Ім'я файлу: Лисенко-тези-2.docx
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 19.05.2020

Протокол та особливості його оформлення в кримінально процесуальному провадженні

Лисенко Поліна Сергіївна

Полтавський юридичний коледж Національного юридичного

університету імені Ярослава Мудрого

Науковий керівник: Корнет А. В.

Полтавський юридичний коледж Національного юридичного

університету імені Ярослава Мудрого

Україна

Протокол – процесуальний документ, в якому закріплюються відомості про проведення процесуальних дій, їх зміст і наслідки (статті 104-106 КПК). Протокол є одним із способів фіксації процесуальних дій під час кримінального провадження (наряду із журналом судового засідання та носіями інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії). Складання протоколу відбувається у випадках, передбачених КПК. У необхідних випадках особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.[1].

Стаття 104 КПКУ зазначає мету складання протоколу:

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

2. У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на носії інформації, який додається до нього.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні [2].

Відповідно до частина 3 цієї статті протокол складається з вступної, описової та заключної частин. Детальніше по складу кожній частині:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:

  • місце, час проведення та назву процесуальної дії;

  • особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада);

  • всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

  • інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2) описової частини, яка повинна містити відомості про:

  • послідовність дій;

  • отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;

3) заключної частини, яка повинна містити відомості про:

  • вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;

  • спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;

  • зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності – понятих [2].

Додатки до протоколів. Особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатками до протоколу можуть бути:

− спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів;

− письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні

− відповідної процесуальної дії;

− стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;

− фото таблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Основні процесуальні вимоги до протоколу слідчої (розшукової) дії визначені КПК. Крім дотримання формальних правил щодо обов’язкових реквізитів вказаних документів, необхідною вимогою, яка висувається до протоколів слідчих (розшукових) дій, є повнота і достовірність даних, що в них відображаються. Процесуальна форма таких протоколів, в цілому, має спільні риси. У свою чергу, їх зміст конкретизується з урахуванням особливостей, завдань, обставин та результатів кожної слідчої дії [1].

Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні в ч.1.9. зазначає перелік документів які щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, серед них є постанови, клопотання, доручення, протоколи уповноваженого співробітника (працівника) оперативного підрозділу, слідчого, прокурора, а також ухвали слідчого судді. [3].

У додатках до Наказу Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні є протокол з усіма вимогами щодо оформлення і змісту.

Отже, протокол в кримінально-процесуальному провадженні є незамінною складовою. Адже він закріплює відомості ведення процесуальних дій та їх наслідки. Врегулювання по його правильному оформленню і структурі закріплено в інструкціях та наказах. Складання ж у випадках передбачених Кримінально процесуальним кодексом України.

Список використаних джерел

  1. Удалова Л. Д., Азаров Ю. І., Рожнова В. В., Савицький Д. О., Сокиран М.Ф., Татаров О. Ю., Удовенко Ж. В., Мамка Г. М., Хабло О. Ю.,

Хахуцяк О. Ю., Чурікова І. В. (2013). Складання кримінально-процесуальних документів у досудовому провадженні. Київ.

  1. Кримінально процесуальний кодекс України Документ 4651-VI, чинний, поточна редакція — Редакція від 28.04.2020, підстава - 361-IX / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88.

  2. Наказ Міністерства Внутрішніх справ України Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події. № 100 (2019). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19

скачати

© Усі права захищені
написати до нас