Ім'я файлу: СР 2.docx
Розширення: docx
Розмір: 181кб.
Дата: 18.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
СР № 2.pdf
СР 4.docx
СР 1.docx

Методи діагностики асинхронного двигуна

Ідеальний сучасний спосіб діагностування електродвигунів повинен відповідати наступним вимогам:

  • висока достовірність і точність виявлення несправностей і пошкоджень електродвигуна;

  • можливість виявлення всіх або значної частини електричних і механічних пошкоджень електродвигуна і пов'язаних з ними механічних пристроїв;

  • проведение диагностических измерений дистанционно, что актуально в тех случаях, когда доступ к оборудованию затруднен;

  • проведення діагностичних вимірювань дистанційно, що актуально в тих випадках, коли доступ до обладнання затруднений;

  • можливість проведення аналітичної обробки отриманих результатів вимірювань за короткий час, із застосуванням обчислювальних і програмних засобів.

Ряд джерел виділяють метод аналізу спектрів струму двигуна. Він використовується для виявлення пошкоджень ротора, несоосності а статорі і нерівномірність повітряного зазору.

Аналіз сигнатури струму двигуна заснований на виявленні струмових гармонік з частотами, які розрізняють кожну категорію несправностей. Крім того, не потрібна додаткова установка вимірювальної системи. Зламані стрижні викликають асиметрію ротора, спотворення розподілу струму ротора і, як наслідок, зміни магніторушійної сили ротора (МРС). Пошкодження стрижнів ротора має особливу характеристику частот, які можуть бути обчислені як:



На одиницю ковзання двигуна можна розрахувати, як:



де fs и fr – частота живлення и частота двигуна відповідно

       р – кількість полюсів.

У разі пошкодження стрижня можна очікувати бічні смуги навколо частоти живлення в спектрі потужності фазного струму. В результаті бічні смуги (гармоніки) першого порядку (k=1) мають особливе значення в виявлення несправності пошкодженого стрижня. Ліва бічна смуга fs(1-2ks) обумовлена електричною або магнітною асиметрією ротора, викликана ушкодженнями стрижнів ротора, в той час як права бічна смуга fs(1+2ks) обумовлена пульсацією швидкості або вібрацією.

Амплітуди і присутність бічних смуг залежать від фізичного стану несправних стрижнів ротора, швидкості і навантаження. Розташування бічних смуг буде зміщуватися назовні, якщо швидкість і навантаження збільшуються. Доведено, що бічні смуги можуть спостерігатися, коли електродвигун не має пошкоджених стрижнів ротора. Це обумовлено тим, що еліптичність ротора і несоосність вала можуть певною мірою викликати асиметрію ротора. Проте, амплітуди бічних смуг, сформовані в цих випадках, набагато менші в порівнянні з тими, які виникають при пошкоджених стрижнях ротора. В роботі [6] використовувалися два несправних двигуна, один з одним зламаним стрижнем ротора, інший двигун – з двома зламаними стрижнями. Ротори цих двигунів були просвердлені і використані в випробуваннях для імітації пошкоджень стрижнів ротора, а потім порівнювалися з справним двигуном.

Рисунок 3 и рисунок 4 показують два випробовуваних ротора з одним і двома пошкодженими стрижнями відповідно. Несправності були викликані дбалим свердлінням в стрижнях уздовж їх висоти таким чином, щоб отвір наскрізь пронизав стрижень.



Рисунок 3 – Ротор з одним пошкодженим стрижнем



Рисунок 4 – Ротор с двома пошкодженими стрижнями

На рисунку 5 показані спектри струму справного і несправного двигунів при різних навантаженнях. Амплітуди бічних смуг справного двигуна рівні -27,27 дБ (зліва) і -34,38 дБ (зправа), тоді як вони складають -16,19 дБ (зліва) і -19,03 дБ (зправа)в разі одного пошкодженого стрижня і -13,01 дБ (зліва) і -14,80 дБ (зправа) в разі двох пошкоджених стрижнів. Різниця амплітуд лівих бокових смуг в разі справного ротора і ротора з двома пошкодженими стрижнями становить 14,26 дБ при 75% від повного навантаження. Зрозуміло, що амплітуда бокового діапазону збільшується в міру збільшення навантаження і ступеня серйозності несправності, і що несправність може бути краще за все виявлена при більш високих навантаженнях.



Рисунок 5 – Спектри струму асинхронного двигуна при різних навантаженнях

У роботі був проведений схожий експеримент, але з трьома пошкодженими стрижнями ротора.

Ефективним є і метод заснований на аналіз вібрації двигуна. Використовуючи спектр вібрації двигуна, можна визначити точну швидкість і частоту мережі, а також частоти, пов'язані з помилками. Завжди наявний дисбаланс маси ротора і несоосність вала, що призводить до пікових компонентів в частоті обертання двигуна і до виникнення гармонік в його вібраційному спектрі. Як згадувалося раніше, в разі пошкодження стрижня ротора відбувається коливання швидкості з частотою 2sfs. Це коливання діє як частотна модуляція на частоті обертання і на двох частотах бічних смуг (fr - 2sfr) и (fr + 2sfr), які проявляють fr в спектрі вібрації. Коли дисбаланс кола ротора збільшується, величина коливання швидкості, а також величини частоти бічної смуги теж збільшуються. Отже, величини (fr ± 2sfr) можуть бути добре виміряні при виявленні пошкоджень стрижня. В роботі представлений результат проведення цього методу виявлення пошкодженого стрижня з використанням вібрації.

На рисунку 6 показаний спектр вібрації двигуна при різному навантаженні. На малюнку видно різницю в бічних смугах між справним станом і зламаним стрижнем ротора на обох сторонах спектра вібрації при 75% повного навантаження. При нормальному стані амплітуди бічних смуг першого порядку складають -59,47 дБ (слева) и -55,18 дБ (справа) відповідно. При одному пошкодженому стрижні ротора амплітуда бічних смуг збільшується до -57,81 дБ и -54,52 дБ, різниця складає 4,29 дБ, а в разі двох пошкоджених стрижнів бічні смуги досягають -53,35 и -49,05 дБ.



Рисунок 6 – Спектри вібрації асинхронного двигуна при різних навантаженнях

В роботі з допомогою спектра вибрации показаны обнаружения повреждений в подшипниках двигателя.

В роботахвиділяються також інтелектуальні методи. До них відносять системи з фазі логікою, штучні нейронні мережі, а також фазі-нейронні мережі. Нейронна мережа може бути використана, щоб виявити, власну асиметрію і негативну частоту опору.

На рисунку 7 представлена схема нейронних мереж для моніторингу стану асинхронного двигуна.



Рисунок 7 – Система діагностики АД з нейронною мережею

Роботапредставляє власний метод виявлення несправностей і діагностики несправності перемикає пристрої в асинхронному електродвигуні з інвертором напруги ШІМ. Метод заснований на стандартній моделі струму статора (рисунок 8)



Рисунок 8 – Система діагностики АД з інвертором напруги ШІМ

Також відомі методи, засновані на аналізі акустичних коливань, створюваних працюючою машиною, методи, засновані на вимірі і аналізі магнітного потоку в зазорі двигуна і зовнішнього магнітного поля, методи, засновані на вимірі і аналізі температури окремих елементів машини, методи діагностики механічних вузлів (зокрема підшипників) засновані на аналізі вмісту заліза в маслі, методи діагностики стану ізоляції.

У порівнянні всіх технічних, методологічних і економічних факторів можна зробити висновок, що для практичної реалізації найбільш перспективними є методи діагностики АД, засновані на аналізі електричних параметрів двигуна, а саме спектрів напруг і струмів.

Діагностування технічного стану контактних з’єднань


Обгрунтування актуальності обраної теми.Сучасне сільсько-господарське виробництво характеризується широким використанням електротехнічного обладнання, на базі якого відбуваються якісні зміни в технологіях виробництва сільськогосподарської продукції. При цьому постійно підвищуються вимоги щодо стабільності та ефективності електрифікованих технологічних процесів. Забезпечення цих вимог пов'язане зі значними витратами трудових, матеріально-технічних та фінансових ресурсів. При цьому слід зазначити, що сільські електроустановки працюють у специфічних умовах - розміщення електрообладнання в непристосованих приміщеннях, значні коливання температури і вологості, агресивні домішки у повітряному середовищі, недостатній рівень підготовки обслуговуючого персоналу.

Торкаючись проблеми забезпечення високих показників надійності електрообладнання, слід зазначити, що питання надійності безпосередньо пов'язане з іншою проблемою - аварійністю сільських електроустановок. Основними причинами підвищеної аварійності електроустановок в сільському господарстві є слабка ремонтно-обслуговуюча база енергетичних служб, специфічні умови експлуатації електроустановок в сільському господарстві, недоукомплектованість енергетичних служб господарств кваліфікованими кадрами.

З розвитком електричних мереж у сільському господарстві збільшується і кількість елементів, що з'єднують окремі кола, - електричних контактних з'єднань (КЗ). Так, на один трифазний струмоприймач з елементами автоматики припадає від 60 до 100 контактів у низьковольтній мережі. Враховуючи те, що з позицій надійності всі ці контакти з'єднані послідовно, тобто при відмові хоча б одного з'єднання відключається вся установка або цілий об'єкт, експлуатаційна надійність електроустановок і контактних з'єднань зокрема, не задовольняє вимог сільськогосподарського виробництва. Відмова контактів спричинює аварії, наслідками яких являється вихід із ладу дорогого устаткування. Близько 25% відмов електродвигунів у сільському господарстві зумовлено пошкодженнями контактних з'єднань. У зв'язку з цим необхідно вирішувати питання підвищення надійності електричних контактних з'єднань сільських електроустановок. Конструктивно-технологічні удосконалення на даному етапі не в змозі радикально підвищити надійність КЗ, тому експлуатаційні методи, а, особливо, способи обслуговування на основі діагностування КЗ, стають найбільш доцільними. Разом з тим впровадження таких методів стримується через відсутність теоретичного обґрунтування способів та засобів контролю технічного стану контактних зєднань.

Мета і завдання дослідження.Метою дослідницької частини магістерської роботи є пошук напрямків підвищення надійності та ефективності експлуатації контактних з'єднань шляхом періодичного контролю їх технічного стану.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

  • вивчити та проаналізувати перспективні напрямки підвищення експлуатаційної надійності контактних зєднань;

  • вибрати спосіб експлуатаційного контролю технічного стану контактних з'єднань;

  • обгрунтувати приладове забезпечення нового способу контролю стану контактних з'єднань;

  • виконати лабораторні дослідження для перевірки дієвості вибраного способу експлуатаційного контролю технічного стану контактних з'єднань.

Обєкт і предмет дослідження. Обєктом дослідження є розбірні контактні з'єднання, що нагріваються протікаючим електричним струмом, перебуваючи під впливом комплексу факторів навколишнього середовища.

Предметом дослідження закономірності зміни діагностичних параметрів контактних з'єднань в умовах тривалої експлуатації під дією експлуатаційних чинників.

Методи дослідженнявикористані під час виконання дослідницької частини магістерської роботи: методи аналізу і синтезу, методи емпіричного дослідження - спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент.

Для встановлення закономірностей зміни діагностичних параметрів контактних з'єднань в умовах експлуатації використані основні положення теорії контактів.

Наукова новизна одержаних результатів.Обґрунтований спосіб підвищення надійності та ефективності експлуатації контактних з'єднань шляхом запровадження експлуатаційного контролю

Практичне значення одержаних результатів.Експлуатаційний контроль контактних зєднань за умови його якісного проведення забезпечить можливість усунення причин виходу з ладу електрообладнанння та знизить рівень небезпеки виникнення пожежі.

Визначення технічного стану радіоелектронних компонентів

Перевірка придатності радіоелектронних компонентів перед установкою їх на платі дозволяє скоротити час налаштування пристрою і становить важливий етап у її створенні. Розглянемо найбільш прості методи перевірки придатності.

   Перевірка придатності резисторів

Перевірку проводять за допомогою омметра. Вимірюють опір резистора і порівнюють його зі значенням, написаним на корпусі. Змінні резистори перевіряють на надійність рухомого контакту. Для цього прилад підключають до рухомого і одному з нерухомих контактів і спостерігають за рухом стрілки по шкалі омметра при обертанні осі. У справного резистора стрілка рухається без стрибків при плавному переміщенні движка резистора. При проведенні вимірювань не можна торкатися руками щупів омметра та висновків перевіряється резистора.

На слух можна перевірити наявність контакту в резисторах опором до 100 кОм за допомогою простого пробника, навушника і батарейки. Взявши кілька еталонних резисторів на 100 Ом, 1 кОм, ЮКОМ і 100 кОм, порівнюють силу клацань у еталонного і перевіряється. У цьому випадку можна також і визначити порядок величини опору. При вимірах треба весь час водити щупом пробника з виведення резистора, так як клацання виникають тільки в момент включення навушників в ланцюг батареї.

   Перевірка придатності конденсаторів

Про придатність конденсаторів судять в першу чергу по відсутності пробою в діелектрику і допустимого значення струму витоку. Перевірка конденсатора може бути проведена омметром. Для цього перемикач омметра ставлять в положення вимірювання найбільшого опору і до висновків перевіряється конденсатора торкаються щупами приладу. При цьому не можна доторкатися руками до щупам і висновків конденсатора. У пробитого конденсатора, як правило, опір дорівнює нулю або близьке до нуля. У конденсаторів, що мають ємність більше 10 мкФ, при приєднанні щупів відбувається кидок стрілки в бік від нуля і тим більше, чим більше ємність. Після відхилення стрілка поступово повертається в бік нуля. Приєднання щупів до електролітичному конденсатору виробляють виходячи з полярності: плюс омметра до плюса конденсатора. У придатних електролітичних конденсаторів величина опору повинна бути не менше десятих часток мегом. При перевірці конденсаторів малої ємності кидка стрілки не відбувається.

При відсутності омметра перевірити конденсатор можна за допомогою простого пробника. Пробник складається їх навушників, типу ТОН-2 і батарейки типу А332 або 336. Якщо конденсатор пробитий, то при підключенні і відключенні конденсатора, в навушниках чути клацання. Струм витоку конденсатора пов’язаний з якістю його діелектрика.

Конденсатор з якісним діелектриком має більший опір і довше утримує заряди на своїх обкладках. Якщо конденсатор підключити до пробника кілька разів з інтервалом 2 … 3 с, то у гідного конденсатора клацання в навушниках буде чути тільки в перший момент, а в наступні – відсутніми. Це говорить про те, що струм витоку знаходиться в допустимих межах.

Конденсатори змінної ємності перевіряють на ймовірність замикання пластин, рухомих з нерухомими. З цією метою обертають вісь конденсатора від положення мінімальної ємності до максимальної. Наявність замикань легко виявити омметром або пробником (навушник – батарейка), але краще за допомогою лампочки (наприклад, на 2,5 В або 3,5 В) і батарейки. Останнє більш наочно для фіксації замикання.

   Перевірка придатності котушок індуктивності

Наявність обриву або короткого замикання у високочастотних котушок можна виявити за допомогою пробника або омметра. Якщо скористатися пробником, що складається з навушника і гальванічного елемента, то при його підключенні до несправної котушці в телефонах будуть чутні клацання і відсутніми при відключенні. Аналогічна ситуація буде, якщо витки котушки замикаються на сердечник. Багатошарову котушку на наявність короткозамкнутого витка можна перевірити так. Якщо котушку з короткозамкненим витком піднести до контуру працюючого приймача, то вона викличе його расстройку і різке зниження чутності прийнятої радіостанції. Справна котушка такої реакції не виробляє. Обриви в дроселях або трансформаторах низької частоти виявляються за допомогою пробників або омметром.

   Перевірка придатності діода

Перевірити працездатність діода можна за допомогою омметра. З цією метою вимірюють пряме і зворотне опору діода. Омметр встановлюють на межу виміру найбільшого опору і, торкаючись щупами приладу до виводів діода, фіксують показання стрілки при різних підключеннях діода. Для справного діода в одному випадку стрілка омметра відхиляється вправо майже до кінця шкали, в іншому випадку стрілка ледь відхиляється від нуля. У несправного діода свідчення омметра однакові при різних підключеннях діода. При проведенні вимірювань не можна торкатися руками щупів приладу і висновків діода.

   Перевірка придатності транзисторів

Перевірка придатності транзисторів та вимірювання їх параметрів виробляють спеціальними приладами. Найпростішу перевірку придатності транзистора в радіоаматорських умовах роблять за допомогою омметра. З цією метою вимірюють пряме (база-емітер) і зворотне (база-колектор) опори переходів. Додатково вимірюють в обох напрямках опір між емітером і колектором. Якщо опір одного з переходів в обох напрямках однаково чи мало за величиною, то транзистор несправний. Аналогічно можна перевірити транзистор з допомогою простого пробника батарейка-навуш-ник. У цьому випадку, якщо сила клацань однакова при прямому і зворотному включенні (обидва сильних або обидва слабких), транзистор несправний, в ньому замикання або обрив електродів.

Перевірка за допомогою омметра або пробника не дає повної інформації про працездатність транзистора, краще це робити за допомогою вимірювального приладу. Необхідно провести вимірювання хоча б деяких параметрів, коефіцієнта передачі струму а й величини зворотного струму колектора ІКО. Зазвичай вважається, що транзистор тим краще, чим більше коефіцієнт посилення і менше струм колектора. Якщо під час вимірювання параметрів стрілка приладу «повзе», то транзистор негідний.

   Перевірка навушників

Найпростіша перевірка працездатності навушників проводиться за допомогою батарейки напругою 4,5 В. При підключенні і відключенні батарейки в навушниках можна почути різкі клацання. Відсутність клацань говорить про обрив в подводимого шнурі або звукових котушках. Низькоомні навушники можна перевірити слабкострумовим джерелом струму у вигляді яблука, з уткнутими в нього на відстані 10 мм один від одного залізного цвяха і шматочка товстої мідного дроту.

У навушниках електромагнітного типу ТОН-1, постійний магніт з плином часу втрачає свою силу. Намагничивают сердечник, підключивши на мить його до акумулятора або електричної мережі. Включення повинне бути короткочасним, в іншому випадку котушки навушника можуть перегоріти. Намагнічування від мережі роблять у такий спосіб. Один кінець подвійного дроту, що йде до вилки, відключають від одного її штирька. В розетку обережно, дотримуючись заходів безпеки, вставляють відключений штирек і вилку з рештою підключеним штирьком. Потім відключеним кінцем дроту різко вдаряють по вільному штирьку, що знаходиться в розетці. В результаті навушники на мить підключаються до мережі і за рахунок великого струму намагничивают сердечник.

У навушників ТОН-2 іноді прослуховуються спотворення звуку при слабкій гучності. Для запобігання цього явища між мембраною і кришкою вкладають кільцеву прокладку перетином 2×2 мм, зовнішнім діаметром рівним діаметру мембрани. Замість прокладки

можна по внутрішньому діаметру кришки прокласти хлорвінілові трубки діаметром 2 мм у вигляді кільця і ​​нагвинтити кришку.

У навушниках ТМ-2 з плином часу починає виникати тріск і спостерігається переривання звуку. У цьому випадку необхідно за допомогою напилка зняти обережно металевий обідок корпусу і відокремити пластмасову чашечку. Отримавши доступ до контактних ламелям, зачищають їх до блиску. Збирають навушник у зворотному порядку.

Діагностування сільськогоподарської техніки.

Для підтримки машин в технічно справному поляганні в більшості галузей народного господарства, у тому числі і сільськогосподарському виробництві, передбачена планово-запобіжна система технічного обслуговування і ремонту техніки (ТОР). В даний час в систему ТОРИ входить комплекс планомірно організаційних і технологічних заходів, що проводяться, щодо технічного обслуговування при використовуванні (обкатка, щомісячні і сезонні ТО), зберіганні, транспортуванні машин і їх ремонту. При цьому більшість основних операцій по обслуговуванню і ремонту техніки виконується з наперед затвердженими періодичністю і об'ємом робіт.

Проте така жорстка регламентація операцій ТОР по напрацюванню або витраті палива часто не узгоджується з дійсним технічним поляганням і особливістю конкретної машини, не враховує умов її експлуатації.

При постановці техніки на планове технічне обслуговування або ремонт одні машини дійсно вимагатимуть складних регулювальних і відновних робіт, а інші, не виробивши повного експлуатаційного ресурсу, передчасно розбиратимуться, регулюватимуться (ремонтуватися), що збільшить витрату запасних частин, порушить їх; прироблення і спричинить за собою передчасний вихід деталей з ладу.
У тракторах, що працюють в тяжких умовах, навпаки, до часу планового обслуговування часто утворюється граничний знос окремих вузлів і деталей. Якщо своєчасно не знайти і не усунути зношені деталі, це спричинить за собою інтенсивне, стирання і передчасні поломки інших зв'язаних вузлів і агрегатів машини. В результаті як в тому, і в іншому випадку знизяться вироблення міжремонтне напрацювання машин і значно збільшаться витрати на їх зміст.

Для подальшого вдосконалення технічного обслуговування в господарствах необхідно ширше упроваджувати діагностику машин. Це дозволить своєчасно і кваліфікований виявляти технічне полягання машин, встановлювати фактичний об'єм робіт по обслуговуванню і ремонту, визначати залишковий експлуатаційний ресурс роботи по кожній конкретній машині, знижувати матеріальні і грошові витрати на зміст машинно-тракторного парку. Результати упровадження технічної діагностики в багатьох господарствах показують, що тільки за рахунок запобігання передчасних ремонтів техніки по країні можна щорічно економити 450500 млн. грн.

Приведені приклади свідчать про те, що технічна діагностика один з найважливіших елементів в системі ТОР. Діагносту машин технічно зручно і економічно доцільно проводити регламентований через певне напрацювання, а всі інші роботи, пов'язані з обслуговуванням і ремонтом машин, тільки по їх потребі. Така організація діагностичних робіт дозволить повніше використовувати експлуатаційний ресурс агрегатів, вузлів і деталей машин; усунути необгрунтоване розбирання механізмів і тим самим понизити швидкість зношування сполучень, що труть; зменшити простої машинно-тракторних агрегатів через технічні несправності шляхом прогнозування і попередження відмов; понизити трудомісткість ремонту і технічного обслуговування за рахунок скорочення разборо-складальних робіт; підвищити потужність і економічність двигунів шляхом своєчасного і якісного виконання регулювань.

Крім того, упровадження ефективних методів і засобів діагностики технічного полягання машин дасть можливість перейти на цілорічний графік ремонту техніки, що дуже важливе, оскільки існуючий порядок постановки тракторів і комбайнів на ремонт а зимовий період не забезпечує рівномірного завантаження центральних майстерень колгоспів і радгоспів і підприємств Сільгосптехніки протягом року. Взимку майстерні, як правило, переобтяжені, влітку працюють з неповним навантаженням. Рівномірне завантаження майстерень сприятиме поліпшенню якості ремонту машин, упровадженню агрегатно-вузлового методу ремонту техніки, набагато скоротить кількість повнокомплектних капітальних і поточних ремонтів.

Широке упровадження діагностики машин досить складна проблема, проте рівень розвитку науки і техніки дозволяє з успіхом вирішувати її. Методи діагностики, що розробляються, базуються на досягненнях сучасної пневматики, електроніки і автоматики.



Визначення технічного стану систем запалювання карбюраторних електродвигунів.

Система запалювання служить для забезпечення надійного займання горючої суміші в циліндрах двигуна в потрібний момент і зміни моменту запалювання (кута випередження) в залежності від частоти обертання колінчастого валу і навантаження двигуна.

Розвиток сучасних карбюраторних двигунів пов'язане з підвищенням їх ступеня стиснення, збільшенням частоти обертання і числа циліндрів, підвищенням економічності і терміну служби, зниженням токсичності відпрацьованих газів і пониженням температури пуску холодного двигуна. Підвищення ступеня стиснення вимагає збільшення напруги, що підводиться до свічки, а збільшення числа циліндрів і частоти обертання - збільшення числа іскор в одиницю часу.

Сучасна система запалювання повинна забезпечувати надійне іскроутворення до 20 000 іскор в хвилину. Підвищення економічності двигуна вимагає від системи запалювання збільшення повітряного зазору в свічці, збільшення енергії і тривалості іскри, що забезпечує надійність займання бідних сумішей (при коефіцієнті надлишку повітря а = 1,1-1,2) і надійний пуск холодного двигуна.

Всі елементи системи запалювання повинні надійно працювати з мінімальним відходом протягом терміну служби двигуна до капітального ремонту.

Систему запалювання характеризують такі основні параметри:

- Коефіцієнт запасу по вторинному напрузі;

- Енергія і тривалість іскрового розряду;

- Зазор в свічках;

- Кут випередження запалювання.

Пробивна напруга повітряного зазору свічки залежить від наступних факторів:

- Тиску в камері згоряння в момент іскрового пробою;

- Температури середовища і електродів свічки;

- Зазору між електродами свічки, формою, зносом і матеріалом електродів;

- Швидкістю наростання напруги на електродах свічки;

- Складу і швидкості руху робочої суміші в зоні іскрового проміжку свічки;

- Полярності центрального електрода.

Протягом перших 2000 км пробігу нового автомобіля пробивна напруга збільшується на 20-25% за рахунок округлення крайок електродів свічки; надалі збільшення пробивної напруги свічки відбувається за рахунок зносу електродів і збільшення зазору, що вимагає перевірки і регулювання зазору в свічках.

Найбільше значення пробивної напруги спостерігається при пуску і розгоні двигуна, найменше - при роботі на усталеному режимі при максимумі потужності.

Істотний вплив на потужність, економічність і токсичність двигуна надає момент запалювання, що забезпечує найкращі показники двигуна.

За сучасними уявленнями момент запалювання повинен вибиратися, враховуючи частоту обертання, навантаження, температуру охолоджувальної рідини, температуру всмоктуваного повітря, атмосферний тиск, склад вихлопних газів (склад суміші а = 1), режим пуску двигуна, швидкість зміни положення дросельної заслінки (розгін, уповільнення автомобіля ).

Випускаються нашою промисловістю системи запалювання мають регулювання моменту запалення по частоті обертання і навантаженні двигуна (відцентровий і вакуумний регулятори).

На автомобільних карбюраторних двигунах широко застосовують батарейну і контактно-транзисторну системи запалювання.

Через кожні 15000 км пробігу:

· зняти кришку датчика розподільника і ретельно протерти її всередині і назовні чистою салфеткою, змоченою в спирті чи бензині, оглянути кришку і розподільник, при необхідності очистити високовольтні контакти на кришці. Перевірити надійність з’єднань проводів і можливість переміщення контактного вуглика в кришці. Перевірити надійність кріплення трубки вакуум – корректора на штуцері датчика і карбюратора;

· викрутити і зняти з двигуна свічки запалювання. Перевірити стан внутрішньої і зовнішньої частин ізолятора. Очистити нагар, промити і продути свічку. Перевірити зазор між електродами, при необхідності встановити зазор, підгинаючи зовнішній контакт ( 0, 7...0, 85 мм );

· перевірити і при необхідності відрегулювати момент запалювання.

 
скачати

© Усі права захищені
написати до нас