Меглей Габр ела
110 група
Швидке економічне зростання та підвищення продуктивності сільського господарства протягом двох останніх десятиліть призвели до того, що кількість людей, які недостатньо харчуються, скоротилася майже вдвічі.
Багато країн, які
розвиваються, що постійно потерпали від голоду, зараз можуть задовольнити продовольчі потреби найвразливіших груп населення. Країни у Центральній і Східній
Азії, Латинській Америці
та Карибському басейні
досягли величезних успіхів у подоланні
крайнього голоду.
На жаль, у багатьох країнах крайній голод і недоїдання досі
залишаються величезною перешкодою на шляху розвитку.
За оцінками, станом на 2014 рік,
795 мільйонів людей хронічно недоїдали, що часто є
безпосереднім наслідком погіршення стану навколишнього середовища, посух і втрати біорізноманіття. Понад 90
мільйонів дітей у віці до п'яти років мають небезпечно знижену вагу.
А в Африці голодує кожен четвертий.
ЦСР спрямовані на припинення всіх форм голоду та недоїдання до 2030
року і забезпечення доступу, насамперед для дітей, до поживних харчових продуктів у достатній кількості впродовж усього року. Це передбачає стимулювання сталих методів ведення сільського господарства: підтримку дрібних фермерів і забезпечення рівноправного доступу до землі, технологій і ринків. Для цього також потрібне міжнародне співробітництво з метою залучення інвестицій в інфраструктуру
і технології для підвищення продуктивності сільського господарства. Разом
із виконанням інших цілей, викладених тут, до 2030 року ми зможемо подолати голод.
Завдання для досягнення цілі:
1.До 2030 року подвоїти продуктивність сільського господарства і доходи дрібних виробників продовольства, зокрема жінок, представників корінних народів, фермерських сімейних господарств, скотарів і рибалок, у тому числі
шляхом забезпечення гарантованого та рівного доступу до землі, інших виробничих ресурсів і факторів сільськогосподарського виробництва, знань,
фінансових послуг, ринків і можливостей для збільшення доданої вартості та зайнятості в несільськогосподарських секторах
2.До 2030 року забезпечити створення стійких систем виробництва продуктів харчування й упровадити методи ведення сільського господарства, які
дозволяють підвищити життєстійкість і продуктивність та збільшити обсяги виробництва, сприяють збереженню екосистем, зміцнюють здатність адаптуватися до зміни клімату, екстремальних погодних явищ, засух, повеней та
інших лих і поступово покращують якість земель та ґрунтів
3.До 2020 року забезпечити збереження генетичного різноманіття насіння і
культивованих рослин, а також сільськогосподарських і домашніх тварин та відповідних ним диких видів, у тому числі шляхом належного утримання різноманітних банків насіння і рослин на національному, регіональному та міжнародному рівнях, сприяти розширенню доступу до генетичних ресурсів і
пов’язаних з ними традиційних знань та спільному використанню на справедливій і рівній основі вигод від їх застосування на умовах, погоджених на міжнародному рівні
4.Збільшити інвестування, у тому числі шляхом активізації міжнародного співробітництва, в сільську інфраструктуру, сільськогосподарські
дослідження й агропропаганду, розвиток технологій і створення генетичних банків рослин і тварин з метою зміцнення потенціалу країн, що розвиваються,
особливо найменш розвинених країн, у галузі сільськогосподарського виробництва
5.Усувати та припиняти введення торгових обмежень і виникнення викривлень на світових ринках сільськогосподарської продукції, у тому числі шляхом паралельної
ліквідації всіх форм субсидування експорту сільськогосподарської продукції та всіх експортних заходів, що мають аналогічні наслідки, згідно з мандатом Дохійського раунду переговорів з питань розвитку.
6.Вжити заходів для забезпечення належного функціонування ринків продовольчих товарів і продукції їх переробки та сприяти своєчасному доступу до ринкової
інформації, у тому числі про продовольчі резерви, з метою допомогти обмежити надмірну волатильність цін на продовольство.
ВИСНОВОК
Настав час переосмислити, як ми вирощуємо, ділимося та споживаємо свою їжу. При ефективному використанні
ресурсів, сільське, лісове та рибне господарства зможуть забезпечити поживною їжею всіх і позитивно вплинути на економіку, підтримати розвиток населення та захистити довкілля.