1   2   3   4
Ім'я файлу: 70-21-114.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 800кб.
Дата: 25.10.2021
Пов'язані файли:
Fizuchna stryktyra.pdf

СПОРТИВНІ ІГРИ.
Методичні рекомендації
Укладачі: Жмурко Юрій Іванович,
Бердага Сергій Іванович учителі фізичної культури навчально- виховного комплексу №2
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ
ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС №2 М. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
Хмельницький 2017

2
Схвалено до друку рішенням науково-методичної ради науково-методичного центру департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради
(протокол №___ від ___.12.2017 року)
Методичні рекомендації
Спортивні ігри
Рецензенти:
Дутчак Ю.В.- кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент кафедри фізичного виховання Хмельницького національного університету.
Базильчук В.Б.- кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент кафедри здоров’я людини Хмельницького національного університету.
Жмурко Ю.І., Бердага С.І.
Спортивні ігри:[Методичні рекомендації] Ю.І. Жмурко. С.І. Бердага –
Хмельницький: Навчально-виховний комплекс №2, 2018. – 42 с.
У методичній розробці розглядаються проблеми основ техніки, тактики та навики основних ігрових дій спортивних ігор – баскетбол, волейбол, гандбол, регбі, настільний теніс та футбол. Надаються методичні рекомендації до організації та проведення змагань.
Методична розробка рекомендовано вчителям фізичної культури та керівникам спортивних гуртків.

3
Зміст
ВСТУП
................................................................................................................ 3
РОЗДІЛ 1 Спортивні ігри , як складова системи фізичного виховання і спорту
.............................................................................................. 6 1.1. Основні поняття і терміни в теорії та методиці спортивних
ігор .............................................................................................................. 6 1.2. Класифікація спортивних ігор .................................................. 11 1.3. Спортивні ігри, як засіб фізичного виховання ........................ 12 1.4. Змагальна діяльність у спортивних іграх ................................ 14
РОЗДІЛ 2 Організація та проведення змагань у спортивних іграх
(загальні положення)
........................................................................................ 22
Література
........................................................................................................ 41

4
ВСТУП
Спортивні ігри за кількістю представлених видів спорту у програмах різних світових спортивних змагань, посідають провідне місце за кількістю видів спорту, масовості учасників змагань, залучення різних вікових категорій населення.
Окрім цього, різновиди спортивних ігор (баскетбол, волейбол, гандбол, футбол, настільний теніс, бадмінтон тощо) широко представлені у навчальній роботі з фізичного виховання в установах загальної та професійної освіти, в позакласній фізкультурно-спортивній та оздоровчій роботі. Предметом виникнення дисципліни є узагальнена теорія і методика спортивних ігор, оволодіння якими дає можливість успішно використовувати цей вид фізкуль- турно-спортивних занять з метою гармонійного фізичного і духовного розвитку людини.
Ефективність практичного використання спортивних ігор безпосередньо пов’язана із знанням їх змісту, впливу на організм людини, методики їх навчання. Система основних цих положень є складовими теорії спортивних ігор.
Формування теорії дисципліни розпочалося з історичного моменту появи спортивних ігор як таких. Вона відображає сукупність знань, які були накопичені за цей період. На початку вони носили емпіричний характер, а у силу свого розвитку, на сьогоднішній день, переважно виражаються у результатах спеціальних наукових досліджень, які трансформуються у наукові статті, методичні рекомендації, навчальні посібники тощо. В силу надмірної сучасної
інформатизації, індустріалізації, зміні мотиваційних аспектів, що мають вплив на сучасне формування і розвиток особистості, необхідний постійний пошук нових підходів оптимізації знань, практичних навиків у підготовці і становленні майбутнього фахівця за напрямом підготовки “Здоров’я людини”. Це обумовлює подальший розвиток і удосконалення теорії і практики спортивних ігор на основі науково-перевірених даних.

5
У посібнику розглядаються проблеми основ техніки, тактики та навики основних ігрових дій наступних видів спортивних ігор – баскетбол, волейбол, гандбол, регбі, настільний теніс та футбол.
Окрім цього, авторами подається ґрунтовний аналіз історичного становлення перерахованих спортивних ігор, еволюцію їх розвитку, теоретико- методичні особливості організації та проведення змагальної діяльності, стосовно цих ігор. Розглядаються сучасні зміни розвитку ігор, що привело до їх
інтенсифікації, зростання вимог щодо рівня підготовленості спортсменів, пошуку нових методичних підходів при реалізації навчально-тренувальної роботи. Також проаналізовано удосконалення організації і проведення змагань різного рангу зі спортивних ігор; народження нових різновидів ігор у межах однієї гри; вплив засобів спортивних ігор на розвиток та удосконалення професійно-важливих якостей майбутніх фахівців напряму освіти “Здоров’я людини”.
У навчальному посібнику крім цього відображений тісний взаємозв’язок з
іншими нормативними дисциплінами, такими як “Теорія і методика фізичного виховання”; “Види оздоровчо-рекреаційної рухової активності”; “Теорія і методика спортивної підготовки”; “Адаптивний спорт” та ін.
Разом з тим, автори далекі від думки, що ними при підготовці цього видання, не були допущені певні помилки або спірні трактування окремих положень, термінів, правил тощо, і тому, з великою вдячністю приймуть всі критичні зауваження від вдумливих читачів.

6
РОЗДІЛ 1
СПОРТИВНІ ІГРИ , ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО
ВИХОВАННЯ І СПОРТУ
1.1. Основні поняття і терміни в теорії та методиці спортивних ігор
Визначення і знання єдиних понять і термінів має важливе значення для проведення занять зі спортивних ігор на належному професійному рівні в освітніх установах, у навчально-тренувальному процесі спортсменів, які спеціалізуються на ігрових видах спорту, для взаєморозуміння фахівців- викладачів та тренерів, науковців. У поняттях і термінах розкривається предмет вивчення і викладання будь-якої дисципліни, в них концентруються і накопичуються наукою і практикою знання. Поняття вважається повним, якщо у ньому сформульовані критерії відмінності одного поняття від інших, способи його повторення і застосування. Серед них, наведемо основні.
Вид спорту– сформований певний різновид змагальної діяльності у спорті, що періодично здійснюється з дотриманням чітко визначених правил та спеціально організованої підготовки до участі у змаганнях.
Відбір спортсменів – складова частина системи підготовки спортсменів, комплекс заходів щодо виявлення осіб, які володіють високим рівнем здібностей до конкретної гри і властивостями організму, що забезпечують ефективність тренувальної та змагальної діяльності у спортивній грі.
Гравці – учасники спортивних ігор.
Ігрова діяльність – керована свідомістю внутрішня (психофізіологічна) і зовнішня (фізична) активність спортсменів, спрямована на досягнення перемоги над суперником в умовах протидії, специфічним засобам при дотриманні встановлених правил.
Інтегральна підготовка – педагогічний процес, спрямований на
інтеграцію тренувальних впливів технічної, тактичної, психологічної,
інтелектуальної та фізичної підготовки в цілісний ефект ігрової та змагальної діяльності.

7
Змагальна діяльність – уніфіковане порівняння функціональних можливостей людей, обумовлене специфікою правил з видів спорту. Спільна діяльність спортсменів, тренерів та фахівців щодо ефективної реалізації тренувальних можливостей в умовах офіційних змагань. За своїм змістом ця діяльність складається з індивідуальних дій, взаємодій партнерів у команді і протидій індивідуальним і колективним діям суперників.
Зональні змагання– змагання, що проводяться за участю спортсменів не менше двох областей, але не більше десяти та є відбірковими до чемпіонатів та
Кубків країни.
Календарний план спортивних змагань– документ на відповідний рік, яким визначаються назва змагань, терміни, місце проведення, кількісний склад учасників, організації-учасники та затверджується керівником центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту, структурного підрозділу місцевого органа виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Кваліфікаційні норми та вимоги– показники результативності спортсменів під час офіційних змагань, що відображені у результативності місцях або в одиницях виміру довжини, висоти, ваги, часу, очок, балів, коефіцієнтів тощо.
Командні змагання з виду спорту– змагання, у яких беруть участь два і більше спортсменів (команди, групи, екіпажі, пари тощо), результати яких, визначають команду-переможницю.
Нозологія– класифікація і номенклатура хвороб, за якими здійснюється занесення спортсменів-інвалідів до відповідних груп, залежно від наявних вад.
Міжнародні змагання– змагання, які проводяться за участю спортсменів двох і більше країн.
Офіційні змагання– спортивні змагання, що внесені до календарного плану спортивних змагань центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту, структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, фізкультурно-спортивних товариств.

8
Планування і контроль – основні функції управління. Планування – процес вибору системи підготовки спортсменів та визначення засобів, методів і принципів досягнення кінцевої мети, що обумовлює зміст тренувальної діяльності. Контроль – процес, спрямований на забезпечення ходу підготовки спортсменів, відповідно до планового завдання, координації і корекції компонентів системи підготовки з досягнення мети на основі отриманої
інформації.
Положення (регламент) про проведення офіційного змагання– документ, що визначає умови, терміни та порядок проведення офіційного змагання, категорію спортсменів, що беруть у них участь, їх стать і вік, кількісний склад команд, інших учасників, фінансове, медико-санітарне забезпечення, заходи безпеки, порядок і термін подачі заявок, умови прийому та забезпечення учасників, у т. ч. суддів, порядок нагородження переможців та призерів змагань, порядок подачі протестів і їх розгляду та інші умови, які забезпечують проведення заходу; розробляється та затверджується всеукраїнсь- кими громадськими об’єднаннями з видів спорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади фізичної культури і спорту.
Правила змагань з виду спорту– нормативний документ, що визначає систему, порядок та умови змагальної діяльності, систему суддівства змагань з виду спорту; затверджуються всеукраїнськими громадськими об’єднаннями за погодженням з центральним органом виконавчої влади фізичної культури і спорту.
Психологічна підготовка – виховання моральних, вольових і тих психологічних якостей, які адекватні специфіці спортивної гри і сприяють формуванню особистості спортсменів та високої надійності змагальної діяльності.
Ранг змагань– рівень спортивного заходу, що проводиться в Україні або за її межами.
Система підготовки спортсменів – сукупність взаємопов’язаних елементів, орієнтованих на досягнення мети; комплекс заходів, спрямованих на

9 підготовку спортсменів, які відповідають модельним характеристикам найсильніших спортсменів світу (в конкретній грі) і здатних показувати найвищі спортивні результати.
Спортивні змагання – складова частина системи підготовки спортсменів, визначають кінцеву мету тренування і є критерієм його ефективності.
Спортсмен – фізична особа, яка займається обраним видом (видами) спорту та бере участь у офіційних змаганнях.
Спортивне звання (розряд) – звання, яке визначає відповідний рівень кваліфікації у виді спорту, присвоюється за умови виконання встановлених кваліфікаційних норм та вимог.
Спортивна дисципліна (вправа, вид програми)– невід’ємна складова виду спорту, що містить один або декілька різновидів змагальної діяльності спортсменів у межах програми змагань.
Стиль гри – характерні відмінні особливості способів ведення гри, притаманні окремим гравцям, команди в цілому.
Структура змагальної діяльності – комплекс атакуючих і оборонних дій, які виконують спортсмени в специфічних умовах протидії суперників.
Компоненти структури органічно взаємопов’язані між собою, утворюючи цілісну
єдність змагальної діяльності.
Теоретична підготовка – комплекс спеціальних знань за напрямом діяльності, що підвищують ефективність навчання спортивним іграм, сприяють вирішенні завдань тренувальної та змагальної діяльності.
Техніка гри – сукупність прийомів гри для здійснення ігрової та змагальної діяльності за допомогою яких, рухове завдання вирішується з відносно більшою ефективністю, з метою досягнення перемоги. Виділяють техніку нападу (атаки) і техніку захисту (оборони); в деяких видах спортивних
ігор – техніку воротаря.
Технічна підготовка – педагогічний процес, спрямований на досконале засвоєння спортсменами прийомів гри і забезпечує надійність навиків в ігровій та змагальній діяльності.

10
Тактика гри – сукупність теоретико-методичних положень гри та володіння широким арсеналом тактичних дій (індивідуальних, групових і командних), спрямованих на досягнення перемоги над суперником.
Тактична підготовка – педагогічний процес, спрямований на досконале освоєння спортсменами теоретичних знань і практичних навиків великої кількості тактичних дій, що забезпечують високу ефективність у ігрової та змагальної діяльності.
Тактична комбінація – групова або командна схема дій гравців з визначенням сюжету та виконанням відведених кожному учаснику ролей.
Залежно від виду змагальної діяльності, тактичні комбінації мають специфічні назви і способи виконання і їх різновиди.
Тренувальне
навантаження
– складова частина
(компонент) тренувального процесу, відображає кількісну міру впливів на спортсменів у процесі тренувальних занять. Величина навантаження визначається її
інтенсивністю та обсягом. Важливе значення має характер тренувальних засобів
(спеціалізованість, спрямованість, складність). Виражається в академічних годинах.
Тренувальний процес – складова частина системи підготовки спортсменів.
Педагогічний процес, спрямований на навчання прийомам гри, тактичних дій, удосконалення техніко-тактичної майстерності, розвиток фізичних якостей, виховання психологічних, моральних і вольових якостей, освоєння системи знань, що є складовими для створення умов досягнення високих спортивних результатів.
Управління – процес який забезпечує досягнення мети системи підготовки спортсменів на основі отримання, передачі та переробки інформації та прийняття рішень. Виділяють управління підготовкою спортсменів, управління
їх тренуванням і керування змагальної діяльністю команди та окремих гравців.
Фізичні здібності гравців – індивідуальні особливості спортсменів, що створюють умови для успішного оволодіння і здійснення ними ігрової та змагальної діяльності.

11
Фізичні якості – розвинуті у процесі виховання і цілеспрямованої підготовки рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність.
Фізична підготовка – організований процес рухової діяльності людини з метою оптимізації розвитку її фізичних якостей.
Чемпіонат– офіційне змагання серед найсильніших спортсменів, команд за віковими, територіальними чи відомчими ознаками, яке проводиться відповідно із календарем і специфікою виду спорту.
1.2. Класифікація спортивних ігор
Відповідно до єдиної спортивної класифікації України, спортивні ігри представлені практично у всіх категоріях видів спорту (рис. 1.1).
Рис. 1.1 – Класифікація спортивних ігор
К
ом ан дн
і
Олім- пійські
Неолім- пійські
Спортивно- технічні
і прикладні
Для осіб з функціо- нальними вадами
О
со би ст
іс но
-ком ан дн
і
Зм
ішан
і
О
со би ст
іс но
-ком ан дн
і
К
ом ан дн
і
К
ом ан дн
і
О
со би ст
іс но
-ком ан дн
І
Зм
ішан
і
К
ом ан дн
і
Спортивні ігри
Л
іт ні
Зи м
ові
З вад ам и слуху
З вад ам и зору
Л
іт ні
Зи м
ов
і
З ура
-ж ен ням оп орн о- руховог о ап арат у
З ро зу м
о- ви м
и та ф
із ич ни м
и вад ам и

12
Так, спортивні ігри, надзвичайно широко представленні у програмах
Олімпійських ігор (баскетбол, волейбол, гандбол, настільний теніс, регбі, футбол тощо), у категорії видів спорту, що не включені до програми Олімпійських ігор американський футбол, більярд, боулінг тощо), у програмах Всесвітніх олімпіад для осіб з ураженням опорно-рухового апарату – Паралімпійські ігри (для осіб із порушенням опорно-рухового апарату; порушенням функцій зорового аналізатора); для осіб із вадами слуху – Дефлімпійські ігри (бадмінтон, баскетбол, волейбол тощо); для осіб з розумовими та іншими фізичними вадами
– Спеціальні олімпіади (настільний теніс, боулінг, волейбол тощо). Категорія спортивно-технічних і прикладних видів спорту, представлена одним командним видом спортивних ігор – мотобол. Це дає можливість стверджувати про те, що спортивні ігри за кількістю представлених видів спорту у програмах різних світових спортивних змагань, поправу посідають провідне місце за кількістю видів спорту, масовості учасників змагань, залучення різних вікових і статевих категорій населення.

  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас