Ім'я файлу: 1 творчість.docx
Розширення: docx
Розмір: 37кб.
Дата: 07.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
стаття АЛІНКИ.docx
матеріали неграш на курсову.docx
2021 Ковальчук Леся стаття.docx


Загальні тенденції розвитку суспільства зумовлюють стимулювання людської діяльності у різних сферах, необхідність більш успішної реалізації людських ресурсів – в першу чергу творчого потенціалу окремої людини. Потреба суспільства у всебічній творчій активності людини зростає і вимагає формування діяльної, духовно багатої особистості, яка здатна творчо розв’язувати безліч різноманітних нагальних проблем, конструктивно працювати в динамічних умовах життя.

Творчість – це процес створення суб'єктивно нового, що базується на здатності породжувати оригінальні ідеї та використовувати нестандартні способи діяльності. На думку вчених, основні показники творчих здібностей: біглість думки – кількість ідей, що виникають за одиницю часу; гнучкість думки – здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу, бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використовувати в іншому; гнучкість – це добре розвинена навичка перенесення (транспозиції

[ Лехновська О. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У КОЛЕДЖІ 13.00.07.Київ, 2019 с. 32 ].

Творчий потенціал у філософському плані розглядається як синтетична якість індивіда, що характеризує міру її можливостей ставити і вирішувати нові завдання у сфері діяльності, яка має суспільне значення. [вікіпедія]

Творчий потенціал – це передумова для творчого процесу, з одного боку, та його результат – з іншого. Творчий потенціал закладений в кожному, і це відкриває потенційні можливості для його розвитку.

Творчий потенціал у педагогічній науці має велике значення й досягти ідеалу неможливо через постійний розвиток суспільства. Але кожен педагог повинен максимально близько підійти до нього.[Н.А.Карпенко – Психологічний зміст і структура творчого потенціалу особистості.Науковий вісник 1, 2014р]

У контекст поняття «потенціал особистості» покладено розуміння його як системного, інтегративного утворення особистості, яке містить чимало структурних складових, що зумовлюють: здатність особистості виходити зі стійких внутрішніх критеріїв, орієнтуватися у своїй життєдіяльності, зберігати стабільність діяльності та смислових орієнтацій на фоні тиску зовнішніх умов (Д. Леонтьєв, В. Маралів, С. Головін, Д. Гудінг); формувати систему відносин людини до зовнішнього світу і себе (В. М’ясищев); успішність людини в різних видах діяльності в контексті життя в цілому (М. Каган, І. Ашмарін); ступінь розвиненості здібностей особистості та можливостей їх реалізації (М. Алєксєєнко, Г. Зараковський); успішність адаптації (А. Богомолов, С. Добряк, Н. Коновалова, В. Кулганова, А. Маклаков, О. Резнікова, Р. Свинаренко, Н. Старинська)

[ ;12] [Яковлева Г. М. Естетика виховання, 2000.- 453с. ]

Творчий потенціал особистості – як один із видів її потенціалу – розглядається вченими та науковцями з різних позицій, а саме:

– як основа психічного розвитку індивіда, завдяки якій визначаються темпи та напрями формування особистості (О. Матюшкін, В. Давидов);

– як структурне утворення, що вміщує задатки, нахили, інтереси, прояви загального інтелекту, інтуїтивізм, здібності та ін. (В. Моляко, В. Шадріков, Є. Голубєва, Д. Богоявленська, Е. де Боно, Ю. Бабаєва, В. Риндак, М. Каган, С. Рубінштейн, О. Леонтьев, О. Попель та ін.);

– як вияв сутності особистості (С. Хмельковська, П. Кравчук);

– як засіб реалізації творчої та інтелектуальної активності особистості (Ф. Виданов, Д. Богоявленська);

– як механізм творчого мислення особистості (А. Брушлинський);

– як структура, що вміщує чотири групи особистісних якостей креатива, а саме: світоглядні, ціннісні, інтелектуальні та вольові якості (І. Львова);[ ;11] [ Педагогічний словник.\ За ред. Ярмаченка М.Д. – К.: Пед. Думка, 2001. – 514 с.]

Центральними компонентами творчого потенціалу особистості, з посиланням на зарубіжні дослідження, зазначає І. С. Волощук, є її здатність дивергентно і конвергентно мислити, комбінувати елементами думки.

Отже, поняття «потенціал» широко вживається в багатьох наукових сферах. Зокрема, в гуманітарних науках воно означає сукупність наявних засобів і можливостей у певній галузі діяльності. Це можливості окремої особи, групи, держави або всього людства, які можуть бути використані для вирішення конкретних завдань. Надалі більшою мірою розглядатимемо власне потенціал окремої особи. Насамперед з’ясуємо в загальних рисах поняття «людський потенціал» та «потенціал особистості»

Серед матеріалів досліджень, присвячених структурі й змісту творчого

потенціалу особистості, помітно виділяються акценти, спрямовані на потребу унікальності, мотивацію творчої активності й ціннісні орієнтації.

Диспозиційний внесок потреби унікальності у творчість розглядається зо-

крема в дослідженні, у якому на його формування направлялися перелік творчих досягнень, демонстрація складних візуальних фігур, використання нетрадиційних асоціацій слів тощо.

Центральним компонентом творчого потенціалу особистості є її здатність

дивергентно й конвергентно мислити, комбінувати елементами думки.
Провідне місце в структурі творчого потенціалу особистості приділяється

уяві. Вважають, що творчість пов’язана із процесами комбінаційної гри й відкриття. Відкриття відіграє важливу роль у творчості, тому що це процес розпіз-нання, оцінки й інтерпретації цінностей психічної конструкції

Творчий

[ ;12] [СУТЬ ТА СТРУКТУРА ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ Рудик Я. М. Київ .с.211. 2019 ]

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, присвяченої проблемам творчого потенціалу, можна визначити основні структурні компоненти творчого потенціалу та їх домінуючі ознаки. Творчий потенціал, творчі сили, творча активність, творчі здібності, творча обдарованість, творча унікальність, креативність – різні відтінки, що характеризують творчу особистість, а людина як індивід, особистість, індивідуальність характеризується різними потенціалами, серед яких провідну роль відведено творчому потенціалу. Він виступає в єдності своїх сторін: духовної, інтелектуальної, трудової. Духовний потенціал – внутрішня психічна можливість розвитку особистості, внутрішня енергія, спрямована на творче самовідбиття й самоствердження. Інтелектуальний потенціал – здібності, знання, навички та вміння як соціально-психологічні можливості особистості, що їх вона використовує для розробки й реалізації своїх творчих задумів. Трудовий потенціал охоплює три компоненти: 1) Виробничо-кваліфікаційні якості – обсяг загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь працівника. 2) Психофізіологічні властивості – рівень здібностей, стан здоров’я, тип вищої нервової діяльності, працездатність, витривалість. 3) Особистісні якості – ставлення до праці, зміст потреб, інтересів, установок .
В. Моляко, орієнтуючись на власні дослідження та дослідження інших фахівців (О. Матюшкін, В. Шадріков, Е. Голубєва, Д. Богоявленська, Е. де Боно, Ю. Бабаєва та ін.), представив загальну структуру творчого потенціалу, яка може визначатися такими основними складовими:

1) задатки, нахили, що виявляються в підвищеній чутливості, певній вибірковості, наданні переваг чомусь перед чимось, загальній динамічності психічних процесів;

2) інтереси, їх спрямованість, частота й систематичність виявів, домінування пізнавальних інтересів;

3) допитливість, потяг до створення нового, до пошуку й вирішення проблем;

4) швидкість у засвоєнні нової інформації, створення асоціативних масивів;

5) нахили до постійних порівнянь, зіставлень, вироблення еталонів для наступних порівнянь, відбору;

6) вияви загального інтелекту – розуміння, швидкість оцінювань та вибору способів вирішення, адекватність дій;

7) емоційне забарвлення окремих процесів, емоційне ставлення, вплив почуттів на суб’єктивне оцінювання, вибір, надання переваг;

8) наполегливість, систематичність у роботі, цілеспрямованість, рішучість, працелюбність, сміливе ухвалення рішень;

9) творча спрямованість на пошуки аналогій, комбінування, реконструювання, змін варіантів, економність у рішеннях, використанні часу, засобів та ін.;

10) інтуїтивізм – здатність до вияву неусвідомлюваних швид ких (іноді миттєвих) оцінення, прогнозів, рішень;

11) порівняно швидке та якісне оволодіння вміннями, навичками, прийомами, технікою праці, майстерністю виконання відповідних дій;

12) здібності до реалізації власних стратегій і тактик під час вирішення різних проблем, завдань, пошуку виходу зі складних, нестандартних, екстремальних ситуацій.

[5, с. 15–16]. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень / за ред. В. О. Моляко, О. Л. Музики. – Житомир: Рута, 2006. – 320 с


Висновки:

Творчий потенціал особистості – це складна динамічна система психогенетичних і психологічних якостей, інтегральна
цілісність природних і соціальних сил людини, сукупність здібностей,
можливостей та властивостей до здійснення творчої діяльності, продукування творчих стратегій і тактик у цьому процесі, які дозволяють
знаходити унікальне, принципово нове розв’язання проблем, а також
забезпечення суб’єктивної потреби особистості у творчій самореалізації і саморозвитку.
Творчий потенціал – це передумова для творчого процесу, з одного боку, та його результат – з іншого.


На підставі всебічного аналізу літературних джерел із філософії, психології, педагогіки, у яких висвітлювались різні аспекти творчого потенціалу, зроблено висновок, що, визначаючи творчий потенціал, науковці частіше за все розглядають його як якість, властивість, комплексну характеристику особистості, що має інтегративний, системоутворюючий характер; пов’язують це поняття з можливостями особистості у творчій самореалізації, творчими силами, готовністю до творчої діяльності, з творчою активністю, творчими здібностями, творчою унікальністю, потенційною креативність.

[ ;13]

[Варгата О.В. Завада І.А. Формування творчого потенціалу майбутнього психолога засобами інноваційних технологій у вищій школі Інститут педагогіки АПН Україна. Київ, 2009 с.112]
скачати

© Усі права захищені
написати до нас