[ Аналіз попиту і асортиментна політика підприємства ] | З-9ДХ | 90 | 250 | 13,00 | |
Діагональ, наб. (Камуфляж) | З-12ЕХ | 167 | 227 | 22,00 | |
Діагональ, м / кр. (Син., черн, хакі) | З-11ЕХ | 92,5 | 235 | 11,80 | |
Діагональ, м / кр. (Ізумр, бордо, волошка) | З-6ТХ | 167 | 172 | 27,00 | |
Тік наволочний, м / кр. | З-7ТХ | 90 | 172 | 14,00 | |
Тік наволочний, м / кр. | З-18ФХ | 95 | 165 | 9,20 | |
Бязь (г / к черн., Оливки., Відб.) | З-17СХ | 90 | 135 | 11,70 | |
Бязь (отб., м / кр. Черн., Хакі) | З-15БХ | 238 | 150 | 23,50 | |
Полотно наметове (х / б, м / кр. З ВО) | З-5БХ | 206 | 146 | 20,50 | |
Сатин (отб., м / кр. Черн.) | З-3БХ | 165 | 146 | 15,00 | |
Фланель, наб. | З-10БХ | 167 | 120 | 13,00 | |
Рушникова тканину, наб. | З-16ПХ | 166,5 | 253 | 25,50 | |
Рушникова тканину, відб. | З-8ПХ | 98,5 | 195 | 9,70 | |
Рушникова тканину, відб. | З-8ПХ | 46,5 | 195 | 6,70 |
Неткані матеріали
Найменування тканини | Артикул | Ширина, см | Поверхн. щільність г/м2 | Ціна, руб. |
Нітепрошівное полотно | З-10 | 150 | 280 | 13,00 |
Холстопрошивне полотно (ватин) | З-14 | 160 | 280 | 11,00 |
Пряжа
Найменування | Стандарти | Лінійна щільність, Текс (№) | Ціна, руб. |
Пряжа х / б сувора кардна одиночний з машин ППМ для ткацького виробництва | ОСТ 17-362 | 18,5 (54) | 63 ... 65,00 |
29 (34,5) | 56 ... 58,00 | ||
50 (20) | 54 ... 55,00 | ||
125 (8,0) | 50 ... 52,00 | ||
Пряжа х / б сувора кручена для ткацького виробництва | ГОСТ 6904 | 18,5 X 2 (54 / 2) | 77,00 |
25 X 2 (40 / 2) | 66,30 | ||
125 X 2 (8 / 2) | 53,50 | ||
Пряжа х / б для трикотажної промисловості | ГОСТ 9092 | 25 (40) | 57 ... 59,00 |
29 (34,5) | 58 ... 60,00 | ||
50 (20) | 55 ... 57,00 | ||
72 (13,9) | 54 ... 56,00 |
Ринком збуту продукції є підприємства оптової і роздрібної торгівлі м. Ростова-на-дону, Ростовської області.
Прибуток до оподаткування - 214 тис. руб.
Податок на прибуток та інші обов'язкові платежі - 35 тис. руб.
Збиток від продажу - 288 тис. руб.
Чистий прибуток - 179 тис. руб.
1.3 Інформаційна база аналізу попиту
Джерелами інформації аналізу попиту та реалізації продукції (робіт, послуг) є бухгалтерські регістри. При аналізі попиту використовується журнал обліку замовлень на продукцію. Дані для заповнення журналу беруться із переговорів з покупцями, з виписок банку і з первинних бухгалтерських документів. А також можна використовувати дані аналітичного обліку по рахунках: рахунок 41 «Товари», рахунок 42 «Торгова націнка», рахунок 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)» та інші рахунки бухгалтерського обліку відповідно до конкретної ситуації, формою оплати, особливостями оподаткування .
Задоволення попиту покупців відбувається в момент реалізації товару.
Облік розрахунків з покупцями і замовниками, виручки від реалізації продукції знаходить відображення у відомості № В-16, яка заповнюється у двох варіантах.
Форма № У-16 (оплата) призначена для обліку поточних витрат і реалізації при визначенні виручки від реалізації у міру надходження грошей в касу або на розрахунковий рахунок господарюючого суб'єкта.
Форма № У-16 (відвантаження) служить для обліку витрат і реалізації при визначенні виручки принаймні відвантаження покупцям продукції та здачі платіжних документів в банк.
Кількість продукції (робіт, послуг), реалізованої виробничим підприємством, або товару, проданого торговою фірмою, визначається попитом на них та пропозицією. Попит відбиває обсяг продукції, який споживач хоче і в змозі придбати за певною ціною в даному періоді на конкретному ринку. Тому кожен господарюючий суб'єкт перед тим як визначити обсяг виробництва, формувати виробничу потужність, повинен знати, яку продукцію, в якому обсязі, де, коли і за якими цінами будуть продавати.
Основними завданнями аналізу попиту є:
- Аналіз потреби в випущеної і реалізованої продукції, виконуваних роботах і послуги, що надаються;
- Аналіз попиту на товари, роботи, послуги та факторів, що впливають на величину попиту;
- Оцінка ступеня ризику незатребуваної продукції;
- Взаємозв'язок попиту та збуту та їх вплив на фінансові показники.
Аналіз починається з вивчення попиту та формування портефеля - замовлень (договорів, контрактів), тому що від цього залежать виробнича потужність і ступінь її використання.
Оцінка попиту дає можливість перейти до аналізу факторів, що впливають на рівень попиту. На рівень попиту впливають якість продукції, рівень доходів населення, рівень цін, споживчі переваги, смаки, інфляційні очікування, рівень цін на взаємозамінні товари, ставка рефінансування, насиченість ринку.
Важливим фактором, що визначає величину попиту, є ціна. Зміна величини попиту виникає під дією ціни. Ступінь чутливості попиту до зміни ціни визначається через коефіцієнт цінової еластичності (KEZ).
Відсоток зміни кількості попиту i-го товару
KEZ = Процентна зміна цін на товар
Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (КЕД) характеризує ступінь чутливості попиту на товар при зміні доходу споживачів.
Відсоток зміни кількості попиту i-го товару
КЕД = Процентна зміна доходів покупців
Дані коефіцієнти необхідно визначити за періодами. За результатами зробити висновок. Якщо величина коефіцієнтів більше одиниці, то попит еластичний, і навпаки. При значенні коефіцієнта, рівного нулю, попит абсолютно нееластичний. При значенні коефіцієнта, рівного одиниці, має місце одинична еластичність.
У практичній діяльності важливо знати, як вплинули зміни в попиті на продукцію (роботу, послуги), на фінансові результати. Для цього необхідно визначити показник еластичності попиту по виручці від реалізації (КЕР), а не за кількістю проданих одиниць. Показник визначається за ряд періодів. За результатами дається оцінка.
Процентне зміна виручки від реалізації i-го товару
КЕР = Процентна зміна цін на товар
Якщо опитування еластичний, то при зменшенні ціни збільшується виручка від реалізації, тому що навіть при меншій ціні, що сплачується за одиницю товару, відбувається зростання обсягу продажів, достатній для відшкодування втрат виручки, внаслідок зниження ціни, тобто зміна ціни на товар спричиняє зміну виручки від реалізації в протилежному напрямку.
При нееластичному попиті зміна ціни реалізованої продукції спричиняє за собою зміну виручки від реалізації в тому ж напрямку.
Абсолютно нееластичний попит - попит не залежить від ціни, виручка і ціна змінюються однонаправлено.
Одинична еластичність попиту - відсоткова зміна попиту і ціни рівні між собою, результат не змінюється.
Абсолютна еластичність попиту - ціна не залежить від попиту, виручка від реалізації змінюється в тому ж напрямку, в якому змінюється ціна.
На основі цієї оцінки можна дати прогноз очікуваної виручки від реалізації.
1.4 Аналіз та оцінка майна та джерел її формування
У балансі господарюючого суб'єкта кошти розміщені за складом і джерелами формування коштів. Розміщення та використання коштів відображено в активі, джерела формування (власний капітал та зобов'язання) відображені в пасиві. Бухгалтерський баланс, використовуваний для проведення фінансового аналізу, не володіє в достатній мірі властивостями, необхідними для аналізу, внаслідок чого виникає необхідність у формуванні аналітичного балансу. Ущільнений аналітичний баланс-нетто формують шляхом агрегування однорідних за складом елементів балансових статей у необхідних аналітичних розрізах. Аналітичний баланс характеризується тим, що зводить воєдино і систематизує ті розрахунки і прикидки, які здійснює аналітик при первісному знайомстві з балансом.
Для загальної оцінки динаміки фінансового стану необхідно згрупувати статті балансу в окремі групи: за ознакою ліквідності - статті активу (табл. 1) і по терміновості зобов'язань - статті пасиву (табл. 2).
Таблиця 1. Аналітичне угруповання й аналіз активу балансу
Актив балансу | На початок року | На кінець року | Відхилення | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
тис. руб. | % До підсумку | тис. руб. | % До підсумку | абсолютне | % | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Майно | 23712 | 100 | 24331 | 100 | + 619
Як видно з таблиці 1, на кінець року відбулося незначне збільшення всіх статей активу, за винятком дебіторської заборгованості та незначне зменшення іммобілізованих активів. Загальна вартість майна виросла на 619 тис. руб. За звітний рік також зросла вартість оборотних коштів підприємства на 621 тис. руб., Або на 1,4%. Їх частка в загальній вартості майна зросла і склала на кінець року 1,4%. Необоротні активи зменшилися на 1,4% (13283 тис. крб.). На збільшення оборотного активу, у свою чергу, вплинули зростання вартості матеріальних запасів і величини банківського активу на 673 тис. руб. (Тобто на 2%.) Та 186 тис. крб. (Що в загальній вартості майна склало - 0,8%), а також зменшення дебіторської заборгованості на 1,2%, що склало 238 тис. руб. У цілому настільки незначне збільшення всіх показників можна пояснити не дуже високими темпами інфляції. Таблиця 2. Аналітичне угруповання й аналіз пасиву балансу
З таблиці 1.2 видно, що збільшення вартості майна на 619 тис. руб. обумовлено, головним чином, зростанням власного капіталу на 137 тис. руб.; позикового капітал так само збільшився на 482 тис. руб. (Що становило - 1%). Збільшення власних оборотних коштів на кінець звітного періоду на 137 тис. руб. відбулося, головним чином, за рахунок збільшення фонду соціальної сфери. На зміна суми оборотних коштів назад пропорційно вплинула зміна вартості основних засобів на 137 тис. руб., Довгострокові і короткострокові пасиви, як і раніше відсутні. 2 Аналіз попиту, реалізації та їх вплив на фінансові результати діяльності підприємства 2.1 Аналіз попиту на продукцію ВАТ «Текпром» Основна мета маркетингового аналізу - вивчення попиту на продукцію і формування портфеля замовлень. Від портфеля замовлень залежать виробнича потужність підприємства і ступінь її використання в процесі подальшої діяльності. Якщо попит на продукцію падає з яких-небудь причин, то відповідно зменшується портфель замовлень, йде спад виробництва, зростають собівартість продукції, збитки і підприємство може стати банкрутом. Тому аналіз попиту на профільну продукцію підприємства має велике значення. Це один з найбільш важливих і відповідальних етапів дослідження ринку. Попит як економічна категорія характеризує обсяг товарів, які споживач бажає і в змозі придбати за певною ціною протягом певного періоду часу на певному ринку. На рівень попиту впливають багато чинників: ціни на пропонований товар, його якість, доходи покупців, споживчі переваги, ціни на зв'язані (взаємозамінні) товари, очікування споживачами зміни їх доходів і цін на товари, насиченість ринку, процентні ставки за вкладами і т.д . Ступінь чутливості попиту до зміни ціни вимірюється за допомогою коефіцієнта цінової еластичності (Ер): Процентне зміна кількості попиту i-г o товару Ep = - Процентне зміна цін на товар Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (ЕD) характеризує ступінь чутливості попиту на товар при зміні доходу споживачів: Процентне зміна кількості попиту i-го товару Процентне зміна доходів покупців Попит еластичний, якщо величина цих коефіцієнтів більше одиниці, і нееластичний, - якщо менше одиниці. При значенні коефіцієнта еластичності рівному нулю, попит абсолютно нееластичний: жодна зміна ціни не тягне за собою зміну попиту на продукцію. Якщо коефіцієнт еластичності дорівнює одиниці (одинична еластичність), то це означає, що темп зростання попиту дорівнює темпу зниження ціни. Попит буває ще абсолютно еластичним, коли при незмінній ціні або її зростанні попит на продукцію збільшується до межі купівельних можливостей, що найчастіше буває в умовах інфляції. За даними в табл. 3 визначимо коефіцієнти цінової еластичності по рушникові тканини. Порівнявши отримані результати, неважко помітити, що темп зниження попиту значно випереджає темп приросту цін. Тому можна зробити висновок про відносну еластичності попиту на дану продукцію, хоча в умовах інфляції еластичність попиту знижується, так як виникає психологічна адаптація до зростання цін. Підприємство обрало варіант ціни 7800 руб., Хоча попит при такій ціні і виручка нижче, ніж при ціні 6000 руб. Але оскільки метою даного підприємства є не завоювання ринків збуту, а отримання максимуму прибутку, то цей варіант ціни більш вигідний, тому що він дозволяє отримати більшу суму прибутку, ніж за іншими варіантами. Таблиця 3. Еластичність попиту на рушникові тканину
Зростання ціни при зниженні обсягу продажів ефективний до тих пір, поки величина додаткового доходу на одиницю продукції перевищує величину додаткових витрат на одиницю продукції. Наведені дані показують, що у підприємства є можливість збільшити обсяг виробництва даного виду продукції і завоювати більший ринок збуту за рахунок деякого зниження її ціни. Велике значення у вивченні чинників формування попиту має кореляційний аналіз. З його допомогою оцінюється і прогнозується ступінь залежності попиту від досліджуваних факторів. 2.2 Аналіз ризику незатребуваної продукції Вивчення попиту тісно пов'язане з оцінкою ризику незатребуваної продукції, який виникає внаслідок відмови споживачів купувати її. Він визначається величиною можливого матеріального і морального збитку підприємства. Кожне підприємство повинне знати величину втрат, якщо якась частина продукції виявиться нереалізованою. Щоб уникнути наслідків ризику незатребуваної продукції, необхідно вивчити фактори його виникнення з метою пошуку шляхів недопущення або мінімізації втрат. Внутрішні причини: - Неправильно складений прогноз попиту на продукцію службовцями підприємства; - Неправильна цінова політика на ринках збуту; - Зниження конкурентоспроможності продукції в результаті низької якості сировини, устаткування, відсталої технології, низької кваліфікації персоналу; - Неефективна організація процесу збуту і реклами продукції. Зовнішні причини: - Неплатоспроможність покупців; - Підвищення процентних ставок по внесках; - Демографічні; - Соціально-економічні; - Політичні та ін Ризик незатребуваної продукції можна підрозділити на переборний і нездоланний. Критерієм віднесення його до однієї з груп є економічна доцільність нововведень, спрямованих на просування товарів на ринок. Якщо додаткові витрати на дизайн, конструктивні зміни, упаковку, рекламу, організаційну перебудову виробництва і збуту перевищують суму їх покриття виручкою, то економічно вони недоцільні, і навпаки. Ризик незатребуваної продукції може бути виявлений на пред виробничої, виробничої і після виробничої стадії. Більший ефект досягається, якщо ризик буде виявлений на пред виробничої стадії. Тоді економічний збиток буде включати в себе лише витрати на дослідження ринку, розробку виробу і ін Якщо ж ризик незатребуваною продукції виявлено на виробничій або після виробничої стадії, то це може серйозно похитнути фінансовий стан підприємства. У суму збитку, крім перерахованих вище витрат, увійдуть витрати на підготовку, освоєння, виробництво і частково збут продукції. У залежності від часу виявлення ризику незатребуваної продукції управлінські рішення можуть бути різними. У першому періоді можна не приступати до виробництва даного виду продукції, замінивши його іншим. У другому періоді ще можна внести істотні зміни в дизайн, конструкцію, ціну виробу і за рахунок цього просунути його на ринок. Якщо ризик виявлений після виготовлення продукції, то потрібно думати як уникнути банкрутства, тому що незатребувана продукція - це прямий збиток для підприємства. Кожен товар повинен вироблятися лише тоді, коли є платоспроможний попит на нього, підкріплений заявками або договорами на його постачання. Таблиця 4. Аналіз забезпеченості плану виробництва продукції договорами (заявками) на поставку
Як видно з табл. 4, план випуску продукції ватину і рушникові тканини був повністю забезпечений договорами на постачання продукції. За виробам сатин і бязь запланований випуск продукції був забезпечений договорами на постачання відповідно на 81,2 і 92,8%. У результаті підприємству довелося переглянути структуру виробництва, скоротивши питома вага перших двох видів продукції та збільшивши частку продукції ватин і рушникова тканину. У зв'язку з цим ми можемо зробити висновок, що підприємство активно реагує на кон'юнктуру ринку, на зміну попиту, вносячи відповідні коригування у виробничу програму. Щоб оцінити ризик незатребуваної продукції, проаналізуємо динаміку залишків готової продукції (табл. 5). Таблиця 5. Аналіз динаміки залишків готової продукції
З таблиці видно, що за звітний рік значно зросли залишки нереалізованої продукції, особливо по виробах сатин і бязь, попит на які знизився, що вимагає від підприємства прийняття певних заходів щодо недопущення збитків від незатребуваною продукції, наприклад, зниження цін на дані види продукції або додаткові витрати на більш привабливу упаковку, рекламу і т.д. В іншому випадку, якщо ця продукція буде незатребувана покупцями, підприємство отримає збитки у розмірі фактичних витрат на її виробництво і зберігання. По продукції сатин вони складуть 1768 тис. руб. (5,2 х340), а по продукції бязь - 2160 тис. руб. (6,1 х354). 2.3 Аналіз прибутку від реалізації продукції Прибуток від реалізації утворюється з виручки від продукції, робіт і послуг за вирахуванням матеріальних і прирівняних до них витрат. Обсяг виробництва та реалізації промислової продукції може виражатися в натуральних, умовно-натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Узагальнюючі показники обсягу виробництва продукції отримують за допомогою вартісної оцінки. Основними показниками обсягу виробництва служать товарна і валова продукція. Валова продукція - це вартість усієї виробленої, продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво. Виражається в порівнянних і діючих цінах. Товарна продукція відрізняється від валової тим, що в неї не включають залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот. За своїм складом на багатьох підприємствах валова продукція збігається з товарною, якщо немає внутрішньогосподарського обороту і незавершеного виробництва. Обсяг реалізації продукції визначається або по відвантаженню продукції покупцям, або по оплаті (виручці). Може виражатися в порівнянних, планових і діючих цінах. В умовах ринкової економіки цей показник набуває першочергового значення. Реалізація продукції є сполучною ланкою між виробництвом і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг її виробництва. Важливе значення для оцінки виконання виробничої програми мають і натуральні показники обсягів виробництва і реалізації продукції (штуки, метри, тонни і т.д.). Їх використовують при аналізі обсягів виробництва і реалізації продукції за окремими видами і групами однорідної продукції. Умовно-натуральні показники, як і вартісні, застосовуються для узагальненої характеристики обсягів виробництва продукції, наприклад, на консервних заводах використовується такий показник, як тисячі умовних банок, на ремонтних підприємствах - кількість умовних ремонтів, у взуттєвій промисловості - умовні пари взуття, обчислені на основі коефіцієнтів їх трудомісткості і т.д. Нормативні трудовитрати використовуються також для узагальненої оцінки обсягів випуску продукції в тих випадках, коли в умовах багатономенклатурного виробництва не представляється можливим використовувати натуральні або умовно-натуральні вимірники. Таблиця 6. Аналіз динаміки зміни прибутку від реалізації (в тис. рублів)
Як видно з таблиці прибуток від реалізації в порівнянні з минулим роком зменшилася на 554 тисяч рублів або 13,4%, оскільки собівартість збільшилася на 10755 тисяч рублів або 3,04%. Не допомогло навіть збільшення обсягів реалізації на 10201 або 2,82%. У порівнянні з плановими показниками прибуток від реалізації також зменшилася на 12,38%. Зростання собівартості на 2309 тисяч рублів вплинув на зниження прибутку за рахунок того, обсяг реалізації був перевиконаний на 4594 тисяч рублів. 2.4 Аналіз впливу інфляції на фінансові результати підприємства У методологічною схемою вимірювання та аналізу впливу інфляції на результати фінансової діяльності нефінансових підприємств - прибуток і рентабельність - є результативними показниками, а показники, що визначають їх поведінку (зміна «продажних цін», «купівельних цін», зміна заробітної плати та інші) - факторними показниками . Застосування факторного методу передбачає виділення наступних основних етапів проведення даного аналізу: вибір базових показників; розрахунок відносних показників прибутку і рентабельності та факторів, що впливають на їх величину у фактично діючих цінах; розрахунок індексів інфляції; вимір впливу інфляції на кожен фактор зміни прибутку і рентабельності підприємства в окремо і на загальний фінансовий стан у цілому. Базовими показниками є: виручка від реалізації продукції, робіт, послуг; собівартість реалізованої продукції; прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг; балансовий прибуток; матеріальні витрати; зарплата з нарахуванням; амортизаційні відрахування; середня вартість виробничих фондів; середня вартість основних виробничих засобів і нематеріальних активів; грошові кошти; власний капітал; рентабельність капіталу, рентабельність власного капіталу. Основні фактори, що впливають на прибуток і рентабельність, можуть бути згруповані таким чином: зростання (зниження) виручки від реалізації продукції в порівнянних цінах; зміна собівартості продукції; зміна цін на товари та послуги підприємства; зміна цін на покупні товарно-матеріальні цінності; зміна оцінки основних засобів та капіталовкладень; зміна оплати праці у зв'язку з інфляцією; зміна прибутку від іншої реалізації та позареалізаційних операцій; зміна вартості активів підприємства; зростання (зниження) власного капіталу. Ці чинники при необхідності можуть бути доповнені, деталізовані або згруповані. Для застосування факторного методу в аналізі впливу інфляції необхідно виділити хоча б чотири групи умовних індексів цін, які застосовуються в розрахунках: індекс зміни «продажних цін» для продукції товарів і послуг, вироблених підприємством; індекс зміни «купівельних цін» для сировини, палива, матеріалів , послуг і т.д., придбаних підприємством; індекс зміни вартості основних засобів і капіталовкладень за балансовою оцінкою; індекс зміни середньої заробітної плати у зв'язку з інфляцією. Маючи в своєму розпорядженні підготовленою інформацією про значущість кожного фактора, що впливає на величину прибутку і рентабельності, а також даними про індекси інфляції на відповідні чинники, можна переходити до вимірювання впливу інфляції на кожен фактор зміни прибутковості та рентабельності. 1) Вплив зміни цін на вартість продукції товарів і послуг. Перераховується в постійні ціни обсяг виручки від реалізації шляхом ділення даного у фактично діючих цінах на індекс оптових цін підприємств. 2) Зміна собівартості продукції під впливом інфляції. Для цього використовується вартісна структура собівартості продукції: матеріальні витрати, оплата праці, амортизаційні відрахування та інші витрати. Всі ці елементи переоцінюють в постійні ціни, використовуючи відповідні індекси цін. Таким же чином визначається вплив інфляції і на інші показники. У результаті можна оцінити вплив на прибуток і рентабельність. Зазвичай при проведенні статистичних робіт підприємства групуються по галузях економіки, що розширює можливості їх дослідження. Основним джерелом статистичної інформації є форми № 1-ф «Звіт про основні показники фінансової діяльності підприємства», № 2-ф «Звіт про склад засобів підприємства і джерелах їх утворення», № 1-ПД «Показники виробничої діяльності підприємств». При аналізі інфляції, на мій погляд, найбільший практичний інтерес представляє вивчення зміни фінансових результатів діяльності підприємств під впливом інфляційних процесів (це важливо як для правильної оцінки діяльності, так і при плануванні на майбутні періоди). Для застосування факторного методу в аналізі впливу інфляції на прибуток і рентабельність підприємства в даному умовному прикладі необхідно виділити чотири групи умовних індексів цін (інфляції), які застосовуються в розрахунках:
Вищевказані індекси інфляції визначаються на основі наявної на підприємстві інформації про рух цін при незмінній структурі продукції і витрат. Важливо лише сталість спостереження і виділення для цього досить представницької групи товарів і витрат на обстежуваному підприємстві. У таблиці 7 показано зміну різних показників фінансової діяльності підприємства під впливом інфляції: Таблиця 7. Показники, що відображають фінансовий стан підприємства з урахуванням і без урахування інфляції (тис. рублів та%)
2.5 Аналіз рентабельності виробництва продукції Якщо підприємство отримує прибуток, то воно вважається рентабельним. Показники, що характеризують рентабельність, характеризують відносну прибутковість. Для об'єктивної оцінки ефективності господарської діяльності необхідно охарактеризувати динаміку рівня рентабельності. Рентабельність підприємства, що називають загальною рентабельністю, визначають як відношення балансового прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів. Рентабельність = Пр / Сума Капіталомісткість = Пр / косно + Кобори = (Пр / Vреал) / (косно / Vреал + Кобори / Vреал) = Робор / (Кемк.осн. + Кемк.обор.) Як видно з отриманих формул на загальну рентабельність впливають рентабельність обороту і капіталомісткість капіталу. Таблиця 8
1. Аналіз рентабельності обороту: Робор = Пр / Vреал 1.1. Вплив зміни обсягу реалізації: Роб = (Пр перед / Vреал звіт-Пр перед / Vреал перед) * 100% = (22465 / 32858 -2465 / 22657) * 100% = -0,23% Збільшення обсягу реалізації знизило рентабельність обороту на 0,23%. 1.2. Вплив зміни прибутку: Роб = (Пр звіт / Vреал звіт-Пр план / Vреал звіт) * 100% =- 1,11% Зниження прибутку знизило рентабельність обороту на 1,11%. 1.3. Разом: - 0,23-1,11 =- 1,34% Загальне зниження рентабельності обороту в звітному році. 2.6 Взаємозв'язок попиту, реалізації та фінансових результатів Підприємства самостійно планують свою діяльність на основі договорів, укладених зі споживачами продукції і постачальниками матеріально-технічних ресурсів, і визначають перспективи розвитку виходячи з попиту на вироблену продукцію, роботи і послуги. У своїй діяльності підприємства зобов'язані враховувати інтереси споживача і його вимоги до якості продукції та послуг. Фінансові результати діяльності підприємства визначаються насамперед якісними показниками продукції, що випускається підприємством продукції, рівнем попиту на дану продукцію, оскільки, як правило, основну масу в складі фінансових результатів становить прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг). Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції і послуг. У процесі аналізу вивчаються динаміка, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначаються фактори зміни її суми. Аналіз прибутку від реалізації передбачає не тільки загальну оцінку динаміки виконання плану по прибутку від реалізації, але й оцінку різних факторів, що впливають на величину і динаміку прибутку від реалізації. На прибуток від реалізації впливає зміна наступних факторів: - Продажних цін на товари і тарифів на послуги та роботи, - Повної собівартості об'єктів реалізації, - Обсягу реалізації, - Структури та асортименту реалізованої продукції. Зміна продажних цін на товари і тарифів на послуги та роботи прямо пропорційно впливає на зміну прибутку, тобто зі збільшенням рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки. Собівартість продукції знаходиться у зворотній залежності: збільшення собівартості знижує прибуток, і навпаки. Обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) може надавати різну дію на суму прибутку. При збільшенні обсягу реалізації збиткової продукції сума прибутку знижується. Зміна структури та асортименту продукції також надає різний вплив на величину прибутку. Зі збільшенням частки рентабельних виробів у загальному обсязі її реалізації сума прибутку зростає, і навпаки. Висновок Виходячи з вищевикладеного можна зробити наступні висновки: - Основна мета асортиментної концепції полягає в тому, щоб зорієнтувати підприємство на випуск товарів, які за своєю структурою, споживчими властивостями та якістю найбільш повно відповідають потребам покупців; - Попит відображає обсяг продукції, який споживач хоче і в змозі придбати за певною ціною в даному періоді на конкретному ринку; - На рівень попиту впливають багато чинників: ціни на пропонований товар, його якість, доходи покупців, споживчі переваги, ціни на зв'язані (взаємозамінні) товари, очікування споживачами зміни їх доходів і цін на товари, насиченість ринку, процентні ставки по внесках і т. д.; - Щоб уникнути наслідків ризику незатребуваної продукції, необхідно вивчити фактори його виникнення з метою пошуку шляхів недопущення або мінімізації втрат; - Інфляція знецінює всі доходи й надходження підприємства. Найменша відстрочка платежу веде до того, що підприємство отримує лише частину належної прибутку; - Обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) може надавати різну дію на суму прибутку, при збільшенні обсягу реалізації збиткової продукції сума прибутку знижується. - Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації. продукції і послуг. У процесі аналізу вивчаються динаміка, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначаються фактори зміни її суми. П оложітельно оцінити роботу підприємства ВАТ «Текпром» у звітному році не можна, оскільки прибуток як балансова, так і реалізаційна знизилася. Основна причина цього зміна питомої ваги разнорентабельних виробів у загальній структурі і збільшення собівартості продукції, а також поява позареалізаційних витрат у звітному році. Таким чином підприємство не повністю використовує свої резерви. Зниження балансового прибутку в свою чергу знизило рентабельність обороту і призвело до зменшення можливостей рентабельності капіталу. Проаналізувавши випуск продукції, можна зробити висновок, що обсяги виробництва за ці роки виросли на 4,21%. Одночасно з цим збільшується і реалізація продукції на 2,82%. Зростання собівартості на 2309 тисяч рублів вплинув на зниження прибутку за рахунок того, обсяг реалізації був перевиконаний на 4594 тисяч рублів. Сталося з Ніжен рентабельності у звітному році. Це зниження відбулося через зниження рентабельності обороту (яке в свою чергу відбулося за рахунок зменшення прибутку), а також через погіршення використання капіталу. Зростання ж капіталомісткості капіталу пов'язане із збільшенням витрат. Все вищесказане дозволяє зробити висновок про те, що в звітному році підприємство не використав усіх своїх резервів, внаслідок чого робота була неефективною. Резервами зростання виробництва та обсягів реалізації продукції є поліпшення використання трудових ресурсів, основних фондів, сировини і матеріалів. У підприємства є можливість збільшити обсяг виробництва даного виду продукції і завоювати більший ринок збуту за рахунок деякого зниження її ціни. Список використаної літератури
|