Виконала
Студентка групи А-42
Олійник Д.О.
Викладач Власенко Ф.П.
«Свідомість так само первісна, як і матерія.»
П'єр Тейяр де Шарден
«Людське буття неможливе без звернення до свідомості, без свідомого виміру .»
Жан-Поль Сартр
«Свідомість, з одного боку, усвідомлення предмета, а з другого боку, усвідомлення самої себе: свідомість того, що для неї є істинне, і усвідомлення свого знання про це.»
Георг Гегель
Свідомість — це діяльне відображення навколишнього світу. А відображення є процесом
і результатом встановлення відповідності щодо структур будь-яких систем, які
взаємодіють і впливають на їхнє
подальше існування.
У загальному вигляді свідомість можна охарактеризувати як людську здатність суб’єктивного
(внутрішнього духовно-
інтелектуального) засвоєння зовнішнього світу і самого себе.
Ідеалізм
• Свідомість-первинна матерія-вторинна (С М)
Дуалізм
• Матерія та свідомість-самостійні сутності (С М)
Вульгарний матеріал
• Свідомість – різновид матерії (С М)
Гілозоїзм
• Свідомість притаманна всій матерії (С М)
Діалектичний матеріалізм
• Матерія –первинна,свідомість– вторинна(М С)
У філософії є дві найбільш відомі концепції, котрі
розглядають проблему свідомості. Перша з них прагне з’ясувати сутність, особливості, природу та походження явища.
Друга – констатує те, що свідомість унікальний феномен, але залишає поза увагою з’ясування її
сутності, природу та походження.
Перша концепція – матеріалістична.
Друга – феноменологічна, ідеалістична. Останній напрямок – феноменологічний – представляють такі філософи, як Гуссерль, Гегель.
У Гегеля феномен свідомості є проявом абсолютного духу, незалежного від людини. Саме розглядові цієї проблеми Гегель присвятив свою працю ―Феноменологія духу‖.
Поняття ―феноменологія‖ означає
вчення про Єдине у своєму роді, неповторне. Цим неповторним, на думку філософів цього напрямку,
є феномен людської свідомості.
Феномен (з грецької) – явище,
єдине, унікальне, неповторне.
Під свідомістю феноменологія розуміє ―чисту‖ свідомість, абстрактну, відірвану від людини, незалежну від неї. Нібито є
свідомість сама по собі і є
людина, яка цієї свідомості не має.
Гуссерль вважав, наприклад, що свідомість саме є таким унікальним феноменом, незалежним від людини і її
суспільного середовища.
Філософія, на думку Гуссерля, може бути зрозумілою як
―строга наука‖, лише тоді, коли вона своїм предметом має таку ―чисту‖ свідомість.
Однак при цьому поза увагою феноменології залишаються такі важливі питання, як: що таке свідомість, що вона відображає, яке її походження, генезис, біологічні та соціальні передумови тощо.
Є ще, власне, релігійна точка зору на проблему свідомості, в основі якої лежить уявлення про божественне походження останньої: ―свідомість дав людині Бог‖.
Красномовним у цьому зв’язку є висловлювання
Папи Івана Павла ІІ, котрий наголосив, що ―еволюція людини – це щось більше ніж гіпотеза... Тіло людини земного походження.
Творінням Господа є не людське тіло, а людський дух‖.