ЗМІСТ
Введення
Витрати організації: їх поняття і угрупування
Діюча система обліку витрат по звичайних видах діяльності
Облік витрат по звичайних видах діяльності за економічними елементами
Облік інших витрат організації
Задача 1
Задача 2
Висновок
Список використаної літератури.
Анотація
Введення
Господарський облік являє собою систему спостереження, вимірювання та реєстрації процесів матеріального виробництва з метою контролю та управління ними в умовах конкретного економічного ладу. Залежно від характеру облікових відомостей і способів їх отримання господарський облік поділяють на оперативний, бухгалтерський і статистичний. Всі види обліку взаємопов'язані, являючи собою систему господарського обліку, і відрізняються методами і прийомами, застосовуваними в них.
У господарському обліку застосовуються натуральні, грошові і трудові вимірники.
Витрати по звичайних видах діяльності даного звітного періоду відносяться на збільшення активів, які будуть включатися до витрат у наступні звітні періоди. У зв'язку з цим необхідно детально вивчити поточні витрати. Одним із способів, вивчення будь - якої категорії є виявлення загальних ознак класифікації. Витрати класифікуються залежно від цілей обліку: для визначення собівартості виготовленої продукції та формування фінансового результату діяльності; для здійснення поточного контролю; для прийняття управлінських рішень.
Постійні витрати залишаються незмінними при зміні обсягів виробництва продукції. До них відносяться загальновиробничі, загальногосподарські витрати і деякі інші. Але окремі видатки іноді неможливо віднести ні до постійних, ні до змінних, так як вони включать елементи і тих і інших витрат. Такі витрати прийнято називати умовно-постійними або умовно-змінними в залежності від переважання в них постійних або змінних частин.
Курсова робота написана на підставі вивчення використовуваної літератури.
Витрати організації: їх поняття і угрупування
Основною метою створення господарюючого суб'єкта (організації, підприємства) є виробництво продукції (товарів), виконання робіт або надання послуг. Процес виробництва (виконання, надання) являє собою сукупність господарських операцій, пов'язаних зі створенням та продажем готового продукту. Під час його створення і реалізації виробляються різні витрати.
Витрачання - це процес, пов'язаний з відшкодуванням (в основному грошовими коштами) спожитих активів, оплатою праці працівників, нарахуваннями окремих видів зобов'язань та відрахуваннями (наприклад, амортизаційними) відповідно до чинного законодавства і договорами.
Згідно ПБУ 10/99 (13) видатками організації визнається зменшення економічних вигод у результаті вибуття активів (грошових коштів, іншого майна) і (або) виникнення зобов'язань, що приводить до зменшення капіталу організації, за винятком зменшення внесків за рішенням учасників (власників майна). Таким чином, витрати організації представляють собою сукупність використаних нею коштів, що відносяться до активів, якщо вони здатні приносити доходи в майбутньому, або до пасивів, якщо цього не відбудеться, то є доходи організації зменшуватися.
Велике значення для ефективної організації обліку витрат має їх угруповання. Усі витрати організації можна підрозділити на витрати:
• по звичайних видах діяльності;
• інші витрати.
Витратами по звичайних видах діяльності є витрати, пов'язані з виготовленням та продажем продукції, придбанням і продажем товарів, наданням послуг або виконанням робіт, тобто проведенням тієї діяльності, з метою здійснення якої і створено господарюючий суб'єкт (організація, підприємство).
У тих організаціях, предметом діяльності яких є надання в оренду своїх активів, участь у капіталах інших організацій, а також надання за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки, іншої інтелектуальної власності, зазначені операції відносяться до звичайних видів діяльності.
Витрати по звичайних видах діяльності приймаються до бухгалтерського обліку в сумі, що дорівнює величині кредиторської заборгованості.
Витрати по звичайних видах діяльності формують витрати:
• пов'язані з споживанням сировини, матеріалів, палива та інших виробничих запасів;
• що виникають безпосередньо в процесі обробки матеріально-виробничих запасів або виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);
• пов'язані з управлінням організацією в цілому;
• пов'язані з продажем готового продукту виробничого процесу.
Витрати, вироблені організацією в процесі підприємницької діяльності, але за чинним положенням ПБУ 10/99 відмінні від витрат по звичайних видах діяльності, вважаються іншими витратами.
У свою чергу інші витрати поділяються на:
• операційні;
• позареалізаційні;
• надзвичайні.
Віднесення сум до витрат по звичайних видах діяльності або до інших витрат умовно, їх переліки є відкритими, і організація сама вирішує, до якої групи віднести ті чи інші витрати, так як це не впливає на величину кінцевого фінансового результату.
Усі витрати організації визнаються в бухгалтерському обліку при наявності таких умов:
• витрата проводиться відповідно до конкретного договором, вимогою законодавчих і нормативних актів, звичаями ділового обороту;
• сума витрат може бути визначена;
• є впевненість в тому, що в результаті конкретної операції відбудеться зменшення економічних вигод організації.
Якщо у відношенні витрат, здійснених організацією, не виконується хоча б одна з названих вище умов, то в бухгалтерському обліку визнаються не витрати, а дебіторська заборгованість.
Обов'язковою умовою визнання витрат є віднесення їх до конкретного обліковому періоду. Витрати визнаються у тому звітному періоді, в якому вони проведені, незалежно від часу фактичної виплати коштів.
Діюча система обліку витрат по звичайних видах діяльності
Витрати класифікуються в залежності від цілей обліку: для визначення собівартості виготовленої продукції та формування фінансового результату діяльності; для здійснення поточного контролю; для прийняття управлінських рішень. Розглянемо основні ознаки класифікації видатків.
За економічним змістом витрати поділяють на витрати за економічними елементами і статтями витрат (статтям калькуляції). Зазвичай економічним елементом називають однорідний вид витрат. Підрозділ витрат за економічними елементами дозволяє визначити види витрат по організації в цілому незалежно від місця їх виникнення та напрями.
Статтею витрат, або калькуляційної статей, зазвичай називають певний вид витрат, що утворюють собівартість як окремих видів продукції (робіт, послуг), так і всього випуску організації. Склад калькуляційних статей в даний час не регламентований, але, виходячи зі сформованої практики, можна запропонувати їх приблизну номенклатуру:
• сировина і матеріали;
• зворотні відходи (віднімаються, оскільки зменшують витрачені сировину і матеріали);
• покупні вироби, напівфабрикати і послуги виробничого характеру сторонніх організацій;
• паливо й енергія на технологічні цілі;
• заробітна плата виробничих робітників;
• відрахування на соціальні потреби;
• витрати на підготовку і освоєння виробництва;
• загальновиробничі витрати;
• загальногосподарські витрати (управлінські витрати)
• втрати від браку;
• інші виробничі витрати.
Разом: виробнича собівартість продукції, комерційні витрати.
РАЗОМ: повна собівартість продукції.
В окремих галузях складу калькуляційних витрат буде різний, так як номенклатура статей відображає особливості кожної галузі, її виробничу специфіку, характер продукції, що випускається, виконуваних робіт і послуг, що надаються.
Крім класифікації видатків за економічною ознакою, їх можна групувати і по відношенню до виробничого (технологічного) процесу. За цією ознакою всі витрати поділяються на основні і накладні.
Основними називаються витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом виробництва продукції (робіт, послуг). Ці витрати займають найбільш питому вагу в загальній сумі витрат, вони є основою для звичайного виду діяльності організації. Наприклад, витрати сировини чи матеріалів, трудові витрати та інше.
Накладні витрати утворюються у зв'язку з організацією, обслуговуванням та управлінням процесом виробництва. До них можна віднести загальновиробничі і загальногосподарські витрати.
По відношенню до обсягу виробництва усі витрати поділяються на змінні і постійні.
До змінних належать витрати, розмір яких змінюється прямо пропорційно зміні обсягу виробництва продукції (робіт, послуг). Якщо значення обсягу виробництва збільшується, наприклад, на 20%, то і змінні витрати збільшуються на 20%. До них можна віднести витрати сировини і матеріалів, заробітну плату виробничих робітників і так далі.
Постійні витрати залишаються незмінними при зміні обсягів виробництва продукції. До них відносяться загальновиробничі, загальногосподарські витрати і деякі інші. Але окремі видатки іноді неможливо віднести ні до постійних, ні до змінних, так як вони включають елементи і тих і інших витрат. Такі витрати прийнято називати умовно-постійними або умовно-змінними в залежності від переважання в них постійних або змінних частин.
У залежності від способів включення в собівартість продукції (робіт, послуг) витрати можна поділяти на прямі і непрямі.
Прямі витрати пов'язані з виробництвом певного виду продукції і можуть бути прямо (на підставі інформації первинних документів) і безпосередньо віднесені на його собівартість. До них відносять частіше всього витрати сировини і матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива і енергії на технологічні цілі, оплату праці виробничих робітників.
До непрямих відносять витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, виконанням одночасно декількох видів робіт. Такі витрати можуть бути розподілені між собівартість кожного виду продукції (робіт, послуг) лише на основі спеціальних розрахунків. Але всяке непряме розподіл витрат призводить до неточності у визначенні собівартості, тому при організації обліку необхідно так організувати аналітичний облік, щоб мінімізувати питома вага непрямих витрат.
Для цілей оподаткування прибутку витрати можна підрозділити на лімітуються і не лімітуються. До лімітуються відносяться такі витрати, за якими законодавством встановлено ліміти, норми і нормативи. До таких витрат належать компенсації за використання особистих автомобілів для службових поїздок, відрядження та представницькі витрати, оплата навчання за договорами з навчальними закладами для підготовки і перепідготовки кадрів, підвищення кваліфікації, витрати на оплату відсотків за кредити, витрати на рекламу. До не лімітуються, відносять витрати, прийняті у фактичних розмірах.
Залежно від періодичності виникнення всі витрати можна підрозділити на поточні та одноразові. До поточних відносяться витрати, пов'язані з виробництвом і продажем продукції даного періоду. Зазвичай це основна витрат організації. Одноразовими називають витрати, пов'язані з підготовкою нових виробництв, освоєнням нової продукції, резервуванням витрат на будь-які цілі (оплату відпусток, ремонт основних засобів та інше).
За своїм складом всі витрати поділяються на одноелементні та комплексні. Одноелементні називають витрати, що складаються з однорідного виду витрат (наприклад, витрати сировини і матеріалів, оплата праці виробничих робітників та інше). Комплексні - складаються з декількох видів витрат. Наприклад, до складу таких комплексних витрат, як загальногосподарські, входять витрати матеріалів на загальногосподарські цілі, заробітна плата керівництва організації, амортизація будівель та інше.
За доцільності витрачання всі витрати можна розділити на продуктивні і непродуктивні. У продуктивні включають всі витрати, які необхідні і планованих (прогнозовані) для даного виробництва. До непродуктивних відносять витрати, які утворюються з причин, що свідчить про відхилення від нормальної технології виробництва (брак продукції, втрати від простоїв, оплата понаднормових робіт та інше).
За участі у виробничому процесі всі витрати поділяються на виробничі та комерційні (позавиробничі). У виробничі включають всі витрати організації, пов'язані з виготовленням готової продукції, виконанням робіт і наданням послуг і включаються в їхню собівартість. Комерційними (позавиробничі) називають витрати, пов'язані з продажем продукції споживачам.
Розглянемо порядок бухгалтерського обліку основних видів витрат, що становлять більшу частину собівартості виготовленої продукції (робіт, послуг). До них відносяться: сировина і матеріали; покупні вироби, напівфабрикати і послуги виробничого характеру сторонніх організацій; паливо і енергія на технологічні цілі; заробітна плата виробничих робітників, відрахування на соціальні потреби від заробітної плати виробничих робітників.
Переважна частина основних витрат - прямі витрати, тобто включаються до собівартості конкретного виду продукції на підставі первинних документів (у них проставляються відповідні коди вироби або номери замовлень).
Сировина і основні матеріали, витрачені на виробництво продукції (робіт, послуг), включаються до собівартості на підставі лімітно-забірних карт, вимог, накладних. Первинні документи попередньо групуються за напрямками витрат матеріалів, і дані, які в них містяться, включаються у відомість розподілу витрат матеріалів по кожному структурному підрозділу організації. Оцінюються витрати матеріальних цінностей в залежності від прийнятої в організації методології.
На підставі відомостей розподілу матеріальних витрат на рахунках бухгалтерського обліку робляться такі записи:
Д-т 20 "Основне виробництво"
К-т 10 "Матеріали".
У цьому випадку в собівартість конкретного виду продукції включаються фактично виробничі витрати конкретних матеріальних цінностей.
Якщо ж з одного виду матеріальних цінностей виробляються кілька видів виробів, то між собівартості кожного виду продукції витрати матеріалів розподіляється. Такий розподіл може здійснюватися за методикою, найбільш відповідає особливостям виробництва (наприклад, пропорційно: витраті матеріальних цінностей за нормами, встановленими на одиницю продукції; встановленому коефіцієнту витрати; кількістю або вагою виготовленої продукції та інше).
Вартість зворотних відходів зменшує витрати на виробництво продукції. Зазвичай поворотні відходи оприбутковуються на склад за накладними, оцінюються за цінами можливого використання і відображаються на рахунках бухгалтерського обліку наступної записом:
Д-т 10 "Матеріали"
К-т 20 "Основне виробництво".
У собівартості конкретних видів продукції поворотні відходи відображаються прямим (за документами) або непрямим (після додаткових розрахунків) способами.
Покупні вироби і напівфабрикати, послуги сторонніх організацій, як правило, призначені для виготовлення конкретних видів продукції. Тому в собівартість цих видів вони і включаються прямим способом на підставі видаткових документів.
У собівартість конкретного виду продукції технологічне паливо і енергія включаються на підставі первинних документів або свідчень вимірювальних приладів (лічильників). Якщо пряме віднесення неможливо, то витрати палива та енергії розподіляються непрямим шляхом пропорційно кількості годин роботи устаткування з урахуванням його потужності або норм витрати енергоресурсів на одиницю продукції.
Оплата праці виробничих робітників включається до собівартості конкретного виду продукції (робіт, послуг) на підставі табелів обліку використання робочого часу, нарядів, рапортів, відомостей. На підставі первинних документів, згрупованих за напрямами видатків, складаються відомості розподілу заробітної плати по кожному структурному підрозділу організації. На підставі цих відомостей розподілу на рахунках робляться записи:
Д-т 20 "Основне виробництво"
К-т 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці".
Відрахування на соціальні потреби включають до собівартості продукції у встановлених законодавством відсотках від нарахованої заробітної плати. Такі відрахування розраховуються у відомостях розподілу заробітної плати за напрямами проведених витрат.
Дані з відомостей переносять в сводний1 регістр для узагальнення всіх витрат на виробництво продукції (робіт, послуг). Після розрахунків на рахунках робляться записи:
Д-т 20 "Основне виробництво"
К-т 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню".
Але, як вже зазначалося вище, крім основних витрат існують і накладні витрати. Накладні витрати виникають у зв'язку з організацією, обслуговуванням виробничого процесу та управлінням ним. Складаються накладні витрати з загальновиробничих і загальногосподарських витрат.
Загальновиробничі (цехові) витрати пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництвами (цехами, структурними підрозділами, майстернями і так далі) організації. Склад і розмір загальновиробничих витрат визначається кошторисами, що складаються організацією самостійно, на утримання та експлуатацію устаткування, управлінських та господарських витрат підрозділу. Складаються кошториси по кожному структурному підрозділу окремо. Метою планування витрат і виділення у фактичній собівартості продукції самостійних калькуляційних статей є постійний контроль за дотриманням кошторисів і зіставлення фактично зроблених витрат із запланованими.
Планування та облік загальновиробничих витрат може здійснюватися за такою номенклатурою статей:
• амортизація виробничого обладнання та транспортних засобів;
• відрахування в ремонтний фонд або витрати по ремонту виробничого обладнання та транспортних засобів;
• витрати з експлуатації обладнання;
• заробітна плата і відрахування на соціальні потреби робітників, які обслуговують обладнання;
• утримання апарату управління цеху;
• утримання будівель цехів і цехові споруди;
• витрати на проведення випробувань, дослідів і досліджень;
• охорона праці працівників цеху;
• втрати від шлюбу, від простоїв з внутрішньовиробничих причин та інше.
Формуються загальногосподарські витрати звичайним порядком, тобто на підставі первинних видаткових документів. Наприклад, витрати матеріальних цінностей оформляються вимогами або накладними, амортизаційні відрахування - відомостями нарахування амортизації, витрати на оплату праці - нарядами, відомостями, табелями і так далі.
Синтетичний облік загальновиробничих витрат ведеться на активному збирально-розподільчому рахунку 25 "Загальновиробничі витрати". Аналітичний облік по цих видатках ведеться в спеціальних відомостях по кожному цеху (структурному підрозділу) у розмірі статей кошторису.
На підставі первинних документів, що підтверджують факт і суму зроблених загальновиробничих витрат, на рахунках бухгалтерського обліку робляться записи:
Д-т 25 "Загальновиробничі витрати"
К-т 02 "Амортизація основних засобів", 10 "Матеріали", 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці", 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню".
Після закінчення місяця сума загальновиробничих витрат, обрахована за дебетом рахунка 25, списується. Списання означає розподіл усієї суми загальновиробничих витрат, тобто обнулення (закриття) рахунку. Загальновиробничі витрати відносяться на собівартість готової продукції, тобто вже закінченою обробкою, і на собівартість залишків незавершеного виробництва, що залишилися на кінець місяць. Потім сума загальновиробничих витрат, яка припадає на собівартість готової продукції, розподіляється між собівартістю окремих видів продукції пропорційно сумі основної заробітної плати виробничих робітників, прямих витрат матеріалів і заробітної плати або іншими показниками. Сама організація вибирає базу розподілу загальновиробничих витрат. При виборі способу розподілу загальновиробничих витрат організація повинна враховувати специфіку своєї діяльності, рівень автоматизації облікових робіт, кваліфікацію працівників і інші фактори. При розподілі загальновиробничих витрат пропорційно оплаті праці робітників спочатку визначається відношення загальної суми загальновиробничих витрат по цеху до загальної суми заробітної плати виробничих робітників по цеху. Потім знайдений відсоток помножується на суму основної заробітної плати виробничих робітників, яка врахована по кожному виду продукції цеху. У підсумку виходить частка загальновиробничих витрат, яка припадає на цей вид продукції.
На підставі такого розрахунку по розподілу загальновиробничих витрат, оформленого бухгалтерською довідкою, на рахунках робиться такий запис:
Д-т 20 "Основне виробництво" (виріб 1)
Д-т 20 "Основне виробництво" (виріб 2) і так далі
К-т 25 "Загальновиробничі витрати".
Наступний вид накладних розрахунків - це загальногосподарські витрати. Вони пов'язані з управлінням та обслуговуванням організації в цілому. Склад і розмір цих витрат також визначається кошторисом.
Планування та облік загальногосподарських витрат може вестися за такою номенклатурою статей:
• утримання апарату управління організації;
• витрати на службові відрядження апарату управління організації;
• утримання пожежної, воєнізованої та сторожової охорони;
• представницькі витрати, пов'язані з діяльністю організації;
• зміст іншого господарського персоналу;
• канцелярські і поштово-телеграфні витрати;
• амортизація основних засобів загальногосподарського призначення;
• відрахування в ремонтний фонд або витрати на поточний ремонт будівель, споруд та інвентарю загальногосподарського призначення;
• витрати на утримання будинків, споруд та інвентарю загальногосподарського призначення;
• витрати на проведення випробувань, дослідів, досліджень, зміст загальногосподарських лабораторій;
• витрати на охорону праці працівників підприємства;
• підготовка і перепідготовка кадрів;
• обов'язкові відрахування, податки і збори;
• непродуктивні загальногосподарські витрати.
Синтетичний облік загальногосподарських витрат ведеться на активному збирально-розподільчому рахунку 26 "Загальногосподарські витрати". Аналітичний облік загальногосподарських витрат ведеться на рахунку 26 за статтями кошторису в окремій відомості.
Всі фактичні витрати збираються і відображаються записами:
Д-т 26 "Загальногосподарські витрати"
К-т 02 "Амортизація основних засобів", 10 "Матеріали", 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці", 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню".
В кінці кожного місяця загальногосподарські витрати між готовою продукцією і незавершеним виробництвом, що залишилися на кінець звітного місяця, а потім витрати, що припадають на готову продукцію, розподіляються між окремими її видами пропорційно вибраній базі або способом списання. Списати ці витрати можна двома способами:
• включенням у витрати на виробництво конкретних видів продукції шляхом розподілу, аналогічного розподілу загальновиробничих витрат. На рахунках бухгалтерського обліку це відображається таким чином:
Д-т 20 "Основне виробництво" (виріб 1)
Д-т 20 "Основне виробництво" (виріб 2) і так далі
К-т 26 "Загальногосподарські витрати".
Базою розподілу загальногосподарських витрат можуть виступати: основна заробітна плата виробничих робітників; прямі витрати; витрати сировини і матеріалів і так далі.
Про бщехозяйственние витрати як умовно-постійні витрати списуються на рахунок "Продажі", минаючи рахунок "Основне виробництво" шляхом розподілу між видами реалізованої продукції:
Д-т 90 "Продажі", субрахунок "Собівартість продажів" (виріб 1)
Д-т 90 "Продажі", субрахунок "Собівартість продажів" (виріб 2) і так далі
К-т 26 "Загальногосподарські витрати".
При списанні загальногосподарських витрат на рахунок 90 вони розподіляються між видами реалізованої продукції (робіт або послуг) пропорційно виручці від реалізації, виробничої собівартості продукції або іншому показнику, вибраному організацією самостійно.
Вибір того чи іншого способу списання загальновиробничих або загальногосподарських витрат повинен бути відображений в обліковій політиці організації. Звичайно, другий спосіб значно спрощує списання загальногосподарських витрат. Однак він застосуємо за умови, що вся продукція, до якої належать загальногосподарські витрати, реалізована або питома вага цих витрат у собівартості продукції незначний.
Фактичні дані після обліку і розподілу накладних витрат заносяться у відомість зведеного обліку витрат на виробництво продукції (робіт, послуг).
Таким чином, в кінці звітного місяця, після розподілу і / або списання накладних витрат рахунку 25 "Загальновиробничі витрати" і 26 "Загальногосподарські витрати" закриваються і залишків на кінець місяця не мають.
При визначенні собівартості продукції витрати звітного місяця коригуються на різницю у вартості залишків незавершеного виробництва на початок і кінець цього місяця. До незавершеного виробництва належить продукція, що не пройшла всіх стадій виробничого процесу, а також неукомплектовані вироби, які не пройшли технічні випробування і не здані на склад готової продукції. Не належать до незавершеного виробництва: невиправний брак; матеріали в цехах, не розпочаті обробкою; деталі, вузли і вироби з анулював замовленнях і так далі.
У бухгалтерському обліку фактична величина витрат у незавершеному виробництві являє собою величину дебетового сальдо по рахунку 20 "Основне виробництво".
У виробництвах, що мають постійні минущі залишки незавершеного виробництва, для визначення витрат, що припадають на випущену з виробництва готову продукцію, необхідно в кінці місяця знати їх кількість і робити оцінку.
Кількісний облік руху залишків незавершеного виробництва ведуть працівники диспетчерських служб структурних підрозділів (цехів, та інше). Таким чином, для визначення вартості залишків незавершеного виробництва використовуються дані оперативного обліку. Однак найбільш точні дані про залишки витрат у незавершеному виробництві можна отримати лише шляхом проведення інвентаризації незавершеного виробництва.
Оцінку залишків незавершеного виробництва рекомендовано проводити:
а). в одиничному виробництві - за фактично виробленим затратам;
б). в масовому і серійному виробництвах - за нормативною (плановою) виробничою собівартістю; за прямими статтями витрат; за вартістю фактично витрачених сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Для такої оцінки використовують інформацію про кількість виробів або деталей, не закінчених обробкою, про їх місцезнаходження і ступеня готовності. Потім складають витрати на матеріали й заробітну плату за нормами і розцінками тих операцій обробки, які виріб (деталь) вже минув. Такий розрахунок проводиться по всіх незакінченою виробам, робіт або послуг.
При невеликому питомій вазі і стабільності залишків незавершеного виробництва загальновиробничі і загальногосподарські витрати відносяться на залишки незавершеного виробництва у плановому (кошторисно-нормативному) розмірі.
Загальна схема обліку витрат по звичайних видах діяльності являє собою певну послідовність виконання облікових робіт. Усі облікові роботи і процедури умовно можна розділити на наступні етапи.
Перший етап. Всі фактичні витрати протягом одного місяця на підставі первинних документів по витраті матеріалів, нарахування та розподілу оплати праці, нарахування зносу основних засобів і нематеріальних активів, по витратам грошових засобів та інше відображаються на основних калькуляційних і збірно-розподільчих рахунках.
Другий етап. Розподіляються загальновиробничі і загальногосподарські витрати. Враховані попередньо на рахунках 25 і 26, ці витрати спочатку розподіляються між випущеної готовою продукцією і залишками незавершеного виробництва. Потім загальновиробничі і загальногосподарські витрати списуються на рахунок 20 "Основне виробництво" або на рахунок 90 "Продажі".
Третій етап. При наявності виробничого браку на рахунку 28 "Брак у виробництві" виявляються остаточні втрати від браку. Такі втрати визначаються шляхом зіставлення собівартості забракованої продукції і витрат на виправлення браку з сумами вартості його за ціною можливого використання та відшкодуваннями, утриманими з винуватців шлюбу. Остаточні втрати від шлюбу, визначені за рахунком 28 "Брак у виробництві", списуються:
Таким чином, після завершення цих етапів на рахунку 20 "Основне виробництво" збираються всі прямі та непрямі витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) за звітний місяць.
Четвертий етап. Визначається фактична виробнича собівартість випущеної продукції. На цьому етапі визначаються і оцінюються залишки незавершеного виробництва на кінець місяця. Вартість залишків незавершеного виробництва залишається як сальдо на кінець місяця (або початок наступного) на рахунку 20 "Основне виробництво" по кожному виду продукції. Потім за даними про фактичні витрати, вироблених за місяць, зміни залишків незавершеного виробництва про витрати, що зменшують фактичні витрати, визначають фактичну виробничу собівартість випущеної з виробництва готової продукції.
Фактична собівартість випущеної продукції визначається наступним чином: до залишків незавершеного виробництва на початок місяця (початкове сальдо за рахунком 20) додають витрати за місяць (оборот за дебетом рахунка 20), віднімають повернення і списані суми (поворотні відходи, втрати від браку, простоїв) ( оборот по кредиту рахунку 20), а також залишки незавершеного виробництва на кінець місяця (кінцеве сальдо за рахунком 20). Ця сума списується з рахунку 20 "Основне виробництво" і відображається бухгалтерським записом (в залежності від обраної організацією методики):
Д-т 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" або
Д-т 43 "Готова продукція"
К-т 20 "Основне виробництво"
Облік витрат по звичайних видах діяльності за економічними елементами
Положенням по бухгалтерському обліку "Витрати організації" ПБУ 10/99 встановлена єдина номенклатура економічних елементів витрат по звичайних видах діяльності для всіх організацій:
• матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів);
• витрати на оплату праці;
• відрахування на соціальні потреби;
• амортизація;
• інші витрати.
В елементі "Матеріальні витрати" відображається вартість придбаних зі сторони і витрачених для підприємницьких цілей матеріальних ресурсів (сировини і матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, інвентарю та інше).
З матеріальних витрат виключається вартість поворотних відходів. Як вже згадувалося, під зворотніми відходами виробництва розуміються залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших матеріальних цінностей, які утворилися в процесі виробництва, втратили повністю або частково свої якості і тому не можуть користуватися за своїм прямим призначенням. Зазвичай оцінюються такі поворотні відходи за цінами можливого використання.
Витрата матеріальних ресурсів визнається в обліку в міру їх фактичного використання.
В елементі "Витрати на оплату праці" відображаються витрати на заробітну плату основного, допоміжного і управлінського персоналу організації, яка притягається за трудовими договорами (контрактами), за сумісництвом, за договорами цивільно-правового характеру і на інших підставах. У ці витрати включаються премії за виробничі результати, стимулюючі і компенсаційні виплати. Витрати на оплату праці визнаються в бухгалтерському обліку в міру їх нарахування та відображення в якості зобов'язань організації.
Елемент "Відрахування на соціальні потреби" відображає обов'язкові відрахування за встановленими законодавством нормами органам державного соціального страхування, Пенсійного фонду і фонду обов'язкового медичного страхування. Ці відрахування провадяться з сум витрат організації на оплату праці працівників, які були включені до собівартості продукції (робіт, послуг) по елементу "Витрати на оплату праці". На окремі види оплати праці страхові внески не нараховуються (такі види виплат обумовлюються в нормативних документах).
Витрати та відрахування на соціальне страхування визнаються в бухгалтерському обліку в розмірі фактично нарахованих сум у міру їх відображення в якості зобов'язань організації.
В елементі "Амортизація" відображають суму амортизаційних відрахувань виробничих основних засобів, нематеріальних активів та інших амортизуються коштів. У цьому елементі витрат відображаються також суми прискореної амортизації основних засобів організації, амортизаційні відрахування по орендованим основним засобам, амортизаційні відрахування від вартості приміщень, наданих безкоштовно медичним установам і громадському харчуванню, обслуговуючих організацію.
До елементу "Інші витрати" відносять податки, збори, платежі, відрахування в страхові фонди (резерви), витрати на оплату відсотків за отриманими кредитами, на відрядження, на підготовку і перепідготовку кадрів, оплату послуг зв'язку, банків, інформаційних послуг та інше.
Підрозділ витрат за економічними елементами необхідно в бухгалтерському обліку для встановлення кошторисних (планових) і фактичних витрат по звичайних видах діяльності з організації в цілому, без визначення їх цільового призначення, тобто на що вони проведені: на виготовлення і продаж продукції, на обслуговування виробництва і управління і так далі. Таким чином, можна зробити висновок про те, що сума витрат за економічними елементами визначає обсяг видатків, проведених організацією за звітний період на виробництво і збут продукції (робіт, послуг). Але при управлінні організацією завжди потрібно знати і розмір витрат, що визначають собівартість випущених з виробництва готових виробів, виконаних робіт і наданих послуг.
Тому Мінфіном Росії при затвердженні Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції по його застосуванню прийнято рішення ввести дворівневу систему обліку витрат.
Згідно з поясненнями до розділу III Інструкції про застосування Плану рахунків рахунки 20-29 призначені для групування витрат за статтями, місцями виникнення та іншими ознаками, а також використовуються при обчисленні собівартості окремих видів продукції (товарів, робіт, послуг). Рахунки 30-39 призначені для обліку витрат у розрізі економічних елементів. На відміну від перших 10 рахунків розділу III Плану рахунків вказівки щодо застосування другого 10 рахунків в Інструкції відсутні, передбачено лише те, що склад і методика використання рахунків 30-39 організацією встановлюються самостійно виходячи з особливостей діяльності, структури, системи управління.
Отримати ж інформацію про витрати по звичайних видах діяльності за економічними елементами при традиційному побудові бухгалтерського обліку практично неможливо.
Для цієї мети можна запропонувати такі синтетичні рахунки для обліку витрат по звичайних видах діяльності за економічними елементами:
• рахунок 30 "Матеріальні витрати";
• рахунок 31 "Витрати на оплату праці";
• рахунок 32 "Відрахування на соціальні потреби";
• рахунок 33 "Амортизація необоротних активів";
• рахунок 34 "Інші витрати".
Пояснення до перерахованих рахунках бухгалтерського обліку.
Рахунок 30 "Матеріальні витрати"
Рахунок 30 "Матеріальні витрати" призначений для узагальнення інформації про витрачені покупних виробничих запасах (сировина, основних і допоміжних матеріалах, запасних частинах, інвентарі і господарських приладді, тарі, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, всіх видів палива та енергії), а також послуги сторонніх організацій , пов'язаних з доставкою (включаючи вантажно-розвантажувальні роботи) перелічених вище матеріально-виробничих запасів.
Витрати з доставки запасів власними силами (транспортом і персоналом організації) включаються до відповідних елементи витрат (витрат палива та енергії, витрат на оплату праці, амортизаційних відрахувань). Наведемо схему записів за рахунком "Матеріальні витрати".
Придбання матеріально-виробничих запасів.
Перший варіант:
Д-т 10 "Матеріали" - фактична вартість придбання виробничих запасів (купівельна вартість за договорами, оплата послуг, митні збори, не відшкодовані податки, витрати з доставки)
К-т 02 "Амортизація основних засобів" - амортизація транспортних засобів
К-т 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям" - суми невідшкодованого ПДВ
К-т 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
К-т 68 "Розрахунки з податків і зборів" - митні збори
К-т 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці"
К-т 71 "Розрахунки з підзвітними особами"
К-т 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами"
К-т 79 "Внутрішньогосподарські розрахунки".
Другий варіант:
1. Д-т 15 "Заготівельні та придбання матеріальних цінностей" - фактична вартість придбання виробничих запасів
К-т 02 "Амортизація основних засобів"
К-т 19 "Податок на додану вартість по придбаним цінностям"
К-т 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
К-т 68 "Розрахунки з податків і зборів"
К-т 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці"
К-т 71 "Розрахунки з підзвітними особами"
К-т 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами"
К-т 79 "Внутрішньогосподарські розрахунки".
2. Д-т 10 "Матеріали" - нормативно-планова вартість (облікова ціна) придбаних виробничих запасів
Д-т 16 "Відхилення у вартості матеріальних цінностей" - на різницю між фактичною і нормативно-планової вартістю
К-т 15 "Заготівельні та придбання матеріальних цінностей" - фактична вартість придбаних запасів.
Формування елемента "Матеріальні витрати" (витрати з придбання виробничих запасів від сторонніх організацій були перераховані вище).
Д-т 30 "Матеріальні витрати" - на покупну вартість з усіма складовими, крім витрат з доставки власними силами
Д-т 31 "Витрати на оплату праці"
Д-т 32 "Відрахування на соціальні потреби"
Д-т 33 "Амортизація необоротних активів"
Д-т 34 "Інші витрати"
К-т 10 "Матеріали" - на нормативно-планову вартість (облікову ціну) витрачених (спожитих матеріально-виробничих запасів на підприємницьку діяльність організації.
Використання (витрачання, списання і так далі) матеріально-виробничих запасів на потреби організації:
Д-т 08 "Вкладення у необоротні активи"
Д-т 20 "Основне виробництво"
Д-т 23 "Допоміжні виробництва"
Д-т 25 "Загальновиробничі витрати"
Д-т 26 "Загальногосподарські витрати"
Д-т 28 "Брак у виробництві"
Д-т 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства"
Д-т 44 "Витрати на продаж"
Д-т 79 "Внутрішньогосподарські розрахунки"
Д-т 86 "Цільове фінансування"
Д-т 91 "Інші доходи і витрати"
Д-т 99 "Прибутки і збитки"
К-т 30 "Матеріальні витрати".
Рахунок 31 "Витрати на оплату праці"
На рахунку 31 "Витрати на оплату праці" слід відображати інформацію:
• про нараховану персоналу організації оплати праці (за всіма видами оплати праці, стимулюючим нарахуваннях і надбавках, компенсаційних нарахувань, пов'язаних з режимом роботи або умовами праці, премій тощо);
• про нараховані витрати, пов'язані з утриманням працівників організації, передбачених трудовими договорами (контрактами), колективними договорами та чинним законодавством;
• про витрати на всі види оплати неспісочного складу працівників, що включаються до фонду оплати праці господарського суб'єкта;
• інші виробничі витрати, пов'язані за своїм економічним змістом до оплати праці.
Витрати на оплату праці можуть бути зроблені в будь-якій формі - у вигляді грошових коштів, натуральної форми (продукцією, товарами, фінансовими інструментами тощо).
Схему записів за рахунком 31 "Витрати на оплату праці" проілюструємо в наступному вигляді:
Д-т 31 "Витрати на оплату праці"
К-т 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці" - витрати, що включаються в елемент "Витрати з оплати праці", так як за кредитом рахунка 70 відображають також суми утвореного резерву на оплату майбутніх відпусток та резерву винагород за вислугу років, допомоги по соціальному страхуванню, доходи по акціях і інших цінних паперів даної організації.
Д-т 07 "Устаткування до установки"
Д-т 08 "Вкладення у необоротні активи"
Д-т 10 "Матеріали"
Д-т 11 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі"
Д-т 15 "Заготівельні та придбання матеріальних цінностей"
Д-т 20 "Основне виробництво"
Д-т 23 "Допоміжні виробництва"
Д-т 25 "Загальновиробничі витрати"
Д-т 26 "Загальногосподарські витрати"
Д-т 28 "Брак у виробництві"
Д-т 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства"
Д-т 41 "Товари"
Д-т 44 "Витрати на продаж"
Д-т 79 "Внутрішньогосподарські розрахунки"
Д-т 86 "Цільове фінансування"
Д-т 91 "Інші доходи і витрати"
Д-т 99 "Прибутки і збитки"
К-т 31 "Витрати на оплату праці".
Рахунок 32 "Відрахування на соціальні потреби"
Рахунок 32 "Відрахування на соціальні потреби" призначений для узагальнення інформації про розрахунки з позабюджетними фондами з податків і платежів, що сплачуються із заробітної плати господарюючим суб'єктом відповідно до встановленого законодавством порядку.
На відміну від інших видів витрат податки і платежі вже в первісному вигляді є одноелементні видом витрат. Основою для визнання цих витрат є нарахування сум платежів у встановлені законодавством терміни, незалежно від дня їх перерахування.
Схему записів за рахунком 32 "Відрахування на соціальні потреби" проілюструємо в наступному вигляді:
Д-т 32 "Відрахування на соціальні потреби"
К-т 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню"
Д-т 07 "Устаткування до установки"
Д-т 08 "Вкладення у необоротні активи"
Д-т 10 "Матеріали"
Д-т 15 "Заготівельні та придбання матеріальних цінностей"
Д-т 20 "Основне виробництво"
Д-т 23 "Допоміжні виробництва"
Д-т 25 "Загальновиробничі витрати"
Д-т 26 "Загальногосподарські витрати"
Д-т 28 "Брак у виробництві"
Д-т 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства"
Д-т 41 "Товари"
Д-т 44 "Витрати на продаж"
Д-т 79 "Внутрішньогосподарські розрахунки"
Д-т 91 "Інші доходи і витрати"
Д-т 99 "Прибутки і збитки"
К-т 32 "Відрахування на соціальні потреби".
Рахунок 33 "Амортизація необоротних активів"
Рахунок 33 "Амортизація необоротних активів" призначений для узагальнення інформації про нараховану амортизації, накопиченої за час експлуатації амортизується майна - об'єктів основних засобів та об'єктів нематеріальних активів незалежно від того, чи знаходяться ці об'єкти в експлуатації по звичайних видах діяльності організації, інвестиційної діяльності та ( або) здані в оренду (поточну або лізинг за умови знаходження об'єктів на балансі лізингодавця). Іншими словами, на цьому рахунку відображають дані про всю нарахованої за звітний період амортизації за позаоборотних активів.
На відміну від інших видів витрат, амортизаційні відрахування вже в первісному вигляді є одноелементні видом витрат. Основною метою постановки бухгалтерського обліку є віднесення сум нарахованої амортизації за місцями експлуатації об'єктів необоротних активів.
Схему записів за рахунком 33 "Амортизація необоротних активів" проілюструємо в наступному вигляді:
Д-т 33 "Амортизація необоротних активів"
К-т 01 "Основні засоби" - на суми списаних об'єктів основних засобів вартістю менше 10000 рублів за одиницю, при передачі їх в експлуатацію
К-т 02 "Амортизація основних засобів"
К-т 05 "Амортизація нематеріальних активів"
Д-т 08 "Вкладення у необоротні активи"
Д-т 20 "Основне виробництво"
Д-т 23 "Допоміжні виробництва"
Д-т 25 "Загальновиробничі витрати"
Д-т 26 "Загальногосподарські витрати"
Д-т 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства"
Д-т 44 "Витрати на продаж"
Д-т 79 "Внутрішньогосподарські розрахунки"
Д-т 86 "Цільове фінансування"
Д-т 91 "Інші доходи і витрати"
Д-т 99 "Прибутки і збитки"
К-т 33 "Амортизація необоротних активів"
Рахунок 34 "Інші витрати"
Рахунок 34 "Інші витрати" призначений для узагальнення інформації про витрати в цілому по господарському суб'єкту, не знайшли відображення на попередніх рахунках.
На цьому рахунку відображаються, зокрема: витрати на відрядження, підйомні, плата стороннім організаціям за підготовку та перепідготовку кадрів, оплата послуг зв'язку, обчислювальних центрів, банків та інші витрати, віднесені до витрат по звичайних видах діяльності, але не включені в раніше перераховані елементи витрат.
Схему за рахунком 34 "Інші витрати" проілюструємо в наступному вигляді:
Д-т 34 "Інші витрати"
К-т 50 "Каса"
К-т 51 "Розрахункові рахунки"
К-т 52 "Валютні рахунки"
К-т 55 "Спеціальні рахунки в банках"
К-т 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
К-т 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками"
К-т 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках"
К-т 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками"
К-т 71 "Розрахунки з підзвітними особами"
К-т 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями"
К-т 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами"
К-т 79 "Внутрішньогосподарські розрахунки"
К-т 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей".
Д-т 10 "Матеріали"
Д-т 15 "Заготівельні та придбання матеріальних цінностей"
Д-т 20 "Основне виробництво"
Д-т 23 "Допоміжні виробництва"
Д-т 25 "Загальновиробничі витрати"
Д-т 26 "Загальногосподарські витрати"
Д-т 28 "Брак у виробництві"
Д-т 29 "Обслуговуючі виробництва і господарства"
Д-т 44 "Витрати на продаж"
К-т 34 "Інші витрати".
Облік інших витрат організації
Для обліку операційних і позареалізаційних витрат використовують рахунок 91 "Інші доходи і витрати". До цього рахунку доцільно відкрити кілька субрахунків у робочому плані рахунків організації для роздільного обліку окремих видів операційних і позареалізаційних витрат. Сальдо за цими субрахунками показується розгорнуто.
Розглянемо порядок бухгалтерського обліку операційних витрат організації.
При здійсненні організаціями таких господарських операцій, як надання за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видів інтелектуальної власності, видатки за такими операціями попередньо збираються на рахунках обліку виробничих витрат (у кореспонденції з кредитом рахунків здійснених витрат). Після надання прав за плату ці витрати списуються:
Д-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші операційні витрати"
К - 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва".
При списанні витрат, пов'язаних з наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння) активів організації на рахунках робляться такі записи:
Д-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші операційні витрати"
К-т 02 "Амортизація основних засобів", 05 "Амортизація нематеріальних активів".
Прірмрацій за вкладами до статутного (Св "наданням за плату в тимчасове користування (тимчасове володіння) активів організації на здійсненні операцій за вкладами до статутного (складеного) капіталу інших організацій в бухгалтерському обліку організації-інвестора різниця між оцінкою вкладу, відображеної за рахунком 58" Фінансові вкладення ", і вартістю операційного майна відображається:
Д-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші операційні витрати"
К-т 58 "Фінансові вкладення", субрахунок "Паї та акції".
При виникненні витрат, пов'язаних з продажем, вибуттям та іншим списанням основних засобів та інших активів організації (крім національних грошових коштів) на рахунках бухгалтерського обліку робляться такі записи:
Д-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші операційні витрати"
К-т 01 "Основні засоби" (за залишковою вартістю), 04 "Нематеріальні активи", 10 "Матеріали", 23 "Допоміжні виробництва", 51 "Розрахункові рахунки", 52 "Валютні рахунки".
Відповідно до встановленого порядку (за виключення випадків, обумовлених у нормативних документах) відсотки за користування кредитом або позикою відносяться на операційні витрати. Це відображається таким чином:
Д-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші операційні витрати"
К-т 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками"
При списанні витрат з оплати послуг, що надаються кредитними організаціями, робляться записи:
Д-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші операційні витрати"
К-т 51 "Розрахункові рахунки", 52 "Валютні рахунки".
Організація може створювати резерв по сумнівних боргах за розрахунками з іншими фізичними та юридичними особами за продукцію, товари та послуги з віднесенням сум резервів на фінансові результати організації. Величина резерву визначається окремо по кожному сумнівному боргу залежно від платоспроможності боржника та оцінки ймовірності погашення боргу (повністю або частково).
Створення резерву по сумнівних боргах відображається:
Д-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші операційні витрати"
К-т 63 "Резерви по сумнівним боргах".
Діючою методологією бухгалтерського обліку передбачається відображення в бухгалтерській звітності акцій і інших фінансових вкладень, за якими можна визначити поточну ринкову вартість, за зазначеною ринкової вартості, якщо вона виявилася нижчою від їх балансової (облікову) вартість.
Суми коригування оцінки відносять на фінансові результати (рахунок 91 "Інші доходи і витрати").
Фінансові вкладення, по яких не визначається поточна ринкова вартість, відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за первісною вартістю.
У міру сталого істотного зниження вартості фінансових вкладень на величину різниці між обліковою вартістю і розрахунковою вартістю організація може створювати резерви під знецінення фінансових вкладень, що є різновидом оціночних резервів і обліковуються на рахунку 59 "резерви під знецінення фінансових вкладень".
Резерви формуються за рахунок фінансових результатів діяльності організації та відображаються:
Д-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші операційні витрати"
К-т 59 "Резерви під знецінення фінансових вкладень".
Ми розглянули принципи організації бухгалтерського обліку пріоритетних складових частин операційних витрат.
Позареалізаційні витрати також враховують на рахунку 91 "Інші доходи і витрати". Розглянемо порядок бухгалтерського обліку основних доданків позареалізаційних витрат.
Відповідно до встановленого порядку штрафи, пені та неустойки, визнані організацією-боржником (оплачені або нараховані), відображаються:
Д-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші позареалізаційні витрати"
К-т 50 "Каса", 51 "Розрахункові рахунки, 52" Валютні рахунки ", 76" розрахунки з різними дебіторами кредиторами ".
Відображення збитків минулих років, визнаних у звітному році, та списання простроченої дебіторської заборгованості (після закінчення терміну позовної давності) проводиться так:
Д-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші позареалізаційні витрати"
К-т 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".
До позареалізаційних витрат можуть ставитися також негативні курсові різниці, що утворилися у зв'язку з поточною зміною курсу рубля по відношенню до іноземної валюти:
Д-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші позареалізаційні витрати"
К-т 50 "Каса", 51 "Розрахункові рахунки", 52 "Валютні рахунки", 58 "Фінансові вкладення", 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами.
Залишки матеріалів, товарів і готової продукції, ціни за які протягом звітного року знизилися через моральне старіння або часткової втрати свого первісного якості, організація вправі відобразити нижче початкової вартості їх придбання з віднесенням різниці в цінах на фінансові результати.
Д-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші позареалізаційні витрати"
К-т 10 "Матеріали", 41 "Товари", 43 "Готова продукція".
Якщо одним видом позареалізаційних витрат можна назвати перерахування коштів, пов'язаних з благодійною діяльністю, витрати на проведення спортивних заходів, відпочинку, розваг, заходів культурно-просвітницького характеру.
На рахунках бухгалтерського обліку такі витрати відображаються:
Д-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші позареалізаційні витрати"
К-т 50 "Каса", 51 "Розрахункові рахунки", 52 "Валютні рахунки", 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами".
Записи за субрахунками "Інші операційні витрати" та "Інші позареалізаційні витрати" виробляються накопичувально протягом звітного року. Щомісяця зіставленням дебетового і кредитового оборотів за субрахунками визначається фінансовий результат по інших доходів і витрат (крім надзвичайних). Це кінцеве сальдо списується:
Д-т 99 "Прибутки і збитки"
К-т 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Сальдо інших доходів і витрат" - на величину збитку або
Д-т 91 "Інші доходи і витрати"
К-т 99 "Прибутки і збитки", субрахунок "Сальдо інших доходів і витрат" - на величину прибутку.
Але крім операційних і позареалізаційних, до складу інших витрат організації включаються і надзвичайні витрати. На відміну від операційних і позареалізаційних, вони враховуються не на рахунку 91 "Інші доходи і витрати", а безпосередньо на рахунку 99 "Прибутки і збитки". Для цих цілей можна відкрити самостійний субрахунок "Надзвичайні витрати".
Втрати від надзвичайних обставин (повені, пожежі, розкрадання, націоналізація майна та інше) відображаються:
Д-т 99 "Прибутки і збитки", субрахунок "Надзвичайні витрати"
К-т 01 "Основні засоби", 10 "Матеріали", 20 "Основне виробництво", 41 "Товари", 43 "Готова продукція", 58 "Фінансові вкладення" та інше.
На прийняті до оплати рахунки постачальників і підрядників за виконані роботи при ліквідації наслідків стихійних лих:
Д-т 99 "Прибутки і збитки", субрахунок "Надзвичайні витрати"
К-т 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками".
Нарахування оплати праці та страхових внесків працівникам, зайнятим усуненням наслідків надзвичайної обставини:
Д-т 99 "Прибутки і збитки", субрахунок "Надзвичайні витрати"
К-т 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці", 69 "Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпеченню".
В кінці кожного місяця ці надзвичайні витрати зіставляються з надзвичайними доходами і беруть участь у формуванні кінцевого фінансового результату діяльності організації.
Задача 1
Потрібно відобразити на рахунках бухгалтерського обліку господарські операції за грудень.
При вирішенні врахувати наступні аспекти, зафіксовані в обліковій політиці.
1. Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) з метою оподаткування визнається "по мірі відвантаження".
2. Готова продукція обліковується за плановою собівартістю з використанням 40 рахунку "Випуск продукції (робіт, послуг)".
Вихідні дані
Сальдо за рахунками на 01.12.03 року з Головної книги
№ рахунку | Сума, руб. | № рахунку | Сума, руб. |
01 | 930000 | 60 | 30000 |
02 | 193430 | 62 | 380200 |
04 | 3350 | 66 | 28400 |
05 | 1500 | 67 | 7000 |
08 | 5340 | 68 | 7140 |
10 | 280800 | 69 | 5300 |
19 | 3200 | 70 | 28600 |
20 | 100100 | 71 | 2600 |
43 | 386200 | 76 | Д4000 К2990 |
44 | 380 | 80 | 1850000 |
50 | 940 | 83 | 38500 |
51 | 487980 | 84 | 185670 |
52 | 238100 | 99 | 28460 |
Актив - 2615090 крб.
Пасив - 2615090 крб.
Господарські операції за грудень
№ п / п | Найменування господарської операції | Сума, руб. | Кореспондуючі рахунки |
|
|
| Дебет | Кредит |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Оприбутковано на склад готова продукція за планової собівартості | 29 000 | 43 | 40 |
| Списано фактична виробнича собівартість готової продукції | 28 400 | 40 | 20 |
| Списано відхилення фактичної собівартості від планової | 600 | 40 | 90.2 |
| Відвантажено продукція і пред'явлений рахунок покупцям за договірною ціною з ПДВ | 23 600 |