Ім'я файлу: Мет. курсова селекція.docx
Розширення: docx
Розмір: 88кб.
Дата: 08.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
[UAReferats.com]_C17N8238.rtf
Проджект Янковський.docx
Розширення: docx
Розмір: 88кб.
Дата: 08.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
[UAReferats.com]_C17N8238.rtf
Проджект Янковський.docx
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Біолого-технологічний факультет
Кафедра технології виробництва та переробки продукції тваринництва та кінології
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
щодо виконання курсової роботи
студентами денної і заочної форми навчання
освітнього ступеня «бакалавр»
зі спеціальності 204 – «Технологія
виробництва і переробки продукції тваринництва»
Суми – 2021
УДК 378.663.146
Укладачі:
Остапенко В.І., канд. с-г. наук, доцент кафедри технології виробництва та переробки продукції тваринництва та кінології
Остапенко В.І.
Науково-методичне забезпечення навчального процесу:
методичні вказівки щодо виконання курсової роботи
/ В.І.Остапенко - Суми, 2021.- 33с.
Методичні вказівки спрямовані на надання методичної допомоги
вої роботи з дисципліни «Технологія виробництва продукції пта-
хівництва».
Рецензенти:
Опара В.О., к. с.-г. н. доцент кафедри технології кормів та годівлі тварин, декан біолого-технологічного факультету.
Бондаренко Ю.В., доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри технології кормів та годівлі тварин.
Відповідальний за випуск:
Левченко І.В. доцент кафедри технології виробництва та переробки продукції тваринництва та кінології СНАУ
Рекомендовано до видання навчально-методичною радою біолого-технологічного факультету. Протокол № від 2021 р.
© Сумський національний аграрний університет, 2021
З М І С Т
| ВСТУП………………………………………………………….. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ………………….……. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ……………………….….. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ……….. Перелік умовних позначень…………………………………..… Вступ…………………………………………………….……….. Огляд літератури…………………………………………….….. Розрахунково-технологічна частина …………………............ Висновки і пропозиції………………………………………….. Використана література………………………………… Додатки……………………………………………….…………. | 4 5 11 12 12 12 13 14 27 27 28 |
ВСТУП
Курсова робота є складовою частиною навчального процесу і передбачає закріплення теоретичних знань з дисципліни "Технологія виробництва продукції птахівництва". Робота є заключним етапом вивчення дисципліни та виконується кожним студентом самостійно під керівництвом викладача. Базою для виконання курсової роботи є знання, що одержані в процесі вивчення дисципліни, а також дисциплін «Розведення с.-г. тварин», «Селекція с.-г. тварин», «Годівля с.-г. тварин», «Генетика з основами біометрії» та ін..
Згідно з наказом ректора СНАУ № 176-к від 21.05.2018 року «Про внесення змін до «Положення про організацію освітнього процесу у СНАУ» внесено зміни до розділу II «Курсове проектування» пункт 1, який доповнено абзацами у редакції:
Відповідно до вимог кредитно-трансферної системи організації організації освітнього процесу курсова робота (проект) вважається окремим модулем дисципліни, який виконує студент протягом семестру і оцінюється під час проведення підсумкового тижня. Позитивна оцінка, отримана на захисті курсової роботи (проекту), є допуском до підсумкового контролю з дисципліни.
Курсова робота виконується за матеріалами конкретного підприємства, які зібрані студентом під час виробничої практики. Розрахунки проводяться протягом семестру у формі електронних таблиць, за наданими викладачем методичними вказівками.
Курсова робота (проект) оцінюється за шкалою 1-15 балів. На денній формі навчання за рахунок балів атестації. У такому випадку атестація з даної дисципліни не проводиться. На заочній формі навчання курсова робота (проект) оцінюється аналогічно за рахунок самостійної роботи, на яку відводиться 30 балів, з них 15 балів курсова робота (проект), а решта 15 залишаються для оцінювання самостійної роботи.
Курсову роботу необхідно здати на кафедру для її перевірки не пізніше ніж за три тижні до початку екзаменаційної сесії.
Після рецензування роботи викладачем, студенту необхідно ліквідувати вказані недоліки і підготовитись до захисту.
Оцінка за курсову роботу виставляється на основі рецензії та її захисту.
Для оцінювання курсових робіт (проектів) застосовується наступний розподіл балів:
| Бали | Оцінка |
| 14 - 15 | відмінно |
| 11 - 13 | добре |
| 9 - 10 | задовільно |
| 1 - 8 | незадовільно з виконанням роботи на іншу тему (за рішенням кафедри) |
Студент, який не виконав своєчасно і не захистив позитивно курсову роботу до екзамену не допускається.
Робота складається з двох частин: реферативної та розрахункової. При її виконанні студенти набувають досвіду кваліфіковано і грамотно висловлювати власні думки, аналізувати та узагальнювати матеріал опублікованої спеціальної літератури, виконувати технологічні розрахунки, творчо аналізувати одержані результати, формувати висновки і пропозиції.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота повинна виконуватися у відповідності з тематикою і методикою, які зазначені у даних методичних вказівках.
Оформлення курсової роботи передбачає підготовку титульного аркуша, на якому вказуються міністерство, назва університету, назва кафедри, на якій вона виконувалася, повна назва теми роботи, прізвище, ім’я та по-батькові студента, курс, факультет, де він навчається, прізвище, ініціали, учене звання наукового керівника, рік і місце виконання роботи (Додаток А).
Курсову роботу студенти виконують державною мовою і подають до захисту у формі комп’ютерної верстки.
Текст роботи виконують на одній сторінці друкарських листів формату А4 (297 х 210 мм), залишаючи такі поля: ліве – 30 мм, праве – 10-15 мм, верхнє та нижнє – по 20 мм. Друкується текст через 1,5 інтервали, розмір шрифту 14, тема Times New Roman.
Текст курсової роботи викладається літературною мовою без вживання складних мовних зворотів, жаргонних та некоректних виразів.
Математичні знаки пишуть лише у формулах, а в тексті - словами. Наприклад, такий вираз, як ОЕ = 1000 ккал, необхідно писати «...обмінна енергія дорівнює 1000 ккал». Виняток становлять знаки плюс /+/ і мінус /-/ у супроводі цифр. Знаки «§» і «%» застосовують у супроводі цифр або літерних знаків, в інших випадках - пишуть словами. Для позначення множини вони не подвоюються, тобто замість виразу «… у §§ 1 і 2 зазначено» слід писати «...у §1 і 2 зазначено». Також, величини з розмірністю пишуться тільки цифрами, наприклад: температура тіла 41,2 °С, несучість 220 шт. Не ставляться перед числом з розмірністю прийменники «в», «у» або знак тире /-/. Числа до десяти за відсутності розмірності пишуть у тексті словами, від 11 і далі - цифрами. Дріб завжди пишуть цифрами.
Розріджений текст, збільшення інтервалу та шрифту задля штучного збільшення обсягу роботи, не допускається. Друкарські помилки можна виправляти, але не більше двох виправлень на одній сторінці.
Текст курсової роботи студента поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти, які розміщують у логічній послідовності, під номером і назвою, яка розкриває їхній зміст.
Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ПРОПОЗИЦІЇ», «ЛІТЕРАТУРА», «ДОДАТКИ» друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається із з двох речень, то їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами з абзацу. Наприкінці заголовка, надрукованого у підбір тексту, ставиться крапка.
Всі заголовки - розділів, підрозділів, назви таблиць, рисунків, фотозображень, ілюстрацій друкують жирним шрифтом.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати трьом інтервалам.
Кожну структурну частину роботи (розділ) необхідно починати з нової сторінки.
До загального обсягу роботи, визначеного Порядком, не входять додатки, література, таблиці, які повністю займають площу сторінки.
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць, рисунків, формул, посилань на літературні джерела подається у роботі арабськими цифрами.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації роботи, але він не нумерується. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки.
Після слова «РОЗДІЛ» ставиться номер, без крапки, потім з нового рядка друкується заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу між якими ставлять крапку. В кінці номера у цьому ж рядку підрозділу ставиться крапка і друкуються заголовок.
Пункти і підпункти, якщо такі є, нумерують за правилами нумерації підрозділів.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах всієї роботи - наскрізна нумерація (за винятком таких у додатках). Зразу ж під ілюстраціями розміщується її наскрізний номер (Рис. 3.) після якого іде назва ілюстрації.
Ілюстрації (фото, схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.
Таблиці нумерують за наскрізним типом (за винятком таблиць у додатках) у правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці, слово «таблиця» пишеться курсивом, наприклад:
Таблиця 3
Динаміка живої маси молодняку, г
| | | ||||
| | | | | | |
При перенесенні продовження таблиці на наступну сторінку слід повторювати головку таблиці, а не номери стовпчиків. У правому верхньому куті над таблицею пишуть «Продовження таблиці 3».
Формули у роботі нумеруються за наскрізним типом у круглих дужках біля правого краю аркуша на рівні відповідної формули, наприклад.
Посилання у тексті на таблиці та рисунки скорочуються, наприклад: рис. 3; табл. 3.
Примітки до тексту і таблиць, з яких указують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
1. ...
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.
Ілюстрації мають відповідати тексту, а текст — ілюстрації. Їх розміщують для покращення сприйняття текстової частини роботи, без завантаження змісту надлишковою і допоміжною інформацією.
Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).
Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:
- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. 1.»:,
- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;
- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;
- експлікацію, яка будується таким чином: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його, наприклад:
Рис. 1. Схема розміщення виробничих відділів птахофабрики:
1 - адміністративний корпус;
2 – промислові корпуси;
3 - ізолятор та ветеринарний пункт;
4 - кормоцех;
5 - яйцесклад.
Основними видами ілюстративного матеріалу у курсовій роботі є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.
Посилання на ілюстрації мають бути по тексту без виділення самостійних фраз-посилань у вигляді окремих речень. Бажаною формою є розміщення посилань у круглих дужках «...(рис. 1) ...», або зворот типу: «...як це бачимо з рис. 1...», чи «... як це показано на рис. 1...»
Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування).
Цифровий матеріал, як правило, має бути оформлений студентом у роботі у вигляді таблиць.
За формою таблиця – це вертикально і горизонтально упорядковане розміщення текстового (назви ознак, що вивчаються, та показників, які характеризують ці ознаки) та цифрового матеріалу (даних біометричної обробки відповідно до заголовків та підзаголовків). Таблиця слугує для розміщення як текстового, так і цифрового матеріалу.
Кожна таблиця повинна обов'язково мати назву, що розміщується над таблицею і друкується паралельно до тексту по центру. Назву і слово «Таблиця» починають звичайно з великої букви і розміщується з правого боку сторінки над назвою таблиці.
Заголовки граф мають бути короткими. Рекомендується уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф. Одиниці виміру, що повторюються, позначаються в тематичному заголовку. Якщо одиниці виміру різні, то вони позначаються у межах кожного заголовка, або підзаголовка граф. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм.
У роботі таблиця розміщається після першого згадування її в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за стрілкою годинника.
Таблиця 3
Назва таблиці
| Заголовок | Заголовки граф | Заголовки граф | ||
| Підзаголовки граф | Підзаголовки граф | Підзаголовки граф | Підзаголовки граф | |
| Заголовки рядків | | | | |
| Заголовки рядків | | | | |
| Заголовки рядків | | | | |
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації, які залишились попереду контексту, треба вказувати скорочене слово «дивись», наприклад (див. табл. 3).
Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці відсутні, то в ньому ставлять прочерк. Громіздкі таблиці можна виносити у «Додатки».
Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. У разі перенесення таблиці на інший аркуш (сторінку) назву розміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому - бокових.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то за першого повторення його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
У науковому дослідженні неможливо обійтися без посилань на наукові джерела літератури, тому що вони виконують у ньому декілька функцій – визначають новизну та актуальність досліджень, яка виражається в тому, що посилання виступають засобами виявлення проблеми, ступенем її вивчення, формулювання гіпотез. Знання літературних джерел повинне демонструвати компетентність студента з досліджуваної проблеми, особливо якщо авторами робіт, що цитуються, є відомі дослідники.
Посилання у тексті на літературні джерела подаються у квадратних дужках, після згадування про автора. Наприклад: «Одна із основних ознак відтворення – це багатоплідність, яка залежить, за свідченнями багатьох наукових досліджень [1, 9, 13], від породної належності»; або наступний варіант: «М. В. Зубець [8] стверджує, що відтворна здатність це не лише важливий виробничо-економічний показник, а й критерій співвідношення «генотип-середовище», що характеризує відповідний ступінь пристосованості популяції…». У розділі «Список використаної літератури» під номером 8 має бути робота автора вищенаведеного твердження (8. Зубець М. В. Вибрані твори / Упорядник Б. Я. Панасюк – К.: Аграрна наука, 2003. – 592 с.).
Скорочення і додатки відіграють у науковому тексті загальну роль. Вони дають змогу зменшити обсяг тексту, зробити його більш зрозумілим і необтяженим зайвою інформацією. Скорочення спрямовані на усікання слова, уведення типових скорочень слів. При цьому скорочення бувають двох видів: скорочення слова й абревіатура. У свою чергу, скорочення слів також розподіляються на два види: типові скорочення, що уведені завдяки тривалій практиці, і скорочення, що вводяться самим автором для запобігання громіздким повторам. Під абревіатурою розуміються іменник, складноскорочене слово, утворене скороченням словосполучення, що читається по алфавітній назві початкових букв або з початкових елементів словосполучення.
У курсовій роботі всі слова повинні бути написані повністю. Усі не загальноприйняті або маловідомі скорочення потрібно обговорити при першому їх вживанні. Допустимі такі скорочення:
- окремих слів: с.-г. (сільськогосподарський) - тільки в таблицях; рис. (рисунок), табл. (таблиця) - при посиланні у тексті, коли скорочення ставлять у круглі дужки, наприклад: «Матеріали досліду показують, що інтенсивність росту бройлерів зменшується після 49 діб вирощування (табл. 3)»; і т. д. (і так далі), та ін. (та інше), і т. п. (і тому подібне) - в кінці речення після переліку; р. (рік), рр. (роки), шт. (штук), тис. (тисячі), млн. (мільйони), млрд. (мільярди) - при числах;
- спеціальних термінів: к.к.д. (коефіцієнт корисної дії), МО (міжнародні одиниці), СР (суха речовина), ОЕ (обмінна енергія), БЕР (без азотні екстрактивні речовини) - у таблицях;
- наукових ступенів і звань: к.с.-г.н. (кандидат сільськогосподарських наук), д.с.-г.н. (доктор сільськогосподарських наук), доц. (доцент), проф. (професор), акад. (академік) - при прізвищах у тексті;
- назв широковідомих установ: НААН України (Національна академія аграрних наук), УААН (Українська академія аграрних наук), АНВО України (Академія наук вищої освіти України);
- назв наукових і навчальних закладів: ун-т (університет), ін-т (інститут), НДІ (науково-дослідний інститут) при назві цих закладів у списку літератури.
Додатки оформляються як продовження роботи і розміщуються в її структурі після списку літератури на наступних сторінках в порядку появи на них посилань у тексті роботи.
У якості додатків можуть використовуватися графіки, таблиці, масиви статистичної інформації, об’ємні схеми, інші тексти, матеріали методичного характеру.
Додаток повинен мати заголовок і загальну з текстом курсової роботи нумерацію сторінок. Кожний додаток починається з нової сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами друкується слово «Додаток __». Додатки позначають послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, Й, І, Ї, О, Ч, Ь. Всі додатки повинні бути перелічені у змісті роботи із наведенням їх позначень і заголовків.
СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
У структурі курсової роботи виділяють (додаток Б): титульний аркуш, зміст, перелік умовних позначень (якщо є потреба), вступ, огляд літератури, розрахунково-технологічну частину, висновки, пропозиції виробництву, список використаної літератури і додатки. Усі розділи роботи мають бути викладені в строгій логічній послідовності та взаємозалежності.
Обсяг курсової роботи повинен бути в межах 35-45 сторінок, а саме за розділами: вступ – одна-дві сторінки; огляд літератури (реферативна частина) - в межах 15-18 сторінок; розрахунково-технологічна частина - 15-18 сторінок; висновки та пропозиції - до двох сторінок; список літератури – 25-30 джерел; додатки - без обмежень.
ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ
Тема курсової роботи обирається студентом разом із викладачем відповідно індивідуального завдання і повністю вказується на титульному аркуші.
Зміст подається на початку роботи. У зміст включають номери і найменування розділів та підрозділів роботи, порядкові номери сторінок, на яких починається розділ чи підрозділ.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,
ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
Даний перелік подається в роботі у вигляді окремого списку з двох стовпців, у яких ліворуч за абеткою наводять скорочення, праворуч, через дефіс – їхнє детальне розшифрування (наприклад: ПрАТ – приватне акціонерне товариство, ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю, h2 – коефіцієнт успадковуваності; М – середнє арифметичне). До списку включають маловідомі скорочення, абревіатуру, символи, що характеризують біологічні та генетико-популяційні параметри тощо. Загально вживані скорочення (г, кг, м, см, л, га) не вносяться до цього переліку.
ВСТУП
Досить стисло подається актуальність досліджень теми на підставі існуючої проблеми, її важливості у практичному та науковому аспектах відповідної галузі, обґрунтовується необхідність проведення досліджень. В цьому розділі студент показує роль і значення галузі птахівництва у народному господарстві України, стан галузі птахівництва у світі та в Україні, перспективи розвитку птахівництва у нашій країні.
Актуальність, мета та задачі досліджень подаються чітко і конкретно, у стислій формі і логічній послідовності, яка відображає етапність розв’язання поставленої темою роботи задачі.
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Робота з науковою літературою у процесі виконання курсового проекту проводиться постійно і здійснюється у декілька етапів. Попередньо визначившись з вибором теми роботи розпочинається ознайомлення з літературою, яке забезпечує відповідний обсяг знань з вибраної проблеми. Робота з літературою дозволяє зрозуміти стан розробленості теми в науці та на виробництві, її важливість та необхідність, виділити напрями її дослідження, персоніфікувати текст курсової роботи за допомогою посилань на думки і положення науковців з літературних джерел. Нарешті, робота над літературою дає змогу чітко визначитися з власною новизною у вирішенні описаної в літературі проблеми.
Огляд літератури - це основні етапи розвитку наукової думки, яку викладено у наукових працях різних учених та практиків за проблемою, що розв'язується у роботі студентом. Стисло, критично, висвітлюючи роботи попередників, студент повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними, або застарілі на сучасному етапі і потребують удосконалення.
Після докладного вивчення основних літературних джерел розпочинається написання літературного огляду (Розділ 1. Огляд літератури).
Виконувати розділ слід починати з аналізу джерел фахової літератури, після консультації з керівником курсової роботи, а матеріал доцільно розподілити на 3-4 підрозділи, кожен з яких повинен мати свою назву і номер.
Висвітлення історії створення породи, кросу має, наскільки можливо, показати еволюцію походження породи чи кросу до сучасного етапу їх розвитку.
Опис стандарту породи.
В підрозділі «Сучасний стан породи (кросу) в Україні» слід відобразити етапи становлення, створення чи завезення їх в країну, вказати продуктивні показники птиці за даними дослідних станцій чи фірм-оригінаторів, особливості вирощування, утримання, годівлі. Обов’язково вказати статистичні дані по Україні та області.
Кваліфіковане подання проблеми чи питання, як свідчить практика, можливе після опрацювання студентом 20-30 джерел літератури різних видів ( за останні 5-10 років): монографій, наукових праць, статей періодичних видань; навчальних посібників, довідкової літератури і стандартів; електронних ресурсів.
Використовуючи джерела літератури необхідно посилатися на авторів робіт за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад:
- О.Г. Бесараб [21] вважає (установив, зробив висновок, стверджує та ін.), що...
- Відомо, що реалізація генетичного потенціалу продуктивності птиці залежить від створення оптимальних умов утримання і годівлі [12, 14].
- Аналізуючи результати своїх досліджень, Бондаренко Ю.В. (цит. за В.І.Остапенко [ 16]), звернув увагу на те, що...
У розділі «Список використаної літератури» під номером 16, відповідно, має бути робота автора вищенаведеного ствердження.
Прізвища та ініціали авторів джерел літератури в огляді і списку літератури пишуть мовою оригіналу без власного перекладу.
Науковий етикет потребує точно, мовою оригіналу, відтворювати цитований текст, бо найменше схоронення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
Творча робота з літературою полягає не у механічному переписуванні матеріалів статті, а в аналітичній оцінці результатів досліджень, наведених фактів, усвідомлені завдяки чому отримані ті чи інші результати, що впливає на позитивні чи негативні наслідки і, як кінцевий підсумок, у вигляді короткого резюме викласти матеріал у літературному огляді. Темами курсових робіт можуть бути:
РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
Кожен студент за матеріалами конкретного підприємства, які зібрані студентом під час виробничої практики, виконує індивідуальне завдання для розрахунково-технологічної роботи. Завдання повинно містити наступну інформацію і дані, наприклад:
( Зразок 1)
Завдання для виконання розрахунково-технологічного завдання з дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва»
Студенту_______________________________________
ТЕМА: Розрахувати кількість поголів’я батьківського стада качок необхідне для виробництва 5 тисяч тон м’яса качок за рік в умовах ВАТ «Посульський» Недригайлівського району Сумської області.
Вихідні дані:
Аналіз факторів, що впливають на ефективність виробництва продукції.
Коротка характеристика породи (кросу) що утримуються в господарстві
Порода (крос) - Благоварський
Система утримання___на глибокій підстилці
Річний план виробництва м’яса качок, тис. т. – 5
Жива маса каченят при здачі, кг. - 2,2
Вихід інкубаційних яєць, % - 93
Заплідненість яєць, % - 89
Вивід каченят, % - 86
Інкубаційний брак, % - 1,5
Для отримання 1 тис. ремонтних молодок треба мати 2,2 тис.
добових каченят не розділених за статтю (співвідношення)
Збереженість каченят,% - 92
Тривалість вирощування (міс) - 2
Статеве навантаження - 1:5
Тривалість яйцекладки, міс. - 6
Яйценосність, шт. - 110
Збереженість дорослого поголів’я, % - 91
Місткість одного пташника, гол. - 5 тис.
Шифр варіанту _________________
Завдання отримав _________________
Завдання видав ___________________
Дата видачі завдання ______________
1)Розраховуємо, яке поголів’я качок необхідно виростити до терміну здачі, щоб виконати річний план: 5000000 кг. : 2,2 кг. = 2272727 гол.;
2) Розраховуємо необхідну кількість добових каченят, якщо збереженість становить 92 % (тобто 8% не доживуть до терміну здачі).
8 % від 2272727 голів становить:
2272727 гол. - 100%
х голів - 8%
х =
= 181818 голів3) Разом на вирощування слід посадити голів:
2227277 гол. + 181818 гол. = 2454545 голів на рік
4) За рік можна виростити чотири партії каченят, тоді одна партія становитиме:
2454545 гол. : 4 = 613636 голів
5) Яйця, що придатні для інкубації від валового виробництва складають 93%. Проведемо розрахунки на одну качку, якщо несучість становить 110 штук:
110 шт. - 100%
х - 93%
х =
= 102 шт. придатних для інкубації;6) Визначаємо заплідненість качиних яєць на 10 добу інкубації, яка становить у завданні 89%:
102 шт. – 100%
х - 89%
х =
= 90 штук із 102 будуть запліднені;4) Розраховуємо вивід каченят на 28 добу інкубації при показнику 86%:
90 шт. - 100%;
х - 86%
х =
= 77 голівОтже, від однієї качки батьківського стада, яка знесла 110 яєць в середньому можна отримати 77 добових каченят.
5) Інкубаційний брак допускається 1 – 1,5 %, звідси:
77 гол. - 100%;
х - 1,5%
х =
= 1 гол.Отже, кондиційних добових каченят буде одержано:
77 гол. – 1 гол. = 76 голів;
6) Розраховуємо збереженість качок за період вирощування:
76 гол. - 100%;
х - 92%
х =
Отже, від однієї качки, яка знесла 110 яєць можна виростити 70гол каченят, які у віці 60 днів можна реалізувати на м'ясо.
7) Розраховуємо скільки необхідно батьківського поголів’я самок для одержання 2454545 голів каченят:
2454545 гол. : 70 гол. = 35065 голів;
8) Розраховуємо скільки необхідно батьківського поголів’я селезнів при статевому співвідношенні 1:5 для одержання 2454545 голів каченят:
35065 гол. : 5 = 7013 голів;
9) Всього батьківського поголів’я необхідно:
35065 гол. + 7013 гол. = 42078 голів.
Для годівлі наявного поголів’я качок використаємо таку структуру комбікорму:
| Компоненти | % |
| Кукурудза | 25 |
| Пшениця | 25 |
| Ячмінь | 21 |
| Горох | 4 |
| Висівки пшеничні | 4 |
| Шрот соняшниковий | 8 |
| Дріжджі кормові | 2 |
| Рибне борошно | 1,5 |
| М'ясо-кісткове борошно | 2 |
| Крейда | 3,4 |
| Кісткове борошно | 1,3 |
| Кухонна сіль | 0,8 |
| Жир кормовий | 2 |
10). Одна самка за добу з’їдає 270 г. повнораціонного комбікорму, а самець – 290 г. Середнє споживання корму становитиме 280 г. Звідси, за рік ода голова батьківського стада споживає: 360 днів
0,280 кг. = 100,8 кг. комбікорму.11). Все поголів’я батьківського стада за рік споживає:
42078 гол.
100,8 кг. = 4241462 кг.12). Одна голова молодняку за добу з’їдає 140 г. комбікорму, а за 60 діб:
60діб
0,14 кг = 8,4 кг.13). Все поголів’я ремонтного молодняку за 60 діб споживає:
2454545 гол.
8,4 кг. = 20618178 кг.14). Все поголів’я качок за період використання з’їдає:
4241462 кг.+20618178 кг. = 24859640 кг. (24859,6 тон)
15). За структурою наведеного вище раціону комбікорму розраховуємо потребу в зернових складових комбікорму:
Кукурудза – 25%;
Пшениця – 25%;
Ячмінь – 21%
Для виробництва комбікорму необхідно:
Кукурудзи =
.Пшениці =
Ячмінь =
.16). Для вирощування необхідної кількості зернових слід засіяти таку площу землі:
кукурудзою = 6215 т. : 6 т. = 1036 га. при урожайності 6 т. з гектара;
пшеницею = 6215 т. : 4 т. = 1554 га. при урожайності 4 т. з гектара;
ячменем = 5221 т. : 3, 5 т. = 1492 га. при урожайності 3,5 т. з гектара.
17) Розраховуємо скільки необхідно пташників для утримання 2496623 гол. качок:
-для промислового стада: 2454545 гол. : 5000 = 491 пташник : 4 партії у кожному за рік = 122 пташники;
- для батьківського стада: 42078 гол : 5000 гол = 8 пташників.
Технологічна карта
ВИСНОВКИ
( Зразок 2)
Завдання для виконання розрахункової роботи з дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва»
Студенту_______________________________________
Тема:Технологія вирощування ремонтного молодняку промислового стада курок-несучок в умовах
ТОВ «Авіс Україна» Сумського району, Сумської області
Вихідні дані:
Аналіз факторів, що впливають на ефективність виробництва продукції.
Коротка характеристика кросу що утримується в господарстві
Крос - Хай-Лайн (білий)
Річний план вирощування, тис. гол. 500
Несучість батьківського стада 240 шт.
Вихід інкубаційних яєць 75%
Збереженість курчат 85%
Вивід добових курчат 80%
Інкубаційний брак 1,5%
Статеве навантаження 1:12
Збереженість батьківського стада 91%
Тривалість вирощування 120 діб
Місткість одного пташника 10 тис. гол.
Заплідненість яєць 88%
Завдання. Розрахувати скільки потрібно мати батьківського поголів’я курей, щоб одержати 500 тис. ремонтних молодок віком 120 днів.
Зразок. Яйценосність на середньорічну курку-несучку складає 240 яєць. Статеве співвідношення 1 : 12. Здійснити розрахунки можна по різному. Один із варіантів розрахунку наводиться нижче.
1) Яйценосність на курку несучку за рік 240 яєць
2) Яйця, що придатні до інкубації від валового їх виробництва складають 75%.
240 шт – 100% 240 x 75
х = = 180 шт
х шт – 75% 100
Від курки-несучки, яка знесла 240 яєць за рік в середньому відібрано 180 штук яєць, для інкубації. (Яйця дрібні масою менше 52 грама, дуже великі яйця масою більше 62 грама, неправильної форми (видовжені, округлі), з порушеною цілісністю шкарлупи, двох жовткові, із зміщеною повітряною камерою (пугою) або плаваючою, обірваними градинками і наростами на шкарлупі, з кров'яними включеннями, яйця старі (термін зберігання більше 15 днів) на інкубацію не використовуються).
3) Заплідненість яєць
Заплідненість курячих яєць визначають на сьому добу інкубації і в середньому заплідненість яєць складає 85-90% від загальної кількості відібраних для інкубації.
180 шт – 100% 180 x 85
х = = 153 штук яєць
х шт - 85% 100
від курки несучки можна одержати 153 запліднених яєць.
4) Виводимість яєць. В середньому виводимість яєць складає
80-85 % від числа запліднених
153 шт – 100% 153 x 80
х = = 122 голови курчат
х шт. - 80% 100
Від однієї курки-несучки, яка знесла 240 яєць можна в середньому одержати 122 курчат.
5) Інкубаційний брак допускається 1,0-1,5%
122 гол. – 100% 122 x 1,5
х = = 1,83 = 2 голови
х гол. - 1,5% 100
6) Кондиційних добових курчат буде одержано
122 гол. – 2 гол. = 120 голів
7) При розподілі за статтю, у середньому 50% поголів'я будуть півниками, а 50% - курочками.
8) Всього буде одержано добових кондиційних курочок (придатних до вирощування)
120 гол. – 100% 120 x 50
х = = 60 голів
х гол. - 50 100
9) Збереження курочок за період вирощування і переведення молодняка в доросле стадо у віці 120 днів
60 х 85
60 гол. – 100% х = 100 = 51 голова
Х гол. – 85%
Від однієї курки-несучки, що знесла 240 яєць, можна виростити 51голову ремонтних курочок, яких у віці 120 днів можна перевести у доросле стадо.
10) Для одержання 500 тис. ремонтних курочок у віці 120 днів потрібно мати батьківське поголів'я курей-несучок 9803 голови
500 000:51=9803 голови
Примітка 500 000 - план вирощування ремонтних молодок (голів).
Необхідна кількість півнів при статевому співвідношення 1:12.
9803:12 = 817 голів
Всього батьківського поголів'я 10620 голів
курочок 9803 голови + півників - 817 голів
Далі провести розрахунки кормів, необхідних для годівлі усього поголів’я птиці.
Зробити висновки
( Зразок 3)
Завдання для виконання розрахункової роботи з дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва»
Студенту_______________________________________
Тема:Технологія виробництва харчових яєць в умовах ТОВ «Авіс Україна»
Вихідні дані:
Аналіз факторів, що впливають на ефективність виробництва продукції.
Коротка характеристика породи (кросу) що утримуються в господарстві
Крос - Ломан білий
Система утримання - кліткова
Річний план виробництва яєць 10 млн. шт.
Збереженість курчат, % 95
Вивід курчат, % 86
Вихід інкубаційних яєць, % 94
Статеве навантаження 1:15
Збереженість дорослих курей 91%
Для отримання 1 тис. ремонтних молодок треба мати 2,4 добових курчат не розділених за статтю
Тривалість яйцекладки 11 міс.
Яйценосність, шт. 290
Місткість 1 пташника, гол. 10 тис.
Заплідненість яєць 93%
Визначаємо скільки потрібно поголів'я курок-несучок, для виконання річного плану:
10 млн. : 290 шт. яєць = 34483 голів
Яйця, що придатні для інкубації від 1 курки-несучки і валового виробництва складають 94%, тоді:
290 шт. яєць - 100%
Х - 94% ,
Від курки-несучки, яка знесла 290 яєць за рік в середньому відібрано 273 штук яєць, для інкубації. (Яйця дрібні масою менше 52 грама, дуже великі яйця масою більше 62 грама, неправильної форми (видовжені, округлі), з порушеною цілісністю шкарлупи, двох жовткові, із зміщеною повітряною камерою (пугою) або плаваючою, обірваними градинками і наростами на шкарлупі. з кров'яними включеннями, яйця старі (термін зберігання більше 15 днів) на інкубацію не використовуються).
Заплідненість курячих яєць визначають на 7 добу інкубації (міражування) і вона становить 93% від загальної кількості відібраних для інкубації.:
274 шт. яєць - 100%
Х - 93%,
від курки несучки можна одержати 254 запліднених яєць.
Виводимість яєць. Виводимість яєць складає 86%
від числа запліднених:
254 шт. яєць - 100%
Х - 86%,
Від однієї курки-несучки, яка знесла 290 яєць можна в середньому одержати 218 курчат.
Інкубаційний брак допускається 1,0-1,5%, звідси:
218 гол. курчат - 100%
Х - 1,5%,
Кондиційних добових курчат буде одержано:
218 гол. – 3 гол. = 215 голів
При розподілі за статтю в середньому 50% поголів'я будуть півниками, а 50% - курочками.
Всього буде одержано добових кондиційних курочок (придатних до вирощування):
215 гол. - 100%
Х - 50%,
Збереження курочок за період вирощування і переведення молодняка в доросле стадо у віці і 110-120 днів:
108 гол. - 100%
Х - 91 %,
Від однієї курки-несучки, що знесла 290 яєць, можна виростити 98 голів ремонтних курочок, яких у віці 110-120 днів можна перевести у доросле стадо.
Для одержання 34483 ремонтних курочок у віці 110-120 днів потрібно мати батьківське поголів'я курок-несучок:
8 34483 гол. : 98гол. = 8515 голів
Примітка: 34483 - план вирощування ремонтних молодок (голів). Від курки-несучки можна перевести у доросле стадо 98 гол. ремонтного молодняку віком в 110-120 днів.
Необхідна кількість півнів при статевому співвідношенні 1:15:
8515 гол. : 15 гол. = 568 голів півнів
Всього батьківське поголів'я становить:
8515 гол. + 568 гол. = 9083 голови
Розраховуємо потребу в кормах для птиці.
Рецепт комбікорму
| Компоненти | % |
| кукурудза | 26,1 |
| пшениця | 28 |
| ячмінь | 15 |
| шрот соняшниковий | 7 |
| дріжджі кормові | 5 |
| рибне борошно | 6 |
| трав'яне борошно | 4 |
| крейда | 3 |
| вапняк (черепашка) | 4,7 |
| кухонна сіль | 0,2 |
| премікс П1-2 | 1 |
1 2 3