МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний технічний університет
«Харківський політехнічний інститут»
Кафедра «Фізичне виховання»
Реферат
з дисципліни «Фізичне виховання»
Тема: «Складові харчових продуктів і їх значення для організму»
Виконала студентка групи
Перевірив викладач
Харків 2021
План:
Вступ.
Основна частина:
Основні поняття, що стосуються харчування.
Склад харчових продуктів та іх вплив на організм:
Неорганічні речовини:
вода,
мінеральні речовини.
Органічні речовини:
білки,
жири,
вуглеводи,
вітаміни.
Висновки.
Список літератури.
Вступ
Їжа - один із компонентів, без яких неможливе життя людини. Але не будь яка їжа буде добре сприяти на наш організм. Для високої фізичної, психологічної, розумової працездатності, збереженню здоров’я, збільшення тривалості життя, досягнення гармонії зі своїм тілом необхідно дотримуватися правильного харчування. При неправильному харчуванні діти погано ростуть і розвиваються, дорослі часто хворіють, швидко втомлюються, непродуктивно працюють, передчасно старіють.
Здорове харчування - це харчування, яке забезпечує ріст, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, що сприяє зміцненню її здоров'я та профілактиці захворювань. Щоб зрозуміти, що з себе являє правильне харчування, треба досконально розібратися в складових харчових продуктів та впливу кожного на організм людини. У значної частини населення відзначається недостатня обізнаність про принципи здорового харчування. Тому вивчення основ раціонального харчування абсолютно необхідно для зміцнення здоров'я населення і підвищення культури харчування.
Актуальність: на сьогодні люди віддають перевагу кафе с фаст-фудом, напівфабрикатам, їжі швидкого приготування, адже це економить час та гроші. Але економія цих двох речей призводить до погіршення здоров’я та загальному почутті. Тож у наш час особливо важливо проінформувати населення важливість правильного харчування.
Мета: вивчити складові харчових продуктів та їх значення для організму людини, на основі чого зрозуміти, яким повинне бути правильне харчування.
Завдання дослідження:
Вивчити основні поняття, що стосуються харчування,
Дізнатися про склад харчових продуктів,
Розглянути поняття харчової, енергетичної, біологічної цінностей складових харчових продуктів,
Детально розібрати функції в організмі людини кожних компонентів харчових продуктів.
Основна частина
Основні поняття, що стосуються харчування
Харчування – сукупність процесів, пов’язаних зі споживанням і засвоєнням в організмі харчових речовин, необхідних для енергетичних, пластичних цілей і регуляції функціональної діяльності.
Процеси в організмі людини, що відбуваються завдяки харчуванню:
Будування і безперервне оновлення клітин та тканин;
Надходження енергії для заповнення енерговитрат організму;
Надходження речовин, у тому числі утворюються ферменти, гормони і інші регулятори обмінних процесів.
Функції харчування:
Забезпечення росту та розвитку зростаючого організму;
Формування високого рівня здоров’я;
Відновлення працездатності;
Збільшення тривалості життя;
Зменшення рівня аліментарних захворювань – захворювань, що зумовлені нестачею або надлишком необхідних для життєдіяльності харчових речовин, недостатньою або надлишковою цінністю їжі.
Сприяння захисту населення від впливу несприятливих виробничих та екологічних умов;
Сприяння одужанню та профілактиці рецидивів захворювань.
Раціональне харчування – це своєчасне постачання організму їжею, що містить життєво важливі для нього поживні речовини в оптимальних кількостях з урахуванням характеру праці людини і його індивідуальних особливостей: віку, статі, зросту, ваги і т.п.
Принципи раціонального харчування:
принцип кількісної повноцінності (відповідність енергетичної цінності раціону молоді та дорослих осіб енерговитратам організму,
принцип якісної повноцінності (харчування збагачено нутрієнтами, що необхідні для пластичних цілей та регуляції фізіологічних функцій),
принцип збалансованості (вміст нутрієнтів в харчуванні збалансований),
принцип оптимальності (дотримання режиму харчування),
принцип адекватності (відповідність хімічного складу їжі, її засвоєння та перетравлювання метаболічним процесам людини),
принцип задоволення,
принцип безпечності.
Склад харчових продуктів та види їх цінностей
Складовими елементами їжі є поживні речовини. Ці речовини поділять на дві групи: органічні та неорганічні або мінеральні.
Неорганічні (мінеральні) речовини:
вода,
макроелементи,
мікроелементи.
Органічні речовини:
білки,
вуглеводи,
жири,
вітаміни,
ферменти.
Серед них є речовини, що визначають харчову, в тому числі енергетичну та біологічну, цінність, беруть участь у формуванні структури, смаку, аромату, та кольору харчових продуктів.
Харчова цінність – поняття, що відображає всю повноту корисних властивостей харчового продукту, включаючи ступінь забезпечення фізіологічних потреб людини в основних харчових речовинах, енергію, органолептичні властивості. Характеризується хімічним складом харчового продукту з урахуванням його споживання в загальноприйнятій кількості.
Енергетична цінність характеризує ту долю енергії, що може бути визволена з харчових продуктів в процесі біологічного окиснення та використовуватися для забезпечення фізіологічних функцій організму. Їжа є єдиним джерелом енергії людини.
Кількість енергії, що виділяється при засвоєнні організмом харчових продуктів, називається калорійністю.
Біологічна цінність – визначається головним чином наявністю в харчових продуктах незамінних факторів харчування, що не синтезуються в організмі або синтезуються в обмеженій кількості і з малою швидкістю. До основних незамінних компонентів їжі відносять 8-10 амінокислоти, 3-5 поліненасичених жирних кислот, усі вітаміни, більшість мінеральних речовин, а також природні фізіологічні речовини високої біологічної активності: фосфоліпіди, білково-лецитинові та глюкопротеїнові комплекси.
Неорганічні речовини
В харчовій сировині та продуктах харчування тваринного і рослинного походження поряд з органічними речовинами містяться мінеральні (неорганічні) речовини, до яких відносяться вода і мінеральні елементи. Мінеральні речовини не мають енергетичної цінності, але мають виключно важливе значення в обмінних процесах організму людини і тому повинні надходити з їжею відповідно до фізіологічної потреби.
Вода
Вода та продукти її дисоціації (водневі і гідроксильні іони) є важливими факторами, що визначають структуру і біологічні властивості білків, нуклеїнових кислот, ліпідів, а також мембран і інших клітинних органел. Вода відрізняється високою реакційною здатністю, володіє незвичайними властивостями и дуже сильно відрізняється як в хімічному, так фізичному відношенні від більшості інших рідин.
Організм людини на 2/3 складається з води, при цьому в різних частинах и органах міститься неоднакова її кількість. При введенні в харчовий раціон необхідної кількості рідини забезпечується належний обсяг їжі, що створює відчуття насичення.
Функції води в організмі людини складають:
участь у реакціях гідролізу харчових речовин;
розчинення органічних та неорганічних речовин;
транспортування цих речовин в організмі;
виведення відходи процесів обміну з клітин організму;
є дисперсною середою для крові, протоплазми клітин і т.п.;
служить мастильним матеріалом і суглобах та місцях зіткнення різних частин організму.
Питний режим – раціональний порядок споживання води протягом доби. Допомагає регулювати водно-сольовий обмін, пов’язаний з режимом харчування. Встановлюється з урахуванням віку, фізичної активності і умов праці, особливостей харчування, кліматичних і інших факторів. Питна норма – це мінімально необхідна для організму добова кількість води, при якій не порушуються процеси його життєдіяльності. Добова потреба в воді в середньому становить 35 – 40 мл на один кілограм маси тіла або близько 2,0-2,5 л.
Мінеральні елементи
Мінеральні елементи діляться на макро- і мікроелементи та входять до складу всіх харчових продуктів в невеликій кількості (0,5 – 0,7% їстівної частини).
Макроелементи – мінеральні елементи, що є в тканинах організму і продуктах харчування в значних кількостях (десятки і сотні міліграм на сто грам продукту). До макроелементів відносяться вуглець, кисень, водень, азот,кальцій, фосфор, калій, сірка, натрій, хлор, магній. Вуглець, кисень, водень, і азот є макроелементами-органогенами і входять до складу основних харчових речовин (білків, жирів, вуглеводів). Разом з водою вони складають близько 96% маси тіла людини, інші з перехованих вище в середньому становлять 4%.
Мікроелементи – мінеральні речовини, що є в продуктах харчування в дуже малих кількостях (одиничні міліграми або ще менше на сто грам продукту). До них належать залізо, цинк, мідь, йод, фтор, кобальт, ванадій, молібден, олово, кремній, та інші елементи, що містяться в кількості менше 0,01%.
Біологічна активність мінеральних речовин:
беруть участь у пластичних процесах, тобто в формуванні більшості ферментних систем;
підтримують хімічний склад крові і беруть участь у побудові складових елементів (наприклад: залізо входить до складу гемоглобіну крові);
нормалізують водно-мінеральний обмін в організмі та підтримують кислотно-лужну рівновагу всіх рідин організму;
впливають на захисні реакції організму, в значній мірі забезпечують його імунітет.
Органічні речовини
Білки
Білки займають провідне місце серед органічних елементів, на їх частку припадає понад 50% сухої маси клітини. Вони виконують найважливіші біологічні функції:
пластична або будівельна (побудова нових клітин і тканин, що забеспечує розвиток організмів, які ростуть; у зрілому віці – відновлення клітин),
енергетична (при спалюванні одного граму білка в організмі виділяється 4 ккал (17кДж) теплової енергії),
моторна (будь-які форми руху в живому організмі здійснюються білковими структурами),
каталітична (білки-ферменти виступають каталізаторами майже для всіх біохімічних реакцій в організмі),
транспортна (гемоглобін транспортує кисень від легень до органів і тканин, інші білки крові транспортують ліпіди, залізо, кальцій, стероїдні гормони тощо),
захисна (антитіла та система комплементу (найважливіші фактори формування імунітету) є білками),
гормональна (низка гормонів за своєю будовою належать до білків або до певних пептидів),
запасна (живі організми здатні утворювати запасні відкладання білків, білки насіння рослин, білок яєць тощо),
опірна (сухожилки, суглоби, кістки скелета, які виконують в організмі опірну функцію, здебільшого є білками),
рецепторна (багато білків виконують функцію пізнання та приєднання окремих речовин).
Біологічна цінність білків обумовлена наявністю в них незамінних амінокислот, їх співвідношенням з замінними, розщепленням ферментів в травній системі.
Ліпіди (жири)
Ліпіди (від грецького «ліпосом» - жири) – це велика група нерозчинних у воді органічних речовин, які містяться в продуктах тваринного і рослинного походження. Харчові жири являють собою ефіри гліцерину та вищих карбонових кислот. Біологічна роль харчових жирів обумовлена вмістом в них ессенціальних факторів харчування – поліненасичених жирних кислот та жиророзчинних вітамінів.
Основні функції жирів:
енергетична (при окисненні одного граму виділяється дев’ять ккал (39кДж)),
пластична (жири є структурними елементами клітинних мембран тканин),
захисна (жировий прошарок захищає тіло і внутрішні органи людини від механічних пошкоджень та охолодження),
запасна (жири депонуються і є універсальним джерелом енергії в період недоїдання або голодування),
регуляторна (жири регулюють процеси метаболізму),
є носіями і розчинниками жиророзчинних вітамінів (А, Д, Е, К), поліпшують їх всмоктування в кишечнику,
є носіями смакових і ароматичних речовин, а також виконують роль емульгаторів.
Для фізично малоактивних людей кількість жиру не повинна перевищувати 30% добової потреби енергії. Проте для важкої фізичної праці, при перебуванні в умовах холодного клімату, кількість жиру повинна бути більшою.
Вуглеводи
Вуглеводам в харчуванні належить виключно важлива роль: для людини вони є основним джерелом енергії (при тому такої, що легко утилізується), необхідної для життєдіяльності всіх клітин, тканин, органів, особливо мозку, серця, м’язів.
До складу харчових продуктів входить 4 групи вуглеводів: моносахариди (глюкоза, фруктоза), олігосахариди (дисахариди, трисахариди), полісахариди (крохмаль, глікоген, клітковина, пектинові речовини), мукополісахариди, основу яких складають аміноцукри і галактуронова кислота.
Функції вуглеводів і організмі людини:
енергетична (при змішаному харчуванні вуглеводи забезпечують понад 60% енергетичної цінності харчового раціону, тоді як білки і жири тільки 40%),
пластична (використовуються для синтезу глікогену, амінокислот, жирів, глікопротеїдів, коензимів тощо),
опірна (беруть участь в утворенні оргвнічної частини скелета),
регуляторна (сприяє перистальтиці кишок і тим самим регулює процес травлення їжі),
специфічна (деякі вуглеводні сполуки беруть участь у згортанні крові, визначають антигенну специфічність, зумовлюють відмінність групи крові, беруть участь у проведені нервових імпульсів тощо),
запасна (вуглеводи здатні відкладатися у вигляді глікогену в печінці та м’язах).
Обмін вуглеводів тісно пов’язаний з обміном жирів. Якщо енерговитрати в організмі не компенсуються вуглеводами, то починає використовуватися жир. У той же час, надлишок вуглеводів в організмі може в незначній кількості перетворюватися жири. Обмін вуглеводів тісно пов’язаний з обміном білків: достатнє находження вуглеводів із їжею та їх засвоюваність забезпечують мінімальні витрати білка, а мале їх находження призводить до посиленої витрати і можливого розвитку білкової недостатності.
Вітаміни
Вітаміни являють собою низькомолекулярні органічні речовини, що володіють різноманітною будовою і фізико-хімічними властивостями, що особливо необхідні для нормальної життєдіяльності будь-якого організму і виконують в ньому безпосередньо або у складі більш складних з’єднань каталітичні та регуляторні функції.
Вітаміни поділяють на:
водорозчинні (С, B1, B2, B6, PP, B12, BC, P, B3, H),
жиророзчинні (A, D, E, K),
вітаміноподібні речовини (B4, B8, U, F, N, B13, B15)
Вітамін А необхідний для росту організму, формування кісток, нормального стану шкіри та слизових оболонок.
Вітамін В1 бере активну участь в регулюванні вуглеводного обмін та оказує вплив на нормальний розвиток інших процесів обміну речовин в організмі.
Вітамін В2 сприяє росту та розмноженню, зберігає шкіру, нігті, волоси.
Вітамін В6 необхідний для утворення антитіл та красних кров’яних клітин.
Вітамін В12 перешкоджає появі анемії, збільшує енергію, підтримує нервову систему в здоровому стані, знижує дратівливість, поліпшує концентрацію, пам’ять та рівновагу.
Вітамін РР (або В3) бере участь в початкових етапах біологічного окислення вуглеводів, органічних кислот та інших сполук, підвищує використання в організмі рослинних білків.
Вітамін В5 бере активну участь у процесах енергетичного використання вуглеводів, жирів, білків, а також синтезу гемоглобіну, холестерину, кортизону.
Вітамін В9 – фолієва кислота зв'язана з процесами регулювання вмісту холестерину в сироватці крові, є важливим чинником розмноження клітин, стимулює кровотворну функцію кісткового мозку.
Вітамін С бере участь в перебігу окисно-відновних процесів в організмі, сприяє процесу регенерації тканини, зумовлює еластичність та міцність кров'яних судин, підвищує стійкість до захворювань, холоду, стресу тощо.
Висновки
Ми вивчили складові харчових продуктів та їх значення для організму людини, на основі чого зрозуміли, що правильне харчування – харчування, при якому в організм людини поступають всі життєвонеобхідні складові харчових продуктів у необхідній кількості.
Ми досягли мети дослідження завдяки виконанню його завдань:
вивчили основні поняття, що стосуються харчування,
дізналися про склад харчових продуктів,
розглянули поняття харчової, енергетичної, біологічної цінностей складових харчових продуктів,
детально розібрали функції в організмі людини кожних компонентів харчових продуктів.
Список літератури:
Основи харчування: підручник / М.І. Кручаниця, І.С. Миронюк, Н.В. Розумикова, В.В. Кручаниця, В.В. Брич, В.П. Кіш. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2019. 252 с.
Физиология питания: учебное пособие / Ламажапова, Галина Петровна: Мир науки., 2016. – 146 с.
Пищевая химия: Учеб. пособие. / Колодязная В. С. СПб.: СПбГАХПТ, 1999. 140 с.
Химический состав продуктов. Пищевая ценность: справочник / Ю.Б.Буланов. Тверь: Тверская областная типография, 2005.
Химический состав пищевых продуктов: Том 1 / М.Н. Волгарев, И.М. Скурихин – М.: Книга по Требованию, 2016. – 222 с.
Складові продуктів харчування та їх роль: Стрілецька М.В. Нікополь, Україна.