Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця

Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини №


Зав. кафедри –

Викладач


ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

Зінченко Марії Олександрівни

Куратор


Київ, 2021р.

А. РОЗПИТУВАННЯ ХВОРОГО (interrogatio)

I. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА

Прізвище, ім'я, по батькові: Зінченко Марія Олександрівна

Вік: 56 років

Стать: жіноча

Національність: українка

Професія: вчитель

Посада: вчитель математики у СЗШ №27

Місце проживання: м. Київ, вул О. Довженка, 17Б, кв. 89

Дата вступу до лікарні: 22.12.2020р.
II. СКАРГИ ХВОРОГО (Molestie aegroti)

Хвора доставлена в клініку зі скаргами на: різке підвищення АТ до 200/105мм.рт.ст., інтенсивний головний біль, відчуття тиску в потиличній ділянці, появу мушок перед очима, запаморочення, пітливість, тремор, прискорене серцебиття, порушення зору, нудоту, блювоту.
III. АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ (Anamnesis morbi)

Пацієнтка вважає себе хворою з 50 років, коли на фоні стресу почала відмічати підвищення тиску (стрибки) з нападами головного болю, відчуттям тиску в потиличній ділянці.

Появу хвороби пов’язує зі стресами (нервове напруження на роботі) та настанням клімаксу. Батько Марії хворів на гіпертонічну хворобу.

В осінньо-зимовий період відмічала підвищення тиску максимально до 180/100 мм.рт.ст. (часті стреси, пов’язані з роботою). У літній період почувала себе краще (зниження нервового напруження).

Хвора періодично зверталася до сімейного лікаря, лікувалася нерегулярно. Рекомендацій щодо харчування, активного способу життя (заняття спортом, фізичне навантаження і т.д.) не дотримувалася (хвора має надлишкову вагу). Стаціонарно не лікувалася.

Щорічно проходила медичне обстеження (працює у школі вчителем). Зі слів хворої, аналізи крові та сечі були без особливостей, відмічалися зміни на ЕКГ.

Ліки, призначені сімейним лікарем, приймала нерегулярно. Тиск контролювала періодично. В якості лікування приймала сечогінні препарати (індапамід) та інгібітори АПФ (лізиноприл).
IV. ЗАГАЛЬНИЙ АНАМНЕЗ (Anamnesis communis)
РОЗПИТУВАННЯ ПРО СТАН ОКРЕМИХ ОРГАНІВ І СИСТЕМ

Серцево-судинна система

Відмічаються серцебиття періодичного характеру, недовготривалі, що виникають при хвилюванні і фізичному навантаженні та підвищенні тиску, проходять в стані спокою при лежанні. Відчуття пульсації в інших частинах тіла відсутні. Підвищення тиску час від часу супроводжуються ниючим, недовготривалим болем у ділянці серця. Біль середньої інтенсивності, проходить після прийняття антигіпертензивних засобів. Перебої в серці не відмічаються. Задишка виникає при фізичному навантаженні, зникає у спокої. Ядуха, набряки, переміжна кульгавість хвору не турбують. Ревматизм та ангіну пацієнтка заперечує.

Органи дихання

Дихання через ніс вільне. Відчуття сухості в горлі чи за грудиною хвору не турбує. Біль в грудній клітці відсутній. Кашель не відмічається. Ядуха, лихоманка, підвищенна пітливість, нічні поти хвору не турбують. Туберкульоз заперечує.

Органи травлення

Апетит збережений. Спрагу, слинотечу, сухість, гіркоту в роті, зіпсуття смаку, біль і печію в язиці хвора у себе не відмічає. Ковтання і проходження їжі по стравоходу не змінені. Болі в животі не турбують. Жовтяниця не спостерігалась. Блювота, нудота, відрижка, печія не відмічаються. Здуття живота, бурчання в животі, тенезми відсутні. Відходження газів в нормі. Стілець регулярний, 1 раз на день, оформлений, без патологічних домішок, звичайного кольору і запаху. Свербіння і болі в задньому проході не турбують. На геморой, зі слів, не хворіла.

Органи сечовиділення

Болі в поперековій ділянці відсутні. Сечовипускання вільне, безболісне; частота – 7 разів на добу, кількість сечі за добу, зі слів хворої, в достатньому об’ємі. Вночі не мочиться. Колір сечі солом’яно-жовтий. Сеча без різкого запаху.

Статева система

Менструації з’явились у 13 років, регулярний цикл, не болючі. Кількість менструальних виділень помірна, тривалість 5-6 днів. Три вагітності, троє пологів. Ускладнень вагітності та пологів, абортів, викиднів, мертвонароджених дітей не було. Менструації закінчилися у 50 років. Клімактеричний період протікає нормально, хворобливі прояви відсутні.

Нервова система

У хворої відмічаються періодичні, частіше помірної інтенсивності, недовготривалі головні болі, локалізовані в потиличній ділянці. Головокружіння не відмічає. Останнім часом відзначається періодичне безсоння. Відмічає погіршення пам’яті. Настрій зазвичай бадьорий, але після тривалого безсоння стає пригніченим. Працездатність знижена. Дратівливість спостерігається. Плаксивість відсутня. Судоми, парестезії , запаморочення, втрата свідомості не відмічаються. Свербіж шкіри не спостерігається. Шум у вухах з’являється при підвищенні тиску.

Органи чуття

Зір послаблений. Слух, відчуття запаху, смаку збережені.

Опорно-руховий апарат

Болі в суглобах, кістках, м’язах не турбують. Припухлість, деформація суглобів, болі при рухах в хребті відсутні. За період хвороби вага жінки змінювалася незначно.
V. АНАМНЕЗ ЖИТТЯ (Anamnesis vitae)

Пацієнтка народилася 07.06.1964 року в місті Києві. Перша дитина в сім’ї. Пологи були своєчасними і проходили без ускладнень. Вага при народженні 3кг 100г, зріст – 51см. Вік матері і батька на момент її народження 24 і 26 років відповідно. Дитина до 8 місяців вигодовувалась материнським молоком. У фізичному і розумовому розвитку від однолітків не відставала, на рахіт не хворіла. Говорити почала рано, ходити - в 11 місяців. До школи пішла у 7 років. Навчання давалося легко. Рівень життя у дитинстві оцінює як задовільний. Працювати почала у 22 роки вчителем математики у СЗШ №27, де й працює досі. Місцевість, де проживає хвора, загазована. Умови проживання та матеріально-побутові умови задовільні.

Харчування регулярне. Кількість споживаної їжі надмірна, якість задовільна. Харчується в основному вдома, але на роботі перекушує в буфеті.

Вплив професійно-побутових умов на виникнення захворювання присутній (постійні стреси на роботі).

Шкідливі звички: зловживання кавою, солоною їжею.

З раннього дитинства неодноразово хворіла на застудні захворювання. У віці 7 років перенесла вітряну віспу.

Перенесені раніше операції і травми заперечує. На туберкульоз, хворобу Боткіна, сифіліс не хворіла. Алергійні реакції на медикаменти та харчові продукти не виявлялися.

Одружена, має трьох дітей. Всі діти та чоловік здорові. Випадків смерті дітей не було. Умови сімейного життя задовільні. Туберкульоз, венеричні захворювання, новоутворення, хвороби обміну, крові, психічні захворювання, алкоголізм у членів сім’ї відсутні.

Батько пацієнтки хворів на гіпертонічну хворобу. Помер у віці 63 років від інсульту. Мати й інші близькі родичі (брати та сестри) здорові. Епідеміологічний анамнез: контакту з туберкульозними, венеричними хворими, ВІЛ-інфікованими та хворими на COVID-19 не було.
Б. ОБ’ЄКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

І. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД (INSPECTIO) ТА ОГЛЯД ОКРЕМИХ ЧАСТИН ТУЛУБА

Загальний вигляд хворої відповідає віку.

Свідомість ясна. Голос звучний. Положення тіла в ліжку активне.

Хода не порушена. Осанка пряма.

Загальний стан хворої середньої тяжкості.

Шкіра з червоним відтінком, нормальної температури на дотик, нормальної вологості і тургору. Ділянки гіпер- і депігментації відсутні. Висипань, рубців, крововиливів, розчухів і пролежнів не виявлено. Варикозу немає.

У хворої підшкірно-жирова клітковина розвинута надмірно, розподілена рівномірно. Товщина складки шкіри в підребровій ділянці до 6 см. Ступінь харчування: надлишковий. Пастозність та набряки відсутні.

Лімфатичні вузли всіх груп (надключичні, підключичні, пахвові, ліктьові, пахові та ін.) не збільшені, не щільні, не болючі, рухливі, місцевого підвищення температури не виявлено. «Пакети» лімфатичних вузлів відсутні.

Загалом, ступінь розвитку м’язів задовільний. М’язова маса розподілена рівномірно. Тонус м’язів збережений (за винятком м’язів черевного пресу). Болючість при пальпації, ущільнення в м’язах відсутні.

Кістковий апарат. Викривлень хребта не виявлено. Кінцівки по відношенню до тулуба і голови розвинуті пропорційно. Форма черепа звичайна. Шрами і кісткові дефекти відсутні. Кістки при пальпації не болючі. Грудна клітка, таз, кінцівки не деформовані. Пальці звичайної форми. Суглоби нормальної конфігурації. Припухлість, ознаки запалення, контрактури, анкілози відсутні. Рухливість суглобів активна. Болючості, обмеження функціїї не виявлено. Флуктуації, патологічної рухливості немає.

Нігті рожевого кольору, правильної форми, не стончені, не крихкі, без посмугованості.

Обличчя симетричне. Виражає страждання. Форма звичайна. Шкіра обличчя червоного кольору, без висипань. Очні щилини звичайні. Екзофтальм, ендофтальм, птоз і набряки повік, ксантоми, ксантелазми відсутні. Склери білого кольору, звичайні. Кон’юктива рожева, без висипань і рубців. Зіниці симетричні, реакція на світло пряма і співдружня. Очні симптоми негативні.

Ніс звичайної величини і форми. Забарвлення теж звичайне. Дихання через ніс вільне. Герпес відсутній.

Вушні раковини звичайної форми, блідо-рожеві, виділень немає, шкіра зовнішнього слухового ходу не гіперемована.

Волосся блискуче, здорове, Волосяний покрив помірний, за жіночим типом.

Слизові оболонки губ, ротової порожнини блідо-рожеві, без висипань, рубців, ерозій і виразкувань.

Ясна рожевого кольору, не кровоточиві; виразки, гнійні виділення відсутні. Зубна формула збережена, каріозних зубів немає.

Язик звичайного розміру, рожевого кольору, вологий, без накладань, сосочки нормально виражені. Виразки, тріщини, ерозії, рубці відсутні.

М’яке і тверде піднебіння блідо-рожевого кольору, без нальоту, геморагій і виразок. Слизова зіву без патологічних змін. Мигдалики не виступають за край піднебінних дужок, блідо-рожеві, лакунарні, без нальоту і висипних елементів. Слизова оболонка щік без патологічних плям і висипів. Запах видихуваного повітря звичайний.

Шия коротка, ненабрякла.

Щитоподібна залоза. Зоб відсутній. Видимого збільшення підщелепних і шийних лімфатичних вузлів не виявлено. Валик Корицького відсутній. Наявності пухлин не виявлено. Пульсація судин шиї не спостерігається. Візуально змін зі сторони щитоподібної залози не відмічається. При ковтанні пальпується перешийок щитоподібної залози у формі поперечного м’яко-еластичного тяжа шириною 0,3 см по передній поверхні трахеї під перснеподібним хрящем.

Зріст: 161см. Вага: 82кг. ІМТ=31,6 (ожиріння І ст.). Конституційний тип: гіперстенічний.
ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

1. 
   Огляд ділянки серця і великих судин
   

Серцевий горб відсутній. Пульсація в ділянці серця не спостерігається. Розширення шкірних вен, венул і капілярів у ділянці груднини й серця немає. Пульсація артеріальних і венозних судин шиї відсутня. Пульсація ліктьової, стегнової і артерій тилу стопи збережена.

2. 
   Пальпація ділянки серця
   

Верхівковий поштовх розлитий, посилений, резистентний, невисокий (хвора має надлишкову вагу). Зміщення верхівкового поштовху по лівій середньоключичній лінії (l. medioclavicularis sinistra): локалізується в п’ятому міжребер’ї на 1 см вліво від лівої середньоключичної лінії, шириною 2,5 см. Зміни верхівкового поштовху при різному положенні тіла відсутні. Феномен «котячого муркотіння» відсутній.

Серцевий (правошлуночковий) поштовх відсутній. Пульсація черевної аорти не виявляється. Пульсації печінки немає. Симптом Плеша негативний.

Пульсація в ділянці серця відсутня. Пульсація аорти в яремній ямці (загруднинна пульсація) не спостерігається. Симптом Олівера-Кардарелі негативний.

3. 
   Перкусія серця (визначення меж відносної та абсолютної тупості серця)
   

Межа стояння діафрагми – на рівні п’ятого міжребер’я.

Ліва межа відносної серцевої тупості збігається з верхівковим поштовхом.

	Абсолютна тупість	Відносна тупість
Права межа	По лівому краю груднини	4 міжребер’я на 1 см назовні від правого краю груднини
Верхня межа	Нижній край 4-го ребра по lin. parasternalis sinistra	3 ребро по lin. parasternalis sinistra
Ліва межа	5 міжребер’я по lin. medioclavicularis sinistra	5 міжребер’я на 1 см вліво (назовні) від lin. medioclavicularis sinistra

Поперечник серця дорівнює 14 см.

4. 
   Визначення ширини судинного пучка (у 2-му міжребер’ї по обидві сторони груднини)
   

Ширина судинного пучка становить 4,5 см, не виходить за краї груднини.

5. 
   Аускультація серця
   

Ритм правильний. ЧСС=100уд/хв.

Тони чисті: розщеплень, роздвоєнь немає. Послаблення І тону на верхівці та в точці Боткіна (ожиріння). Акцент (посилення) ІІ тону над аортою. Ритм «галопу», ритм «перепела» не вислуховуються. Ембріокардія, або маятникоподібний ритм не спостерігається. Шуми відсутні. Шум тертя перикарду не відмічається.

6. 
   Дослідження судин
   

Стан судинної стінки: помірно щільна.

Величина пульсу на обох руках однакова.

Частота: 100уд/хв. Пульс прискорений - тахікардія. Частий (p. frequens).

Ритм правильний (p.regularis).

Пульс напружений, твердий (p. durus).

Пульс задовільного наповнення.

Пульс великий (p. magnus), високий (p. altus), швидкий (p. celer).

Число ударів пульсу відповідає числу скорочень серця.

Пульс на сонних артеріях незначно напружений, не виражений.

Пульс на тильній поверхні стоп і позаду кісточок нормальний. Черевна аорта не пальпується у зв’язку із надлишковою вагою.

Венний пульс на яремних венах не спостерігається.

Капілярний пульс відсутній. Симптом Мюллера негативний.

Шуми на артеріях (сонній, підключичній, плечовій, стегновій) не вислуховуються. Систолічний шум, подвійний шум Виноградова-Дюрозьє, подвійний тон Траубе, шум вовчка відсутні. Шуми на черевній аорті та яремних венах не вислуховуються.

АТ (за методом Короткова) =200/105 мм.рт.ст. Пульсовий тиск дорівнює 95 мм.рт.ст. При зміні положення тіла (з горизонтального на вертикальне) спостерігається прискорення пульсу на 18 уд/хв відразу, через 3 хв стояння ЧСС на 11 уд/хв вища, ніж у горизонтальному положенні.
ІІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

1. 
   Огляд грудної клітки
   

а) статичний огляд

Форма грудної клітки гіперстенічна: перевага поперечних розмірів над поздовжніми. Міжреброві проміжки вузькі, згладжені. Лопатки на одній лінії, ключиці також. Епігастральний кут більше 90 ˚. Над- і підключичні ямки згладжені.

Обидві половини грудної клітки симетричні.

Розширення вен на грудній клітці відсутнє.

Тип будови грудної клітки: циліндричний. Викривлень хребта не відмічається.
б) динамічний огляд

Рухи грудної клітки при диханні симетричні. Допоміжна мускулатура в акті дихання участі не приймає. Частота дихання 20/хв. Задишка, що пов’язана з патологією дихальної системи, відсутня.

Тип дихання грудний. Дихання глибоке, ритмічне.

2. 
   Пальпація грудної клітки
   

При пальпації болючості в різних ділянках грудної клітки, вздовж ребер, в міжребер’ях не виявлено. Грудна клітка еластична.

Відчуття хрипів, шумів тертя плеври відсутні.

Голосове тремтіння симетричне, послаблене.

3. 
   Перкусія легень
   

Порівняльна перкусія

Над симетричними ділянками грудної клітки (над ключицями, під ключицями, під пахвами) вище лопаток, в міжлопатковому просторі, нижче лопаток вислуховується ясний легеневий перкуторний звук. У просторі Траубе тимпанічний звук збережений.

