Ім'я файлу: Практична №7.docx
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 30.05.2020

Тема № 7 «Змагання в системі підготовки спортсменів»

1.Як формується індивідуалізована система змагань в індивідуальних і командних видах спорту?

На даний час у спорті вищих досягнень склалися дві принципово відмінні системи змагань. В олімпійському спорті вони спрямовані на якомога об’єктивніше визначення переможців, відбір і підготовку до участі у Олімпійських іграх та на забезпечення умов для досягнення щонайліпших спортивних результатів. Натомість системи змагань у професійному спорті зорієнтовані переважно на отримання прибутків, оскільки він є різновидом комерційної діяльності. Виходячи саме з цього у професійному спорті розробляються календарі змагань і вдосконалюються системи їх проведення

Системи змагань у професійному спорті скеровані на отримання якомога більшого прибутку. До ключових ознак економічної ефективності систем змагань належать:

  • Створення передумов до високої конкурентної боротьби і непередбачуваності переможця від початку сезону (турніру) до його закінчення;

  • Стабільність календаря змагань протягом багатьох років;

  • Визначення оптимальної кількості стартів (матчів) протягом одного сезону;

  • Економія коштів і часу на турнірних переїздах;

  • Створення пільгових умов для команд і спортсменів, котрі на попередніх етапах змагань чи у попередніх турнірах мали вищий рейтинг. Слід наголосити, що поряд з загальними рисами систем змагань у кожному виді професійного спорту є свої особливості, котрі відображають його специфіку

2. Під впливом яких причин і як змінюється індивідуалізована система змагань у процесібагаторічної спортивної діяльності?

Процес багаторічної спортивної підготовки умовно може бути поділений на дві стадії, для кожної з яких існують об’єктивні критерії ефективності підготовки і організаційно-методичні форми побудови тренувального процесу.

Перша стадія охоплює період від початку занять спортом до виходу спортсмена на рівень вищих досягнень.

Критерієм ефективності підготовки спортсменів у цій стадії є дотримання закономірності становлення спортивної майстерності в системі багаторічної підготовки, вихід на рівень вищих досягнень в нижній межі оптимальної для конкретного виду спорту вікової зони.

  • Перша стадія багаторічної підготовки поділяється на чотири етапи:

  • Початкової підготовки;

  • Попередньої базової підготовки;

  • Спеціалізованої базової підготовки;

  • Підготовки до вищих досягнень.

Перша стадія багаторічної підготовки завершується виходом спортсмена на рівень вищих досягнень, демонстрацією результатів міжнародного рівня. Часто успішне завершення цієї частини визначається досягненням «перших великих успіхів». Таким чином, в цій частині, з одного боку, спортсмен досягає високого рівня майстерності, а з іншого – у нього залишаються значні резерви для подальшого спортивного удосконалення і зростання результатів.

Друга стадія охоплює період від виходу спортсмена на рівень вищих досягнень до завершення спортивної кар’єри. Спортсмени, які приступили до цієї стадії багаторічної підготовки, вже відрізняються високим рівнем спортивної майстерності, займають певне місце у світовому рейтингу, входять до складу різних збірних команд. Тому, цілком природно, що основним критерієм успішної підготовки в цій стадії виступає інтенсивна і успішна змагальна діяльність, здатність спортсмена поєднувати участь у великій кількості змагань з раціональною підготовкою, забезпечити подальше зростання спортивних результатів, збереження впродовж тривалого часу рівня спортивної майстерності і змагальної результативності.

3. Чим і з яких причин відрізняються системи змагальної діяльності в масовому спорті та cпорті вищих досягнень? Які їх обсяги в різних видах спорту?

Спорт вищих досягнень. В ньому виділяють професійний спорт вищих досягнень, некомерційний і професійно-комерційний спорт.

Спорт вищих досягнень некомерційний базується на змаганнях з цільовою настановою перемогти, установити рекорд, посісти призове місце, одержати спортивне звання.

Критерієм оцінки ефективності є перемоги на міжнародних змаганнях, спортивні рекорди, призові місця. За цим критерієм оцінюється діяльність спортсменів, тренерів, обслуговуючого персоналу, спортивного клубу. Такий жорсткий критерій призводить до гострої конкуренції, що стимулює мобілізацію всіх ресурсів. На період активної участі в спорті вищих досягнень спортивна діяльність стає для спортсмена першорядною справою його життя.

Професійно-комерційний спорт базується на змаганнях з цільовою настановою домогтися перемоги й одержати винагороду. На перший план тут виступають змагальна, видовищна, економічна і престижна функції. Існує він за рахунок самооплатності і прибутку, реклами й інших джерел. У даному типі спорту спортивна діяльність для спортсменів є професією. Їхня діяльність визначена законодавчо, вони мають свої профспілки, визначені трудові права і гарантії у виді договорів, контрактів, пенсійного забезпечення.

Масовий спорт. У масовому спорті "загальнодоступному", змагання є стимулом для підвищення рухової активності людини. Важливий сам факт участі в змагальній боротьбі. Спортивний результат має значення тільки для самого учасника як показник рівня його фізичної підготовленості. Ведучі функції - виховна, підвищення фізичної активності, оздоровча, рекреаційнокультурна і виробнича. Відмітна риса - доступність широким масам дорослого населєння.Тут немає спеціального відбору, заняття можливі за місцем роботи, навчання, проживання, відпочинку. Головне в масовому спорті - регулярні заняття по підготовці до змагань, у самих змаганнях - участь, прагнення перемогти суперників, «перемогти себе», поліпшити особистий рекорд. З цією метою розвиваються форми спортивної роботи, зміцнюється матеріально-технічна база, вдосконалюється система підготовки кадрів. Проводяться масові змагання з бігу, лижним гонкам, плаванню і т.п. Критеріями оцінки ефективності масового спорту служать широта охоплення населення заняттями спортом, регулярність тренувальних занять і участі в змаганнях, рівень фізичної підготовленості, особисті спортивні результати, залучення до занять фізичними вправами членів родини, участь в змаганнях родинами і т.д.

4. Чим відрізняється системи змагань у спортсменів-аматорів і професіоналів? Яка тенденція розвитку системи змагань у спорті вищих досягнень?

На відміну від американського спорту, де чітко простежуються розбіжності між аматорським та професійним спортом, у Європі такої чіткої розмежованості не існує. Національні федерації з багатьох видів спорту об'єднують і аматорів і професіоналів. На розвиток професійного спорту в Європі значний вплив мають міжнародні спортивні організації і федерації, а також процеси міжнародної інтеграції. Стосовно культивування професійних видів спорту значних розбіжностей не існує. Це насамперед футбол, баскетбол, теніс, бокс, велосипедний спорт, автоспорт, хокей, гірськолижний спорт тощо.

5. Чи існує система змагань для спортсменів, які завершили свою кар'єру у великому спорті,але продовжують підтримувати свої кондиції?

Після завершення спортивної кар’єри у спортсменівпрофесіоналів з академічного веслування постають проблеми соціалізації, тобто пристосування до нових умов існування. Особливо це є складним для спортсменів високого класу. Під час адаптації змінюється ритм та інтенсивність

Значні фізичні та психологічні, перевантаження у минулому призводять до порушення здоров’я спортсмена, відсутність спортивної перспективи, зміна кола спілкування та пріоритетів можуть кардинально впливати на процес соціалізації спортсменів, що завершили спортивну кар’єру. Минулі досягнення у спорті тримають подумки спортсменів-ветеранів у межах спортивного життя. Тому і не дивно, що 10% бувших спортсменів приймають участь у роботі шкільних спортивних секцій з метою передачі знань та досвіду молодим спортсменам. Ветерани спорту виступають у ролі суддів на змаганнях різного рівня. Також самі беруть участь у змаганнях на першість області, країни, Європи та світу. Змагання ветеранів-спортсменів мають за мету популяризації академічного веслування, передачі досвіду молодим спортсменам та носять особистісно-психологічний аспект. Випадків прояву девіантної поведінки серед колишніх спортсменів-професіоналів, як засобу соціалізації, не виявлено.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас