[ Ефективність виробництва і реалізації молока ] | 5427 820 129 709 7085 5300 3483 171 237 9191 68 514 16858 | 32,2 4,9 0,8 4,2 42,1 31,4 20,7 3,2 1,4 54,5 0,4 3,0 100 | 8859 1491 103 405 10858 7446 4247 239 243 12175 22 698 23753 | 37,3 6,3 0,4 1,7 45,7 31,3 17,8 1,0 1,0 51,3 0,09 2,9 100 |
За даними таблиці 2 можна зробити висновок, що в динаміці досліджуваного періоду СПК «Свіяга» є підприємством зерно - молочного напрямку, так як питома вага молока в структурі грошової виручки склав 31,3% у 2006 році, а зерна відповідно 37,3%. Решта продукції підприємства складає незначну питому вагу.
Результати виробничої діяльності господарства, перш за все, повинні відображати ефективність виробництва. Підвищення ефективності виробництва є однією з актуальних проблем, успішне вирішення якої відкриває подальші можливості для прискорення темпів його розвитку та надійного постачання країни сільськогосподарською продукцією.
Рентабельність - найважливіша економічна категорія, яка властива всім підприємствам. Вона означать прибутковість, прибутковість підприємства. Рентабельність - один з показників, що характеризують економічну ефективність сільськогосподарського виробництва. Щоб визначити ефективність розвитку СПК «Свіяга», звернемося до конкретних показників, які відображені у таблиці 3.
Таблиця 3. Оцінка фінансових результатів підприємства
Показники | 2004 | 2005 | 2006 | Відносне відхилення,% | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виручка від продажів товарів, продукції, робіт і послуг, тис. руб. Собівартість проданих товарів, продукції, робіт і послуг, тис. руб. Валовий прибуток, тис. руб. Прибуток (збиток) від продажу, тис. руб. Позареалізаційні: доходи витрати Прибуток (збиток) до оподаткування, тис. руб. Податок на прибуток, тис. руб. Єдиний сільськогосподарський податок, тис. руб. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності, тис. руб. Надзвичайні: доходи витрати Чистий прибуток (збиток), тис. руб. Рівень рентабельності (збитковості) від продажу,% Рівень рентабельності (збитковості) виробництва,% Рівень рентабельності (збитковості) підприємства,% | 20028 12825 7203 7203 3743 1643 9303 24 - 8698 213 92 8606 56,2 59,5
Аналізуючи таблицю, ми бачимо, що в господарстві відбувається збільшення економічних результатів діяльності, але лише за деякими показниками. Так виручка від продажів збільшилася на 18,5% в 2006 році в порівнянні з 2004 р., проте зросла собівартість цих самих товарів на 31,4%, скоротилася чистий прибуток на 21,1% відповідно. Змінилася ситуація і в оподаткуванні, так в 2004 році підприємство перебувало на загальній системі оподаткування і сплачували податок на прибуток з іншої реалізації. У 2005 році СПК «Свіяга» перейшло на спеціальний режим, тим самим сплачуючи єдиний сільськогосподарський податок, який збільшився в 2006 році на 25%. Також збільшилися надзвичайні витрати в 9,3 рази у зв'язку з сильними засухами влітку і непередбаченими витратами. У цілому, господарство не отримує збитків від виробничої діяльності та рівень рентабельності дозволять підприємству нормально функціонувати, хоча в порівнянні з 2004 роком він скоротився на 6,4 процентних пункту. 2.2 Значення галузі в економіці підприємства і її розміри Зростаючий попит населення на молоко викликає необхідність великих витрат на розширення їх виробництва, тому значення галузі та вивчення її розмірів в економіці підприємства дозволяє обгрунтувати рентабельність і розробити заходи щодо підвищення її ефективності. [14] Розглянемо розміри галузі тваринництва в СВК «Свіяга» Кузоватовський району. Таблиця 4. Значення виробництва молока в економіці підприємства
Аналізуючи цю таблицю, можна сказати, що в середньому за три роки у виручці від реалізації всього по господарству на молоко доводиться 25,2%, у виробничих витратах 19,6%, в затратах живої праці 19,8%. Прибуток, що отримується від молока становить 51,6%, що говорить про збільшення обсягів виробництва. Однак питома вага корів у загальному поголів'я ВРХ становить 20,4%, це суттєво низький результат зумовлений, насамперед, скороченням дійних корів у господарстві і збільшенням поголів'я молодняка. Таким чином, судячи з прибутку, молочна галузь займає одне з провідних місць в спеціалізації та товарної галузі підприємства. Кінцевим матеріальним результатом аграрного виробництва є валова продукція. 2.3 Динаміка показників продуктивності, валової і товарної продукції, товарність галузі Під валовою продукцією сільського господарства розуміють сумарне її кількість, що виробляється за певний час (за 1 рік). Валова продукція сільського господарства враховується в натуральних і вартісних показниках. Натуральні показники відображають кількісні обсяги вироблених матеріальних благ. На обсяг валової продукції молока впливають такі фактори: продуктивність корів і їх поголів'я. Вплив цих факторів на валову продукцію розглянемо в таблиці 5. Таблиця 5. Поголів'я і продуктивність корів
За даними таблиці видно, що валовий надій молока у 2006 році збільшився на 47,7% в порівнянні з 2004 р., хоча поголів'я корів скоротилося на 15,8%, в основному це зростання відбулося за рахунок збільшення продуктивності корів. Про що й свідчить такий показник середньорічного удою на 1 корову, він збільшився на 75,4%, а показник виходу телят на 100 корів на 10,4%, в основному це збільшення обумовлене зниженням яловістю корів і породними властивості худоби. Підвищення рівня товарності всіх галузей сільського господарства тісно пов'язане із зростанням виробництва валової продукції за рахунок повішення продуктивності тварин, зі спеціалізацією і концентрації галузі, поліпшенням якості кормів, скороченням втрат продукції в процесі її виробництва, зберігання і реалізації. У сучасних умовах рівень товарності визначається також попитом і пропозицією на ринку сільськогосподарської продукції. Кожен товаровиробник продукції прагне обмежити внутрішньовиробничі потреби до раціональних меж і підвищити рівень товарності з метою отримання максимально можливого прибутку. В останні роки по деяких видах продукції в колективних господарствах створюються товарні запаси з метою очікування більш сприятливої кон'юнктури на ринку. У певний період часу відчуваються і обмежень попиту на продукцію, що вимагає хорошої організації маркетингу. Розглянемо таблицю 6. Таблиця 6. Обсяги валового і товарного виробництва, рівень товарності галузі
За даними таблиці можна зробити наступний висновок, що валове виробництво молока в 2006 році в порівнянні з 2004 роком збільшилася на 47,7%, товарне виробництво молока збільшилося на 86,5% відповідно, а виручка від його реалізації в 2,7 рази. Це говорить про високі темпи зростання даної галузі, тому не дивно, що рівень товарності збільшився на 26,2 процентних пункту в 2006 році в порівнянні з 2004 роком. В основному це збільшення обумовлене зростанням продуктивності корів. 2.4 Економічна ефективність виробництва та реалізації молока У відповідності з економічною природою собівартості, маючи на увазі послідовність формування витрат на одержання продукції, у практиці сільськогосподарських підприємств розрізняють виробничу і повну собівартість. У виробничу собівартість включають всі витрати, пов'язані з отриманням і транспортуванням продукції до місця зберігання. Крім того, кожне підприємство несе певні витрати з реалізації продукції. Виробничі витрати сільськогосподарських підприємств групуються за елементами, статтями, місцем виникнення, об'єктам планування та обліку. Під елементами витрат розуміються витрати, однорідні за своїм економічним змістом. Витрати на виробництво складаються з наступних елементів: витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальні потреби; матеріальні витрати; амортизація основних засобів; інші витрати. Розглянемо вище наведені статті витрат в СВК «Свіяга». [12] Таблиця 7. Склад і структура виробничої собівартості 1 ц молока
Всього | 143,8 190,4 38,7 91,5 464,4 | 31 41,0 8,3 19,7 100 | 157,3 178,8 102 122,5 560,6 | 28,1 37,5 18,2 16,35 100 | 155,8 191,7 27,3 110,9 485,7 | 30,1 39,5 5,6 22,9 100 | 108,3 100,7 70,4 121,2 104,6 |
З даних таблиці видно, що в 2006 році в порівнянні з 2004 роком витрати в СВК «Свіяга» збільшилися на 4,6%, оплата праці з відрахуваннями на соціальні потреби збільшилися на 8,3%, проте скоротилися витрати на утримання основних засобів на 29 , 6%. Основна питома вага в структурі витрат складають корму на їх частку припадає 39,5% у 2006 році і 41,0% в 2004 відповідно. В основному це пов'язано із збільшенням цін на корми і високою собівартістю продукції галузі. У структурі витрат молочного скотарства найбільшу питому вагу займають витрати на корми, оплату праці, а також інші витрати. Розмір витрат залежить від безлічі факторів: рівня цін на споживчі кошти виробництва (корми, медикаменти, мінеральні добавки тощо); витрат праці і рівня її оплати, якості і термінів експлуатації будівель, машин, механізмів, умов утримання тварин (водопостачання, витрати на електроенергію) і ін Результатом подібної структури собівартості є: низька зацікавленість працівників у якісному працю (мізерні зарплати); недокорм і хвороби тварин, і, як наслідок, низькі надої і забійна маса тварин (незбалансованість харчування і відсутність засобів захисту тварин);
Таблиця 8. Рівень витрат на утримання корів у господарстві
Показники | 2004 | 2005 | 2006 | Щодо відхилення,% |
Середньорічні витрати на корову: - Матеріально - грошові (виробничі), руб. - Трудові, чол. - Годину. - Корми, руб. Щільність поголів'я корів на 100 га сільськогосподарських угідь, голів | 12808,7 218,1 5251,7 7 | 22952 244 8608 6 | 23494,0 251 9270,9 6 | 183,4 115,1 176,5 85,7 |
Аналізуючи дані можна зробити висновок про те, що витрати на утримання корів у даному господарстві збільшилися за всіма статтями. Так основну частку витрат на утримання корів склали виробничі витрати і витрати на корми, вони збільшилися на 83,4% і 76,5% в 2006 році в порівнянні з 2004 роком відповідно, дані витрати обумовлені високою собівартістю кормів. Відбулося зниження щільності поголів'я корів на 14,35% на 100 га сільськогосподарських угідь.
Трудові витрати зросли на 15,1%, це обумовлено тим, що на підприємстві автоматизовані не всі процеси виробництва обслуговування корів.
Продуктивність праці - найважливіша економічна категорія, яка характеризує ефективність використання робочої сили - це відношення між робочим часом і кількістю продукції. Чим більше виробляється продукції в одиницю робочого часу або чим менше витрачається часу на виробництво одиниці продукції, тим даний показник вищий.
Обчислення рівня продуктивності праці в сільському господарстві здійснюється за допомогою системи показників. Це зумовлено, по-перше необхідністю забезпечення всебічної характеристики продуктивності праці на рівні підприємства, в окремих його галузях та у виробництві окремих видів продукції. По-друге, це викликано тим, що економічні процеси в аграрному виробництві тісно переплітаються з біологічними, а робочий період і період виробництва, як правило, не збігаються. Система показників продуктивності праці дозволяє відобразити його як за кінцевими результатами виробництва. Так і на окремих стадіях і операціях. Розглянемо показники продуктивності праці та трудомісткості молока в таблиці 9.
Таблиця 9. Продуктивність праці, трудомісткість виробництва молока та обслуговування корів
Показники | 2004 | 2005 | 2006 | Відносне відхилення,%
Проаналізувавши дану таблицю, можна зробити наступний висновок, що в 2006 році в порівнянні з 2004 роком трудомісткість обслуговування 1 голови зросла на 15,1%, це обумовлено тим, що збільшилося виробництво молока на 1 чол. - Година на 46,2%, а от витрати на 1 ц молока скоротилися на 6,9%. На підвищення трудомісткості обслуговування однієї голови також зробили вплив такі фактори як: зниження автоматизації та механізації виробництва молока, збільшення втрат робочого часу з - за неефективного його розподілу. Однак підвищення оплати праці на 54,6% є стимулюючим ефектом для подальшого підвищення продуктивності праці і збільшення обсягів виробництва. Збільшення маси прибутку і росту рентабельності сільськогосподарських підприємств є необхідними умовами забезпечення їх життєздатності. У сільському господарстві велика частина доходів формується у сфері виробництва і реалізації продукції, тому збільшення маси прибутку значною мірою залежить не тільки від факторів, що формуються в рамках сільськогосподарського виробництва, а й чинників зовнішнього порядку, що не залежать від виробників продукції. Розглянемо результативні показники виробництва молока в СВК «Свіяга» і канали її реалізації Таблиця 10. Показники рентабельності виробництва молока
Аналізуючи цю таблицю можна зробити висновок, результативні показники виробництва молока в СВК «Свіяга» збільшилися. Грошова виручка від реалізації збільшилася в 2006 році в порівнянні з 2004 в 2,7 рази, ціна реалізації 1 ц молока відповідно на 46,9%, однак збільшилася і собівартість його на 2,6%. Але це не відбилося на прибутку продукції і вона збільшилася в 2006 році в порівнянні з 2004 в 4,9 рази. Що стосується реалізації молока, то основний канал в останні роки - це ринок, інші канали реалізації продукції не передбачаються. Таким чином, рентабельність продажу молока збільшилася на 3,3 процентних пункту, а рівень рентабельності виробництва на 4,8. 3. Обгрунтування заходів щодо підвищення ефективності галузі 3.1 Зростання продуктивності Скотарство займає одне з основних місць в продовольчому підкомплексі країни. Значення цієї галузі визначається не тільки високою часткою її у виробництві валової продукції, але і великим впливом на економіку сільського господарства, на рівень забезпеченості населення продуктами харчування. Зростання виробництва молока можна забезпечити на основі раціонального використання виробничого потенціалу. Його ефективність обумовлена впливом таких основних факторів: - Забезпечення зростання продуктивності; - Матеріально-технічних ресурсів (приміщень, техніки та обладнання); - Підвищення якості продукції та поліпшення каналів її реалізації; - Системи управління; - Кадрового потенціалу тощо [16] При забезпеченні зростання продуктивності корів передбачається збільшення поголів'я корів у стаді до 60% без зростання загального поголів'я великої рогатої худоби. Поповнення відбудеться за рахунок власних резервів шляхом перекладу телиць старше двох років в основне молочне стадо. Цей захід допоможе заощадити грошові кошти на купівлю корів в інших господарствах. Продуктивність тварин формується виходячи з потенційних можливостей тварин, які, у свою чергу, визначаються якістю племінної роботи. У господарстві більше 12 років застосовується штучне запліднення, яке дозволило поліпшити чорно-рябої породи худоби. Всі корови господарства належать до чистопородних тварин і тваринам четвертого покоління, тобто племінна робота в господарстві ведеться на належному рівні. Тому необхідно створити коровам такі умови, при яких генетичний потенціал тварин за продуктивністю виявився б в повній мірі. Одним з напрямків, який може збільшити виробництво молока, є зниження яловості. Чим вище результат отелення, тим вище частка дійних лактуючих корів і, при інших рівних умовах - виробництво молока. Бажаний рівень отелень, що дорівнює 100%. Крім того, ялова корова знижує продуктивність на 50%. Особливо важливим є забезпечення тварин повноцінними кормами. Головним резервом збільшення пасовищних кормів повинна стати інтенсифікація лучно-пасовищного господарства за рахунок поверхневого і докорінного поліпшення природних кормових угідь, залуження деградованих орних земель, введення і освоєння сінокісних-пасовищезмін. Здійснення цих заходів дозволить підвищити частку дешевих пасовищних кормів у раціонах тварин до 42 - 45%, що є одним з головних умов успішного розвитку молочного скотарства і збільшення продуктивності. Великі резерви збільшення виробництва, особливо молока, обумовлені застосуванням технічних засобів нормованої годівлі корів, а також адаптованих до фізіологічних вимогам тварин по молоковіддачі та підготовці вимені до доїння, які усувають не тільки захворювання вимені на мастит і зниження молочної продуктивності до 5 - 8%, але і збільшують тривалість використання корів. Застосування механічних масажерів для підготовки вимені нетелей до раздою також сприяє підвищенню молочної продуктивності первісток на 10 - 15%. [11] 3.2 Підвищення рівня механізації Найважливіша науково-дослідницька проблема - створення ефективних технологій і технічних засобів для дозування видачі кормів тваринам в залежності від їх продуктивності та фізіологічного стану. У молочному скотарстві великий вплив на якість одержуваної продукції надають способи механізації доїння корів, очищення, охолодження, зберігання та первинної обробки молока. При виконанні перерахованих процесів і операцій витрачається до 35 - 40% праці, засобів і енергії на обслуговування тварин. Крім того, недотримання фізіологічних вимог при машинному доїння корів призводить до захворювання і передчасної вибракуванню тварин, особливо високопродуктивних. Найважливішими проблемами механізації і автоматизації тваринництва продовжують залишатися охорона навколишнього середовища від відходів тваринництва (пилу, шкідливих мікроорганізмів, сірководню, тваринницьких стоків), скорочення витрат, енергії, води на забезпечення теплопостачання, мікроклімату та отримання органічних добрив. У підгалузях тваринництва необхідно здійснити технічне переоснащення діючих ферм у відповідності з Федеральною системою машин і технологій, а також прискорити створення і автоматизування комплексів машин. Для господарства з виробництва молока такими пріоритетними комплексами є: - Потокові автоматизовані високопродуктивні лінії доїння корів і первинної обробки молока на базі сучасних доїльних установок з верстатами «Тандем», «Ялинка», «Паралель», оснащених уніфікованої елементної базою, створення на основі використання досягнень новітніх досліджень з фізіології, автоматизації, кібернетики; - Цехи модульного типу для переробки молока безпосередньо в молочних і молочно - доїльних блоках ферм; - Комплексні зберігаючі установки для отримання тепла і використання штучного і природного холоду; - Автоматизовані комплекти обладнання потокових ліній для багаторазового годування і індивідуального дозування комбікормів з урахуванням продуктивності тварин, багатофункціональні роздавальники - змішувачі кормів з ваговими дозаторами кормосумішей; - Високонадійні системи для фіксації тварин, приготування органічних добрив, здійснення вантажних і транспортних операцій, водопостачання та поїння, каналізації стоків. [10] 3.3 Підвищення якості продукції та вдосконалення каналів реалізації Підвищення якості продукції галузі залежить від продуктивності корів, раціону годівлі та умов утримання худоби, які були наведені вище в цій роботі, а також багато в чому залежить від рівня професійної підготовки та матеріальної зацікавленості тваринників. Тому на підприємстві організовують навчання робітників, і перш за все операторів машинного доїння, прийомам виробництва високосортної продукції. Проблема реалізації виробленої продукції для багатьох сільськогосподарських підприємств в даний час є однією з найболючіших. Реалізація молока в господарстві проводиться як за договорами (федеральні і регіональні фонди), так і через ринки. Господарство має власний молочний цех, розрахований на переробку 3 000 кг молока на добу (розфасовка у пакети). Але через відсутність каналів реалізації в 1998 році цех був завантажений на 20% (600 кг молока в день). Крім цього, частина молока як натуральної оплати реалізується працівникам підприємства, а частина йде на випоювання телятам. Скорочення надходження сировини на переробні підприємства пов'язано не лише з падінням виробництва молока, а й серйозними змінами в системі продажів. Перехід до ринкових відносин призвів до того, що сільськогосподарські підприємства стали поступово переорієнтуватися на продаж своєї продукції з заготівельних організацій через інші канали розподілу, в тому числі через власну торгову мережу, на ринках, за бартером, через підприємства громадського харчування і т.д. На це вплинули низькі закупівельні ціни і тривалі затримки розрахунків з сільськогосподарськими підприємствами за поставлену на заготівельні пункти продукцію. Для успішного впровадження приймання молока на підприємстві необхідно побудувати і обладнати пункти по здачі - приймання продукції, під'їзні дороги з твердим покриттям, поліпшити забезпечення ферм і комплексів холодильним обладнанням та ваговим господарством і т.д. Створення на підприємство не тільки первинної обробки молока, а й промислової переробки молока, що включає нормалізацію, пастеризацію, фасування у дрібну тару, дозволяє реалізовувати його по прямих зв'язках, у тому числі в магазини і на підприємства громадського харчування. У результаті зводяться до мінімуму кількісні і якісні втрати продукції, зменшуються витрати молочної промисловості на будівництво та утримання низових приймальних пунктів. В даний час молоко реалізується тільки на ринку, так ціни на продукцію значно вище і підприємство отримує від цього прибуток. [14] Висновки У результаті проведених досліджень можна зробити наступні висновки: 1. СПК «Свіяга» знаходиться в Кузоватовський районі Ульяновської області. Площа сільськогосподарських угідь становить 4520 га. Спеціалізація господарства зерно - молочна. 2. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає результативність виробничого процесу, співвідношення між досягнутими результатами і витратами живої і матеріалізованої праці, що відбивають у свою чергу ступінь досконалості виробничих ресурсів та ефективність їх використання, вона формується під впливом багатьох різноманітних факторів. 3. У динаміці років СПК «Свіяга» є прибутковим господарством, у 2006 році сума прибутку хоч і не збільшилася, а скоротилася на 21,1, склала 6791 тис. рублів, але збитків підприємство не отримало. 4. Галузь молочного скотарства займає значну вагу в економіці підприємства. На її частку, в динаміці років припадає в загальній виручці господарства 25,5%. Споживання ресурсів, тобто питома вага у виробничих витратах становить 32,2% по господарству. Виробництво молока в галузі і в цілому по господарству є прибутковим. 5. У динаміці років виробництво молока в господарстві є ефективним виробництвом. У 2006 році сума прибутку в порівнянні з 2004 роком збільшилася в 4,9 рази, тобто на 208,9 тис. руб. Рівень рентабельності збільшився на 4,7 процентних пункту. Як шляхів підвищення ефективності виробництва молока можна запропонувати наступні рішення: 1. Керівництву й зооветслужбе займатися оновленням молочного стада, знизити яловість корів. 2. Кормова база повинна відповідати висунутим вимогам. Кормові раціони повинні бути збалансовані за поживними речовинам. Необхідно проводити підробіток кормів (осолажіваніе та ін.) 3. Більше уваги приділяти якості реалізованої продукції (охолодження молока) і каналах її реалізації. 4. Комплексне застосування сучасних досягнень наукомістких технологій в молочному скотарстві, яке може забезпечити достатньо високу ефективність виробництва продукції. Список літератури 1. Агарков М. Перспективи підвищення ефективності молочного скотарства / / Молочне і м'ясне скотарство. -2004, № 5, с. 2-4 2. Ахмедова Л. Маркетингова складова формування облікової політики в молочній промисловості / / АПК: економіка, управління. - 2005, № 1. с. 74-77 3. Арьков А., Дмитрієнко О. Основні фонди в тваринництві / / Економіка сільського господарства. - 2006, № 11. с. 19-24 4. Буроджіева О. Молочний підкомплекс - стратегічний вибір / / Економіка сільського господарства. - 2006, № 7.С 47-50 5. Буценко І. Агропромислова інтеграція в молочному підкомплексі / / Економіка сільського господарства. - 2006, № 8. с. 12-14. 6. Буробін. Специфіка розвитку тваринництва на сучасному етапі / / Економіка переробних і сільськогосподарських підприємств. - 2005. № 1. 7. Викаліна О.А. Функціонування молочно-продуктового підкомплексу / / Економіка переробних і сільськогосподарських підприємств. - 2006. № 6. 8. Гордєєв А. Нарощування виробництва тваринницької продукції / / Економіка сільського господарства. - 2006, № 8. 9. Ізмайлова С.А., Моісеєнко Є.В. Система управління якістю молочної продукції в агропромислових формуваннях. / / Економіка переробних і сільськогосподарських підприємств. - 2007. № 5. с. 22 10. Ільченко А.І. Інтенсивні технології в молочному скотарстві - резерв підвищення ефективності. / / Економіка переробних і сільськогосподарських підприємств. - 2006. № 1. 11. Кімін Г.М. Ефективність інтеграції в молочно-продуктовому підкомплексі. / / Економіка переробних і сільськогосподарських підприємств. - 2006. № 7.С. 36 12. Мінаков «Економіка сільськогосподарських підприємств», Москва, «Колос», 2004 р. 13. Нечаєв В., Бондаренко В. Тваринництво Кубані. / / Економіка сільського господарства. - 2006, № 2 14. Сотник І.В. Стан галузі молочного скотарства в Ульянівській області - Ульяновськ. УГСХА. 2005 г.с. 136-138. 15. Трегубов В. Аналіз і прогноз стану тваринництва. / / Економіка переробних і сільськогосподарських підприємств. - 2006. № 7. с. 58 16. Феклін І. Підйом тваринництва - першорядне завдання. / / Економіка сільського господарства. - 2006, № 12. Економіка сільського господарства під ред. Н.Я. Коваленко, М.: «ЮРКНІГА» - 2004 р. 17. Економіка підприємства т галузей АПК під ред. Лещіловского, Мінськ БГЕУ. 2004 18. Річні звіти СПК «Свіяга» за 2004,2005,2006 року. Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |