Бізнес-план студії краси

Ім'я файлу: курсоваяПДРП.docx
Розширення: docx
Розмір: 105кб.
Дата: 01.07.2021
скачати
Пов'язані файли:
2021 курсова р. Бондарчук А..docx
Давиденко.docx
КатунинаКурс.роб2_2.docx

Міністерство освіти і науки України

Одеська національна академія харчових технологій

Факультет технології зерна та зернового бізнесу

Спеціальність 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»

Кафедра управління бізнесом

Курсова робота з дисципліни «ПДРП»

Тема «Бізнес-план студії краси»

Студент Іващенко О.

Керівник Бровкіна Юлія Олексіївна

Оцінка після захисту_________

ОДЕСА – 2020
ЗМІСТ

Вступ

Бізнес-план: призначення та завдання. Розробка бізнес – плану.

1.1 Види бізнес-планів

1.2 Порядок розробки бізнес-плану

1.3 Принципова схема та типова структура бізнес-плану

1.4 Вимоги до укладання бізнес-планів

2. Аналіз ринку

3. Розрахунки

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Кожен підприємець, починаючи свою діяльність, повинен ясно представляти потребу на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсах, джерела їх отримання, вміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів у процесі роботи фірми.

У ринковій економіці підприємці не зможуть домогтися стабільність-ного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати і акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що бізнес-план є робочим інструментом, використовуваним у всіх сферах підприємства. Бізнес-план описує процес функціонування фірми, поки-показують, яким чином її керівники збираються досягти свої цілі і завдання, в першу чергу підвищення прибутковості роботи.

Так як бізнес-план являє собою результат досліджень і організаційної роботи, що має на меті вивчення конкретного напрямку діяльності фірми (продукту або послуг) на певному ринку й у сформованих організаційно-економічних умовах, то метою курсової роботи є складання бізнес-плану конкретного підприємства.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: вивчити теоретичні основи бізнес - планування, розглянути методику розробки бізнес-плану; обґрунтувати економічну доцільність напрямків розвитку фірми.

Об'єкт роботи - бізнес-план студії краси «Odessa top beauty», предмет - по-етапна методика складання проекту за допомогою використання різних коефіцієнтів: рентабельності, ліквідності, чистого приведеного доходу та періоду окупності.

Фінансове планування на підприємстві — це планування фінансових ресурсів і напрямків їх використання з метою забезпечення господарської та фінансової діяльності підприємства. Воно є важливим гарантом розширення кругообігу виробничих фондів, досягнення високої результативності діяльності підприємства, створення умов, які забезпечили б його платоспроможність та фінансову стійкість.

Фінансовим плануванням вирішують завдання:

• забезпечення потреб підприємства фінансовими ресурсами для виробничої та інвестиційної діяльності;

• виконання зобов'язань перед бюджетом, кредитними установами, страховими компаніями і партнерами у бізнесі;

• виявлення можливих внутрішніх фінансових резервів;

• оцінки достатності (збалансування доходів і видатків) фінансових ресурсів для виконання планових завдань;

• здійснення контролю за фінансовим станом підприємства.

Фінансове планування не можна розуміти лише як процес створення планових інструментів, які відображають джерела і напрямки використання фінансових ресурсів за конкретні календарні періоди, якими є баланс доходів і видатків, платіжний календар. Воно включає також розрахунки щодо інвестиційних проектів, реалізація яких приносить прибуток підприємству – інвестору. Програма, яка описує економіко-організаційну сторону такого проекту, називається бізнес-планом. Точно кажучи, сукупність всіх планових розрахунків, які регулюють діяльність будь-якого підприємства, являє собою бізнес-план діяльності підприємства.

Бізнес-план: призначення та завдання. Розробка бізнес – плану.

Сьогодні ринкова система господарювання, на яку переходить Україна, характеризується певним рівнем невизначеності і ризику, проте, це постає на заваді розроблення планів підприємства, які мають працювати за умов ринкової економіки як в Україні, так і в інших країнах світу

Повернення до планування в економічних умовах для багатьох підприємств фактично відбулося примусово, що було пов’язано з необхідністю залучення коштів у вигляді інвестицій та кредитів. А серед вимог інвесторів існує вимога щодо надання підприємством кваліфікованого плану роботи — плану ведення бізнесу, тобто бізнес-плану.

Саме бізнес-план як документ "на продаж" задуму подальшого розвитку підприємства повинен переконати інвесторів, що вкладення коштів в підприємство стане для них ефективним, а кредиторів в тому, що погашення основної суми боргу і виплата процентів по ньому відбуватиметься в зазначений термін. І разом з тим підприємство повинно запевнити їх у тому, що воно вибрало раціональну стратегію розвитку і план буде успішним, тому і заслуговує на підтримку.

Бізнес-план - це поширений в ринковій економіці інструмент менеджменту, основа конкуренто маркетингової, фінансової, матеріально-технічної, кадрової політики ведення власного бізнесу.

Бізнес-план - візитна картка, за якою потенційні партнери з бізнесу оцінюють шанси на успіх підприємницької справи, це мова ведення переговорів із закордонними партнерами та майбутніми інвесторами.

Розробка бізнес-плану є обов’язковою при утворенні нових підприємств, реконструкції діючих, для обґрунтування ефективності інвестицій. Цей документ забезпечує впевненість майбутніх інвесторів у тому, що їхні інвестиції будуть прибутковими.

Нині в Україні необхідність розробки бізнес планів тісно пов’язують з ефективністю приватизації підприємств. Її можна сформулювати як оптимальне співвідношення факторів виробництва. Згідно Державною програмою приватизації головною метою приватизації є зміна відносин власності на засоби виробництва для якісного відтворення та ефективного використання.

У підприємництві бізнес-план замінить звичайне техніко-економічне обґрунтування будь-якого заходу, стане основним критерієм і мірою його суспільної корисності. Підприємництво – це, по суті, процес прийняття рішень, її реалізації та оцінка результатів запланованих дій. Бізнес-план становить основу для прийняття оптимальних рішень. саме це і слід вважати кожному бізнесмену чи підприємцю щоб скласти свій бізнес-план і вдало розпочати діло.

Складанню бізнес-плану передує визначення цілей власного бізнесу загалом і бізнес-плану зокрема. При цьому визначаються ділові загальні й особисті цілі, що є основою оцінки успішного бізнес-плану як особистого успіху підприємця.

Цілі можна розглядати як бажаний стан справ. Як правило спочатку визначаються загальні цілі, потім виділяються специфічні конкретні, що визначають проміжні етапи в досягненні загальної мети.

Для входження в ринок нового підприємства йому потрібні дослідження стану самого ринку і конкретної ринкової ситуації, для того щоб обґрунтувати необхідність реконструкції діючого підприємства, останньому, крім того, слід використати об’єктивні оцінки досягнутих результатів діяльності підприємства.

Бізнес-план охоплює як зовнішні, так і внутрішні цілі. Основна зовнішня ціль полягає в тому, щоб запевнити майбутніх партнерів і кредиторів успіху справи. Головна внутрішня ціль бізнес-плану - бути основою управління підприємницькою діяльністю. Конкретні цілі розкривають зміст і особливості планових заходів, особливості самого підприємства, специфіку його діяльності.

Бізнес-план дає змогу розв'язати цілий ряд завдань, основними серед яких є:

обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку фірми;

розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, насамперед обсягів продажу, прибутку, доходів на капітал;

визначення джерел фінансування обраної стратегії, тобто способів концентрації фінансових ресурсів;

підбір працівників, спроможних реалізувати даний план.

Кожне завдання бізнес-плану може бути розв’язане лише у взаємозв’язку з іншими. Центром бізнес-плану є концентрація фінансових ресурсів. Саме бізнес-план виступає важливим засобом збільшення капіталу компанії. Процес складання плану дає змогу глибоко проаналізувати розпочату справу у всіх деталях. Бізнес-план є основою бізнес-пропозиції у переговорах з майбутніми партнерами, він відіграє важливу роль при комплектуванні основного персоналу фірми.

Підготовка бізнес-плану є процесом, що безперервно повторюється та поновлюється, отже і висновки, які випливають з цього, мають час від часу переглядатися. Фактично процес підготовки бізнес-планує безперервним,

Хоча фірма формально складає новий бізнес-план щорічно, на практиці його виконання контролюється постійно, а уточнення слід вносити якомога частіше, можливо, щоквартально або навіть щомісячно,

Багато в чому бізнес-план для будь-якої фірми стає першим досвідом стратегічного планування. Одночасно бізнес-план є керівництвом до виконання, Він може бути використаний для перевірки ідей керівництвом фірмою та інструмент прогнозування результатів діяльності, План може уточнюватися в міру проведення цих ідей в життя, коли з’ясовується, наскільки точним виявилися його розрахункові показники. Таким чином виникає система раннього оповіщення, яка дає можливість своєчасно вживати заходів щодо вирішення проблем, що виникають,

Фірми, що сформувались, при розробці бізнес-плану мають певні переваги порівняно з компаніями-початківцями, Цифри, які вони використовують для розрахунків, надійно обґрунтовані результатами їхньої діяльності, їхні задуми на майбутнє випливають з їхньої колишньої стратегії, спираючись на успіхи фірми, досвід, набутий на своїх помилках.

Багато з проблем можуть бути вирішені шляхом глибокої проробки планів, Постійне уточнення бізнес-плану з метою приведення його у відповідність до умов, що змінюються, посилює можливість його використання як критерію оцінки фактичних результатів діяльності фірми,

Бізнес-план минулого року може показати, яка із стратегій компанії виявилась ефективною, а яка ні, і наскільки результативним був той чи інший спосіб його реалізації,

Вивчення фактичних результатів роботи порівняно з бізнес-планом надає можливість сильні та слабкі сторони організації, які можна використати, або усунути відхилення наміченого планом від того, що виявилось на практиці,

Бізнес-план може сприяти залученню інвесторів та кредиторів. Перед тим, як ризикувати своїм капіталом, інвестори мають впевнитись у надійності розробки проекту та мати уявлення про його ефективність, Вони мають вивчити бізнес-план перед розглядом можливості капіталовкладень.

Фірми, що працюють у стабільній ситуації та виробляють товар для сталого ринку, при зростанні обсягів виробництва розробляють бізнес-план, спрямований на удосконалення виробництва та пошук шляхів зниження його витрат. Але всі ці фірми постійно розглядають заходи щодо модернізації продукції чи послуг, що виробляються.

Фірми, що виробляють продукцію в умовах постійного ризику, насамперед систематично працюють над освоєнням нових видів продукції, переходом на виробництво товарів нових поколінь та проведенням їхнього життєвого циклу. Якщо фірма, плануючи значне зростання виробництва традиційних продуктів або тих, що освоюються, не має достатніх власних потужностей для їх виробництва, вона може вирішити цю проблему або шляхом залучення капітальних вкладень для створення нових потужностей, або шляхом пошуку партнерів, яким вона передасть виготовлення визначених вузлів, деталей тощо.

Найактивніше у бізнес-план використовується при пошуку інвесторів: нових акціонерів, кредиторів, спонсорських вкладень тощо. допомагає бізнес-план великим підприємцям і фірмам, які збираються розширити бізнес шляхом купівлі пакету акцій існуючої фірми шляхом реорганізації діючої організаційно-виробничої структури.

В Україні бізнес-план може мати найбільше застосування у процесі постприватизаційної діяльності підприємств, особливо в малому та середньому бізнесі. При цьому в основу приватизації може бути закладена ідея конкурсу бізнес-планів покупців підприємств як альтернативних шляхів їх подальшого та успішного найефективнішого функціонування.

Наказом фонду держмайна України від 26. 05. 1995р. Положення про типовий бізнес-план, розроблене відповідно до Державної програми приватизації на 1995 рік та інших нормативно-правових актів, які регламентують процес приватизації. Положення визначає порядок розробки покупцям бізнес-планів і вимоги до них.

Згідно з Положенням бізнес-планом є документ, який містить у собі зобов’язання покупців щодо подальшої експлуатації об’єкта приватизації та обґрунтування можливостей їх виконання відповідно до вимог, що встановлюються Фондом держмайна України.

Сьогодні бізнес-план обов’язково розробляється покупцями у таких випадках:

продаж об’єкта приватизації за некомерційним конкурсом;

продаж контрольного пакету акцій на неконкурентних засадах іноземним інвесторам;

при створенні спільного (за участю держави) підприємства з іноземними інвестиціями.

У бізнес-плані повинна міститися інформація, яка характеризує виробничо-господарську діяльність підприємства за останній рік в цілому та за структурними підрозділами, а також стратегічні напрямки розвитку підприємства на 2, 3, 5- річну перспективу. Заходи та пропозиції, викладені покупцем у бізнес-плані, враховуються в разі підписання договору купівлі-продажу.

Крім цих зовнішніх та внутрішніх функцій бізнес-плану, вся справа бізнесу набуває цілеспрямованості тоді, коли є чітко визначені кінцеві цілі плану, що дозволяє спрямувати енергію та дії підприємців в оптимальне русло.

В умовах ринкової економіки бізнес-план є робочим інструментом, який використовується у всіх галузях підприємництва. Бізнес-план описує процес функціонування фірми, показує, яким чином її керівники мають намір досягти своєї мети, насамперед підвищення прибутковості роботи. Бізнес-план не є сталим документом: він систематично поновлюється, до нього вносяться зміни, обумовлені змінами, що відбуваються всередині фірми, змінами на ринку, в економіці в цілому.

Для того, щоб бізнес-план був прийнятий, він має бути забезпечений необхідними фінансовими ресурсами. При пошуку партнерів, інвесторів і кредиторів добре виконаний та оформлений бізнес-план є найкращою візиткою підприємця: стає можливою стандартизація процесу ознайомлення з підприємством, що дає змогу зекономити час і впорядкувати контакти.

Бізнес-план може бути підготовлений менеджером, підприємцем, фірмою, групою фірм чи консолідованою компанією. При підготовці бізнес-плану необхідно перш за все вияснити яка ж мета буде переслідуватись цією розробкою і постаратись сформувати цю мету в письмовому вигляді. Що ж розуміється під метою?

Мета – це бажаний результат діяльності, що досягається в межах деякого інтервалу часу.

У бізнес-плані мета може бути різною, наприклад:

Вияснити самому степінь реальності досягнення зазначених результатів в завершеному проекті чи технічному рішенні;

Запевнити колег в реальності досягнення визначених якісних та кількісних показників у запропонованому проекті;

Підготувати суспільну думку до проведення акціонування підприємства по запропонованій схемі, яку автор вважає оптимальною;

Для звернення уваги і посилення заінтересованості потенційного інвестора і т. д.

Таким чином, находження мети проекту рівнозначне визначенню проекту і складає важливий етап в розробці концепції проекту. Після знаходження мети проекту приступають пошуку і оцінки альтернативних способів досягнення мети проекту. Отже, при пошуку мети слід відмітити, що вона повинна бути чітко визначена, тобто повинна мати ясний смисл. Результати при досягненні мети повинні бути вимірними, а задані обмеження та вимоги повинні бути виконані. Тобто мета повинна знаходитись в "області допустимих рішень" проекту.

Сам процес визначення мети бізнес-плану розглядається як творчий процес, який можна поділити на такі послідовні групи:

Визначення показників мети;

Визначення можливої мети проекту;

Описання мети.

А взагалі, успіх у світі бізнесу залежить від трьох елементів:

Розуміння загального стану справ на даний момент;

Представлення того рівня, якого треба досягти;

Планування процесу переходу з одного стану в інший.

Бізнес-план дозволяє вирішити ці проблеми. Він включає розробку мети і завдань, які стоять перед підприємцем на перспективу, оцінку даного стану економіки, сильних і слабких сторін виробництва, аналіз ринку і інформацію про клієнтів. В ньому подається оцінка ресурсів, необхідних для досягнення поставленої мети в умовах конкуренції.

Таким чином, бізнес-план, по-перше, може бути використаний для розробки концепції бізнесу, для детального відпрацювання стратегії, для попередження помилок на папері, а не в реальності шляхом детального аналізу маркетингу, фінансів виробничої діяльності компанії.

По-друге бізнес-план є інструментом, за допомогою якого підприємець може оцінити фактичні результати діяльності фірми за визначений період.

По-третє бізнес-план є засобом залучення, або "добування" коштів.

Види бізнес-планів

Бізнес-план – це комплексний плановий документ підприємницької діяльності, в якому передбачені заходи , спрямовані на реалізацію підприємницької ідеї, на одержання прибутку.

Бізнес-план розробляється з метою:

1) техніко-економічного обґрунтування доцільності створення і функціонування підприємства;

2) залучення зовнішніх інвесторів, у тому числі іноземних;

3) для обґрунтування пропозицій щодо доцільності приватизації підприємства.

Бізнес-план розробляється на тривалий термін, найчастіше на 3-5 років, хоча часові рамки бізнес-планування можуть бути значно ширшими.

Бізнес-план є прикладом сполучення перспективного і поточного планування і складається підприємствами у випадках приватизації підприємства, продажу контрольного пакета акцій на неконкурсних умовах іноземним інвесторам, при створені спільних підприємств з участю іноземного капіталу, при отриманні довготермінових кредитів, обґрунтуванні виробництва нових видів продукції тощо.

Бізнес-план розробляється з ув'язкою фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. Значна частина такого плану має юридичний, організацій ний та виробничий характер: обгрунтування організаційно-правової форми підприємства, характеристика продукції, її якості, пакування, організації збуту, ціни продажу і затрат на її виробництво і реалізацію; детально розроблений виробничий план і результати маркетингових досліджень.

Важливою частиною бізнес-плану є фінансовий (поточний) план, котрий узагальнює всі попередні його розділи у вартісному вираженні. В ньому відображені розміри прибутку, податків, обсяги інвестицій, використання власних і залучених коштів, резерв виплати дивідендів (акціонерне товариство), фінансові резерви тощо.

Вимоги до укладання бізнес-планів

Вихідною інформацією при розробці бізнес-плану є:

• інформація про попит на продукцію (послуги) (про ємність ринку, географію ринку, демографічну характеристику потенційних споживачів);

• виробнича інформація (про технологію виготовлення продукції, необхідні виробничі площі, обладнання, сировину, чисельність і кваліфікаційний склад персоналу та ін.);

• фінансова інформація (про необхідні грошові кошти для реалізації проекту, джерела та умови їх одержання).

Поточне планування як складова перспективного планування реалізується через складання підприємствами поточних фінансових планів, в яких узгоджуються дохідні і витратні статті на плановий період. У цих планах деталізуються і застосовуються точніші, порівняно з перспективними планами, методи розрахунків доходів підприємства. Фінансовий план визначає взаємовідносини підприємства з бюджетом, кредитними установами, учасниками проведення спільної діяльності, керуючими і координуючими організаціями та засновниками (акціонерами).

Таким чином, через фінансове планування здійснюється активний вплив фінансів на ведення господарської діяльності. Аналіз виконання фінансового плану дає можливість контролювати всі сторони діяльності підприємства.

На державних підприємствах фінансовий план складається на рік з поквартальною розбивкою за установленою формою.

Фінансовий план державного підприємства (крім казенного) складається з таких розділів:

• джерела формування та надходження коштів;

• приріст актинів підприємства; повернення залучених коштів;

• витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів;

• покриття збитків минулих періодів.

Недержавні підприємства, яким надана самостійність у плануванні, можуть обирати будь-яку іншу форму фінансового планування, яку вони вважають за необхідну для себе. Наприклад, бюджетування.

Бюджетування, як інструмент фінансового планування, в країнах ринкової економіки вважається описом цілей підприємства, визначенням конкретних фінансових та операційних завдань у термінах. Він є кількісним планом діяльності підприємства і виконання програм, які є взаємопов'язаним набором фінансових або натуральних, економічних показників. Бюджети створюють окремі цілісні саморегулюючі системи, кожна з яких відповідає за певний напрямок використання ресурсів і отримання прибутку. Іншими словами, бюджет визнається фінансовим планом та економічним регулятором відносин між структурними підрозділами підприємства та підприємством і зовнішнім середовищем.

Бюджетування передбачає підготовку головного бюджету, що складається з інтегрованих один з одним бюджетів, які відображають різні сторони діяльності підприємства.

Головний бюджет є основою для прогнозування і планування прибутку—основного фінансового ресурсу підприємства. Цей бюджет описує у структурованій формі очікування щодо продажу продукції, витрат та інших фінансових операцій у плановому періоді.

Бюджет капітальних вкладень, який є складовою частиною головного бюджету, передбачає планування амортизаційних відрахувань — власного фінансового ресурсу підприємства.

Укрупнено головний бюджет класифікується за двома категоріями: операційний бюджет (бюджети продажу, виробництва, прямих матеріальних витрат, прямих затрат на працю, виробничих накладних витрат, збутових і адміністративних витрат; прогноз звіту про прибутки і збитки) і фінансовий бюджет (прогноз руху грошових кошті в, прогноз балансового звіту, бюджет капітальних вкладень).

Бюджетування на підприємстві передбачає зв'язок бюджетів із центрами отримання прибутків і фінансової звітності.

Розрахунки, що виконуються у процесі формування бюджету, дозволяють своєчасно і в повному обсязі встановлювати необхідний розмір ресурсів для забезпечення діяльності підприємства, джерел їх надходжень, а також контроль за його виконанням.

Принципова схема та типова структура бізнес-плану

Структура бізнес-плану може відрізнятись залежно від мети його розробки. Для внутрішнього використання розробляється бізнес-план з досить високим ступенем деталізації технІко-економічних показників, а для пред'явлення інвесторам - наводяться найважливіші показники ефективності проекту.

Структура структура-плану, кількість форм та їх зміст не регламентується.

Основними відмінностями між традиційним поточним планом і бізнес-планом є:

- поточний план розробляється в одному варіанті, а бізнес-план – у декількох ;

- поточний план розробляється лише на рік, а бізнес-план на декілька років;

- поточний план розробляється для внутрішнього використання , бізнес-план – для пред’явлення також зовнішнім інвесторам.

Типова структура бізнес-плану:

1. Резюме. Загальний опис проекту, в якому роз’яснюється мета проведення витрат, їх необхідність, характеристика інвестиційного об’єкту.

2. Основна частина. Характеристика товарів, послуг, патентів, ноу-хау, які можуть бути запропоновані ринку, або іншого результату, що досягається після завершення проекту і дає прибуток (наприклад, зниження собівартості продукції, збільшення її надійності, покращення інших якісних характеристик, які можуть збільшити рентабельність продукції). Маркетингова програма, що розробляється з метою дослідження й прогнозування ринку. Сировинна база, експериментальна база, кадрове забезпечення і інші сторони ресурсного забезпечення проекту.

3. Стратегія фінансування. Економічна ефективність. Цей розділ розкриває результати проекту і терміни окупності витрат.

Порядок розробки бізнес-плану

1. Резюме (зведений розділ)

У ньому обґрунтовується необхідність організації нового підприємства, переваги майбутньої продукції порівняно з продукцією потенційних конкурентів, прогнозні обсяги продажу на найближчі роки, виручка від продажу, витрати на виробництво, валовий прибуток і ефективність вкладеного капіталу, термін окупності капіталовкладень. Цей розділ часто називають «міні-бізнес-планом».

2. Основна частина

- Опис товару (послуги), характеристика фірми (характеристика товару, особливості продукції, патенти та свідоцтва, якими захищені ці особливості, зразок товару, орієнтовна ціна на продукцію або витрати на її виробництво, упаковка; характеристика виду і форм діяльності фірми, її репутація, засновники та ін.).

- Аналіз галузі (темпи розвитку галузі, нові продукти галузі, перспективи її розвитку на найближчі роки, вхідні бар'єри, життєвий цикл товару та ін.).

- Аналіз ринку (результати вивчення ринку збуту, дані, що характеризують структуру і сегменти ринку, потенційні споживачі, можливі конкуренти, їх товари, якість продукції, орієнтовні ціни та умови продажу).

- План маркетингу (засади ціноутворення, організація і вартість реклами, канали збуту продукції, форми продажу товару, методи стимулювання продажу та ін.).

- План виробництва (величина виробничих потужностей, умови їх нарощування, умови забезпечення виробництва сировинно-матеріальними ресурсами, види необхідних для виробництва ресурсів, устаткування підприємства, план його закупівель, кооперовані зв'язки із суміжниками, величина витрат на виробництво, організація контролю якості продукції").

- Організаційний план (організаційна схема управління підприємством, професійно-кваліфікаційна характеристика персоналу, форми найму працівників та їх оплата праці, форми стимулювання працівників різних категорій).

- Оцінка ризику і страхування (типи ризиків, джерела ризиків і момент їх виникнення, заходи щодо зменшення ймовірності та масштабів ризику і мінімізації збитків від нього, програма страхування від ризиків).

- Юридичний план (форма власності і статут підприємства, дольова участь партнерів, їх відповідальність; якщо підприємство є акціонерним товариством, то пояснюється розподіл капіталу між акціонерами, тими, хто володіє контрольним пакетом акцій).

- Фінансовий план (прогноз обсягів реалізації, баланс грошових видатків і надходжень, зведений баланс активів і пасивів, графік беззбитковості).

3. Стратегія фінансування. Економічна ефективність.

У цьому розділі обґрунтовується план одержання коштів для організації підприємства, передусім кількість необхідних коштів для організації продажу, вказується, звідки надійдуть ці кошти і в якій формі. Також зазначається період повернення інвесторам вкладеного капіталу та доходу від нього, джерела розширення виробництва тощо.

Аналіз ринку

Салони краси існують досить давно. Ще в минулому столітті представники вищих класів населення відкривали перукарні та барбершопи, диктуючи власні модні тенденції. З того часу концепція салонів постійно розвивається та змінюється. І сьогодні клієнтам пропонують не лише зробити різноманітні зачіски, а й надати ряд інших послуг, таких як масаж, манікюр та педикюр, догляд за обличчям тощо.

На сьогоднішній день салонний бізнес в столиці розвивається стрімкими темпами. Збільшується кількість великих салонів з широким спектром послуг, а також експрес-барів, що пропонують послуги швидкого нігтьового сервісу і стрижок.

Вартість послуг, що надаються салонами краси, складається з витрат на матеріали, зарплату майстра і торгової націнки. Вартість матеріалів розраховується з урахуванням норм витрати на одну процедуру (кількість грамів фарби на довжину волосся, кількість засобу для чищення, шампуню, одноразових витратних матеріалів - серветок, рушників, шапочки т.п.).

Зарплата майстра, який проводить процедуру, закладена у вартість послуги ще при формуванні розцінок прайс-листа в процентному співвідношенні до вартості послуги. Салони преміум класу пропонують більш конкурентні заробітні плати.

Порівняння заробітної плати фахівців індустрії краси в м.Києві за 2013-2014 рр. вказує на те, що найбільш високий рівень оплати праці відзначається у масажистів. Також порівняно високий рівень заробітної плати у майстрів манікюру і перукарів різних категорій. Розмір оплати праці візажиста є відносно невисоким.

Також одним з найважливіших факторів ціноутворення є торгова націнка, відсоток якої залежить від категорії салону.

Сума маржі може сильно відрізнятися, оскільки залежить від асортименту послуг салону, використовуваних матеріалів, істотне значення також має позиціонування самого салону краси.

У звіті розглянуто фінансові показники 35 салонів, багато з яких за підсумками 2013 року декларували збиток.

Салон краси, як beauty bar прийшли до нас з Нью-Йорка ще в далекому 2000-му року, але у нашій країні вони набули популярність відносно нещодавно. Дівчата завжди стежили за модою і доглядали за собою, що б наблизити себе до еталону краси. З кожним роком в місті Одесі відкривається близько 100 салонів краси, 67% з яких стають успішними і мають свою постійну клієнтуру, що показує великий попит на цьому ринку. В даний час абсолютно кожна дівчина користується послугами майстра манікюру, корекції брів, нарощування вій, шугаринга, а так само послугами косметолога. Віковий діапазон клієнтів з кожним роком тільки зростає, чим піднімає попит на послуги. Так само останнім часом на багато жіночих посади вимагають доглянуті і красиві руки з дуже охайним і красивим манікюром. Найчастіше на це витрачається дуже багато часу. По-перше, всі ці процеси довгі. По-друге, найчастіше доводиться кататися в різні салони, адже мало де знайдеш все в одному місці. Beauty bar це не звичайний салон краси, котрий звикли бачити клієнти, він може вирішити проблеми, які були зазначені вище, тому зараз він набирає великий попит.

Споживачі, перш за все, цінують якість послуги та за котрий час вона буде зроблена. В Одесі вже існують салони краси на прикладі beauty bar, але більшість з них взяли лише назву, а самої концепції не дотримуються. Це робить помилкове ставлення та думки споживачів про справжні beauty bar.

Взагалі поняття beauty bar ще не дуже поширене, тому люди діляться на три типа:

1) ті хто взагалі нічого не чув про це;

2) ті хто плутають beauty bar з express nails;

3) ті хто вважають beauty bar звичайним салоном краси.

Тому хочеться відкрити правильний та якісний beauty bar в Одесі, щоб він повністю відповідав задуму створеному в Америці. Найважливіше хочеться показати нашим дівчатам та жінкам повну красу, зручність, легкість та відпочинок таких салонів краси, як beauty bar.

Б'юті-індустрія в Україні продовжує розвиватися у стабільному темпі — салонів краси з кожним роком більшає. Але на зміну звичним форматам салонів краси приходять моноформати — салони, орієнтовані на конкретного споживача, наприклад, барбершопи і дитячі перукарні, салони, які надають лише одну послугу: nail-бари, brow-бари, а також заклади експрес-форматів.

Незважаючи на зниження доходів населення впродовж 3 років, ринок б'юті-індустрії демонстрував зниження ємності лише в 2014 р. У подальшому він стабільно зростав. Середнє щорічне зростання ринку склало 8,6%.

Враховуючи аналіз покупної спроможності населення, можна виділити наступні тенденції ринку послуг салонів краси в Україні у 2019 р.:

— зростання реальних доходів населення призвело до значного підвищення відвідуваності салонів;

— здорожчання вартості всіх видів послуг салонів краси;

— розвиток ринку салонів краси в обласних містах (особливо Одеса, Львів, Дніпро, Харків);

— розвиток нових форматів, орієнтованих на конкретного споживача;

— широкий діапазон вартості послуг.

Виділяють 4 категорії салонів у залежності від набору послуг, цін, брендів використовуваної косметики, географічного розташування та статусу:

— Салон економ-класу (частка 40-50%) — середній рахунок 70-200 грн. Частка таких салонів активно зростала за рахунок закладів формату «експрес-стрижка».

— Салон середнього та середньо-високого рівня (частка 25-30%) — середній рахунок 200-1000 грн.

— Салон люкс-класу (частка 10-15%) — середній рахунок 1000-2000 грн.

— VIP-салон (5-10%) — середній рахунок більше 2000 грн.

Динаміка обсягу ринку демонструє зростання впродовж всього періоду. Особливо помітне зростання з 2017 р. Такий тренд сформувався на фоні підвищення рівня життя населення, зростання доходів та розвитку сегментів, що надають окремі послуги.

Ринок краси продовжує інтенсивно розвиватися. Можна прогнозувати, що протягом 3-5 років він сформується кількісно у всіх великих містах країни. При цьому очікується, що його основою стане середній сегмент. Саме там наразі існують найбільш рентабельні проекти, у той час як ніша економ-сегменту майже заповнена, а попит на преміальні салони формується відмінно від інших.

З точки зору форматів закладів, моноформати продовжуватимуть домінувати у структурі нових салонів. За рахунок такого формату заклади створюють вигляд експертності в очах споживачів.

Діяльність студій краси першочергово націлена на жінок віком від 15 до 65 років. Тобто, постійними клієнтами в Одесі можуть виступати понад 800 тис жінок. За оцінками експертів, щорічний приріст ринку — 25-30%.

Розрахунки

Студія краси працює з 9-00 до 22-00. У студії краси «Odessa top beauty» працюють чотири майстри-універсала, один майстер-бровіст, адміністратор та директор.

Таблиця 3.1 Штат робітників студії та їх заробітна плата

Посада	Кількість у штаті, чол.	Заробітна плата, грн.
Майстер-універсал	4	7000
Майстер-бровіст	1	7000
Адміністратор	1	8000
Директор	1	9000

Таблиця3.2 Послуги студії та ціни

Вид послуги	Ціна, грн.
Макіяж	500
Зачіска	500
Укладка	300
Макіяж та укладка	950
Макіяж та зачіска	700
Корекція та покраска брів	300
Довгострокова укладка брів	400
Весільний образ	2500

Розрахуємо реалізацію продукції (послуг) (РП) за рік. Кількість клієнтів за рік у нас складає приблизно 3730 жінок, а середній чек дорівнює 500 грн. Отже, РП за рік дорівнює кількість клієнтів за рік помножити насередній чек. РП(рік) = 3730 * 500 = 1865000 грн.

Таблиця 3.3 Кошторис витрат

Найменування витрати	Сума витрати за рік, грн.
Електроенергія	9600
Амортизація	720000
Заробітна плата	624000
Відрахування	137280
Інші витрати	149088
Інвестиції	132000

Виходячи з даних таблиці розрахуємо собівартість наших послуг, а саме розрахуємо загальну сумму наших витрат. Собівартість = 9600 + 720000 + 624000 + 137280 + 149088 + 132000 = 1771968 грн.

Розрахуємо прибуток нашої студії, для цього від показника РП віднімимо показник Собівартість. Прибуток = 1865000 – 1771968 = 93032 грн.

Розрахуємо термін окупності нашої студії краси, для цього поділимо наш прибуток на інвестиції. Термін окупності = 93032/132000 = 0,7 р.

Висновки

У курсовій роботі було проведено дослідження як теоретичних так і прикладних аспектів відкриття власної справи на ринку салонів краси у м. Одеса. На основі цього, можна зробити такі висновки:

Відкритті студії краси «Odessa top beauty» є вигідною, бо наші розраховані показники є досить гарними. Об`єм реалізованої продукції складає 1771968 грн./рік, прибуток – 93032 грн. за рік, а термін окупності нашої студії 7 місяців.
Проведений аналіз кон’юнктури ринку салонів краси у м. Одеси, дозволив сформувати групи основних клієнтів студії. Студія краси має переваги, тому що при виборі персоналу було враховано їх досвід, кваліфікацію та матеріали, які майстри використовують у роботі. Та одна з найважливіших переваг це те що вирішується найголовніша проблема всіх клієнтів, це менше часу будуть займати всі процедури. Великим плюсом є вигідне місцезнаходження салону.
Аналіз ринку салонів краси на прикладі студії краси показав що в Одесі їх вкрай мало, що дає можливість комфортно існувати і розвивати свій бізнес поки ця гілка ще не стала настільки популярною, що заповнила все місто. Так само були проведені дослідження показали, що показали поступове зростання прибутку салонів краси, за рахунок того що держава поступово виходить з кризи, і люди поступово починають заробляти краще, отже можуть дозволити собі витрачати більше коштів на догляд за собою.

Список використаної літератури

Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. – К.: Либідь, 1998.
Бойчук І. М. Економіка підприємства. Навчальний посібник.- К.: Атака, 2004.
http://www.od.ukrstat.gov.ua/
Законодавство України [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0012323-11
Інтернет магазин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: prom.ua
Інтернет магазин Розетка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://rozetka.com.ua
Балджи М.Д. Економічний ризик та методи його вимірювання. Навчальний посібник. – Харьків: Промарт, 2015. – 300 с.
Критерії прийняття рішень в умовах повної невизначеності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/15461213/ekonomika/kriteriyi_priynyattya_rishen_umovah_ povnoyi_neviznachenosti

скачати