Розділ 1

1. Імідж та його природа. Іміджелогія в комплексі наук

1. 
   людина — істота соціальна, вона надзвичайно залежна від своєї групи і соціального оточення;
   
2. 
   поведінка людини у групі визначається стереотипами — узагальнено спрощеними уявленнями;
   
3. 
   ставлення всієї групи до конкретної людини істотно впливає на те, як саме її сприйматимуть окремі її учасники;
   
4. 
   у різних групах одна і та ж людина може мати різну репутацію і, а отже, відповідну їй поведінку;
   
5. 
   позитивне ставлення групи до окремої людини сприяє рішенню її завдань.
   

• 
  специфіку соціально-психологічних, у першу чергу, групових детермінант іміджу;
  
• 
  орієнтацію при створенні іміджу на груповий і особистий успіх у досягненні мети тієї або іншої діяльності;
  
• 
  використовування суб’єктом при створенні свого іміджу (своєї зовнішності, одягу, міміки, мови, інтонації, погляду, пози, поведінки тощо) як засобу досягнення мети;
  
• 
  високу роль символів в іміджах;
  
• 
  суб’єктивну орієнтацію іміджів на суб’єктивне відчуття законів групового сприйняття.
  

2. Типізація іміджу

• 
  зовнішнього вигляду ділової людини;
  
• 
  її манер (уміння триматися, спілкуватися, використовуючи мовні та невербальні сигнали);
  
• 
  зовнішньої й внутрішньої культури;
  
• 
  уміння себе подати (підкресливши свої позитивні та приховавши негативні сторони).
  

• 
  ми віримо в те, що бачимо;
  
• 
  ми всі зайняті люди і часто приймаємо рішення на основі першого враження;
  
• 
  імідж впливає на тих, хто приймає рішення в питаннях професійного росту;
  
• 
  ми діємо, усвідомлюючи це чи ні, як представники своєї професії або організації;
  
• 
  добре виглядати і впевнено почуватися — це добре для нас самих.
  

• 
  самоімідж;
  
• 
  бажаний імідж;
  
• 
  важливий імідж.
  

• 
  імідж політика — образ-замінник політичного діяча;
  
• 
  імідж бізнесмена — семіотичний замінник особистості підприємця;
  
• 
  імідж суспільства — символ громадянської спільноти;
  
• 
  імідж виробничої фірми — те, що заміняє суть поняття
  

• 
  імідж торгової марки — символ-знак, що символізує поняття торгової марки, бренд;
  
• 
  імідж викладача — те, що може бути символом поняття вчителя вищої школи;
  
• 
  імідж творчої особистості — те, що відповідає образу творчої людини;
  
• 
  імідж нації — знакове заміщення поняття народу тієї чи іншої країни [31, 71].
  

• 
  висока самооцінка, впевненість у собі;
  
• 
  віра в доброзичливість Всесвіту і віра в добру людину;
  
• 
  соціальна й особиста відповідальність («Я» — причина всього позитивного і негативного в моєму житті);
  
• 
  бажання змінюватися й уміння ризикувати при здоровому почутті самозбереження.
  

• 
  функціональний, за якого виокремлюють різні його типи, виходячи з різного типу функціювання;
  
• 
  контекстний, за якого ці типи є в різних контекстах реалізації;
  
• 
  порівняльний, за якого має місце порівняння близьких іміджів.
  

• 
  можливостей самого об’єкта іміджування;
  
• 
  вимог до вирішення завдань іміджування;
  
• 
  вимог до каналу, по якому буде «проходити» іміджування;
  
• 
  вимог аудиторії щодо іміджованого об’єкта. Процесуальність створення іміджу фірми Г. Почепцов розглядає на перетині чотирьох факторів:
  
• 
  маркетингового;
  
• 
  комунікативного;
  
• 
  соціологічного;
  
• 
  ситуаційного.
  

3. Поліфункціональність іміджу

• 
  функція ідеалізації — саме завдяки іміджу бажане видається за дійсне;
  
• 
  функція протиставлення — імідж враховує контрастне уявлення про дійсність (лиху людину можна побачити тільки на фоні доброї);
  
• 
  функція ідентифікації — імідж задає апробовані шляхи ідентифікації об’єкта, отже, полегшує людині можливість прогнозування дій цього об’єкта.
  

• 
  роль Покровителя — могутнього і владного;
  
• 
  роль Кумира — знаменитого, привабливого, яким усі захоплюються;
  
• 
  роль Господаря, або Пана, — якщо ви будете слухняні, то Пан вас наблизить, приголубить, але пана не можна гнівити;
  
• 
  роль Авторитета — він більше від інших розбирається в якій-небудь важливій справі, не приймає чужих зауважень;
  
• 
  роль Віртуоза, або Спритної Людини, — зачаровує публіку тим, що може вчинити неможливе;
  
• 
  роль Удава — він бачить всі ваші слабкості та будь-якої хвилини готовий уразити тих, хто його оточує, тому вважається за краще підкорятися йому;
  
• 
  роль Диявола — безмежна влада і безмежне зло.
  

• 
  міф є особливою умовою комунікації, оскільки в ньому є слухач, але немає автора повідомлення, також з цієї причини міф стає неспростовним, оскільки ні з ким сперечатися;
  
• 
  міф ніби зупиняє час, заперечуючи інші інтерпретації світу, він фіксує єдино можливий погляд на світ;
  
• 
  міф можна розглядати як певний оператор універсальності, оскільки він підтверджується фразами типу («так усі говорять, вважають», «усі так думають», «усі знають це»);
  
• 
  міф легко перекладається з свого вищого рівня на будь-які прості ситуації, не будучи віддаленим від людини езотеричною реальністю.
  

Міф повинен базуватися на визначеному архетипі. Коли розігрується архетип, йде величезна хвиля ідентифікації тисяч людей із носієм іміджу.