МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
КАФЕДРА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА
ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ
КУРСОВА РОБОТА
з методики дошкільної освіти на тему:
Навчання дітей молодшого дошкільного віку малюванню
Реєстраційний № _____
Дата здачі___________
Здобувача вищої освіти
4 курсу 41Бз-дошк групи
заочної форми навчання
спеціальність 012 «Дошкільна освіта»
Мартьянової Олени Павлівни
Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, доцент
Коновальчук Іван Іванович
Оцінка
Національна шкала ___________________
Кількість балів ____ ECTS _____
Члени комісії ________________ __________________
(підпис)
________________ ___________________
(підпис)
________________ __________________
(підпис)
м. Житомир – 2022
Зміст
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ. 6
1.1. Закономірності та принципи навчання дітей дошкільного віку. 6
1.2. Особливості розвитку дітей молодшої групи. 14
1.3. Художньо-естетичне навчання і виховання дітей дошкільного віку. 17
1.4. Значення образотворчого мистецтва для розвитку творчої активності дитини. 24
1.5. Методика навчання малюванню в різних вікових групах ДНЗ. 31
1.6. Елементи навчання малюванню дітей молодшої групи. 36
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МАЛЮВАННЮ ДІТЕЙ МОЛОДШОЇ ГРУПИ. 40
2.1. Організація занять з малювання в молодшій групі ДНЗ. 40
ВИСНОВКИ 46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 48
ДОДАТОК А 49
ДОДАТОК Б 51
ДОДАТОК В 52
ВСТУП
Актуальність дослідження. У розвитку художньо-творчих здібностей дошкільників важливе значення відводиться педагогам та батькам. Батьки часто недооцінюють роль малювання в дошкільному віці. Їм здається, що діти не так відтворюють оточуючий світ, що оці забави, оці «клякси-маляки» самі по собі не несуть розвиваючого ефекту для дитини. Такий підхід до дитячої творчості далекий від істини. Тому завдання педагогів – донести до батьків істину, що навчити дитину зображувати – це значить зробити універсальну корисну справу для своєї дитини.
Розвиваються рухи, дитина вчиться активно показувати в своїх перших дитячих роботах своє відношення до предметів і явищ, свій настрій. По добору фарб психологи визначають душевну рівновагу дошкільника. Наприклад, якщо дитина малює з перевагою чорних, сірих, коричневих фарб – це означає, що дитині сумно, вона у розладі з самим собою чи близькими. Або навпаки, свою радість дошкільник, як правило, зображує з допомогою жовтої, оранжевої, червоної фарб.
Для розвитку творчої особистості дитини необхідно створити певні умови. Вже з двох років у дитини повинен бути куточок творчості, який допоміг би їй, якомога раніше взяти в руки олівці і фарби.
Дослідження, які проводились, показали, що більшість сімей захоплюються фломастерами та олівцями. Рідше дають пластилін. І зовсім рідкісне явище – дитина малює фарбами в умовах сім’ї. фломастери – це добре, але в поєднанні з іншими зображувальними засобами.
Образотворча діяльність дошкільників – це художня діяльність, що сприяє формуванню здібностей і творчому відтворенню враження від навколишньої дійсності в графічній і пластичній формі.
Залежно від матеріалу і прийомів роботи з ними, образотворча діяльність поділяється на такі види: малювання, аплікація, ліплення. До видів художньої діяльності належать також конструювання.
Залежно від змісту зображення, малювання, аплікації, ліплення бувають предметними, сюжетними і декоративними. Конструювання поділяються на конструювання з будівельного матеріалу, паперу, природного матеріалу, залишкового матеріалу.
У предметній образотворчій діяльності діти передають основну форму образу, його будову, пропорційне співвідношення частин, найяскравіші й найхарактерніші ознаки.
Сюжетна образотворча діяльність передбачає зображення кількох предметів, пов’язаних між собою за змістом. Декоративна діяльність – це створення візерунків, декоративних пластин, птахів, тварин.
Для того, щоб образотворча діяльність була засобом всебічного розвитку дітей, їхніх творчих здібностей, необхідно навчити малюків способам і прийомам передачі вражень від навколишнього, озброїти їх зображувальними, технічними та композиційними вміннями в конкретному виді образотворчої діяльності.
Зображувальні вміння дозволяють дітям передавати форму предметів та об’єктів, зображувати явища. Технічні вміння – це вибір необхідних прийомів роботи з матеріалом, способи користування зображувальними інструментами, вибір та утворення нових кольорів та відтінків. Композиційні вміння – це вміння розміщувати предмети чи групи предметів на площині, в просторі, передавати взаємозв’язок між ними.
Красу побачить і відчує тільки та людина, яка здатна до цього. Тому краса може бути непоміченою. До краси можна звикнути і втратити здатність сприймати її. Протягом усього життя людина спостерігає, як пробуджується сонце, як пливуть небом хмари, як кружляють у повітрі сніжинки, розквітають сади, прощається з листям старий парк. І чудова краса природи стає звичайним явищем життя.
Людина, яка втратила здатність сприймати красу навколо себе, не може отримати щедрий подарунок природи - щастя натхнення.
Заняття з малювання в дошкільному закладі мають стати зустріччю з красою, донести до дітей багатство її прояву в природі, мистецтві, в людях та їхніх витворах. Необхідно створювати такі умови для сприйняття краси, щоб вона вразила дитину, пройшла крізь усі органи відчуття, викликала радість, насолоду натхнення, назавжди залишила свій слід у душі. Мистецтво, зокрема образотворче, відіграє важливу роль в житті людини, а дитини тим більше, саме тому дане дослідження є актуальним.
Об’єкт дослідження – процес навчання малюванню дітей молодшого дошкільного віку.
Предмет дослідження – форми та методи засвоєння навичок малювання дітьми молодшого дошкільного віку.
Мета дослідження – теоретично обгрунтувати та експерементально дослідити форми та методи формування навчання дітей молодшого дошкільного віку малюванню.
Завдання дослідження:
допомогти дітям пізнати навколишню дійсність, розвинути у них спостережливість, виховати відчуття прекрасного і навчити прийомам зображення;
з’ясувати значення малювання і образотворчого мистецтва дитини дошкільного віку;
виявити педагогічні можливості наведениз занять, спрямованих на розвиток пізнавальних і творчих здібностей дошкільників в процесі навчання малювання.
Методи дослідження:
– теоретичні методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури щодо проблеми дослідження;
– емпіричні методи дослідження: спостереження, опитування, бесіда з дітьми, педагогічне спостереження, опитування, розмова з дітьми;
– психолого-педагогічний експеримент: констатувальний;
– аналіз та інтерпретація емпіричних даних.
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі ЗДО «Сонечко» м.Малин, Житомирської обл. У цьому експеременті взяли участь 10 дітей молодшої групи.
Теоретична значущість роботи полягає:
- в розкритті особливостей організації навчання малювання дітей молодшого дошкільного віку;
-наведено серію занять з метою навчання дітей молодшого дошкільного віку малюванню.
Практична цінність роботи полягає:
- в тому, що розроблені нами методичні рекомендації до процесу навчання малювання в молодшій групі, можуть бути використовувані у роботі вихователя закладу дошкільної освіти.
1 2 3 4 5 6 7 8