Ім'я файлу: доклад солод.docx
Розширення: docx
Розмір: 219кб.
Дата: 06.05.2020

Національний технічний університет

Харківський політехнічний інститут
Кафедра ТЖБВ
Доповідь з дисципліни

«Актуальні питання пивоваріння та технології безалкогольних напоїв»

на тему:

«Перспективи розвитку виробництва солоду в Україні»

Виконала:

студ. групи ХТ-м519б

Биля М.А.

Перевірила:

Березка Т.О.

Харків 2020

Розвиток ситуації на ринку пивоварного ячменю формується з урахуванням динаміки виробництва пива, яка, в свою чергу, встановлює рівень попиту на солод. Солодові підприємства формують обсяги закупівель ячменю, в першу чергу, орієнтуючись на його якість і, якщо якісної сировини недостатньо, можуть збільшувати обсяги імпортних закупівель.

Слід справедливо зазначити, що становленню солодової галузі в Україні в першому десятилітті нового сторіччя відбулося завдяки неймовірних зусиль іноземних інвесторів та вітчизняного виробника ячменю.

Починаючи з 2002 року, попередньо вивчивши стан та особливості національного бізнесу в сфері виробництва солоду, започаткували свою діяльність в цьому секторі пивоварної галузі України дві найбільші світові корпорації французького походження з виробництва солоду Soufflet і Malteurop. Це дало поштовх інноваційному розвитку національного виробника солоду: у 2009 році введено в дію найсучасніший український солодовий завод ПАТ "Оболонь" — виробничий підрозділ однойменної корпорації Ці три підприємства докорінно змінили ринок пивоварного ячменю та солоду.

Завантаженість виробничих потужностей солодових заводів цих корпорацій зі спадом пивоваріння в останні роки становить 65—75%, проте, за потреби, вони можуть збільшити своє виробництво за наявності до􏰀 статньої кількості пивоварного ячменю на ринку. Слід зазначити, що виробництво солоду за ці роки відповідає потребам і динаміці ринку пива.

За результатами проведеного аналізу ринку встановлено, що бар'єрами ефективної діяльності на внутрішньому ринку є: значні капіталовкладення під час будівництва заводів з виробництва солоду (такі витрати відсутні при імпорті продукції); адміністративні бар'єри (дозволи, ліцензії, атестати, свідоцтва, сертифікати та ін.); висока вартість залучення кредитних коштів в Україні; висока собівартість виробництва та нерентабельність для виробництва малих обсягів.

Проте результати дослідження розподілу солодової продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках свідчать про існуючу в останні роки тенденцію зростання обсягів її експорту. За короткий час з 2014 року експорт солоду було нарощено в декілька разів з 16 тис. тонн до 142,7 тис. тонн у 2018 році на 56,7 млн USD, що становить біля третини від виробленого обсягу (рис.1).



Рис. 1. Сумарний обсяг імпорту та експорту солоду Україною у 2011—2019 рр.

Ринками попиту українського солоду є країни Південної Америки, Африки та близького Сходу. Основним імпортерами вітчизняного солоду є Ангола, Бразилія, Мексика, Туреччина, Молдова, Буркіна􏰀Фасо з частками до 15 відсотків від загального обсягу.

Стосовно виходу на зовнішні ринки суттєвим бар'єром є: концентрація на Європейському ринку та його насиченість; висока вартість експортної логістики під час поставок до країн Азії, Африки та Південної Америки, порівняно з аналогічними витратами європейських поста􏰀 чальників; квота на імпорт до Європейського Союзу.

Неабияких зусиль довелося докласти солодовим компаніям для вирішення доленосного для них питання — формування сировинної бази солодового виробниц􏰀 тва. Компаніями Malteurop, Soufflet і "Оболонь", які домінують на ринку солоду, були започатковані та впро􏰀 ваджені спеціальні агропрограми, мета яких вирішення проблеми пивоварного ячменю в Україні у трьох нероз􏰀 дільних вимірах — якості, обсягу та ціні. Партнерство з сільгосппідприємством — виробником ячменю за цією програмою передбачає:

— щорічне забезпечення господарств високоякісним насінням перевірених на адаптованість до місцевих умов і зареєстрованих в Україні сортів ячменю пивоварного призначення від найвідоміших селекційних центрів Європи;

— пільгове постачання мінеральних та мікродобрив, ретардантів та засобів захисту рослин під інноваційні технології вирощування ячменю;

— консультаційне супроводження вирощування, впровадження елементів передового досвіду та досягнень науки;

— практичну допомогу в контролі за якістю врожаю зерна на всіх етапах виробництва та цільового використання;

Взаємовигідне партнерство міжнародних корпорацій з виробництва солоду і сільгоспвиробника допомагає йому зробити культуру ячменю високоприбутковою та конкурентоздатною, зробити вирощування ячменю вигідним та привабливим у довгостроковій перспективі.

Завдяки впровадження солодовими компаніями цільових агропрограм виробництво пивоварного ячменю сортів європейської селекції, обумовлених виробником солоду у 2016—19 рр. складає близько 800 тис. тонн, що повністю забезпечує внутрішні потреби солодової галузі та експортні можливості країни. Довірчі дійсно партнерські взаємовідносини з сільгосппідприємствами стали обопільно вигідними, адже виробник солоду має можливість на всіх етапах вирощування, зберігання та закупівлі контролювати та впливати на якість ячменю, а сільгоспвиробник — насіння високоврожайних сортів з гарантовано стійкими солодовими властивостями. Інноваційні технології виробництва та прогнозований завчасно результат з надбавкою в ціні 20—25% порівняно з фуражним ячменем.

ВИСНОВКИ

Інтеграція національного виробника солоду до європейського ринку сприяє не лише підвищенню якісних параметрів виробництва кінцевого продукту його переробки — пива, значного розширення асортименту і задоволенню смакових вподобань споживачів, а й підвищенню конкурен􏰀тоздатності агропідприємств з вирощування пивоварного ячменю, покращенню якісних параметрів солоду до рівня європейських стандартів, підвищенню прибутковості підприємств з виробництва ячменю і солоду, розширенню можливостей з експорту пивоварного ячменю, більш дина􏰀мічному виходу на зовнішній ринок і солоду і пива, створенню нових робочих місць, значного збільшення надходження коштів до державного та місцевих бюджетів.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Украинский солод. Международный аналитический журнал Пивное дело. 2013. No1. URL: https:// www.pivnoe􏰀delo.info/ukrainskiy􏰀rynok􏰀soloda/

2. Офіційний сайт Приватного акціонерного товариства "Українська галузева компанія по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральних вод "УКР􏰀 ПИВО" [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:/ /www.ukrpivo.com/

3. Сташейко В.І.. Шмаглій О.Б. Розвиток сировинної бази пивоваріння в Україні. Економіка АПК. 2013. No 9. С. 25—31.

4. Маслак О., Ільченко О. Економіка ячменю в Україні. Пропозиція — Головний журнал з питань агробізнесу. 2015.01. ст. 13.

5. Тюха І.В. Сучасні тенденції та проблеми розвитку пивного ринку України. Ефективна економіка. 2017. No 1.

6. Рынок пива Украины 2019: компании и бренды. Пивное дело 3􏰀2019. С. 16. URL: https://www.pivnoe-delo.info/2019/11/09/pivnoe-delo-3-2019-rynok-piva-ukrainy-2019-kompanii-i-brendy/

7. Украинский рынок пива. Международный аналитический журнал Пивное дело. 2014. No1. URL: http://www.pivnoe-delo.info/ukrainskijrynok-piva-pivnoe-delo-1-2014/
скачати

© Усі права захищені
написати до нас