[ Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати виробництва визначені ] | Класифікація доходів від звичайної діяльності в бухгалтерському обліку | Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Неправильне віднесення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до складу доходів від основної діяльності згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" | п. 7 | |
|
| Інші операційні доходи. Неправильне віднесення доходів до складу інших доходів від операційної діяльності згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" |
| |
|
| Фінансові доходи. Неправильне віднесення доходів до складу інших фінансових доходів та доходів від участі в капіталі згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" |
| |
|
| Інші доходи. Неправильне віднесення доходів до складу інших доходів, які виникають в ході інвестиційної діяльності згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" |
| |
3 | Визнання доходу (виручки)від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | Неправомірне визнання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у випадку, коли покупцю не передано ризики та вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив), або підприємство здійснює подальший контроль та управління реалізованою продукцією (товарами, іншими активами), або суму доходу (виручки) неможливо достовірно визначити, чи немає впевненості у збільшенні економічної вигоди підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, визначені недостовірно | п. 8 | |
|
| Неправомірне коригування визнаного доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості | п. 15 | |
4 | Визнання доходу при обміні продукцією таіншими активами | Неправомірне визнання доходу при обміні продукцією (товарами, роботами, послугами) та іншими активами у разі, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами) та іншими активами, які є подібними за призначенням і мають однакову справедливу вартість | п.9 | |
| Визнання доходу (виручки)від надання послуг | Неправомірне визнання доходу, пов'язаного з наданням послуг, у разі неврахування ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату балансу або недостовірної оцінки результату цієї операції | пп. 10, 11 | |
|
| Відображення в бухгалтерському обліку доходу (виручки) від надання послуг, який не може бути достовірно визначений без врахування розміру визначених витрат, що підлягають відшкодуванню | п. ІЗ | |
|
| Визнання доходу та невизнання понесених витрат витратами звітного періоду, якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує імовірності відшкодування зазначених витрат | п. 14 | |
5 | Визнання доходу від цільового фінансування | Неправомірне визнання доходом цільового фінансування, при якому немає підтвердження, що дохід буде отримано та підприємство виконає умови такого фінансування | п. 20 | |
|
| Неправомірне визнання доходом отриманого цільового фінансування протягом тих періодів, у яких не було здійснено витрат, пов'язаних з виконанням умов цільового фінансування | п. 17 | |
|
| Неправомірне визнання доходом цільового фінансування капітальних інвестицій протягом періоду, в якому немає корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) | п. 18 | |
|
| Порушення вимог П(С)БО щодо визнання доходу від цільового фінансування у вигляді компенсації витрат (збитків), яких вже зазнало підприємство, або термінової фінансової підтримки підприємства без пов'язаних із цим витрат і відображення його в періоді, іншому, ніж той, в якому виникла дебіторська заборгованість, пов'язана з цим фінансуванням | п. 19 | |
6 | Визнання доходу від використання активів іншими підприємствами | Неправомірне визнання доходу від використання активів іншими підприємствами, по яких неможливо достовірно визначити оцінку, або тих, від яких немає можливості надходження економічних вигод | п. 20 | |
|
| Невизнання доходу від відсотків у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку корисного використання відповідними активами |
| |
|
| Невизнання доходу від роялті за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди |
| |
|
| Невизнання доходу від дивідендів, що підлягають отриманню, при їх нарахуванні та прийнятті рішення про їх виплату |
| |
7 | Оцінка доходу | Неправомірне відображення доходу в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що не отримані або не підлягають отриманню | п. 21 | |
|
| Невизнання доходом суми у вигляді відсотків, у разі відстрочки платежу, внаслідок якої виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги) та інші активи | п. 22 | |
|
| Недотримання вимог П(С)БО щодо визначення суми доходу за бартерним контрактом за справедливою вартістю активів (робіт, послуг), що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів | п. 23 | |
|
| Недотримання вимог П(С)БО щодо визначення доходу за бартерним контрактом за справедливою вартістю активів (робіт, послуг), що передані за цим контрактом у випадку, якщо справедливу вартість активів (робіт, послуг), які отримані або підлягають отриманню, достовірно визначити не можливо | п. 24 | |
8 | Розкриття інформації про доходи у Примітках до фінансової звітності | Неповне відображення передбаченої стандартом інформації у Примітках до річної фінансової звітності | п.25 | |
|
| Нерозкриття облікової політики щодо визнання доходу, включаючи спосіб визнання ступеню завершеності робіт, послуг, дохід від виконання яких визнається за ступенем їх завершеності |
| |
|
| Незазначення розподілу доходу за кожною групою доходів: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи; надзвичайні доходи |
| |
|
| Відсутність інформації про склад та суми доходів за кожною надзвичайною подією |
| |
|
| Незазначення частки доходу за бартерними контрактами з пов'язаними сторонами |
|
Таким чином, виявлені аудитором порушення заносяться до його робочих документів, які пізніше знаходять відображення у відповідних узагальнюючих документах.
РОЗДІЛ ІІ ДІЮЧА МЕТОДИКА АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Аудит формування прибутку підприємства
Фінансові результати діяльності підприємства — це те, заради чого працює будь-яке підприємство. Саме показники фінансових результатів становлять найбільший інтерес для реальних і потенційних користувачів фінансової звітності. В умовах реформування бухгалтерського обліку порядок формування фінансових результатів докорінно змінився. Фінансовий результат у бухгалтерському обліку — приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворився в процесі його підприємницької діяльності за звітний період.
Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Тому аудит фінансових результатів один із найважливіших напрямів перевірки.
Метою аудиту фінансових результатів є підтвердження показників фінансових результатів від основної діяльності, фінансові операцій, іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій.
Аудитору потрібно підтвердити інформацію, яка відображується в бухгалтерському обліку на рахунку 79 "Фінансові результати" На початковому етапі аудиту фінансових результатів аудитору слід вивчити специфіку діяльності підприємства, оскільки вона має прямий вплив на організацію обліку фінансових результатів відповідно до встановлених стандартів бухгалтерського обліку. Загальну схему організації обліку фінансових результатів наведено на рис. 2.1.
Аудиторську перевірку формування фінансових результатів вважаємо за доцільне здійснювати за схемою, наведеною на рис. 2.2.
Наступним етапом аудиту формування фінансових результати є встановлення того, чи ведеться на підприємстві облік фінансових результатів окремо по кожному виду діяльності, який дає змогу отримати згруповані дані, необхідні для складання фінансової звітності. Крім того, перевіряє порядок визначення та правильність списання на фінансові результати адміністративних витрат та витрат на збут.
Рис. 2.1. Загальна схема організації бухгалтерського обліку фінансових результатів
Аудитор оцінює правильність та обґрунтованість відображення в обліку доходів і витрат від іншої операційної діяльності, а саме: від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів, операційної курсової різниці, списання заборгованості, отримання (сплати) штрафів, пені та від інших видів операційної діяльності. У разі виникнення на підприємстві операцій, пов'язаних з іншою звичайною та надзвичайною діяльністю, аудитору слід ознайомитися з порядком формування й відображення доходів і витрат від фінансових операцій, іншої звичайної діяльності (від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів тощо) та надзвичайних подій.
У процесі перевірки треба проаналізувати звіт про фінансові результати підприємства, перевірити відповідність формування статей звітності встановленим вимогам, зіставити суми, які наведені у звітності, з даними бухгалтерського обліку та підтвердити : відповідність.
Програму аудиту формування фінансових результатів наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 Програма аудиту формування фінансових результатів
№ пор. | Етап перевірки | Джерела інформації для отримання аудиторських доказів | Необхідні аудиторські процедури | Методи аудиторської перевірки | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | Перевірка формування фінансових результатів | Наказ про облікову політику, договори, накладні, акти виконаних робіт, виписки банку, рішення, журнали-ордери, розрахунок амортизаційних відрахувань, відомості про нарахування заробітної плати, документи на списання виробничих запасів | 1. Встановити відповідність законодавству визначення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) звітного періоду. 2. Вивчити договори, які передбачають продаж, та порівняти відображені в них дані з даними первинних документів, які підтверджують факт реалізації з метою встановлення їх узгодженості. 3. Здійснити звірку даних Відомості про реалізацію з даними, відображеними на доходних рахунках з метою підтвердження їх відповідності.
Рис. 2.2 Схема проведення аудиту формування прибутку 2.2 Аудит розподілу та перерозподілу прибутку підприємства Аналіз розподілу чистого прибутку. Порядок визначення суми чистого прибутку. Методика його факторного аналізу. Чистий прибуток є одним із найважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства. Кількісно він становить різницю між сумою прибутку до оподаткування і сумою внесених у бюджет податків з прибутку, економічних санкцій та інших обов'язкових платежів підприємства, які покривають за рахунок прибутку (табл. 2.2). Таблиця 2.2 Визначення суми чистого прибутку
Дані табл. 2.2 показують, що сума чистого прибутку збільшилась у звітному періоді на 850 тис. грн., або на 7,2 %. Його величина залежить від факторів зміни прибутку до оподаткування і факторів, що визначають частку чистого прибутку в його загальній сумі, а саме від частки податків, економічних санкцій і т. ін. (рис. 2.2). Щоб визначити зміну суми чистого прибутку за рахунок факторів першої групи, необхідно зміну загальної суми прибутку за рахунок кожного фактора помножити на планову (базову) частку чистого прибутку в його загальній сумі: ∆ЧП = ∆Пхі * ЧЧП0 (2.1) Зміну чистого прибутку за рахунок другої групи факторів, розраховують множенням приросту частки і-го фактора (податків, санкцій, відрахувань) у загальній сумі прибутку до оподаткування на її фактичну величину у звітному періоді: ∆ЧП = П1 * (- ∆Чхі) (2.2) Рис. 2.2 Структурно-логічна модель факторного аналізу формування чистого прибутку А в загальному погляді це буде виглядати інакше. Бо кожне підприємство спрямовує діяльність своїх бухгалтерів на зменшення суми нерозподіленого прибутку. Аудитори це розуміють і в свою чергу допомагають підприємствам скривати свої доходи. Бо аудитор знає де в активних рахунках балансу можна його заховати, або законним шляхом зменшити суму доходу, віднести його на валові розходи. Ефективність функціонування підприємства залежить не лише від обсягу одержуваного прибутку, а й від характеру його розподілу. Порядок його розподілу показано на рис. 2.3. Рис. 2.3. Загальна схема розподілу прибутку Із нього видно, що одна частина прибутку у вигляді податків і зборів надходить до бюджету держави й використовується на потреби суспільства, а інша частина залишається в розпорядженні підприємства і використовується на виплату дивідендів акціонерам підприємства, на розширення виробництва, створення резервних фондів і т. ін. Акціонери і працівники зацікавлені у збільшенні їхньої частки у використанні прибутку. Проте якщо держава обкладає підприємства дуже високими податками, то це не стимулює розвитку виробництва, у зв'язку з чим скорочується обсяг випуску і реалізації продукції і зменшується надходження коштів до бюджету. Те саме може статися, якщо всю суму прибутку використати на виплату дивідендів акціонерам підприємства. У цьому разі в перспективі зменшиться виробництво продукції, оскільки не оновлюватимуться основні виробничі фонди, скоротиться власний виробничий капітал, що в кінцевому підсумку може стати причиною банкрутства підприємства. Якщо ж зменшується частка дивідендних виплат у використанні прибутку, то це, у свою чергу, призведе до зниження інвестиційної привабливості підприємства. Тому на кожному підприємстві має бути знайдено оптимальний варіант розподілу прибутку. Велику роль у цьому має відіграти аналіз господарської діяльності. Для аналізу використовують закон про податки і збори, які вилучають у бюджет, інструктивні й методичні вказівки Міністерства фінансів України, Статут підприємства, а також дані фінансової звітності ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності", дані статистичної звітності ф. № 1-ПП "Звіт про суми отриманих пільг з оподаткування в розрізі окремих видів податків і пільг з кожного виду податку", декларації про податок на прибуток підприємства, на доходи тощо. Чистий прибуток використовують відповідно до статуту підприємства. За його рахунок інвестують виробничий розвиток, виплачують дивіденди акціонерам підприємства, створюють резервні і страхові фонди тощо. Розподіляючи чистий прибуток, необхідно домагатися оптимізації пропорцій між капіталізованою і споживаною сумами його з метою забезпечення: а) необхідного обсягу інвестицій для виробничого розвитку; б) необхідної норми дохідності на інвестований капітал власникам підприємства. Фактори, що впливають на пропорції розподілу прибутку, поділяють на зовнішні і внутрішні. До зовнішніх факторів належать:
2.3. Порядок проведення аудиту прибутку підприємства. Ринкова економіка висуває нові завдання у сфері контролю від правильного вирішення яких залежать його подальший розвиток і удосконалення. З метою адаптації фінансового контролю до ринкової економіки в Україні прийнято два Закони: Закон "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р. і Закон "Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. з наступними змінами і доповненнями до них. Відповідно до вимог цих Законів передбачено особливий підхід до методології й організації фінансового контролю суб’єктів підприємницької діяльності. Серед різних видів фінансового контролю чільне місце займає аудиторський незалежний контроль, який здійснює на договірних засадах перевірку достовірності звітних даних, балансів, законності господарських операцій, аналіз фінансового стану, і водночас надає консультаційні послуги з економіки, права, фінансів, обліку тощо. Послідовність аудиторської перевірки діяльності підприємства складається з цілого ряду дій:
Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність. На основі аналізу і тестування звітних та інших даних про підприємство аудитор висловлює свою професійну думку про об'єктивність і точність даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності. При плануванні і здійсненні аудиторських процедур, оцінюванні отриманих матеріалів аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта. Однак згідно з національним нормативом аудиту № 8 "Перевірка дотримання підприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України" виявлення випадків невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України не є метою й обов'язком аудитора. Встановлення фактів невиконання вимог нормативних актів, незалежно від їхнього значення, вимагає висунення й обговорення питання про чесність керівництва і робочого персоналу клієнта, а також про вплив такого невиконання на інші напрямки аудиту. Факти порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів підлягають спеціальній юридичній експертизі та є поза професійною компетенцією і знаннями аудитора. Рівень професійної підготовки аудитора, його досвід і знання господарської галузі діяльності клієнта й організації виробництва можуть дати йому змогу зробити висновок тільки про те, що окремі факти діяльності підприємства, ймовірно, не відповідають вимогам законодавчих та нормативно-правових актів України. Отже, аудитор не відповідає за невиконання керівництвом клієнта вимог законодавчих та нормативно-правових актів. Проведення хоча б однієї аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства може допомогти службовим особам підприємства уникати надалі суттєвих порушень вимог нормативних актів. Однак аудитору слід врахувати, що під час проведення аудиторських перевірок завжди існує ризик невиявлення помилок, навіть якщо перевірка добре спланована і проведена відповідно до вимог Національних нормативів аудиту. Зазначена ймовірність зростає внаслідок впливу таких факторів:
Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор має ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності підприємства. Згідно з міжнародним операційним стандартом, "аудитор повинен провести такий огляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження думки про фінансову звітність у цілому". Безумовно, звіти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета аудитора — впевнитися, що довіру до фінансової звітності не підірвано. РОЗДІЛ 3 АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК Аудиторський висновок незалежного аудиторського підприємства „СТАВР” за наслідками аудиторської перевірки достовірності бухгалтерської звітності, що стосується використання прибутку підприємства „Eco Plast” м. Харків 15 квітня 2006 р. Відповідно до Закону України „Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 р. №3126-XII та Національних нормативів аудиту, затверджених рішенням аудиторської палати України від 18 грудня 1998 р. № 73 аудиторським підприємством „СТАВР” на основі договору № 23-6 від 2 квітня 2005 р. проведена аудиторська перевірка витрат діяльності підприємства „ Eco Plast” за період з 1 січня 2005 р. по 31 березня 2005 р. Відповідальність щодо документації та фінансової звітності, наданої для аудиторської перевірки, несе керівництво підприємства. До обов’язків аудиторського підприємства „СТАВР” входить надання висновку про достовірність та відповідність вимогам законодавства цієї документації та звітності на основі проведеного аудиту. Під час аудиту проведено дослідження шляхом вибіркової перевірки обґрунтованості сум та інформації, наведеної у звітності підприємства, а також здійснено оцінку відповідності застосованих принципів обліку вимогам законодавчих та нормативних документів щодо організації бухгалтерського обліку, чинних протягом періоду перевірки. В результаті проведеної аудиторської перевірки отримано достатню кількість аудиторських доказів, які забезпечують розумну основу для формування аудиторського висновку. Під час перевірки було встановлено, що первинна документація, яка стосується доходів підприємства, на підприємстві не має відхилень від записів в регістрах бухгалтерського обліку. Вказані в обліковому регістрі суми і місяці, до яких вони відносяться співпадають з первинними документами та містять всі необхідні реквізити. Ми підтверджуємо, що надана інформація дає дійсне та повне уявлення про формування і розподіл доходів підприємства суб’єкта перевірки. Бухгалтерський облік доходів підприємства відповідає законодавчим та нормативним вимогам. Звітність складена за дійсними даними бухгалтерського обліку та достовірно відображає у всіх аспектах доходів і витрати діяльності підприємства , що перевіряється, станом на 15 квітня 2006 р. за результатами операцій за період з 1 січня 2006 р. по 31 березня 2006 р. Директор АП „ Eco Plast”______________ Сертифікат аудиторської серії А № 35465768 ВИСНОВКИ В даній курсовій роботі я розглядав методичні засади формування в бухгалтерському обліку та аудиту, інформацію про доходи підприємства. Виходячи з бухгалтерського обліку я побачив різновиди доходів, їх класифікацію для подання у Звіті про фінансові результати. Перечислив суми, які не відносяться до доходів. Розглянув синтетичний облік рахунків та субрахунків 7-го класу Доходи у бухгалтерському обліку поділяються на:
Всі доходи обліковуються на рахунку класу 7. На рахунку класу 7, крім рахунку 76 “Страхові платежі”, протягом звітного періоду по кредиту відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів, що включені до ціни продажу, по дебету – щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів, щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 “Фінансові результати”. Одна з приємних можливостей для підприємств різних форм власності. Майже всі страхові платежі можна віднести на валові розходи, законним шляхом. Дані по рахунках 70 – 75 ведеться журнал-ордер №11, а по рахунку 79 “Фінансові результати” – журнал-ордер №15. Це свого роду інформаційні носії з певним переліком цифр, правильне розуміння яких дозволить прийняти правильні управлінські рішення та робити правильні аудиторські висновки. Для податкових органів і підприємств великий інтерес становить оподатковуваний прибуток, оскільки від цього залежить сума податку на прибуток, а відповідно і сума чистого прибутку. Чистий прибуток є одним із найважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства. Чистий прибуток використовують відповідно до статуту підприємства. За його рахунок інвестують виробничий розвиток, виплачують дивіденди акціонерам підприємства, створюють резервні і страхові фонди тощо. При аудиті доходів і витрат діяльності проводяться дослідження виробничої діяльності підприємства з метою виявлення резервів для збільшення випуску продукції, поліпшення її якості, зниження собівартості продукції та підтвердження відображених в бухгалтерському обліку витрат за звітний період. В ході аудиторського дослідження доходу підприємства було досягнуто поставлену мету, а саме: - встановлено відповідність бухгалтерського обліку доходів підприємства встановленим законодавчим і нормативним вимогам, а також обліковій політиці підприємства; - встановлено достовірність первинних документів щодо відображення, достовірності списання витрат діяльності, повноти і своєчасності відображення наведених в них даних в зведених документах і облікових регістрах; - встановлено достовірність інформації щодо доходів підприємства, наведеної у звітності господарюючого суб'єкта. Отже в результаті проведеної аудиторської перевірки було отримано достатню кількість аудиторських доказів, які забезпечили розумну основу для формування аудиторського висновку. Звітність підприємства була складена за дійсними даними бухгалтерського обліку та достовірно відображає у всіх аспектах доходу підприємства , що перевіряється, станом на 15 квітня 2006р. за результатами операцій за період з 1 січня 2006р. по 31 березня 2006 р. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
№3125-ХІІ
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000р. №92
обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291. 574с.
672с. 6. Давидов Г.М. Аудит:Підручник. – К. : Знання, 2004.— 511с. 7. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація.— К.: 2002.—402 с. 8. Зубілевіч С.Я, Голов С.Ф. Основи аудиту. К.: Либідь, 2003. – 267 с. 9. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навч. посіб.— Львів: “Новий-Світ-2000”, 2003. — 504с. 12 Рудницкий В.С. Методологія і організация аудиту.— Тернопіль, 2001.— 192с. 10. Савченко В.Я. Аудит: Навч. Посіб. – К .: КНЕУ, 2004. – 322с. 11. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб.— К.: Знання-Прес, 2003.— 233 с. 12. Чернелевський Л.М., Беренда Н.І. Аудит. Навчальний посібник. – К.: Міленіум, 2003. – 466с. 13. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник //за ред. Бутинця Ф.О. – Житомир – 2003. – 672 с. 14. Пушкар М. Фінансовий облік. Підручник –Тернопіль: Карт-бланш– 2003. –628 с. 15. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. Навчальний посібник, К.: “Знання” – 2004. – 654с. 16. Сахарцева І.І. Основи складання бухгалтерської звітності за вимогами національних стандартів України. Навчальний посібник, К.: Кондор – 2003. – 614 с. 17. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. Навчальний посібник, К.: “Знання” – 2003. – 485 с.
України. Підручник – К.: “А.С.К.” – 2004. – 784 с.
студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання. –Харків: ХФ УАБС– 2003.– 118 с.
господарчих операцій підприємств і організацій. Інструкція про застосування. Нова редакція – Х.: Курсор, 2003. – 73-99 с. ,
посіб. / За ред. С.Ф. Голова. — Д.: ТОВ "Баланс-Клуб", 2003. — 768 с
Коментарі. — Луганськ: Футура: ДСД "Лугань", 2002. — Ч. 3. — 464 с
Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 288 с
692 с.
посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. — 245 с
"Головбух", "Все про бухгалтерський облік", "Вісник бухгалтера і аудитора України" Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |