Російський Державний Соціальний Університет
Факультет соціального страхування, економіки і фінансів
Кафедра економіки, підприємництва і права.
Курсова робота
З дисципліни: «Організація досліджень і розробок»
На тему:
«Оцінка діяльності підприємства в будівельній сфері»
Підготувала: студентка групи ЕУП - Д - 4 - 2
Кутепова К. А.
Перевірив: Татарський Є.Л.
Москва, 2007
Зміст:
"1-3" Вступ ............................................ .................................................. .............. 3
Глава 1. Методологія аналізу ................................................ ........... 4
1.1. Порядок оцінки фінансового стану .............................................. . 8
Глава 2. Аналіз фінансового стану ТОВ «Кусторікс» за підсумками 2006 року ....................................... .................................................. 11
Фактори, що впливають на діяльність ТОВ «Кусторікс »:.... 17
Показники діяльності ТОВ «Кусторікс »............................................ 19
Список використаної літератури :....................................... 21
Додаток 1. Зовнішня оцінка фінансового стану ......................... 22
Додаток 2. «Основні показники ».............................................. ......... 23
Додаток 3. «Моделі прогнозування банкрутства »........................... 24
Додаток 4. «Моделі кредитного рейтингу »........................................... 25
Додаток 5. «Методики ранжирування організацій »........................... 26
Аналіз - синтез, розуміється як синонім усякого наукового дослідження. У будь-якій галузі наукових знань, у будь-якій сфері людської діяльності (політичної, соціальної, культурно-побутової та ін) обійтися без аналізу-синтезу неможливо. Аналіз - синтез як суть, як зміст і форма людського мислення комплексно вивчається в множинному вимірі та багатьма науками. Але аналіз економіки, аналіз господарської діяльності і її кінцевих результатів (у всіх галузях, у всіх проявах) - область виключно економічного аналізу (у широкому і вузькопрофесійному сенсі).
Аналізом в більш широкому сенсі займається теорія економічного аналізу; в професійному - економічний аналіз господарсько - фінансової діяльності у відповідних галузях; у промисловості, сільському господарстві, будівництві, торгівлі, громадському харчуванні і сфері соціально - побутових послуг та ін
Мета моєї роботи - аналіз господарської діяльності в будівництві.
Завдання, необхідні для досягнення цієї мети:
· Розгляд підприємства;
· Виявлення факторів, що впливають на його розвиток;
· Пропозиція заходів щодо підвищення показників діяльності підприємства.
1. Фінансовий стан розуміється як точкова характеристика процесу кругообігу капіталу по осі часу, що відображає, також здатність підприємства до подальшого розвитку. Фінансовий стан підприємства - це економічна категорія, яка відображає стан капіталу в процесі його кругообігу й здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку на фіксований момент часу. Воно характеризується складом і розміщенням коштів, структурою їх джерел, швидкістю обороту капіталу, здатністю підприємства погашати свої зобов'язання в строк і в повному обсязі.
2. Воно розглядається як характеристика розміщення коштів підприємства, його інвестиційної діяльності. Фінансовий стан підприємств характеризує розміщення і використання засобів підприємства. Це обумовлено ступенем виконання фінансового плану і мірою поповнення власних коштів за рахунок прибутку та інших джерел, якщо вони передбачені планом, а також швидкістю обороту виробничих фондів і особливо оборотних коштів.
3. Фінансовий стан може трактуватися як платоспроможність підприємства. Фінансовий стан підприємства - забезпеченість або незабезпеченість підприємства грошовими коштами для забезпечення його господарської діяльності.
4. Фінансовий стан розглядають як складову частину економічного потенціалу організації, яка відображатиме фінансові результати діяльності організації. Економічний потенціал - здатність підприємства досягати поставлені перед ним мети, використовуючи наявні в нього матеріальні, трудові та фінансові ресурси. Виділяють дві сторони економічного потенціалу: майнове становище комерційної організації та її фінансове становище. Фінансове становище визначається досягнутими за звітний період фінансовими результатами. При цьому з позиції короткострокової перспективи говорять про ліквідність і платоспроможність організації, а в довгостроковому плані - про фінансову стійкість.
5. Фінансовий стан розуміють як характеристику інвестиційної привабливості підприємства, його конкурентоспроможності на фінансовому ринку. Фінансовий стан господарюючого суб'єкта - це характеристика його фінансової конкурентноздатності (тобто платоспроможності, кредитоспроможності), використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою та іншими господарюючими суб'єктами.
6. Існує обліковий підхід до визначення фінансового стану як сукупності показників фінансової звітності підприємства. Фінансовий стан характеризується певною сукупністю показників, відображених у балансі за станом на певну дату (початок і кінець кварталу, півріччя, дев'ять місяців, рік) як залишки по конкретних рахунках чи комплексу рахунків бухгалтерського обліку. Воно характеризує зміни у розміщенні коштів і джерела їх покриття (власних або позикових) на кінець періоду в порівнянні з їх початком.
Таким чином, для цілей даної роботи фінансовий стан підприємства можна визначити як комплексну економічну категорію, що характеризує на певну дату наявність у підприємства різних активів, розміри зобов'язань, здатність суб'єкта господарювання функціонувати і розвиватися в мінливих зовнішнього середовища, поточну і майбутню можливість задовольняти вимоги кредиторів, а також його інвестиційну привабливість.
З різних трактувань поняття фінансового стану випливають різні мету оцінки. З точки зору бізнес - діагностики, результатом аналізу фінансового стану є визначення оптимальної величини резервів, яка повинна бути достатньою для забезпечення нормальної платоспроможності підприємства і зводити до мінімуму втрати від фінансового ризику, і, в той же час, не відволікати надлишкові оборотні ресурси з поточної господарської діяльності.
Головною метою аналізу фінансового стану є оцінка та ідентифікація внутрішніх проблем компанії для підготовки, обгрунтування і прийняття різних управлінських рішень, в тому числі в галузі розвитку, виходу з кризи, переходу до процедур банкрутства, купівлі-продажу бізнесу або пакета акцій, залучення інвестицій (позикових коштів).
Поставлені цілі обумовили необхідність вирішення ряду аналітичних завдань:
1. Ідентифікація фінансового становища.
2. Виявлення змін у фінансовому стані в просторово-часовому розрізі.
3. Виявлення основних факторів, що викликали зміни у фінансовому стані.
4. Своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності, і пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.
5. Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності виходячи з реальних умов господарської діяльності і наявності власних і позикових ресурсів, розробка моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів.
6. Розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.
Зміст зовнішнього оцінювання фінансового стану багато в чому визначається сферою економічних інтересів користувачів. [1]
Оцінка фінансового стану може проводитися за допомогою різних типів моделей, що дозволяють структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Виділяють три основні типи моделей, дескриптивні, предикативні та нормативні.
Дескриптивні моделі (моделі описового характеру) є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них належать: побудова системи звітних балансів, подання фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів, аналітичні записки до звітності. Всі ці моделі засновані на використанні інформації бухгалтерської звітності.
Предикативні моделі - це моделі предсказательной, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів підприємства і його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширеними з них є: розрахунок точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні моделі і регресивні моделі), моделі ситуаційного аналізу.
Нормативні моделі дозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємств з очікуваними, розрахованими за бюджетом. Ці моделі використовуються в основному у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх суть - встановлення нормативів по кожній статті витрат за технологічними процесами, видами виробів, центрами відповідальності і до аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів. Аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.
У залежності від заданих напрямків аналіз фінансового стану може проводитися в наступних формах:
1. Ретроспективний аналіз (призначений для аналізу сформованих тенденцій і проблем фінансового стану компанії, при цьому вважається, що досить квартальної звітності за останній звітний рік та звітний період поточного року).
2. Перспективний аналіз (необхідний для експертизи фінансових планів, їх обгрунтованості та достовірності з позицій поточного стану та наявного потенціалу).
3. План - фактний аналіз (потрібно для оцінки і виявлення причин відхилень звітних показників від планових).
Загальний якісний аналіз є одним з початкових етапів оцінки фінансового стану організації. На даному етапі:
· Оцінюється достовірність наданої звітності,
· Якість бухгалтерського обліку, організованого на підприємстві,
· Вивчається ступінь відповідності грошової оцінки активів і зобов'язань їх реальним ринковим величинам,
· З якісних позицій оцінюється нематеріальна сфера підприємства: ділова репутація, усталені господарські зв'язки, рівень підготовки та організації менеджменту, плинність і кадрів, перспективи розвитку галузі та цільових ринків підприємства, стадії життєвого циклу основних товарів підприємства і т.д.
Такі процедури можуть проводитися з використанням методів SWOT - аналізу, побудовою матриць порівняльних конкурентних переваг підприємства та локальних проблемних областей, «вузьких місць», з використанням вертикального і горизонтального фінансового аналізу.
Коефіцієнтний аналіз являє собою розрахунок коефіцієнтів по різних напрямах: [2]
· Показники оцінки майнового стану;
· Показники оцінки ліквідності і кредитоспроможності;
· Показники оцінки фінансової стійкості;
• Показники ділової активності;
· Показники оцінки рентабельності.
Даний напрямок займає основну роль в аналітичних процедурах при оцінці фінансового стану підприємства. Перехід від абсолютних показників до відносних обумовлений такими факторами:
· Усувається вплив розміру фірми на підсумкові показники, з'являється можливість оцінювати не тільки розмір, але й ефективність функціонування підприємства;
· Так як чисельник і знаменник виражені в одиницях, нівелюється вплив інфляційних процесів і курсів валют, стає можливим проводити порівняння підприємств різних країн;
· Відносні показники дозволяють оцінювати оптимальність структури активів, джерел фінансування, а також їх співвідношення на різних часових горизонтах.
Базою порівняння для оцінки того чи іншого фінансового показника можуть виступати:
1. Регламентовані документами і законодавчими актами нормативні значення.
2. Науково-обгрунтовані оптимальні значення показників.
3. Середньогалузеві значення показників.
4. Характеристики підприємств-аналогів.
5. Динаміка власних показників за попередні періоди.
Вплив проблемних ситуацій, що виникають при інтерпретації фінансових коефіцієнтів, певною мірою дозволяють нівелювати інтегральні моделі оцінки фінансового стану, засновані на розрахунку небагатьох фінансових показників приводяться в комплексну оцінку. При цьому дані моделі дозволяють віднести підприємство до тієї чи іншої групи, з відповідним набором характеристик. На основі такого аналізу з'являється можливість абсолютної оцінки фінансового стану підприємства на певну дату, а не тільки вивчення його змін та порівняльного аналізу. Також інтегральні методики зручні для експрес-аналізу фінансового стану, так як не вимагають значних витрат часу і ресурсів.
У блоці інтегральних методик можна виділити такі концептуальні напрями:
1. Статистично обгрунтовані моделі прогнозування можливого банкрутства. Тут використовується показники Альтмана (відомі як і Z рахунок, Z показник або індекс кредитоспроможності), Модель Лисиця, Модель Таффлера, Модель ІГЕА, Модель Фулмера, Модель Спрінгейта та інші [3].
2. Методики визначення рейтингу організації з метою кредитування. Тут використовується методики, розроблені різними комерційними банками. Прикладами може бути моделі розроблені Ощадбанком РФ, Московським індустріальним банком, а так само метод Credit-men [4].
3. Методики ранжирування організацій. Тут використовується метод суми місць, метод середньої геометричної, метод коефіцієнтів значимості і метод відстаней [5].
На підставі даних отриманих в ході оцінки фінансового стану підприємства експертна група робить висновок про фінансовий стан організації.
Факультет соціального страхування, економіки і фінансів
Кафедра економіки, підприємництва і права.
Курсова робота
З дисципліни: «Організація досліджень і розробок»
На тему:
«Оцінка діяльності підприємства в будівельній сфері»
Підготувала: студентка групи ЕУП - Д - 4 - 2
Кутепова К. А.
Перевірив: Татарський Є.Л.
Москва, 2007
Зміст:
"1-3" Вступ ............................................ .................................................. .............. 3
Глава 1. Методологія аналізу ................................................ ........... 4
1.1. Порядок оцінки фінансового стану .............................................. . 8
Глава 2. Аналіз фінансового стану ТОВ «Кусторікс» за підсумками 2006 року ....................................... .................................................. 11
Фактори, що впливають на діяльність ТОВ «Кусторікс »:.... 17
Показники діяльності ТОВ «Кусторікс »............................................ 19
Список використаної літератури :....................................... 21
Додаток 1. Зовнішня оцінка фінансового стану ......................... 22
Додаток 2. «Основні показники ».............................................. ......... 23
Додаток 3. «Моделі прогнозування банкрутства »........................... 24
Додаток 4. «Моделі кредитного рейтингу »........................................... 25
Додаток 5. «Методики ранжирування організацій »........................... 26
Введення.
Аналіз в буквально означає розкладання досліджуваного об'єкта на частини, елементи, на внутрішньо властиві цьому об'єкту складові (уявні чи реальні). Аналіз виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям "синтез" - з'єднання раніше розчленованих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле.Аналіз - синтез, розуміється як синонім усякого наукового дослідження. У будь-якій галузі наукових знань, у будь-якій сфері людської діяльності (політичної, соціальної, культурно-побутової та ін) обійтися без аналізу-синтезу неможливо. Аналіз - синтез як суть, як зміст і форма людського мислення комплексно вивчається в множинному вимірі та багатьма науками. Але аналіз економіки, аналіз господарської діяльності і її кінцевих результатів (у всіх галузях, у всіх проявах) - область виключно економічного аналізу (у широкому і вузькопрофесійному сенсі).
Аналізом в більш широкому сенсі займається теорія економічного аналізу; в професійному - економічний аналіз господарсько - фінансової діяльності у відповідних галузях; у промисловості, сільському господарстві, будівництві, торгівлі, громадському харчуванні і сфері соціально - побутових послуг та ін
Мета моєї роботи - аналіз господарської діяльності в будівництві.
Завдання, необхідні для досягнення цієї мети:
· Розгляд підприємства;
· Виявлення факторів, що впливають на його розвиток;
· Пропозиція заходів щодо підвищення показників діяльності підприємства.
Глава 1. Методологія аналізу.
В даний час фінансовий стан господарських суб'єктів трактується з різних позицій, при цьому відсутній єдиний методологічний підхід до його визначення, що ускладнює побудову універсальних практичних методик аналізу.1. Фінансовий стан розуміється як точкова характеристика процесу кругообігу капіталу по осі часу, що відображає, також здатність підприємства до подальшого розвитку. Фінансовий стан підприємства - це економічна категорія, яка відображає стан капіталу в процесі його кругообігу й здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку на фіксований момент часу. Воно характеризується складом і розміщенням коштів, структурою їх джерел, швидкістю обороту капіталу, здатністю підприємства погашати свої зобов'язання в строк і в повному обсязі.
2. Воно розглядається як характеристика розміщення коштів підприємства, його інвестиційної діяльності. Фінансовий стан підприємств характеризує розміщення і використання засобів підприємства. Це обумовлено ступенем виконання фінансового плану і мірою поповнення власних коштів за рахунок прибутку та інших джерел, якщо вони передбачені планом, а також швидкістю обороту виробничих фондів і особливо оборотних коштів.
3. Фінансовий стан може трактуватися як платоспроможність підприємства. Фінансовий стан підприємства - забезпеченість або незабезпеченість підприємства грошовими коштами для забезпечення його господарської діяльності.
4. Фінансовий стан розглядають як складову частину економічного потенціалу організації, яка відображатиме фінансові результати діяльності організації. Економічний потенціал - здатність підприємства досягати поставлені перед ним мети, використовуючи наявні в нього матеріальні, трудові та фінансові ресурси. Виділяють дві сторони економічного потенціалу: майнове становище комерційної організації та її фінансове становище. Фінансове становище визначається досягнутими за звітний період фінансовими результатами. При цьому з позиції короткострокової перспективи говорять про ліквідність і платоспроможність організації, а в довгостроковому плані - про фінансову стійкість.
5. Фінансовий стан розуміють як характеристику інвестиційної привабливості підприємства, його конкурентоспроможності на фінансовому ринку. Фінансовий стан господарюючого суб'єкта - це характеристика його фінансової конкурентноздатності (тобто платоспроможності, кредитоспроможності), використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою та іншими господарюючими суб'єктами.
6. Існує обліковий підхід до визначення фінансового стану як сукупності показників фінансової звітності підприємства. Фінансовий стан характеризується певною сукупністю показників, відображених у балансі за станом на певну дату (початок і кінець кварталу, півріччя, дев'ять місяців, рік) як залишки по конкретних рахунках чи комплексу рахунків бухгалтерського обліку. Воно характеризує зміни у розміщенні коштів і джерела їх покриття (власних або позикових) на кінець періоду в порівнянні з їх початком.
Таким чином, для цілей даної роботи фінансовий стан підприємства можна визначити як комплексну економічну категорію, що характеризує на певну дату наявність у підприємства різних активів, розміри зобов'язань, здатність суб'єкта господарювання функціонувати і розвиватися в мінливих зовнішнього середовища, поточну і майбутню можливість задовольняти вимоги кредиторів, а також його інвестиційну привабливість.
З різних трактувань поняття фінансового стану випливають різні мету оцінки. З точки зору бізнес - діагностики, результатом аналізу фінансового стану є визначення оптимальної величини резервів, яка повинна бути достатньою для забезпечення нормальної платоспроможності підприємства і зводити до мінімуму втрати від фінансового ризику, і, в той же час, не відволікати надлишкові оборотні ресурси з поточної господарської діяльності.
Головною метою аналізу фінансового стану є оцінка та ідентифікація внутрішніх проблем компанії для підготовки, обгрунтування і прийняття різних управлінських рішень, в тому числі в галузі розвитку, виходу з кризи, переходу до процедур банкрутства, купівлі-продажу бізнесу або пакета акцій, залучення інвестицій (позикових коштів).
Поставлені цілі обумовили необхідність вирішення ряду аналітичних завдань:
1. Ідентифікація фінансового становища.
2. Виявлення змін у фінансовому стані в просторово-часовому розрізі.
3. Виявлення основних факторів, що викликали зміни у фінансовому стані.
4. Своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності, і пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.
5. Прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності виходячи з реальних умов господарської діяльності і наявності власних і позикових ресурсів, розробка моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів.
6. Розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.
Зміст зовнішнього оцінювання фінансового стану багато в чому визначається сферою економічних інтересів користувачів. [1]
Оцінка фінансового стану може проводитися за допомогою різних типів моделей, що дозволяють структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Виділяють три основні типи моделей, дескриптивні, предикативні та нормативні.
Дескриптивні моделі (моделі описового характеру) є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них належать: побудова системи звітних балансів, подання фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів, аналітичні записки до звітності. Всі ці моделі засновані на використанні інформації бухгалтерської звітності.
Предикативні моделі - це моделі предсказательной, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів підприємства і його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширеними з них є: розрахунок точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні моделі і регресивні моделі), моделі ситуаційного аналізу.
Нормативні моделі дозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємств з очікуваними, розрахованими за бюджетом. Ці моделі використовуються в основному у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх суть - встановлення нормативів по кожній статті витрат за технологічними процесами, видами виробів, центрами відповідальності і до аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів. Аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.
У залежності від заданих напрямків аналіз фінансового стану може проводитися в наступних формах:
1. Ретроспективний аналіз (призначений для аналізу сформованих тенденцій і проблем фінансового стану компанії, при цьому вважається, що досить квартальної звітності за останній звітний рік та звітний період поточного року).
2. Перспективний аналіз (необхідний для експертизи фінансових планів, їх обгрунтованості та достовірності з позицій поточного стану та наявного потенціалу).
3. План - фактний аналіз (потрібно для оцінки і виявлення причин відхилень звітних показників від планових).
1.1. Порядок оцінки фінансового стану.
Як правило, основною інформаційною базою для фінансового аналізу є форми річної та квартальної бухгалтерської звітності, аналітичні звіти, дані, отримані незалежною експертизою.Загальний якісний аналіз є одним з початкових етапів оцінки фінансового стану організації. На даному етапі:
· Оцінюється достовірність наданої звітності,
· Якість бухгалтерського обліку, організованого на підприємстві,
· Вивчається ступінь відповідності грошової оцінки активів і зобов'язань їх реальним ринковим величинам,
· З якісних позицій оцінюється нематеріальна сфера підприємства: ділова репутація, усталені господарські зв'язки, рівень підготовки та організації менеджменту, плинність і кадрів, перспективи розвитку галузі та цільових ринків підприємства, стадії життєвого циклу основних товарів підприємства і т.д.
Такі процедури можуть проводитися з використанням методів SWOT - аналізу, побудовою матриць порівняльних конкурентних переваг підприємства та локальних проблемних областей, «вузьких місць», з використанням вертикального і горизонтального фінансового аналізу.
Коефіцієнтний аналіз являє собою розрахунок коефіцієнтів по різних напрямах: [2]
· Показники оцінки майнового стану;
· Показники оцінки ліквідності і кредитоспроможності;
· Показники оцінки фінансової стійкості;
• Показники ділової активності;
· Показники оцінки рентабельності.
Даний напрямок займає основну роль в аналітичних процедурах при оцінці фінансового стану підприємства. Перехід від абсолютних показників до відносних обумовлений такими факторами:
· Усувається вплив розміру фірми на підсумкові показники, з'являється можливість оцінювати не тільки розмір, але й ефективність функціонування підприємства;
· Так як чисельник і знаменник виражені в одиницях, нівелюється вплив інфляційних процесів і курсів валют, стає можливим проводити порівняння підприємств різних країн;
· Відносні показники дозволяють оцінювати оптимальність структури активів, джерел фінансування, а також їх співвідношення на різних часових горизонтах.
Базою порівняння для оцінки того чи іншого фінансового показника можуть виступати:
1. Регламентовані документами і законодавчими актами нормативні значення.
2. Науково-обгрунтовані оптимальні значення показників.
3. Середньогалузеві значення показників.
4. Характеристики підприємств-аналогів.
5. Динаміка власних показників за попередні періоди.
Вплив проблемних ситуацій, що виникають при інтерпретації фінансових коефіцієнтів, певною мірою дозволяють нівелювати інтегральні моделі оцінки фінансового стану, засновані на розрахунку небагатьох фінансових показників приводяться в комплексну оцінку. При цьому дані моделі дозволяють віднести підприємство до тієї чи іншої групи, з відповідним набором характеристик. На основі такого аналізу з'являється можливість абсолютної оцінки фінансового стану підприємства на певну дату, а не тільки вивчення його змін та порівняльного аналізу. Також інтегральні методики зручні для експрес-аналізу фінансового стану, так як не вимагають значних витрат часу і ресурсів.
У блоці інтегральних методик можна виділити такі концептуальні напрями:
1. Статистично обгрунтовані моделі прогнозування можливого банкрутства. Тут використовується показники Альтмана (відомі як і Z рахунок, Z показник або індекс кредитоспроможності), Модель Лисиця, Модель Таффлера, Модель ІГЕА, Модель Фулмера, Модель Спрінгейта та інші [3].
2. Методики визначення рейтингу організації з метою кредитування. Тут використовується методики, розроблені різними комерційними банками. Прикладами може бути моделі розроблені Ощадбанком РФ, Московським індустріальним банком, а так само метод Credit-men [4].
3. Методики ранжирування організацій. Тут використовується метод суми місць, метод середньої геометричної, метод коефіцієнтів значимості і метод відстаней [5].
На підставі даних отриманих в ході оцінки фінансового стану підприємства експертна група робить висновок про фінансовий стан організації.
Глава 2. Аналіз фінансового стану ТОВ «Кусторікс» за підсумками 2006 року.
Основна тенденція останніх років на ринку будівництва переходів методом ННБ (похило-спрямоване буріння) - це наростання конкуренції на об'єктах малого діаметра і невеликої довжини через зростання невеликих компаній з однієї двома установками і невеликим питому вагу витрат на власне утримання. Звідси й наслідок, виражене в падінні рівня цін.Наприклад, закладається рівень цін генеральним підрядником Всеросійської програми «Газифікація Росії» Спецремгазстрой в кілька разів нижча за ціни виконання за проектами аналогам основним субпідрядником ТОВ ІПСК «НГС - КУСТОРІКС» ЗАТ «ВІС-МОС».
Таким чином, обсяги робіт і ціни будівництва на "малому ринку» диктуються генеральним підрядником (ринок продавця), а існуюча на сьогоднішній день система взаємовідносин і модель ціноутворення всередині консорціуму КУСТОРІКС не дозволяє відповідати ринковим запитам при будівництві малих об'єктів.
Неефективність взаємин і моделі ціноутворення сучасного консорціуму КУСТОРІКС відображається наступними чинниками:
· Високі ціни на виконання малих переходів;
· Неможливість закладення власної рентабельності до цін, пропонованих ЗАТ «ВІС-МОС»;
· Відсутність гнучкості в області ціноутворення і можливості прозорого управління обсягами виробництва для цілей використання ефекту «економії від масштабу»;
· Висока питома вага постійних витрат в остаточній собівартості робіт (орендна плата, зарплата персоналу, амортизація).
Розширення власного парку бурових машин дозволить скоротити залежність від цін ЗАТ «ВІС-МОС» в розрізі будівництва малих переходів і відповідати тенденціям ринку, але при цьому варто акуратно підходити до формування собівартості і по можливості знижувати частку постійних витрат за рахунок збільшення обсягів виробництва або скорочення інших статей.
У звітному році ТОВ «Кусторікс» (далі - Товариство) отримало виручку від виконаних обсягів робіт у сумі 39,3 млн. руб. У порівнянні з 2005 р. (4,1 млн. крб.) Обсяги робіт зросли у 9,5 разів. Собівартість виконаних робіт склала 38,3 млн. руб. У розрахунку на 1 крб. зроблених витрат отримано виручки 1,03 руб. (У 2005 р цей показник становив 0,83 руб.). Чистий прибуток підприємства після оподаткування склав в 2006 р. 229 тис. крб.
Рівень платоспроможності підприємства значною мірою визначається станом його оборотних коштів.
Активи по балансу Товариства на кінець 2006 року склали 21,0 млн. руб. проти 9,1 млн. руб. на початок року (плюс 11,9 млн. крб.). Активи Товариства зросли, насамперед, за рахунок зростання дебіторської заборгованості на 10,8 млн. руб. (В 5,1 рази), а також зростанням запасів з 129 тис. руб. до 1,3 млн. крб.
Що стосується структури активів балансу, то питома вага оборотних коштів становить 70,8% валюти балансу, необоротних активів, відповідно, 29,2%. У порівнянні з 2005 р. питома вага оборотних активів збільшився в 2 рази (у 2005 р. оборотні активи складали 34,3% від загальних активів підприємства), у тому числі:
· Питома вага дебіторської заборгованості (ліквідний актив) збільшився в 2,2 рази (у 2005 р. дебіторська заборгованість складала 28,7%, у 2006 р. - 63,6% від загальних активів підприємства);
· Питома вага запасів (низьколіквідний актив) збільшився в 4 рази (у 2005 р. запаси складали 1,4%, в 2006р. - 6,3%), що зумовлено, насамперед, переходом від переважного надання інжинірингових послуг до безпосереднього будівництва об'єктів . У структурі необоротних активів 98% займають основні засоби (6,0 млн. крб.).
Коефіцієнт екстреної ліквідності, що характеризує можливість покриття короткострокової заборгованості за рахунок грошових коштів і дебіторської заборгованості в 2006 р. наблизився до нормативного значення:
Коефіцієнт екстреної ліквідності. Таблиця 1.
| Норматив | на 31.12.2004 р. | на 31.12.2005 р. | на 31.12.2006 р. |
| 0,8 - 1,0 | 0,50 | 0,36 | 0,68 |
Одним з основних показників платоспроможності підприємства є коефіцієнт забезпеченості власними засобами, який характеризує наявність власних оборотних коштів. Оскільки підприємство має постійний дефіцит оборотного капіталу, то і значення коефіцієнта забезпеченості власними коштами мають негативне значення, що є вкрай негативним фактором.
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами. Таблиця 2.
| Норматив | на 31.12.2004 р. | на 31.12.2005 р. | на 31.12.2006 р. |
| 1,0 | - 0,83 | - 1,66 | - 0,34 |
Таким чином, діяльність підприємства в значній мірі залежить від позикових коштів. Занадто велика частка позикових коштів знижує платоспроможність підприємства, підриває його фінансову стійкість, знижує довіру контрагентів та зменшує ймовірність отримання кредитів.
Рівень ділової активності Товариства характеризується ступенем використання наявних ресурсів, простіше кажучи, кожен рубль вкладених у справу активів необхідно змусити працювати, а ще краще «потіти», заради отримання максимально можливих доходів. Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, перш за все, у швидкості обороту його засобів.
Ефективність використання основних засобів Товариства, характеризується показником фондовіддачі:
Коефіцієнт оборотності основних фондів (фондовіддача). Таблиця 3.
| Показник / рік | 2005 | 2006р. |
| Фондовіддача, грн. | 0,68 | 6,86 |
Оборотний капітал повинен використовуватися також продуктивно як і основні засоби. Основними елементами оборотного капіталу є товарно-матеріальні запаси, незавершене виробництво, дебітори і кредитори.
Коефіцієнти оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості. Таблиця 4.
| Показник / рік | 2005р | 2006р |
| Кількість оборотів дебіторської заборгованості за рік | 1,30 | 6,33 |
| Кількість обертів кредиторської заборгованості за рік | 0,35 | 3,28 |
Період погашення дебіторської та кредиторської заборгованості в днях.
Таблиця 5.
| Показник / рік | 2005р | 2006р |
| Період погашення дебіторської заборгованості, дні | 281 | 58 |
| Період погашення кредиторської заборгованості, дні | 1046 | 111 |
Метою залучення у звітному періоді значного обсягу позикових коштів було забезпечення розвитку виробничої діяльності:
Результативність використання позик. Таблиця 6.
| Показник / рік | на 31.12.2004р | на 31.12.2005р | на 31.12.2006р |
| Отримано виручки від виконаних робіт у розрахунку на 1 крб. позикових коштів | 7,3 руб. | 0,6 руб. | 3,6 руб. |
Залишок коштів на початок року становив - 141 тис. руб.;
Надійшло за рік - 43 614 тис. руб.
Витрачено за рік - 43 640 тис. руб.
Залишок на кінець звітного року склав - 115 тис. руб.
Структура джерел надходжень і витрат грошових коштів достатньо стабільна. Основним джерелом грошових коштів є оплата замовниками виконаних робіт (84% усіх надходжень), крім того, недостатня платоспроможність підприємства зажадала залучення позикових коштів у вигляді позик, частка яких у загальній сумі надходжень склала в 2006 р. 11%.
Використання грошових коштів, перш за все, було направлено на оплату субпідрядних робіт і придбаних товарів та послуг (68% всіх витрат); 14% загальних витрат було спрямовано на оплату праці.
Структура надходжень і витрат грошових коштів за 2005-2006 р.р. Таблиця 7.
| № п / п | Статті надходжень і витрат | Питома вага,% | |
| 2005 | 2006 | ||
| 1 | Надійшло грошових коштів - лише | 100% | 100% |
| в тому числі | |||
| 1.1. | виручка від реалізації робіт, послуг, | 89,7% | 84,1% |
| 1.2. | виручка від реалізації основних засобів та іншого майна | 0,0% | 0,0% |
| 1.3. | виручка від продажу цінних паперів і інших фінансових вкладень | 8,3% | 0,8% |
| 1.4. | надходження від позик і кредитів, наданих іншими організаціями | 0,0% | 11,5% |
| 1.5. | інші надходження | 2,0% | 3,6% |
| 2 | Направлено грошових коштів - лише | 100,00% | 100,00% |
| в тому числі | |||
| 2.1. | на оплату придбаних товарів, оплату робіт, послуг | 52,7% | 68,5% |
| 2.2. | на оплату праці та відрахування на соціальні потреби | 17,3% | 14,3% |
| 2.3. | на розрахунки з податків і зборів | 21,2% | 7,2% |
| 2.4. | на придбання об'єктів основних засобів, дохідних вкладень в матеріальні цінності і нематеріальних активів | 0,0% | 2,4% |
| 2.5. | погашення позик і кредитів | 5,7% | 1,2% |
| 2.6. | інші виплати, перерахування | 3,1% | 6,4% |
Фактори, що впливають на діяльність ТОВ «Кусторікс»:
1. високі ціни на виконання малих переходів;2. відсутність гнучкості в області ціноутворення і можливості прозорого управління обсягами виробництва для цілей використання ефекту «економії від масштабу» через неможливість закладення власної рентабельності до цін, пропонованих ЗАТ «ВІС-МОС»;
3. висока питома вага постійних витрат в остаточній собівартості робіт (орендна плата, зарплата персоналу, амортизація).
Рішенням цих факторів може служити:
1. розширення власного парку бурових машин;
2. зниження частки постійних витрат;
3. збільшення обсягів виробництва;
4. оптимізація витрат;
5. формування собівартості;
6. збільшення власного оборотного капіталу;
7. інтенсифікація використання наявних ресурсів.
ТОВ «Кусторікс» |
високі ціни на виконання малих переходів |
відсутність прозорого управління |
низька рентабельність |
висока питома вага постійних витрат |
невдале ціноутворення |
Фактори |
Рішення |
| Розширення власного парку бурових машин | Зниження частки постійних витрат | Збільшення обсягів виробництва | Оптимізація витрат | Формування собівартості | Збільшення власного оборотного капіталу | Інтенсифікація використання наявних ресурсів |
| 1. Закупівля нових бурових машин; | ||||||
| 2. Їх зміст, обслуговування; | ||||||
| 3. Організація бурової бригади з залученням висококваліфікованих фахівців у цій галузі ННБ (похило-спрямованого буріння); | ||||||
| 4. Перерахунок собівартості будівництва (змінюються в залежності від обсягів будівництва переходів); | ||||||
| 5. Розрахунок максимально можливої завантаження нового обладнання в розрізі діаметрів і довжин; | ||||||
| 6. Залучення інвестицій на придбання обладнання («Альфа-Банк» 14% річних); | ||||||
| 7. Проведення ряду розрахунків (окупність, планована виручка) | ||||||
| 8. Якщо завантаження обладнання буде не повною, то можливий збиток | ||||||
| 9. Придбання більш потужних установок дозволить розширити ряд здійсненних діаметрів і довжин переходів | ||||||
| 10. Поліпшення фінансового стану підприємства у довгостроковій перспективі виходячи з того, що будуть створені умови для генерації позитивних потоків коштів, які дозволять сформувати необхідний власний оборотний капітал, підвищити платоспроможність і фінансову незалежність підприємства | ||||||
Показники діяльності ТОВ «Кусторікс».
| № | Показник | Значення | Причина зміни | |
| 2005 | 2006 | |||
| 1. | Виручка від виконаних обсягів робіт, млн. руб. | 39,3 | 4,1 | Підвищився обсяг робіт в 9,5 разу У розрахунку на 1 крб. зроблених витрат отримано виручки 1,03 руб. (2005 р. - 0,83 крб.) |
| 2. | Чистий прибуток після оподаткування | 229 тис. руб. | ||
| 3. | Активи по балансу, млн. руб | 9,1. | 11,9 | Зросли за рахунок зростання дебіторської заборгованості, запасів |
| 4. | Дебіторська заборгованість | Збільшилася на 10,8 млн. руб. (В 5,1 рази) | ||
| 5. | Запаси | 129 тис. руб. | 1,3 млн. руб. | |
| 6. | Питома вага оборотних коштів, валюти балансу | 34,3% | 70,8% | Збільшився в 2 рази |
| 7. | Питома вага дебіторської заборгованості (ліквідний актив), загальних активів підприємства | 28,7% | 63,6% | Збільшився в 2,2 рази |
| 8. | Питома вага запасів (низьколіквідний актив) | 1,4% | 6,3% | Збільшився в 4 рази, що зумовлено, насамперед, переходом від переважного надання інжинірингових послуг до безпосереднього будівництва об'єктів. |
| 9. | Коефіцієнт екстреної ліквідності (Норма 0,8 - 1,0) | 0,36 | 0,68 | У цілому сума короткострокових зобов'язань перевищує оборотні активи в 1,3 рази, тобто дефіцит оборотного капіталу в 2006 р. склав 5,1 млн. руб. |
| 10. | Коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Норма 1,0) | -1,66 | -0,34 | Якщо говорити про співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, то дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, тобто кредитори були повинні більше, ніж повинні ми, проте з урахуванням отриманих у 2006 р позик фінансові зобов'язання перевищували джерела їх покриття в 1,5 рази. |
| 11. | Коефіцієнт оборотності основних фондів (фондовіддача), грн. | 0,68 | 6,86 | Зросла в 10 разів, що обумовлено зростанням виручки за цей період в 9,5 разів |
| 12. | Кількість оборотів дебіторської заборгованості за рік | 1,30 | 6,33 | Незважаючи на те, що загальний обсяг середньої величини дебіторської заборгованості зріс в 2006 р в порівнянні з 2005 р в 2 рази, дебіторська заборгованість 2006 р зробила 6,3 обороту за рік, тоді як в 2005 р цей показник становив всього 1,3 обороту. Зростання оборотності дебіторської заборгованості пов'язаний із зростанням обсягів виконаних робіт. |
| 13. | Кількість обертів кредиторської заборгованості за рік | 0,35 | 3,28 | Якщо ж говорити про кредиторську заборгованість, то існує внегласное «золоте правило» економістів - «Якщо можливо не віддавати гроші на скільки можна довго і без наслідків, то краще їх не віддавати». |
| 14. | Період погашення дебіторської заборгованості, дні | 281 | 58 | Зниження періоду погашення майже в 5 разів є позитивним чинником, що підвищує платоспроможність підприємства |
| 15. | Період погашення кредиторської заборгованості, дні | 1046 | 111 | Результатом зниження періоду погашення дебіторської заборгованості стало зниження періоду погашення кредиторської заборгованості |
| 16. | Результативність використання позик, руб. (Отримано виручки від виконаних робіт у розрахунку на 1 крб. Позикових коштів) | 0,6 | 3,6 | Структура джерел надходжень і витрат грошових коштів достатньо стабільна. Основним джерелом грошових коштів є оплата замовниками виконаних робіт (84% усіх надходжень), крім того, недостатня платоспроможність підприємства зажадала залучення позикових коштів у вигляді позик, частка яких у загальній сумі надходжень склала в 2006 р. 11%. |
Висновок:
Таким чином, діяльність підприємства в значній мірі залежить від позикових коштів. Занадто велика частка позикових коштів знижує платоспроможність підприємства, підриває його фінансову стійкість, знижує довіру контрагентів та зменшує ймовірність кредитів.
Зниження періоду погашення дебіторської заборгованості з 281 дня в 2005 р. до 58 днів у 2006 р. (майже в 5 разів) є позитивним чинником, що підвищує платоспроможність підприємства. Результатом стало зниження періоду погашення кредиторської заборгованості підприємства.
Список використаної літератури:
1. Аналіз господарської діяльності підприємства: Учеб. посібник / Г. В. Савицька. - 7-е вид., Испр. - Мн.: Нове знання, 2002. - 704 с. (Економічна освіта).2. Бородкін К. В. «Комплексні методи фінансової діагностики». - Воронеж: Воронезький Державний Університет. - 2002. - 183 с.
3. Грищенко О. В. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 200. 112 с.
4. Ковальов А. І., Привалов В. П. «Аналіз фінансового стану підприємства». - Видання 2-е, перероблене і доповнене - М.: Центр економіки і маркетингу. - 1997. - 192 с.
5. Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С., Негашев Є. В. «Методика фінансового аналізу». - 3-е вид. перераб. і доп. - М.: ИНФРА - М - 2001. - 208 с.
Додаток 1. Зовнішня оцінка фінансового стану.
| Користувачі | Сфера економічних інтересів в оцінці |
| Власники | Оцінка доцільності проведених витрат та досягнутих фінансових результатів фінансової стійкості та конкурентоспроможності, можливостей і перспектив подальшого розвитку, ефективності використання позикових коштів, виявлення збитків, непродуктивних витрат і втрат, складання обгрунтованих прогнозів про фінансову спроможність підприємства. |
| Акціонери | Аналіз складу управлінських витрат і оцінка їх доцільності, аналіз формування прибутку, аналіз збитків, непродуктивних витрат і втрат, структурний аналіз витрачання прибутку на нагромадження і споживання, оцінка ефективне і проведеної дивідендної політики. |
| Банки і кредитори | Оцінка складу і структури майна підприємства, аналіз і оцінка платоспроможності та фінансової стійкості підприємства, оцінка ефективності використання власного і позикового капіталу, аналіз складу, структури і співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, оцінка розрахунків за раніше отриманими короткостроковими та довгостроковими кредитами і позиками. |
| Постачальники і покупці | Оцінка ліквідності поточних зобов'язань, наявність простроченої дебіторської та кредиторської заборгованостей, аналіз і оцінка структури оборотних активів, оцінка платоспроможності та фінансової стійкості. |
| Податкові інспекції | Оцінка достовірності даних про оподатковуваної базі обчислення федеральних і місцевих податків та їх перерахування до бюджету |
| Позабюджетні фонди | Оцінка достовірності інформації про середньооблікової чисельності працюючих підприємстві нарахованого фонду оплати праці, оцінка своєчасності розрахунків з позабюджетними фондами. |
| Інвестори | Оцінка ефективності використання власного і позикового капіталу, дебіторської та кредиторської заборгованостей, майна підприємства, активів, аналіз ступеня ліквідності погашення короткострокових і довгострокових зобов'язань, фінансової стійкості, аналіз і оцінка ефективності довгострокових і короткострокових фінансових вкладень за рахунок власних коштів підприємства. |
| Наймана робоча сила | Оцінка динаміки обсягу продажів, витрат на виробництво продукції, виконання виробничих завдань і дотримання трудового законодавства з оплати праці, надання трудових і соціальних пільг за рахунок чистого прибутку підприємства. |
Додаток 2. «Основні показники».
1. Сума господарських коштів = 3002. Частка основних засобів в активах = 120/300
3. Величина власних оборотних засобів = 290 - 230 - 690
4. Маневреність власних оборотних засобів = 260 / (290-230-690)
5. Коефіцієнт поточної ліквідності = (290-230) / 690
6. Коефіцієнт швидкої ліквідності = (290-210-220 -230) / 690
7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності = 260/690
8. Частка оборотних коштів в активах = (290-230) / 300
9. Частка власних оборотних коштів у загальній їх сумі = (290-230 -690) / (290-230)
10. Частка запасів в оборотних активах = (210 +220) / 290
11. Частка власних оборотних коштів = (290-230-690) / (210 +220)
12. Коефіцієнт концентрації власного капіталу = 490/300
13. Коефіцієнт фінансової залежності = 300/490
14. Коефіцієнт маневреності власного капіталу = (290-230-690) / 490
15. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу = (590 + 690) / 300
16. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень = 590 / (190 +230)
17. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів = (590 +690) / 490
18. Фондовіддача = ф.2 010/120
19. Оборотність власного капіталу ф.2 010/490
20. Оборотність сукупного капіталу ф.2 010/300
21. Чистий прибуток = ф.2 010
22. Рентабельність продукції = ф.2 050 / ф. 2 010
23. Рентабельність сукупного капіталу = ф.2 190/300
24. Рентабельність власного капіталу = ф. 2 190 / 490
25. Період окупності власного капіталу = 490/ф.2 190
Додаток 3. «Моделі прогнозування банкрутства».
Коефіцієнт Альтмана (2 факторний):Якщо Z = 0, то ймовірність банкрутства = 50%
Якщо Z> 0, то ймовірність банкрутства>; 50%
Якщо Z <0, то ймовірність банкрутства <50%
Коефіцієнт Альтмана (5 факторний):
Якщо Z <1,81 - організація банкрут.
Якщо Z> 2,99 - фінансово стійке підприємство.
Якщо Z <= 2,99 і Z> = 1,81 - невизначеність.
Модель Таффлера
Якщо Z> 0,3 - фінансово стійке підприємство
Якщо Z <0,2 - організація банкрут.
Модель ІГЕА
Якщо R <0 - максимальна (90 - 100%)
Якщо R> 0 і R <0,18 - Висока (60 - 80%)
Якщо R> 0,18 і R <0,32 - Середня (35% - 50%)
Якщо R> 0,32 і R <0,42 - Низька (15% - 20%)
Якщо R> 0,42 - Мінімальна (до 10%)
Додаток 4. «Моделі кредитного рейтингу».
Показники для оцінки фінансового стану підприємства як позичальника на основі «Регламенту надання кредитів юридичним особам Ощадбанком Росії та його філіями»Якщо S <1 - позичальник відноситься до 1 класу.
Якщо S> 1 і S <2,42 - позичальник відноситься до 2 класу.
Якщо S> = 2,42 - Позичальник належить до 3 класу.
Додаток 5. «Методики ранжирування організацій».
Метод суми місць.Становище організацій визначається виходячи з суми місць, які вони займають за певними показниками. Чим менше сума, тим підприємство має більш високий рейтинг.
Метод коефіцієнтів значущості. [6]
Для кожного показника визначається коефіцієнт значимості, а потім рейтинг організації визначається за формулою:
Метод середньої геометричної.
Серед усіх показників перебуває середня геометрична величина.
Метод відстаней.
1. Вихідні дані представляються у вигляді матриці A ij , Таблиці, де по рядках записані номери показників (i = 1, 2, 3 ... n), а по стовпцях номери підприємств (j = 1, 2, 3 ... m).
2. За кожним показником знаходиться оптимальне значення і заноситься у стовпець умовного еталонного підприємства m +1.
3. Вихідні показники матриці стандартизуються у відношенні показника еталонного підприємства:
Якщо оптимальний i показник для j підприємства = max ij, то: x ij = a ij / max ij,
Якщо оптимальний i показник для j підприємства = min ij, то: x ij = min ij / a ij.
4. Для кожного підприємства підсумкова оцінка знаходиться за формулою відстаней в n вимірному просторі.
[1] Додаток 1
[2] Додаток 2
[3] Додаток 3
[4] Додаток 4
[5] Додаток 5
[6] Використовувати коефіцієнт значимості можна у всіх методах, для збільшення (зменшення) впливу окремих показників.