Ім'я файлу: Картини з душею.docx
Розширення: docx
Розмір: 1768кб.
Дата: 03.02.2022
скачати
Пов'язані файли:
Геометрія.docx
Розширення: docx
Розмір: 1768кб.
Дата: 03.02.2022
скачати
Пов'язані файли:
Геометрія.docx
Картини з душею. Вовняний живопис Наталії Семенової. Частина 1.
Україна, Дніпропетровська область
Картини з вовни, створені директором народного музею-садиби Микити Коржа Наталією Іванівною Семеновою, наповнені глибоким змістом та шаною народних традицій.
| Тоді життя твоє – не випадковість, Тоді твій день – не сума співпадінь, Якщо душа – немов сторінка повісті, Вся з відкриттів і світлих озорінь… Ганна Світлична |
Багатьох людей цікавить живопис. Всі ми знаємо, що картини створюються на полотні з використанням акварельних і масляних фарб, крейди, пастелі, олівців та інших художніх засобів. Але не так давно в області прикладного мистецтва з'явився ще один спосіб створення картин, матеріалом для яких служить …вовна. Звичайна вовна овець, тільки спеціальним чином оброблена, пофарбована в різні кольори і розміщена під склом умілими руками, може стати справжнім шедевром. Також використовуються комбінації вовни з різними матеріалами: шовком, віскозою, натуральними рослинними нитками тощо.
Вважається, що живопис із вовни як унікальний вид прикладного мистецтва своїм корінням сягає вглиб століть. Колись наші далекі предки придумали валяння з вовни одягу, взуття, предметів інтер'єру, навіть своїх осель, щоб ті були теплими і легкими. Для створення атмосфери затишку, гармонії у помешканні завжди використовувались предмети, створені з природних матеріалів. У наш час стають дуже популярними картини з вовни або «вовняний живопис», створений власними руками навіть непрофесіоналів.
Теплі картини в бібліотеці
Н
ещодавно виставка вовняних картин проходила у відділі мистецтв та краєзнавчому відділі Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. первоучителів Кирила і Мефодія. З презентацією свого вовняного живопису «Тільки родина, як вічна зернина, на невмирущому полі життя» виступала Наталія Іванівна Семенова, директор широко відомого на Дніпропетровщині народного музею-садиби Микити Коржа у с. Сурсько-Михайлівці. 
Багато відвідувачів наживо вовняні картини бачили вперше. Їх недарма називають теплими картинами, і це аж ніяк не за те, що ними можна зігрітися в холодний день. Споглядаючи їх, ми наповнюємся теплотою почуттів і любов'ю, яку, безсумнівно, вклала в них автор.
Техніка створення картини з вовни
Картини в техніці "вовняного живопису" або "вовняної акварелі" створюються не шляхом сухого валяння, а шляхом пошарового викладання сухої вовни на тканину (фланель або флізелін), потім закриваються склом у рамці. Під вагою скла проступають шари вовни, і картини виходять живі і барвисті, виглядають об'ємно і яскраво.
Спочатку автор робить ескіз майбутньої картини. Якщо картина в технічному плані складна, сюжет малює попередньо на папері. Іноді картина відразу накидається пасмами вовни, потім підбирається палітра кольорів, щоб картина ожила. Шерсть фарбують у різні кольори і відтінки. Розкладка, як правило, починається з основного кольору, а ось потім відбувається багатогодинне, тривале викладання картини вовною шар за шаром.
Методів викладання може бути кілька - це і витягування волокон вовни, і вищипування (коли утворюється хмарка), і відривання. Кожного разу створюється особливий ефект. Виходять дивовижні за красою колірні переходи, десь - ледве помітні, як серпанок, десь - густі і насичені. Але прозорість залишається всюди, надаючи картині чарівну ніжність. Вовняна картина в процесі роботи оживає і «просить» особливого підходу, якихось нових штрихів, іноді зовсім несподіваних навіть для самого автора. Тому кожна картина унікальна. Але для того, щоб вона вийшла саме такою, її треба навчитися відчувати в процесі роботи.
«До речі про вовну, у нашому селі Сурсько-Михайлівці, жив просвітянин пан Котов, про нього багато написав Чабан Микола Петрович. Жив він під горою, і от одного дня біжать слуги і кричать: «Вода йде з гори, залило городи!». Чим не засипали джерело, не допомагає. Тоді почали забивати овечою вовною і тільки тоді зупинили джерельний потік», - розповідає Наталія Іванівна.
Сюжети вовняних картин
«Мальовані вовною» картини виходять теплі, м'які і дуже затишні, хоча вовна використовується будь-яка: і тонка, і груба. Відчувається, що від них надходить якась особлива енергетика. Кожну картину Наталія Іванівна називає по-особливому, бо «надворі сиро і сіро, а на душі відчуття яскравої весни».
Картини з вовни вражають своєю ніжністю і природністю. Деякі зображення реалістичні і дуже привабливі. Їх так і хочеться торкнутись. Здається, що зображені кольоровими пасмами пташки щебечуть, вовняні квіти щойно прокинулись після зими. Квіти з вовни абсолютно різні - тюльпани, мальви, маки, польові квіти і трави… Для назви своїх вовняних картин Наталія Іванівна знаходить особливі слова: «Мальви вважаються одними з найдорожчих для всіх українців! Мальви символізують любов до рідної землі, і не було жодної домівки, де б не росли ці чудові мальовничі квіти.»
«Ніжність серед життєвих бурь. Давалася важко, бо залишатися ніжною в буремних хвилях життя дуже важко. Та все одно, бажаю усім залишатися чуйними і ніжними!» - так характеризує Наталія Іванівна цю картину.
Про бузок: «У козака Олександра Пластуна на зимівнику росте і квітне бузок. Милуюся цими чудовими кущами, пам’ятаю з дитинства, шукали бузкові квіточки з п’ятьма пелюстками, щоб з’їсти на щастя і так раділи, кому повезе. Завжди цікавило питання: чи не козаки завезли ці квітучі кущі в наші краї?»
Народна філософія картин
Н
а картину з вовни можна дивитися і відчувати тепло батьківської домівки, сонця, запах трави. Вовна - живий матеріал, завдяки їй картини оживають, немов відкривають глядачеві свою душу. Неймовірна палітра відчуттів!«
Жаль, що скоро такі прадідові хатини зникнуть з нашої землі... Милі серцю, теплі, привітні... Тут Небо відкрите, жива Віра і молитва, тут істина і любов... тут відкривається небо і збуваються мрії. Як гарно, тихо, молитовно... І навіть стіни допомагають у цій хаті...»
,
«Вовняна картина "Дідух". Тут живе дух предків, заповіти наших дідів жити у гармонії з Богом, з людьми, з природою... Стежки, якими ходжено-переходжено, хатки з родинним теплом, різнобарв'я природи. В центрі - Дідух із золотої пшениці, в бороді діда - свічки пам'яті про земне життя, в небі - багатство фарб, звуків і запахів, дарунок від Господа - Царство Небесне. Дух дідів-прадідів допомагає нам своїм досвідом життя душ і радує тим, що на небі для нас відкриється неймовірно яскраве життя!»
Про ідею виникнення цієї картини Наталія Іванівна розповідає:
«
На пасіці Микити Коржа була капличка покровителів бджільництва Святих Зосима і Саватія. Бортнів було більше ста і в сторічному віці він з молитвами до святих доглядав за ними. Меду було багато, Микита пригощав всіх подорожніх, бажаючи всім здоров'я і благополуччя. Вирішила це передати вовняною картиною.»Головним секретом майстерності Наталії Іванівни Семенової, мабуть, можна назвати те, що вона малює з душею і тільки те, що їй подобається: «Колодязь, квіти понад стежкою - все це знайоме з дитинства і рідне серцю…»
Спілкування з такою творчою людиною не може обмежитися однією зустріччю. Відверта, довірлива бесіда буде попереду…
В
икористані фото з архіву Семенової Н.І. та ДОУНБ.