Ім'я файлу: КПК_Комісарова Марія, Право 081-31.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 09.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Брасс реферат.docx

Комісарова Марія, Право 081-31

1. Кримінальне провадження згідно з правилами Кримінального процесуального кодексу України здійснюється щодо будь-якої особи, крім:

випадків, передбачених ч. 2, ст.6. Особливості кримінального провадження щодо окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

Кримінальне провадження щодо особи, яка користується дипломатичним імунітетом, може здійснюватися за правилами цього Кодексу лише за згодою такої особи або за згодою компетентного органу держави, яку представляє така особа, у порядку, передбаченому законодавством України та міжнародними договорами України.
2. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики:

Європейського суду з прав людини. Сутність верховенства права розкрита у доповіді "Про верховенство права", прийнятій на 86-му пленарному засіданні Венеціанської комісії 25-26 березня 2011 р.
3. Чи можливе застосування норм Кримінального процесуального кодексу України, які суперечать положенням міжнародного договору України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України?

Ні, тому що ч.3 ст.9 КПК “Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.”. Та ч.4 ст.9 “ У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.”
4. Втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі рішення:

судового рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети. Інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального провадження.
5. Нормативний зміст якої засади визначає таке положення: «Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом»?

Ч.2 ст. 17 КПКУ “Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини” Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

6. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує:

прокурор, слідчий суддя, а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
7. Кримінальне провадження здійснюється:

державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Переклад інших процесуальних документів кримінального провадження, надання копій яких передбачено цим Кодексом, здійснюється лише за клопотанням зазначених осіб.
8. Прокурор, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам:

Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
9. Чи уповноважений прокурор, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування?

Так, згідно зі ч.5 ст. 36 КПКУ
10. Обвинуваченим є особа:

Ч.2 ст. 42 КПКУ Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Це особа, щодо якої ведеться кримінальне переслідування з того моменту, як звинувачення в скоєнні злочину офіційно сформульовано і оформлено у вигляді відповідного документа.
11. Захисником у кримінальному провадженні може бути:

Згідно з ч.1 ст. 45 “Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).” І також з ч.2 ст. 45 “Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.”
12. В яких випадках забезпечується обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні?

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою процесуального статусу підозрюваного.
13. Права та обов’язки цивільного позивача у кримінальному провадженні виникають з моменту:

подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду
14. З якими матеріалами кримінального провадження має право знайомитися експерт під час проведення експертизи?

з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження(ч. 3 ст. 69 КПКУ)
15. Експерт у кримінальному провадженні може відмовитися від давання висновку:

якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову має бути мотивованою.(ч. 4 ст. 69 КПКУ)
16. У кримінальному провадженні доказ визнається належним, якщо він:

Згідно з ч. 1 ст. 85 КПК Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.


17. У кримінальному провадженні доказ визнається допустимим, якщо він:

отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.(ч.1 ст. 86). Докази та відомості, передбачені частиною першою цієї статті, можуть бути визнані допустимими, якщо:

1) сторони погоджуються, щоб ці докази були визнані допустимими;

2) вони подаються для доказування того, що підозрюваний, обвинувачений діяв з певним умислом та мотивом або мав можливість, підготовку, обізнаність, потрібні для вчинення ним відповідного кримінального правопорушення, або не міг помилитися щодо обставин, за яких він вчинив відповідне кримінальне правопорушення;

3) їх подає сам підозрюваний, обвинувачений;

4) підозрюваний, обвинувачений використав подібні докази для дискредитації свідка.
18. У разі відсутності даних щодо очевидної недопустимості доказів у кримінальному провадженні суд вирішує питання допустимості доказів:

суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.(ч.2 ст.89)
19. Обов’язок доказування розміру процесуальних витрат у кримінальному провадженні покладається:

Обов’язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.(ч.2 ст.92)
20. У кримінальному провадженні сторона захисту НЕ уповноважена здійснювати збирання доказів шляхом:

проведення слідчих дій, негласних слідчих дій та інших процесуальних дій
21. Оцінку доказів у кримінальному провадженні НЕ наділений повноваженнями здійснювати:

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження

Оцінку доказів і формування внаслідок цього певних висновків у провадженні мають право здійснювати тільки публічні суб'єкти кримінального провадження. Докази оцінюються слідчим, прокурором за власним внутрішнім переконанням.
22. Який із доказів у кримінальному провадженні має наперед встановлену силу?

Згідно з ч.2 ст.94 КПК Жоден доказ не має наперед встановленої сили

23. Зобов’язаними давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому у Кримінальному процесуальному кодексі України порядку є такі учасники кримінального провадження:

Свідок та експерт(ч.3 ст. 95)
24. У кримінальному провадженні НЕ є джерелом доказів:

пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, судова експертиза
25. Показання з чужих слів НЕ можуть бути визнані судом допустимим доказом, якщо:

якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу або іншою особою стосовно пояснень осіб, наданих слідчому, прокурору або співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ними кримінального провадження(ч.7 ст.97)
26. До суб’єктів, які уповноважені пред’являти позов у кримінальному провадженні, НЕ належить:

неповнолітня особа та особи,які були визнани у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними
27. У разі тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов’язаний звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням не пізніше:

двох днів з моменту тимчасового вилучення(ч.1 ст.150 КПК)
28. Якщо клопотання слідчого, прокурора про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом подано без додержання вимог закону, слідчий суддя:

повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.(ч.3 ст.151)
29. Хто з учасників кримінального провадження вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом:

Орган досудового розслідування та прокурор

Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів(ч.1 ст.160)
30. Клопотання про відсторонення особи від посади у кримінальному провадженні розглядається слідчим суддею, судом не пізніше:

3 днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника


31. Факт передання слідчому прокурору або іншій уповноваженій службовій особі тимчасово вилученого майна засвідчується:

Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом(ч. 1 ст. 168)
32. Клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше:

не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна
33. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо:

якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
34. Протягом якого часу прокурором виконується ухвала про арешт майна у кримінальному провадженні?

протягом 48 годин після вилучення майна
35. Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні:

злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.(Злочини проти основ національної безпеки України, Терористичний акт, Фінансування тероризму, Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення)
36. Якщо справа перебуває у провадженні суду, то контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання здійснює:

суд за клопотанням прокурора(ч.4 ст. 176 КПК)
37. Під час обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки кількість поручителів визначає:

Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід.(ч.2 ст.180КПК)
38. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати:

6 місяців
39. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в межах строку досудового розслідування за клопотанням:

прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку

40. Предметом застави можуть бути:

внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України(ч.1 ст.182 КПК)
41. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України застава не може бути внесена:

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.(ч.2, ст.182)
42. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України розмір застави визначається:

слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.(ч.4 ст.182)
43. Протягом якого часу з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду?

не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.(ч.6 ст.182)
44. Під час досудового розслідування питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею за клопотанням:

прокурора
45. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до:

до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років; за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років; за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років;

до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення
46. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, буде доведено, що:

підозрюваний, не виконав обов’язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

47. Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом не пізніше:

тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.(ч.1 ст.191)
48. Чи може слідчий суддя за власною ініціативою заслухати свідка під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою?

За клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. (ст.193)
49. Чи може слідчий суддя під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу застосувати більш тяжкий запобіжний захід до підозрюваного?

Ні,тому що слідчий суддя може застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК україни, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
50. Хто відповідно до Кримінального процесуального кодексу України зобов’язаний надати доступ до речей і документів, отриманих внаслідок здійснення тимчасового доступу до них під час судового провадження?

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.(ч.2 ст.290 КПК)
51. Органами досудового розслідування є:

1) слідчі підрозділи:

а) органів Національної поліції;

б) органів безпеки;

в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;

г) органів державного бюро розслідувань;

ґ) органів Державної кримінально-виконавчої служби України

2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України

52. Предметом доказування є:

Можна визначити як частину суспільних відносин, які мають правове значення і впливають на кінцеве вирішення кримінального провадження. Сукупність передбачених кримінально-процесуальним законом обставин, установлення яких необхідно для вирішення заяв і повідомлень про злочини, кримінальної справи в цілому або судової справи у стадії виконання вироку.

53. В чому відмінності в процесуальному становищі експерта та спеціаліста?

1) на відміну від експерта спеціаліст не несе відповідальності за злісне ухилення від явки до органів досудового слідства, за дачу завідомо неправдивою висновку або за відмову без по­важних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

2)особа, яка виступає спеціалістом при огляді місця події шукає, виявляє, фіксує, вилучає та оглядає доказові матеріали, застосовує для цього необхідні технічні засоби, тоді як експерт досліджує направленні йому на експертизу докази і формулює висновки з поставлених перед ним питань.

3)спеціаліст лише надає допомогу слідчому з використанням своїх спеціальних знань й навичок і результат його праці не має доказового значення, а результат праці експерта є процесуальним актом (заключення експерта), який у кримінальному судочинстві згідно ч. 1 ст. 67 КПК є джерелом доказів.

Враховуючи те, що спеціаліст завжди взаємодіє зі слідчим, то експерт у кримінальному процесі є самостійним учасником.
54. Види заходів забезпечення кримінального провадження:

Згідно зі ст.131 КПК

1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід;

{Пункт 1 частини другої статті 131 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018}

2) накладення грошового стягнення;

3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

4) відсторонення від посади;

4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

{Частину другу статті 131 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

5) тимчасовий доступ до речей і документів;

6) тимчасове вилучення майна;

7) арешт майна;

8) затримання особи;

9) запобіжні заходи.
55. Підстави затримання особи:

Згідно з ч.2,3 ст 207 КПК при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення; безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.
56. З якого моменту особа вважається затриманою?

є той короткий відрізок часу, коли особа, фактично затримана за вчинення кримінального правопорушення, передається (переходить) у розпорядження уповноваженої службової особи.
57. Повноваження захисника підтверджуються:

1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;

2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

або обов'язково підтверджені свідоцтвом про право на зайняття адвокатської діяльністю та (за вибором) одним із документів:

- ордером;

- договором із захисником;

- дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
58. Потерпілим у кримінальному провадженні є:

Потерпілим у кримінальному провадженні є фізична та юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди (ч.1 статті 55 КПК) яка звернулася із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, що підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та служить передумовою для початку досудового розслідування (частина 2 статті 55 КПК); яка звернулася із заявою про залучення її до провадження як потерпілого, яка підлягає обов’язковому прийняттю і реєстрації;

59. Хто не може бути понятим?

Понятий - це фізична особа, яка залучається до участі у кримінальному провадженні з метою засвідчення своїм підписом відповідності записів у протоколі виконаним діям. Підстава участі у процесі понятого є запрошення слідчого, прокурора. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
60. Підстави для відводу прокурора, слідчого:

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КПК прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:

-якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім’ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

-якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

-якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас