустив сторінку цього музею, перше що я зустрів був величезний парусний корабель під назвою «Марія». Він є головною зіркою цього музею, цей музей придбав його у 1950 році як символ багатовікової традиції судноплавства. Поряд з ним стояли багато парусних човнів різних форм, видно що деякі з них дуже старі, а деякі виглядають достатньо гарно. По стінах розташовані зменшені зразки весільних човнів, парусних суден, та великих парусних кораблів. Мені дуже сподобалося що до деяких з них додаються зображення їх реальних версій, а іноді й мапи їх подорожей. Це дозволяє поринути у їх історію, як насправді моряки ходили на цих суднах у інші країни. На мапі зображено як вони з Європи подорожували у північну та південну Америку, Гренландію, Китай та Індію.
Поряд з «Марією» розташований великий буксир «Рензо» побудований у Венеції. Він має достатньо сильний двигун із зручною системою спалювання нафти, який розмістили у ньому після оновлення з парового двигуна.
На мапи внизу екрана я знайшов знамениту клітину Фарадея і перейшов до неї. В описі написано що вона спалахує і тріщить тричі на день. Це головна «родзинка» цього музею. Мене дуже цікавить тема наукових експериментів і тому я вирішив подивиться на це. В описі цієї системи додавалося відео її роботи. Там відвідувачам демонструвалося як ця система може виробляти електричні розряди. Спочатку вона створила велику блискавку, яку потім пропустили через стекло і розряд почав огортати його. Це було неймовірно красиво! У наступному експерименті людину посадили у металеву кулю і пустили розряд по кулі, до людини заряд не доходив. Далі заряд пустили по двох стрижнях що діагонально розходяться один від одного. Заряд підіймався по стрижнях дугою і збільшувався у розмірі. Це дуже здивувало відвідувачів, особливо дітей. Далі була імітація попадання блискавки у будинок. Спочатку професор декілька разів ударив блискавкою будинок на даху якого стояв блискавковідвід. Після ударів з будинком нічого не сталося. Потім професор вдарив блискавкою будинок без блискавковідводу, будинок відразу загорівся. Останнім експериментом був удар блискавки у дерев’яну палку під водою, до палки була прив’язана нитка. Після попадання блискавки у палку вона розламалася а нитка відірвалася від неї. Ці експерименти залишили просто неймовірне враження. Це було дуже красиво і цікаво.
Також у цій кімнаті стоїть модель генератора в розрізі, яка демонструє як механічна енергія перетворюється на електричну. Ця система достатньо цікаво та зрозуміло пояснює цей процес.
У сусідній кімнаті я продивився різні види двигунів старих часів. Мою увагу звернув на себе паровий автомобіль. Він виглядає достатньо незвичайно. Особливо помітна велика труба на його поверхні.
Піднявшись на другий поверх я опинився в залі літаків. Там я знайшов той самий літка який сконструювали брати Орвілл та Вілбул Райт. Поряд з нами знаходиться копія легендарного планера Лілієнталя на якому він пролетів 250 метрів. Ці експонати демонструють як людство мріяло досягти неба і як ця мрія стала реальністю. Також мені сподобався там винищувач «Fokker Dr. I», який незважаючи на свою малу швидкість та слабкі крила був важливою фігурою військово-повітряних сил німецької імперії у першій світовій війні за свою маневреність. Після я знайшов стенди з пасажирським повітряним транспортом: повітряними кулями та дирижаблями. Деякі форми цих експонатів мене достатньо здивували. Посередині цього відділу я помітив модель пасажирського літака «D-Adam» який мене зацікавив.
Спустившись на мінус перший поверх я знайшов м’яч на якому дослідники вперше заринули на глибину 11000 метрів і дійшли до найглибшої точки океану. Недалеко від нього розташований величезний калькулятор припливів та відливів. Такі технології захоплюють своєю геніальністю - він здатний розрахувати дати усіх припливів та відливів на рік вперед.
І під кінець я вирішив піднятися на дах цього музею, де виставлені 21 сонячний годинник різних форм. Там були як класичні форми стрижень на платформі, так і достатньо цікаві, стрижень у поглибленні , горизонтальний стрижень над поглибленням, ромбокубооктаедр з декількома стриженями.
У висновку можу сказати що ця екскурсія була достатньо цікавою, у цьому музеї можна побачити багато легендарних експонатів про які чув з дитинства. Наочно продемонстровані великі винаходи техніки за допомогою яких були зроблені великі відкриття у науці. Клітина фарадея не на мою думку самий найкращий експонат цього музею. Відео з демонстрацією її роботи не може залишити байдужим нікого.
Я би хотів відвідати цей музей наживо.