Ім'я файлу: 2.1 тех частина.docx
Розширення: docx
Розмір: 108кб.
Дата: 24.09.2021
Пов'язані файли:
Бізнес.docx




2.1 Трубопроводи атомної електростанції

Трубопрововід - це споруда, яка призначена для переміщення

рідини,газу та твердих сипучих речовин.

З'єднання між собою окремих агрегатів АЕС вимагає великого числа трубопроводів. Крім головних існує велика кількість допоміжних трубопроводів різних діаметрів і призначень. Загальна довжина трубопроводів на атомній станції - кілька кілометрів. Всі трубопроводи і встановлююча на них арматура розрізняється за призначенням і основними показниками, наприклад трубопроводи головного циркуляційного контуру, допоміжні, реакторного контуру живильні і конденсатні, добірної пари, дренажні.

Найбільш відповідальні головні трубопроводи, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом станції. За цими трубопроводами проходить радіоактивне середевище з найбільшими параметрами та витратами. Проектуванню трубопроводів атомної станції повинно, приділятися велика увага, так як вартість їх досягає 10% загальної вартості обладнання станції, а від надійності їх експлуатації багато в чому залежить надійність роботи всієї станції в цілому. На електростанціях в основному використовують безшовні труби (холодно-тягнені і гарячокатані) і лише для циркуляційних водоводів і деяких допоміжних трубопроводів - зварні.

2.2 Матеріал трубопроводів

Марки сталей для труб, по яких транспортують корозійнонеагрисивні

середовища, залежать від температури середовища. При температурах до

450°С використовують вуглецеві сталі 10 і 20. У інтервалі температур

450 - 570°С – сталі перлітного класу, леговані хромом 0,5-2%, молібденом 0,3-1% і ванадієм 0,2 - 0,4%; найбільш поширені сталі 12Х1МФ і 15Х1М1Ф. Такі ж сталі можна використовувати і для температур нижче 450°С, якщо

2.2 Матеріал трубопроводів

Марки сталей для труб, по яких транспортують корозійнонеагрисивні середовища, залежать від температури середовища. При температурах до 450°С використовують вуглецеві сталі 10 і 20. У інтервалі температур

450 - 570°С – сталі перлітного класу, леговані хромом 0,5-2%, молібденом 0,3-1% і ванадієм 0,2 - 0,4%; найбільш поширені сталі 12Х1МФ і 15Х1М1Ф. Такі ж сталі можна використовувати і для температур нижче 450°С, якщо діаметр трубопроводів значний і доцільно зменшувати товщину стінок (наприклад, паропроводи насиченої пари, підводиться до трубін). Для більш високих температур (до 620°С) можна, застосовувати нержавіючі мартенситно-ферритні сталі з високим вмістом хрому, наприклад ЕІ-756 (11% Сг, 2% W, 0,7% Мо, 0,2% V). Найбільш жароміцні і жаростійкі сталі аустенітного класу; найбільше в атомній енергетиці поширена сталь типу ОХ18Н10Т. Однак в експлуатаційних умовах при високих температурах вона виявилася досить надійною через процес старіння. Аустенітні стали володіють найбільш високою загальною корозійну стійкість, що важливо при транспортуванні корозійно-агресивних середовищ, наприклад в системах дезактивації.

Сталь різних класів суттєво відрізняються за вартістю. Відносини вартостей вуглецевих, перлитових легованих і аустенітних сталей складають приблизно 1: 2,5: 10 (15), тому підвищення температури, що викликає зміна класу сталей, призводить до значного подорожчання трубопроводів. Для трубопроводів АЕС, за винятком головного циркуляційного контуру реактора, застосовують сталі перлітного класу - леговані для ділянок насиченого і перегрітого пара і вуглецеві для інших

ділянок. Для трубопроводів головного циркуляційного контуру використовують в основному нержавіючі аустенітні сталі, що істотно здорожує устаткування AЕC, тому для трубопроводів дуже великих діаметрів застосовують перлітні сталі з плакіровкою зсередини нержавіючої аустенітної сталі. Основне призначення плакіровкі - захист перліт сталі від ерозії, яка може мати місце в зв'язку зі значними швидкостями води.

