Реферат
на тему: «Навіщо логісту фізика?»
студента ВСП «Львівський автомобільно-дорожній
фаховий коледж» Національного університету
«Львівська політехніка»
групи ОП-21
ФЕДІВА ОЛЕГА
Без перебільшення можна сказати, що все людство надіється на фізику в розв’язку його глобальних проблем, а саме: у створенні нових екологічно чистих джерел енергії, у збереженні навколишнього середовища, у роботизації важких і небезпечних технологічних процесів, у контролі і покращені кліматичних умов на Землі і т. д. .
Разом з тим популярність фізики як шкільної дисципліни та університетських спеціальностей, що пов’язані із фізикою, в останні роки помітно зменшились. В наш меркантильний час багато людей, і навіть успішних людей, переконані, що знання фізики, які вони отримали в школі їм зовсім не допомогли. Можна жити і без фізики. Так, дійсно, можна. Можна жити і не вміти ні читати, ні писати чи навіть говорити. Досить дихати, їсти, пити, спати і т.д. Але кому потрібне таке життя?
Давайте з’ясуємо для чого потрібна фізика на рівні шкільної програми. Очевидна відповідь, що справедлива для всіх: щоб успішно закінчити школу. Фізика входить до шкільної програми і хочеш-не-хочеш мусиш її вчити, бо мама-тато-Міністерство краще знають що тобі треба. Мені щиро жаль таких дітей…
Якщо вчитися із цікавістю, із захопленням, то таке питання взагалі не виникає.
Дійсно, шкільні роки – це роки становлення особистості. Кожний предмет в школі відіграє в цій справі свою роль. Біологія дозволяє зрозуміти свій організм сформувати поняття людини як частини живого світу; математика – розвиває абстрактне мислення, література та історія розвивають мову, формують морально-етичні норми; іноземні мови розвивають пам’ять, дозволяють бачити світ очима інших людей. Є думка (може дискусійна), що в школі два предмети є інтелектостворюючі – це фізика і математика, всі інші – інтелектоспоживаючі. Ці два предмети розвивають як свідомість так і підсвідомість.
Фізика дає можливість пізнавати світ в його різноманітності і величі. А молоду людину світ не може не дивувати і не захоплювати. Вчителі фізики повинні підтримувати цю чудову здатність сприймати навколишній світ із здивуванням і захопленням. Тут широкий асортимент методів: експерименти на межі фокусів, обговорення проблемних ситуацій, демонстрація різних відеофільмів тощо.
Учені фізики – це особлива порода людей, вони все життя пізнають щось нове, роблять для себе відкриття з цікавістю і захопленням пізнають світ і діляться із своїми учнями відкритим і пізнаним. Так вони «заражають» своїх учнів потягом до підкорення нових вершин знань. Найбільш важливе на цьому шляху відкриття: чим більше знаєш, тим ширші перед тобою горизонти, тим цікавіше життя.
Швидкість розвитку фізики в наш час дуже стрімка. Протягом життя одного-двох поколінь проходять гігантські зміни в у фізиці, астрономії, астрофізиці, біофізиці та інших областях, що суттєво впливає на життя людей. Я добре пам’ятаю як у село, де я тоді проживав і вчився в школі, провели радіо, потім електричне освітлення, потім появилося телебачення. Про інтернет і смартфони не було тоді жодного уявлення…
Важко усвідомити, що електрон, рентгенівські промені, радіоактивність відкриті трохи більше ніж 100 років тому, а вік квантової механіки взагалі менший за століття.
Століття це так мало в порівнянні із 3 мільярдами років з того часу як зародилося життя на Землі та з появою homo sapiens (біля 50 тис років тому). А перші великі фізики Арістотель (384 – 322 рр до н.е.) та Архімед (287 – 212 рр до н.е.) відділені від нас часовим проміжком всього в 2 тис років. Далі наука прогресувала повільно і не останню роль тут зіграв релігійний догматизм. (Але про це та про взаємовідносини між ними іншим разом)
Фізика почала розвиватися прискореними темпами із часів Галілея (1564 – 1642) і Кеплера (1571 – 1630). За ці 3,5 століття фізика як наука пройшла надзвичайно великий шлях, особливо в ХХ ст.. Можна думати, що і в ХХІ ст вона розвиватиметься так же швидко, якщо, правда, її прогрес не затормозиться якимось тоталітарним режимом типу фашизму чи комунізму. (Згадаємо про долю кібернетики і генетики в сталінські часи в СРСР).
Давно відомо, що масштабні фундаментальні дослідження здатні створити якісно нові знання про навколишній світ, значна частина яких потім конвертується в технології. Наприклад, відкриття радіоактивності забезпечило можливість створення атомних електростанцій (атомних бомб і світових катастроф також! згадаємо Чорнобиль, Фукусіму). Тим актуальнішим стає пошук нових екологічно чистих джерел енергії.
Активно розвивається світова фундаментальна фізика та актуальна інженерія вже в ХХІ столітті, про що свідчать мегапроекти, які коштують мільярди доларів і реалізуються міжнародними колабораціями. До них можна віднести створення Великого адронного колайдера в ЦЕРНІ, на якому було відкрито нову елементарну частинку – бозон Хіггса, відповідальний за наявність маси в усіх інших елементарних частинок; інтенсивне будівництво нових установок термоядерного синтезу, які повинні забезпечити людство енергією, запаси якої на Землі невичерпні; відновлення інтенсивних досліджень космічних об’єктів із залученням недержавних структур; розробку нових лазерів рентгенівського діапазону та джерел синхротронного випромінювання для дослідження біологічних об’єктів включаючи генні механізми та багато, багато інших.
Фізика розрослась і диференціювалась настільки, що важко охопити мисленим поглядом картину сучасної фізики як цілого. Проте така картина існує і у фізики є єдиний стержень – фундаментальні поняття і закони. На них базується подальший розвиток фізики і суміжних наук – астрофізики, біофізики і біології в цілому та і всіх наук, де присутні апаратні засоби та вимірювальні прилади, структуру і точність вимірювань яких забезпечує знову ж таки фізика. Фізика досягла колосального прогресу і сформувала масу нових проблем. Пульс наукового життя відчувати не просто. Але кожна освічена людина( а фізики та інженери і поготів!) має уявляти собі загальну картину розвитку світової науки, хоча б в загальних рисах розуміти найбільш нагальні проблеми сучасної науки. Цьому завжди сприяли науково-популярні видання, роль яких у світі давно усвідомлена. Таких видань в Україні дуже мало, а відомі світові Nature, Physics Today, Science важкодоступні для наших людей і навіть учителів фізики.
У своїй професійній діяльності логіст, тобто теперішній студент Львівського автомобільно-дорожнього фахового коледжу, так чи інакше опирається на досягнення фундаментальної та прикладної фізики. Це означає, що окрім актуальних професійних знань він повинен володіти певним рівнем ерудиції в частині розуміння сучасних трендів розвитку науки, техніки і технологій.
Отже, фізика важлива з багатьма поглядів. Вона допомагає розуміти природні явища, від механіки руху до електромагнетизму та квантової механіки. Логічне мислення та аналітичні навички, які розвиваються при вивченні фізики, можуть бути корисні в багатьох галузях життя, навіть якщо ви не плануєте стати професійним фізиком. Фізика також є основою для багатьох технологічних досягнень та відкриттів, які впливають на наше повсякденне життя.