Ім'я файлу: стаття АЛІНКИ.docx
Розширення: docx
Розмір: 37кб.
Дата: 07.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
1 творчість.docx
матеріали неграш на курсову.docx
2021 Ковальчук Леся стаття.docx

ІННОВАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ НАВЧАННЯ ДЛЯ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІКИ

МЕЛЬНИК А. Ю.

викладач факультету дошкільної освіти та музичного мистецтва

КЗВО «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж»

У статті висвітлено роль інноваційних технологій у процесі формування індивідуальних стратегій сучасної освіти; розглянуто та проаналізовано перспективи впровадження інтерактивних технологій в навчально-виховний процес з орієнтацією на особистість студента.

Ключові слова: інновація, інтерактивне навчання, інноваційні технології у
вищому навчальному закладі.

Постановка проблеми (актуальність). Сьогодні наше суспільство знаходиться на новому етапі прогресивних змін. Однією з головних ознак сучасного суспільства є його розвиток на основі інновацій. Вимога переходу до інноваційної освіти, зокрема у вищій школі, зумовлена викликами сьогодення і належить до пріоритетних напрямів державної політики в Україні в контексті інтеграції вітчизняної освітньої галузі до європейського та світового освітнього простору. Перед вищими навчальними закладами стоїть завдання постійного підвищення якості освіти, розробка та впровадження освітніх інновацій, створення умов для переходу на новий етап інтелектуального зростання.

Інновації в освіті – це процес створення, упровадження та поширення в освітній діяльності нових підходів, ідей, методів та прийомів, технологій, спрямованих на оновлення, модернізацію, трансформацію навчального процесу відповідно до вимог часу.

Одним із основних завдань вищої освіти – підготовка конкурентоспроможного випускника закладу вищої освіти. На сьогодні головним завданням навчального закладу є формування
потреба та здатності студентами добувати знання на основі індивідуальних підходів у процесі формування їхньої професійної компетентності.

Зокрема, для вищої школи визначальним має бути формування у студентів системного підходу до аналізу професійних завдань, стратегічного мислення, здатності до соціальної мобільності, прагнення до самонавчання, самовиховання та самовдосконалення впродовж усього активного трудового життя. А це можна досягнути, насамперед, за рахунок трансформації свідомості викладачів ВНЗ, переозброєння їх новими підходами до професійної діяльності в межах «моделі студентоцентричного навчання» [1], постійне впровадження інноваційних методів у навчальний процес вищої школи як один з кроків у процесі інтернаціоналізації вищої школи України.

Аналіз наукових досліджень. Питання впровадження інноваційних підходів в освіті розглядаються у працях В. Андрущенка, І. Дичківської, В. Кременя, В. Лугового, В. Морозова, П. Сауха, Т. Туркот, Д. Чернілевського та ін. Зокрема, В. Андрущенко аналізує співвідношення необхідних інновацій, що потребує докорінних змін освітньої галузі [2].

Як зазначає І. Дичківська, інноваційне навчання ґрунтується на розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностях, високих соціально-адаптаційних можливостях особистості [3].Сутність інновації в її концептуальному, історичному та методологічному вимірах, а також інноваційний розвиток освіти в контексті творчості розглядається в монографії за редакцією В. Кременя [4].

Розробці теоретичному підгрунттю педагогічних інноваційних технологій присвячено присвячено праці Н. Абашкіної, О. Адаменко, О.В. Боголюбова, Л. Буркової, І. Дичківської,О. Зубченко, А. Кудіна, О. Пєхоти, О. Попової,О. Янкович та ін. Практичні та теоретичні аспективикористання інтерактивних методів та технологійнавчання знайшли своє відображення в дослідженнях Н. Арістової, Ю. Ємельянова, В. Лазарєва. Питання впровадження інформаційних технологій в освітню сферу та в систему навчального процесу досліджують Е. Багузина, А. Миролюбова, О. Полякова, Р. Тарасенко.

Метою статті є висвітлення та обгрунтування нових стратегій навчання засобами інноваційних педагогічних технологій.

Виклад основного матеріалу. Поняття «інновація» розглядається в психолого-педагогічній літературі неоднозначно. Відомим є визначення американського вченого К. Роджера про те, що новизна – це ідея, що є новою для конкретної особи, і немає значення, чи є ця ідея об’єктивно новою, чи ні.

Сучасні вітчизняні вчені розглядають інновацію в освіті як процес створення, поширення і використання нових способів для вирішення педагогічних проблем оригінальними, нестандартними підходами [7]. Під інноваційною освітою розуміють галузь, яка постійно оновлюється знаннями, технологіями, засобами навчання, організаційними та управлінськими підходами. Отже, інновація в освіті – цілеспрямований процес змін, що ведуть до модифікації мети, змісту, методів, форм навчання й виховання, адаптації процесу навчання до нових вимог [7, с. 183],

До сучасних психолого-педагогічних інновацій у вітчизняній системі освіти, зокрема і вищої, належать реалізовані нововведення у:
* зміст, методи, прийоми і форми навчальної діяльності та виховання особистості (методики і технології);

* зміст і форми організації управління освітньою системою, а також в організаційну організаційну структуру закладів освіти;
* засоби навчання і виховання;

* особистісні настанови викладача, оскільки навчальний процес має бути діалогом особистостей викладача і студента, що суттєво покращує мотивацію студентів до навчання.

Інноваційні педагогічні технології за змістовим критерієм та способом передачі інформації можна класифікувати на: інтерактивні технології навчання та викладання (створеннякомунікативного середовища в повній взаємодії студента та викладача); розвивально-інтегровані технології (реалізація ігрової і емоційної взаємодію викладача і студента через реалізацію сценарію гри, ділового спілкування); проектні технології
(розробка навчального проекту та плану його реалізації); інформаційно-комунікативні технології навчання та викладання (реалізація навчаючих програм в системі «викладач – комп’ютер – студент»); модульно-рейтингові технології (поглиблення і систематизування знань, умінь та навичок, розвиток самостійність студентів).

Одним з найпродуктивніших інноваційних підходів , що формує творчу особистість є інтерактивне навчання. Інтерактивне навчання є ключовим компонентом розвивальної освіти, що допомагає студентам опанувати уміння та навички і забезпечує їх саморозвиток. Таке навчання має діалогічний характер та спрямований на повну взаємодію викладача та студента. За інтерактивного навчання в освітній процес залучаються всі студенти, найважливішим є той факт, що кожен з них робить індивідуальний внесок в загальний процес комунікації.

Форми інтерактивного навчання дозволяють імітувати проблемні ситуації, що дозволяють наблизитись до реальної реалізації набутих знань. [5]. Впровадження такого підходу досягається при індивідуалізації навчання та використання інноваційних навчальних технологій. За рахунок активізації навчальної діяльності відбувається досягнення поставленої мети та завдань.

Інноваційні педагогічні технології формують індивідуальний стиль того, хто навчається. Так, як студент в сучасному світі повністю залежить від інновацій і більше свого часу проводить за технікою, слід наголосити на використанні інформаційних технологій в освітньому просторі [6]. Використовуючи інформаційні та комунікаційні технології студент вибудовує індивідуальну стратегію сприйняття навчального матеріалу.

Впровадження інноваційних педагогічних технологій в навчальний процес має значну кількість перспектив в інтеракції викладач – студент:
– підвищення ролі взаємодії суб'єктів навчання;

– зростання рівня і динаміки засвоєння інформації відповідно до постійних змін в суспільстві;

– посилення функціонального аспекту в допомогу студентам ( організація індивідуального навчального процесу);

– реалізація зворотнього зв'язку за допомогою комунікаційних технологій;
–ускладнення розробки навчальних програм на основі стрімкого технологічного розвитку.

У контексті гуманізації освіти освітні технології повинні мати особистісно орієнтований характер. У процесі навчання кожен студент проявляє свої індивідуальні здібності й усвідомлює, що йому потрібно вчити і з якою метою, тому задачею викладача є не стільки формування, скільки підтримка засвоєної інформації.

Так, як студент в сучасному світі повністю залежить від
інновацій і більше свого часу проводить за технікою, слід наголосити на використанні інформаційних технологій в освітньому просторі [6]. Використовуючи інформаційні та комунікаційні технології
студент вибудовує індивідуальну стратегію сприйняття навчального матеріалу. Контроль і якість виконання тестових,практичних або письмових завдань також реалізовується за допомогою інноваційних технологій.

Однією з продуктивних інноваційних технології також є проектна методологія. Проектна діяльність забезпечує створення моделей професійних ситуацій та сприяє знаходженню способів особистої інтеграції в сучасному суспільстві.

Використання методу проектів допомагає студентові знаходити порівняльну межу між індивідуальним і нормативним. Основу проектів становить розвиток критичного мислення та пізнавальних навичок, орієнтація в інформаційному середовищі. Проектна методологія є самостійно спланована система навчання на основі здобутих знань та вмінь. Проектна діяльність підвищую мотиваційний елемент процесу навчання
та утворює власний дослідницький досвід забезпечуючи формування професійної компетентності та відповідає нормам соціалізації.

Пріоритетність компетентнісного підходу в освіті підвищує роль інформаційно-комунікатвиних технологій. В свою чергу, інформаційні технології є частиною інноваційних педагогічних технологій навчання. Завдяки ним відбувається варіативність подачі навчального матеріалу: текстовий, звуковий, відео формати. Використання інформаційних технологій в навчальній діяльності слугує джерелом інтенсифікації процесу навчання забезпечую формування індивідуальних стратегій з урахування індивідуальних особливостей студентів [1].

Висновки. Інноваційні педагогічні технології зорієнтовані на особистість суб᾽єкта педагогічної діяльності. Вони спрямовані на розвиток професійних і ціннісних якостей, творчої активності студентів пріоритетом національної концепції реформування і модернізації вищої освіти є створення інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах через сприяння прогресивним нововведенням, зокрема впровадження інноваційних методів навчання.

У сучасній педагогіці має місце багатоваріантність інноваційних методів навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань студентами, розвиток їх інтелектуальної діяльності, формування вмінь та навичок
критичного осмислення професійної проблеми, здатності самостійно опрацьовувати інформацію, набуття якостей, що стануть у нагоді в майбутньому професійному житті.

Саме застосування широкого діапазону новітніх методів навчання стане однією з ознак інноваційних університетів і започаткує процес інтернаціоналізації вищої школи України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:
1. Project of strategy reform of higher education in Ukraine until 2020 [Electronic resource]. –Access mode: http://mon.gov.ua/ua/pr-vidd il/1312/1390288033/1415795124/

2. Андрущенко В. Європейський педагогічний досвід та національний досвід: гармонізація пріоритетів /В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2014. – № 3. – С. 5–11

3 Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навчальний посібник / І. М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352с.

4. Fenomen innovation, education, society and culture: monography / [Edited by : V. Kremen, V. V. Ilyin, S.V.Proleyev] ; chief V. Kremen. – K. : Ped. Dumka, 2008. – 470 p

5. Чобітько М.Г. Індивідуальність студента в особистісно- орієнтованому навчанні. Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць. – 2005. – Вип. 36. – С. 136-145.

6. Полат Е. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Е. Полат. – М.: Академія, 2000. – 272 с.

7. Turkot T. I. Higher Education Pedagogy: Textbook for university students. – К. : Condor, 2011. – 628 p.

8. Ващук Ф. Г. Перехід до інноваційних технологій у вищій освіті – вимога часу / Ф. Г. Ващук // Інтеграція в європейський освітній простір: здобутки, проблеми, перспективи : монографія / за заг.
ред. Ф. Г. Ващука. – Ужгород : ЗакДУ, 2011. – Вип. 16. – С. 290–305. – (Серія : Євроінтеграція: український вимір).


скачати

© Усі права захищені
написати до нас