Державний Університет “Житомирська політехніка”
Практична робота № 4
“Правотворчий процес та правозастосування”
спеціальність 281 Публічне
управління та адміністрування
Рівень освіти “магістр”
група ЗДУМ-23-1м
Саксон Валерія
1. Встановіть ознаки нормативно-правового акта.
Нормативно-правовий акт — письмовий документ, виданий в установленому порядку компетентним органом держави, що містить правові норми загального характеру.
Ознаки нормативно-правового акта:
1) офіційний характер. Нормативно-правовий акт видається державою або, у виняткових випадках — недержавним суб’єктом, якому таке право делеговане державою;
2) ухвалення або видання відповідно до строго встановленої процедури у порядку правотворчої діяльності;
3) наявність нових або скасування колишніх правових норм;
4) письмовий документ, що має певні реквізити (вид акта; найменування органу, що видав акт; заголовок; дата ухвалення акта; номер акта; підпис посадовця);
5) певна структура акта (преамбула, статті та/або пункти, які об’єднуються в глави, розділи, частини);
6) реєстрація акта. Всі нормативно-правові акти заносяться до державного реєстру;
7) публікація акта в офіційному органі друку. Наприклад, в Україні офіційно встановленими органами для публікації законів є журнали «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газета «Голос України». Нормативні акти Кабінету Міністрів України публікуються в газеті «Урядовій кур’єр», журналі «Офіційний вісник України», у «Збірнику постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України ». Акти місцевих адміністрацій і органів місцевого самоврядування публікуються в місцевій пресі; відомчі нормативні акти — у відповідних бюлетенях і джерелах, доступних для зацікавлених органів і осіб.
2. Зобразіть схематично ієрархію нормативно-правових актів.
Ієрархія нормативно-правових актів:
Конституція України
чинні міжнародні договори України
законипостанови Верховної Ради України, укази Президента України;
постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України;
накази міністерств;
нормативно-правові акти інших державних органів;
постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
акти обласних державних адміністрацій;
накази міністерств Автономної Республіки Крим;
акти Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
акти районних державних адміністрацій;
акти органів місцевого самоврядування.
3. Розкрийте особливості Конституції України як Основного закону
Конституція – це Основний Закон держави, який регулює у відповідності з волею та інтересами пануючого класу (класів, народу) суспільні відносини, що складаються в процесі здійснення основоположних засад організації суспільства й держави.
Конституція – політико-правовий документ, в якому знаходять свій концентрований, офіційний вираз і закріплення головні, базові устої суспільного і державного устрою: належність державної влади, характер
власності, права і свободи громадян, національне – державний і адміністративне – територіальний устрій, а також система і принципи діяльності механізму здійснення повновладдя народу.
Конституція – це особливий інститут правової системи держави, якому належить правове верховенство по відношенню до всіх її актів. Це не просто закон, а особливий закон країни: закон законів, як називав її Маркс. Вона оформляє національну систему права, стягує воєдино діюче законодавство, визначає основи законності і правопорядку в країні. Конституція країни - це Основний Закон. Закони являють собою систему, а не хаотичний набір різних положень. В основі цієї системи – Конституція, що є не тільки установчим документом держави та її основних інституцій: парламенту, уряду, суду, місцевого самоврядування і те. ін., а й юридичним актом. Як юридичний документ, Конституція має бути викладена в чітких юридичних термінах, її положення не повинні суперечити одне одному, тобто створювати колізії.
Сутність конституції – це її внутрішня основа, сенс, найбільш важливі якості і властивості, які визначають всі структурні та функціональні характеристики основного закону суспільства й держави, що знаходять свій предметний вираз у його змісті. Це найбільш узагальнююча категорія, яка уособлює істотні ознаки соціального, політичного призначення та нормативно-правового змісту конституції.