Ім'я файлу: контрольна Логістика.doc
Розширення: doc
Розмір: 79кб.
Дата: 05.03.2024
скачати
Пов'язані файли:
Курсовая ОБД Стуров (изменено).docx
Пр№1-2. УБВ. Рудницький І.І. БТ-307Б.docx
vdoc.pub_categories.docx
Лекція 10 (1).doc


КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з Логістики

(назва дисципліни)

1. Матеріальний потік і його характеристики.

Принципова відмінність логістичного підходу від передуючого йо­му управління рухом матеріальних ресурсів полягає в тому, що якщо раніше об'єктом управління було певне скупчення окремих матеріаль­них об'єктів, то за логістичного підходу основним об'єктом став потік, тобто множина об'єктів, що сприймаються як єдине ціле.

Головними категоріями логістики є потік і запас, які взаємо­пов'язані.

Потік — це сукупність об'єктів, що сприймаються як єдине ціле. Вона існує як процес на деякому часовому інтервалі і вимірюється в аб­солютних одиницях за певний період часу.

Поняття матеріального потоку узагальнює безперервність зміни і переміщення продуктів праці в сфері обігу і виробництва. Матеріаль­ний потік — це сукупність товарно-матеріальних цінностей, які роз­глядаються на часовому інтервалі в процесі застосування до них різних логістичних операцій.

Матеріальні потоки можуть протікати як усередині одного підприємства, так і між різними підприємствами. При цьому кожному матеріальному потоку відповідає деякий інформаційний потік, який у тимчасовому і просторовому аспектах може не збігатися з матеріаль­ним.

Матеріальні потоки можуть перебувати у двох протилежних ста­нах: динамічному і статичному. У тих випадках, коли матеріальні по­токи розглядаються не в часовому інтервалі, а у визначений момент ча­су, вони утворюють матеріальні запаси.

Форма існування матеріального потоку обумовлена самим визна­ченням і проявляється в матеріально-речовинних утвореннях, які мо­жуть змінюватися залежно від етапу просування. Так, щодо підприємства матеріальний потік на етапі забезпечення виробничих процесів матеріальними ресурсами постає у вигляді потоку сировини, комплектуючих, допоміжних матеріалів. На етапі виробництва - у ви­гляді напівфабрикатів. На етапі розподілу і збуту — у вигляді готової продукції, запасних частин для продукції, яку використовують спожи­вачі й т.д.

Сукупність ресурсів одного найменування, які знаходяться протя­гом всього шляху від конкретного джерела виробництва до моменту споживання, утворює елементарний матеріальний потік. Множина елементарних потоків, що формуються на підприємстві, складає інте­гральний {загальний) матеріальний потік, який забезпечує нормальне функціонування підприємства.

Матеріальні потоки характеризуються кількісними і якісними по­казниками. Основними з них є напруженість і потужність матеріаль­ного потоку. Між цими показниками, як правило, спостерігається обернена залежність. На них прямий вплив здійснюють обсяг (маса), час і форми постачань.

Наприклад, під час транзитного постачання підприємству великих обсягів сировини або продукції матеріальний потік може мати велику потужність, але через довготривалу періодичність напруга логістичного ланцюга може бути невеликою. І, навпаки, під час організації поста­чань за методом «точно у термін» обсяги переміщуваних вантажів мо­жуть бути невеликими, але самі постачання дуже частими, що робить даний логістичний ланцюг і відповідно матеріальний потік дуже на­пруженим.

Крім перерахованих, на потужність і напруженість впливають та­кож інші фактори. Так, у сфері виробництва ці показники залежать в першу чергу від форми виробництва, технології виконання логістичних операцій, рівня механізації й автоматизації робіт та ін.

Велике значення має також вид продукції, її призначення. Якщо її використовують на підприємствах сфери виробництва, то матеріальні потоки будуть, як правило, більш потужними за обсягом, але менш на­пруженими за формою постачань. Інша ситуація спостерігається під час управління матеріальними потоками, які за змістом складаються з продукції споживчого призначення. У даному випадку відносно часті постачання порівняно великій кількості споживачів роблять канал ма­теріального потоку менш потужним, але більш напруженим.

Впливає на потужність і напруженість матеріальних потоків також вид транспортних засобів, відстань транспортування та інші фактори.

Таким чином, напруженість матеріального потоку — це інтен­сивність переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів і готової продукції, а потужність матеріального потоку — це обсяги продукції, які переміщуються за одиницю часу. Тому потік має розмірність «об­сяг/одиниця часу», тобто є дробом, у чисельнику якого міститься оди­ниця виміру вантажу (штуки, тонни, і т.д.), а в знаменнику — одиниця виміру часу (доба, місяць, рік і т.д.).

Показники потужності та напруженості матеріальних потоків пря­мо залежать від стану інфраструктури суб'єкта господарювання, обра­ної логістичної системи з управління процесами виробництва і обігу, від стратегії підприємства і т.д.

Крім перерахованих, матеріальні потоки можна охарактеризувати такими ознаками: номенклатурою продукції, початковими, кінцевими і проміжними пунктами, наявністю і величиною запасів у цих пунктах, способом переміщення.

Вивчення матеріальних потоків є основою для оптимізації техно­логічних процесів виробництва, матеріально-технічного забезпечен­ня, транспортування і збуту продукції, раціоналізації документо­обігу, проектування виробничих, складських і допоміжних приміщень, створення високоефективної комунікаційної інфраструк­тури та організаційних структур управління.

Найважливішими ознаками класифікації матеріальних потоків є такі.

1. По відношенню до логістичної системи:

а) зовнішній — це потік, який протікає в зовнішньому щодо даної
логістичної системи середовищі. Цю категорію складають не будь-які
вантажі, що пересуваються поза підприємством, а лише ті, до організації яких підприємство причетне.

б) внутрішній — це потік, що протікає у внутрішньому середовищі
відносно даної логістичної системи.

2. За призначенням:

а) вхідний — це зовнішній потік, який надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища.

б) вихідний — це потік, який виходить з логістичної системи і надходить у зовнішнє для неї середовище.

За умови збереження на підприємстві запасів на одному рівні вхідний матеріальний потік буде дорівнювати вихідному.

Вхідні або вихідні матеріальні потоки є формою реалізації цикліч­них зв'язків, тобто зв'язків, у яких вихід з однієї мікрологістичної сис­теми одночасно є входом в іншу і навпаки. Такі циклічні зв'язки мають найважливіше значення у процесі адаптації системи до динаміки зовнішнього середовища.

3. За ритмічністю:

а) неперервні — на конвеєрних або автоматизованих лініях у процесі виробництва, транспортування матеріальних ресурсів трубопроводом і т.д.

б) дискретні — організація забезпечення потреб у формі складських і транзитних постачань, подача на робочі місця матеріальних ресурсів за умови дрібносерійного і середньосерійного виробництва, регулярне відвантаження готової продукції постійним контрагентам і т.д.

в) бліц-потоки — це разові постачання, подача на робочі місця
рідковживаних предметів і засобів праці.

4.Залежно від предмета вивчення:

а) продуктові — об'єктом вивчення (аналізу, планування) яких є
переміщення конкретних продуктів і засобів праці.

б) операційні — потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних
логістичних операцій.

в) ділянкові — сукупні потоки, які розглядаються на окремій
ділянці логістичної системи; основою для їх розрахунку є операційні
логістичні потоки.

г) системні потоки — матеріальні потоки, які циркулюють в цілому у логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків.

Управління матеріальними потоками передбачає визначення пара­метрів траєкторії переміщення матеріалів, до яких належать:

  • найменування матеріальних ресурсів;

  • кількість матеріальних ресурсів;

  • початкова точка (вибір постачальника);

  • кінцева точка (вибір споживача);

  • час (в які строки потрібно виконати замовлення і доставити про­дукцію).

Завдання логістики полягає в тому, щоб організувати процеси пе­реміщення, які у сукупності були б оптимальними для даної сфери і логістичної системи в цілому.
Тести №1

№3. – Б. №13. – В. №23. – Г.

№33. – А. №43. – Г. №53. – А.

Задача №1
Вартість подання одного замовлення складає 40 грн., річна потреба у виробі – 2700 шт., ціна одиниці виробу 55 гр./од., вартість утримання виробу на складі становить 17% його ціни. Визначити оптимальний розмір замовлення q.

Рішення:

Оптимальний розмір замовлення визначається за формулою Уілсона:

√2*Со*S/Ci*U

√2*40*2700/55*0,17=√216000/9=√24000=155 одиниць.
Отже протягом року потрібно розмістити 17 (2700/155) замовлення.
2. Логістичний сервіс – значення, сутність, параметри і характеристика.

Сучасна вітчизняна і світова практика свідчить про зростання ролі по­слуг у конкурентоздатності підприємств на ринках збуту. Це пояс­нюється в першу чергу тим, що в сучасній економіці, як уже зазначалося раніше, чітко простежується напрямок розвитку сукупної пропозиції «то-вару-послуги». Покупець фактично здобуває не тільки товар як фізичний об'єкт, але і послуги, які супроводжують його продаж. У цих умовах для більшості споживачів стала важливою не сама пропозиція, а, скоріше, суб'єктивний спосіб її сприйняття.

Тому в останні роки прерогативою логістики поряд з управлінням матеріальними потоками є й управління сервісними потоками. Крім то­го, логістичний підхід виявився ефективним і для підприємств, які тільки надають послуги (транспортні, експедиторські, вантажопереробні та ін.).

Зокрема на Заході широко використовується поняття «логістика сервісного відгуку» (service response logistics, SRL), що визначається як процес координації логістичних операцій, необхідних для надання по­слуг найефективнішим щодо витрат і задоволення запитів споживачів способом . SRL-підхід є найчастіше основним стратегічним елемен­том менеджменту багатьох закордонних фірм, які надають послуги. Критичними елементами цього підходу є прийом замовлень на послуги і моніторинг надання послуг. Як і матеріальні потоки, потоки послуг по­ширюються у певному середовищі доставки (для готової продукції — у розподільчій мережі), у якій існують ланки логістичної системи, логістичні канали, ланцюги і т.д. Цю мережу потрібно побудувати так, щоб з максимальною ефективністю задовольняти вимоги клієнтів щодо рівня обслуговування. Прикладами подібних мереж є мережі станцій технічного обслуговування і пунктів автосервісу автомобілебудівних фірм, мережі передпродажного і післяпродажного сервісу більшості фірм, які виробляють промислові електропобутові товари і т.п.

Таким чином, предметом логістичного сервісу є певний комплекс (набір) відповідних послуг.

Послуга в узагальненому розумінні — це деяка дія, що приносить користь споживачу. Послуга як продукт праці має споживчу вартість, і це визначає її товарний характер, який виражається в здатності бути ре­алізованою споживачами як своєрідний товар. Ця риса споріднює по­слуги з матеріальним товаром. При цьому вартість сервісних послуг іноді може перевершувати витрати безпосередньо на виробництво продукції.

Робота з надання послуг, тобто із задоволення будь-чиїх потреб, називається сервісом. Сервіс нерозривно пов'язаний з розподілом і є комплексом послуг, які надаються в процесі замовлення, купівлі, по­стачання і подальшого обслуговування продукції.

Виходячи з цього логістичний сервіс може бути реалізований тільки в сферах розподілу і обігу, він є певною сукупністю послуг, які надаються в процесі безпосереднього постачання товарів спожи­вачам, що є завершальним етапом просування матеріального потоку логістичними ланцюгами.

Відповідно об'єктами логістичного сервісу виступають кон­кретні споживачі матеріальних потоків.

Логістичне сервісне обслуговування споживачів може здійснюва­тися як самим виробником, так і торгово-посередницькою структу­рою, а також спеціалізованими транспортно-експедиційними фірма­ми. Це залежить від виду логістичної системи, рівня вимог спожи­вачів і стратегії постачальника (виробника, торгового посередника).

Виходячи на ринок логістичних послуг, продуценти повинні вра­ховувати основні характеристики даної товарної категорії, які визна­чають умови і параметри логістичної діяльності. Такими характери­стиками є:

  1. Неможливість відчути послугу «на дотик». Виявляється в складності специфікації послуг сервісною фірмою, а також у складності їх оцінки покупцем.

  2. Невіддільність від джерела. Логістичні послуги як форма діяльності невіддільні від свого джерела на відміну від матеріально­го товару, який може існувати незалежно від присутності або відсут­ності його джерела (продуцента).

  3. Мінливість якості. Якість логістичних послуг виявляє тен­денцію до коливань залежно від ступеня досконалості логістичної системи, вимог клієнтів, впливу багатьох випадкових факторів.

  4. Адресність послуг. Логістичні послуги надаються замовнику безпосередньо. Це відрізняє їх від товару в матеріальному вигляді, який випускається, орієнтуючись, як правило, не на конкретного спо­живача, а на загальний попит цільового ринку.

  1. Унікальність дня одержувача. Кожна логістична послуга, яка надається, унікальна для одержувача. Інша подібна послуга буде відрізнятися від попередньої за своїми параметрами, термінами, якістю, умовами виробництва і споживання.

  1. Неможливість накопичення послуг. Послуги не можна зроби­ти про запас, їх не можна складувати, тобто накопичення «запасу» даного виду продукції неможливе.

  2. Еластичність попиту. Перевагою логістичних послуг порівняно із товаром у матеріальному вигляді є їх велика елас­тичність на ринку збуту. У нормальних економічних умовах дуже швидко зростає попит на логістичні послуги зі зниженням на них цін і збільшенням доходів підприємств-споживачів. Причому темпи зро­стання попиту на логістичне обслуговування значно перевищують його динаміку на матеріальні товари.

  3. Оперативність. На відміну від товарів у матеріальному ви­гляді або інших видів діяльності, де швидкість і стрімкість виконан­ня робіт не завжди є позитивними щодо кінцевого результату, логістичні послуги, як правило, дають тим більший економічний ефект, чим швидше відбувається їх реалізація. Дуже часто саме опе­ративність послуг залучає потенційних замовників.

Зазначені характеристики і особливості просування послуг віді­грають важливу роль у логістичному процесі при дистриб'юції то­варів.

Природа логістичної діяльності передбачає можливість надання споживачу матеріального потоку різноманітних логістичних послуг. В цілому всі роботи й операції в сфері логістичного обслуговування можна класифікувати за такими ознаками:

1. За часом здійснення:

1) Послуги передпродажного характеру — це роботи й операції
з формування попиту на логістичне обслуговування. До них відносять:

  • консультації;

  • демонстрації (у деяких випадках — пробне використання).

2) Логістичні послуги в процесі реалізації. Надаються в процесі
реалізації товарів. Вони забезпечують ефективне просування матеріальних потоків і доставку продукції до місця призначення, строго
дотримуючись замовлень споживачів. Сюди можна віднести:

  • наявність товарних запасів на складі;

  • підбір та комплектацію партій постачань;

  • пакування;

  • маркірування;

  • формування вантажних одиниць;

  • надання інформації про проходження вантажів;

  • роботу із забезпечення надійності постачань.

3) Логістичні послуги післяпродажного характеру. До них від­носять:

  • послуги із гарантійного обслуговування;

  • послуги із забезпечення запасними частинами;

  • зобов'язання щодо розгляду претензій покупців;

  • забезпечення зворотних потоків;

  • забезпечення обміну продукції і т.д.

2. За змістом робіт:

  1. жорсткий сервіс — включає послуги, пов'язані із забезпечен­ням працездатності, безвідмовності й погоджених параметрів експлуа­тації товару;

  2. м'який сервіс — послуги, зв'язані з більш ефективною експлуа­тацією товару в конкретних умовах роботи споживача, а також розши­ренням сфери його використання.

3. По відношенню до споживача:

  1. прямий сервіс — включає послуги, спрямовані на безпосереднь­ого споживача;

  2. непрямий сервіс — послуги, які безпосередньо не стосуються такого споживача.

Характерною рисою послуг є те, що вони мають системний харак­тер.

Тести №2
№63. – А. и№73. – Г. №83. – А.

№93. – Б. №103. – Г. №113. – Б.

Задача №3
На території району розташовано N магазинів, які торгують продовольчими товарами. Їх координати (у прямокутній системі координат), а також місячний товарообіг наведено в таблиці. На основі даних знайти координати крапки (Xсклад, Yсклад), в околі якої рекомендовано організувати роботу розподільчого складу.

№ Магазину
Координата X

км
Координата Y

км
Вантажообіг, т/міс.

1
10
10
15

2
23
41
10

3
48
59
20

4
36
27
5

5
60
34
10

6
67
20
20

7
81
29
45


Рішення:

Координати розподільчого складу становитимуть:

Х=15*10+10*23+20*48+5*36+10*60+20*67+45*81/

15+10+20+5+10+20+45 =56,84

Y=15*10+10*41+20*59+5*27+10*34+20*20+45*29/125=31,36

Відповідь Х=56,84, Y=31,36.

Список використаних джерел


  1. Альбеков А.У., Федько В.П., Митько О.А. Логистика коммерции. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 512с.

  2. Бауэрсокс Доналд Дж., Клосс Дейвид Д. Логистика: интегрированная цепь поставок, 2-е изд. / Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес, 2005.- 640 с.

  3. Гаджинский А.М. Логистика. - М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 1998. – 228с.

  4. Гаджинский А.М. Практикум по логистике. – М.: ИВЦ «Маркетинг», 1999. – 128с.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас