Форми і види науково-дослідної роботи студентів у процесі вивчення курсу педагогіки початкової школи

Ім'я файлу: Форми і методи копия.doc
Розширення: doc
Розмір: 151кб.
Дата: 20.03.2023
скачати
Пов'язані файли:
ВХ шлунку і 12-типалої кишки..doc
ВХ шлунку і 12-типалої кишки..doc
9 тема.docx

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Форми і види науково-дослідної роботи студентів у процесі вивчення курсу педагогіки початкової школи

ПЛАН

ВСТУП……………………………………………………………………………3

1. Основні види науково-дослідної роботи студентів під час вивчення курсу педагогіки початкової школи……………..…………………..4

2. Найбільш ефективні форми науково-дослідницької роботи студентів.………………………………………………....................10

3. Вебінар як засіб науково-дослідних робіт студентів……………....14

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………19

ВСТУП

Науково-дослідницька робота студентів є важливим аспектом формування особистості та творчої індивідуальності майбутнього фахівця. Наукова робота студентів забезпечує глибоке розуміння ними сутності педагогічних явищ, підсилює їх активність у навчальному процесі, сприяє збагаченню теорії й практики науки та інноваційному розв`язанню педагогічних завдань, є потужним засобом підготовки компетентних фахівців.

Науково-дослідницька робота студентів у межах навчального плану та програм психолого-педагогічних і фахових дисциплін є обов’язковою для кожного студента й охоплює майже всі форми навчально-виховного процесу (написання доповідей, статей, рефератів, виконання лабораторних робіт та завдань дослідницького характеру, підготовка та захист курсових і дипломних робіт тощо).

У рефераті описано шляхи використання вебінар орієнтованих платформ як засобу науково-дослідних робіт студентів. Досліджена педагогічна складова вебінарів, а саме – методика забезпечення інтерактивності вебінарів.

Представлені матеріали допоможуть студенту окреслити стратегію наукового пошуку, вибрати актуальну проблему науково-дослідної роботи відповідно до характеру педагогічної діяльності, наукових інтересів та індивідуальних можливостей, оскільки у рефераті представлена характеристика різних форм науково-дослідницької роботи, методики та засоби самостійного наукового дослідження.

1.Основні види науково-дослідної роботи студентів під час вивчення курсу педагогіки початкової школи
В умовах сьогодення актуальності набуває проблема дослідницької підготовки студентів, одним із провідних завдань якої стає формування відповідних умінь у майбутніх педагогів.

Потрібно визначити та проаналізувати шляхи удосконалення організації науково-дослідної роботи майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки.

Реалізація цих уявлень і методологічних позицій стає необхідною умовою для успішного планування і організації фундаментальних і прикладних досліджень, орієнтованих на інноваційну розробку й чітку, обґрунтовану взаємодію фундаментального і прикладного знання, яка складає надійну наукову базу розвитку соціокультурних і духовноморальних основ організації науково-дослідної роботи студентської молоді у процесі професійної підготовки.

Принцип науковості побудовано на діалектикоматеріалістичній основі, відображаючи основні структурні елементи науки: знання, методи, цінності. Зазначені елементи, в широкому розумінні, й характеризують зміст науково-дослідної роботи студентів. Тому що інтенційна спрямованість науково-дослідної роботи передбачає формування різних умінь. Наприклад, таких як:

- медіаосвітніх: збирати та систематизувати наукову інформацію;

переводити інформацію з однієї знакової системи в іншу; трансформувати

інформацію, видозмінюючи її обсяг, форму, носій, виходячи з комунікативної взаємодії та особливостей аудиторії;

- дослідницьких: розробляти програми досліджень, застосовувати необхідні діагностичні методики, аналізувати та інтерпретувати отримані дані, представляти результати дослідження у варіативних формах, опановувати

методи статистичної обробки отриманих в ході дослідження даних;

- комунікативних: набувати досвіду ведення наукової дискусії,

опановувати жанрову специфіку публічних виступів тощо [8, с. 274].

Науковість навчання і змісту освіти взагалі, й посилення впливу принципу науковості в процесі організації НДРС, зокрема, як його компонента передбачає формування у студентської молоді як системи знань, так і діалектичного мислення, тому „до характеристики змісту освіти має входити ще один компонент, який би передбачав умови для розвитку діалектичного мислення студентів”, – наголошується в роботі [5, с. 120].

Найвиразніше зазначені закономірності, на нашу думку, сформульовано знаним українським педагогом-гуманістом С. Гончаренко. Так, на позиції співвідношення фундаментального і прикладного знання вибудувалась його теорія. У статті „Про фундаментальні і прикладні педагогічні дослідження, або „Не споруджують освіту на піску”, автор глибоко переконує нас у тому, що стратегічним питанням сучасної наукової політики держави є питання про оптимізацію співвідношення фундаментальних і прикладних досліджень у цілісному процесі наукового пізнання. Академік зауважує, що фундаментальна наука несе з собою дух дослідження, пошуків людини, яка шукає відповіді на питання „як і чому”, намагається розв’язати нерозв’язані завдання, відшукати нові закони Природи. „Просто необхідно підтримувати і культивувати цей дух новаторства, тому що він потрібен і для прикладних наук”, – акцентує С. Гончаренко [3, с. 2].

При професійній підготовці майбутніх фахівців важливо також враховувати специфіку діяльності учителя, який зазвичай застосовує наукові дослідження у творчих умовах. Саме питанню взаємозалежності та комплексності змісту науково-дослідної роботи студентів та професійної підготовки присвячений даний принцип [4].

Науково-дослідницька робота студентів закладу вищої освіти є одним із напрямів їх самостійної роботи, важливим чинником та складовою професійної підготовки висококваліфікованих спеціалістів, що передбачає

ознайомлення з методологією і методикою дослідження, озброєння вміннями творчого підходу до дослідження певних наукових проблем, а також систематичну участь у дослідницькій діяльності.

Реалізована в комплексі науково-дослідницька діяльність студентів забезпечує розв'язання таких завдань:

•формування наукового світогляду;

•оволодіння методологією і методами наукового дослідження;

•розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей у розв'язанні практичних завдань;

•прищеплення навичок самостійної науково-дослідницької діяльності;

•розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоретичні знання у практичній роботі;

•залучення до розв'язання наукових проблем, що мають суттєве значення для науки і практики;

•постійне оновлення і вдосконалення своїх знань;

•розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця тощо.

У закладі вищої освіти функціонують два основних види науково-дослідницької роботи студентів: навчальна науководослідницька робота, передбачена навчальними планами, і науково-дослідницька робота студентів, яка здійснюється під керівництвом професорсько-викладацького складу. Навчальна науково-дослідницька робота студентів у межах навчального процесу є обов'язковою для кожного і охоплює майже всі форми навчальної роботи:

•написання рефератів з конкретної теми у процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу, фундаментальних і професійно орієнтованих, спеціальних дисциплін, курсів спеціалізації та за вибором;

• виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, які містять елементи проблемного пошуку;

• виконання нетипових завдань дослідницького характеру під час різних видів практики, індивідуальних завдань;

• розроблення методичних матеріалів з використанням дослідницьких методів (спостереження, анкетування, бесіда, соціометрія тощо);

•підготовка та захист курсових і дипломних робіт, пов'язаних із проблематикою досліджень кафедр.

Протягом навчання у закладі вищої освіти студенти виконують різні за своїм характером, рівнем складності та змістом форми науково-дослідницької роботи:

• добір та аналіз наукової літератури;

• систематизація матеріалів, опрацювання та укладання бібліографії наукових джерел;

• підготовка наукових доповідей, повідомлень і рефератів;

• написання наукових тез і статей;

• аналіз мікродосліджень з проблем виховання чи навчання суб’єктів навчально-виховного процесу;

• методичні розробки з актуальних питань професійно-педагогічної діяльності;

• наукові звіти про виконання елементів досліджень під час педагогічної практики;

• курсові, дипломні роботи тощо.

Робота з науковою літературою та іншими джерелами інформації є первинним науковим пошуком. Починаючи наукову розробку, студент зобов’язаний ознайомитись із станом інформації щодо даного питання, врахувати та максимально використати проведені раніше дослідження. У процесі підготовки оглядів та реферування студенти складають бібліографічний перелік використаної літератури за темою дослідження.

Найпростішою формою наукової роботи є реферат (лат. повідомляю): короткий виклад головного змісту певної роботи чи узагальнення ряду праць, які розкривають визначену тему; доповідь, заснована на огляді споріднених літературних чи наукових джерел; короткий виклад у письмовому вигляді або в формі прилюдної доповіді змісту наукової праці, літератури за

темою. Оглядовий реферат містить огляд і аналіз певного кола наукових джерел, а пошуковий – відображає певну інформацію і має елементи самостійного пошуку.

Вимоги до захисту реферату:

▪ повідомлення основного змісту реферату (до 10 хв.) повинно сприяти глибокому осмисленню сутності проблеми, розкриттю головних, найбільш важливих, положень;

▪ вільне володіння матеріалом, використання різноманітних форм наочності;

▪ неприпустимість дослівного зачитування реферату;

▪ попереднє ознайомлення зі змістом реферату опонентів є важливою умовою змістовного обговорення;

▪ обговорення, під час якого висловлюються різні точки зору, відбувається обмін думками, дається оцінка значущості поданого матеріалу.

Доповідь – це усний виклад самостійно опрацьованої теми за навчальними посібниками, спеціальною літературою та іншими джерелами. Різновидом доповідей є невеликі (3-5 хв.) повідомлення про найцікавіші факти в певній галузі.

Метою наукової доповіді є формування у студентів вміння пов'язувати теорію з практикою, користуватися літературою, статистичними даними, популярно викладати складні питання, триматися перед аудиторією. Студенти отримують завдання викласти сутність певного питання, прокоментувати конкретну думку, подію, факт, дати їм оцінку.

Заслуховування доповідей відбувається під час навчальних занять (не більше двох); на засіданнях науково-практичних семінарів, під час різного роду конференцій, круглих столів, зустрічей з відомими людьми, науковцями; захистів наукових, творчих робіт.

Наукова стаття – одна з форм представлення науководослідницької роботи студентів та її результатів. Наукова стаття має бути результатом активної творчої самостійності та ініціативи студента. Джерелом для її

написання можуть стати матеріали, зібрані під час:

▪ роботи над рефератом, курсовою або дипломною роботою;

▪ глибокого вивчення, творчого осмислення та систематизації

загальнопедагогічних, психологічних, спеціальних знань;

▪ поповнення знань та умінь у процесі розв’язання визначеної проблеми;

▪ проведення експериментального пошуку [1, с. 13].

В. Сухомлинський у багатьох своїх працях відзначав, що педагогічна діяльність неможлива без елементу дослідження, бо вже за своєю логікою та філософською основою вона має творчий характер. На думку відомого педагога, кожна людська індивідуальність, з якою має справу вчитель, – це певною мірою, своєрідний, неповторний світ думок, почуттів, інтересів [9, с. 471].

Посилення уваги до індивідуалізації науково-дослідницької діяльності студента пов’язано також з підвищенням вимог, що висуваються до сучасного вчителя: він повинен бути здатний не тільки аналізувати свою педагогічну діяльність, але й планувати, прогнозувати, конструювати її [10].

Отже, якість професійної підготовки майбутнього вчителя, яка будується на засадах дослідницького підходу, визначається високою професійною культурою життя, постійним прагненням до творчого самовиявлення та розкриття наукового потенціалу особистості.

2. Найбільш ефективні форми науково-дослідницької роботи студентів

Серед значущих джерел впливу на особистість майбутнього вчителя початкових класів ми виокремлюємо науково-дослідну роботу студентів як важливий компонент у цілісній системі освітнього середовища. Науково-дослідна робота студентів є однією з найважливіших форм навчального процесу.

Наукові лабораторії і гуртки, студентські наукові товариства і конференції, участь у педагогічних вебінарах усе це дозволяє студенту почати повноцінну наукову працю, знайти однодумців, з якими можна порадитися і поділитися результатами своїх досліджень. Так чи інакше, дослідницькою роботою займаються всі студенти ВНЗ. Написання рефератів, курсових, дипломних та магістерських робіт неможливо без проведення будь-яких, нехай найпростіших досліджень.

Майбутній педагог, витрачаючи свій власний час, розвиває такі важливі для майбутнього дослідника якості, як творче мислення, відповідальність і уміння відстоювати свою точку зору, здійснювати аналіз, узагальнення, систематизацію фактів.

Дослідницька робота поза вимогами навчальних планів. Така форма НДРС є найбільш ефективною для розвитку дослідницьких і наукових здібностей у студентів. Це легко пояснити - якщо студент за рахунок вільного часу готовий займатися питаннями будь-якої дисципліни, то знімається одна з головних проблем викладача, а саме: мотивація студента до занять. Студент уже настільки підготовлений, що працювати з ним можна не як з учнем, а як з молодшим колегою. Тобто студент із посудини, яку варто наповнити інформацією, перетворюється в її джерело [6].

Науково-дослідна робота студентів поза навчальним процесом є одним з найважливіших засобів формування висококваліфікованого спеціаліста. Вона передбачає участь у роботі: предметних наукових гуртків;

проблемних груп, секцій, лабораторій; участь у виконанні держбюджетних або госпрозрахункових наукових робіт; проведення досліджень у межах творчої співпраці кафедр, факультетів; роботу в студентських інформаційно-аналітичних і культурологічних центрах, перекладацьких бюро; рекламну, лекторську діяльність; написання статей, тез, доповідей, інших публікацій.

Предметний науковий гурток як форма НДРС найчастіше використовується в роботі зі студентами молодших курсів. Члени наукового гуртка готують доповіді і реферати. Згодом їх заслуховують на засіданнях гуртка чи науковій конференції. Членами гуртка можуть бути студенти групи, курсу, факультету, всього навчального закладу. Останній варіант найчастіше стосується гуртків, які вивчають проблеми суспільних і гуманітарних наук, тому що в технічних і природничих гуртках наукові дослідження студента п'ятого курсу будуть малозрозумілі студентам першого, що спричинить втрату інтересу до гуртка.

Для успішного функціонування і результативної діяльності наукових студентських гуртків необхідне дотримання таких основних організаційних принципів: доцільність, добровільність, плановість, реальність тематики, різноманітність методів роботи, стабільність складу, врахування інтересів і можливостей студентів, висока наукова кваліфікація і зацікавленість викладача, спадкоємність і формування традицій в роботі, стимулювання, високий ідейно-теоретичний рівень.

Діяльність студентів у проблемних групах має багато спільного із роботою в наукових гуртках. Вона може об'єднувати студентів різних курсів і факультетів вищого навчального закладу. Об'єктом наукового дослідження може бути проблема, якою займається науковий керівник цієї групи. Перевагою такої форми НДРС є можливість дослідження обраної теми значно глибше і різнобічніше. Проблемні групи організовують зустрічі з людьми, що стикаються з проблемами, обраними групою для наукових пошуків.

На наукових конференціях молоді дослідники виступають із результатами своєї наукової роботи. Це змушує їх ретельно готувати виступ, формує ораторські здібності. Кожний студент має змогу оцінити свою роботу на тлі інших і зробити відповідні висновки. Оскільки на конференціях, як правило, відбувається творче обговорення доповідей, то кожен доповідач може почерпнути оригінальні думки, ідеї.

Науково-практичні конференції спрямовані на обговорення шляхів розв'язання практичних завдань. Часто їх проводять поза стінами вищого навчального закладу, на території заводу, фабрики, фермерського господарства, школи. Наприклад, науково-практична конференція може проводитися за результатами літньої практики студентів, на якій вони зіткнулися з певними проблемами і за допомогою працівників підприємства і викладачів можуть знайти шлях до їх подолання. Такі конференції сприяють встановленню тісних зв'язків між вищим навчальним закладом і підприємствами, а також формують вміння у студентів застосовувати теорію на практиці.

Художньо-творча діяльність студентів здійснюється практично в усіх вищих навчальних закладах, особливо в музичних, театральних, на творчих факультетах інститутів культури, в таких формах: робота у творчих секціях і студіях (літературній, композиції, режисури, скульптури та ін.); участь у концертах, конкурсах, виставках на рівні ВНЗ, регіональному, всеукраїнському та міжнародному рівнях; виступи на радіо, телебаченні, в пресі; розроблення сценаріїв, підготовка і показ спектаклів, шоу-програм, тематичних вечорів тощо.

Дипломна робота є підсумком навчальної та науково- практичної діяльності студента за період навчання у ВНЗ. Це комплексна форма контролю досягнутого студентом кваліфікаційного рівня, яка відповідає позиціям професіограми спеціаліста певного профілю.

Магістерська робота є завершеним самостійним дослідженням, у якому висунуті для публічного захисту наукові положення є свідченням достатнього науково- теоретичного і науково-практичного рівня, уміння творчо використовувати сучасні методи досліджень.

Доповідь – це усний виклад самостійно опрацьованої теми за навчальними посібниками, спеціальною літературою та іншими джерелами. Різновидом доповідей є невеликі (3–5 хв.) повідомлення про найцікавіші факти в даній галузі.

Метою наукової доповіді є формування у студентів вміння пов'язувати теорію з практикою, користуватися літературою, статистичними даними, популярно викладати складні питання, триматися перед аудиторією. Студенти отримують також завдання виступити із запитаннями, коментарями до доповіді, а згодом оцінити її. Досконалі доповіді подаються на конкурси студентських робіт.

Отже, організація навчально-дослідної роботи студентів є важливим чинником підвищення ефективної професійної підготовки майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі передусім тому, що передбачає індивідуалізацію навчання, дає змогу реалізовувати особистісно орієнтоване навчання, розширює обсяг знань, умінь та навичок студентів, сприяє формуванню активності, ініціативи, допитливості, розвиває творче мислення, спонукає до самостійних пошуків [ 2 ].

3. Вебінар як засіб науково-дослідних робіт студентів
Cучасні інформаційно-комунікаційні технології дозволяють створювати потужні освітні електронні середовища, які швидко розвиваються, стираючи межі між традиційним формальним і неформальним навчанням. Правильно організоване використання створених освітніх середовищ спонукає науково-педагогічних працівників шукати і знаходити інноваційні методи навчальної, наукової діяльності, що мотивуватимуть їх до пізнавальної діяльності, розвивати у студентів навички самостійного навчання.

Одночасно, процес інформатизації освіти акцентує і змінює вимоги до інформаційно-комунікаційної компетентності (ІКК) самих педагогів, які розробляють навчальні матеріали нового зразка, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

У той час стрімке зростання розмаїття ІКТ й усвідомлення їх потенціалу в освіті дорослих і поява чисельних відкритих освітніх ресурсів дозволяють все активніше впроваджувати в систему навчально-дослідної роботи студентів ІКТ для здійснення змішаного навчання, що передбачає, зокрема дистанційне навчання.

Сучасні ІКТ (блоги, вікітехнології, вебінари) дозволяють реалізувати науково-дослідну роботу, використовуючи в режимі реального часу комунікацію, співпрацю та рефлексію, упроваджувати інноваційні педагогічні технології.

Вебінар (від англ. web+seminar, webinar) – це технологія, яка забезпечує проведення інтерактивних навчальних заходів у синхронному режимі і надає інструменти для дистанційної спільної роботи учасників. Для організації вебінару використовуються технології відеоконференції, інтернеттелефонії та ін. Своєї популярності вебінари набули з упровадженням дистанційної форми навчання, оскільки вони дозволяють повною мірою відтворити навчальний процес так, що його учасники можуть фізично знаходитися в різних місцях, а їх взаємодія забезпечується завдяки активному застосуванню засобів аудіо- і відеообміну даними і спільної роботи з різноманітними об’єктами.

Вебінари відносяться до тієї технології, яка легко поєднується з різними організаційними формами і методами навчання. Під час проведення вебінару ведучий надає слухачам навчальний матеріал, вправи, відповідає на запитання аудиторії, організує спільну роботу над завданням чи проблемою, ініціює обговорення її, оцінює рівень засвоєння знань тощо, через віртуальне спілкування в реальному часі [11].

Одним із напрямів використання вебінарів є дистанційне навчання і підвищення кваліфікації. Дистанційне навчання – це технологія, що базується на принципах відкритого навчання, широко використовує комп'ютерні навчальні програми різного призначення і створює за допомогою сучасних телекомунікацій інформаційне освітнє середовище для доставки навчального матеріалу, співпраці та спілкування. У дистанційному навчанні передбачається використання різних форм спілкування: асинхронне і синхронне спілкування. Асинхронне спілкування реалізується шляхом відправлення електронних повідомлень, списків розсилань та участю у форумах.

Синхронне спілкування реалізується за допомогою чату в режимі реального часу. Спілкування відрізняється від звичайного інформаційного обміну (пересилання даних), оскільки воно передбачає виникнення емоційних відношень і висловлення особистої думки тих, хто спілкується. Важливою педагогічною складовою в організації і проведенні вебінарів є забезпечення інтерактивності й постійного взаємозв’язку з учасниками, їх спілкування в режимі реального часу. Вибір цих можливостей обумовлений вибором відповідного програмного забезпечення (вебінар орієнтовані платформи), яке буде використовуватися для його організації. Інтерактивність вебінару може бути забезпечена різними методами: он-лайн опитування учасників, візуалізація обговорення, можливість конспектування під час вебінару і задавати запитання, обмін файлами та функція запису і поширення змісту вебінару [7].

Використання вебінарів для науково-дослідної роботи студентів дозволяє отримати такі переваги, які відображені у табл.

Переваги використання вебінарів

Організатор вебінару	Слухач вебінару
Немає потреби у фізичній присутності на семінарі	Немає потреби у фізичній присутності на семінар
Відсутність часових обмежень. Наявний запис дозволяє оптимізувати робочий час	Відсутність часових обмежень. Наявний запис дозволяє оптимізувати робочий час
Створення власного портфоліо електронних освітніх ресурсів, бази освітніх вебінарів	Створення бази освітніх вебінарів, переглянути які можна у будь-який час
Широкі можливості забезпечення інтерактивності вебінару, можливість контролю дій учасників протягом всього вебінару в режимі он-лайн	Можливість робити власні нотатки під час вебінару
Вебінар є готовим електронним продуктом, який може бути результатом спільної діяльності викладача і слухача курсів	Вебінар є готовим електронним продуктом, який може бути результатом спільної діяльності викладача і студентів

ВИСНОВКИ

Отже, організація навчально-дослідної роботи студентів є важливим чинником підвищення ефективної професійної підготовки майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі передусім тому, що передбачає індивідуалізацію навчання, дає змогу реалізовувати особистісно орієнтоване навчання.

Дослідницька діяльність студентів у процесі вивчення педагогічних курсів спрямована на отримання нових знань про педагогічну дійсність, пошук і розв’язання проблем виховного характеру та навчально-пізнавальної діяльності, тобто передбачає взаємодію суб’єкта цієї діяльності з об’єктами оточуючої дійсності з метою виявлення проблеми і розробки плану здійснення дослідження, пошуку засобів розв’язання дослідницько-пізнавальних завдань та перевірки його результатів.

Найбільш ефективні форми науково-дослідницької роботи студентів це: реферат, доповідь, науковий гурток, проблемні групи, наукові конференції, вебінари та курси.

Тематика завдань дослідницької роботи студентів повинна відповідати завданням навчальної дисципліни, тісно пов'язуватися з практичними потребами фаху та відображати реальні проблеми педагогічної дійсності. Серед таких, зокрема, професійна спрямованість суб’єктів навчання; пізнавальні інтереси учнів; організаційно-педагогічні умови розвитку особистості; формування моральних якостей у суб’єктів навчання і виховання; взаємини в академічному колективі; ставлення особистості до власного здоров’я; громадянська активність учнів; вивчення здібностей суб’єктів навчання та створення умов для їх розвитку тощо.

Сучасні ІКТ призводять до появи макро-трендів, створення потужних освітніх електронних середовищ, які досить швидко розвиваються, стираючи межі між формальним і неформальним навчанням, що, у свою чергу, змушує спонукати викладачів вишів шукати та знаходити інноваційні методи навчальної і наукової діяльності.

З метою раціонального використання ресурсів ІКТ для науково-дослідних робіт студентів, на наш погляд, доцільно використовувати вебінар орієнтовані платформи, які орієнтовані на взаємодію її користувачів у процесі вирішення завдань. Запровадження організації дистанційного навчання з використанням вебінарів оптимізує роботу студентів і дозволить швидко та якісно опрацювати навчальний матеріал.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антонова О. Є. - Методика організації науково-педагогічних досліджень: метод. посібник / укл. : О. Є. Антонова, В. М. Єремєєва, Н. М. Мирончук. – Житомир, 2018. – 76 с.

2. Види і форми науково-дослідної роботи студентів // режим доступу: https://pidru4niki.com/70158/pedagogika/vidi_formi_naukovo-doslidnoyi_roboti_studentiv

3. Гончаренко С. Про фундаментальні і прикладні педагогічні дослідження, або „Не споруджують освіту на піску” / С. Гончаренко // Шлях освіти. – № 2 (56). – 2010. – С. 2 – 10.

4. Голуб Т. П. Інтеракція змісту науково-дослідницької роботи студентів і якості вищої технічної освіти / Т.П. Голуб // Наука і освіта : наук.-практ. журн. Півд. наук. Центру АПН України. – 2011. – № 6 (Педагогіка). – С. 51 – 54.

5. Зоріна Л. Я. Дидактичні засади формування системності знань старшокласників / Л. Я. Зоріна. - М.: Педагогіка, 1978. - 128 с.

6. Мельник Ірина - НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЯК КОМПОНЕНТ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ // режим доступу: https://library.udpu.edu.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/21/visnuk_14.pdf

7. Морзе Н.В., А.Б.Кочарян, Л.О.Варченко-Троценко,2014. ВЕБІНАРИ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ // режим доступу: file:///C:/Users/Diana/Documents/N_Morze_A_Kocharian_L_Varchenko_ITZN_42_NDLIO.pdf

8. Романова М. А. Дослідницька діяльність студента як основа розвитку його психолого-педагогічного потенціалу/М. А. Романова// Вектор науки ТГУ. - 2011. - № 3 (6). - С. 274 - 276.

9. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором // Вибрані твори в 5 т. / В.О. Сухомлинський. – К. : Рад. шк., 1977. – Т. 4. – С. 599.

10. Сущенко Л. О. Шляхи удосконалення організації науково-дослідної роботи майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки / Л. О. Сущенко. // Науковий вісник Донбасу. - 2012. - № 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvd_2012_4_41.

11. Treion Muller, Matthew Murdoch. The Webinar manifesto [Електронний ресурс]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу : http://eds.b.ebscohost.com/eds/detail/detail?vid=2&sid=7a5009a0-f805-4a8f-882c11440de0e274%40sessionmgr110&hid=115&bdata=JnNpdGU9ZWRzLWxpdmUmc2NvcGU9c2l0ZQ% 3d%3d#db=cat00362a&AN=neos.6245244. – Загол. з титулу екрану. – Мова: англ.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас