Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки
Кафедра менеджменту
РЕФЕРАТ
На тему:
«ШЛЯХИ ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ»
МІНСЬК, 2009
Удосконалення нормативно-правового забезпечення створення (ліквідації) суб'єктів малого бізнесу
Правила реєстрації в Республіці Білорусь визначає Декрет Президента від 16 березня 1999 р . № 11 «Про впорядкування державної реєстрації та ліквідації (припинення діяльності) суб'єктів господарювання. 16 листопада 2000 р . в нього були внесені зміни та доповнення Декретом Президента № 22. Ці документи повинні були спростити процедуру реєстрації та ліквідації підприємств, стимулювати розвиток бізнесу. Але не вийшло.
Експерти Міжнародної фінансової корпорації (МФК) встановили, що для реєстрації малого бізнесу «необхідно відвідати мінімум 10 організацій і зібрати 13 пакетів документів». Для реєстрації підприємства необхідно витратити в середньому 736 у.о. (Табл. 1), для індивідуального підприємця - 102 у.о.
Таблиця 1
Склад витрат на реєстрацію в Білорусі в 2007 р .
Людині, яка хоче відкрити свою невелику справу, треба витратити приблизно 3 місяці (66 робочих днів) (для порівняння: в Україні - 26 днів) на підготовку всіх документів, безпосередньо реєстрацію та постановку на облік в інших державних органах. Якщо десь порушиш терміни - штраф на суму від 35 до 1 200 у.о. А не порушити встановлені терміни досить складно.
По-перше, протягом 10 робочих днів з моменту державної реєстрації необхідно стати на облік в податковому органі. Для цього:
юридичній особі поряд з іншими документами слід подати нотаріально завірені копії статуту, установчого договору та свідоцтва про реєстрацію;
індивідуальному підприємцю - паспорт або інший документ, що засвідчує особу, та копію свідоцтва про державну реєстрацію з одночасним пред'явленням для звірки оригіналу свідоцтва.
Витрати на підготовку пакету документів, необхідних для постановки на податковий облік юридичної особи, включають оплату послуг за:
- Нотаріальне завірення копій установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію - 30% базової величини за кожну сторінку оригіналу;
- Виготовлення копій зазначених та інших необхідних документів.
Таким чином, постановка на податковий облік ТОВ або ТДВ обходиться орієнтовно в суму, еквівалентну 65-70 у.о., унітарного підприємства - в 25-35 у.о. Для індивідуального підприємця зазначені витрати обмежуються витратами на виготовлення копії свідоцтва про реєстрацію ИП.
Повідомлення про присвоєння облікового номера платника можна отримати після закінчення п'яти робочих днів після подання відповідної заяви.
По-друге, протягом 15 днів з моменту отримання свідоцтва про реєстрацію необхідно стати на облік в органах Фонду соціального захисту населення. Для цього також видаються копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію.
По-третє, обов'язковою є також постановка на облік в органах статистики. При цьому теж необхідно надати копію статуту та свідоцтва про державну реєстрацію.
По-четверте, протягом місяця з дня державної реєстрації необхідно зареєструватися в якості страхувальника по обов'язковому страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Для цього в черговий раз треба надати копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію, а також копію повідомлення про присвоєння облікового номера платника.
Розміри покарань за недотримання зазначених вище термінів при постановці на облік в різних державних органах відображені в табл. 2.
Таблиця 2
Види і розміри покарань за несвоєчасну постановку на облік в державних органах при початку підприємницької діяльності
Таким чином, новостворений суб'єкт господарювання, який ще не одержав ні рубля доходу, при відсутності належної моторності або просто досвіду роботи його менеджерів може бути покараний за суто формальними ознаками на суму понад 3 млн. р.., Що для деяких організаційно-правових форм бізнесу можна порівняти або навіть значно вище мінімального розміру статутного фонду.
Очевидно, що склалася процедура реєстрації бізнесу вельми далека від досконалості, оскільки:
- Вимагає значних матеріальних витрат, пов'язаних з виготовленням і нотаріальним посвідченням копій документів;
- Обмежує правоздатність суб'єкта. Так, для відкриття розрахункового рахунку необхідно, крім нотаріально засвідченої копії свідоцтва про державну реєстрацію, представити дублікат про присвоєння облікового номера платника, довідку органів Фонду соціального захисту населення про реєстрацію як платника обов'язкових страхових внесків, а також вказати облікові реквізити, присвоєні органами статистики. Таким чином, можливість здійснення суб'єктом своїх законних прав ставиться в залежність від здійснення державними органами покладених на них функцій з обліку юридичних осіб або індивідуальних підприємців;
- Настільки жорстко обмежує і регламентує кожен крок суб'єкта, що часом на корені вбиває будь-яке бажання займатися підприємницькою діяльністю. Складається ситуація, коли люди, що вирішили зайнятися бізнесом, змушені всі сили і час витрачати не на реалізацію своїх задумів та ідей, а на своєчасне виконання безлічі бюрократичних вимог та приписів.
Невиправдано складною, надмірно тривалої і дорогої є і процедура ліквідації або закриття бізнесу. Так, порядок ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності індивідуальних підприємців регулюється 13 нормативно-правовими актами. У результаті процес ліквідації суб'єкта підприємництва триває в середньому 5,8 років. Вона обходиться в 22% від суми активів. Після ліквідації власники з 1 у.о. повертають собі лише 22 центи. Це один з найнижчих показників у світі. Наявність такої процедури ліквідації блокує творчу ініціативу і розвиток повноцінного ринку праці.
Таким чином, для того, щоб удосконалити процедуру реєстрації необхідно:
- Ввести заявний принцип реєстрації;
- Перейти на добровільний характер процедури нотаріального завірення документів;
- Скоротити перелік документів, що подаються для реєстрації юридичних осіб і індивідуальних підприємців;
- Створити принцип реєстрації в «одному вікні»;
- Скасувати вимогу про включення до установчих документів назв видів діяльності;
- Скоротити перелік підстав для відмови в реєстрації;
- Ліквідувати норми про мінімальний статутному фонді при реєстрації підприємства;
- Скасувати обмеження щодо заняття комерційною діяльністю для людини, чия організація проходить процедуру банкрутства або ліквідації;
- Спростити процедуру продажу заставленого майна.
Що стосується пропозицій щодо скасування вимог перевірки установчих документів та їх нотаріального засвідчення при їх реєстрації, це дозволить скоротити загальний термін розгляду документів реєструючим органом і знизити одноразові витрати суб'єктів малого бізнесу при проходженні процедури.
Розрахуємо можливий економічний ефект від впровадження цих пропозицій щодо вдосконалення процедури реєстрації Вихідні дані наведено в табл. 3.
Таблиця 3
Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту при реформуванні процедури реєстрації
1. Додаткова виручка сектора малого бізнесу за рахунок скорочення терміну реєстрації в середньому за рік складе:
2. Зменшення одноразових витрат сектору малого бізнесу в середньому за рік складе:
Таким чином, реалізація представлених вище рекомендацій, спрямованих на подальше реформування процедури реєстрації, дозволить значно спростити процес входження в бізнес, скоротити тривалість і зменшити вартість реєстрації. Це буде сприяти збільшенню кількості реєстрованих підприємств, податкових надходжень до бюджету та економічному розвитку країни.
Поліпшення умов функціонування суб'єктів малого бізнесу
До цієї групи шляхів розвитку входять: вдосконалення системи ліцензування, спрощення процедури отримання дозволів, спрощення контролю та нагляду за поточною підприємницькою діяльністю.
Як показав проведений аналіз системи ліцензування підприємницької діяльності, чинна система видачі ліцензій перестала виконувати свою функцію захисту людини від недобросовісного виробника. Вона стала механізмом дискримінації підприємців, джерелом несправедливості, надмірних витрат. Вона стала перешкодою в першу чергу для тих, хто найбільше потребує роботи і додатковому доході - молоді, жінок та багатодітних дітей.
Найпоширеніша ліцензія для малого бізнесу - на роздрібну торгівлю і громадське харчування, проектування і будівництво будівель і споруд та перевезення пасажирів і вантажів. Середній термін отримання ліцензії - 45 днів. Витрати на отримання однієї ліцензії перевищують 200 у.о.
Найбільш «дорогими» в Білорусі є ліцензії, пов'язані із забезпеченням промислової безпеки (342 у.о.), проектування і будівництво будівель і споруд (250 у.о.) і медичною діяльністю (244 у.о.).
Головними проблемами, як і раніше залишаються велику кількість необхідних документів, відсутність чітких вимог до претендента ліцензії, а також вимога наявності штату співробітників, коли підприємство фактично не почало працювати. Ці фактори впливають більшою мірою на тривалість і фактичну вартість ліцензування. У той же час підприємці зазначають, що ліцензіюючі органи стали рідше вимагати різні додаткові документи, про які не сказано в положеннях про ліцензування.
При продовженні діючої ліцензії, а також при внесенні до неї змін необхідно представляти повний пакет документів, як якщо б суб'єкт господарювання отримував ліцензію вперше і повинен був довести свою здатність займатися даним видом діяльності.
Крім того, за що ліцензують органами збережено право самостійного ухвалення рішення не тільки про призупинення дії, але і про анулювання ліцензії, що суперечить принципу презумпції невинності. В аналогічному російському законі, наприклад, анулювання ліцензії здійснюється тільки рішенням суду, (за винятком одного випадку - несплати ліцензіатом протягом трьох місяців ліцензійного збору), коли таке право надається ліцензіюючим органу.
У країні немає єдиного джерела, де можна знайти інформацію про те, які документи потрібні для отримання санкції на заняття тією чи іншою діяльністю. Відсутня вичерпний перелік самих документів.
Для усунення зазначених вище недоліків ліцензування, необхідно:
- Скасувати ліцензування роздрібної торгівлі та громадського харчування та інших видів комерційної діяльності, які безпосередньо не загрожують життю і здоров'ю громадян, а також навколишньому середовищу;
- Реалізувати при видачі ліцензій принцип "мовчазної-згода»;
- Затвердити вичерпний перелік документів, необхідних для отримання ліцензій, а також порядок їх отримання;
- Збільшити термін видачі ліцензій до 10 років, автоматичне продовження на такий же термін у разі, якщо у комерційної організації не зареєстровано порушень.
Скасування ліцензії на роздрібну торгівлю і громадське харчування дозволить підприємствам цієї галузі приступити до роботи, не витрачаючи час на підготовку документів і отримання ліцензії. Тим більше, що дана ліцензія фактично дублює процедури гігієнічної реєстрації та сертифікації. У результаті суб'єкти малого бізнесу приступлять до роботи і почнуть генерувати виручку раніше.
Визначимо економічний ефект при скасуванні ліцензії на роздрібну торгівлю і громадське харчування (табл. 4).
Таблиця 4
Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту при скасуванні ліцензії на роздрібну торгівлю і громадське харчування
Кількість малих підприємств, які отримали ліцензії на роздрібну торгівлю і громадське харчування в 2007 році:
Середня виручка сектора малого бізнесу в торгівлі і громадському харчуванні за період 35 днів, протягом яких очікувалося отримання ліцензії:
Наступним напрямком покращення умов функціонування є спрощення процедури отримання дозволів.
Дозвіл - санкціонування державою дій підприємства і підприємця. Воно може відбуватися в найрізноманітніших формах: власне дозвіл, дозвільна напис, віза про погодження, висновок, оцінка, висновок експертизи, акт обстеження тощо Чиновники стверджують, що через цю систему вони захищають права споживача.
Кількість отримуваних суб'єктами малого бізнесу дозволів в 2007 році в порівнянні з 2006 р . не змінилася - у середньому шість дозволів на одного суб'єкта малого бізнесу. Всього ж по Білорусі, за оцінками державних органів, існує понад 1000 різних дозволів. Середня тривалість отримання одного дозволу зросла з 53 днів у 2006 р . до 79 днів у 2007 р ., А загальні витрати збільшилися з 1 400 до 2 070 у.о. Ця сума для багатьох непідйомна. Вона становить 60% ВВП на душу населення. Підприємці і спеціалісти державних органів вважають, що зростання тимчасових і грошових витрат пов'язаний з неврегульованістю процедури. Відсутність в законодавстві переліку дозволів, опису документів, необхідних для отримання дозволів; описів для відмови в отриманні дозволів; регламентації граничних встановлених термінів і вартості видачі дозволів ведуть до затягування термінів та збільшення витрат при отриманні дозволів суб'єктами малого бізнесу.
Кафедра менеджменту
РЕФЕРАТ
На тему:
«ШЛЯХИ ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ»
МІНСЬК, 2009
Удосконалення нормативно-правового забезпечення створення (ліквідації) суб'єктів малого бізнесу
Правила реєстрації в Республіці Білорусь визначає Декрет Президента від 16 березня
Експерти Міжнародної фінансової корпорації (МФК) встановили, що для реєстрації малого бізнесу «необхідно відвідати мінімум 10 організацій і зібрати 13 пакетів документів». Для реєстрації підприємства необхідно витратити в середньому 736 у.о. (Табл. 1), для індивідуального підприємця - 102 у.о.
Таблиця 1
Склад витрат на реєстрацію в Білорусі в
| Вид витрат | Сума, у.о. |
| Узгодження найменування | 11 |
| Нотаріальне посвідчення установчих документів | 230 |
| Державне мито | 78 |
| Нотаріальне засвідчення копій установчих документів | 285 |
| Дозвіл на виготовлення печатки | 11 |
| Друк | 20 |
| Посвідчення керівника | 11 |
| Нотаріальне завірення банківської картки з двома підписами | 90 |
| РАЗОМ | 736 |
По-перше, протягом 10 робочих днів з моменту державної реєстрації необхідно стати на облік в податковому органі. Для цього:
юридичній особі поряд з іншими документами слід подати нотаріально завірені копії статуту, установчого договору та свідоцтва про реєстрацію;
індивідуальному підприємцю - паспорт або інший документ, що засвідчує особу, та копію свідоцтва про державну реєстрацію з одночасним пред'явленням для звірки оригіналу свідоцтва.
Витрати на підготовку пакету документів, необхідних для постановки на податковий облік юридичної особи, включають оплату послуг за:
- Нотаріальне завірення копій установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію - 30% базової величини за кожну сторінку оригіналу;
- Виготовлення копій зазначених та інших необхідних документів.
Таким чином, постановка на податковий облік ТОВ або ТДВ обходиться орієнтовно в суму, еквівалентну 65-70 у.о., унітарного підприємства - в 25-35 у.о. Для індивідуального підприємця зазначені витрати обмежуються витратами на виготовлення копії свідоцтва про реєстрацію ИП.
Повідомлення про присвоєння облікового номера платника можна отримати після закінчення п'яти робочих днів після подання відповідної заяви.
По-друге, протягом 15 днів з моменту отримання свідоцтва про реєстрацію необхідно стати на облік в органах Фонду соціального захисту населення. Для цього також видаються копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію.
По-третє, обов'язковою є також постановка на облік в органах статистики. При цьому теж необхідно надати копію статуту та свідоцтва про державну реєстрацію.
По-четверте, протягом місяця з дня державної реєстрації необхідно зареєструватися в якості страхувальника по обов'язковому страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Для цього в черговий раз треба надати копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію, а також копію повідомлення про присвоєння облікового номера платника.
Розміри покарань за недотримання зазначених вище термінів при постановці на облік в різних державних органах відображені в табл. 2.
Таблиця 2
Види і розміри покарань за несвоєчасну постановку на облік в державних органах при початку підприємницької діяльності
| Державний орган | Вид покарання (штраф), у.о. | Нормативний акт |
| Податкова інспекція | до 830 (юр. особа) до 236 (ІП) | Указ Президента РБ від 22.01.2006 р. № 36 |
| Фонд соціального захисту | до 35 | Указ Президента РБ від 05.06.2000 р. № 318 |
| Орган статистики (Несвоєчасне подання стат. Звіту) | до 1 185 | Кодекс про адміністративні порушення |
Очевидно, що склалася процедура реєстрації бізнесу вельми далека від досконалості, оскільки:
- Вимагає значних матеріальних витрат, пов'язаних з виготовленням і нотаріальним посвідченням копій документів;
- Обмежує правоздатність суб'єкта. Так, для відкриття розрахункового рахунку необхідно, крім нотаріально засвідченої копії свідоцтва про державну реєстрацію, представити дублікат про присвоєння облікового номера платника, довідку органів Фонду соціального захисту населення про реєстрацію як платника обов'язкових страхових внесків, а також вказати облікові реквізити, присвоєні органами статистики. Таким чином, можливість здійснення суб'єктом своїх законних прав ставиться в залежність від здійснення державними органами покладених на них функцій з обліку юридичних осіб або індивідуальних підприємців;
- Настільки жорстко обмежує і регламентує кожен крок суб'єкта, що часом на корені вбиває будь-яке бажання займатися підприємницькою діяльністю. Складається ситуація, коли люди, що вирішили зайнятися бізнесом, змушені всі сили і час витрачати не на реалізацію своїх задумів та ідей, а на своєчасне виконання безлічі бюрократичних вимог та приписів.
Невиправдано складною, надмірно тривалої і дорогої є і процедура ліквідації або закриття бізнесу. Так, порядок ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності індивідуальних підприємців регулюється 13 нормативно-правовими актами. У результаті процес ліквідації суб'єкта підприємництва триває в середньому 5,8 років. Вона обходиться в 22% від суми активів. Після ліквідації власники з 1 у.о. повертають собі лише 22 центи. Це один з найнижчих показників у світі. Наявність такої процедури ліквідації блокує творчу ініціативу і розвиток повноцінного ринку праці.
Таким чином, для того, щоб удосконалити процедуру реєстрації необхідно:
- Ввести заявний принцип реєстрації;
- Перейти на добровільний характер процедури нотаріального завірення документів;
- Скоротити перелік документів, що подаються для реєстрації юридичних осіб і індивідуальних підприємців;
- Створити принцип реєстрації в «одному вікні»;
- Скасувати вимогу про включення до установчих документів назв видів діяльності;
- Скоротити перелік підстав для відмови в реєстрації;
- Ліквідувати норми про мінімальний статутному фонді при реєстрації підприємства;
- Скасувати обмеження щодо заняття комерційною діяльністю для людини, чия організація проходить процедуру банкрутства або ліквідації;
- Спростити процедуру продажу заставленого майна.
Що стосується пропозицій щодо скасування вимог перевірки установчих документів та їх нотаріального засвідчення при їх реєстрації, це дозволить скоротити загальний термін розгляду документів реєструючим органом і знизити одноразові витрати суб'єктів малого бізнесу при проходженні процедури.
Розрахуємо можливий економічний ефект від впровадження цих пропозицій щодо вдосконалення процедури реєстрації Вихідні дані наведено в табл. 3.
Таблиця 3
Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту при реформуванні процедури реєстрації
| Код | Вихідні дані | Значення показника | Джерело |
| А | Передбачене скорочення терміну розгляду документів органом реєстрації в результаті скасування вимоги перевірки установчих документів, робочі дні | 15 | Експертні оцінки, дослідження МФК |
| У | Середня виручка одного зареєстрованого МП в день, у.о. | 1560 | Дослідження МФК |
| З | Середня кількість реєстрованих підприємств на рік, (2000-2007рр.) | 1478 | Мінстат РБ |
| D | Економія витрат у результаті скасування вимоги нотаріального завірення установчих документів та їх копій на одне підприємство, у.о. | 372 | Експертні оцінки, дослідження МФК |
2. Зменшення одноразових витрат сектору малого бізнесу в середньому за рік складе:
Таким чином, реалізація представлених вище рекомендацій, спрямованих на подальше реформування процедури реєстрації, дозволить значно спростити процес входження в бізнес, скоротити тривалість і зменшити вартість реєстрації. Це буде сприяти збільшенню кількості реєстрованих підприємств, податкових надходжень до бюджету та економічному розвитку країни.
Поліпшення умов функціонування суб'єктів малого бізнесу
До цієї групи шляхів розвитку входять: вдосконалення системи ліцензування, спрощення процедури отримання дозволів, спрощення контролю та нагляду за поточною підприємницькою діяльністю.
Як показав проведений аналіз системи ліцензування підприємницької діяльності, чинна система видачі ліцензій перестала виконувати свою функцію захисту людини від недобросовісного виробника. Вона стала механізмом дискримінації підприємців, джерелом несправедливості, надмірних витрат. Вона стала перешкодою в першу чергу для тих, хто найбільше потребує роботи і додатковому доході - молоді, жінок та багатодітних дітей.
Найпоширеніша ліцензія для малого бізнесу - на роздрібну торгівлю і громадське харчування, проектування і будівництво будівель і споруд та перевезення пасажирів і вантажів. Середній термін отримання ліцензії - 45 днів. Витрати на отримання однієї ліцензії перевищують 200 у.о.
Найбільш «дорогими» в Білорусі є ліцензії, пов'язані із забезпеченням промислової безпеки (342 у.о.), проектування і будівництво будівель і споруд (250 у.о.) і медичною діяльністю (244 у.о.).
Головними проблемами, як і раніше залишаються велику кількість необхідних документів, відсутність чітких вимог до претендента ліцензії, а також вимога наявності штату співробітників, коли підприємство фактично не почало працювати. Ці фактори впливають більшою мірою на тривалість і фактичну вартість ліцензування. У той же час підприємці зазначають, що ліцензіюючі органи стали рідше вимагати різні додаткові документи, про які не сказано в положеннях про ліцензування.
При продовженні діючої ліцензії, а також при внесенні до неї змін необхідно представляти повний пакет документів, як якщо б суб'єкт господарювання отримував ліцензію вперше і повинен був довести свою здатність займатися даним видом діяльності.
Крім того, за що ліцензують органами збережено право самостійного ухвалення рішення не тільки про призупинення дії, але і про анулювання ліцензії, що суперечить принципу презумпції невинності. В аналогічному російському законі, наприклад, анулювання ліцензії здійснюється тільки рішенням суду, (за винятком одного випадку - несплати ліцензіатом протягом трьох місяців ліцензійного збору), коли таке право надається ліцензіюючим органу.
У країні немає єдиного джерела, де можна знайти інформацію про те, які документи потрібні для отримання санкції на заняття тією чи іншою діяльністю. Відсутня вичерпний перелік самих документів.
Для усунення зазначених вище недоліків ліцензування, необхідно:
- Скасувати ліцензування роздрібної торгівлі та громадського харчування та інших видів комерційної діяльності, які безпосередньо не загрожують життю і здоров'ю громадян, а також навколишньому середовищу;
- Реалізувати при видачі ліцензій принцип "мовчазної-згода»;
- Затвердити вичерпний перелік документів, необхідних для отримання ліцензій, а також порядок їх отримання;
- Збільшити термін видачі ліцензій до 10 років, автоматичне продовження на такий же термін у разі, якщо у комерційної організації не зареєстровано порушень.
Скасування ліцензії на роздрібну торгівлю і громадське харчування дозволить підприємствам цієї галузі приступити до роботи, не витрачаючи час на підготовку документів і отримання ліцензії. Тим більше, що дана ліцензія фактично дублює процедури гігієнічної реєстрації та сертифікації. У результаті суб'єкти малого бізнесу приступлять до роботи і почнуть генерувати виручку раніше.
Визначимо економічний ефект при скасуванні ліцензії на роздрібну торгівлю і громадське харчування (табл. 4).
Таблиця 4
Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту при скасуванні ліцензії на роздрібну торгівлю і громадське харчування
| Код | Вихідні дані | Значення показника | Джерело |
| А | Частка малих підприємств, що отримали ліцензії в 2007 році,% | 35 | Дослідження МФК |
| У | Частка малих підприємств (без урахування ІП), що отримали ліцензію на роздрібну торгівлю і громадське харчування в загальній кількості малих підприємств, що отримали ліцензії в 2007 році,% | 41 | «Те саме» |
| З | Середні витрати часу на отримання ліцензії на роздрібну торгівлю і громадське харчування, робочих днів | 35 | «Те саме» |
| D | Середня денна виручка підприємства торгівлі або громадського харчування при 250 робочих днях на рік, у.о. | 1 400 | «Те саме» |
| Е | Кількість малих підприємств | 33 094 | Мінстат РБ |
Середня виручка сектора малого бізнесу в торгівлі і громадському харчуванні за період 35 днів, протягом яких очікувалося отримання ліцензії:
Наступним напрямком покращення умов функціонування є спрощення процедури отримання дозволів.
Дозвіл - санкціонування державою дій підприємства і підприємця. Воно може відбуватися в найрізноманітніших формах: власне дозвіл, дозвільна напис, віза про погодження, висновок, оцінка, висновок експертизи, акт обстеження тощо Чиновники стверджують, що через цю систему вони захищають права споживача.
Кількість отримуваних суб'єктами малого бізнесу дозволів в 2007 році в порівнянні з
Основними проблемами є велика кількість необхідних документів, многоступенчатость і складність існуючих норм і правил. За оцінками МФК, через надмірно складної процедури отримання дозволів у 2007 р . не було створено близько 800 об'єктів торгівлі і громадського харчування. У результаті державний бюджет втратив близько 20 млн. у.о. у вигляді недоотриманих податків.
Тому слід прийняти законодавчий акт, який регулює загальні умови і принципи організації та функціонування дозвільної системи, передбачивши в ньому, зокрема:
- Критерії введення обмежень для підприємницької діяльності у формі дозволів (умови та порядок запровадження нових видів дозволів);
- Загальний перелік видів дозволів та органів їх видають;
- Створення єдиного реєстру обліку виданих дозволів;
- Заборона на видачу дозволів, не передбачених законодавством;
- Уніфіковані вимоги до нормативних актах, що визначає умови і порядок видачі дозволів;
- Застосування принципу «одного вікна» в процесі видачі дозволів;
- Застосування повідомного принципу видачі дозволів при здійсненні діяльності, не пов'язаної з загрозою здоров'ю, життю людей, навколишньому середовищу.
Виконання названих пропозицій з реформування процедури видачі дозволів дозволить, як мінімум, зупинити цей процес і заощадити грошові ресурси для суб'єктів малого бізнесу. Тому, розрахуємо можливий економічний ефект тільки від скорочення термінів і зменшення вартості одержання дозволів (табл. 5).
Таблиця 5
Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту від реформування процедури отримання дозволів
Економія коштів у результаті скорочення середніх витрат на отримання одного дозволу:
Економія коштів у результаті скорочення середньої тривалості отримання одного дозволу:
Загальна економія коштів для сектора малого бізнесу в результаті реформування системи видачі дозволів:
Важливою умовою поліпшення функціонування суб'єктів малого бізнесу є спрощення контролю та нагляду за поточною підприємницькою діяльністю.
Розширення сфери державного регулювання економічних процесів спричинило за собою розширення контрольних функцій за виконанням встановлюються вимог, а, отже, зростання кількості та повноважень контролюючих органів. У країні немає єдиної практики правозастосування у сфері контролю за діяльністю малого бізнесу. У результаті підприємницька діяльність є об'єктом контролю близько 20 державних контролюючих органів, серед яких: прокуратура, Комітет державного контролю, органи державної безпеки, органи внутрішніх справ, податкові органи, органи фінансових розслідувань, пожежного та санітарного нагляду, державного нагляду за стандартами, органи контролю за цінами та ін При цьому найчастіше повноваження контролюючих органів перетинаються, що призводить до дублюючим перевірок з одного й того ж питання. При цьому індивідуальних підприємців перевіряють довше, ніж малі підприємства. Спроби налагодити взаємодію цих органів поки не дали серйозних результатів.
Комерційні організації та ВП перед контролюючими органами беззахисні. Відсутні чіткі правила проведення перевірок, прозорість процедур їх проведення. Санкції застосовуються на підставі проміжних актів перевірки. Широко застосовується практика безспірного стягнення сум економічних санкцій з рахунків підприємства. Контролери часто підміняють функції судової системи і порушують права власності: вилучають і виробляють конфіскацію майна, накладають арешт на активи, припиняють операції за рахунками.
У законодавстві немає терміну давності на притягнення до відповідальності за податкові порушення, в той час як для повернення надміру стягнутих з підприємця сум до бюджету встановлено граничний термін - один рік. Не існує чіткого механізму покарання контрольних органів за завдану бізнесу збиток. Не вказані процедури і терміни відшкодування комерційним організаціям збитку, нанесеного державними структурами.
Негативними наслідками дій контролюючих органів є безпосереднє ускладнення умов ведення підприємницької діяльності, додаткові витрати сил і засобів, а також фактичне узаконення незаконних фінансових операцій з «чорними касами» (наприклад, виплати хабарів перевіряючим). Величина втрат підприємства від адміністративного контролю залежить від частоти і тривалості проводяться контрольними органами перевірок.
Слід мати на увазі, що отриманий сукупний результат втрат представляє собою не тільки прямі втрати, а й втрачену вигоду, яка виникає через необхідність долати адміністративні бар'єри у вигляді контрольних перевірок.
Отже, загальні втрати одного суб'єкта господарювання, становлять 1 675,9 у.о. У розрахунку на загальну кількість суб'єктів малого підприємництва втрати в 2007 році склали 55,5 млн. у.о. (1 675,9 · 33 094).
Для того, щоб скасувати систему контролю і нагляду за підприємницькою діяльністю суб'єктів малого бізнесу пропоную:
- Ввести ліміт на розмір штрафу з підприємства або підприємця: максимум 10% від суми, донарахованої до бюджету. При інших порушеннях - максимум 10% від фонду заробітної плати;
- Виключити можливість призначення та проведення позапланових перевірок, крім випадків, пов'язаних з розслідуванням кримінальних справ;
- Скасувати повноваження контролюючих органів з конфіскації і позасудового вилучення активів організацій;
- Запровадити чітку законодавчу процедуру оцінки та відшкодування контролюючими державними органами збитків, завданих ними комерційної організації;
- Запровадити термін позовної давності у справах, пов'язаних з порушенням податкового законодавства.
ЛІТЕРАТУРА
1. Статистичний щорічник Республіки Білорусь, 2008 (стат. СБ) Мінстат РБ - Мінськ, 2008.
2.Статістіческій збірник «Мале підприємництво Республіки Білорусь», 2008 (стат. СБ) Мінстат РБ - Мінськ, 2008.
3. Тепман, Л. Н. Малий бізнес: досвід зарубіжних країн: навч. посібник для вузів / Л. М. Тепман. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008.
4. Поліпшення ділового середовища в Білорусі / / Аналітичний звіт МФК - Мінськ, 2008.
Тому слід прийняти законодавчий акт, який регулює загальні умови і принципи організації та функціонування дозвільної системи, передбачивши в ньому, зокрема:
- Критерії введення обмежень для підприємницької діяльності у формі дозволів (умови та порядок запровадження нових видів дозволів);
- Загальний перелік видів дозволів та органів їх видають;
- Створення єдиного реєстру обліку виданих дозволів;
- Заборона на видачу дозволів, не передбачених законодавством;
- Уніфіковані вимоги до нормативних актах, що визначає умови і порядок видачі дозволів;
- Застосування принципу «одного вікна» в процесі видачі дозволів;
- Застосування повідомного принципу видачі дозволів при здійсненні діяльності, не пов'язаної з загрозою здоров'ю, життю людей, навколишньому середовищу.
Виконання названих пропозицій з реформування процедури видачі дозволів дозволить, як мінімум, зупинити цей процес і заощадити грошові ресурси для суб'єктів малого бізнесу. Тому, розрахуємо можливий економічний ефект тільки від скорочення термінів і зменшення вартості одержання дозволів (табл. 5).
Таблиця 5
Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту від реформування процедури отримання дозволів
| Код | Вихідні дані | Значення показника | Джерело |
| А | Різниця в середніх витратах на одержання дозволів у 2007 і 2006 рр.., У.о. | 113 | Дослідження МФК |
| У | Кількість малих підприємств | 33 094 | Мінстат РБ |
| З | Охоплення процедурою видачі дозволів суб'єктів малого бізнесу,% | 44,7 | Дослідження МФК |
| D | Різниця в середній тривалості підготовки документів для отримання дозволу в | 10 | «Те саме» |
| Е | Середня кількість співробітників, зайнятих отриманням одного дозволу, чол. | 1,54 | «Те саме» |
| F | Середня зарплата одного працівника в день, у.о. | 9,38 | «Те саме» |
| G | Середній час, витрачений одним співробітником на вирішення питань, пов'язаних з отриманням дозволів в період підготовки документів, днів | 0,37 | «Те саме» |
| H | Середня кількість дозволів, одержуваних суб'єктів малого бізнесу в | 6 | «Те саме» |
Економія коштів у результаті скорочення середньої тривалості отримання одного дозволу:
Загальна економія коштів для сектора малого бізнесу в результаті реформування системи видачі дозволів:
Важливою умовою поліпшення функціонування суб'єктів малого бізнесу є спрощення контролю та нагляду за поточною підприємницькою діяльністю.
Розширення сфери державного регулювання економічних процесів спричинило за собою розширення контрольних функцій за виконанням встановлюються вимог, а, отже, зростання кількості та повноважень контролюючих органів. У країні немає єдиної практики правозастосування у сфері контролю за діяльністю малого бізнесу. У результаті підприємницька діяльність є об'єктом контролю близько 20 державних контролюючих органів, серед яких: прокуратура, Комітет державного контролю, органи державної безпеки, органи внутрішніх справ, податкові органи, органи фінансових розслідувань, пожежного та санітарного нагляду, державного нагляду за стандартами, органи контролю за цінами та ін При цьому найчастіше повноваження контролюючих органів перетинаються, що призводить до дублюючим перевірок з одного й того ж питання. При цьому індивідуальних підприємців перевіряють довше, ніж малі підприємства. Спроби налагодити взаємодію цих органів поки не дали серйозних результатів.
Комерційні організації та ВП перед контролюючими органами беззахисні. Відсутні чіткі правила проведення перевірок, прозорість процедур їх проведення. Санкції застосовуються на підставі проміжних актів перевірки. Широко застосовується практика безспірного стягнення сум економічних санкцій з рахунків підприємства. Контролери часто підміняють функції судової системи і порушують права власності: вилучають і виробляють конфіскацію майна, накладають арешт на активи, припиняють операції за рахунками.
У законодавстві немає терміну давності на притягнення до відповідальності за податкові порушення, в той час як для повернення надміру стягнутих з підприємця сум до бюджету встановлено граничний термін - один рік. Не існує чіткого механізму покарання контрольних органів за завдану бізнесу збиток. Не вказані процедури і терміни відшкодування комерційним організаціям збитку, нанесеного державними структурами.
Негативними наслідками дій контролюючих органів є безпосереднє ускладнення умов ведення підприємницької діяльності, додаткові витрати сил і засобів, а також фактичне узаконення незаконних фінансових операцій з «чорними касами» (наприклад, виплати хабарів перевіряючим). Величина втрат підприємства від адміністративного контролю залежить від частоти і тривалості проводяться контрольними органами перевірок.
Слід мати на увазі, що отриманий сукупний результат втрат представляє собою не тільки прямі втрати, а й втрачену вигоду, яка виникає через необхідність долати адміністративні бар'єри у вигляді контрольних перевірок.
Отже, загальні втрати одного суб'єкта господарювання, становлять 1 675,9 у.о. У розрахунку на загальну кількість суб'єктів малого підприємництва втрати в 2007 році склали 55,5 млн. у.о. (1 675,9 · 33 094).
Для того, щоб скасувати систему контролю і нагляду за підприємницькою діяльністю суб'єктів малого бізнесу пропоную:
- Ввести ліміт на розмір штрафу з підприємства або підприємця: максимум 10% від суми, донарахованої до бюджету. При інших порушеннях - максимум 10% від фонду заробітної плати;
- Виключити можливість призначення та проведення позапланових перевірок, крім випадків, пов'язаних з розслідуванням кримінальних справ;
- Скасувати повноваження контролюючих органів з конфіскації і позасудового вилучення активів організацій;
- Запровадити чітку законодавчу процедуру оцінки та відшкодування контролюючими державними органами збитків, завданих ними комерційної організації;
- Запровадити термін позовної давності у справах, пов'язаних з порушенням податкового законодавства.
ЛІТЕРАТУРА
1. Статистичний щорічник Республіки Білорусь, 2008 (стат. СБ) Мінстат РБ - Мінськ, 2008.
2.Статістіческій збірник «Мале підприємництво Республіки Білорусь», 2008 (стат. СБ) Мінстат РБ - Мінськ, 2008.
3. Тепман, Л. Н. Малий бізнес: досвід зарубіжних країн: навч. посібник для вузів / Л. М. Тепман. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008.
4. Поліпшення ділового середовища в Білорусі / / Аналітичний звіт МФК - Мінськ, 2008.