1 2 3 4 Ім'я файлу: Управління обслуговування суден у порту.doc Розширення: doc Розмір: 316кб. Дата: 22.11.2022 скачати Пов'язані файли: ип курсач-1.doc Распечатать!!!.doc МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра "Експлуатація морських портів" КУРСОВИЙ ПРОЕКТ з дисципліни "Внутріпортове ОПЕРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ" на тему: «Управління обслуговування суден у порту» Виконала: студентка IV курсу 4 групи ФТТС Усова Е. И. Керівник: викладач Макаренко А. Є. Одеса - 2008 Введення У світовій практиці торгового мореплавання під стивідорним сервісом (стивідорним обслуговуванням) розуміють комплекс послуг, що представляються судам у період перебування їх у порту. При цьому поняття «обслуговування» використовується в широкому сенсі - як діяльність з надання судам і вантажів найрізноманітніших послуг, включаючи підтримку навігаційної обстановки, лоцманську і буксирну проводку, надання причалу, виконання вантажних і складських операцій, бункерування паливом і водою, матеріально-технічне та продовольче постачання, Міжрейсовий ремонт, санітарно-карантинні заходи, культурно-побутові та медичне обслуговування та ін Більшість з перерахованих операцій виконується портами прямо або за їх активної участі. Основна задача проектування полягає у виконанні розрахунково-аналітичних напрацювань, пов'язаних з плануванням, організацією й аналізом результатів стивідорної обслуговування судна за заданими вихідними даними з використанням додаткової розрахунково-аналітичної інформації, одержувану з довідкової літератури. 1. КОНКОЕТІЗАЦІЯ УМОВ ЗАВДАННЯ НА КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ 1.1 Визначення розрахункової завантаження судна Для вирішення даного завдання слід попередньо фіксувати об'ємно-масові характеристики заданого вантажу, у тому числі масу його «підйому», з використанням даних Додатка 3. По заданому судну вказується група судна, його чиста вантажопідйомність, вантажомісткість та кількість вантажних люків, яке приймається рівним числу вантажних відсіків судна (Додаток 4). Для судна в цілому і кожного його вантажного люка (відсіку) визначається розрахункова завантаження. Повне завантаження судна знаходиться зі співвідношення
D ч, якщо u ; W / u в іншому випадку де Q - розрахункова завантаження судна, т; D ч - чиста вантажопідйомність судна, т; W - вантажомісткість судна - Питома вантажомісткість судна, м 3 / т ( ); U - питомий навантажувальний обсяг вантажу, м 3 / т. Q = D ч = 11260 т Завантаження вантажних відсіків судна задається умовно (у частках від розрахункової завантаження судна) і визначається за формулою Q i = k i Q, (1) де i - шифр (номер) вантажного люка судна (i = ); k i - коефіцієнт, що враховує вагову частку люка i від повного завантаження судна. Q 1 = 0,12 * 11260 = 1351,2 Q 2 = 0,18 * 11260 = 2026,8 Q 3 = 0,4 * 11260 = 4504 Q 4 = 2026,8 Q 5 = 1351,2 Отримані результати фіксуємо за схемою: Q = {Q 5} = {1351,2; 2026,8; 4504; 2026,8; 1351,2} Далі за даними 1.2 фіксується межа концентрації технологічних ліній на люках судна з урахуванням можливого зниження продуктивності ТЛ при їхній спільній роботі на одному люку. Таблиця № 1. Межа концентрації ТЛ на люках.
По групі судна визначаємо валовий норму (інтенсивність) грузоперевалочного процесу з виразу M = K в К р , (2) де М - розрахункове значення валової норми; - Базисне значення валової норми К в - поправочний коефіцієнт, що враховує групу розрахункового судна; К р = 1,15 - коефіцієнт, що враховує робочий режим порту М = 1,22 * 1,15 * 1350 = 1894,05 т / добу 1.2 Вибір технології вантажоперевалки: У курсовому проекті передбачається, що перевалка вантажу повинна проводитися в певному порту, який вибирається студентом самостійно, за трьома варіантами (d = 1,2,3): судно - вагон (d = 1), судно - склад (d = 2) і склад - вагон (d = 3) при розвантаженні судна, а при завантаженні судна - з тих же варіантах, але в зворотному напрямку. Передбачається також, що в кожному вантажному відсіку вантаж розміщується як на просвітах люків, так і в подпалубних просторах. З робочої технологічної карти (РТК) порту вибираються по дві технологічні схеми (h = 1,2) для варіантів судно - вагон (назад) і судно - склад (назад), одна з яких (h = 1) забезпечує виконання судновий операції на просвітах вантажних люків, а інша (h = 2) - у подпалубних просторах. Для варіанта склад - вагон (назад) фіксується одна технологічна схема (h = 1) / Вибрані технологічні схеми вантажоперевалки і їх показники фіксуються в табличній формі, в якій прийняті наступні позначення технологічних операцій: ВМН - вагонна; ТВП - внутрішньопортової транспортна; СКЛ - складська; КРД - кордонна; СДВ - суднова. З вищевикладеного випливає, що завантаження-розвантаження судна повинна проводиться за двома варіантами і чотирьом технологічними схемами, продуктивність яких може бути різною. У силу цього виникає необхідність у розрахунку середньозваженої продуктивності ТЛ, по якій далі визначається розрахункова інтенсивність грузоперевалочного процесу. Це завдання зручно вирішувати у два етапи: спочатку визначити середньозважену за технологічними схемами продуктивність ТЛ в рамках як прямого, так і складського варіантів ( ), А заетм - середньозважену за обома варіантами вантажоперевалки ( ). Таблиця № 2. Технологічні схеми вантажоперевалки.
Перший показник для обох варіантів розраховується за формулою: , D = 1,2, (3) де P d 1 і P d 2 - продуктивність ТЛ при роботі з технологічними схемами h = 1 (на просвітах люків) і h = 2 (у подпалубних просторах) прямого (складського) варіантів вантажоперевалки; - Частка вантажу, що перевантажується за технологічною схемою h = 1; (1 - ) - Частка вантажу, що перевантажується за технологічною схемою h = 2. т / год З метою спрощення розрахунків показник приймається в курсовому проекті рівним коефіцієнту лючності, який задається як середня величина по судну для всіх варіантів і технологічних схем вантажоперевалки. За такої умови його величина фіксується по групі судна:
Середньозважена за варіантами вантажоперевалки продуктивність ТЛ ( ) Визначається за формулою: (4) де К Т-коефіцієнт транзитності. т / год У курсовому проекті величина коефіцієнта транзитності приймається виходячи з категорії перевалює вантажів: Вантажі в пакетах і паллетах - 0,75 Катно-бочкові вантажі - 0,35 Киповая вантажі - 0,50 Мєшковим вантажі - 0,40 Скринькові вантажі - 0,45 Знайдене значення показника приймається як продуктивності кордони ТЛ і позначається в курсовому проекті символом Р. Продуктивність ТЛ за варіантом склад - вагон (назад) та відповідної йому технологічної схеми (Р /) фіксується за таблицею 1.1. У відповідності з прийнятою технологією вантажоперевалки вибираються типи перевантажувальних машин для формування кордони ТЛ з зазначенням їх вантажопідйомності, адекватної прийнятої масі «підйому» вантажу, і з урахуванням економічних характеристик машин. При цьому з однаковою продуктивністю в ідентичних умовах. Вибираємо техніко-експлуатаційні та економічні перевантажувальні машини. Портальні: Ганц Д ч = 6, S т = 67 Авто і Ел-і: Мітсубісі Д ч = 7, S т = 48 Засоби внутрішньопортові: ролтрейлери - Д ч = 15, S т = 16 1.3 Визначення розрахункової кількості технологічних ліній У курсовому проекті ця задача вирішується з умови обов'язкового забезпечення завантаження-розвантаження судна в терміни (з економією) сталійного часу, яке розраховується за формулою Т 0 = Q / M (5) За такої умови потрібну кількість ТЛ (n) знаходиться зі співвідношення N = M / P (6) Відзначимо, що при некратний показників М і Р параметр n може мати дробове значення, яке слід округляти до цілого числа в більшу сторону. T 0 = 11260/1894, 05 = 5,94 * 24 = 143 години n = 1894,05 / 502,5 = 3,76 = 4 1.4 Визначення планових витрат порту з вантажоперевалки. Рішення даного завдання полягає в розрахунку питомої собівартості вантажних робіт за технологічними схемами і варіантами вантажоперевалки з наступним визначенням витрат порту з обслуговування судна. Розрахунок питомої собівартості вантажних робіт починається з визначення її величини для кожної технологічної схеми прямого і складського варіантів вантажоперевалки за формулою: S dh = (S 1 + S 2 + S 3 + S 4 + S 5) dh, d = 1,2; h = 1,2 (7) S d 1 = 2,2 +0,14 +0,234 +11,18 +37,82 = 51,57 S d 2 = 2,23 +0,15 +0,238 +11,27 +38,19 = 52,08 де S 1, S 2, S 3 - витрати по заробітній платі відповідно докерів, тальману і стивидора; S 4 - витрати з утримання перевантажувальних машин та засобів внутрішньопортового транспорту; S 5 - накладні витрати Статті собівартості S 1-S 5 розраховуються за такими формулами: S 1 = K 0 K д fl д (К Б + N д) / P dh; (8) S 1 = 1,4 * 1,25 * 44,7 (0,03 +2) / (504 / 7) = 2,2 S 2 = f л n / P dh; (9) S 2 = 10,4 * 1 / 72 = 0,14 S 3 = K c (S 1 + S 2); (10) S 3 = 0,1 (2,2 +0,14) = 0,234 S 4 = (S k N k + S п N п + S T N T) / P dh; (11) S 4 = (67 * 1 +48 * 4 +16 * 2) / 72 = 4,04 S 5 = K H (S 1 + S 2 + S 3 + S 4) (12) S 5 = 2,75 (2,2 +0,14 +0,234 +4,04) = 18,19 де S k, S п, S T - витрати на утримання відповідно кордони перевантажувальних машин, навантажувачів і засобів внутрішньопортового транспорту. Далі для прямого і складського варіантів визначається середньозважена за технологічними схемами питома собівартість вантажоперевалки ( ) За формулою , D = 1,2 (13) При визначенні видатків порту тільки по завантаженню (розвантаженні) судна питома собівартість вантажних робіт ( ) Знаходиться зі співвідношення (14) 1 2 3 4 |