Практика формування формальних та неформальних груп в організації у ТОВ «Ашан Рітейл Україна»
План
Введення
1. Поняття груп та їх значимість в роботі організації
2. Формальні групи
3 Неформальні групи
3. Аналіз формування формальних та неформальних груп у ТОВ «Ашан Рітейл Україна»
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Раніше конкурентна боротьба була зосереджена у сфері технічного прогресу, виробничих можливостей, але сутність сучасного бізнесу визначають насамперед люди та їх ресурс. Кожен працівник компанії виконує свою функцію та поєднує свої зусилля з колективом для досягнення результату. Ключовою складовою бізнесу є управління кадрами. Добре організований менеджмент для підприємства – гарантія успіху діяльності підприємства. Людина третину життя віддає роботі, тому з еволюцією трудових відносин, працю в організаціях приймає для працівника й соціальний аспект. Людина завжди потребує спілкування з собі подібними і має радість від такого спілкування. Більшість із нас активно шукає взаємодії з іншими людьми. Тому в кожній формальній організації існує складне переплетення неформальних груп, які утворилися без втручань керівництва. Незважаючи на те, що неформальні організації створені не по волі керівництва, вони є фактором, з яким повинен рахуватися кожен керівник, тому що такі групи можуть сильно впливати на поведінку окремих осіб і на робочу поведінку співробітників вцілому. Крім того, як би добре керівник не виконував своїх функцій, неможливо визначити, які дії та відносини будуть потрібні для досягнення цілей в організацій.
Поняття груп та їх значимість в організації
Отже Група – це двоє і більше людей, які одночасно впливають один на одного і випробовують цей вплив. В абсолютно кожній організації та підприємстві співіснують і взаємодіють дві різні системи відносин. З одного боку, формальна, яка породжена встановленими процедурами, інституційна, санкціонована, безособова, раціональна. З іншого неформальна, яка хаотично, спонтанно з'являється в різних первинних групах на основі негласних домовленостей , стійких чуттєвих та емоційних зв'язків. На ефективність роботи формальних та неформальних груп вцілому впливають однакові фактори:
Розмір групи. У міру збільшення групи спілкування між членами ускладнюється. У маленьких групах (з 2-3 осіб) люди відчувають персональну відповідальність за прийняття певного рішення. Вважають, що оптимальний розмір групи це 5 – 11 осіб.
Склад (подібність особистостей, точок зору членів групи). Важливою причиною винесення питання рішення групи є використання різних позицій для знаходження оптимального рішення. Тому рекомендується, щоб група складалася з несхожих особистостей, оскільки це надає більшу ефективність, ніж якби члени групи мали схожі точки зору.
Групові норми. Людина, яка хоче бути прийнята групою повинна дотримуватися певних групових норм. (Позитивні норми - норми, які підтримують поведінку, спрямовану на досягнення цілей. Негативні норми - норми, які заохочують поведінку, яка не сприяє досягненню цілей, наприклад крадіжки, запізнення, прогули, вживання спиртних напоїв на робочому місці та ін.).
Згуртованість. Розглядається як міра тяжіння членів групи один до одного та до групи. Високий рівень згуртованості групи може підвищити ефективність функціонування організації.
Групова однодумність. Це тенденція придушення окремою людиною своїх поглядів на якесь явище, щоб не порушувати гармонію групи.
Конфліктність. Відмінність у думках підвищує ймовірність конфлікту. Наслідки конфлікту може бути позитивними, оскільки дозволяють виявити різні погляду (це призводить до підвищення ефективності групи). Негативні наслідки полягають у зниженні ефективності групи: поганий стан духу, низький ступінь співпраці, зміщення акценту (надання більшої уваги своїй перемозі в конфлікті, а не вирішенню реальної проблеми).
Статус членів групи. Він визначається старшинством у посадовій ієрархії, назвою посади, освітою, досвідом, поінформованістю та ін. Зазвичай члени групи з високим статусом мають більший вплив на інших членів групи. Бажано, щоб думка членів групи з високим статусом не була домінуючою у групі.
Неформальні організації динамічно взаємодіють із формальними, одним із перших, хто став приділяти увагу цьому фактору, був Джордж Хоманс. У моделі Хомаса під видами діяльності розуміються завдання, які виконують люди. У процесі виконання цих завдань люди вступають у взаємодію, яка, у свою чергу, сприяє появі почуттів (позитивних та негативних емоцій щодо один одного та начальства). Оскільки групові емоції впливають як на завдання, так і на взаємодію, вони можуть впливати і на ефективність формальної організації. Також слід зазначити вплив Хоторнського експерименту який був проведений групою вчених, до якої входили Дж. Хоманс, Е. Мейо, Ф. Ротлісбергер, В. Діксон та інші. У результаті вони прийшли до висновків щодо важливості поведінкових факторів (задоволення соціальних потреб робітників, більша залежність їх від трудового колективу), виявили основні причини вступу до неформальних груп. А також описали "хоторнський ефект" це умови, за яких новизна, цікавість до експерименту призводили до спотвореного, але все-таки часто позитивного результату. Так, учасники хоторнського експерименту працювали набагато старанніше, ніж звичайно, завдяки лише усвідомленню, що вони причетні до експерименту.
Формальні групи
Формальні групи - це групи, створені за волею керівництва і закріплюються в документах підприємства, згідно з яким люди взаємодіють на роботі. Дані групи зазвичай виділяються як структурні підрозділи в організації. Вони мають формально призначеного керівника, формально певну структуру ролей, посад та позицій усередині компанії, а також формально закріплені за ними функції та завдання. У формальній групі передбачені лише службові зв'язки між індивідами, і вона підпорядковується лише функціональним цілям.
До формальних груп належать:
Вертикальна організація, що об'єднує низку органів та підрозділ таким чином, що кожен із них знаходиться між двома іншими — вище та нижчестоящими, а керівництво кожним із органів та підрозділів зосереджено в одній особі.
Функціональна організація, відповідно до якої керівництво розподіляється між рядом осіб, що спеціалізуються на виконанні певних функцій та робіт.
Штабна організація, що характеризується наявністю штабу радників, експертів, помічників, які не включені до системи вертикальної організації.
Серед формальних груп виділяють три основних групи: групи керівників, робочі (цільові) групи та комітети.
Група керівників складається з керівника та його безпосередніх підлеглих, які перебувають у зоні його контролю , та своєю чергою, також можуть бути керівниками.
Робоча (цільова) група – співробітники, які працюють над виконанням одного завдання. Хоча вони мають спільний керівник, ці групи відрізняються від командної групи тим, що вони значно більше самостійності у планування і здійснення своєї праці.
Комітет — група всередині організації, делеговані повноваження для виконання будь-якого завдання або комплексу завдань. Іноді комітети називають порадами, комісіями, цільовими групами. Виділяють постійні та спеціальні комітети.
Усі командні та робочі групи, а також комітети повинні ефективно працювати як єдиний злагоджений колектив. Ці взаємозалежні групи є блоками, що утворюють організацію як систему. Організація загалом зможе ефективно виконати свої глобальні завдання лише за умови, що завдання кожного з її структурних підрозділів визначено таким чином, щоб забезпечити діяльність один одного.
Отже формальні групи мають такі особливості:
Вона раціональна, тобто. в її основі лежить принцип доцільності, свідомого руху до відомої мети;
Вона безособова, тобто. розрахована на індивідів, відносини між якими встановлюються за складеною програмою.
Формальні групи можуть бути сформовані для виконання регулярної функції, а можуть бути створені для вирішення певного цільового завдання.
Неформальні групи
Неформальна група - спонтанно виникла група людей, які регулярно вступають у взаємодію для досягнення певної мети Неформальні групи створюються не розпорядженнями керівництва та формальними постановами, а членами організації відповідно до їх взаємних симпатій, спільних інтересів, однакових захоплень звичками тощо. Дані групи зазвичай мають свої неписані правила та норми поведінки, люди добре знають, хто входить до їх неформальної групи, а хто ні. У неформальних групах складається певний розподіл ролей та позицій. Зазвичай ці групи мають явно чи неявно вираженого лідера. У багатьох випадках неформальні групи можуть впливати на своїх членів на рівні або навіть більше, ніж формальні структури.
Первинними характеристиками неформальних організацій є:
Соціальний контроль. Як виявили вчені при проведенні «хоторнського експерименту», неформальні організації здійснюють соціальний контроль за своїми членами. Першим кроком до цього є встановлення й закріплення норм групових еталонів допустимої і недопустимої поведінки. Щоб бути прийнятим групою і зберегти в ній своє положення, особистість має дотримуватися цих норм.
Опір змінам. Люди також можуть використовувати неформальну організацію для обговорення передбачуваних чи фактичних змін, які відбуваються у відділі чи організації. У неформальних організаціях спостерігається тенденція до опору зміна
Неформальні групи – цілком нормальне та звичне явище. Щоб розуміти, як взаємодіяти з учасниками таких спільнот, керівництву потрібно знати, з яких причин вони виникли.
Приналежність. Найпершою причиною вступу у неформальну групу є задоволення потреби у почутті приналежності, одній із найсильніших наших потреб.
Взаємодопомога. В ідеальному варіанті підлеглі повинні мати можливість звернутися до свого безпосереднього начальника за порадою. Але у багатьох випадках робітники шукають допомоги у своїх колег по роботі, аніж у свого шефа. Отримання допомоги від колеги корисне для обох. Той, що надає допомогу, придбає престиж і повагу, той, що одержав допомогу, - необхідне керівництво до дії. Таким чином, потреба у допомозі сприяє виникненню неформальної організації.
Захист. Люди завжди знали, що сила - в єдності. Найперші профспілки зародилися саме у соціальних групах, які збиралися в пивних і обговорювали свої претензії до начальства. І сьогодні члени неформальних організацій, що складаються з робітників низових рівнів, захищають одне одного від того, що завдає їм шкоди.
Тісне спілкування й симпатія. Люди завжди прагнуть знати, що відбувається навколо них. Тому однією із найважливіших причин приналежності до неформальної організації є доступ до неформального каналу - чуток. Це задовольняє потреби окремої особи у необхідній інформації, захисту, приналежності тощо. Крім того, люди часто приєднуються до неформальних груп просто для того, щоб бути ближче до тих, кому вони симпатизують. Людей звичайно тягне до тих, хто, на їх думку, може задовольнити їхні потреби (первинні і вторинні).
Також залежно від стилю поведінки, неформальні групи можна класифікувати так:
Просоціальні ( соціально-позитивні групи) - Це суспільно-політичні клуби міжнародної дружби, фонди соціальних ініціатив та інші. Вони мають, зазвичай, позитивну спрямованість.
Асоціальні - це групи, що стоять осторонь соціальних проблем.
Антисоціальні групи - З одного боку, моральна глухота, нездатність зрозуміти інших, іншу точку зору, з іншого — часто біль і страждання, що випали на частку цієї категорії людей, сприяють виробленню крайніх поглядів у окремих її представників.
Аналіз формування формальних та неформальних груп у ТОВ «Ашан Рітейл Україна»
Ашан Рітейл - це міжнародна мережа роздрібної торгівлі створена у Франції у 1961 році. Наразі компанія присутня у 12 країнах Європи, Азії та Африки і є 11-м світовим дистриб`ютором продуктів. Ашан Рітейл об’єднує усі формати: гіпермаркети, супермаркети і магазині біля дому, що підсилюються електронною комерцією а також власними торгівельними марками. В Україні мережа представлена з 2008 року та сьогодні має фізичні магазини у 9 містах - Київ, Харків, Львів, Чернівці, Житомир, Дніпро, Кривий Ріг, Запоріжжя, Одеса, а також електронну комерцію по всій країні.
Станом на вересень 2021 року в Україні функціонує 27 гіпермаркети мережі, що надає роботу 5604 працівникам.
Серед формальних груп виділяють три основні. Це групи керівників, робочі (цільові) групи та комітети.
Група керівників складається з керівника та його безпосередніх підлеглих, які перебувають у зоні його контролю. А саме Директор, помічник директора директор з продажу непродовольчих товарів, директор із продажу продовольчих товарів; контролер управління, керівник відділу персоналу, керівник сектору кас, керівники секторів, менеджери напрямків.
Робоча (цільова) група – співробітники, які працюють над виконанням одного завдання. Відділ непродовольчих товарів, відділ продовольчих товарів, бухгалтерія, відділ кадрів, відділ комунікацій та адміністрування мереж тощо.
Комітет — група всередині організації, делеговані повноваження для виконання будь-якого завдання або комплексу завдань. Іноді комітети називають порадами, комісіями, цільовими групами. Виділяють постійні та спеціальні комітети. Комісії з охорони праці, ревізійні комісії та інші
Отже формальні групи підприємства мають такі особливості: вони раціональні, бо в їх основі лежить принцип доцільності, свідомого руху до поставленої мети; вони безособові, бо відносини між групами встановлюються за складеною програмою (наказ, доручення, посадова інструкція); формуються для виконання регулярної функції, а також й для вирішення певного цільового завдання.
Створенню неформальних груп сприяє трудове середовище, оскільки виконання певних виробничих завдань, працівники зустрічаються щодня, найчастіше протягом багато часу, проводять більше часу у суспільстві своїх колег, ніж у сім'ї, працівники одного підприємства залежать друг від друга. Проведемо аналіз неформальних груп на підприємстві. Виходячи з певних причин вступу до групи, які були виявлені під час проведення «Хоторнського експерименту»:
1. Приналежність.
У компанії співробітники здебільшого неформально спілкуються з тими, з ким вони працюють щодня. Це тому, що вони досить багато спільного. Так, наприклад, працівнику бухгалтерії досить цікаво спілкуватися саме зі своїми колегами, колегами із суміжного фінансово-економічного відділу. Це тому, що вони набагато краще розуміють одне одного, оскільки розмовляють так званому єдиному професійному «сленгу».
2. Допомога.
У ситуації, коли новий співробітник виходить на роботу, то інші працівники можуть пояснити йому всі завдання, та відповісти на робочі питання, швидше ніж безпосередній керівник. За допомогою виконання своєї роботи, а також ставлячи питання колегам, новий працівник поступово звикає до колективу та опанування своїх робочих обов’язків.
3. Спілкування.
Будь-яка людина проводить істотну частину всього життя саме на роботі, тому такий процес, як спілкування є ключовою характеристикою психологічного комфорту людини. Працівники спілкуються зі своїми колегами не тільки по робочій справі. Також вони обговорюють свої проблеми, успіхи, вони радяться, а також обговорюють зарплату та інше. Поступово багато колег стають також і добрими друзями, тобто вони надають допомогу один одному, працюють для досягнення ключової мети.
4. Захист
Людини необхідне відчуття захисту. Побоюючись покарання, працівники в першу чергу шукають вирішення проблеми у більш свідомих колег. Також відстоювання своїх прав та інтересів легше досягти знаходячись у великій групі, це цілком природний процес.
Отже ми бачимо, неформальні групи можуть вносити як позитивні так и негативні наслідки на формальні групи, та організацію в цілому. До позитивних моментів можна віднести:
Поліпшення комунікації між колегами. Співробітники зближуються, заводять друзів і хочуть ходити на роботу, щоб якнайшвидше їх побачити. Дружні відносини на роботі підвищують задоволеність та продуктивність співробітників на 50%; навчання та розвиток;
Учасники можуть навчатися один одного новими навичками або вдосконалювати наявні навички;
Розуміння невдоволення менеджерами. Легше зрозуміти, що співробітникам не подобається в роботі, поспілкувавшись із лідером чи навіть усіма учасниками спільноти.
До негативних моментів можна віднести:
Розповсюдження чуток, дезінформації, бо учасники можуть неправильно, або навмисно інтерпретують отриману інформацію від керівництва;
Тиск на учасників. Тому що лідери можуть маніпулювати учасниками у своїх цілях. Наприклад, знижувати залучення, відволікати від роботи, стимулювати конфлікти з керівництвом;
Негативний вплив на інших працівників. Іноді учасники почуваються надто вільно і показують зневажливе ставлення до правил компанії усьому колективу. Якщо така поведінка не карається, авторитет керівництва підривається, а інші співробітники починають думати, що така поведінка є нормою. Крім цього, у колективі може утворитися нездорова обстановка, яка призведе до стихійних і некерованих хвилювань, а часом і страйків, що зрештою може призвести до зупинки виробництва та зміни керівників підприємства різного рангу.
Підприємству слід звернути увагу не тільки на існування неформальних груп, а й приймати участь у цих груп та використовувати їх потенціал для задоволення учасників, так й для покращення праці, досягнення спільних цілей підприємства. Дослідження, проведені групою соціологів під керівництвом російського професора Володимира Васильєва, показали, що завдяки зміні робочих місць співробітників, з урахуванням їхнього бажання працювати разом, продуктивність праці підвищується на 10–12%. Для цього потрібно визначити лідерів, які допоможуть впливати на всю групу з його допомогою або залучити його до формальної структури. Заохочувати участь неформальних груп у корпоративних заходах, акціях, обговореннях. Це дозволить відчути колективу, що проблеми вирішуються, про них можна відкрито говорити. Також постійно розвивати корпоративну культуру, переконувати робітників, що цілі компанії не суперечать і не шкодять їхнім інтересам. Та створює сприятливу атмосферу в колективі. Слід культивувати в організаціях відносини взаємодопомоги, спільності інтересів, доброзичливості за принципом «моя фірма – моя громада – моя сім'я». Така обстановка сприяє творчому підходу в роботі, що знайде вираження у створенні гуртків якості, просуванню робочих та соціальних ініціатив.
Висновок
У будь-якій компанії, незалежно від її організаційної структури, є система неформальних міжособистісних зв'язків. На основі взаємних симпатій, спільності інтересів, захоплень, звичок усередині організації утворюються неформальні групи. Раніше автори вважали, що знають, як упоратися з неформальною організацією - треба просто знищити її. Однак сьогодні вважається, що з гармонійного функціонування компанії неформальні групи дуже значимі, і головне завдання під час роботи з ними полягає використовування їх енергії та ідей на потреби організації. Це може допомогти формальним організаціям у досягненні її цілей, прискоренні комунікації. Для початку керівництво має зрозуміти, що неформальні організації породжуються основним принципом людської психіки: вони утворюються та розвиваються тоді, коли люди взаємодіють між собою. Менеджеру необхідно знати особливості формування неформальних груп, виділяти позитивні риси цього явища, вміти вивчати і досліджувати такі структури всередині своєї організації, а головне, вміти спрямовувати цілі неформальних груп на цілі організації. При створенні нормальних відносин між формальним та неформальним управлінням на підприємстві створюється такий мікроклімат, який сприяє покращенню діяльності підприємства, підвищення колективного духу, який, у свою чергу, сприяє цілеспрямованому прагненню успіху.
Список використаних джерел
Кравченко В.О. МЕНЕДЖМЕНТ Навчальний посібник - Друкарня «Атлант» 2013 р -165 ст.
Травін В.В., Дятлов В.А. Основи кадрового менеджменту. - М .: Справа, 1995.-336 с.
Данько Т. П. Управління маркетингом. Навчальний посібник. - М.: Инфра-М, 1997. - 280с.
Поршнєв А.Г. Управління організацією/А.Г. Поршнєв, Н.А. Соло-матин. - М.: ІНФРА-М, 2011. - 305 с.
Рольф Ван Дік. Відданість та ідентифікація в організації. X.: Гуманітарний центр, 2011. 140 с.
Кричевський Р.Л. Психологія лідерства. М: Статут, 2014. 544 с.
Шікіна Ю.А. Особливості неформальних відносин у російських та західних компаніях // Науковий Вісник МДТУ ГА. - 2015. - № 129.
https://brand.auchan.ua/ru/editorial/our_commitment/socium-responsibility
https://brand.auchan.ua/uk/editorial/our_commitment/auchan-ukraine
https://brand.auchan.ua/ru/editorial/our_commitment/social_responsibility_report