МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Московський державний університет друку
Факультет поліграфічної технології
Спеціальність 281400 - Технологія поліграфічного виробництва
Спеціалізація | |||
Форма навчання | вечірня | ||
Кафедра | «Технологія додрукарських процесів» | ||
з дисципліни | «Технологія формних процесів» | ||||||||||||||||||
тема роботи | «Розробка технології виготовлення монометалічна форм | ||||||||||||||||||
плоского офсетного друку копіюванням з фотоформ » | |||||||||||||||||||
Студент | Галутіна О.В. | ||||||||||||||||||
(Підпис) | (Прізвище, в.о.) | ||||||||||||||||||
Курс | 5 | група | 2 | шифр | Тв | ||||||||||||||
Дата здачі закінченої роботи на кафедру | |||||||||||||||||||
« | » | 200 | р. | ||||||||||||||||
Керівник роботи | к.т.н., доцент Бушева Є.В. | ||||||||||
(Підпис) | (Діл. звання, ПІБ) | ||||||||||
« | » | 200 | р. | ||||||||
Москва, 2001
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Московський державний університет друку
Факультет поліграфічної технології
Спеціальність 281400 - Технологія поліграфічного виробництва
Спеціалізація | |||
Форма навчання | вечірня | ||
Кафедра | «Технологія додрукарських процесів» | ||
Студент | Галутіна О.В. | курсу | 5 | група | 2 | ||||||||||||||
1. Дисципліна | «Технологія формних процесів» | ||||||||||||||||||
2. Тема роботи | «Розробка технології виготовлення монометалічна форм | ||||||||||||||||||
плоского офсетного друку копіюванням з фотоформ » | |||||||||||||||||||
3. Термін захисту роботи | |||||||||||||||||||
4. Вихідні дані до роботи | |||||||||||||||||||
5. Зміст роботи | |||||||||||||||||||
6. Література та інші матеріали, що рекомендуються студенту для вивчення | |||||||||||||||||||
6.1. Номери джерел з методичного вказівкою | |||||||||||||||||||
6.2. Додаткові джерела | |||||||||||||||||||
7. Дата видачі завдання: « | » | 200 | р. | ||||||||||||||||
8. Керівник роботи | к.т.н., доцент Бушева Є.В. | ||||||||||||||||||
(Підпис) | (Діл. звання, ПІБ) | ||||||||||||||||||
9. Завдання до виконання прийняв | |||||||||||||||||||
(Підпис студента, дата) | |||||||||||||||||||
РЕФЕРАТ
Мета роботи: розробка технології виготовлення монометалічна форм плоского офсетного друку копіюванням з фотоформ для видання рекламної листівки малим тиражем.
Робота містить: 35 сторінки, 7 ілюстрацій, 2 схеми, 11 таблиць.
Ключові слова: фотоформа, монтаж фотоформ, формна пластина, копіювальна рама, проявочній машина, експонування, прояв, растр, роздільна здатність, шорсткість, тиражестойкость, копіювальний шар.
Скорочення: КС - копіювальний шар,
ОНХД - ортонафтохінондіазід,
ПВС + Д - полівініловий спирт + діазід,
ФПК - фотополімерна композиція,
ФВУ - фотовивідний пристрій,
РОМ - репродуціруемий оригінал-макет.
ЗМІСТВСТУП ................................................. .................................................. .................................. 5
1. Технічна характеристика виробу ............................................... ....................................... 7
2. Вибір технології друку ............................................... .................................................. ....... 8
2.1. Друкарський (висока) друк ............................................. ............................................. 8
2.2. Глибокий друк ................................................ .................................................. ................. 8
2.3. Офсетний друк ................................................ .................................................. ................ 9
2.3.1. Малоформатна офсетний друк ............................................... ............................... 10
2.3.2. Листовий офсет ................................................ .................................................. ......... 10
2.3.3. Рулонний офсет ................................................ .................................................. ........ 10
2.4. Вибір технології ................................................ .................................................. ........... 11
3. Вибір технології виготовлення друкарських форм ............................................. ................... 12
3.1. Виготовлення форм плоского офсетного друку поелементного записом ...................... 12
3.2. Виготовлення форм плоского офсетного друку форматної записом
прямим фотографуванням і прямим електрофотографірованіем .......................... 13
3.3. Виготовлення форм плоского офсетного друку форматної записом
копіюванням з фотоформ ............................................... ................................................. 14
3.3.1. Негативний копіювання ................................................ ........................................... 14
3.3.2. Позитивне копіювання ................................................ .......................................... 14
3.4. Вибір технології ................................................ .................................................. ........... 15
4. Вибір технології, матеріалів і устаткування для виготовлення фотоформ ................. 16
5. Вибір матеріалів та обладнання для виготовлення друкарських форм ............................. 22
5.1. Вибір формних пластин ............................................... .................................................. . 22
5.2. Вибір копіювального обладнання ............................................... ............................. 24
5.3. Вибір обладнання для обробки копій ............................................. ....................... 26
6. Наскрізний контроль якості ............................................... .................................................. . 28
6.1. Вимоги до оригіналів ............................................... .................................................. 28
6.2. Вимоги до фотоформ ............................................... ................................................. 29
6.2.1. Загальні вимоги до штриховим і растрових фотоформ .................................. 29
6.2.2. Основні вимоги до растрових діапозитива ............................................. ... 30
6.2.3. Вимоги до кольороподілених фотоформ .............................................. ............... 30
6.2.4. Методи оцінки якості ............................................... ............................................. 31
6.3. Вимоги до друкованих форм .............................................. ........................................ 31
6.3.1. Контроль якості друкованих форм .............................................. ......................... 32
ВИСНОВКИ ................................................. .................................................. .................................. 33
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ................................................ .................................................. ......... 35
ВСТУПСьогодні в Росії налічується близько 6 тисяч поліграфічних підприємств [1]. За розмірами їх можна умовно розділити на три групи:
1 група - великі підприємства потужністю понад 500 млн. аркушів / відбитків і чисельністю персоналу близько 1 тис. осіб: видавничо-поліграфічні газетні та газетно-журнальні комплекси в Москві, Санкт-Петербурзі, Нижньому Новгороді, Самарі, Єкатеринбурзі, Новосибірську та інших великих містах ; поліграфічні комбінати в Чехові, Можайську, Твері, Ярославлі, Смоленську, Саратові; книжкові та книжково-журнальні підприємства - Перша Зразкова друкарня, «Червоний Пролетарій», «Молода Гвардія», «Дитяча книга» (в Москві), «Друкарський Двір, «Технічна книга» ім. Ів. Федорова (у Санкт-Петербурзі). Усього таких підприємств близько 50;
2 група - підприємства потужністю від 50 до 500 млн. аркушів / відбитків і чисельністю персоналу 100-500 чоловік: республіканські, крайові, обласні та міські друкарні універсального типу; спеціалізовані підприємства з випуску зображально-етикеткової, пакувальної, квитковій, бланкової продукції; міжрайонні друкарні , здійснюють централізовану печатку районних газет. До цієї групи належить близько 200 підприємств;
3 група - дрібні районні друкарні, виробничі ділянки, мінідрукарнях, магазини-салони поліграфічних послуг - це найчисельніша група підприємств.
Обсяг виробничих потужностей з випуску поліграфічної продукції розподіляється таким чином:
43-44% - потужності з випуску книжково-журнальної продукції;
41-42% - з випуску газет;
5-6% - з випуску зображально-етикеткової продукції;
6-7% - з випуску бланкової продукції.
І все-таки, яку продукцію вигідно виробляти? [2]
Найефективніший бізнес - оперативна поліграфія. В основному нею займаються приватні друкарні. Вони друкують візитки, рекламні буклети, листівки, листівки, етикетки та упаковку. Запозичені на Заході методи роботи дозволяють виконувати будь-яку примху замовника. На сучасному обладнанні можна друкувати будь-яку кількість примірників на будь-якому папері. Сьогодні середня ціна поліграфічної продукції в Москві становить від $ 0.2 до $ 2 за аркуш формату А3 з кольоровим одностороннім зображенням. Розмножувальна техніка дозволяє за лічені хвилини віддрукувати декілька тисяч примірників. Зараз настає епоха флексографії - друк фантиків та упаковки за допомогою нешкідливих бистрозакрепляющіхся фарб. Будь-які вкладення окупляться максимум за рік. До кризи 1998 року по деяких видах продукції кожен вкладений рубль приносив 5-10 рублів прибутку. Наприклад, візитка продавалася в 10 разів дорожче собівартості. Зараз прибутковість по них знизилася до 200%. Виходить, що поліграфія прибутковіше торгівлі. Але на ринку періодичної преси спостерігається зворотний ефект.
Друк періодичних видань за економічними показниками нерентабельна. Державні поліграфкомбінати здебільшого збиткові, простоюють величезні цехи. При цьому вартість обладнання та витратних матеріалів постійно зростає, а газету дорожче двох рублів продати важко. Та й тиражі нижче 50 тисяч примірників для періодики нецікаві. Але віддача від газет і журналів цілком відчутна, навіть якщо видання неефективно з економічної точки зору. Інформація - товар дорогий. Будь-яка надрукована фраза, якщо вона «потрапила в ціль», має економічний ефект.
Чи можуть друкарні, які друкують періодику, отримувати доходи від іншої поліграфічної продукції? Можуть. Але тут у справу вступають технології. Не всяка друкарська машина може друкувати і газету, і етикетку. Для оперативного друку газет кращий варіант - рулонне обладнання. Найповільніша ротаційна машина може друкувати 20 тисяч екземплярів на годину. Але в районних і міських друкарнях вона може простоювати до 80% часу. Ще один мінус - така машина не може друкувати і на офсетному, і на крейдованому папері. Формат теж не можна міняти. Можна, звичайно, встановити дві рулонні машини: простих газет і для друку на крейдованому папері. Але за це доведеться викласти більше $ 1 млн. Компромісний варіант - установка листових машин, які можуть друкувати прибуткову продукцію. У листового офсету менша швидкість і незакінчений цикл, але печатку дешевше навіть з урахуванням витрат на фінішну обробку.
Спираючись на наведені вище дані, в совій роботі я хочу розглянути технологію отримання друкарських форм для виготовлення малоформатної рекламної листівки малим тиражем.
1. Технічна характеристика виробуНазва показників | Випускає виріб |
1. Вид вироби | Рекламна листівка |
2. Формат вироби | А4 (210х297) мм |
3. Матеріал: | |
3.1. Папір: | |
Щільність | 130 г/м2 |
Товщина | 100 мкм |
Білизна | 96% ISO |
Пухкість | 0,96 см3 / г |
3.2. Фарби: | 2525-35-1; 2525-24-1; 2525-58-1; 2525-01 |
3. Барвистість | 4 +4 |
4. Інформаційний зміст | Ілюстрації - 60%. Текст - 40% |
5. Характер зображення | Растрове - 120 лін / см ( 300 lpi) |
6. Тираж | 2000 екз. |
7. Варіанти оригіналу | 1. Зверстаний і оцифрований оригінал-макет 2. Ілюстрації - слайди, текст - набраний в цифровому вигляді 3. Ілюстрації - кольорові на непрозорій основі, текст - машинописний лист |
2. Вибір технології друку 2.1. Друкарський (висока) друк
У високому способі друку використовуються форми з виступаючими друкуючими елементами і заглибленими пробільними (рис. 1).
Даний спосіб служить для виготовлення найрізноманітнішої продукції - від щоденних газет до високохудожніх образотворчих видань. Характерними ознаками типографського друку є [1]:
барвистий шар товщиною 2-3 мкм;
оборотний рельєф (деформація запечатується через надлишкового тиску при
печатки);
помітний рельєф букв.
До переваг високого способу друку належать:
хороша роздільна здатність (друк з частотою растру 60-80 лін / см);
достатня графічна, градаційна і колористична точність відтворення різних за своїм характером зображень;
стабільність якості відтворення зображення у всьому тиражі, що обумовлено відсутністю таких нестабільних процесів, як зволоження друкованих форм (у офсетного друку) або видалення фарби з пробільних елементів форм (у глибокого друку).
Поверхня друкованої форми високого друку хімічно нейтральна і може сприймати будь-який розчин, тобто ці форми можна використовувати для друку із застосуванням фарб як на жировій основі, так і на базі водних і спиртових розчинників.
Основними стимулами розвитку високого друку стали впровадження гнучких і легких форм з малою глибиною пробільних елементів (0,4-0,7 мм), виготовлених на мікроцінке [2], а також створення і застосування фотополімерних пластин.
Високий друк з металевих друкарських форм в даний час використовується рідко, а друк з гнучких форм на ротаційних друкарських машинах дуже часто використовується для видань з великим тиражем.
Головними причинами, звужуючими застосування типографського друку, є велика трудомісткість підготовчих операцій і практично повна відсутність в її арсеналі такого друкарського обладнання, яке дозволяло б одночасно підвищити ілюстративність і відповідно до цього барвистість видань.
2.2. Глибокий друкДаний спосіб друку припускає використання високошвидкісних ротаційних машин (60-80 тис. цикл / год і більше). Друкована форма представляє з себе циліндр із заглибленими друкарськими елементами, і підносяться пробільними (рис. 2).
Основними достоїнствами способу глибокого друку є [1]:
високі швидкості, що досягаються завдяки використанню фарб на основі летючих розчинників;
можливість застосування великих форматів (до 6 м);
просте регулювання товщини шару фарби на закритих матеріалі;
можливість забезпечення виразних колірних (декоративних) і градаційних (щільнісних) ефектів (передача напівтонів за рахунок зміни товщини барвистого шару і внаслідок цього - відсутність муару).
До недоліків даного способу можна віднести:
використання шкідливих, токсичних і вибухо-і пожежонебезпечних фарб;
наявність пилкоподібної краю штрихових елементів (це пов'язано з тим, що растрування відбувається на стадії виготовлення друкованої форми - створення осередків (друкувальних елементів), при цьому растр має квадратну, а не круглу або овальну
форму).
Глибокий друк вважається оптимальним технологічним варіантом виготовлення в першу чергу масової ілюстрованої одно-і багатоколірного друкованої продукції. Вона міцно утримує свої позиції за кордоном завдяки застосуванню електронно-механічного та лазерного гравіювання друкованих форм безпосередньо з оригіналу [5]. У нашій країні вона практично не використовується.
2.3. Офсетний друкУ способі плоского офсетного друку використовуються друковані форми, на яких друкуючі і пробільні елементи перебувають практично в одній площині. Вони володіють виборчими властивостями сприйняття маслосодержащей фарби і зволожуючого розчину - води або водного розчину слабких кислот і спиртів [6]. Друкуючі елементи форми - гідрофобні, пробільні - гідрофільні (рис. 3).
Основною відмінністю даного способу друку від високої і глибокого друку є використання проміжної поверхні (офсетного циліндра) при перенесенні фарби з друкарської форми на запечатуваний матеріал.
На даний момент офсетний друк є найбільш розвиненим і часто використовуваним способом друку. За останні десятиліття вона прогресивно розвивалася, що обумовлено рядом причин [1]:
універсальні можливості художнього оформлення видань;
можливість двостороннього друку багатокольоровим (у тому числі і високохудожньої) продукції в один прогін;
доступність виготовлення великоформатної продукції як на листових, так і на рулонних машинах;
наявність високопродуктивної та технологічно гнучкого друкарського обладнання;
поліпшення якості і поява нових основних і допоміжних технологічних матеріалів, перш за все паперів, фарб, декельних пластин;
впровадження в практику досить гнучких і ефективних варіантів формного виробництва.
Сучасне офсетне виробництво характеризується інтенсивним використанням електронної техніки на всіх стадіях підготовки видання до друку і проведення друкованого процесу, а також досить широким впровадженням елементів стандартизації та оптимізації [6].
Значні зміни зазнала в останні десятиліття офсетне друкарське обладнання - це багатобарвні машини, побудовані за модульним принципом, що володіють широкими можливостями. До їх найважливішим достоїнств відносяться:
можливості зміни формату і барвистості друкування;
широка номенклатура запечатуються (від легких паперів з товщиною до 0,05 мм і масою менше 40 г/м2 до картону товщиною до 1,0 мм і масою до 1000 г/м2);
досить висока робоча швидкість (до 10 - 17 тис. відбитків / годину для листових машин і більше 45 тис. відбитків / годину для рулонних);
порівняно невелика величина відходів паперу і висока екологічність.
Хоча технічні принципи офсетного друку залишаються незмінними, використовуване друкарське обладнання можна розділити на три основні категорії: малоформатне, листове і рулонне. Для правильного вибору технології розглянемо особливості цих трьох видів устаткування [3].
2.3.1. Малоформатна офсетний друкМалі офсетні машини зазвичай призначені для друку на аркушах формату А4 (297х210 мм), а також на аркушах A3 (397х420 мм) або трохи більших - до 320х450 мм включно.
У книжковому виробництві такі машини використовуються для малотиражних видань. Їх застосування ефективне при тиражах від 50 до 750 екз. Тут зазвичай використовуються паперові та пластикові друковані форми, одержувані безпосередньо з оригінал-макету за допомогою автоматичних систем виготовлення форм (або за допомогою певних типів фотоскладальних пристроїв).
Більшість обладнання цього типу призначено для однофарбної друку, але існують також машини для двухкрасочной друку, використовувані в основному для виконання невеликих комерційних замовлень.
2.3.2. Листовий офсетЛистові офсетні машини складають добру половину від усього парку друкарських машин. Формат аркушів для таких машин починається з A3 і вище - від 320х450 мм до 1200х1600 мм або навіть ще більше.
Для всіх листових машин задаються мінімальні і максимальні розміри аркуша, що істотно збільшує гнучкість їх використання і економічність при роботі з різними форматами. Для рулонних машин розміри задаються набагато більш жорстко.
Одно-, дво-і чотирифарбових машини, як правило, допускають більший розмір аркушів, у той час як п'яти-і шестифарбова друкарські машини працюють з листами меншого розміру і найчастіше використовуються для друку обкладинок.
Листові офсетні друкарські машини добре підходять для однобарвистих або багатоколірних видань при середньому тиражі, їх також слід вибирати для роботи з книгами нестандартного формату.
2.3.3. Рулонний офсетРулонні офсетні машини, як правило, використовуються для друку видань з великим тиражем і особливо для багатотиражної кольорового друку. Тут важливо пам'ятати, що вони здійснюють не тільки друк, але і фальцювання листів: кінцевим продуктом для всіх рулонних офсетних машин є сфальцьовані зошити, готові до збірці і палітурки.
Крім двох основних переваг цих машин (у порівнянні з листовими офсетними машинами вони набагато більш продуктивні, і в якості готового продукту видають сфальцьовані зошити), у них є і недоліки - формати, пропоновані основними типами рулонних машин, досить строго обмежені в порівнянні з можливостями гнучкого завдання форматів для листових машин, в результаті чого має місце більший витрати паперу і більшу кількість паперових відходів.
2.4. Вибір технологіїВиходячи з вищесказаного можна зробити наступні висновки:
1. Спосіб високого друку не підходить для видання рекламних листівках через обмеження при відтворенні ілюстративного матеріалу, можливості виникнення оборотного рельєфу, а також економічно невигідно друкувати на даному обладнанні малі тиражі;
2. Глибокий друк практично не використовується в нашій країні, існуюче обладнання високошвидкісне і не придатне для друку малих тиражів;
3. Офсетний спосіб друку дає можливість випускамалотіражной і малоформатної продукції, допускає використання різних паперів, печатки із двох сторін чотирма фарбами (хоча для даної продукції це не є обов'язковою умовою).
Отже, для друку рекламної листівки з наведеними вище характеристиками
(Див. п. 1), ми вибираємо офсетний спосіб друку.
Друкарські форми для офсетного способу друку | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Отримані форматної записом | Отримані поелементного записом | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Копіюванням | Прямим фотографуванням | Прямим електрофото-графирования | Лазерним впливом | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позитивне копіювання | Негативний копіювання | Срібловмісні світлочутливі шари | Бессеребряні світлочутливі шари | «Сухе» прояв | «Мокра» прояв | з РОМ | з ТПІ або з ЕОМ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фотохімічне вплив | Хімічне вплив | Електрофотогра- фічне вплив | Теплове вплив | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Металеві | Полімерні та паперові | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пробні | Тиражні | Металеві | Полімерні | Паперові | Запис у автономний устрій | Запис у друкарській машині | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Металеві | Полімерні | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схема 1. Виготовлення форм плоского офсетного друку
Форми плоского офсетного друку відрізняються від форм високого та глибокого друку за двома основними ознаками [3]:
1) за відсутності геометричній істотної різниці у висоті між друкуючими і пробільними елементами (товщина КС: 2-4 мкм);
2) за наявності принципової відмінності фізико-хімічних властивостей поверхні друкуючих і пробільних елементів.
Для отримання даних форм необхідно створити на поверхні формного матеріалу стійкі гідрофобні друкують і гідрофільні пробільні елементи.
Два основних способи отримання друкованих форм - це форматна і поелементно запис. Форматна запис - це запис зображення по всій площі одночасно (фотографування, копіювання). При поелементного запису площа зображення розбивається на деякі дискретні елементи, які записуються поступово елемент за елементом (запис за допомогою лазерного випромінювання).
3.1. Виготовлення форм плоского офсетного друкупоелементного записом
Даний спосіб отримання друкарських форм увазі використання лазерної дії. Друковані форми виготовляють в системах прямого одержання друкованих форм або безпосередньо в друкарській машині (системи Computer-to-Plate, Computer-to-Press). Використовуються різні властивості лазерного впливу [5]:
тепловий вплив - випалювання або термічне розкладання тонких плівок на пробільних або друкуючих елементах майбутньої друкарської форми;
фотохімічне вплив на світлочутливий шар формного матеріалу;
електрофотографічні вплив на фотополупроводніковий шар.
Сторінкові PostScript-файли управляють пристроєм експонування, яке формує форму подібно до того, як це робить фотонаборная машина. Однак у цьому випадку програмне забезпечення ще і здійснює розміщення сторінок на формі відповідно до прийнятої схеми організації спусків [2].
Під технологією «комп'ютер - друкарська машина" (Computer-to-Press) зазвичай мається на увазі офсетний друк без зволоження з речовинної форми. Отримання друкованих форм за даною технологією ідентично їх отримання за технологією «комп'ютер-друкарська форма» (Computer-to-Plate). Різниця полягає в тому, що зображення експонується на формову пластину, розміщену на формном циліндрі друкарської машини, а не в спеціальному пристрої [4]. Ця технологія застосовується в електрофотографічних, магнітофотографіческіх та інших подібних друкованих пристроях, де зображення формується при кожному оберті циліндра.
Для технології Computer-to-Press характерні тиражі від 1 до 500 примірників, велика сторінкової, можливість персоналізації (тобто, на кожному новому відбитку буде повністю або частково оновлена інформація). Для Computer-to-Plate-тиражі від 500 примірників за малої сторінкові.
У сучасному поліграфічному виробництві дані технології поки ще не зайняли провідне місце. Їх впровадження стримують дорогі обладнання та формні матеріали (імпортного виробництва). Собівартість відбитків, отриманих даними способами, коливається від 0,32 $ до 1,6 $ (без урахування вартості паперу) [17].
3.2. Виготовлення форм плоского офсетного друку форматної записомпрямим фотографуванням і прямим електрофотографірованіем
Технологічний процес виготовлення друкованих форм прямим фотографуванням включає:
1) проекційне експонування (фотографування РОМ на формову пластину);
2) фізико-хімічна обробка формної пластини (проявлення, «стоп-вана», фіксіроавніе, промивання).
Особливість даного способу виготовлення друкованих форм - безпосередній запис інформації на формову пластину, минаючи стадію виготовлення фотоформи. Як РОМ використовується паперовий смуговий оригінал-макет, який містить текст, штрихові та растрові зображення. Технологія заснована на використанні різних типів формних пластин [13]:
з високочутливим КС, світлочутливість якого порівнянна зі світлочутливістю технічних фотоплівок (КС містить галогенід срібла);
з срібновмістких фотоприймальні шаром.
Друковані форми, отримані таким способом, мають максимальну линиатурой 80 лін / см. Для виготовлення малих тиражів дана технологія нерентабельна, так як використовуються матеріали, що містять дорогоцінний метал (срібло).
Електрофотографірованіе - це процес отримання текстової та образотворчої інформації на спеціальних шарах, електричні властивості яких змінюються відповідно до кількості поглиненого шаром світлового випромінювання [5]. Світлочутливим шаром служать неорганічні або органічні фотополупроводнікі. Дані речовини мають у темряві хорошими діелектричними властивостями. Вони утримують деякий час заряд, отриманий при електризації їх яким-небудь істоніков струму, але під дією світла деполярізуется прямо пропорційно інтенсивності світлового потоку.
При прямому електрофотографірованіі зображення і текст формуються безпосередньо на фотополупроводніковом електрофотографічних шарі. Цей процес відбувається за наступною схемою:
1) електризація шару;
2) експонування прояви (сухими або рідкими проявниками);
3) закріплення зображення при нагріванні або в парах розчинника фарбувальних частинок.
Електрофотографія характеризується простотою процесу, низькою його вартістю, швидкістю одержання копій (від 3,5 до 1 хв) та ін Але якість зображення невисоке [5]. У поліграфічному виробництві ця технологія знайшла застосування тільки в друкованій машині фірми Indigo. Але електрографія широко використовується в копіювальних процесах, розмножувальної техніки - ксерокасах і принтерах.
3.3. Виготовлення форм плоского офсетного друкуформатної записом копіюванням з фотоформ
У даному процесі виготовлення друкованих форм використовуються проміжні фотоформи, які повинні володіти певними властивостями (див. п. 5.2). Дані форми являють собою прозору основу, на якій розташовані смуги видання.
При використанні ЕОМ спуск смуг здійснюється безпосередньо в комп'ютері, а потім виводиться на плівку (фотоформу) за допомогою ФВУ. Якщо для кожної смуги виготовляється окрема фотоформа, то потім треба провести монтаж (готова фотоформа повинна відповідати друкованої та містити кількість смуг, рівне частці аркуша видання).
3.3.1. Негативний копіюванняПри виготовленні форм плоского офсетного друку негативним копіюванням в якості фотоформи використовуються негативи, а в якості формних пластин або монометалічні (алюмінієві) із нанесеним на них КС на основі ФПК, або біметалічні (поліметалічні) пластини з КС основі ПВС.
Процес отримання друкованої форми складається з наступних стадій:
1) експонування через негатив, в результаті чого проходить через прозорі ділянки світло викликає дублення (фотополімеризацію) тільки на майбутніх друкуючих елементах форми по всій товщині КС;
2) прояв копії (для шарів на основі ПВС - проявником є вода, для сольових на основі ОНХД - проявник, що має лужне середовище);
3) фінішінговая обробка копії.
Шари на основі ПВС зняті з виробництва, оскільки володіють таким шкідливим властивістю, як темновий дублення. Пластини з фотополімерним КС на даний момент випускаються тільки за кордоном, тому дуже дорогі.
Крім монометалічна форм, негативним копіюванням виготовляються і поліметалічні форми (найчастіше біметалічні), де друкують і пробільні елементи перебувають на різних металах. Дані форми спочатку призначалися для друку великих тиражів, але на даний момент вони вже не використовуються.
3.3.2. Позитивне копіюванняЦей спосіб є основним для виготовлення монометалічна форм. Він характеризується простотою і малоопераційних, легко автоматизується і дозволяє отримувати форми з хорошими технологічними властивостями для друку різноманітної продукції тиражами від 100-150 тис. відбитків і вище [5].
Для процесу виготовлення монометалічна друкованих форм використовуються пластини з зернового алюмінію з нанесеним на нього світлочутливим шаром на основі ОНХД.
Процес отримання друкованої форми містить наступні стадії:
1) експонування [4] через діапозитив, в результаті чого проходить через прозорі ділянки світло викликає фотохімічні розкладання диазосоединения тільки на майбутніх пробільних елементах форми по всій товщині КС;
2) прояв копії [5];
3) «стоп-ванна» - промивка виявленої копії водою для зупинки процесу прояви;
4) Гидрофилизация пробільних елементів - дання стадія необхідна тільки при використанні пластин вітчизняного виробництва, вона полягає в обробці пробільних елементів гіброфілізующімся розчином, який при висиханні утворює стійку гідрофільну плівку;
5) нанесення захисного шару (гумування) - дана стадія необхідна для захисту поверхні друкованої форми від забруднення, окислення і пошкодження при зберіганні і встановлення її в друкарську машину. В якості захисного шару використовується розчинний у воді полімер (крохмаль або декстрин).
Для підвищення тиражестойкости монометалічна форм використовують термічну обробку (відразу після «стоп-ванни») протягом 3-6 хвилин при 180-200оС.
Зауважимо, що всі стадії виготовлення форм плоского офсетного друку позитивним копіюванням автоматизовані. На ринку у великій кількості представлені різноманітне обладнання та матеріали вітчизняного і імпортного виробництва, підібрати їх не складе великої складності.
3.4. Вибір технологіїВиходячи з усього вищесказаного для виготовлення друкованої форми рекламної листівки вибираємо спосіб позитивного копіювання. Вибір заснований на наступному:
1) технологічний процес виготовлення друкованих форм добре вивчений і добре контролюємо;
2) всі стадії позитивного копіювання з фотоформ автоматизовані;
3) існують різноманітні матеріали і обладнання як вітчизняного, так і імпортного виробництва.
4. Вибір технології, матеріалів і устаткуваннядля виготовлення фотоформ
Існує кілька способів виготовлення фотоформ:
1) фотографування оригіналу, виготовленого на непрозорій основі (растрування зображення), прояв і фіксування копій, виготовлення діапозитива, спуск смуг, монтаж фотоформ;
2) висновок оцифрованого спускового оригінал-макету через RIP (Raster Imaging Processor) на фотовивідний пристрій.
Перший варіант виготовлення фотоформ трудомісткий і довгий, хоча велика частина операцій в ньому автоматизована (є спеціальні проявочний процесори, сучасні фотоапарати та інше обладнання). Другий варіант, більш сучасний, дозволяє економити час на виготовлення фотоформ, що дуже важливо для оперативної поліграфії. Тому для виготовлення рекламних листівок я обираю другий варіант - виготовлення фотоформ з оцифрованого спускового оригінал-макету на фотовивідний пристрій.
Визначимо основні вимоги до одержуваних фотоформ (див. рис. 5) [6]:
1) повинні бути растровими;
2) комплект фотоформ повинен складатися з 4 плівок - одна форма для однієї фарби - блакитної, пурпурової, жовтої, чорної;
3) повинні містити пріводочние мітки і контрольні шкали
4) повинні бути дзеркальними;
5) спуск фотоформи - «оборот - своя» (даний вид спуску дозволить надрукувати тираж без додаткової зміни друкарських форм).
У даній роботі я не буду вибирати комп'ютерне обладнання та програмне забезпечення до нього, зупинюся тільки на виборі фотовивідного пристрої (фотоскладального автомата).
Практично всі сучасні вивідні системи є PostScript-сумісними і складаються з трьох частин:
1) RIP (Raster Imaging Processor);
2) експонує пристрій;
3) проявочній машина.
Третя складова частина фотовивідного комплексу (проявочний машина) може як приєднуватися до записуючої секції (варіант On-line), так і встановлюватися окремо (варіант Off-line). В останньому випадку одна проявочній машина може з більшим чи меншим успіхом використовуватися для обслуговування декількох експонують пристроїв. Деякі вивідні пристрої є універсальними, тобто можуть працювати і з On-line, і з Off-line проявочний машинами. Інші поставляються в різних варіантах для різних способів стикування з проявочною машиною або взагалі допускають тільки один з варіантів [14].
Для забезпечення запису зображення необхідна взаємна переміщення джерела світла і фотоматеріалу у двох взаємно перпендикулярних напрямках.
На сьогоднішній день відомі три схеми побудови вивідних фотоскладальних пристроїв:
покрокова протяжка плоского фотоматеріалу за допомогою системи валів і розгортка лазерного променя в напрямку, перпендикулярному руху плівки (спосіб побудови «капстан»);
галактика розгортка лазерного променя по внутрішній поверхні нерухомого барабана із закріпленою на ній плівкою ("внутрішній барабан");
переміщення записуючої головки паралельно осі барабана, що обертається із закріпленою на його зовнішній поверхні плівкою ("зовнішній барабан").
Всі три системи базуються на використанні монохроматичних джерел світла - газових або напівпровідникових лазерів, що забезпечує мале розсіювання світлового потоку в оптичному тракті і досить точне фокусування променя. Підсистема управління включає в себе кілька електронних блоків у записуючої секції і растровий процесор.
На даний момент на ринку додрукарського устаткування представлені різні типи фотоскладальних апаратів як вітчизняного (пристрій ФЛП300), так і зарубіжного виробництва (Dolev 4divss / V і 4divss, Dolev 250 і 450).
Розглянемо і порівняємо їх технічні характеристики:
Таблиця 1
Порівняльна характеристика фотоскладальних апаратів
Найменування показника | Найменування апарату | |||
Scitex Dolev 4divss / V | Scitex Dolev 250 | Scitex Dolev 450 | ФЛП300 | |
1. | 2. | 3. | 4. | 5. |
Тип апарату | побудований за схемою з внутрішнім барабаном | побудований за схемою з внутрішнім барабаном | побудований за схемою з внутрішнім барабаном | побудований за схемою «капстан» |
Джерело випромінювання | лазерний діод з довжиною хвилі 650 нм | HeNe лазер з довжиною хвилі 632.8 нм | HeNe лазер з довжиною хвилі 632.8 нм | Аргоновий лазер |
Формат, мм | 743x580без перфорації, 743х550 з перфорацією уздовж широкої сторони плівки | 358x500 | 642x500 | 900х900 |
Швидкість експонування | 22.4 кв. см / сек при вирішенні 2540 dpi, 42 кв. см / сек при вирішенні 2032 dpi | 20 кв. см / сек при вирішенні 2540 dpi | 20 кв. см / сек при вирішенні 2540 dpi | 22.4 кв. см / сек для формату А3 |
Ширина матеріалу, мм | від 254 до 749 з кроком 25 | 380 | 660 | до 300 |
Линиатура | 625 lpi | до 250 lpi | до 250 lpi | до 80 lpi |
Дозвіл | 1524-4064 dpi. | 1524-3556 dpi | 1524-3556 dpi | |
Розмір плями, мкм | 10-25 | 10-25 | 10-25 | |
Довжина відрізу матеріалу, мм | ||||
А) з Оn-line проявочній машиною | від 254 до 620 | від 250 до 534 | від 250 до 534 | |
Б) при вивантаженні плівки в акумулюючу касету | 100 до 2000 | |||
Стандартні компоненти | Експонує пристрій. TurboScreening. Кабель зв'язку між RIP і Dolev. Приймальна та подає касети, інтерфейс до проявочній машині. Растровий процесор | Експонує пристрій. Turbo Screening. Кабель зв'язку між RIP і Dolev. Приймальна та подає касети, інтерфейс до проявочній машині. Растровий процесор | Експонує пристрій. Turbo Screening. Кабель зв'язку між RIP і Dolev. Приймальна та подає касети, інтерфейс до проявочній машині. Растровий процесор |
1. | 2. | 3. | 4. | 5. |
RIP | на базі робочої станції IBM RS/6000 43P Tiger - Brisque 3.0 і на базі PCI PowerMac PS / M 6.0 | PCI PowerMac PS / M 6.0 | на базі робочої станції IBM RS/6000 43P Tiger - Brisque 3.0 і на базі PCI PowerMac PS / M 6.0 | на базі робочої станції IBM PC |
Для повної комплектації фотовивідного комплексу розглянемо і порівняємо технічні характеристики проявочних машин.
Таблиця 2
Порівняльна характеристика проявочних машин
Найменування показника | Найменування машини | ||||
Glunz & Jensen MultiLine 720 | Glunz & Jensen MultiLine 860 | Norscreen MS 17D | Norscreen MS 33D | EchoGraphic Hope EG 750 | |
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. |
Підключення до ФНА | Dolev 450 | Dolev 4divss | Dolev 250 | Dolev 450 | Dolev 450, 4divss |
Максимальна ширина матеріалу, см | 66 | 75 | 42 | 84 | 75 |
Мінімальний розмір проявляється плівки, см | 13x25 | 25x25 | 10x10 | 10x15 | 18х10 |
Довжина транспортера в проявнику, см | 32 | ||||
Ємність ванн для проявника і фіксажу, л | 18.5 | 21.5 | 12 | 22 | 25 |
Обсяг циркуляції, л / хв | 10 | 15 | 22 | ||
Швидкість прояви при часі проявлення 30 с, см / хв | 64 | ||||
Швидкість прояви при часі проявлення 20 с, см / хв | 100 | 100 | |||
Споживання води, л / хв | 3.3 | 3.3 | 3.5 | ||
Потужність, Вт: максимальна, в режимі прояви, в режимі очікування | 5500 ~ 2400 ~ 810 | 5500 ~ 2500 ~ 820 | 3500 | 5500 | 3700 600 550 |
Діаметр вихідного отвору вбудованої системи вентиляції, см | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 |
Час прояви, з | від 15 до 60 | від 15 до 60 | від 10 до 60 | від 10 до 60 | від 15 до 90 |
Діапазон температур реактивів, ° С | 20-50 | 20-50 | 20-45 | 20-45 | 25-45 |
Підключення до води | 3 / 4 " | 3 / 4 " | 3 / 4 " | 3 / 4 " | 3 / 4 " |
Підключення для зливу рідин | 3х1 " | 3х1 " | 3х1 " | 3х1 " | 3х1 " |
Маса без урахування маси реактивів, кг | 130 | 189 | 108 | 160 | 233 |
Габаритні розміри, включаючи міст, ДхШхВ, мм | 1680х1005х1070 | 1760х1150х1080 | 1600х600х1100 | 1600х1010х1100 | 2280х 1400 |
Харчування, 1х230 В + / -10%, 50 Гц Варіант 3х230 В | 25 A 3x17.5 A | 25 A 3x17.5 A | 16 А 3х10 А | 25 А 3х10 А | 30 А 3х16 А |
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. |
Додаткові відомості | Повністю автоматичний робочий процес, 4 програми. Простота обслуговування, всі контактують з реактивами частини легкодоступні. Висока гнучкість. Машини можуть обробляти всі типи RA плівки та паперу. Доступні варіанти для обробки поліестрових пластин. Сертифікація відповідності стандартам ISO 9001, CE, UL і c / UL. Висока сумісність. Конструкція адаптована до фотоскладального автомата. Економне використання робочого простору. Простота доступу до ФНА. Надзвичайно надійний і простий в експлуатації міст. Двостороння зв'язок з ФНА. Мінімальна вірогідність пошкодження плівки. Доступні численні опції | При відсутності активної вентиляції на місці установки машини може бути використано доступне як опція пристрій вентилювання та фільтрації повітря. Всі пристрої обладнані консоллю оператора. Дані про температуру, режимах підкріплення і інші можуть бути легко налаштовані. Час прояву в секундах відображається на цифровому індикаторі. Всі функції контролюються електронною схемою для підтримки високоточної процесу прояви. Мікропроцесорне управління доступне як опція | Проявочний машини мають низький рівень шуму і вбудовану систему продування повітря, що запобігає попадання пари реактивів у фотоскладальний автомат. Достатній обсяг ванн і система циркуляції та оновлення дозволяють з високою точністю підтримувати постійну концентрацію і температуру реактивів, а значить постійну щільність проявляється плівки по полю. Процесори мають індикацію та автоматична підтримка рівнів і температур реактивів. Автоматика здійснює захисне відключення при виявленні низького рівня. При відсутності протягання матеріалу проявочній машина інформує про це оператора і посилає спеціальний сигнал фотоскладального автомата |
Для виготовлення фотоформ даного виробу (див. п. 1) вибираємо фотоскладальний автомат Dolev 450 в On-line комплектації з проявочною машиною Glunz & Jensen MultiLine 720.
Для правильного вибору ФТ-плівки необхідно знати відповідність марок і специфікацій плівки і фотонабірний техніки (див. табл. 3)
Таблиця 3
Працює з плівки і ФНА
Виробник | Модель | Лазер | Cпецификации Kodak | Специфікація AGFA | Ширина, мм | Довжина, мм |
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. |
Scitex | Dolev 400, 450 | HN | 390 | 610CD | 880 | 60 |
Dolev 100, PS/200, PS/M1 | HN | 390 | 610CD | 380 | 80 | |
Dolev 440, 440F9 | HN | 390 | 610CD | 660 | 60 | |
Dolev 800 | HN / RLD | 351, 390R | 600C, 600CD | 305, 508, 660, 838 | 60 |
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. |
Dolev 800V9 | HN / RLD | 351, 390R | 600C, 600CD | 305, 508, 660, 838 | 60 | |
ELP | ARI | 390 | 610CD | 762, 914, 1066 | 60 | |
ERAY | ARI | 390 | 610CD | 508, 609, 914,1016 | 60 | |
RAYSTAR | ARI | 390 | 610CD | 457, 508 | 60 |
Вибираємо плівку фірми Agfa марки Alliance HN - HNm - HN7 - HN7m. Ця плівка призначена для використання в фотоскладальних апаратах з червоним лазерним джерелом засвічення широкого діапазону від 630 до 670 нм. Плівки з індексом 7 мають товщину 0.18 мм; без індексу - 0.1 мм. Плівки HNm і NH7m мають матову поверхню і можуть використовуватися для виготовлення флексографічних форм і офсетних пластин з полімерним покриттям.
Плівка має наступні параметри:
висока стабільність по експонуванню та обробці
широкий діапазон чутливості до довжини хвилі від 630 до 670 нм
висока чіткість меж чорного і прозорого
спеціально призначена для процесу обробки Rapid Access
висока практична щільність
застосовна для регулярного напівтонового і стохастичного растрів
антистатична до і після обробки
Прояв (в будь-якому проявочній процесорі Rapid Access технології Off-і
On-line).
Промивання (виконується протягом 10 секунд).
Фіксування. Умови зарядки. Припустимо застосовувати темний зелене світло при зарядці в касету. Ті конфігурації, які мають можливість зарядки на світлі, не вимагають темної кімнати.
Таблиця 4
Обробка плівки
Проявник | G101c / G101p / G4000c | ||
Час прояви | 25 сек | ||
Діапазон часу | 20 - 40 сек | ||
Температура прояви | 35 ° C | ||
Відновлення проявить. | G101c/G101p | G4000cR | |
Витрата при 15% растра | 250 мл/м2 | 150 мл/м2 | |
Витрата при 50% растра | 300 мл/м2 | 200 мл/м2 | |
Витрата при 85% растра | 400 мл/м2 | 300 мл/м2 | |
Фіксаж | G333c/G333p | ||
Температура фиксир. | 35 ° C | ||
Витрата фіксажу | без електролізу фіксажу 500 мл/м2 | з електролізом фіксажу 125 мл/м2 | |
для виготовлення друкарських форм 5.1. Вибір формних пластин
Технологічні можливості сучасних монометалічна офсетних пластин дозволяють виготовляти на них друковані форми, придатні для друку практично всіх видів високоякісної продукції (образотворчої, рекламної, газетної, журнальної, книжкової та ін.) Тиражестійкість таких форм залежно від типів пластин від 50 до 150 тис. відбитків, а після їх термообробки вона зростає в 3-4 рази [10].
Попередньо очувствленние офсетні пластини виготовляються спеціалізованими підприємствами на високопродуктивних автоматизованих потокових лініях із суворим дотриманням режимів. Тому такі пластини від провідних виробників мають стабільну якість.
Монометалічна офсетний формна пластина складається з алюмінієвої основи і нанесеного на неї світлочутливого (копіювального) шару. Найбільш часто використовується алюмінієва основа товщиною 0,15 і 0,3 мм. Перед нанесенням копіювального шару поверхню алюмінієвої основи піддається електрохімічній обробці (електрохімічного зернения і анодному оксидуванню), в результаті якої вона стає шорсткою і покривається міцної пористої оксидною плівкою. Хімічна операція наповнення оксидної плівки (наприклад, гідрофільним колоїдом) створює на поверхні пластини стійку гідрофільну поверхню.
Поверхня копіювального шару є гідрофобною. У майбутній офсетного друкованій формі на ній будуть утворені гідрофобні друкуючі елементи, які сприймають друкарську фарбу.
На даний момент на ринку представлені пластини різних фірм та країн виробників (Krone, ATHENA - Італія; Agfa - Бельгія; Kodak - Німеччина; DRANT - Корея; ДОЗАКЛ, Зарайський офсет - Росія та інші).
Вимоги, що пред'являються до формним пластин:
1) шорсткість - від неї залежить адгезія копіювального шару до підкладки і відповідно його стійкість до механічного впливу. Шорсткість визначається середнім арифметичним відхиленням профілю - Ra (мкм);
2) тиражестойкость - тисяч примірників;
3) кольоровий контраст після обробки копії дозволяє візуально оцінити якість отриманої форми;
4) світлочутливість (S) визначає час експонування пластини. Чим вище світлочутливість, тим менше часу треба витратити на експонування;
5) роздільна здатність визначає відсоток відтворюваної растрової точки і мінімально можливу ширину штриха.
Таблиця 5
Порівняльна характеристика формних пластин
Найменування показника | Найменування пластини | ||||
Agfa |
Зарайський офсет (Росія) | Lastra F utura ORO (Італія) | ДОЗАКЛ, УПА (Росія) | Horsell Capiration 2000 (Англія) | ||
Ra, мкм | 0,4 | 0,45-0,80 | 0,55-0,65 | 0,20-0,06 | |
Роздільна здатність | 12 мкм; 2-99% (при L = 60 лін / см) | 12 мкм; 2-98% | 2-99% | ||
Світлочутливість | висока | tексп = 3 хв (джерелом світла в 5 кВ) | висока | висока | |
Колірний контраст після обробки копії | від темно-зеленого до блакитного | є | від темно-зеленого до блакитного | є | від темно-синього до бірюзово-зеленого |
Тиражестійкість (тис. відбитків) | |||||
А) Без термообробки | 100-120 | 100 | понад 200 | 50 | 200-250 |
Б) Після термообробки | до 500 | 200 | понад 400 | 150 | 800-850 |
Формат, мм | Визначається при замовленні | Визначається при замовленні | 110-1160 1 х 740-1420 5 | ||
Товщина, мм | 0,15; 0,20; 0,24; 0,30; 0,40 | 0,15-0,28 | Визначається при замовленні | 0,15; 0,3, 0,4 | |
Виявляє розчин | EP 012 | ПР-03, ПР-03М | Horsell Greenstar | ||
Додаткові відомості | Товщина КС (мкм): 2,0 +0,5 | Хімічний склад КС: емульсія ароматичний диазосоединений в смолі Novolac | Товщину КС (мкм): 3,0 1 |
Виходячи із зазначених характеристик вибираємо пластини, що виготовляються Зарайський офсетом (Росія), товщиною 0,15 мм, формату 352х485 мм
5.2. Вибір копіювального обладнання
Для копіювання зображення з фотоформи на формову пластину використовуються контактно-копіювальні рами. Даний тип обладнання застосовується не тільки для виготовлення офсетних друкованих форм, але і для отримання кольоропроби, при виробництві матриць для трафаретного друку, при виготовленні растрових діапозитивів і т.д. [9].
За експонованих матеріалів рами можна підрозділити на пристрої, призначені для отримання тільки друкованих форм, для отримання тільки фотоформ і на універсальні копіювальні рами.
Універсальні копіювальні рами мають, як правило, кілька джерел світла, в деяких рамах є ще додаткова система змінних фільтрів. На сьогоднішній день практично всі рами оснащуються системою зворотного зв'язку, що дозволяє відстежувати сумарний світловий потік і відповідно коректувати час експонування. Використання даної системи дозволяє добитися ідентичності умов експонування для матеріалів з однаковим емульсійним шаром. Особливо це важливо при роботах, що потребують дотримання точного колірного балансу.
Типова рама складається з наступних модулів:
1) джерело світла, який може розташовуватися над поверхнею експонування або (при використанні поворотного одно-або двосторонньої столу) знизу;
2) вакуумна система, що включає в себе вакуумний насос, систему шлангів, вакуумметр, пристрій регулювання розрідження. Деякі виробники з метою поліпшення притиску застосовують різні додаткові пристрої, такі як прікаточние колінчаті вали, попередньо напружені металеві підкладки, призначені для більш повного видалення повітря;
3) власне рама, в яку поміщають експоновані матеріали;
4) інтегратор світлового потоку з датчиком для вимірювання освітленості;
5) панель керування з пристроєм програмування.
З джерел світла, які застосовуються в поліграфічному виробництві, можна виділити наступні: ксенонові лампи, ртутні лампи високого тиску, металогалогенні лампи, люмінесцентні лампи.
Для експонування матеріалів, чутливих до ультрафіолетового випромінювання (формні пластини на основі полімерів, плівки денного світла, матеріали кольоропроби), використовуються галогенні лампи. Вони заповнені сумішшю ртуті, галогенів, аргону. Підбір конкретного галогену визначає спектр випромінювання для конкретного матеріалу.
Особливістю експлуатації подібних ламп є те, що для підпалу і розігрівання лампи потрібен певний час. Для повторного включення необхідно провести її повне охолодження. Тому між режимами експонування лампа не вимикається, а лише знижується потужність світіння до мінімально можливого значення, тобто лампа знаходиться в режимі очікування.
Копіювальне обладнання повинно відповідати таким вимогам:
1) забезпечення надійності контакту між фотоформою і формної пластиною;
2) забезпечення зручності установки і виїмки фотоформи й формної пластини;
3) забезпечення рівномірності освітлення і високої інтенсивності світлового потоку по всій площі зображення.
Таблиця 6
Порівняльна характеристика копіювальних рам
Найменування показника | Обладнання | |||||
DANGRAF PD230 | DANGRAF PD292 | Lastra Junior 70 | Lastra EMII 110 | Bacber 3071 | Bacber 3081 | |
Тип рами | двостороння, з нижнім джерелом світла | двостороння, з нижнім джерелом світла | з верхнім джерелом світла | з верхнім джерелом світла | з верхнім джерелом світла | з верхнім джерелом світла |
Джерело | металогалогенні лампа | металогалогенні лампа | металогалогенні лампа | металогалогенні лампа | металогалогенні лампа | металогалогенні лампа |
Потужність | 1200/2000 | 1200/2000 | 1500/3000 | 6000 | 3500 | 4200 |
Робочий формат, мм | 630х745 | 850х1050 | 630х750 | 1100х1400 | 700х570 | 920х760 |
Габарити, мм | 970х970х990 | 1290х1100х1100 | 1000х750х1900 (Робоча висота: 850) | 1165х1440х2650 | - | - |
Маса, кг | 189 | 225 | 200 | 660 | - | - |
Наявність керуючого мікропроцесора | є | є | є | є | є | є |
Число програм | 10 | 9 | 50 | 50 | 16 | 16 |
Оснащення підставкою з висувними ящиками для зберігання матеріалів | уточнюється при замовленні | уточнюється при замовленні | є | є | уточнюється при замовленні | уточнюється при замовленні |
Додаткові відомості | 1. Оснащена светорассеивающей диффузорной плівкою. 2. Двоступінчате вакууміроаніе. 3. Автоматична підтримка заданої освітленості. 4. Оснащена металевим корпусом. | 1. Оснащена светорассеивающей диффузорной плівкою. 2. Двоступінчате вакууміроаніе. 3. Автоматична підтримка заданої освітленості. 4. Оснащена металевим корпусом. | 1. Скло притиску відкривається вручну. 2. Оснащена диффузорной розсіювачем. 3. Оснащена пристроєм вимірювання інтегральної світлочутливості. 4. Оснащена металевим корпусом. | 1. Скло притиску відкривається автоматично. 2. Оснащена диффузорной розсіювачем. 3. Оснащена пристроєм вимірювання інтегральної світлочутливості 4. Оснащена захисними розсувними пластиковими шторками. | 1. Оснащена інтегратором випромінювання. 2. Швидке входження в робочий режим. 3. Може бути оснащена автоматичним дифузором. 4. Цикл копіювання (вакуумування + експонування): 0,7 хв / пластину. | 1. Оснащена інтегратором випромінювання. 2. Швидке входження в робочий режим. 3. Може бути оснащена автоматичним дифузором. 4. Цикл копіювання (вакуумування + експонування): 1 хв / пластину. |
Виходячи із зазначених характеристик для копіювання фотоформи на формову пластину вибираємо копіювальну раму фірми DANGRAF марки PD230.
5.3. Вибір обладнання для обробки копійЕкспоновані в копіювальній рамі офсетний форму необхідно проявити. Для прояву форм використовуються спеціально розроблені для цих цілей проявочний процесори [9].
Сучасні процесори - це компактні автоматизовані потокові лінії, які здійснюють послідовно всі операції технологічного процесу обробки офсетних копій. Для отримання повністю виявленої і висушеною форми, готової до вживання, процесори обладнані чотирма основними секціями:
прояви;
промивання;
гумуванні (нанесення захисного покриття);
сушіння.
Деякі фірми виробляють моделі процесорів, у яких відсутня секція для нанесення захисного покриття. Але вони мають обмежене застосування, головним чином на невеликих підприємствах [11].
Для нормалізації процесу обробки копій в процесорах передбачені автоматичний контроль і підтримання на заданому рівні всіх основних режимів обробки: температури проявника в секції прояви, повітря в секції сушіння, швидкості транспортування пластин через процесор і швидкості обертання щіток у секції прояви. Передбачена можливість налаштування обладнання для роботи з офсетними пластинами різних виробників. Процесори мають також системи регенерації
проявника.
Робота ведеться в автоматичному циклі за заданою програмою. Контроль за процесом здійснюється за допомогою цифрової індикації на пульті управління. Вручну виконується тільки укладання формних пластин на стіл завантаження і знімання готової форми зі столу розвантаження.
За ступенем автоматизації процесори можуть бути розділені на два типи. У «спрощених» моделях пульт управління містить мінімум кнопок і контрольних ламп. Більшість параметрів процесу обробки офсетних копій (температура проявника і повітря в секції сушіння, швидкість транспортування пластин і обертання щіток) у цих процесорів задається на заводі-виробнику. При експлуатації ці параметри можуть бути змінені тільки фахівцем з сервісного обслуговування. Оперативної регулювання цих параметрів з пульта управління не передбачено.
У «автоматизованих» процесорах всі основні параметри обробки копій оперативно регулюються з пульта управління: можна змінювати швидкість транспортування пластин і обертання щіток, температуру проявника і повітря для сушіння, кількість проявника, що подається для його регенерації, а також задавати програми по промивці елементів секції гумуванні і повторної обробки форми після її коректури. При цьому на дисплеї висвічуються значення вибраних параметрів або функцій.
Всі процесори мають однакову схему побудови (див. рис. 1).
Таблиця 7
Порівняльна характеристика процесорів
Найменування показника | Обладнання | ||||
Glunz & Jensen InterPlater 85D | Glunz & Jensen InterPlater 135D | Glunz & Jensen InterPlater 62 | S. Theimer TPE 850 | IMAF Speed 660 | |
Ширина пластини, (хв / макс), мм | 311/850 | 550/1350 | 345/620 | -/850 | -/660 |
Довжина пластини (Хв), мм | 340 | 340 | 345 | 370 | 370 |
Товщина пластини, мм | 0,15-0,40 | 0,2-0,50 | 0,12-0,3 | 0,15-0,40 | 0,12-0,4 |
Тип пластини | Позитивні і негативні офсетні пластини | Позитивні і негативні офсетні пластини | Позитивні і негативні офсетні пластини | Позитивні і негативні офсетні пластини | Позитивні і негативні офсетні пластини |
Робоча швидкість, см / хв | 40-150 +. / - 5% | 40-150 + / - 5% | 51-127 | 20-120 | |
Висота подаючого столу, мм | 950 + / - 75 | 950 + / - 75 | |||
Діаметр валів, мм | 54 | 69 | |||
Секція прояви | |||||
Температура проявника, оC | 18-40 З + / - 0.5 | 18-40 оC + / - 0.5 | 20-35 | 18-50 | |
Занурена довжина, см | 38 | 38 | |||
Діаметр щіток, мм | 55 | 55 | |||
Швидкість обертання щіток, об / хв | Регульована, 40-130 | 40-130 | |||
Обсяг підкріплення на одиницю площі пластини, мл/м2 | 0-250 | 0-250 | |||
Ємність бака проявника, л | 16,5 | 25 | |||
Час прояви, з | 10-60 | 15-50 | |||
Секція промивання | |||||
Подача води | Мінімальний тиск 1 атм | Мінімальний тиск 1 атм | |||
Секція гумуванні | |||||
Бак гумуванні | Реціркуліруемая з контейнера | Реціркуліруемая з контейнера | Реціркуліруемая з контейнера | ||
Подача гуммі | Розприскує трубка і ролик | Розприскує трубка і ролик | |||
Секція сушіння | |||||
Температура, оС | 30-50 + / - 0.5 | 30-55 + / - 0.5 | 40-50 | 30-60 | |
Маса з реактивами, кг | 550 | 800 | 300 | 205 | |
Маса порожня | 325 кг | 525 кг | 110 кг | ||
Електроживлення | 230-400 В, 50-60 Гц, 1 / 3 фази | 230-400 В, 50-60 Гц, 1 / 3 фази | 230 В, 50/60 Гц, 12 А, одна фаза і заземлення | ||
Споживана потужність, кВт | 5 | 5,7 | 1,75 максимально | 3,5 |
Виходячи із зазначених характеристик для прояву копії вибираємо процесор фірми Glunz & Jensen марки InterPlater 62.
6. Наскрізний контроль якості 6.1. Вимоги до оригіналів [7]Оригінал - це плоске стаціонарне зображення, виготовлене різними способами на прозорому або непрозорому матеріалі.
Оригінали можна класифікувати наступним чином.
1. За способом створення:
а) мальовані;
б) фотографічні;
в) виготовлені поліграфічним способом.
2. За кількістю градацій:
а) двухградаціонние (штрихові);
б) многоградаціонние (тонові).
3. За кольоровості:
а) одноколірні;
б) багатобарвні.
Таблиця 8
Вимоги до оригіналів по оптичній щільності
Тип оригіналу | Dmax | Dmin | D |
1. Штрихові чорно-білі і барвисті непрозорі оригінали | 1,50 | 0,15 | |
2. Штрихові чорно-білі прозорі оригінали | 1,20 | 0,20 | 1,00 |
3. Тонові одноколірні непрозорі оригінали | 0,15 | 1,00 | |
4. Тонові одноколірні прозорі оригінали (слайди) | 0,35 | 1,00 | |
5. Тонові багатобарвні непрозорі оригінали | 0,20 | 1,20 | |
6. Тонові багатобарвні прозорі оригінали (слайди) | 0,35 (Dвуалі = 0,10) | 1,60 |
Таблиця 9
Вимоги до оригіналів за масштабом відтворення
Тип оригіналу | Масштаб відтворення |
1. Тонові чорно-білі і барвисті непрозорі оригінали | 33150% |
2. Штрихові чорно-білі і барвисті непрозорі оригінали | 33100% |
3. Тонові одноколірні прозорі оригінали (слайди) | 400% |
4. Тонові багатобарвні прозорі оригінали (слайди) | 600% |
Вимоги до оригіналів за матеріалом основи:
1. Прозорі оригінали - безбарвний прозорий матеріал.
2. Непрозорі оригінали - гладка білий папір або фотопапір без вуалі.
Вимоги за якістю оригіналів:
1. Елементи штрихового оригіналу повинні мати різкі краї, бути рівномірно і інтенсивно забарвлені.
2. Тонові оригінали повинні мати різке зображення в необхідних деталях із зоною розмитого переходу в масштабі репродукування менше 100 мкм (для оригіналів з творів мистецтв - менше 50 мкм).
3. Флуктуації зображення (наприклад, зернистість) візуально не можна розголошувати.
4. Повинна забезпечуватися нейтральність сірих кольорів зображення.
5. Повинна бути відсутнім вуаль, в тому числі кольорова.
Методи контролю якості оригіналу:
1. Визначення рівномірності оригіналу по товщині проводять за допомогою товщинометрії.
2. Визначення лінійних розмірів оригіналів і полів оригіналу проводять за допомогою вимірювальної лінійки.
3. Контроль різкості здійснюється візуально через вимірювальну лупу, кратність якої найбільш близька до масштабу відтворення оригіналу, шляхом оцінки зони розмитого переходу на оригіналі (ширини кордону різкій темної деталі, розташованої на світлому тлі).
4. Для контролю поступового змісту оригіналу використовують денситометр. Вимірюють у світлі - Dmix, в тінях - Dmax і розраховують динамічний діапазон оригіналу (D).
5. Контроль нейтральності сірих кольорів оригіналу проводять шляхом візуального порівняння нейтрально-сірих кольорів оригіналу з сірої контрольної шкалою НШ - для непрозорого оригіналу і НШ-1 - для прозорого оригіналу.
6.2. Вимоги до фотоформ [8]У разі виготовлення монометалічна форм плоского офсетного друку копіюванням з фотоформ в якості фотоформ використовуються діапозитиви.
6.2.1. Загальні вимоги до штриховим і растрових фотоформ1. Розмір зображення повинен бути рівний заданому розміру репродукції. Допустимі відхилення: при розмірах зображення до 40х50 см - 1 мм, при великих розмірах-до 2 мм.
2. Зображення повинно бути різким по всій площі діапозитива
3. На зображенні не повинно бути вуалі, жовтизни, плям, подряпин і сторонніх прозорих і непрозорих пікселів. Допускаються плями, подряпини і сторонні точки тільки за межами зображення.
4. Зображення повинно знаходитися в центрі діапозитива, відстань від краю зображення до краю плівки повинно бути не менше 2 см.
5. Зображення на диапозитиве повинно бути дзеркальним по відношенню до оригіналу. Це дозволить при виготовленні монтажу встановлювати діапозитиви емульсійним шаром вгору, що необхідно для отримання безпосереднього контакту між емульсійним шаром діапозитивів і копіювальним шаром формної пластини. У цьому випадку вдається уникнути зміни властивостей шару під непрозорими ділянками в результаті розсіювання світла при копіюванні.
6. При використанні штрихових діапозитивів стежать, щоб фон і штрихи були рівномірно щільними і при розгляданні в світлі, що проходить мали нейтрально-чорний колір
7. Різкість, оптична щільність і інтервал щільності зображення на диапозитиве повинні бути достатніми для проведення копіювального процесу. Оптична щільність штрихів на одному і тому ж штрихове диапозитиве різна і тим більше, чим ширше штрих. Для проведення копіювального процесу необхідно, щоб оптична щільність тонких штрихів була не менше 1. Це можна досягти при інтервалі оптичної щільності не менше 1,8, тобто при щільності широких штрихів 2,0 і прозорих ділянок не вище 0,2.
6.2.2. Основні вимоги до растрових діапозитива1. Оптична щільність растрових елементів. Растрові елементи мають неоднорідну щільність від центру до кордонів. Через малого розміру растрових елементів практично неможливо визначити справжнє розподіл оптичної щільності від центру до краю. При застосуванні для растрового фотопроцесу особливо контрастних фотографічних шарів (гамма не менше 8) не потрібно вимірювати оптичну щільність растрового елемента, так як навіть у країв елемента вона вища, ніж це потрібно для проведення копіювального процесу.
Мінімальна щільність встановлюється при неодмінному дотриманні умови, щоб різниця оптичної щільності точки і пробілу (так званий інтервал оптичної щільності) забезпечувала при копіюванні надійний захист копіювального шару під непрозорими ділянками.
Непрямими визначеннями встановлено, що інтервал оптичних густин на растрових діапозитивах, виходячи з умов проведення копіювального процесу, повинен бути від 2 до 2,5 при щільності прозорих ділянок не більше 0,2. Оптична щільність растрових елементів у країв для правильного їх відтворення повинна бути не менше 1, тому що в противному випадку будуть відбуватися зміни в шарі під дією світла і спотворення розмірів елементів на копії.
2. Різкість растрових елементів. Відсутні прямі методи вимірювання оптичної щільності на площі растрових елементів у виробничих умовах;
3. Розмір растрових елементів. Відтворення 2-95% растрових точок у світлі і тінях відповідно.
6.2.3. Вимоги до кольороподілених фотоформПри відтворенні зображення в дві і більше фарб необхідно, щоб при виготовленні растрових діапозитивів для кожної фарби растр був повернений на деякий кут.
Для запобігання муару на диапозитиве для контуру при двухкрасочной репродукції кут нахилу ліній растру повинен бути рівний 45 °; на негативі чи диапозитиве для другої фарби в двухкрасочной репродукції - 0 °.
Кути повороту растра в градусах при різних порядках накладення фарб при друкуванні наведено в табл. 10.
Таблиця 10 [9]
Порядок накладення | Кути повороту растра для фарб | |||
ж | п | г | ч | |
г + п + ж + ч | 0 | 45 | +15 | -15 |
г + п + ч + ж | 0 | +15 | -15 | 45 |
ж + п + г + ч | 0 | 45 | -15 | +15 |
ж + г + п + ч | 0 | -15 | 45 | +15 |
п + ж + г + ч | 0 | 45 | +15 | -15 |
г + ж + п + ч | 0 | 45 | +15 | -15 |
ж + ч + п + г | 0 | -15 | +15 | 45 |
Положення растрових ліній на негативах і діапозитивах потрібно контролювати до проведення копіювального процесу.
Максимальні розміри растрових точок на нейтрально сірих ділянках шкали або оригіналу контрольної шкали по фарбах (%): жовта - 74, пурпурна - 53, блакитна - 74, чорна - 80.
Зображення на діапозитивах та негативах повинні збігатися по мітках-хрестів. Допускаються відхилення в межах 0,05 мм.
6.2.4. Методи оцінки якостіПри оцінці різкості, щільності і розмірів растрових елементів порівнюють їх з точками на спеціально виготовленому негативі або диапозитиве, службовця еталоном. Як еталони застосовують негативи або діапозитиви з зображенням контрольної десятіпольной шкали, спеціально виготовлені на кожному підприємстві. Порівнюють точки у світлі і тінях контрольованого і еталонного негативу чи діапозитива за допомогою лупи з 10-20-кратним збільшенням.
Для точного визначення вимог до різкості, щільності до інтервалу густин зображення на диапозитиве застосовують еталони штрихових діапозитивів.
Линиатура растра, з якими виготовляється репродукція, повинна відповідати лініатурі, рекомендованої технологічною картою для даного видання.
Для вимірювання оптичної щільності в прохідному і відбитому світлі використовують фотоелектричні денситометри, для вимірювання площі растрової крапки застосовують мікроскопи та мікрофотоустановкі.
Також для определния якості отриманих фотофрм використовують стандартні контрольні шкали: СПШ-К, НШ і НШ-1.
6.3. Вимоги до друкованих формГотова друкована форма повинна відповідати наступним вимогам:
1. Зображення на формі має бути розташована в суворій відповідності з макетом. Розміри зображення повинні відповідати розмірам діапозитива.
2. Форми одного комплекту для друку багатокольоровим продукції повинні бути однакової товщини. Допустимі відхилення для пластин товщиною 0,35-0,5 мм не більше ± 0,06 мм; товщиною 0,6-0,8 мм не більше ± 0,1 мм.
3. Всі друкуючі елементи повинні бути відтворені на формі. На зображенні сенситометрический шкали СПШ-К повинні бути відтворені: на оригінальних формах - поля з оптичною щільністю 0,6-0,75; на тиражних формах - поля з оптичною щільністю 0,75-1,0; на зображенні шкали візуального контролю РШ- Ф повинні зливатися з фоном поля -2 і -3, тобто допустима ступінь деформації растрових елементів повинна бути не більше 9%.
На формах для друкування книжково-журнальної продукції допустимо відсутність растрових елементів відносною площею 2,7%. На формах для друкування образотворчої продукції повинні бути відтворені поля з відносною площею растрових елементів 2,7 і 5,4%.
Зображення на формі має бути розташоване строго по центру з урахуванням закріплення форми у друкарській машині.
На формі повинні знаходитися мітки-хрести для поєднання, необхідні для контролю процесу друкування, і мітки для фальцювання, обрізки і висічки (залежно від виду продукції).
6.3.1. Контроль якості друкованих формДля контролю якості друкарських форм використовуються контрольні шкали типу UGRA Plate Control Wedge 1982, СПШ-К, РШ-Ф і денситометри, що працюють у відбитому світлі (GretagMacbeth D19C і D196). Світло, створюваний спеціальним джерелом, відбившись від поверхні пластини, досягає приймача. Інтенсивність відбитого потоку буде залежати від співвідношення площ друкованих та пробільних елементів на формі. Денситометр в цьому випадку, природно, використовується не для оцінки оптичної щільності, а для вимірювання відносної площі растрових елементів шкали на формі, що дозволяє визначити відхилення їх розмірів щодо фотоформи.
Шкала UGRA, зображена на рис. 7, дозволяє з аналізу тих чи інших ділянок клину, скопійованого на формову пластину, оцінити наступні параметри: достатність експозиції, інтервал експозиції, роздільну здатність, градацію копіювального шару, відтворення растрової крапки. Ми не будемо детально зупинятися на описі клину, так як його застосування досить докладно розглядається в керівництві, яке обов'язково має додаватися до кожного клину [15].
ВИСНОВКИ1. Виходячи з усього вищесказаного ми отримали наступну технологію виготовлення монометалічна форм плоского офсетного друку копіюванням з фотоформ для виготовлення рекламної листівки формату 210х297 мм, тиражем 2000 екземплярів (див. сх. 2).
Ілюстративний матеріал | Текстовий матеріал | ||||||||
Сканування та обробка ілюстративного матеріалу | Набір та обробка тексту | ||||||||
Верстка оригінал-макету | |||||||||
Спуск смуг («оборот - своя форма»), кольороподіл, растрування (RIP) і висновок позитивних фотоформ за допомогою фотовивідного комплексу, що містить фотоскладальний автомат Dolev 450 в On-line комплектації з проявочною машиною Glunz & Jensen MultiLine 720 на ФТ-плівку Agfa марки Alliance HN - HNm - HN7 - HN7m | |||||||||
Копіювання фотоформи на позитивну, попередньо очувствленную формову пластину «Зарайський офсет» (Росія) товщиною 0,15 мм, формату 352х485 мм в копіювальній рамі фірми Glunz & Jensen марки InterPlater 62 | |||||||||
Обробка копії в процесорі фірми Glunz & Jensen марки InterPlater 62 | |||||||||
Друк тиражу здійснюємо на двухкрасочной друкарській машині RYOBI 3302М (Японія) | |||||||||
Схема 2. Технологія виготовлення форм плоского офсетного друку
Друкарські машини RYOBI серії 33 забезпечують достатню гнучкість виробництва. Для багатоколірного друку для них потрібна папір щільністю понад 80 г/м2, що задовольняє вимоги до паперу для даного вироби.
RYOBI 3302M - це досить масивна (загальна вага близько 1300 кг) модель з жорсткою литий станиною. Вона призначена головним чином для повноколірного друку. Дану модель вигідніше використовувати при друку середніх тиражів (1000-50 000 відбитків) повнокольорових робіт.
Таблиця 11
Технічні характеристики друкованих машин серій RYOBI 33
Характеристики | 3302M | 3302H |
1. | 2. | 3. |
Кількість друкованих секцій | 2 | 2 |
Схема друку | 2 +0 | 2 +0 |
1. | 2. | 3. |
Формат аркуша макс., хв., мм | 340х4509 х130 | 340х4509 х130 |
Товщина паперу, мм | 0,04-0,3 | 0,04-0,3 |
Область друку, мм | 330x438 | 330x438 |
Швидкість друку, отт / год | 3000-10000 | 3000-10000 |
Самонаклад | полістний | полістний |
Бічне рівняння | штовхає | штовхає |
Барвистий апарат, всього валиків / накат. | 16 / 3 | 16 / 3 |
Зволожуючий апарат, всього валиків / накатних | Molleton, 5 / 1 | Ryobi Super Damener 6 / 1 |
Розмір форми, мм | 352x485 | 335x485 |
Ємність самонаклада, мм | 440 | 440 |
Місткість приймальної стапеля, мм | 440 | 440 |
Потужність, кВт | 2,5 | 2 |
Габарити ДхШхВ, мм | 2200x965 x1560 | 2329x873x1583 |
Вага, кг | 1260 | 1300 |
2. Розглянемо перспективи розробленої технології виготовлення монометалічна форм копіюванням з фотоформ для офсетного способу друку.
У поліграфічному виробництві на даний момент визначилися такі
тенденції [24]:
А. Надання даних в поліграфічні фірми і друкарні в формі цифрових даних (файли з уже готовим оригінал-макетом);
Б. Підвищення попиту на малотиражні кольорові замовлення;
В. Зростання потреби у все більш оперативному отриманні тиражу і можливості зміни макета в останню хвилину.
Спираючись на ці позиції, можна сказати, що технологія класичного офсету (друк з монометалічна друкованих форм) буде поступово витіснятися з ринку оперативної поліграфії новими технологіями, особливо Computer-to-Press.
На даний момент свого розвитку, крім значних переваг, пов'язаних зі скороченням часу з додрукарської підготовки, витрат на витратні матеріали (проявники, плівку для фотоформ і пр) і додаткове устаткування (ФНА та ін.) У технології Computer-to-Press, крім переваг, є істотні недоліки - дуже дороге обладнання і формні матеріали, (хоча ціни поступово знижуються), необхідність дотримуватися більш жорсткі рамки параметрів робочого середовища в цеху, довгий процес сушіння відбитків і ін
Про настання «ери цифрового друку» говорити поки дуже і дуже рано. Але в майбутньому при розробці нових матеріалів і удосконалення машин дана технологія може зайняти сильну позицію (наприклад, компанія Heidelberg до 2010 року має намір випустити опції прямого експонування для всіх листових машин) [24].
А зараз найбільш стабільною і розвиненою технологією в області як оперативної, так і звичайною поліграфії є класичний офсет.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ1. Раскін О.М., Ромейко І.В. та ін Технологія друкованих процесів. Підручник. М.: Книга, 1989, 432 с.
2. Піккок Дж. Видавнича справа: від задуму до упаковки крок за кроком. М.: Еком, 1998, 400 с.
3. Технологія виготовлення друкованих форм. Підручник / За ред. В.І. Шеберстова. М.: Книга, 1990, 224 с.
4. Синяк М.А. Цифровий друк: всерйоз і надовго. Журн. «Publish», 2000. № 4. С. 38 - 47
5. Полянський М.М. Основи поліграфічного виробництва. Підручник. М.: Книга, 1991, 352 с.
6. Стефанов С.І. Путівник у світі поліграфії. М.: Унісерв, 1998, 320 с.
7. Ніканчікова Є.А., Попова О.П. Технологія поліграфічного виробництва. Частина 1. Виготовлення друкованих форм. М.: Книга, 1978, 368 с.
8. Ніканчікова Є.А., Попова О.П. Технологія поліграфічного виробництва. Частина 2. Друковані процеси. М.: Книга, 1980, 288 с.
9. Самарін Ю.М.. Сапошніков А.П., Синяк М.А. Друковані системи фірми Heidelberg. Переддрукове обладнання. М.: Видавництво МГУП, 2000, 200 с.
10. Вдовін В., Цвєтков Л. Зміст форм. Формні процеси: техніка та технологія. Журн. «Курсив», 2000. № 4 (24). С.____.
11. Вдовін В., Цвєтков Л. Де засмагати і в чому купатися друкованим формам? Журн. «Курсив», 2000. № 5 (25). С. 40 - 47.
12. Основи обробки образотворчої інформації. Лабораторний практикум. / Под ред. Андрєєва Ю.С. М.: Видавництво МГАП «Світ книги», 1997, 88 с.
13. Друковані форми. Лабораторний практикум. Частина 1. / Под ред. Полянського М.М. М.: Видавництво МГАП «Світ книги», 1997, 64 с.
14. Такчук Ю.М. Обладнання додрукарських процесів. Конспект лекцій. М.: Видавництво МГУП, 1999, 108 с.
15. Дегтяр Є., Нікуліщіна Е. Цей кольоровий світ вимагає контролю. Журн. «Поліграфія», 2000. № 5. С. 108 - 109.
16. Леонардо-Сайс В. Майбутнє - за вітчизняним виробником. Журн. «Поліграфія», 2000. № 28. С. 44 - 46.
17. Процеси офсетного друку. Технологічні інструкції. М.: «Книга», 1982, 472 с.
18. Терентьєв І. Друкарня в офісі. Журн. «Publish», 1998. № 1. С. 24 - 31.
19. Видавничо-поліграфічне обладнання. Компанія PrintHouse. Каталог. М.: 2000. 52 с.
20. Видавничо-поліграфічне обладнання та витратні матеріали. Компанія
PrintHouse. Каталог. М.: 2000. 22 с.
21. Поліграфічне обладнання, видавничі системи AMOS. Інформаційний сайт: http://www.amos.ru.
22. Apostrof. Інформаційний сайт: http://www.apostrof.ru.
23. Видавничі системи, графічні технології. Компанія Терем. Інформаційний сайт: http://www.terem.ru.
24. Сучасні друковані технології. Компанія Варіант. Інформаційний сайт: http://www. variant.ru.
25. Холланд К. Зірковий час цифрового офсету. Журн. «Publish», 2000. № 8. С. 48 - 53.
[1] Дані наведено за «Прес-Бюлетеня». Вип. № 46 від 23 листопада 1997
[2] Інга Замуруева. Скільки в поліграфію не вклади, всі окупитися. Комерсант № 48, 2000.
[3] Пункти 2.3.1-2.3.3 - див Піккок Дж. Видавнича справа: від задуму до упаковки крок за кроком. М.: Еком, 1998, с. 250-251
[4] Час експонування зазвичай становить кілька хвилин. Воно залежить від світлочутливості КС.
[5] При прояві фірмових пластин для отримання якісно результату, обіцяного компанією, необхідно використовувати проявники тієї ж фірми, інакше якість отриманої форми не буде відповідати заявленому.
[6] Вимоги, що пред'являються до якості фотоформ, див. п. 6.2. розділу «Наскрізний контроль якості».
[7] Пункт 6.1 наведено з лабораторного практикуму «Основи обробки образотворчої інформації» / Под. ред. Андрєєва Ю.С. М.: Видавництво МГАП «Світ книги», 1997.
[8] Пункт 6.2. наведено за книгою Ніканчікова Є.А., Попова О.П. Технологія поліграфічного виробництва. Частина 1. Виготовлення друкованих форм. М.: Книга, 1978. С. 141-144.
[9] У таблиці літери позначають: Г - блакитна; П - пурпурна; Ж - жовта; Ч - чорна.
Виробництво і технології | Диплом
Схожі роботи:
Розробка технологічного процесу виготовлення друкарських форм для випуску журнальної продукції
Розробка технології виготовлення типових деталей
Розробка конструкції та технології виготовлення частотного перетворювача
Розробка маршрутної технології виготовлення вала-шестерні
Розробка технології та оснащення для виготовлення деталі Планка
Розробка технології виготовлення гальмівної колодки з композиційних полімерних матеріалів
Допоміжні речовини в технології лікарських форм
Історія розвитку технології лікарських форм
Технології виготовлення слухового вікна