2.3 Призначення і будова опор і підвісок

Опорно-підвісна система трубопроводів. Опорно підвісна система призначена для кріплення та сприйняття сил тяжіння трубопроводів разом з робочим середовищем в проектному положенні.

Крім того, вони повині забезпечувати потрібне переміщення трубопроводів у місцях їх встановлення, сприймати зусиля від теплових розширень, а в деяких випадках оберігають трубопровід від можливих вібрацій.

В залежності від конструкції і призначення опори і підвіски поділяються на 4 типи :

  • Нерухомі (мертві) – недопускають лінійних, кутових переміщень закріплених точок.

  • Направляючі – допускають переміщення тількі в одному напрямку, зазвичай вздовж осі труби.

  • Жорсткі підвіски – допускають переміщення в будь-якому напрямі горизонтальної площини.

  • Пружні – допускають переміщення в будь-якому напрямі.

Основними засобами кріплення трубопроводів є опори, підвіски, кронштейни, скоби, хомути та інші різновидності опорних конструкцій. Кожна опора або підвіска складається із вузла кріплення до труби (вухи, хомути, подушки), вузла кріплення до будівельної конструкції або обладнання (балки, консолі, кронштейни, бетонні тумби) і проміжних елементів, що з’єднують ці вузли (тяги, стійки, пружини).

Відстань між опорами повинна бути від 2 до 8 метрів в залежності від діаметра трубопроводу: чим менший діаметр трубопроводу тим менша

відстань між опорами, (в основному зазначена в НД), так як гнучкість таких трубопроводів більша.

Опори і підвіски паропроводів можуть розраховуватись без урахування маси води при гідравлічних випробуваннях, але з урахуванням маси пари. У цьому випадку проектом повинно бути передбачено застосування спеціальних пристроїв для розвантаження пружин, опор і підвісок при гідравлічному випробуванні.

Нерухомі опори розраховуються на зусилля, що передаються на них при найбільш несприятливому сполученні навантажень. Нерухомі опори жорстко з'єднуються з трубопроводом і не допускають ніяких його переміщень. Корпуси нерухомих опор приварюють або кріплять на болтах до опорних конструкцій або заставних елементів в стінах і перекриттях будівлі.

За допомогою нерухомих опор трубопровід поділяють на дільниці, щоб забезпечити нормальне поглинання його лінійних видовжень компенсаторами або самокомпенсацією. Ці опори крім сприйняття вертикальних навантажень (вага самого трубопроводу, середовища що транспортується по ньому, ізоляції, снігу-льоду) також сприймають горизонтальні навантаження, які виникають при температурних деформаціях, а також від внутрішнього тиску в трубопроводі.

Горизонтальні навантаження не постійні по величині і направленню.

При використанні хомутових нерухомих опор для запобігання сковзання труби в хомутах, до неї приварюють упорні планки (сухарі) які впираються в хомути опори. Використовують опори з одним або двома (частіше) хомутами і в основному при прокладанні

трубопроводів при землі. Відстань між нерухомими опорами визначається проектною організацією розрахунковим способом.

При встановленні нерухомих опор слідкують, щоб корпуси і хомути опор щільно прилягали до труби. Після затяжки хомутів труба не повинна сковзатись або провертатись в опорі при тепловому розширенні.

Рухомі опори допускають переміщення трубопроводу, що викликаються тепловим розширенням. В рухомих частинах опор і трубопроводів не повинно бути перекосів і заїдань. Розміри опорних плит у опор повинні забезпечити переміщення корпусів і роликів на повне теплове розширення. Рухома площина роликової опори повинна спиратись на ролики без зазорів.

Рухомі опори бувають ковзаючі, направляючі пружинні і каткові, або кульові. Ковзаючі опори допускають переміщення трубопроводу в горизонтальній площині. По конструкції вони аналогічні нерухомим опорам, але корпус опор не кріплять до опорних конструкцій, а розташовують на них вільно. Направляючі опори допускають тільки подовжні переміщення. Пружинні опори, призначені також для компенсації вертикальних і незначних горизонтальних переміщень,

встановлюють на трубопроводах, що піддаються дії вібраційних навантажень. Пружини поступають в комплекті з опорами; в їх паспортах приводяться характеристики навантажень, тому пружини на опорах змонтованого трубопроводу індивідуально затягують з певним зусиллям.

Каткові, або кульові, опори встановлюють на тих трубопроводах, де переміщення опор по поверхні опорних конструкцій значні і пов'язані з великими зусиллями. Для зменшення тертя між п'ятою опори і поверхнею опорної конструкції використовують каткові, або кулькові, елементи.

Підвіски є різновидом рухомих опор. Підвіски бувають жорсткі або пружинні. Завдяки пружинам трубопровід набуває рухливості в горизонтальній і вертикальній площинах. Жорсткі підвіски нерегульовані і регульовані. В регульованих підвісках для зміни довжини служать гвинтові стяжки або різьбові елементи.

При встановленні пружинних підвісок пружини підбирають по маркуванню, розміру і діаметру витків у відповідності з проектною документацією.

Деталі опор і підвісок, що кріпляться до труби, повинні виготовлятись із матеріалу який надійно повинен працювати в умовах експлуатації трубопроводу. Наприклад, вузли кріплення опори до труби трубопроводу високого тиску повинні виготовлятись також із легованої сталі.

Матеріали деталей кріплення повинні вибиратись з коефіцієнтом лінійного розширення, близьким до аналогічного коефіцієнта матеріалу

фланців, при цьому різниця в цих коефіцієнтах не повинна перевищувати 10%.

Використання сталі з різними коефіцієнтами лінійного розширення (більше 10%) є припустимим у випадках, обгрунтованих розрахунком на міцність або експериментальними дослідженнями, а також у

випадках, коли розрахункова температура кріплення не перевищує 50ºС.

Деталі кріплення, виготовлені холодним деформуванням, повинні піддаватись термічній обробці-відпуску (за винятком деталей з вуглецевої сталі, що працюють при температурі до 200ºС.



1,2,9,13 – плити 8 – гайка

3 - шарикопідшипник 10 - клин

4, 6 - стакани; 11 - плита клина

5 - пружина 12 – шарнір

7 – гвинт

Шарова пружинна опора під ГЗЗ

2.4 Ремонт фланцевих з'єднань

Фланці- найбільш розповсюджені деталі для утворення роз’ємних з’єднань у трубопроводах. Тип фланців і конструкція ущільнюючих поверхонь залежить від робочих параметрів і фізико-хімічних властивостей середовища яке транспортується по трубопроводу. Ущільнюючі поверхні фланців, їх форма, розмір і чистота механічної обробки визначаються відповідним ГОСТом. Від фізико-хімічних властивостей середовища залежить не тільки вибір матеріалу фланця, але й вибір ущільнюючої поверхні. Розмір і кількість отворів у фланцях для болтів або шпильок залежить від тиску у трубопроводі

Спосіб з’єднання трубопроводу залежить від параметрів середовища, яке переміщується по даному трубопроводу (тиск, температура), від ваги труб, середовища, та теплової ізоляції, від ваги трубопровідної арматури, відводів.

З’єднання корпусів обладнання і арматури з трубопроводами є одним із найбільш відповідальних. До такого з’єднання встановлюються такі вимоги:

  • міцність при дії внутрішнього тиску середовища, а також сил і моментів в місцях з’єднань з трубопроводом і обладнанням в результаті дії маси трубопроводу і сили затяжки болтів(шпильок);

  • герметичність на протязі експлуатації при перепадах температур і тиску;

  • можливість періодичного демонтажу для ремонту і ревізії;

При поставці фланцевих з’єднань на зовнішній циліндричній частині кожного фланця наноситься маркування, яке включає:

  • товарний знак заводу виробника;

  • марку матеріалу фланця;

  • умовний прохід Dy;

  • умовний тиск РУ;

Конструкція,типи і розміри фланців стандартизовані і характеризуються умовним тиском і діаметром. Фланці можуть бути: ливарні із сірого чавуну(ковкого), ливарні із сталі, стальні плоскі приварні, стальні приварні встик, стальні вільні на приварному кільці.

Конструкція ущільнюючих поверхонь фланців (Малюнок 9-2) залежить від умовного тиску:

на Ру=0,1МПа(1кгс/см2) – плоска поверхня фланця;

на Ру=1,0; 1,6; 2,5; 4,0; 6,4 МПа –виступ-впвадина;

на Ру=1,0; 4,0; 6,4 МПа – шип-паз;

на Ру до 4,0 МПа – конічні.

Надійність роботи устаткування у великій мірі залежить від якості цих з'єднань, тому при ремонті їм повинна приділятися велика увага, особливо фланцевим з'єднанням на трубопроводах з високими параметрами середовища, оскільки вони не є достатньо надійною частиною таких трубопроводів. В даний час застосовуються фланцеве з'єднання: дискові, комірні (воротниковые) з гладким дзеркалом для нормального тиску і комірні з виступом і западиною для підвищеного тиску. Дискові фланці надягають на трубу і приварюються до неї з двох сторін, а комірні приварюються до труби встик.

Під час капітального ремонту агрегату належить перевіряти надійність кріплення фланців на трубопроводах, особливо на паропроводах і живильних лініях шляхом ретельного огляду місць їх посадки після очищення від ізоляції. Така перевірка обов'язкова для трубопроводів, що мають посадку фланців з приварюванням і вальцюванням або лише з приварюванням. Порушення з'єднання фланців з трубами у цих конструкцій може відбуватися через погану якість зварювання і вальцювання. Зовнішнім оглядом слід переконатися в тому, що приварювання фланця до труби не пошкоджене, тобто немає відриву зварки від комірця фланця.

Для ущільнень між фланцями встановлюються металеві або паронітові прокладки. Підтікання або парування фланцевих з'єднань і пробої прокладок зазвичай викликаються:

  • неправильним первинним встановленням прокладок (перекоси між торцями і слабке затягування фланців, неякісне очищення і незадовільний стан дзеркал фланців перед встановленням прокладок);

  • застосуванням неякісного матеріалу прокладки або не відповідного умовам роботи;

  • порушеннями правильної компенсації і належного закріплення трубопроводу, що є основною умовою для вільної, без шкоди для щільності і міцності фланцевих з'єднань, зміни довжини трубопроводів при коливаннях температур середовища.

Пошкодження і нещільність фланцевих з'єднань викликають теплові втрати і нерідко призводять до необхідності позапланових зупинок агрегатів, тому у всіх випадках, де це можливо за умовами експлуатації,

зайві фланцеві з'єднання слід замінювати зварними.

Контроль за фланцевими з'єднаннями має бути постійним і ретельним з виявленням у кожному окремому випадку причин, що зумовили пошкодження і нещільності. Усувати дефекти фланцевих з'єднань слід своєчасно, не чекаючи розвитку невеликих пропусків і течії до аварійних розмірів, оскільки окрім можливих аварійних виключенні пар або вода

викликають роз'їдання стикових поверхонь фланців.

Зазвичай якщо прокладка почала пропускати, то ніяка підтяжка фланцевого з'єднання або інші тимчасові заходи не можуть запобігти

заміні прокладки. Слід наголосити про неприпустимість і небезпеку підтяжки фланців на трубопроводах, що знаходяться під тиском.

Заміна прокладок значно полегшується і прискорюється якщо болти, що сполучають фланці, не заіржавіли і не довші ніж це потрібно для хорошого затягування. Болти слід ставити такої довжини щоб після закріплення гайки болт виходив з неї не більше ніж на 1-1,5 нитки. Вихід болта з гайки на 5-6 і більше ниток створює лише додаткові утруднення при відкручуванні гайок через ржавіння нарізки, що викликає іноді повну неможливість відвернути гайку. При неможливості відкручування гайки ключем слід спробувати обстукування гайок і змочування гасом різьби шпильок протягом 2-3 год;

3. 1 Загальні положення з охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційнотехнічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої

працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені

трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас