БІЛОРУСЬКА НАЦІОНАЛЬНА Політехнічна Академія

кафедра менеджменту

РЕФЕРАТ
на тему:

 

«ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМАТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ НОРМУВАННЯ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МАШИНОБУДІВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ»

Мінськ, 2008

ЗМІСТ
1. Сутність і різновид нормативних матеріалів.
2. Основні вимоги до нормативних матеріалів
3. Методичні положення по розробці нормативних матеріалів.

1. Сутність і різновид нормативних матеріалів

Нормативні матеріали для нормування праці - це регламентовані величини режимів роботи устаткування і витрат праці, часу перерв у роботі, розроблені в залежності від різних виробничих факторів і призначені для багаторазового використання при встановленні конкретних норм витрат праці стосовно певних організаційно-технічних умов.
Нормативні матеріали розробляються на основі комплексних досліджень, проведених на передових підприємствах промисловості і галузей, а отже, їх впровадження на інших підприємствах забезпечує і впровадження досконалих організаційно-технічних умов виробництва. Найбільш поширена класифікаційна схема нормативів з праці наведена на рис.1.
За централізовано розробленим нормативам розраховуються технічно обгрунтовані норми на роботи, що виконуються на різних робочих місцях, підприємствах і в різних галузях. Вони є основою впровадження найбільш продуктивних режимів роботи обладнання, вдосконалення організаційно-технічних умов виробництва і трудових процесів.
Застосування нормативів для нормування праці забезпечує єдність у нормах праці на аналогічні роботи, що виконуються в різних цехах (дільницях) підприємства. Крім того, встановлення норм на основі наявних нормативів суттєво зменшує трудомісткість робіт по нормуванню праці.
За ступенем диференціації нормативи часу поділяються на мікроелементні, елементні та укрупнені. Мікроелементні нормативи містять час на виконання окремих рухів або комплекси рухів. Елементні нормативи містять регламентовані величини на виконання прийомів або комплексів прийомів. Укрупнені нормативи регламентують час виконання комплексів прийомів і застосовуються для розрахунку норм в умовах серійного й одиничного виробництв. Їх застосування прискорює розрахунок норм і зменшує ймовірність помилок при розрахунку, проте знижує точність норм у порівнянні з диференційованими нормативами.
За сферою застосування нормативи поділяються на міжгалузеві, галузеві та місцеві. Міжгалузеві (загальномашинобудівні) призначені для нормування праці на типових роботах, що виконуються на підприємствах різних галузей промисловості. Найбільш характерним прикладом таких нормативів є «загальномашинобудівні нормативи режимів різання для технічного нормування робіт на металорізальних верстатах». Зазначені в них роботи та обладнання застосовуються в багатьох галузях, а організаційно-технічні умови є типовими для них.
Галузеві нормативи мають більш вузьку спрямованість і призначені для нормування робіт, специфічних для конкретної галузі. При їх розробці дослідження проводяться на підприємствах однієї галузі і тому вони відображають характерні для галузі роботи та організаційно-технічні умови їх здійснення.
Місцеві (заводські) нормативи розробляються безпосередньо на самих підприємствах і на ті види робіт, які є специфічними для підприємства і не увійшли в міжгалузеві та галузеві нормативи.
За призначенням розрізняють чотири типи нормативів для нормування праці:
- Нормативи режимів роботи обладнання;
- Нормативи часу;
- Нормативи обслуговування;
- Нормативи чисельності.
Нормативи режимів роботи устаткування - регламентовані величини параметрів роботи устаткування, що забезпечують найбільш ефективне його використання. Вони застосовуються для розрахунку тривалості основного (технологічного) часу. Їх зміст дає можливість вибрати найбільш оптимальні режими роботи виходячи з характерних особливостей деталей, що виготовляються і вживаного інструменту. Наприклад, нормативи режимів різання на токарних верстатах містять значення глибини різання, швидкості, величини і сили подачі залежно від застосовуваного інструмента, твердості оброблюваного металу, жорсткості кріплення деталі, потужності верстата, класу точності та чистоти оброблюваної поверхні.
Нормативи часу - це регламентовані величини витрат праці на виконання окремих елементів операції. Вони є вихідними для встановлення конкретних норм часу і призначені для нормування ручних і машинно-ручних робіт, прийомів ручної роботи з управління та обслуговування обладнання, підготовчо-заключного часу В основі їх розробки лежить той факт, що технологічно однорідні операції складаються з певного набору однотипних елементів , сукупність і поєднання яких у кожному конкретному випадку визначає зміст операції. Це дозволяє в технологічно однорідних операціях виділити типові елементи та визначити витрати часу на їх виконання.
Залежно від структури витрат робочого часу на виконання операції (роботи) за цими нормативами визначається величина основного і допоміжного часу, часу на обслуговування робочого місця, часу на відпочинок та особисті потреби, підготовчо-заключного часу.
Нормативи обслуговування - це регламентовані величини затрат праці на обслуговування одиниці обладнання або робочого місця для різних категорій допоміжних робітників: наладчиків, ремонтників та ін
Нормативи чисельності - це регламентована кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання одиниці чи певного обсягу робіт.

2. Основні вимоги до нормативних матеріалів

Для забезпечення високого рівня напруженості норм встановлених аналітично-дослідницьким методом, нормативні матеріали повинні бути високої якості, тобто при їх розробці дотримуватися певні вимоги, а самі нормативи повинні регулярно переглядатися.
В першу чергу нормативні матеріали повинні бути прогресивними, тобто відповідати сучасному рівню розвитку техніки, технології, організації виробництва і праці. Ця вимога забезпечується тим, що при їх розробці в якості об'єктів дослідження вибираються передові підприємства, що мають більш високий, порівняно із середнім, рівень технічної оснащеності, організації виробництва і праці.
Нормативні матеріали повинні бути комплексними і обгрунтованими, тобто при їх розробці вибираються оптимальні варіанти технологічного та трудового процесів, максимально враховуються всі фактори, що впливають на величину витрат праці (технічних, організаційних, психофізіологічних і економічних), а також передові прийоми і методи праці.

t
, 0


0,9


0,8

	·

0,74 З


0,7
0,6

·

А
0,53
0,5
0,4

·

0,32 В


0,3



0,2


0,1
в = 0,13


0
1 2 3 3,7 4 5 6 7 7,7 8 9 10 11 11,64 12 13 14 15 Q
Рис. 2. Графік побудови нормативної лінії

Якщо на час виконання роботи впливають 2 і більше фактора, то нормативну залежність знаходять окремо по кожному фактору.
У разі якщо нормативна величина залежить від 2 факторів і ця залежність має лінійний характер, тобто
у = а х + B і у = а х + B
загальна нормативна залежність від обох факторів буде мати вигляд:
у = а х + А х + B ,
де b , B , B - Вільні постійні, які в кожному рівнянні мають різне значення;
х , Х - Незалежні змінні по кожному фактору;
а , А - Кутові коефіцієнти нормативних ліній кожного фактора.
У даному випадку, величина вільного постійного члена рівняння визначається за формулою
b = ,
де Х const - постійне значення незалежної змінної, при якому вивчався вплив іншої незалежної змінної, тобто Х ;
Х const - постійне значення фактора Х , При якому вивчався вплив фактора Х .
Якщо на величину витрат часу впливають 3 фактори, то загальне рівняння нормативної залежності буде мати вигляд:
у = а х + А х + А х + B .
Значення величини вільної постійної b знаходиться за формулою
b = ,
де Х const, Х const, Х const - постійні значення факторів, що впливають, при яких проводилося дослідження.
Якщо нормативна залежність має характер статечної функції виду у = b х , Де а ≠ 1, то графічне побудова виконується в координатах з логарифмічними шкалами, тому що в цьому випадку нормативна залежність апроксимується прямою лінією.

Література
1. Левін І.Б., Мельник С.Л. Довідник економіста - організатора праці. -М. Обчислюємо. шк., 1975. - 447 с.
2. Довідник технолога-машинобудівника. У 2-х томах. Т.2. / Под ред. Косилової А.Г. і Р.К. Мещерякова. - 4-е вид. перераб. і доп. - М.: Машинобудування, 1985. - 496 с.
3. Воронков В.Д. Довідник інженера - організатора. - М.: Московський робітник, 1976. - 376 с.
4. Наукова організація праці в машинобудуванні. / За ред І.І. Шапіро. - М.: Машинобудування, 1975. - 342 с.