7. Основи конституційного права Федеративної Республіки Німеччини та Італії Завд. 3

Ім'я файлу: ДПЗК тема 7-8. Акулов А.С..docx
Розширення: docx
Розмір: 14кб.
Дата: 28.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
Верховний Суд США.doc

Тема 7. Основи конституційного права Федеративної Республіки Німеччини та Італії
Завд. 3

Відповідно до ст. 39 Конституції Німеччини Бундестаг визначає момент закінчення і відновлення своїх сесій. Голова Бундестагу може скликати його достроково. Він зобов'язаний це зробити, якщо того вимагає одна третина членів Бундестагу, Федеральний президент або Федеральний канцлер.

Отже, на вимогу Федерального канцлера Бундестаг може бути скликаний достроково.

Розпущення (дострокове) Бундестагу є можливим лише як виняток і є справою федерального Президента.

Відповідно до ст. 68 Конституції Німеччини якщо звернення Федерального канцлера про висловлення йому довіри не зустрічає згоди більшості членів Бундестагу, то Федеральний президент може за пропозицією Федерального канцлера упродовж двадцяти одного дня розпустити Бундестаг. Право на розпуск втрачається, як тільки Бундестаг більшістю своїх членів обере іншого Федерального канцлера.
Завд. 4

Відповідно до ст. 55 Конституції Італії Парламент складається з Палати Депутатів і Сенату Республіки.

Ст. 87 Конституції Президент Республіки є главою держави і уособлює національну єдність.

Він може звертатися до Палат з посланнями.

Призначає вибори до Палат і визначає день їх першого засідання.

Відп. До ст. 88

Президент Республіки може розпустити обидві Палати або одну з них, заслухавши їх голів.

Він не може реалізувати це право в останні шість місяців строку, на який обраний, якщо вони не збігаються повністю або частково з останніми шістьма місяцями легіслатури11 Палат або Палати.

Отже, дії Президента не відповідають вимогам Основного закону Італії.
Тести

3;
1;
3;
3;
3.

Тема 8 Основи конституційного права Республіки Польщі та Республіки Болгарії
Завд. 3

Формування уряду починається з консультацій Президента з парламентськими групами Народних зборів, після яких він дору􏰀чає кандидату на посаду Міністра􏰀-голови від найбільшої за чисель􏰀ністю групи сформувати уряд. Якщо цей кандидат у 7-􏰀денний термін не зможе запропонувати склад Ради міністрів, то Президент покладає цей обов’язок на кандидата від другої за чисельністю гру􏰀пи. Якщо йому вдається сформувати уряд, то Президент пропонує Народним зборам обрати кандидата в Міністра-􏰀голови. Якщо ж зго􏰀ди про створення уряду не досягли, Президент призначає службо􏰀вий уряд, розпускає Народні збори і призначає нові вибори, які мають відбутися протягом 2 місяців. Президент не може розпусти􏰀 ти Народні збори протягом останніх трьох місяців свого мандату і повинен обмежитися тільки призначенням службового уряду.
Завд. 4.

Ст. 154 Конституції Польщі

1. Президент Республіки висуває кандидатуру на посаду Голови Ради Міністрів, який пропонує склад Ради Міністрів. Президент Республіки призначає Голову Ради Міністрів разом з іншими членами Ради Міністрів протягом 14 днів з дня першого засідання Сейму або прийняття відставки попереднього складу Ради Міністрів і приймає присягу членів новосформованої Ради Міністрів.

2. Голова Ради Міністрів протягом 14 днів з дня його призначення Президентом Республіки представляє Сейму програму діяльності Ради Міністрів з пропозицією виразити довіру. Про вотум довіри (wotum zaufania) Сейм постановляє абсолютною більшістю голосів від присутніх за умову присутності не менше половини від загального числа депутатів.

3. У разі не сформування Ради Міністрів у порядку, визначеному в частині 1, або не вираження йому довіри в порядку, визначеному в частині 2, Сейм протягом 14 днів після закінчення строків, встановлених у частині 1 або частині 2, обирає Голову Ради Міністрів і запропонованих ним членів Ради Міністрів абсолютною більшістю голосів від присутніх за умови присутності не менше половини від загального числа депутатів. Президент Республіки призначає обраних у такий спосіб членів Ради Міністрів та приймає їх присягу.
Ст. 155

У разі не сформування Ради Міністрів у порядку, визначеному в частині 3 статті 154, Президент Республіки протягом 14 днів призначає Голову Ради Міністрів і за його поданням інших членів Ради Міністрів та приймає їх присягу. Сейм протягом 14 днів з дня сформування Ради Міністрів виражає йому довіру більшістю голосів у присутності не менше половини від загального числа депутатів.

У разі не вираження Раді Міністрів довіри в порядку, визначеному в частині 1, Президент Республіки скорочує строк повноважень Сейму і призначає вибори.

Отже, Президент діяв відповідно до Конституції.
Тести

2;

1;
1;
4;
4. ???

Робота в інформаційних джерелах

В Конституції Болгарії передбачений своєрідний порядок зміни й доповнення Консти􏰀туції. Народні збори можуть змінювати та доповнювати усі поло􏰀ження Конституції, окрім тих повноважень, зміна яких віднесена до повноважень Великих народних зборів. Правом ініціативи зміни й доповнення Конституції наділені 1/4 народних депутатів і Президент. Пропозиції розглядаються Народними зборами не раніше, ніж через місяць, і не пізніше, ніж через три місяці після її внесен􏰀ня. Закон про зміни чи доповнення Конституції приймається На􏰀родними зборами 3/4 усіх народних представників трьома голосу􏰀ваннями у різні дні. Якщо пропозиція отримала менше 3/4, але не менше 2/3 голосів, вона виноситься на розгляд не раніше, ніж че􏰀рез 2, і не пізніше, ніж через 5 місяців і приймається, якщо прого􏰀лосували за нього не менше 2/3 загального числа народних пред􏰀ставників. Закон про зміни чи доповнення Конституції підписуєть􏰀ся і обнародується головою Народних зборів.

Для найсуттєвіших конституційних реформ повинен бути скли􏰀каний спеціальний орган установчої влади – Великі народні збо􏰀ри, які складаються з 400 народних представників, що обирають􏰀ся у загальному порядку. До їх компетенції входять: а) прийнят􏰀тя нової Конституції; б) рішення питання про зміни території республіки і ратифікацію міжнародних договорів, що передбача􏰀 ють такі зміни; в) рішення питань про зміни у формі державного устрою і державного управління; г) рішення питань про зміни по􏰀ложень конституції щодо безпосередності дії її норм, пріоритету міжнародних договорів перед внутрішнім законодавством, про не􏰀 скасовування основних прав громадян, про обмеження прав гро􏰀мадян в умовах війни і надзвичайного стану; д) рішення питань про зміну і доповнення гл. 9 Конституції.

Право ініціативи за такими питаннями мають не менше 1/2 числа народних представників і Президент. Проект нової Консти􏰀туції чи зміна чинної, проект територіальних змін розглядаються Народними зборами у термін від 2 до 5 місяців після внесення. Народні збори вирішують питання про проведення виборів до Ве􏰀ликих народних зборів більшістю 2/3 від загального числа народ􏰀них представників. Після цього у тримісячний строк Президент призначає вибори до Великих народних зборів, з проведенням яких повноваження Народних зборів закінчуються.

Великі народні збори не можуть вирішувати інші питання, ніж ті, для рішення яких вони скликані. Рішення з внесених проектів приймається більшістю 2/3 усіх народних представників трьома голосуваннями у різні дні. У невідкладних випадках воно вико􏰀нує функції і Народних зборів. Акти Великих народних зборів підписуються і оприлюднюються їх головою у семиденний термін від їх прийняття.

Повноваження Великих народних зборів припиняються, коли будуть прийняті остаточні рішення з усіх питань, задля яких вони були скликані. Тоді Президент призначає вибори до Національ􏰀них зборів у встановленому порядку.
Відповідно до ст. 235 Конституції Польщі проект закону про зміну Конституції (ustawy o zmianie Konstytucji) можуть внести не менше ніж 1/5 від загального числа депутатів, Сенат або Президент Республіки.

Зміна Конституції здійснюється шляхом прийняття закону в однаковій редакції Сеймом і не пізніше ніж за 60 днів після цього Сенатом.

Перше читання проекту закону про зміну Конституції відбувається не раніше ніж на 30 день з дня його внесення до Сейму.

Закон про зміну Конституції Сейм приймає більшістю не менше ніж у 2/3 голосів у присутності половини від загального числа депутатів, а Сенат – абсолютною більшістю голосів у присутності половини від загального числа сенаторів.

Прийняття Сеймом закону, що змінює приписи розділів І, ІІ або ХІІ Конституції, може відбутися не раніше ніж на 60 день після його першого читання.

Якщо закон про зміну Конституції стосується приписів розділів І, ІІ або ХІІ, суб’єкти, визначені у частині І, можуть протягом 45 днів з дня прийняття закону Сенатом вимагати проведення для його затвердження референдуму. З поданням щодо цього питання суб’єкти звертаються до Маршала Сейму, який невідкладно призначає проведення референдуму протягом 60 днів з дня звернення з поданням. Зміна Конституції відбудеться якщо за неї проголосує більшість тих, хто брав участь у референдумі.

Після вчинення дій, визначених у частинах 4 і 6, Маршал Сейму направляє Президенту Республіки прийнятий закон для підписання. Президент Республіки підписує закон протягом 21 дня з дня його направлення і видає наказ про його опублікування у Віснику законів Польської Республіки.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас