|
|
|
|
|
|
|
|
|
МЕТАННЯ МОЛОТА
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА
Метання молота відноситься до метання зі сторони плеча. Відмінність техніки цього легкоатлетичного виду перш за все обумовлюється формою, прибором і вагою снаряду, а також характером рухів, виконуючим метальником.
Рухи метальника молота обертаючо-поступальний: допоміжні (2-3) і основні (3-4). Ображання системи “Метальник –снаряд” виконується кругом осі, проходячу через ліву частину тіла метальника (плече – таз – нога). Вісь послідовно переміщається в напрямку кидка. Рухи метальника являються по характеру швидкісно-силовими і окремо важкими по координації і зусиллю за рахунок великої швидкості і центр обіжної сили, яку накопичує снаряд при основних поворотах і компенсаторних протистоячих рухів. Початкова швидкість викидання снаряду у спортсменів високого класу 26-27 м/сек При сучасних здобутках 78 м і більше ця швидкість набагато вища, сила тяги снаряда у фінальному зусиллю вимірюється в кілограмах, у 4-5 разів перевищує вагу тіла метальника.
Якщо мати на увазі, що ці швидкісно-силові показники досягаються за короткий час, а виконувати метання приходиться у невеликому колі, то важкість цього виду спорту стає ще виднішою.
Молот представляє собою металевий шар, з’єднаний стальним проводом з ручкою. Куля виготовляється з заліза, сталі чугунка або латуні. Він буває цільний або наповнений більш тяжким металом (свинцем, вольфрамом). Для метання застосовують молоти різної ваги, в залежності від віку: для чоловіків і юнаків, 17-18 років – 70257 кг, для юнаків 15-16 років – 6 кг. Довжина всіх снарядів рівна 1175-1215 мм.
Змагання з метання молота проводиться з цементного або асфальтного круга діаметром 2,135 м в сектор 45о. Круг для метання повинне бути загороджений запобіжною сіткою висотою не менше 4 м.
Метання молота складається з попереднього обертання молота, поворотів і фінального зусилля, закінчую чого викиданням молота. В час метання спортсмен, діючи своєю силою на молот, вказує йому прискорений рух по кривій, близькій до місцевості. Молот обертають в нахиленій площині, щоб підготовитися до викидання його під оптимальним кутом до горизонту (до 44о).
Сила метальника, прикладена до молота, тратиться на подолання ваги молота і повідомлення йому прискорення. При обертанні молота розвивається велика центр обіжна сила (при кидках за 60 м більше 270 кг. Щоб протидіяти цій силі, метальник змушений відхилятися в протилежну сторону від молота. Це допомагає йому зберегти стійку рівновагу в час швидкого обертання.
В час поворотів метальник і снаряд представляють собою єдину систему, обертаючу навколо однієї осі. Метальник і зацікавлений ним снаряд виконують не тільки обертаючий рух, і поступаючи (в час поворотів) в направленні метання. Швидкість поворотів повинна весь час зростати. Більшість метальників світу метають молот з трьох обертів. Деякі метають з чотирьох обертів. При цьому перший оберт зазвичай робиться на місці, на носку опорної ноги.
Тримання молота. Ручку молота спочатку кладуть на середні фаланги вказівного, середнього і безіменного пальців на суглоб між середньою і нігтьовою фалангами мізинця лівої кісті. Основні фаланги цих пальців знаходяться на одній лінії з відповідними їм п’ястними кістками, не згинаючись в п’ясно-фалангових суглобах (рис. 135). Чотири пальці правої кисті накладаються на одноіменні пальці лівої так, щоб нігтьові фаланги пальців правої кисті щільно прилягали до основних флангів пальців лівої кисті. Великий палець лівої кисті накладається навхрест на великий палець правої біля його основи. Цей спосіб дозволяє сильнішим метальникам тримати молот при тязі, перевищуючій 300 кг.
Вихідне положення. Перед початком обертання молота метальник стає біля задньої частини круга спиною до напрямку метання. Стопи він розставляє на 60-80 см одну від другої, злегка розвернувши носки назовню. Метальник кладе молот на землю справа – ззаду (рис. 136). Злегка присідаючи і переносячи вагу тіла більше на праву ногу, він одночасно повертає плечевий пояс направо і незначно нахиляє тулуб вперед. В цей момент ліва рука і провід знаходяться на одній прямій, а права рука трохи згинається в лікті. Голову потрібно тримати прямо, не нахиляючи її і не повертаючи.
Попереднє обертання молота. Це невід’ємна частина метання, від якої залежить правильність подальших рухів. Сильніші митальники роблять два круги попереднього обертання, розвиваючи потрібну для початку поворотів швидкість руху кулі молота (13-14 м/с). Площина обирання снаряду нахилена приблизно на 39-40о до горизонту. Під час поворотів нахил площини обертання збільшується до 42-44о. Перший круг попереднього обертання починається при неповному випрямленні ніг і тулубу. Одночасно з цим плечовий пояс повертається вліво в одну площину з тазом, і метальник прямим руками повідомляє молоту обертальний рух. При руху вперед-вверх молот повинен бути приблизно навпроти носка лівої стопи. Голову під час попереднього обертання потрібно тримати прямо, так як повороти і нахили голови заважають тримати рівновагу.
Випрямлені руки, рухаючись вперед-вверх, доходять до висоти грудей і починають обертатися вліво. Права рука піднімається вище лівої, потім обидві руки трохи згинаються в ліктьових суглобах, кісті рук проносяться за головою, а передпліччя над головою. Тулуб трохи похилено назад, а таз впущений вперед на праву на пів зігнуту ногу.
Далі плечевий пояс повертається вправо до межі, на зустріч обертаючому ся молоту. Руки, продовжуючи рух, починають опускатися вправо – вниз, ліва випрямляється, а права ще більше згинається, і лікоть її опускається. Круг молота заходить далеко за тіло метальника; якщо спостерігати спереду, то видно, що снаряд знаходиться на досить великій відстані зліва від тулуба.
Другий круг попереднього обертання (рис. 137) починається несхідним рухом молота справа-ззаду в напрямку вниз-вперед. Зігнути на початку руху праву руку метальник випрямляє, опускаючи молот вниз вправа від тулуба, а плечовий пояс повертає вліво в одну площину з тазом.
Далі повторюються ті ж рухи, що і при першому крузі обертання, але обертання рук вліво при переміщенні вверх починається трохи раніше “кадер 2”. При перенесенні ваги тіла на праву ногу вона згинається більше, плечовий пояс в більшій степені відводиться назад, а таз подається вперед.
Повертаючи плечовий пояс до краю вправо до кінця руху рук над головою, метальник піднімає ліву п’ятку. Це дозволяє йому повернути таз трохи більше вправи збільшити поворот плечового пояса вправо.
В попередньому обертанні велику роль відіграє переміщення тіла матальника (в основному, переміщення тазу) в сторону, протилежну молоту. Коли молот проходить справа або зліва від метальника, вага тіла передається більше на ногу, яка знаходиться дальше від снаряда, що допомагає метальнику зберігати рівновагу збільшити швидкість руху снаряда. Коли куля молота проходить за спиною, таз подається вперед, а коли снаряд переміщується вперед, таз переміщується назад. Таке компенсаційне переміщення тазу навколо уявної осі обертання створює більш стійку рівновагу не тільки при швидкому обертанні молота на місці, але і при переході метальника від попереднього обертання до першого повороту, що особливо важливо.
Під час не східного руху молота з вищого положення до висоти плечових суглобів справа від тулуба метальник опускає руки справа від голови, при чому праву, згинаючи, опускає ліктем вниз, а ліву руку повністю випрямляє.
Повороти метальника. При правильному метанні кожен слідуючий оберт виконується скоріше попереднього. Рухи прискорюються плавно. Якщо прискорювати рухи молота ривками, то снаряд випереджає тіло і метальник не може ефективно на нього подіяти.
Кути нахилу тіла і його ланок, а також загинання у суглобах в кожному оберті постійно міняються. В поворотах розрізняються двоопорні і одноопорні фази.
Двоопорні фази поворотів. Перший поворот (рис. 138) метальник починає з моменту, коли молот опускатися справа від тулуба на висоту плечових суглобів. Решта поворотів починаються одночасно з постановкою правої ноги на грунт по закінченні попередніх поворотів, коли куля молота знаходиться приблизно справа на висоті плечових суглобів або трохи вище них, ноги трохи зігнуті при чому ліва більше правої.
Вхід в поворот. Всі повороти починаються обертанням плечового поясу метальника вліво. Переміщуючи молот вниз – вперед до нижчої точки площини обертання снаряда, метальник повертає плечовий пояс вліво і, трохи розгинає ліву ногу, трохи відводячи тулуб назад. Відведення тулубу назад збільшується з кожним поворотом в зв’язку з тим, що тяга молота (центральна сила) також збільшується. Нижча точка обертання молота під час першого повороту знаходиться справа – знизу від метальника приблизно в 30-40о по відношенню від тазу. З кожним поворотом вона зазвичай зміщується в напрямку обертання. У метальників, бездоганно володіючим технікою метання, нижча точка, не зміщуються за середню лінію тіла (сагітальна площина), хоча під час третього повороту дещо приближується до неї. При переміщенні її за середню лінію тіла метальникові важко прискорити рух снаряда. Дальність метання в такому випадку зменшується. Метальник повертає плечовий пояс вліво до того моменту, поки він прийде в одну площину з тазом (фронтальна). Руки він переміщує в положення вперед – справа – ліва на одній лінії з молотом; ноги злегка зігнуті, ліва зігнута опускається до висоти колінних суглобів справа – внизу від метальника.
Під час поворотів голову слід тримати прямо, як і під час попереднього обертання. Невеликий нахил голови вліво можливий, але дивитись треба завжди в бік молота.
Як тільки плечовий пояс повернеться в фронтальну площину, метальник починає обертатися вліво на лівій п’ятці і на передній частині правої стопи, завертаючи за собою і молот, котрий продовжує знаходитися на одній лінії з лівою рукою.
Обертання метальника на двох ногах продовжується до повороту тулуба вліво, в першому повороті приблизно до 90о, а в другому і в третьому поворотах відповідно до 80-75о від вихідного положення. Одночасно з обертанням вліво метальник незначно розгинає ноги в колінних суглобах. Вага тіла при опорі тязі снаряда переноситься на ліву ногу. Далі, відштовхувавшись не повністю випрямленою правою ногою, метальник переносить вагу тіла на ліву ногу.
При переході в однопорну фазу в першому повороті куля молота перемішується до висоти плечових суглобів зліва від вихідного положення метальника. В другому і третьому поворотах він знаходиться значно нижче плечових суглобів.
При виконанні кожного повороту метальник просувається в напрямку метання на півтора – дві стопи. Під час поворотів права стопа приближається до лівої. Отже, переміщення стоп метальника в напрямку метання відбувається не по двох паралельних лініях, а по лініях, зближуючих в напрямку метання. Носки стоп злегка розвернуті назовні (для комфорту).
Під час двохопорного положення метальника створюються сприятливі умови для роботи великих груп м’язів, приймаючих участь в прискорення обертання снаряда. Тому двоопорна фаза кожного повороту найбільш ефективна для прискорення обертання молота.
Однопорні фази поворотів. При переході в однопорному фазу в кожному повороті метальник відклоняє прямий тулуб назад, при чому з кожним поворотом відхилу збільшується. Це необхідно, щоб зберегти рівновагу, так як центробіжна сила молота зростає і досягає великої величини, змінюється і напрямок тяги снаряда.
Вдвонопорній фазі тяга молота більше напрямлена вниз – вперед, а в однорічній фазі молот тягне уже значно вище. Протидіючи цій силі, метальник змушений збільшувати нахил тіла в сторону від молота.
Під час подальшого руху молота до вищої точки площини обертання снаряду метальник в однопорнім положенні продовжує поворот на лівій п’ятці. Коли ліва стопа повернеться носком в напрямку метання. Метальник переходить в опору на зовнішню і далі на передню частину її підошви. Обертаючись на лівій нозі, він злегка згинає праву ногу в коліні, відводить її в рівень з лівою ногою і одночасно обертає таз вліво, обганяє плечовий пояс.
В першій частині одноопорної фази кожного повороту швидкість руху молота трохи зменшується, у зв’язку з тим що створюються умови, не вигідні для роботи великих груп м’язів, і куля молота перемішуються до вищої точки.
Під час невигідного руху кулі молоту з вищої точки до нижчої точки метальник продовжує обертатися на передній частині підошви лівої стопи, котра повертається на кут біля 180о, і трохи згинається в колінному суглобі. В цій частині траєкторія молота швидкість його трохи збільшується.
Закінчуючи поворот тіла, метальник ставить праву ногу на землю на одну лінію з лівою і переходить з однопірної фази у двохпірну. З цього моменту тягу снаряду він утримує в основному правою ногою, але тулуб розміщено більше під лівою.
Молот в цей час походить з права від метальника, приблизно на висоті плечових суглобів, а таз досягає найбільшого повороту вліво від снаряду. Поворот тазу метальник добивається скручування тулуба вправо, при якому м’язи живота і спини, приймаючи в повороті плечового пояса наліво, злегка розтягнутий.
В кожному поворотів відбувається характерне для техніки метання молота переміщення таза і плечового поясу. В першій половині повороту, у двохопорному положенні, метальник повертає плечовий пояс на ліву, у фронтальну плоскість (до цього плечовий пояс був до межі повернений направо). В другій половині кожного повороту, обертаючись на лівій нозі, мательник повертає ноги і таз скоріше, чим плечовий пояс. До закінчення кожного повороту, до переходу в слідуючи двохопорну фазу, тіло метальника знову займає положення, зручне для збільшення швидкості обертання молота, і та. ін.
Фаза фінального зусилля. Вона починається з постановки правої ноги на землю в кінці третього повороту.
В цей момент молот находиться справа від тіла метальника, на висоті плечових суглобів або трохи вище їх; тулуб похилено вліво. Як і в попередніх поворотах, метальник повертає плечових пояс наліво, поки він не переміститься у одну плоскість з тазом.
Коли молот, переміщається к.н.т., досягне висоти колінних суглобів, тяга снаряду і маса тіла метальника до цього часу роз приділяються рівномірно на дві ноги.
В н.т. фінального руху молот повинен бути трохи правіше середньої лінії тіла. Період тяги молота з н.т. метальник, повертаючись наліво, нахиляється небагато назад. Цими рухами він сповіщає молоту максимальну швидкість.
У час нахилу назад таз переміщати вперед не слід. Рухи плечового пояса назад виконуються при фіксуючому тазі.
Метальник стремиться випрямити ноги і цим підняти тулуб вище. Однак повністю він випрямляє тільки ліву ногу, а праву перевести на передню частину стопи, і злегка зігнутому положенні повертає носком вліво.
Тягу снаряда в основному утримує ліва нога, яка до кінця кидка переходить на передню частину підошви. Тулуб метальника до кінця руху находиться під правою ногою, трохи зігнутим у колінному суглобі, голова трохи наклонена назад.
Молот викидають в момент, коли він переміститься на висоту плечових суглобів. Тяга снаряду і швидкість його руху досягають найбільшої величини.
З випуском молота з рук дії тяги снаряда на метальника миттєво закінчується, в зв’язку з чим тіло, не зустрічає опір молота.
Для зберігання рівноваги в крузі деякі метальники, випрямляючи праву ногу, продовжують обертання на передній частині правої стопи і, відділяючи ліву ногу від гнуту, переносять ї вліво – назад за праву, а праву згинають в колінному суглобі, другі, випрямляючи праву ногу, роблять зміну ніг, переступаючи правою через ліву.
Вивчення техніки метання молота
Початківцю вивчаючому метати молот, уже на перших завданнях приходиться долати силу тяги молота десь 4-50 кг, виникнувшого при не дуже швидких рухах. По ходу засвоєння техніки швидкість рухів і силове навантаження значно зростає. Отже, для успішного вивчення техніки молота початківець повинен бути достатньо сильним і швидким.
На початку окремих вправ і матень потрібно виконувати повільно. Потім швидкість рухів при виконанні метання потрібно поступово збільшувати, старатись довести до максимального зберігаючи правильність техніки.
Повторність виконання окремих вправ залежить від степеня засвоєння. У один урок звичайно включаються вправи для рішення деяких задач вивчення. Так, наприклад в уроці можна виконувати вправи в попередньому обертанні (для закріплення новина), вивчати поворотом без снаряда (рухом ніг) і займатись у киданні ядра (гирі, каменя, набивного м’яча і ін.) двома руками через голову назад для вивчення навиках у розгинанні тулуба і ніг, необхідно в подальшому при виконанні фінального зусилля. У час вивчення фінальному зусиллю (пристосовує метання снаряд з одним поворотом) можна виділити увагу техніці раніше вивчених вправ (попереднього обертання і поворотів).
Часткові задачі вивчення техніки метання молота рішаються у вказаній нижче послідовності.
При навчанні метання молота необхідно додержуватись особливі правила безпеки. Метання молота і вправи з ним потрібно використовувати тільки в місцях, обладнаних у відповідності з правилами змагань. Виходити займаючим на площадку за снарядами можна тільки по команд і “Взяти снаряди!”.
Задача 1.
Ознайомити займаючи учнів з технікою метання молоту. Створити правильне уявлення про техніку.
Засоби: 1. Пояснити будову снаряду, розказати про місце про метання і правила змагань. 2. Показати і пояснити техніку метання молоту з 3-х посібників (плакати, фотографії, кінограми). Показати техніку метання на екрані.
Задача 2. Навчити правильно приймати молот і виконувати попереднє обертання його.
Засоби: 1. Вправи про правильне тримання ручки молота. Обертання молота двома руками без прискорення. 3. Обертання молота у нормальній стійці з прискоренням.
Методичні вказівки. Вправи з попереднього обертання треба виконувати на півприсяді, переносячи вагу тіла з одної ноги на другу, в порядку, протилежному положенні молота.
При передньому обертанні дуже важливо встановити правильну площину обертання снаряда. Спочатку попереднє обертання треба виконувати в рівномірному темпі. Після достатньо стійкого засвоєння його виконують з прискоренням. Роблячи 3-4 круги обертання і зупиняючи рух ударом в землю (якщо це можливо) або ж викидають молот по інерції вліво – назад – вверх, як при кидку з місця.
Для виховання більш стійкої рівноваги попереднє обертання і спеціальні вправи корисно також виконувати з закритими очима.
Оволодіння технікою попереднього обертання допомагають управи з молотом і іншими важкими предметами. Обертання молота, тримаючи однією рукою (лівою, правою), обертання з присіданням і встановленням, тримаючи молот двома руками, обертання інших снарядів (набивні м’ячі на шнурку, гирях, мішок з піском, “вага” утящений молот або два молота, облегшений і укорочений молот).
Задача 3. Навчити техніці поворотів (зберегти рівновагу, протидіючи силі тяги снаряда під час повороту).
Засоби: 1. Повороти без снаряда: а) під рахунок (на рахунок “раз” – перша половина повороту, на “два” – друга); б) без рахунку, з рівномірною швидкістю. 2. Повороти з палицею в руках, піднятою вперед – вниз; 3. Виконувати повороти з молотом, який слід котити по землі, описуючи ним окружність. 4. Повороти з обертанням молота в горизонтальній площині (без “хвилі”) без прискорення. 5. Теж, прискорюючи кожний наступний поворот. 6. Повороти з обертанням молота в похилій площині (з “хвилею”) не прискорюючи рухи. 7. Теж, прискорюючи кожний наступний поворот.
Методичні вказівки. При правильному виконанні повороту куля молота завжди повинна рухатися за тілом метальника, Обучаючи початківця техніці метання, треба пам’ятати, що виконання поворотів з снарядом, який прямує за тілом метальника, являється основним в навчанні. Дуже цінною вправою у цьому відношенні являється третє.
Основними вправами для оволодіння технікою метання молота являються повороти зі зростаючою швидкістю при збереженні стійкої рівноваги. З їх допомогою добре закріплюються потрібні рухальні навики, виробляється правильний ритм рухів, поліпшується рівновага, вдосконалюється робота вестибулярного апарату.
Швидкість виконання поворотів залежить від швидкості руху ніг.
Під час поворотів ноги потрібно тримати напівзігнутими, носок лівої ноги поверненим вліво під деяким кутом до тіла метальника.
Вправи в поворотах корисно також виконувати із закритими очима. Це допомагає краще розвивати “відчуття снаряду”.
При виконанні вправ з поворотами зупиняти молот треба ударом об землю або поступово уповільнюючи обертання (на асфальтній або цементній площадці).
В поворотах з молотом часто зустрічається помилка – руху руками до верху і до низу, викликаючи надмірно великий нахил площини обертання снаряда (“хвилю”). При таких рухах молот зазвичай виявляється переді метальника, що, в свою чергу, викликає втрату “почуття снаряда”.
В одноопорному положенні не можна нахиляти тулуб вперед, так як при цьому метальник не зможу активно подіяти на молот. Посування по кругу в таких випадках відбувається на кожному повороті на більшу відстань, переважно стрибками, що викликає вихід метальника з кругу. В одноопорному положенні тіло метальника, відхиляючись в протилежну сторону від молота, повинно бути перед молотом і вести за собою снаряд в повороті.
При обучу ванні технікою поворотів і вдосконаленні в ній треба широко застосовувати спеціальні вправи. До них відноситься чередування попереднього обертання і поворотів в різних варіантах. Наприклад, виконуються круг попереднього обертання і поворот, потім круг попереднього обертання і два повороти, два круги попереднього обертання і поворот, два круги попереднього обертання і два повороти. Виконуються також повороти з облегшеним молотом або двома молотами (два юнацьких, два нормальних, нормальний і юнацький); з різними предметами (набивний м’яч на шнурі, гиря, “вага”, скорочений і подовжний молот), з різноманітними снарядами в низькій стійці, згинаючи ноги у колінних суглобах до 90о.
Задача 4. Навчити фінальному зусиллю.
Засоби: 1. Метання молота і інших снарядів з одного повороту, випускаючи їх по інерції. 2. метання молота і інших снарядів з одного повороту з активним фінальним. 3. Метання молота і інших снарядів з трьох поворотів (гиря, “вага”, мішок з піском). Два повороти виконувати повільна третій – з прискоренням, потім фінальний рух.
Методичні вказівки. Ліпші вправи для навчання техніки фінального зусилля метання снарядів з одного повороту. При метанні з одного повороту значно легше зайняти зручне вихідне положення для виконання фінального зусилля.
Додатково ремонтуються слідуючи вправи: метання з одного повороту різноманітних снарядів, уважчених предметів двома руками і одною (лівою). Метання молота з місця після попереднього обертання нормального молота, облегченого, двох молотів. Тримаючи двома руками або однією лівою рукою. Метання з місця різноманітних снарядів, тяжких предметів, тримаючи двома руками і однією лівою. Кидання назад через голову (без обертання), стоячи на місці, ядра, набивного м’яча, каменя, мішка з піком, гирі і двох тяжких предметів, тримаючи двома руками; гирю. Можна кидати і однією рукою.
Задача 5. Навчити техніці метання молота з поворотами.
Засоби: 1. Метання молота за межами кола і з круга з трьох поворотів без фінального зусилля, випускаючи молот по інерції. 2. Метання молота за межами кола і з круга з трьох поворотів, з активним фінальним зусиллям.
Методичні вказівки. Бувають випадки, коли молоді метальники, успішно виконуючі кидки з трьох поворотів не із кола, не можуть зробити це в нормальному колі. В таки випадках обмежувати площадку для поворотів. Слід поступово. Спочатку потрібно накреслити на грудні коло діаметром біля 2,5 м, а потому поступово його зменшувати, і в декілька занять приблизити до розміру нормального кола (2, 135 м). Лиш після того як початківець навчитися вільно метати з кола, накресленого на звичайному грунті, він може перейти в нормальний цементний круг з залізним ободом (або з накладним ободом).
Із спеціальних вправ найбільше відоме метання з трьох поворотів облишеного молота, уважченого (або двох молотів), укороченого, збільшеного. Виконується також метання різних снарядів в важкий предметів з трьох поворотів двома руками і однією лівою рукою.
Вдосконалення техніки метання молота.
Засоби: 1. Управи в попередньому обертанні, поворотах і фінальному зусиллю для подальшого вдосконалення технік метання. 2. Метання молота з трьох поворотів із круга з максимальною швидкістю обертання. 3. Контрольні метання молота (прикидки) під час занять, дотримуючись правли змагань. 4. Участі в змаганнях по метанню молота.
Методичні вказівки. При вдосконаленні техніки метання слів вносити в заняття спеціальні вправи, описані вище. Для закріплення правильного уміння в метанні молота особливо важно кидати снаряд в повну силу. В більшість тренувальних занять, навіть зимою, треба вносити вправи, сприяючі вдосконалення техніки метання. В період вдосконалення техніки дуже важливо проводити фільмоаналіз, як своєї техніки, так і техніки інших (ведучих) метальників, щоб оприділити слабкі і сильні сторони техніки метання.
Правила судівства змагань з метання молота
Учасникові дозволяється опускати ядро молота в середині кола або за його межами до мого, як він займе передстартову позу. Не вважається доторкання ядром молота поверхні за межами у процесі виконання попередніх обертальних рухів і поворотів. Дозволяється використовувати рукавички з гладкою поверхнею та відкритими кінцями пальців, поясні ремені та порошкові речовини на рукавицях.
Спроба вважається невдалого, якщо метальник:
- порушив Правила виходу із круга;
- припинив виконання спроби після доторкання молотом поверхні за межами круга під час обертальних рухів або поворотів;
- послав молот за межі сектора;
Якщо у процесі виконання спроби молот виходить із ладу (брив троса, тріщина річки), а правил порушено не було, то спроба не вважається невдалою.
Ввійшовши в круг з приходом в руках, учасник до здійснення кидка не має права вийти з круга без дозволу судді.
Якщо учасник закинить зверху обруч, сегмент, планку, або наступить на них, це також вважається невдалою спробою Упиратися в обруч або сегмен з внутрішнього його боку дозволяється.
У всіх метання кидок зараховується по команді старшого судді. Суддя виголошує “Є” після приземлення приладу і при умові, якщо учасник прийняв стійке положення. При порушенні учасником правил метання суддя виголошує “Нема!”, і кидок не зараховується.
В обох випадках одночасно з командою суддя дає прапорцем сигнал для суддів-вимірників: при правильному кидку – підняттям прапора над головою, при неправильному – відмашкою прапорцем, опущеним вниз.
Після кидка та команди “Є!” учасник повинен вийти з круга тільки через половину круга. При порушенні цього правила суддя робить учасникові зауваження. Учасник не має права після кидка виходити в поле за приладом без дозволу судді. Метальникові не дозволяється мати на руці зап’ясник, а також бинтувати зап’ясний суглоб.
Конструкція молота
Молот складається з трьох частин ядра, дроту та ручки. Ядро молота виготовляється з ціліснолитого чавуну або іншого металу, не м"якшого за латунь. Воно також може являти собою металеву оболонку, наповнену свинцем чи іншим матеріалом і мати при цьому правильну сферичну форму. Під час використання наповнювача, він повинен бути абсолютно нерухомим в оболонці, а центр ваги знаходитися не дальше як у 6 мм від центра сфери.
Д ріт повинен являти собою цілісний кусень упругої сталі діаметром не менше Змм. Він не повинен давати відчутного витягування під час виконання кидка. На одному або на обох краях дроту можуть утворюватися з"єднувальні петлі.
Ручка молота виконується у вигляді одинарної або подвійної петлі жорсткої конструкції, що має форму рівностороннього трикутника (115мм) і не має будь-яких рухомих пристроїв. Під час здійснення кидка вона не повинна розтягуватися. 8 дротом ручка з"єднується таким чином, щоб під час виконання кидка вона не крутилася і давала змогу визначати загальну довжину молота. Дріт може приєднуватися до ядра за допомогою шарнірного пристрою, простого або кулькоподібного. Ручка з дротом з"єднується за допомогою петлі.
Молот повинен відповідати таким вимогам:
|
|
Чоловіки
|
Жінки
|
Повна вага молота
|
|
7,260 кг
|
4,000 кг
|
Допустима вага до змагань
|
мін.
макс.
|
7,265 кг
7,285 кг
|
4,005 кг
4,025 кг
|
Довжина (від внутрішнього боку)
|
мін.
макс.
|
1,175 м
1,215 м
|
1,175 м
1,215 м
|
Діаметр ядра
|
мін.
макс.
|
110 мм
130 мм
|
95 мм
110 мм
|
Сектор для приземлення снарядів
Сектор для приземлення снарядів розмічається білими лініями шириною 50 мм під кутом 34,92°, котрі повинні перетинатися у центрі круга. Для позначення кращого результату або рекорду відповідного рівня використовують яскраві прапорці, що встановлюються на бокових обмежувальних лініях сектора.
Огорожа для метання молота
З .метою безпеки глядачів, офіційних осіб (суддів) та спортсменів метання молота повинно здійснюватися Із-за огорожі. Сторожа повинна бути запроектована, виготовлена та встановлена таким чином, щоб зупинити молот вагою у 7,260кг, діаметром 110мм, що рухається зі швидкістю ЗО м/с, а також не викликати рикошету або відскоку молота у бік метальника та не допускати вильоту снаряда над верхом огорожі. Огорожа може мати у своєму плані форму "∩" та складатися як мінімум з семи сітчатих щитів, шириною по 2,74 м кожний. Отвір між боками крайніх щитів має складати 6м та знаходитися на відстані 4,2м попереду центра круга. Висота сітчатого шита повинна бути не менше 7м. Два рухомих додаткових сітчатих щита шириною по 2м; кожний встановлюються на передній частині огорожі так, щоб давати змогу почергового їх використання під час виконання кидків з правого та лівого боку. Мінімальна висота цих щитів 9 м.
|
|
|
|
|