Топографічна перкусія

Висота стояння верхівок легень:

• 
  Спереду:
  

• 
  Верхівка лівої легені – на 4 см вище ключиці
  
• 
  Верхівка правої легені – на 3 см вище ключиці
  

• 
  Ззаду:
  

• 
  Права і ліва верхівки – на 3 см латеральніше від остистого відростка VII шийного хребця.
  

Ширина полів Креніга справа і зліва – 5 см.

Визначення нижніх меж легень:

Топографічні лінії	Права легеня	Ліва легеня
L. parasternalis	Верхній край V ребра	Не визначається
L. medioclavicularis	Верхній край VІ ребра	Не визначається
L. axillaris anterior	Верхній край VІІ ребра	Верхній край VІІ ребра
L. axillaris media	Верхній край VІІІ ребра	Верхній край VІІІ ребра
L. axillaris posterior	Верхній край ІХ ребра	Верхній край ІХ ребра
L. scapularis	Нижній край ІХ ребра	Нижній край ІХ ребра
L. paravertebralis	Нижній край остистого відростка Х грудного хребця	Нижній край остистого відростка Х грудного хребця

Визначення активної і пасивної екскурсії легень по середній пахвовій та лопатковій лініям:

-активна рухомість легеневого краю обох легень складає 6 см;

-пасивна рухомість нижнього краю легень не визначається.

4. 
   Аускультація легень
   

При порівняльній аускультації легень над ключицями, в підключичних і пахвових ділянках, вище лопаток, в міжлопатковому просторі, нижче лопаток вислуховується ясне везикулярне дихання. Дихальні шуми відсутні. Бронхіальне дихання над легенями не вислуховується. Хрипи, шум тертя плеври, крепітація не вислуховуються. Бронхофонія в нормі.
IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

Живіт збільшений. Розширення підшкірних вен живота не спостерігається. Грижі, висипання, розчухи на шкірі живота відсутні. При зміні положення тіла (у горизонтальному положенні) – «жаб’ячий» живіт (ожиріння, гіпотонія м’язів черевного пресу).

Живіт симетричний. Вип’ячування окремих ділянок живота відсутнє. Спланхноптоз не спостерігається. Живіт не приймає участі в акті дихання. Видимої перистальтики немає. Пульсація в епігастральній ділянці відсутня. Мраморна пігментація, рубці не відмічаються.

При перкусії живота над порожнистими органами - тимпанічний перкуторний звук. Над печінкою – тупий перкуторний звук. Вільна рідина в черевній порожнині відсутня- симптом флуктуації негативний.

Поверхнева (орієнтовна) пальпація живота: напруження м’язів передньої черевної стінки відсутнє, м’язовий захист не відмічається. Живіт м’який, больових відчуттів при пальпації немає. Симптоми Щоткіна-Блюмберга, Менделя негативні.

Розходження прямих м’язів живота, грижі, пухлини відсутні.

Глибока ковзна методична (топографічна) пальпація за методом Образцова та Стражеско:

а) Сигмоподібна кишка пальпується в лівій клубовій ділянці на протязі 15см у вигляді гладкого неболючого циліндра, без бурчання, товщиною 2 см, з рідкою перистальтикою, помірно рухлива.

Сліпа кишка прощупується у вигляді помірно напруженого циліндра, дещо розширеного донизу, діаметром 4 см, неболючого, гладкого, рухливість до 3 см, при натискувані – неголосно бурчить.

Червоподібний відросток не пальпується.

Кінцевий відділ клубової кишки пальпується в глибині правої клубової западини у вигляді м’якого, пасивно рухливого циліндра, товщиною 1см, з легкою перистальтикою і бурчанням.

Поперечно-ободова, висхідна і низхідна ділянки ободової кишки пальпуються у вигляді неболючого, гладкого, помірно щільного, рухливого циліндра, товщиною 3 см.

б) Нижня межа шлунка неболюча, гладка, на 2см вище пупка. Мала кривизна шлунка і воротар не пальпуються. Велика кривизна розташована на 2 см вище від пупка на відстані 10 см по обидва боки від серединної лінії (linea alba). Больових зон при пальпації не виявлено.

в) Перкусія печінки:

- Верхня межа абсолютної печінкової тупості:

l. mediana anterior – не визначається;

l. medioclavicularis dextra – на VI ребрі;

l. axillaris anterior dextra – на VIІ ребрі;

- Нижня межа абсолютної тупості печінки:

l. mediana anterior – на 3-6 см нижче від нижнього краю мечоподібного відростка;

l. medioclavicularis dextra – на рівні правої ребрової дуги;

l. axillaris anterior dextra – на X ребрі справа.

Розміри печінки за Курловим: 8-9-10 см.

Видимого збільшення печінки і її пульсації не виявлено. При пальпації печінковий край не виступає з-під краю реберної дуги, гострий, рівний, гладкий, неболючий, м’яко-еластичної консистенції, рухомий. Симптоми Ортнера і Менделя негативні.

г) Жовчний міхур не пальпується. Френікус-симптом негативний.

д) В зонах проекції підшлункової залози болючість не відмічається. Кіст та пухлин не виявлено.

е) Пропальпувати селезінку не вдалося.

При тихій перкусії селезінкова тупість визначається між IX і XI ребрами; поперечний розмір - 4 см, поздовжній - 6 см.

ж) Ділянка попереку без змін. Нирки в горизонтальному і вертикальному положенні пропальпувати не вдалося. Точок болючості не виявлено. Симптом Пастернацького негативний з обох боків.

и) Сечовий міхур не пальпується. Перкуторно дно сечового міхура над лоном не виявляється (хвора помочилася).

к) Аускультація живота: бурчання виражене помірно. Шум тертя очеревини відсутній. Кишкові шуми виникають через певні проміжки часу, проявляються приглушеним булькаючим звуком.
V. ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Аналіз крові: загальний, на цукор, біохімічний

2. Коагулограма

3. Загальний аналіз сечі

4. ЕКГ

5. ЕХО серця

6. Рентгенографія ОГК

7. Дослідження очного дна
Результати дослідження

1. Загальний аналіз крові

· Еритроцити 4,5 Т/л (3,7-4,7 Т/л)

· Гемоглобін 130г/л (120-160 г/л)

· Колірний показник 0,9 (0,85-1,05)

· Тромбоцити 280 Г/л (180-320 Г/л)

· Лейкоцити 7,2 Г/л (4,0-9,0 Г/л)

· ШОЕ 10 мм/год (2-12 мм/год)

· Гематокрит 42% (36-46%)

2. Загальний аналіз сечі

· Кількість 200 мл

· Колір солом’яно-жовтий

· Прозорість: сеча прозора

· Білок – 0,033‰

3. Аналіз крові на цукор

· Глюкоза 6,2 ммоль/л (3,5-5,7ммоль/л)

4. Біохімічний аналіз крові

· Білірубін 19,05ммоль/л (14,3-19,1 ммоль/л)

· Холестерин 6,6 ммоль/л (3,5-6,5 ммоль/л)

· Білок загальний 78.7 г/л (65-85 г/л)

· АЛТ 0,33 ммоль/(год/л) (0,1-0,7 ммоль/(год/л))

· АСТ 0,094 ммоль/(год/л) (0,1-0,5 ммоль/(год/л))

· Калій 4,6 ммоль/л (3,8-5,2 ммоль/л)

· Натрій 156,6 ммоль/л (135-150 ммоль/л)

5. Коагулограма

· Час зсідання крові 9 хв (5-10 хв)

· Час рекальцифікації плазми 119 с (60-120 с)

· Протромбіновий час 14 с (12-15 с)

· Протромбіновий індекс 94,1% (80-105%)

· Тромботест IV (IV-VI)

· Концентрація фібриногену 2,66г/л (2-4 г/л)

· Толерантність плазми до гепарину 7 хв (6-11 хв)

· Гепариновий час 50 с (50-60 с)

· Фібриноліз 15% (15-20%)

6. Електрокардіографія

Ритм синусовий, правильний, частота серцевих скорочень 100уд/хв, вольтаж збережений, відхилення електричної осі серця вліво.

Відмічається збільшення амплітуди зубця R в V5 i V6 > 26 мм ( ліві грудні відведення), збільшення амплітуди зубця S в V1 i V2 відведеннях (праві грудні відведення), при цьому Rv5,6+Sv1,2≥35мм; зубець Т двохфазний в I стандартному, aVL і V5,6 ; зниження S-T в V5 ,V6 ; у відведеннях V5,V6 комплекс QRS подовжений до 0,19 с.

Заключення: гіпертрофія лівого шлуночка.

7. Ехокардіографія

М1В–режим

Порожнина лівого шлуночка розширена, ЛП не розширене. Міокард потовщений. ЗСЛШ