Ім'я файлу: Контрольні питання 2.docx
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 03.01.2022
скачати
Пов'язані файли:
Контрольні питання 1.docx
Контрольні питання 3.docx
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 03.01.2022
скачати
Пов'язані файли:
Контрольні питання 1.docx
Контрольні питання 3.docx
Контрольні питання 2
1. Яке поняття ширше: «розвиток» або «формування»? Аргументуйте свою відповідь.
2. Чи можна назвати протиріччя, які виникають між дітьми і дорослими, рушійними силами розвитку. Аргументуйте свою відповідь.
3. Якщо особливості психічного розвитку дитини обумовлені характером процесу внутрішньоутробного розвитку, то про яке факторі психічного розвитку йде мова?
4. Чому биогенетические концепції психічного розвитку вважаються обмеженими, однобокими?
5. Чи можна діяльність, якою дитина присвячує більшу частину свого часу, назвати провідною?
Контрольні питання – Відповіді:
Яке поняття ширше: «розвиток» або «формування»? Аргументуйте свою відповідь.
Більш ширшим є поняття «розвиток», так як воно лежить в основі, в тому числі, і «формування». Вікова психологія - особлива область психологічних знань. Розглядаючи процес розвитку людини, вона дає характеристику різних вікових періодів з позицій того, як розвиваються психічні функції й особистість протягом усього життя.
«розвиток» - зміни від простого до складного, від нижчого до вищого, які є наслідком накопичення кількісних змін, що призводять до якісних перетворень, що, в свою чергу, характеризують структурний і функціональний вдосконалення живого людської істоти (так, наприклад, оволодіння дитиною раннього віку різними предметними діями призводить до виникнення здатності орієнтуватися на зв'язку між предметами, самостійно встановлювати їх, без допомоги дорослого, а це, в свою чергу, призводить до розвитку наочно-дієвого (практичного) мислення)
«формування» - поняття, яке використовують для характеристики процесу розвитку індивіда під впливом зовнішніх соціальних чинників (так, цілеспрямованими компонентами процесу формування виступають виховні, навчальні впливу, спеціально організовані соціумом, а стихійними - впливу неформальних груп, моди, реклами та ін.)
Психічне розвиток - це закономірна зміна психічних функцій і особистісних якостей і властивостей, що виявляється в кількісних, якісних, структурних і функціональних перетвореннях, пов'язаних з певними етапами життєвого шляху людини.
Відомий український психолог Г.С. Костюк писав: "Розвиток — безперервний процес, що виявляється у кількісних змінах людської істоти, тобто збільшення одних і зменшення інших ознак (фізичних, фізіологічних, психічних тощо). Однак він не зводиться до кількісних змін, до зростання того, що вже є, а включає "перерви безперервності", тобто якісні зміни. Кількісні зміни зумовлюють виникнення нових якостей, тобто ознак, властивостей, які утворюються в ході самого розвитку і зникнення старих".
Щодо людини виділяють три види розвитку — фізичний, психічний і соціальний.
Фізичний розвиток передбачає ріст організму, певні кількісні та якісні зміни на основі біологічних процесів.
Психічний розвиток характеризується процесами змін і становлення психіки людини.
Соціальний розвиток вирізняється процесом оволодіння людиною соціальним досвідом (мовою, моральними якостями тощо).
Формування людини — це складний процес становлення людини як особистості, який відбувається в результаті розвитку і виховання; цілеспрямований процес соціалізації особистості, що характеризується завершеністю. Хоча про завершеність цього процесу можна говорити лише умовно.
2. Чи можна назвати протиріччя, які виникають між дітьми і дорослими, рушійними силами розвитку. Аргументуйте свою відповідь.
На мою думку, так, протиріччя, які виникають між дітьми і дорослими можна назвати рушійними силами розвитку.
Рушійні сили психічного розвитку - це своєрідні витоки, які на кожному етапі життєвого шляху людини спонукають його до активності, до відмови від раніше вироблених способів пізнання дійсності, взаємодії з нею, оскільки вони виявляються нездатними задовольнити базові потреби і мотиви, які з'явилися як результат розвитку людини на попередніх етапах.
Рушійними силами психічного розвитку є протиріччя - розбіжності між новими потребами, мотивами, цілями, намірами і досягнутим рівнем оволодіння необхідними для їх задоволення засобами (Г. С. Костюк).
3. Якщо особливості психічного розвитку дитини обумовлені характером процесу внутрішньоутробного розвитку, то про які фактори психічного розвитку йде мова?
Мова йде про біологічний фактор, який включає:
- особливості, обумовлені спадковістю (наприклад, тип темпераменту, задатки, підлогу, певні конституційні особливості);
- особливості, обумовлені процесом внутрішньоутробного дозрівання плоду (хвороби матері, лікарські препарати, психотропні речовини, які могла вживати мати в період вагітності, можуть привести до затримки в психічному розвитку, тілесним дефектів, які пізніше можуть вплинути на самооцінку людини, можливості її соціальної адаптації) ;
- особливості, обумовлені процесом народження дитини (наприклад, травма головного мозку або асфіксія, отримана при пологах, можуть істотно вплинути на подальший психічний розвиток).
4. Чому біологічні концепції психічного розвитку вважаються обмеженими, однобокими?
Лидина – це біологічно-соціальна істота.
Розглядати психічний розвиток з боку біологічних концепцій це дійсно обмежено і однобоко, так як на психологіяний розвиток людини впливають соціальні фактори.
Вікові кризи проходять під впливом соціальних факторів( зовнішніх та внутрішніх).
Людина зростає в соціальному середовищі, на розвиток впливає соціум.
Біологічні концепцій варто розглядати в комплексі з соціальними.
5. Чи можна діяльність, якою дитина присвячує більшу частину свого часу, назвати провідною?
Не всяка діяльність, якою дитина приділяє багато часу, може стати провідною, хоча, безумовно, кожна діяльність вносить свій внесок в психічний розвиток (наприклад, малювання розвиває сприйняття, ліплення - сприйняття і тактильні відчуття).
Для кожного вікового періоду існує своя провідна діяльність:
- дитинство - безпосередньо-емоційне спілкування з матір'ю;
- раннє дитинство - предметно-маніпулятивна діяльність;
- дошкільний вік - сюжетно-рольова гра;
- молодший шкільний вік - вчення;
- підлітковий вік - інтимно-особистісне спілкування;
- старший шкільний вік - навчально-професійна діяльність.
Якщо якась діяльність стала особливо привабливою для дитини, це відіб'ється на становленні його особистості, але такого глибокого розвиваючого ефекту, як провідна, вона в більшості випадків дати не може.
Чим старша дитина, тим більше видів діяльності він освоює. Головні зміни в становленні психічних функцій і особистості дитини, що відбуваються на кожному віковому етапі, обумовлені провідною діяльністю. Цей термін запропонував відомий радянський психолог А.Н.Леонтьев - автор теорії діяльності. Він виділяє три ознаки провідної діяльності:
1. У формі провідної діяльності виникають і диференціюються нові види діяльності (наприклад, граючи, дитина вчиться, у рольовій грі дошкільника виникають елементи вчення - діяльності, яка в наступному віковому періоді стане провідною).
2. У цій діяльності формуються і перебудовуються окремі психічні функції (наприклад, в грі з'являється творча уява).
3. Від неї залежать спостережувані в цей час зміни особистості (в тій же грі дитина освоює норми поведінки дорослих, чиї стосунки він відтворює в ігровій ситуації).