1   2   3   4
Ім'я файлу: Управління обслуговування суден у порту.doc
Розширення: doc
Розмір: 316кб.
Дата: 22.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
ип курсач-1.doc
Распечатать!!!.doc

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра "Експлуатація морських портів"
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни "Внутріпортове ОПЕРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ"
на тему: «Управління обслуговування суден у порту»
Виконала: студентка
IV курсу 4 групи ФТТС
Усова Е. И.
Керівник: викладач
Макаренко А. Є.
Одеса - 2008
Введення
У світовій практиці торгового мореплавання під стивідорним сервісом (стивідорним обслуговуванням) розуміють комплекс послуг, що представляються судам у період перебування їх у порту. При цьому поняття «обслуговування» використовується в широкому сенсі - як діяльність з надання судам і вантажів найрізноманітніших послуг, включаючи підтримку навігаційної обстановки, лоцманську і буксирну проводку, надання причалу, виконання вантажних і складських операцій, бункерування паливом і водою, матеріально-технічне та продовольче постачання, Міжрейсовий ремонт, санітарно-карантинні заходи, культурно-побутові та медичне обслуговування та ін Більшість з перерахованих операцій виконується портами прямо або за їх активної участі.
Основна задача проектування полягає у виконанні розрахунково-аналітичних напрацювань, пов'язаних з плануванням, організацією й аналізом результатів стивідорної обслуговування судна за заданими вихідними даними з використанням додаткової розрахунково-аналітичної інформації, одержувану з довідкової літератури.

1. КОНКОЕТІЗАЦІЯ УМОВ ЗАВДАННЯ НА КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ
1.1 Визначення розрахункової завантаження судна
Для вирішення даного завдання слід попередньо фіксувати об'ємно-масові характеристики заданого вантажу, у тому числі масу його «підйому», з використанням даних Додатка 3.
По заданому судну вказується група судна, його чиста вантажопідйомність, вантажомісткість та кількість вантажних люків, яке приймається рівним числу вантажних відсіків судна (Додаток 4).
Для судна в цілому і кожного його вантажного люка (відсіку) визначається розрахункова завантаження.
Повне завантаження судна знаходиться зі співвідношення




D ч, якщо u ;
W / u в іншому випадку
де Q - розрахункова завантаження судна, т;
D ч - чиста вантажопідйомність судна, т;
W - вантажомісткість судна
- Питома вантажомісткість судна, м 3 / т ( );
U - питомий навантажувальний обсяг вантажу, м 3 / т.
Q = D ч = 11260 т
Завантаження вантажних відсіків судна задається умовно (у частках від розрахункової завантаження судна) і визначається за формулою
Q i = k i Q, (1)
де i - шифр (номер) вантажного люка судна (i = );
k i - коефіцієнт, що враховує вагову частку люка i від повного завантаження судна.
Q 1 = 0,12 * 11260 = 1351,2
Q 2 = 0,18 * 11260 = 2026,8
Q 3 = 0,4 * 11260 = 4504
Q 4 = 2026,8
Q 5 = 1351,2
Отримані результати фіксуємо за схемою:
Q = {Q 5} = {1351,2; 2026,8; 4504; 2026,8; 1351,2}
Далі за даними 1.2 фіксується межа концентрації технологічних ліній на люках судна з урахуванням можливого зниження продуктивності ТЛ при їхній спільній роботі на одному люку.
Таблиця № 1. Межа концентрації ТЛ на люках.

Кількість
вантажних
люків

Показники

Значення
показників по люків

1

2

3

4

5

5

Межа концентрації ТЛ

1

1

2

1

1

Коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності ТЛ

1

1

0,9

1

1

По групі судна визначаємо валовий норму (інтенсивність) грузоперевалочного процесу з виразу
M = K в К р , (2)
де М - розрахункове значення валової норми;
- Базисне значення валової норми
К в - поправочний коефіцієнт, що враховує групу розрахункового судна;
К р = 1,15 - коефіцієнт, що враховує робочий режим порту
М = 1,22 * 1,15 * 1350 = 1894,05 т / добу
1.2 Вибір технології вантажоперевалки:
У курсовому проекті передбачається, що перевалка вантажу повинна проводитися в певному порту, який вибирається студентом самостійно, за трьома варіантами (d = 1,2,3): судно - вагон (d = 1), судно - склад (d = 2) і склад - вагон (d = 3) при розвантаженні судна, а при завантаженні судна - з тих же варіантах, але в зворотному напрямку. Передбачається також, що в кожному вантажному відсіку вантаж розміщується як на просвітах люків, так і в подпалубних просторах.
З робочої технологічної карти (РТК) порту вибираються по дві технологічні схеми (h = 1,2) для варіантів судно - вагон (назад) і судно - склад (назад), одна з яких (h = 1) забезпечує виконання судновий операції на просвітах вантажних люків, а інша (h = 2) - у подпалубних просторах. Для варіанта склад - вагон (назад) фіксується одна технологічна схема (h = 1) /
Вибрані технологічні схеми вантажоперевалки і їх показники фіксуються в табличній формі, в якій прийняті наступні позначення технологічних операцій:
ВМН - вагонна;
ТВП - внутрішньопортової транспортна;
СКЛ - складська;
КРД - кордонна;
СДВ - суднова.
З вищевикладеного випливає, що завантаження-розвантаження судна повинна проводиться за двома варіантами і чотирьом технологічними схемами, продуктивність яких може бути різною. У силу цього виникає необхідність у розрахунку середньозваженої продуктивності ТЛ, по якій далі визначається розрахункова інтенсивність грузоперевалочного процесу.
Це завдання зручно вирішувати у два етапи: спочатку визначити середньозважену за технологічними схемами продуктивність ТЛ в рамках як прямого, так і складського варіантів ( ), А заетм - середньозважену за обома варіантами вантажоперевалки ( ).
Таблиця № 2. Технологічні схеми вантажоперевалки.

Технологічні
схеми

Розстановка докерів / машин за технологічними операціями

Произ-
Водій-
ність ТЛ, т / зміну

Шифри

Наймену-
вання

ВГН

ТВП

СКЛ

КРД

СДВ

Всього

Судно-вагон

1

4 / 4

2 / 2

-

3 / 1

3 / -

12 / 7



2

4 / 4

2 / 2

-

3 / 1

3 / 2

12 / 9



Судно-склад

1

-

2 / 2

-

3 / 1

2 / -

7 / 3



2

-

2 / 2

-

3 / 1

3 / 2

8 / 5



Склад-вагон

1

6 / -

2 / 2

-

-

-

82



Перший показник для обох варіантів розраховується за формулою:
, D = 1,2, (3)
де P d 1 і P d 2 - продуктивність ТЛ при роботі з технологічними схемами h = 1 (на просвітах люків) і h = 2 (у подпалубних просторах) прямого (складського) варіантів вантажоперевалки;
- Частка вантажу, що перевантажується за технологічною схемою h = 1;
(1 - ) - Частка вантажу, що перевантажується за технологічною схемою h = 2.
т / год
З метою спрощення розрахунків показник приймається в курсовому проекті рівним коефіцієнту лючності, який задається як середня величина по судну для всіх варіантів і технологічних схем вантажоперевалки. За такої умови його величина фіксується по групі судна:

Група судна
IV
V-VI
VII-VIII

Коефіцієнт лючності
0,33
0,36
0,39

Середньозважена за варіантами вантажоперевалки продуктивність ТЛ ( ) Визначається за формулою:
(4)
де К Т-коефіцієнт транзитності.
т / год
У курсовому проекті величина коефіцієнта транзитності приймається виходячи з категорії перевалює вантажів:
Вантажі в пакетах і паллетах - 0,75
Катно-бочкові вантажі - 0,35
Киповая вантажі - 0,50
Мєшковим вантажі - 0,40
Скринькові вантажі - 0,45
Знайдене значення показника приймається як продуктивності кордони ТЛ і позначається в курсовому проекті символом Р. Продуктивність ТЛ за варіантом склад - вагон (назад) та відповідної йому технологічної схеми (Р /) фіксується за таблицею 1.1.
У відповідності з прийнятою технологією вантажоперевалки вибираються типи перевантажувальних машин для формування кордони ТЛ з зазначенням їх вантажопідйомності, адекватної прийнятої масі «підйому» вантажу, і з урахуванням економічних характеристик машин. При цьому з однаковою продуктивністю в ідентичних умовах.
Вибираємо техніко-експлуатаційні та економічні перевантажувальні машини.
Портальні: Ганц Д ч = 6, S т = 67
Авто і Ел-і: Мітсубісі Д ч = 7, S т = 48
Засоби внутрішньопортові: ролтрейлери - Д ч = 15, S т = 16
1.3 Визначення розрахункової кількості технологічних ліній
У курсовому проекті ця задача вирішується з умови обов'язкового забезпечення завантаження-розвантаження судна в терміни (з економією) сталійного часу, яке розраховується за формулою
Т 0 = Q / M (5)
За такої умови потрібну кількість ТЛ (n) знаходиться зі співвідношення
N = M / P (6)
Відзначимо, що при некратний показників М і Р параметр n може мати дробове значення, яке слід округляти до цілого числа в більшу сторону.
T 0 = 11260/1894, 05 = 5,94 * 24 = 143 години
n = 1894,05 / 502,5 = 3,76 = 4
1.4 Визначення планових витрат порту з вантажоперевалки.
Рішення даного завдання полягає в розрахунку питомої собівартості вантажних робіт за технологічними схемами і варіантами вантажоперевалки з наступним визначенням витрат порту з обслуговування судна.
Розрахунок питомої собівартості вантажних робіт починається з визначення її величини для кожної технологічної схеми прямого і складського варіантів вантажоперевалки за формулою:
S dh = (S 1 + S 2 + S 3 + S 4 + S 5) dh, d = 1,2; h = 1,2 (7)
S d 1 = 2,2 +0,14 +0,234 +11,18 +37,82 = 51,57
S d 2 = 2,23 +0,15 +0,238 +11,27 +38,19 = 52,08
де S 1, S 2, S 3 - витрати по заробітній платі відповідно докерів, тальману і стивидора;
S 4 - витрати з утримання перевантажувальних машин та засобів внутрішньопортового транспорту;
S 5 - накладні витрати
Статті собівартості S 1-S 5 розраховуються за такими формулами:
S 1 = K 0 K д fl дБ + N д) / P dh; (8)
S 1 = 1,4 * 1,25 * 44,7 (0,03 +2) / (504 / 7) = 2,2
S 2 = f л n / P dh; (9)
S 2 = 10,4 * 1 / 72 = 0,14
S 3 = K c (S 1 + S 2); (10)
S 3 = 0,1 (2,2 +0,14) = 0,234
S 4 = (S k N k + S п N п + S T N T) / P dh; (11)
S 4 = (67 * 1 +48 * 4 +16 * 2) / 72 = 4,04
S 5 = K H (S 1 + S 2 + S 3 + S 4) (12)
S 5 = 2,75 (2,2 +0,14 +0,234 +4,04) = 18,19
де S k, S п, S T - витрати на утримання відповідно кордони перевантажувальних машин, навантажувачів і засобів внутрішньопортового транспорту.
Далі для прямого і складського варіантів визначається середньозважена за технологічними схемами питома собівартість вантажоперевалки ( ) За формулою
, D = 1,2 (13)

При визначенні видатків порту тільки по завантаженню (розвантаженні) судна питома собівартість вантажних робіт ( ) Знаходиться зі співвідношення
(14)

  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас