Ім'я файлу: КатунинаКурс.роб2_2.docx
Розширення: docx
Розмір: 78кб.
Дата: 01.07.2021
скачати
Пов'язані файли:
2021 курсова р. Бондарчук А..docx
Давиденко.docx
курсоваяПДРП.docx
Розширення: docx
Розмір: 78кб.
Дата: 01.07.2021
скачати
Пов'язані файли:
2021 курсова р. Бондарчук А..docx
Давиденко.docx
курсоваяПДРП.docx
Міністерство освіти і науки України
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра економіки промисловості
КУРСОВА РОБОТА
з курсу:
на тему: «Бізнес-планування в організації»
Студентки 4 курсу гр. МТЕ-41
Катуніної В.В.
(ПІБ)
(Підпис)
Керівник : Бровкіна Ю.А.
(ПІБ)
(Підпис)
Одеса 2020
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ…………5
1.1. Сутність, зміст та структура бізнес-планування…………………………...5
1.2. Концепція бізнес-планування на підприємстві і його роль у забезпеченні фінансової діяльності підприємства…………………………………………….9
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ………………………………………………………………..13
2.1. Методика розробки бізнес-плану інвестиційного проекту………………………………………………………………...………….13
2.2. Технології складання бізнес-плану: Закордонний та вітчизняний досвід………………………………………………………………………..……16
РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ НА ПРИКЛАДІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ……………………….24
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….38
ВСТУП
Актуальність теми. Кожна організація, виходячи з особливостей її функціонування та розвитку, на свій розсуд обирає відповідну методику бізнес-планування, яка, у свою чергу не може бути спільною та уніфікованою для організацій усіх типів та видів. Водночас виокремлення основних процедур, які повинні застосовуватись у ході бізнес-планування, може посприяти раціоналізації праці відповідних суб’єктів та забезпеченню результативності усього процесу.
Варто зазначити, що в сучасних умовах розвитку інноваційних підходів до господарювання розпочинати новий бізнес або розширювати діюче підприємство можливо лише після визначення потреб ринку, які постійно змінюються. Виникнення будь-якої підприємницької ідеї (чи буде це створення нового бізнесу, чи вдосконалення діяльності вже наявного) ставить багато різноманітних запитань: хто виступає як конкретний споживач, яким є ринок продукту підприємства, які кошти необхідні для реалізації проекту, чи виправдовує себе проект економічно тощо. Задля отримання відповідей на ці запитання й складається бізнес-план. Динаміку ринкових тенденцій необхідно враховувати при розробці нової продукції, організації та фінансуванні її виробництва. Тобто перед початком кожного етапу вдосконалення виробництва, розширення видів діяльності або оновлення асортименту необхідно вирішити питання: чи варто вкладати кошти та витрачати зусилля на реалізацію конкретного проекту? Інструментом вирішення цієї проблеми служить бізнес-план, розробка якого дозволяє узгодити інноваційні можливості з потребами ринку на визначений період часу.
Становлення й розвиток ринкової системи господарювання в Україні потребують принципово нових підходів до організації управління підприємницькою діяльністю на всіх рівнях. практична реалізація будь-якого комерційного проекту значно ускладнюється чи навіть стає неможливою без попередньо розробленого бізнес-плану. Цей письмовий документ є не лише дійовим важелем управління фірмою (підприємницькою діяльністю), а й засобом необхідного зовнішнього фінансування для започаткування нового або розширення діючого бізнесу.
Мета та завдання дослідження. Метою даної курсової роботи є методика формування структурних елементів бізнес-плану та їх змістовного наповнення у рамках процедур планування.
Відповідно до поставленої мети курсової роботи необхідно виконати наступні дослідницькі завдання:
- визначити сутність та місце бізнес-плану в системі управління підприємницькою діяльністю в сучасних умовах господарювання;
- проаналізувати рівень планування діяльності вітчизняних підприємств;
- визначити критерії, яким має відповідати бізнес-план;
- з1ясування перспектив управління ресурсами аграрних підприємств через оптимізацію бізнес-процесів у сільському господарстві.
Об’єктом дослідження є: організація бізнес-планування для підприємства.
Предметом дослідження є: сільськогосподарські підприємства.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ. З цією метою використовується ряд загальнонаукових методів діалектичного пізнання: методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, моделювання, абстрагування тощо. У процесі розроблення проблеми використовувалися порівняльно-ретроспективний, формально-логічний, системного підходу, порівняльно-правовий та інші методи дослідження.
Структура курсової роботи обумовлена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (19 найменувань). Загальний обсяг курсової роботи становить 39 сторінок. Має три таблиці.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ
1.1. Сутність, зміст та структура бізнес-планування
На сьогодні відома низка трактувань поняття бізнес-плану. Зокрема, представники наукової школи В. М. Попова вкладають у визначення сутності бізнес-плану такі складові, як: «викладення системи доказів, що переконають інвестора у вигідності проекту; визначення ступеня життєздатності і майбутньої стійкості підприємства; передбачення ризиків підприємницької діяльності; конкретизацію перспектив бізнесу у вигляді системи кількісних і якісних показників розвитку [14, 13]».
С. Ф. Покропивний, С. М. Соболь, Г. О. Швиданенко трактують бізнес-план як «письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним [2, 6]».
Близьким до цього трактування є визначення Г. М. Тарасюк, яка під бізнес-планом розглядає «документ, який містить систему пов’язаних в часі і просторі, узгоджених з метою і ресурсами заходів та дій, спрямованих на отримання максимального прибутку внаслідок реалізації підприємницької ідеї [18]».
У спеціальній літературі зустрічаються й дещо вужчі трактування бізнес-плану, зокрема, як: усестороннього опису бізнесу і середовища, у якому він функціонує; як засобу доведення нових ідей до осіб, спроможних профінансувати їх реалізацію; як комунікації з приводу продажу бізнес-ідеї тощо. Тому найбільш узагальнено сутність бізнес-плану можна розкрити через наступне визначення:
Бізнес-план – це документ, у якому, з метою апробації певної бізнес-ідеї, всесторонньо описуються ринкові, виробничі, фінансові, маркетингові, організаційні й інші аспекти її реалізації та обґрунтовується доцільність інвестування у новий підприємницький проект (або в розширення уже існуючого бізнесу) [14, 219].
Бізнес-план – це короткий, точний, доступний і зрозумілий опис передбачуваного бізнесу, найважливіший інструмент при дослідженні різних ситуацій, що дозволяє вибрати найбільш перспективний бажаний результат і визначити засоби його досягнення.
Бізнес-план є документом, що дозволяє управляти бізнесом, тому його можна вважати невід’ємним елементом стратегічного планування і оперативного управління бізнесом.
До основних завдань розробки бізнес-плану належать [8, 102]:
1) оцінка новизни та прогресивності підприємницької ідеї, її сильних та слабких сторін;
2) визначення витрат, фінансових ресурсів та джерел фінансування;
3) обгрунтування та вибір стратегії діяльності фірми, визначення концепції її розвитку в період реалізації підприємницької ідеї;
4) оцінка кон’юнктури ринку та рівня конкуренції;
5) визначення ступеня можливого господарського ризику;
6) пошук надійних партнерів для розробки й реалізації інноваційнО-інвестиційного проекту;
7) прогнозування (приблизні розрахунки) очікуваних результатів реалізації нової підприємницької ідеї в перші та наступні три-п’ять років.
Щодо змісту та структури бізнес-плану, то він повинен відповідати наступним критеріям [10, 9-12]:
1) повнота – бізнес-план має містити всі необхідні розділи для найповнішого відображення бізнес-ідеї, тобто містити всю інформацію, яка необхідна потенційному інвестору для прийняття позитивного інвестиційного рішення;
2) корисність – інформація, яка міститься в бізнес-плані, має бути не лише повною, але й корисною, тобто не має бути зайвої інформації, що буде заважати та переобтяжувати сприйняття бізнес-ідеї;
3) нейтральність – у бізнес-плані мають бути з максимально можливою об’єктивністю відображені всі особливості, переваги та недоліки бізнес-ідеї;
4) реальність та достовірність – бізнес-план необхідно складати на підставі достовірної інформації, не допускається навмисне викривлення параметрів для підвищення привабливості бізнес-ідеї;
5) прозорість – бізнес-план має бути написаний логічно й послідовно, щоб користувачі (потенційні інвестори чи бізнес-партнери) могли простежити обгрунтування його вхідних параметрів та висновків;
6) гнучкість – оскільки навколишнє середовище постійно змінюється, виникає потреба у корегуванні бізнес-плану, яке має відбуватися з найменшими трудовитратами;
7) контролювання – за допомогою системи показників бізнес-план дозволяє відслідковувати дотримання термінів виконання робіт, обсягів виробництва, поставок та реалізації, а також відповідність фактичних показників плановим (інструмент контролю);
8) зрозумілість – одна з найсуттєвіших вимог до бізнес-плану полягає у тому, що він має бути написаний зрозумілою мовою, з використанням прийнятої термінології;
9) компактність і структурованість – оптимальний обсяг має не перевищувати 35-50 сторінок, а інформація має бути згрупована за розділами, без незрозумілостей і повторів;
10) наочність – доцільно застосовувати графічне зображення для наочності отриманих результатів, але необхідно пам’ятати про помірність в усьому, у тому числі і в представлених графіках, схемах, рисунках.
Життєздатність та прибутковість підприємства може бути забезпечена завдяки стратегічному бізнес$ плануванню його діяльності, яке охоплює:
1) обгрунтування системи доказів доцільності певного виду діяльності;
2) встановлення перспектив соціально-економічного розвитку;
3) прогнозування економічних ризиків.
Структура бізнес-плану не може бути однаковою в усіх випадках, але процес формування структури бізнес-планів різних типів має багато спільного. Зокрема, в структурі будь-якого бізнес-плану можна виділити три блоки [4, 18]:
Перший блок – це опис ключових, найважливіших та найзначніших аспектів майбутнього бізнесу; опис того стану бізнесу, якого прагне досягти підприємець стосовно всіх компонентів менеджменту.
У другому блоці мають бути кількісно охарактеризовані заходи, які передбачається здійснити, щоб досягти поставлених цілей.
Третій блок узагальнює результати розрахунків, зроблених у другому блоці, за допомогою фінансових показників, які, зрештою, і стають найважливішими критеріями оцінювання привабливості конкретного підприємницького проекту.
Найскладнішою та найбільш повною щодо висвітлення питань є процедура розробки бізнес-плану для виробничої діяльності. Тому далі розглядатимемо структуру, зміст і методику розробки бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність.
Бізнес-план може мати таку структуру:
1. Титульний аркуш.
2. Зміст бізнес-плану.
3. Резюме.
4. Галузь, фірма та її продукція.
5. Дослідження ринку продукції та послуг.
6. План і стратегія маркетингу.
7. План виробництва продукції.
8. Організаційно-юридичний план.
9. Фінансовий план.
10. Оцінювання і страхування ризиків.
11. Додатки.
1.2. Концепція бізнес-планування на підприємстві і його роль у забезпеченні фінансової діяльності підприємства
Бізнес-план – це документ, який містить систему ув’язаних в просторі і часі та узоджених із метою та ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання максимального прибутку при мінімальних ризиках внаслідок реалізації підприємницького проекту (угоди).
Щодо концепції бізнес-планування на підприємстві, то розробка бізнес-планів характерна для всіх форм та видів підприємництва, це складова частина підприємницьких угод виробничого, торгово-комерційного і фінансово-кредитного характеру.
В бізнес-плані розглядаються науково-технічні, технологічні, організаційні, соціальні та інші сторони реалізації підприємницького проекту, але основна увага зосереджується на його фінансово-економічних аспектах. Бізнес-планування здійснюється з метою отримання відповіді на такі питання [6, 34]:
1) яких фінансових затрат вимагає реалізація певного проекту;
2) який прибуток можна очікувати від його реалізації;
3) в який термін окупляться затрати;
4) який ступінь ризиковості.
Бізнес-план розробляється в процесі обгрунтування економічної доцільності реалізації певного проекту, повного або часткового перепрофілювання діяльності фірми, а також при створенні нової фірми. При цьому він акумулює в собі концептуальні основи того чи іншого виду підприємництва.
Ретельно розроблений бізнес-план повинен містити відповіді на цілу низку різноманітних питань:
1) якою є головна мета та стратегія її реалізації;
2) яка тактика поведінки на ринку;
3) чи піддається підприємницька ідея (проект) практичній реалізації;
4) яку організаційну підготовку необхідно провести для створення цього бізнесу;
5) яким чином залучити інвестиції;
6) що в даному бізнесі є привабливим для потенційних інвесторів;
7) чи має даний бізнес переваги над конкурентами;
8) якими є ці переваги для підприємця, а які – для інвесторів;
9) чи буде ефективним виробництво та реалізація продукції (послуг);
10) чи достатній ринок збуту для цієї продукції;
11) як буде організоване ресурсне забезпечення бізнесу;
12) чи є відповідною кваліфікація керівників та робітників.
Отже, бізнес-план допомагає реально оцінити ідею, втілити ії в документацію, усвідомити її, визначити ефективність та «вузькі» місця та керувати процесом реалізації підприємницького проекту. Але, якщо даний бізнес-план якимось чином потрапить до конкурентів або ворогів, то гарантувати подальшу успішну реалізацію проекту не можна.
Експертний аналіз багатьох бізнес-планів, складених українськими фірмами та окремими підприємцями з метою залучення іноземних інвестицій, який провели незалежні експерти з питань економічної безпеки, з великою достовірністю вказує на те, що вартість економічної інформації, поданої в бізнес-плані згідно вимог потенційних іноземних інвесторів, в 100 разів більше тих грантів або капіталів, які планує вкласти в українську економіку іноземний інвестор на сьогоднішньому етапі. Інакше кажучи, спостерігається проведення економічної розвідки всіх аспектів економіки України іноземними «інвесторами», причому, як вже вказувалося раніше, такий вид бізнесу забезпечує іноземним фірмам рентабельність понад 1200% [7].
На підготовчому етапі бізнес-планування рекомендується провести співставлення життєвого циклу пропонованого товару (послуги), який відображає дію економічного закону спадної корисності, та інтегральної динамічної кривої, яка характеризує всі аспекти діяльності фірми в динаміці.
Залежно від зіставлення прогнозованої власної інтегральної динамічної характеристики та кривої життєвого циклу товару (послуги) визначається доцільність мети і стратегії та основні напрями формування бізнес-плану.
Світова практика свідчить, що звертання з бізнес-пропозицією до іноземних інвесторів доцільне лише у випадку, коли фірма планує входити у «бронзовий» період з умовою, що період співпраці з іноземним партнером буде не меншим «бронзового», а ще краще – довшим.
Якщо фірма планує працювати під час «срібного» періоду, то рекомендується обмежитися отриманням довгострокового кредиту в іноземному банку.
Якщо ділова агресія та динамічність фірми дають змогу діяти у «золотому» періоді, то рекомендується залучені кошти від одного інвестора звести до розумного мінімуму, а самих інвесторів вибирати таким чином, щоб звести до мінімуму можливу їх консолідацію з метою отримання контрольних функцій над цією фірмою [13, 223].
На початковому етапі складання бізнес-плану дуже важливим є визначення власної тактики реалізації проекту, особливо поведінки на ринку. Можливі два варіанти: перший – коли маркетологи фірми пасивно збирають та аналізують ринкову інформацію, але не мають жодного впливу на виробництво; та другий – коли власне маркетологи визначають, які товари, коли, в яких обсягах виробляти та в які сегменти конкретних ринків ці товари (послуги) скеровувати. Це буде визначальним при виборі певної моделі організації виробництва та збуту продукції.
Перший варіант поведінки на ринку може бути вибраний тоді, коли планується виробляти товари «бронзового» періоду на великосерійному виробництві з відносно постійними споживачами та постачальниками. За цих умов поведінка на ринку може бути прогнозованою на кілька років вперед. Організація виробництва передбачає при цьому максимальне завантаження обладнання та мінімальні запаси сировини, матеріалів та комплектуючих при добре налагодженій і ритмічній системі їх постачання.
При виході на ринок з товарами «золотого» періоду передбачається отримання максимальних прибутків при максимальній конкуренції. Перемагає в конкурентній боротьбі тільки та найбільш динамічна фірма, яка на основі маркетологічної інформації спроможна в найкоротший строк реагувати на всі вимоги ринку. Організація такого виробництва повинна передбачити неповне завантаження обладнання та наявність стратегічних запасів, щоб мати можливість оперативно змінювати обсяги виробництва певного асортименту товарів.
«Класики» вважали, що стабільність (рівновага) в економіці має місце лише в умовах повної зайнятості [6, 48]. Кейнс показав, що в ринковій економіці, коли вся продукція знаходить покупців за існуючими на ринку цінами, а сукупні видатки дорівнюють за обсягом виготовленому продукту, повинна бути неповна зайнятість, бо насичення веде до того, що не можна далі нарощувати виробництво без неадекватно різкого росту всіх затрат, а це веде до зростання цін, зменшення конкурентоспроможності товарів і, відповідно, до різкого зменшення прибутків.
Концепція бізнес-плану створюється виходячи із цільової функції документа. Тому обсяг, зміст, структура та подробиці диктуються поставленими цілями та вимогами кінцевих адресатів (майбутні акціонери, венчурні фірми тощо).
1 2 3 4