Ім'я файлу: Культурна_спадщина_Чернігівщини.docx
Розширення: docx
Розмір: 57кб.
Дата: 18.09.2023
скачати



Культурна спадщина Чернігівщини

Підготував студент 1 курсу групи ЕЕ-110Б

Купрієнко Єгор Максимович

"Чернігів місто мрії і добра,
Де Вал стоїть, і Болдіна гора,
Де церкви пронесли красу століть,
І благодать над містом цим висить.
Печери де монах блука,  як тінь,
І про духовну дбає височінь,
Нагадує з'являючись комусь,
А я за все дароване молюсь.
Святі, що бережуть нас від біди,
Їм поклонитись неодмінно йди!
Чернігів місто зелені, краси,
Що пам’ятає давні ті часи,
І розповість історію свою,
Бо дарував Господь життя в раю.
Святі озера, береги Десни,
То є чудові і святкові сни.
Хто побував у місті хоч би раз,
Тих вражень не зітре тривалий час."

Я народився на Чернігівщині, це мій рідний край, де я виріс і прожив майже все своє життя. Цей регіон сповнений багатою спадщиною, яка залишила великий слід в розвитку нашої історії та культури.

Чернігів - найпівнічніший обласний центр України, який манить золотими куполами старовинних церков, що пам’ятають князів, та прекрасними узорами дерев’яного мережива на вікнах, яке, закарбовує історію кожного будинку.

Тут шукають таємничу 13-ту гармату, вивчають історію за найбільшими курганами та найстарішими пам’ятками архітектури в Східній Європі. Саме про такі пам’ятки я хочу розповісти:

  • Цитадель Батуринської фортеці, місто Батурин

На території Чернігівської області велося чимало битв. Ще за часів Київської Русі чернігівських воїнів вважали одними з кращих. Тим не менш, велику славу надбали ці землі за часів козацтва. Саме тут був заснований Батурин – столиця гетьманства Лівобережної України. Історія міста починається зі зведення Батуринської фортеці на початку 17 століття. Щоправда, на місці розташування фортифікаційної споруди археологи виявили земляні укріплення, яким понад 900 років, та давньоруські старожитності 12–13 століть. У долині річки Сейм Батуринська Цитадель була останнім опорним пунктом і найбільш укріпленою частиною фортеці. Цитадель Батуринської фортеці відтворена на підставі багаторічних археологічних досліджень та глибинного вивчення історичних джерел. На її території зараз є 39 об'єктів історичного значення.

  • Комплекс партизанської слави «Лісоград»

У роки Другої світової війни, під командуванням О. Федорова та М. Попудренка в глибоких лісних нетрях Щорского району дислокувалися партизани. Ці місця були знайомі виключно жителям найближчих селищ. Таке розміщення дозволяло партизанам успішно вести активну діяльність проти німецьких загарбників. Звідси народні месники здійснювали бойові операції, в ході яких розгромлювали ворожі гарнізони, проводили диверсії на залізницях, рятуючи земляків. Наразі на цій території розміщений Музейний комплекс партизанської слави «Лісоград», відвідувачам надається можливість деякий час проживати в цих земляних спорудах, їсти із солдатського казанка та багато іншого.

  • Чернігівський вал

Чернігівський Вал, відомий також як Дитинець, – найдавніша територія Чернігова. За часів Київської Русі на його місці був княжий  двір, тут жила місцева знать. Зараз Вал – це розташований на підвищенні парк, із якого відкривається чудовий краєвид на місто.

Дитинець у Чернігові відомий  із 7 століття як центральний укріплений район, розташований на високому пагорбі на правому березі Десни. Упродовж 11–12 століття тут з'явилося одразу два храми, причому один із них – Спасо-Преобаженський собор, закладений сином Володимира Великого Мстиславом. Із 13 століття Вал втратив своє оборонне значення, коли місто захопили татари. У цей час сильно постраждали церкви та інші будівлі Дитинця. Наприкінці 19 століття захисні пункти Чернігівського Валу, які ще частково були збережені, знесли, а на їхньому місці облаштували бульвар. Зараз на території Дитинця та поблизу нього  можна побачити більшість архітектурних пам'яток міста.

Окрім архітектурних пам’яток, Чернігівщина славиться своїми видатними культурними діячами:

  • Народний аматорський хор «Спадщина»

Слово про видатного уродженця села Займище Щорського району, одного з найактивніших фундаторів музичної й, зокрема, пісенної культури на Чернігівщині, Василя Івановича Полевика, який заснував і очолив народний аматорський хор «Спадщина». Хор «Спадщина» продовжує пісенні традиції Полевика по збору та виконанню українських, народних місцевих пісень. Колектив користується повагою у глядачів, приймає участь у всіх концертах і святкових заходах громади.

  • Верьовка Григорій Гурійович

Народився 13 грудня 1895 року в українській родині в козацькому містечку Березна на Чернігівщині. Верьовка як композитор працював переважно в царині хорової масової пісні, займався обробками народних пісень. Твори Верьовки широко популярні, багато які з них стали істинно народними. Ним написані пісні, присвячені своєму народу та рідній землі.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас