1. Позамагазинної форми торгового обслуговування та їх роль на сучасному етапі. Коротка характеристика
До позамагазинної формам продажу товарів відносять:
- Продаж товарів через мережу дрібнороздрібних підприємств;
- Роздрібну посилочну торгівлю;
- Продаж товарів через автомати;
- Продаж товарів на ярмарках і базарах.
Використання тієї чи іншої форми продажу товарів залежить від чисельності жителів у населеному пункті, наявності торгових підприємств і їх асортиментного профілю, виробничих умов, сезону та інших обставин.
Продаж товарів через мережу дрібнороздрібних підприємств займає велике місце в торговому обслуговуванні населення.
Дрібнороздрібна торговельна мережа представлена павільйонами, кіосками, торговими автоматами, магазинами на дому, а також пересувними засобами розвізний і розносної торгівлі (автомагазини, візки, лотки тощо). Дрібнороздрібні підприємства, розташовані в населених пунктах, де відсутні магазини, мають самостійне значення. У деяких випадках вони, не маючи самостійного значення, служать доповненням мережі магазинів (наприклад, в період сезонної торгівлі). Підприємства дрібнороздрібної торговельної мережі можуть мати різний товарний профіль. Так, до числа дрібнороздрібних підприємств, що торгують продовольчими товарами, відносяться: «Продукти», «Кондитерські вироби», «Сільгосппродукти», «М'ясо», «Молоко», «Овочі - фрукти», «Хліб», «Морозиво», «Соки - води »та ін непродовольчими товарами торгують:« Промтовари »,« Книги »,« Госптовари »,« Сувеніри »,« Канцтовари »та ін До цієї ж групи належать бензозаправні станції. Досить широко поширені дрібнороздрібні підприємства, які торгують товарами повсякденного попиту.
Найбільш поширеним типом дрібнороздрібних підприємств є «Продукти». Зазвичай в їх асортименті не менше п'яти товарних груп. При цьому на підприємствах, оснащених холодильним устаткуванням (зазвичай холодильними шафами ШХ - 0,4 або ШХ - 0,56), реалізують та швидкопсувні продовольчі товари.
Павільйони та кіоски типу «Промтовари» торгують головними уборами, трикотажними виробами, галантереєю, парфумерією, господарськими і деякими іншими товарами.
У павільйонах і кіосках «Товари повсякденного попиту» реалізують продовольчі товари і обмежений асортимент непродовольчих товарів частого попиту.
Дрібнороздрібні торгові підприємства розміщують не тільки на ринках, вокзалах, в зоні відпочинку та інших місцях найбільшого скупчення населення, але й у малих населених пунктах. При їх розміщенні враховують профіль дрібнороздрібної підприємства, наявність інших підприємств торгівлі та інші фактори. Особливу роль дрібнороздрібні підприємства відіграють в торговому обслуговуванні мешканців малих сіл і сіл, де відсутня магазин і будівництво його недоцільно. Тут найчастіше поширені павільйони та кіоски «Продукти», «Товари повсякденного попиту», а також магазини на дому. Ефективність роботи дрібнороздрібних підприємств торгівлі багато в чому залежить від організації постачання їх товарами, встановленого режиму роботи. Товароснабжение їх повинно бути ритмічним, так як більшість з них не мають умов для зберігання значних запасів товарів. Режим роботи павільйонів та кіосків повинен бути зручним для покупців.
Його встановлюють з урахуванням місця розташування підприємств та контингенту обслуговуються покупців. Наприклад, режим роботи дрібнороздрібних торгових підприємств, розташованих біля кінотеатрів, на ринках, вокзалах, в зонах відпочинку, повинен бути пов'язаний з режимом роботи цих підприємств, з інтенсивністю купівельних потоків, а режим роботи підприємств, розташованих у малих населених пунктах, повинен бути зручним для їх мешканців.
Для продажу товарів за місцем роботи сільських жителів, а також мешканцям населених пунктів, де відсутня стаціонарна торгова мережа, використовують пересувні засоби торгівлі. До них відносяться автомагазини, автопричепи та різні розвезення.
Автомагазини випускаються на базі автомобілів ГАЗ, ЗІЛ і ін
Салон автомагазину оснащують ізотермічним шафою, гірками, шафами і подшкафнікамі зі знімними дверцями із замками і притисками, що охороняють товари від зсуву при транспортуванні. Для демонстрації готового одягу та інших товарів служать вішала, вільна площа під якими може бути використана для перевезення великогабаритних товарів, що доставляються по замовленнях покупців, або товарів у тарі-обладнанні.
У залежності від асортименту реалізованих товарів розрізняють такі типи автомагазинів: «Продукти», «Промислові товари», «Товари повсякденного попиту», «Книги». Асортимент товарів в автомагазині «Продукти» складається з наступних найважливіших товарних груп: хліб і хлібобулочні вироби; кондитерські вироби; бакалійні товари, консерви; гастрономічні продукти; безалкогольні напої; тютюнові вироби і сірники; супутні непродовольчі товари.
У автомагазинах «Промислові товари» реалізують тканини, одяг, головні убори, білизна, взуття масового пошиття, галантерейні і парфюмерно-косметичні товари, деякі культтовари та господарські товари.
Продовольчими і непродовольчими товарами приблизно тих же груп торгують і автомагазини «Товари повсякденного попиту», але асортимент товарів у них відрізняється від асортименту автомагазинів перших двох типів як по широті, так і по глибині.
Автомагазини «Книги» мають в своєму асортименті літературу різних напрямів, а також періодичні видання та супутні (в основному канцелярські) товари. Торгово-технологічний процес в автомагазині складається з наступних основних операцій: отборка та приймання товарів на оптовій базі; розміщення та укладання товарів у салоні автомагазину; виїзд автомагазину в пункти обслуговування; підготовка автомагазину до торгівлі; пропозицію і продаж товарів, включаючи розрахункові операції; прийом попередніх замовлень і надання інших послуг; повернення автомагазину на стоянку і його огляд; санітарна обробка кузова; опломбування автомагазину і здача його під охорону; складання звіту та здача виручки.
Товароснабжение автомагазинів здійснюють оптові бази і інші постачальники. При цьому вони повинні забезпечувати виділення автокрамницях максимальної кількості фасованих товарів і першочергову їх завантаження, можливість попередньої отборки і комплектування товарів за заявками водіїв-продавців.
Оптові бази і склади, що забезпечують автомагазини, повинні безперешкодно приймати від них товари, не знайшли покупця.
Зберігання товарів в автомагазині має здійснюватися з дотриманням товарного сусідства, закріплення за товарами постійних місць. Своєчасно повинно проводитися санітарне обслуговування автомагазину.
У автомагазинах самообслуговування особливу увагу приділяють попередній підготовці товарів до продажу, раціонального їх розміщення в салоні і викладенні на торговому обладнанні.
Торгівля через автомагазини все більш широке поширення набуває у великих містах, чому сприяв розвиток мережі автомагазинів при підприємствах, що виробляють молочні, м'ясні та деякі інші продовольчі товари.
Це сучасні, добре оснащені холодильним і касовим обладнанням автомагазини, мають привабливий вигляд. Їх облаштування і обладнання дозволяють покупцям безперешкодно ознайомитися з асортиментом товарів, що продаються. Вони ведуть торгівлю в найбільш жвавих місцях.
До числа послуг, що надаються автокрамницях сільським покупцям, відносяться: інформація про час приїзду автомагазину в пункт обслуговування і про наявність в ньому товарів; прийом замовлень на товари; комплектування I подарункових наборів товарів; упаковка товарів; доставка I замовлених великогабаритних товарів додому покупця; збір склотари. Для впорядкування руху та роботи автомагазин складають маршрути і графіки роботи. Це дозволяє покупцям заздалегідь підготуватися до приїзду автомагазину. Маршрути та графіки можуть змінюватися в залежне від зміни кліматичних умов, особливостей проведення сільськогосподарських робіт та з урахуванням інших факторів.
Торгівля через автомати є однією з прогресивних форм продажу товарів. Найчастіше за допомогою автоматів продаються рідкі та дрібноштучні продовольчі товари (напої, рослинне масло, морозиво кондитерські, тютюнові вироби), а також відеокасети, газети, журнали, поштові листівки та ін
Розміщення торговельних автоматів поза магазинами (на площах, вулицях, вокзалах тощо) дозволяє здійснювати торгівлю в будь-який час доби.
Роздрібну торгівлю посипальних здійснюють бази, відправляючи посилки на підставі замовлень покупців. Щоб оформити замовлення, покупці заповнюють спеціальні бланки, наявні в поштовому відділенні або висилаються базами за запитом покупців. Інформацію про наявність товарів на базах посилкової торгівлі можна отримати зі спеціальних каталогів або переліків товарів в місцевому поштовому відділенні. У каталогах та переліках поміщають також правила купівлі товарів за допомогою посилкової торгівлі.
Продаж товарів на ярмарках і базарах дозволяє наблизити місця реалізації товарів до покупців, розширити продаж товарів.
Ярмарки являють собою періодичні великі торги. Вони проводяться традиційно, в них беруть участь різні підприємства та організації торгівлі, культурно-освітні установи.
Базари теж являють собою періодичні торги, організовані торговими підприємствами і організаціями напередодні будь-яких знаменних подій (свят, початку нового навчального року тощо).
Проведенню ярмарків і базарів передує велика підготовча робота: вибирається місце і визначається час їх проведення, упорядковується територія, зводяться необхідні споруди, проводиться рекламна робота, комплектується асортимент товарів, підбираються відповідні працівники. Необхідно також передбачити можливість відвідування ярмарків і базарів жителями віддалених сіл.
2. Роль і значення організації перевезень товарів залізничним транспортом, види повідомлень, тарифів з перевезення вантажів. Експлуатаційні особливості. Організація приймання товарів, що надійшли на склад у залізничному контейнері, документальне оформлення
Найбільш важливу частку у вантажообігу країни займає залізничний транспорт, використовуваний для транспортування вантажів на значні відстані. Тому середня собівартість залізничних перевезень значно нижче, ніж на автомобільному транспорті.
Для перевезення товарів на залізничному транспорті використовують криті вагони, платформи, напіввагони, цистерни і спеціальний холодильний транспорт.
Основним документом, що регулює відносини, що виникають між перевізниками, пасажирами, відправниками вантажу (відправниками), вантажоодержувачами (одержувачами), власниками інфраструктур залізничного транспорту загального користування, власниками залізничних шляхів незагального користування, іншими фізичними і юридичними особами при користуванні послугами залізничного транспорту загального користування і залізничного транспорту незагального користування, є Статут залізничного транспорту Російської Федерації. Статутом визначені також їх права, обов'язки і відповідальність. Він визначає основні умови організації та здійснення перевезень пасажирів, вантажів, багажу, надання послуг з використання інфраструктури залізничного транспорту загального користування та інших, пов'язаних з перевезеннями, послуг.
Цим же цілям служать правила, що видаються федеральним органом виконавчої влади в галузі залізничного транспорту.
На залізничному транспорті перевезення здійснюються вагонними, контейнерними, дрібними відправками, групами вагонів, відправницького маршрутами.
Вагонними відправкою вважається відправка вантажу, під перевезення якого надається окремий вагон за одним перевізним документом (накладною).
Контейнерної відправкою вважається пред'являється до перевезення за однією накладною вантаж, для транспортування якої потрібно надання одного контейнера.
Контейнери поділяються на середньотоннажні (з масою брутто більше 2,5 т, але менше 10 т) і великотоннажні (з масою брутто 10 т і більше). Контейнери бувають універсальні і спеціалізовані.
Дрібної відправкою на залізничному транспорті вважається вантаж, для перевезення якого не потрібно окремого вагона або контейнера. При цьому загальна маса вантажу повинна бути не менш 20 кг , Але не більше 20 т, а його кількість не перевищувати за обсягом половини місткості критого вагона, контейнера або половини площі підлоги чотирьохвісної платформи, напіввагони. Залежно від виду, рухомого складу встановлюється мінімальний і максимальний вага одного місця вантажу, а також його гранична довжина.
Вантажі дрібними відправками перевозяться в збірних вагонах або контейнерах:
завантажуються дрібними відправками декількох вантажовідправників на одну станцію без сортування вантажу під час перевезення (прямі збірні вагони, контейнери);
завантажуються дрібними відправками одного або декількох вантажовідправників призначенням на різні станції з сортуванням вантажу під час перевезення (перевантажувальні збірні вагони);
збірно-роздавальними секційними вагонами або платформами з закріпленими на них контейнерами, що звертаються на ділянках, обмежених суміжними вантажосортувальних станціями.
Операції, пов'язані з перевезенням вантажів дрібними відправками прямими збірними контейнерами, здійснюються в порядку, передбаченому правилами перевезень вантажів в універсальних контейнерах на залізничному транспорті.
Приймання до перевезення вантажів дрібними відправками здійснюється в місцях загального і незагального (незалежно від наявності у вантажовідправника залізничної під'їзної колії) користування на підставі заявки на перевезення вантажів. На кожне перевезення вантажів дрібними відправками у вагонах, контейнерах вантажовідправник становить окрему накладну. У ній вантажовідправник зазначає загальну масу вантажу, а також загальна кількість місць, що входять в партію вантажу. Заповнення накладної вантажовідправником проводиться відповідно до правил заповнення перевізних документів на залізничному транспорті.
Крім того, у верхній частині лицьового боку накладної на контейнер в графі "Тип відправлення» вказується: «ПСК» - що означає «Прямий збірний контейнер». Відправником прямого збірного контейнера є станція його формування.
Вантажі, що пред'являються до перевезення дрібними відправками, повинні бути упаковані вантажовідправником в тару та (або) упаковку, вимоги до яких передбачені стандартами або технічними умовами, затвердженими відповідними організаціями за погодженням з Міністерством шляхів сполучення Російської Федерації. У тих випадках, коли вимоги до тари та (або) упаковці окремих місць в партії вантажу стандартами або технічними умовами не передбачені, вантажовідправник зобов'язаний запакувати вантажі таким чином, щоб забезпечити безпеку руху, збереження вантажів, вагонів, контейнерів. На кожному вантажному місці дрібної відправки (в тому числі пропонованої до перевезення в місцях загального користування) вантажовідправником наноситься відправне, спеціальна та залізнична маркування відповідно до правил прийому вантажів до перевезення на залізничному транспорті.
Перевезення небезпечних вантажів дрібними відправками здійснюється відповідно до правил перевезень небезпечних вантажів по залізницях, затвердженими в установленому порядку.
На підтвердження прийому вантажу для перевезення залізниця зобов'язана проставити в накладній календарний штемпель. Квитанція про прийом вантажу видається вантажовідправнику під розпис у відповідній графі корінця дорожньої відомості.
Прибулий дрібної відправкою і розвантажений з вагона, контейнера вантаж видається перевізником вантажоодержувачу в порядку, встановленому правилами видачі вантажів! на залізничному транспорті.
Якщо на станції призначення при перевірці стану вантажу, його маси, кількості місць виявлені недостача, пошкодження (псування) вантажу або такі обставини встановлені складеним на шляху прямування комерційним актом, станція призначення зобов'язана визначити розмір Iфактіческой недостачі, пошкодження (псування) вантажу і видати вантажоодержувачу комерційний акт.
Перевезення вантажів групами вагонів (групова або маршрутна відправка) з однієї транспортної залізничної накладної можуть проводитися при дотриманні наступних умов:
вантажі мають бути однорідними;
вантаження і вивантаження повинна проводитися в місцях незагального користування;
отправка грузов предъявляется одним грузоотправителем на одной железнодорожной станции (далее – станция) отправления;
отправка грузов направляется в адрес одного грузополучателя на одну станцию назначения;
масса груза и количество вагонов в пути следования грузоотправителем, грузополучателем или железной дорогой не изменяются.
До позамагазинної формам продажу товарів відносять:
- Продаж товарів через мережу дрібнороздрібних підприємств;
- Роздрібну посилочну торгівлю;
- Продаж товарів через автомати;
- Продаж товарів на ярмарках і базарах.
Використання тієї чи іншої форми продажу товарів залежить від чисельності жителів у населеному пункті, наявності торгових підприємств і їх асортиментного профілю, виробничих умов, сезону та інших обставин.
Продаж товарів через мережу дрібнороздрібних підприємств займає велике місце в торговому обслуговуванні населення.
Дрібнороздрібна торговельна мережа представлена павільйонами, кіосками, торговими автоматами, магазинами на дому, а також пересувними засобами розвізний і розносної торгівлі (автомагазини, візки, лотки тощо). Дрібнороздрібні підприємства, розташовані в населених пунктах, де відсутні магазини, мають самостійне значення. У деяких випадках вони, не маючи самостійного значення, служать доповненням мережі магазинів (наприклад, в період сезонної торгівлі). Підприємства дрібнороздрібної торговельної мережі можуть мати різний товарний профіль. Так, до числа дрібнороздрібних підприємств, що торгують продовольчими товарами, відносяться: «Продукти», «Кондитерські вироби», «Сільгосппродукти», «М'ясо», «Молоко», «Овочі - фрукти», «Хліб», «Морозиво», «Соки - води »та ін непродовольчими товарами торгують:« Промтовари »,« Книги »,« Госптовари »,« Сувеніри »,« Канцтовари »та ін До цієї ж групи належать бензозаправні станції. Досить широко поширені дрібнороздрібні підприємства, які торгують товарами повсякденного попиту.
Найбільш поширеним типом дрібнороздрібних підприємств є «Продукти». Зазвичай в їх асортименті не менше п'яти товарних груп. При цьому на підприємствах, оснащених холодильним устаткуванням (зазвичай холодильними шафами ШХ - 0,4 або ШХ - 0,56), реалізують та швидкопсувні продовольчі товари.
Павільйони та кіоски типу «Промтовари» торгують головними уборами, трикотажними виробами, галантереєю, парфумерією, господарськими і деякими іншими товарами.
У павільйонах і кіосках «Товари повсякденного попиту» реалізують продовольчі товари і обмежений асортимент непродовольчих товарів частого попиту.
Дрібнороздрібні торгові підприємства розміщують не тільки на ринках, вокзалах, в зоні відпочинку та інших місцях найбільшого скупчення населення, але й у малих населених пунктах. При їх розміщенні враховують профіль дрібнороздрібної підприємства, наявність інших підприємств торгівлі та інші фактори. Особливу роль дрібнороздрібні підприємства відіграють в торговому обслуговуванні мешканців малих сіл і сіл, де відсутня магазин і будівництво його недоцільно. Тут найчастіше поширені павільйони та кіоски «Продукти», «Товари повсякденного попиту», а також магазини на дому. Ефективність роботи дрібнороздрібних підприємств торгівлі багато в чому залежить від організації постачання їх товарами, встановленого режиму роботи. Товароснабжение їх повинно бути ритмічним, так як більшість з них не мають умов для зберігання значних запасів товарів. Режим роботи павільйонів та кіосків повинен бути зручним для покупців.
Його встановлюють з урахуванням місця розташування підприємств та контингенту обслуговуються покупців. Наприклад, режим роботи дрібнороздрібних торгових підприємств, розташованих біля кінотеатрів, на ринках, вокзалах, в зонах відпочинку, повинен бути пов'язаний з режимом роботи цих підприємств, з інтенсивністю купівельних потоків, а режим роботи підприємств, розташованих у малих населених пунктах, повинен бути зручним для їх мешканців.
Для продажу товарів за місцем роботи сільських жителів, а також мешканцям населених пунктів, де відсутня стаціонарна торгова мережа, використовують пересувні засоби торгівлі. До них відносяться автомагазини, автопричепи та різні розвезення.
Автомагазини випускаються на базі автомобілів ГАЗ, ЗІЛ і ін
Салон автомагазину оснащують ізотермічним шафою, гірками, шафами і подшкафнікамі зі знімними дверцями із замками і притисками, що охороняють товари від зсуву при транспортуванні. Для демонстрації готового одягу та інших товарів служать вішала, вільна площа під якими може бути використана для перевезення великогабаритних товарів, що доставляються по замовленнях покупців, або товарів у тарі-обладнанні.
У залежності від асортименту реалізованих товарів розрізняють такі типи автомагазинів: «Продукти», «Промислові товари», «Товари повсякденного попиту», «Книги». Асортимент товарів в автомагазині «Продукти» складається з наступних найважливіших товарних груп: хліб і хлібобулочні вироби; кондитерські вироби; бакалійні товари, консерви; гастрономічні продукти; безалкогольні напої; тютюнові вироби і сірники; супутні непродовольчі товари.
У автомагазинах «Промислові товари» реалізують тканини, одяг, головні убори, білизна, взуття масового пошиття, галантерейні і парфюмерно-косметичні товари, деякі культтовари та господарські товари.
Продовольчими і непродовольчими товарами приблизно тих же груп торгують і автомагазини «Товари повсякденного попиту», але асортимент товарів у них відрізняється від асортименту автомагазинів перших двох типів як по широті, так і по глибині.
Автомагазини «Книги» мають в своєму асортименті літературу різних напрямів, а також періодичні видання та супутні (в основному канцелярські) товари. Торгово-технологічний процес в автомагазині складається з наступних основних операцій: отборка та приймання товарів на оптовій базі; розміщення та укладання товарів у салоні автомагазину; виїзд автомагазину в пункти обслуговування; підготовка автомагазину до торгівлі; пропозицію і продаж товарів, включаючи розрахункові операції; прийом попередніх замовлень і надання інших послуг; повернення автомагазину на стоянку і його огляд; санітарна обробка кузова; опломбування автомагазину і здача його під охорону; складання звіту та здача виручки.
Товароснабжение автомагазинів здійснюють оптові бази і інші постачальники. При цьому вони повинні забезпечувати виділення автокрамницях максимальної кількості фасованих товарів і першочергову їх завантаження, можливість попередньої отборки і комплектування товарів за заявками водіїв-продавців.
Оптові бази і склади, що забезпечують автомагазини, повинні безперешкодно приймати від них товари, не знайшли покупця.
Зберігання товарів в автомагазині має здійснюватися з дотриманням товарного сусідства, закріплення за товарами постійних місць. Своєчасно повинно проводитися санітарне обслуговування автомагазину.
У автомагазинах самообслуговування особливу увагу приділяють попередній підготовці товарів до продажу, раціонального їх розміщення в салоні і викладенні на торговому обладнанні.
Торгівля через автомагазини все більш широке поширення набуває у великих містах, чому сприяв розвиток мережі автомагазинів при підприємствах, що виробляють молочні, м'ясні та деякі інші продовольчі товари.
Це сучасні, добре оснащені холодильним і касовим обладнанням автомагазини, мають привабливий вигляд. Їх облаштування і обладнання дозволяють покупцям безперешкодно ознайомитися з асортиментом товарів, що продаються. Вони ведуть торгівлю в найбільш жвавих місцях.
До числа послуг, що надаються автокрамницях сільським покупцям, відносяться: інформація про час приїзду автомагазину в пункт обслуговування і про наявність в ньому товарів; прийом замовлень на товари; комплектування I подарункових наборів товарів; упаковка товарів; доставка I замовлених великогабаритних товарів додому покупця; збір склотари. Для впорядкування руху та роботи автомагазин складають маршрути і графіки роботи. Це дозволяє покупцям заздалегідь підготуватися до приїзду автомагазину. Маршрути та графіки можуть змінюватися в залежне від зміни кліматичних умов, особливостей проведення сільськогосподарських робіт та з урахуванням інших факторів.
Торгівля через автомати є однією з прогресивних форм продажу товарів. Найчастіше за допомогою автоматів продаються рідкі та дрібноштучні продовольчі товари (напої, рослинне масло, морозиво кондитерські, тютюнові вироби), а також відеокасети, газети, журнали, поштові листівки та ін
Розміщення торговельних автоматів поза магазинами (на площах, вулицях, вокзалах тощо) дозволяє здійснювати торгівлю в будь-який час доби.
Роздрібну торгівлю посипальних здійснюють бази, відправляючи посилки на підставі замовлень покупців. Щоб оформити замовлення, покупці заповнюють спеціальні бланки, наявні в поштовому відділенні або висилаються базами за запитом покупців. Інформацію про наявність товарів на базах посилкової торгівлі можна отримати зі спеціальних каталогів або переліків товарів в місцевому поштовому відділенні. У каталогах та переліках поміщають також правила купівлі товарів за допомогою посилкової торгівлі.
Продаж товарів на ярмарках і базарах дозволяє наблизити місця реалізації товарів до покупців, розширити продаж товарів.
Ярмарки являють собою періодичні великі торги. Вони проводяться традиційно, в них беруть участь різні підприємства та організації торгівлі, культурно-освітні установи.
Базари теж являють собою періодичні торги, організовані торговими підприємствами і організаціями напередодні будь-яких знаменних подій (свят, початку нового навчального року тощо).
Проведенню ярмарків і базарів передує велика підготовча робота: вибирається місце і визначається час їх проведення, упорядковується територія, зводяться необхідні споруди, проводиться рекламна робота, комплектується асортимент товарів, підбираються відповідні працівники. Необхідно також передбачити можливість відвідування ярмарків і базарів жителями віддалених сіл.
2. Роль і значення організації перевезень товарів залізничним транспортом, види повідомлень, тарифів з перевезення вантажів. Експлуатаційні особливості. Організація приймання товарів, що надійшли на склад у залізничному контейнері, документальне оформлення
Найбільш важливу частку у вантажообігу країни займає залізничний транспорт, використовуваний для транспортування вантажів на значні відстані. Тому середня собівартість залізничних перевезень значно нижче, ніж на автомобільному транспорті.
Для перевезення товарів на залізничному транспорті використовують криті вагони, платформи, напіввагони, цистерни і спеціальний холодильний транспорт.
Основним документом, що регулює відносини, що виникають між перевізниками, пасажирами, відправниками вантажу (відправниками), вантажоодержувачами (одержувачами), власниками інфраструктур залізничного транспорту загального користування, власниками залізничних шляхів незагального користування, іншими фізичними і юридичними особами при користуванні послугами залізничного транспорту загального користування і залізничного транспорту незагального користування, є Статут залізничного транспорту Російської Федерації. Статутом визначені також їх права, обов'язки і відповідальність. Він визначає основні умови організації та здійснення перевезень пасажирів, вантажів, багажу, надання послуг з використання інфраструктури залізничного транспорту загального користування та інших, пов'язаних з перевезеннями, послуг.
Цим же цілям служать правила, що видаються федеральним органом виконавчої влади в галузі залізничного транспорту.
На залізничному транспорті перевезення здійснюються вагонними, контейнерними, дрібними відправками, групами вагонів, відправницького маршрутами.
Вагонними відправкою вважається відправка вантажу, під перевезення якого надається окремий вагон за одним перевізним документом (накладною).
Контейнерної відправкою вважається пред'являється до перевезення за однією накладною вантаж, для транспортування якої потрібно надання одного контейнера.
Контейнери поділяються на середньотоннажні (з масою брутто більше 2,5 т, але менше 10 т) і великотоннажні (з масою брутто 10 т і більше). Контейнери бувають універсальні і спеціалізовані.
Дрібної відправкою на залізничному транспорті вважається вантаж, для перевезення якого не потрібно окремого вагона або контейнера. При цьому загальна маса вантажу повинна бути не менш
Вантажі дрібними відправками перевозяться в збірних вагонах або контейнерах:
завантажуються дрібними відправками декількох вантажовідправників на одну станцію без сортування вантажу під час перевезення (прямі збірні вагони, контейнери);
завантажуються дрібними відправками одного або декількох вантажовідправників призначенням на різні станції з сортуванням вантажу під час перевезення (перевантажувальні збірні вагони);
збірно-роздавальними секційними вагонами або платформами з закріпленими на них контейнерами, що звертаються на ділянках, обмежених суміжними вантажосортувальних станціями.
Операції, пов'язані з перевезенням вантажів дрібними відправками прямими збірними контейнерами, здійснюються в порядку, передбаченому правилами перевезень вантажів в універсальних контейнерах на залізничному транспорті.
Приймання до перевезення вантажів дрібними відправками здійснюється в місцях загального і незагального (незалежно від наявності у вантажовідправника залізничної під'їзної колії) користування на підставі заявки на перевезення вантажів. На кожне перевезення вантажів дрібними відправками у вагонах, контейнерах вантажовідправник становить окрему накладну. У ній вантажовідправник зазначає загальну масу вантажу, а також загальна кількість місць, що входять в партію вантажу. Заповнення накладної вантажовідправником проводиться відповідно до правил заповнення перевізних документів на залізничному транспорті.
Крім того, у верхній частині лицьового боку накладної на контейнер в графі "Тип відправлення» вказується: «ПСК» - що означає «Прямий збірний контейнер». Відправником прямого збірного контейнера є станція його формування.
Вантажі, що пред'являються до перевезення дрібними відправками, повинні бути упаковані вантажовідправником в тару та (або) упаковку, вимоги до яких передбачені стандартами або технічними умовами, затвердженими відповідними організаціями за погодженням з Міністерством шляхів сполучення Російської Федерації. У тих випадках, коли вимоги до тари та (або) упаковці окремих місць в партії вантажу стандартами або технічними умовами не передбачені, вантажовідправник зобов'язаний запакувати вантажі таким чином, щоб забезпечити безпеку руху, збереження вантажів, вагонів, контейнерів. На кожному вантажному місці дрібної відправки (в тому числі пропонованої до перевезення в місцях загального користування) вантажовідправником наноситься відправне, спеціальна та залізнична маркування відповідно до правил прийому вантажів до перевезення на залізничному транспорті.
Перевезення небезпечних вантажів дрібними відправками здійснюється відповідно до правил перевезень небезпечних вантажів по залізницях, затвердженими в установленому порядку.
На підтвердження прийому вантажу для перевезення залізниця зобов'язана проставити в накладній календарний штемпель. Квитанція про прийом вантажу видається вантажовідправнику під розпис у відповідній графі корінця дорожньої відомості.
Прибулий дрібної відправкою і розвантажений з вагона, контейнера вантаж видається перевізником вантажоодержувачу в порядку, встановленому правилами видачі вантажів! на залізничному транспорті.
Якщо на станції призначення при перевірці стану вантажу, його маси, кількості місць виявлені недостача, пошкодження (псування) вантажу або такі обставини встановлені складеним на шляху прямування комерційним актом, станція призначення зобов'язана визначити розмір Iфактіческой недостачі, пошкодження (псування) вантажу і видати вантажоодержувачу комерційний акт.
Перевезення вантажів групами вагонів (групова або маршрутна відправка) з однієї транспортної залізничної накладної можуть проводитися при дотриманні наступних умов:
вантажі мають бути однорідними;
вантаження і вивантаження повинна проводитися в місцях незагального користування;
отправка грузов предъявляется одним грузоотправителем на одной железнодорожной станции (далее – станция) отправления;
отправка грузов направляется в адрес одного грузополучателя на одну станцию назначения;
масса груза и количество вагонов в пути следования грузоотправителем, грузополучателем или железной дорогой не изменяются.
При формировании отправительского маршрута, состоящего из ядра (основной части отправительского маршрута) и прицепной части маршрута, отдельными накладными оформляются как ядро маршрута, так и каждая группа вагонов, находящихся в составе прицепной части маршрута, а также каждый одиночный вагон прицепной части маршрута. Накладная заполняется в соответствии с правилами заполнения перевозочных документов на железнодорожном транспорте.
Количество мест и масса груза, а также провозная плата указываются в накладной по каждому вагону в соответствующих графах, а общее количество мест, масса всей отправки груза и общая сумма провозных платежей – на лицевой стороне накладной.
Сведения о запорно-пломбировочных устройствах по каждому вагону группы должны быть указаны грузоотправителем в прикладываемом к накладной дополнительном листе. Дополнительный лист заполняется и подписывается грузоотправителем в трех экземплярах. В накладной под наименованием груза грузоотправителем делается отметка «Сведения о запорно-пломбировочных устройствах смотри в дополнительном листе».
Накладная с тремя экземплярами дополнительного листа предъявляются грузоотправителем на станцию отправления. Станцией во все экземпляры дополнительного листа вносится номер накладной. Первый и второй экземпляры дополнительного листа прикладываются станцией отправления соответственно к накладной и к корешку дорожной ведомости, а третий экземпляр такого листа вместе с квитанцией о приеме груза возвращается грузоотправителю в порядке, установленном правилами заполнения перевозочных документов на железнодорожном транспорте.
При оформлении перевозки грузов группой вагонов по одной накладной оформляются: дорожная ведомость, квитанция о приеме груза и вагонный лист.
При оформлении квитанции о приеме груза на ее оборотной стороне указываются номера вагонов группы. Квитанция о приеме груза удостоверяется календарным штемпелем станции.
Переадресовка грузов, следующих по одной накладной маршрутной или групповой отправками, осуществляется в порядке, установленном правилами переадресовки грузов на железнодорожном транспорте.
Под отправительским маршрутом следует понимать состав поезда установленного веса или длины, сформированный грузоотправителем на железнодорожном подъездном пути организации либо по договору с железной дорогой на железнодорожной станции с обязательным освобождением не менее одной технической станции от переработки такого поезда, предусмотренный планом формирования грузовых поездов.
Маршруты могут организовываться:
прямые, при перевозке на одну станцию назначения (перевалки) в адрес одного или нескольких грузополучателей (грузовые вагоны в адрес каждого получателя должны находиться в составе отдельной группой);
в распыление, при перевозке назначением на станции расформирования по плану формирования грузовых поездов либо назначением в объявленные Министерством путей сообщения Российской Федерации пункты (станции) распыления маршрутов, где производится заадресовка (указание станций назначений и грузополучателя) вагонов на станции выгрузки в адрес конкретных грузополучателей, либо назначением на входные и распределительные станции, получающие топливные грузы, с дальнейшей заадресовкой вагонов на станции выгрузки.
Грузоотправитель согласовывает с грузополучателем возможность приема маршрутов установленного веса или длины под выгрузку.
Установленные нормы веса и длины маршрутов объявляются грузоотправителям перевозчиками.
При наличии на направлении следования маршрутов станций изменения веса поезда (пунктов перелома) в сторону уменьшения, маршруты организуются из ядра (основная часть отправительского маршрута установленного веса, которая следует без переформирования до железнодорожной станции назначения в случае изменения веса поезда в пути следования) и прицепной части, следующей в составе маршрута до пунктов перелома веса.
Вес и длина ядра маршрута устанавливается тем нее порядком, как для маршрутов в целом.
Грузоотправители, наряду с заявкой на перевозку грузов представляют железной дороге заявку на перевозку грузов маршрутами в трех экземплярах по установленной форме. Один Экземпляр принятой заявки на перевозку грузов маршрутами направляется грузоотправителю, второй – начальнику станции отправления, а третий экземпляр остается в управлении железной дороги.
Порядок подачи вагонов под погрузку (выгрузку) маршрутов, их формирования до установленных веса или длины, возврата после погрузки (выгрузки) и технологические нормы на погрузку (выгрузку) таких маршрутов устанавливаются в договорах на эксплуатацию подъездного пути и на подачу и уборку вагонов.
Заполнение перевозочных документов на вагоны, следующие в составе маршрута, производится в порядке, установленном правилами перевозок грузов на железнодорожном транспорте группами вагонов по одной накладной.
Товары могут перевозиться грузовой и большой скоростью. Критерии определения скорости перевозок грузов, а также железнодорожные направления, по которым осуществляются перевозки грузов большой скоростью, устанавливаются федеральным органом исполнительной власти в области железнодорожного транспорта. Перечень указанных направлений подлежит опубликованию в сборнике правил перевозок и тарифов на железнодорожном транспорте.
Скорость перевозки грузов выбирает и указывает в транспортной железнодорожной накладной грузоотправитель. Если допускается перевозка данных грузов только большой скоростью, грузоотправитель должен указать данную скорость. Для организации грузовых перевозок на станциях железных дорог имеются специальные службы (товарные кассы, грузовые дворы, товарные конторы).
В соответствии с Правилами приема грузов к перевозке железнодорожным транспортом предназначенный для перевозки груз должен быть надлежащим образом подготовлен к транспортированию. Тара и упаковка должны соответствовать требованиям стандартов для данного вида товара. Отправительская маркировка должна предусматривать наименование грузоотправителя и грузополучателя, станций отправления и назначения, порядковые номера грузовых мест, массу груза.
На грузы, требующие особого обращения, наносят специальные надписи и знаки, предупреждающие о мерах предосторожности. Перевозчики имеют право не принимать к перевозке грузы, упаковка которых не отвечает установленным требованиям.
Все грузы, которые могут быть сформированы в транспортные пакеты, должны предъявляться к перевозке в пакетированном виде. Транспортный пакет – это укрупненное грузовое место, сформированное из отдельных мест груза в таре или без нее.
Пакетирование грузов осуществляется силами и средствами грузоотправителей до предъявления их к перевозке и в соответствии с требованиями стандартов и технических условий на конкретные перевозимые грузы. Пакетированные грузы перевозятся без переформирования пакета в пути следования.
Некоторые грузы перевозят насыпью или навалом.
Насыпью перевозят грузы, имеющие однородную массу и обладающие взаимной подвижностью (сыпучестью). Для насыпных грузов, требующих защиты от атмосферных осадков и распыления, используют специализированные вагоны (муковозы) и вагоны-хопперы (зерновозы, цементовозы, минераловозы и др.). Если грузы не требуют защиты от атмосферных осадков и распыления (уголь, песок, торф и др.), они перевозятся насыпью в открытом железнодорожном подвижном составе и в специализированных вагонах. Перечень грузов, допускаемых к перевозке в открытом подвижном составе, устанавливается Министерством транспорта Российской Федерации.
Навалом в непакетированном виде повагонными отправками перевозятся грузы, которые при погрузке в вагоны не требуют счета мест и по своему физическому состоянию не могут быть отнесены к насыпным грузам (бахчевые культуры, овощи, черные металлы и др.). Грузы, требующие защиты от атмосферных осадков (бахчевые культуры, овощи) перевозятся в крытых вагонах.
Перевозка скоропортящихся грузов на железнодорожном транспорте осуществляется в соответствии со специальными правилами, утвержденными Министерством путей сообщения Российской Федерации.
Под погрузку должны подаваться только технически исправные, очищенные внутри и снаружи, а в необходимых случаях промытые и продезинфицированные, и годные для перевозки данного груза транспортные средства, в противном случае отправитель вправе отказаться от них и потребовать замены.
О времени подачи вагонов, контейнеров под погрузку, осуществляемую грузоотправителем, работники железнодорожных станций должны уведомить его не позднее чем за 2 ч до их подачи.
На каждую отправку грузоотправителем заполняется транспортная железнодорожная накладная, которая является основным перевозочным документом. В ней содержатся сведения об отправителе и получателе, скорости перевозки, наименование, количество мест и масса груза, объявленная отправителем ценность груза и другие сведения. Масса груза определяется взвешиванием, подсчетом массы, указанной на тарных местах, или по стандартной массе грузовых мест. Масса некоторых грузов может определяться расчетным путем по обмеру или условно. В накладной указывается время приемки груза к перевозке.
В соответствии с Уставом железнодорожного транспорта Российской Федерации погрузка грузов и грузобагажа в вагоны, а также выгрузка из них в местах общего и необщего пользования обеспечивается грузоотправителями (отправителями), грузополучателями (получателями). Погрузка порожних или груженых контейнеров в вагоны, а также выгрузка из них таких контейнеров в местах общего пользования обеспечивается перевозчиками за счет грузополучателей с ее оплатой по соглашению сторон, если иное не установлено законодательством Российской Федерации.
Перевозчики, владельцы инфраструктур, иные юридические лица и индивидуальные предприниматели при наличии соответствующих погрузочно-разгрузочных машин и приспособлений могут принимать на себя по договору с грузоотправителями, грузополучателями выполнение погрузочно-разгрузочных работ.
Расходы перевозчиков, в том числе расходы, связанные с подачей и уборкой вагонов, контейнеров, погрузкой и выгрузкой грузов, грузобагажа, выдачей санитарных паспортов, хранением грузов и контейнеров, а также плата за пользование вагонами и контейнерами и другие возникшие в связи с выполнением этих работ по инициативе или указанию таможенных органов либо иных органов государственного контроля (надзора) расходы возмещаются за счет грузоотправителей, грузополучателей'.
Перечень опасных грузов, погрузка и выгрузка которых в местах общего и необщего пользования не допускаются, устанавливается правилами перевозок грузов железнодорожным транспортом.
Погрузку грузов в контейнеры и выгрузку их из контейнеров производят соответственно грузоотправители или грузополучатели.
Вагоны, погруженные средствами перевозчика, отправляются за его пломбами. Если груз отправлен за массой отправителя, то он и пломбирует вагоны.
Правила пломбирования вагонов и контейнеров на железнодорожном транспорте утверждены приказом Министерства путей сообщения Российской Федерации.
Грузы должны доставляться в установленные сроки. Сроки доставки грузов и правила их исчисления утверждаются федеральным органом исполнительной власти в
области железнодорожного транспорта по согласованию с федеральным органом исполнительной власти в области экономики. Однако грузоотправители и перевозчики в договорах об организации перевозок могут предусмотреть иной срок доставки грузов.
Исчисление срока доставки груза начинается с 24 ч дня приема груза для перевозки.
Дату приема груза к перевозке и дату истечения срока доставки груза указывает железнодорожная станция отправления в выданных грузоотправителям квитанциях о приеме грузов.
За просрочку доставки груза перевозчик уплачивает пени.
Порядок расчета за перевозку груза между перевозчиком и грузоотправителем устанавливается федеральным органом исполнительной власти в области железнодорожного транспорта в соответствии с законодательством Российской Федерации и нормативными актами Центрального банка Российской Федерации.
Согласно правилам выдачи грузов на железнодорожном транспорте станция назначения обязана сообщить грузополучателю о прибытии груза в день поступления, но не позднее 12 ч следующего дня.
Представитель грузополучателя должен иметь доверенность на право получения груза.
После оформления выдачи груза и его выгрузки получатель обязан сдать перевозчику транспортные средства.
Прибывшие на станцию назначения грузы хранятся бесплатно в течение 24 ч. За хранение груза сверх указанного срока взимается сбор, указанный в тарифном руководстве.
Принимая груз, получатель обязан проверить, обеспечена ли его сохранность при перевозке. При этом он проверяет целостность пломб, оттиски на них, исправность вагона или другого перевозочного средства, соответствие наименования груза и количества мест данным, указанным в железнодорожной накладной.
Перевозчик должен проверить на станции назначения при выдаче груза его состояние, массу и количество мест в следующих случаях:
– прибытие груза в неисправном вагоне, контейнере, а также в вагоне, контейнере с поврежденными запорно-пломбировочными устройствами;
– прибытие груза с коммерческим актом, составленным на попутной железнодорожной станции;
– прибытие груза с признаками недостачи либо повреждения или порчи при перевозке груза в открытом железнодорожном подвижном составе;
– прибытие скоропортящегося груза с нарушением срока его доставки или с нарушением температурного режима при перевозке груза в рефрижераторном вагоне;
– прибытие груза, погруженного перевозчиком;
– выдача груза, выгруженного железной дорогой в местах общего пользования.
Грузы, перевозимые навалом и насыпью, прибывшие без признаков недостачи, выдаются без проверки их массы, если у грузополучателя и на железнодорожной станции назначения отсутствуют вагонные весы.
В случае обстоятельств, являющихся основанием для возникновения ответственности перевозчика, грузополучатель должен потребовать от него составления коммерческого акта.
Коммерческий акт составляется для удостоверения следующих обстоятельств:
– несоответствие наименования, массы, количества мест груза данным, указанным в перевозочном документе;
– повреждение (порча) груза и возможные причины такого повреждения;
– обнаружение груза без перевозочных документов, а также перевозочных документов без груза;
– возвращение перевозчику похищенного груза;
– непередача перевозчиком груза на железнодорожный путь необщего пользования в течение двадцати четырех часов после оформления документов о выдаче груза. В данном случае коммерческий акт составляется только по требованию грузополучателя.
Коммерческий акт составляется:
– при выгрузке груза в местах общего пользования – в день выгрузки груза, в необходимых случаях – в день выдачи груза получателю;
– при выгрузке груза в местах необщего пользования – в день выгрузки груза, при этом проверка груза должна проводиться в процессе его выгрузки или непосредственно после выгрузки;
– в пути следования груза – в день обнаружения обстоятельств, подлежащих оформлению коммерческим актом.
При невозможности составить коммерческий акт в указанные сроки он должен быть составлен в течение следующих суток.
Коммерческий акт составляется в трех экземплярах на бланках установленной формы. В нем указывают номер и дату составления акта, точное описание состояния груза, тары и тех обстоятельств, при которых обнаружена неисправность средства перевозки, причины порчи или повреждения груза, соблюдение правил погрузки.
При составлении коммерческого акта на порчу скоропортящегося груза к его первому экземпляру обязательно должны быть приложены контрольные сведения о льдоснабжении или выписка из журнала температур.
Акт должен быть подписан начальником станции или другим компетентным представителем перевозчика и грузополучателем. По требованию получателя перевозчик обязан в трехдневный срок выдать ему коммерческий акт.
В случае необоснованной задержки составления коммерческого акта свыше предусмотренного Уставом железнодорожного транспорта срока или отказа от его составления перевозчик несет ответственность в соответствии с законодательством Российской Федерации.
До предъявления к перевозчику иска, связанного с осуществлением перевозок груза, к нему обязательно предъявляется претензия. Порядок предъявления и рассмотрения такой претензии изложен в статьях 120–124 Устава железнодорожного транспорта Российской Федерации. Кроме того, Министерством путей сообщения утверждены Правила предъявления и рассмотрения претензий, возникших в связи с осуществлением перевозок грузов железнодорожным транспортом.
Иски к перевозчикам, возникшие в связи с осуществлением перевозок грузов, могут быть предъявлены в случае полного или частичного отказа перевозчика удовлетворить претензию либо в случае неполучения ответа перевозчика на претензию не ранее истечения установленного срока (в течение тридцати дней со дня получения претензии) или если получен ответ перевозчика на претензию до истечения этого срока.
На железнодорожной накладной при помощи специального штемпеля делается отметка о дате фактической выдачи груза.
Перевозки грузов в прямом смешанном сообщении посредством взаимодействия железнодорожного транспорта: морским, речным, воздушным, автомобильным транспортом осуществляются на основании единого транспортного документа (транспортной накладной), составленного на весь путь следования груза.
Правила перевозок грузов в прямом смешанном сообщении разрабатываются и утверждаются совместно федеральным органом исполнительной власти в области железнодорожного транспорта и соответствующим федеральным органом исполнительной власти в области транспорта с их последующей регистрацией в федеральном органе исполнительной власти в области юстиции.
При поступлении товаров на склад в железнодорожных вагонах выполняются следующие основные операции:
– проверка целостности пломб и вскрытие вагона;
– осмотр состояния поступившего груза (состояние укладки, тары и т.д.);
– разгрузка вагонов с укладкой товаров на поддоны или тележки;
– первичная приемка товаров по количеству (проверка соответствия числа тарных мест сопроводительным документам);
– доставка сформированных партий товаров на участок приемки, экспедиционный склад или в зону хранения.
При поступлении товаров в железнодорожных контейнерах операции выполняются по следующей схеме:
– проверка целостности пломб и состояния контейнера (отсутствие повреждений и поломок);
– строповка и перемещение контейнера на разгрузочную рампу;
– перемещение контейнера в зону приемки товаров.
3. Покупатель купил мужскую сорочку. Через 3 часа вернулся в этот магазин и попросил взять назад сорочку и вернуть ему деньги. Ваши действия в качестве заведующей секцией
Согласно статье 502 Гражданского кодекса РФ, потребитель вправе обменять непродовольственный товар надлежащего качества на аналогичный товар у продавца, у которого этот товар был приобретен, если указанный товар не подошел по форме, габаритам, фасону, расцветке, размеру или комплектации.
Данным правом потребитель вправе воспользоваться в течение четырнадцати дней с момента покупки, не считая дня покупки товара.
Следует иметь в виду, что обмен непродовольственного товара надлежащего качества проводится, если указанный товар не был в употреблении, сохранены его товарный вид, потребительские свойства, пломбы, фабричные ярлыки, а также имеется товарный чек или кассовый чек либо иной подтверждающий оплату указанного товара документ. Отсутствие у потребителя товарного чека или кассового чека либо иного подтверждающего оплату товара документа не лишает его возможности ссылаться на свидетельские показания.
В случае, если аналогичный товар отсутствует в продаже на день обращения потребителя к продавцу, потребитель вправе отказаться от исполнения договора купли-продажи и потребовать возврата уплаченной за указанный товар денежной суммы. Требование потребителя о возврате уплаченной за указанный товар денежной суммы подлежит удовлетворению в течение трех дней со дня возврата указанного товара.
В данной ситуации заведующий секцией должен убедиться в том, что товар был приобретен в этом магазине (отделе), т.е. попросить у покупателя чек. В случае если чек не сохранился, установить иные факты приобретения товара. Далее следует узнать у покупателя причину возврата товара, затем осмотреть сорочку и установить сохранность товарного вида, потребительских свойств, фабричных ярлыков. При сохранности всех этих свойств, заведующий секцией должен дать распоряжение кассиру оформить возврат товара от покупателя и вернуть покупателю уплаченную сумму. Товар возвращается в торговый зал для дальнейшей реализации.
Бібліографічний список
1. Податковий кодекс Російської Федерації: в 2 ч.: за сост. на 01 жовт. 2006 р. - К.: Сиб. унів. вид-во, 2006. - 761 с.
2. Цивільний кодекс Російської Федерації: у 3 ч.: за сост. на 20 верес. 2006 р. - К.: Сиб. унів. вид-во, 2006. - 496 с.
3. Трудовий кодекс Російської Федерації - М. Гросс-Медіа, 2007. - 192 с
4. Російська Федерація. Уряд. Про особливості порядку обчислення середньої заробітної плати: постанову Уряду РФ від 24 грудня 2007 № 922 / / Відомості Верховної Ради України, 2007. - № 53 - Ст. 6618.
5. Російська Федерація. Уряд. Про порядок встановлення та обчислення трудового стажу для отримання процентної надбавки до заробітної плати особам, які працюють в районах Крайньої Півночі, прирівняних до них місцевостях і в інших районах Півночі: постанову Уряду РФ від 07.10.1993 № 1012 / / Відомості Верховної Ради та Уряду РФ. - 1993. - № 41. - Ст. 3928.
6. Російська Федерація. Росстат. Відомості про чисельність, заробітної плати і рух працівників № П-4: інструкція Федеральної служби державної статистики про затвердження порядку заповнення та надання уніфікованих форм федерального державного статистичного спостереження: Затв. постановою Федеральної служби державної статистики від 20.11.2006 № 69 / / Бюлетень трудового та соціального законодавства РФ. - 2008. - № 1. - С. 26-457.
7. Російська Федерація. Росстат. Відомості про чисельність, заробітної плати і рух працівників № П-4: Додатки та зміни до порядку заповнення та подання уніфікованих форм федерального державного статистичного спостереження: Затв. постановою Федеральної служби державної статистики від 23. 11. 2007 № 93 [електронний ресурс] / / http:// consultant. ru.
8. Порядок заповнення та подання уніфікованих форм федерального державного статистичного спостереження: № П-1 «Відомості про виробництво і відвантаження товарів і послуг», № П-2 «Відомості про інвестиції», № П-3 «Відомості про фінансовий стан організації», № П -4 «Відомості про чисельності, заробітної плати і рух працівників», № П-5 (М) «Основні відомості про діяльність організації»: Постанова Держкомстату від 20.11.2006 р. № 69 / / Російська газета. - 2006. - 22 лист.
9. Торгівля Красноярського краю в 2005 році: стат. щорічник / Держкомстат; Краснояр. крайової кім. держ. статистики. - Красноярськ, 2006. - 64 с.
Количество мест и масса груза, а также провозная плата указываются в накладной по каждому вагону в соответствующих графах, а общее количество мест, масса всей отправки груза и общая сумма провозных платежей – на лицевой стороне накладной.
Сведения о запорно-пломбировочных устройствах по каждому вагону группы должны быть указаны грузоотправителем в прикладываемом к накладной дополнительном листе. Дополнительный лист заполняется и подписывается грузоотправителем в трех экземплярах. В накладной под наименованием груза грузоотправителем делается отметка «Сведения о запорно-пломбировочных устройствах смотри в дополнительном листе».
Накладная с тремя экземплярами дополнительного листа предъявляются грузоотправителем на станцию отправления. Станцией во все экземпляры дополнительного листа вносится номер накладной. Первый и второй экземпляры дополнительного листа прикладываются станцией отправления соответственно к накладной и к корешку дорожной ведомости, а третий экземпляр такого листа вместе с квитанцией о приеме груза возвращается грузоотправителю в порядке, установленном правилами заполнения перевозочных документов на железнодорожном транспорте.
При оформлении перевозки грузов группой вагонов по одной накладной оформляются: дорожная ведомость, квитанция о приеме груза и вагонный лист.
При оформлении квитанции о приеме груза на ее оборотной стороне указываются номера вагонов группы. Квитанция о приеме груза удостоверяется календарным штемпелем станции.
Переадресовка грузов, следующих по одной накладной маршрутной или групповой отправками, осуществляется в порядке, установленном правилами переадресовки грузов на железнодорожном транспорте.
Под отправительским маршрутом следует понимать состав поезда установленного веса или длины, сформированный грузоотправителем на железнодорожном подъездном пути организации либо по договору с железной дорогой на железнодорожной станции с обязательным освобождением не менее одной технической станции от переработки такого поезда, предусмотренный планом формирования грузовых поездов.
Маршруты могут организовываться:
прямые, при перевозке на одну станцию назначения (перевалки) в адрес одного или нескольких грузополучателей (грузовые вагоны в адрес каждого получателя должны находиться в составе отдельной группой);
в распыление, при перевозке назначением на станции расформирования по плану формирования грузовых поездов либо назначением в объявленные Министерством путей сообщения Российской Федерации пункты (станции) распыления маршрутов, где производится заадресовка (указание станций назначений и грузополучателя) вагонов на станции выгрузки в адрес конкретных грузополучателей, либо назначением на входные и распределительные станции, получающие топливные грузы, с дальнейшей заадресовкой вагонов на станции выгрузки.
Грузоотправитель согласовывает с грузополучателем возможность приема маршрутов установленного веса или длины под выгрузку.
Установленные нормы веса и длины маршрутов объявляются грузоотправителям перевозчиками.
При наличии на направлении следования маршрутов станций изменения веса поезда (пунктов перелома) в сторону уменьшения, маршруты организуются из ядра (основная часть отправительского маршрута установленного веса, которая следует без переформирования до железнодорожной станции назначения в случае изменения веса поезда в пути следования) и прицепной части, следующей в составе маршрута до пунктов перелома веса.
Вес и длина ядра маршрута устанавливается тем нее порядком, как для маршрутов в целом.
Грузоотправители, наряду с заявкой на перевозку грузов представляют железной дороге заявку на перевозку грузов маршрутами в трех экземплярах по установленной форме. Один Экземпляр принятой заявки на перевозку грузов маршрутами направляется грузоотправителю, второй – начальнику станции отправления, а третий экземпляр остается в управлении железной дороги.
Порядок подачи вагонов под погрузку (выгрузку) маршрутов, их формирования до установленных веса или длины, возврата после погрузки (выгрузки) и технологические нормы на погрузку (выгрузку) таких маршрутов устанавливаются в договорах на эксплуатацию подъездного пути и на подачу и уборку вагонов.
Заполнение перевозочных документов на вагоны, следующие в составе маршрута, производится в порядке, установленном правилами перевозок грузов на железнодорожном транспорте группами вагонов по одной накладной.
Товары могут перевозиться грузовой и большой скоростью. Критерии определения скорости перевозок грузов, а также железнодорожные направления, по которым осуществляются перевозки грузов большой скоростью, устанавливаются федеральным органом исполнительной власти в области железнодорожного транспорта. Перечень указанных направлений подлежит опубликованию в сборнике правил перевозок и тарифов на железнодорожном транспорте.
Скорость перевозки грузов выбирает и указывает в транспортной железнодорожной накладной грузоотправитель. Если допускается перевозка данных грузов только большой скоростью, грузоотправитель должен указать данную скорость. Для организации грузовых перевозок на станциях железных дорог имеются специальные службы (товарные кассы, грузовые дворы, товарные конторы).
В соответствии с Правилами приема грузов к перевозке железнодорожным транспортом предназначенный для перевозки груз должен быть надлежащим образом подготовлен к транспортированию. Тара и упаковка должны соответствовать требованиям стандартов для данного вида товара. Отправительская маркировка должна предусматривать наименование грузоотправителя и грузополучателя, станций отправления и назначения, порядковые номера грузовых мест, массу груза.
На грузы, требующие особого обращения, наносят специальные надписи и знаки, предупреждающие о мерах предосторожности. Перевозчики имеют право не принимать к перевозке грузы, упаковка которых не отвечает установленным требованиям.
Все грузы, которые могут быть сформированы в транспортные пакеты, должны предъявляться к перевозке в пакетированном виде. Транспортный пакет – это укрупненное грузовое место, сформированное из отдельных мест груза в таре или без нее.
Пакетирование грузов осуществляется силами и средствами грузоотправителей до предъявления их к перевозке и в соответствии с требованиями стандартов и технических условий на конкретные перевозимые грузы. Пакетированные грузы перевозятся без переформирования пакета в пути следования.
Некоторые грузы перевозят насыпью или навалом.
Насыпью перевозят грузы, имеющие однородную массу и обладающие взаимной подвижностью (сыпучестью). Для насыпных грузов, требующих защиты от атмосферных осадков и распыления, используют специализированные вагоны (муковозы) и вагоны-хопперы (зерновозы, цементовозы, минераловозы и др.). Если грузы не требуют защиты от атмосферных осадков и распыления (уголь, песок, торф и др.), они перевозятся насыпью в открытом железнодорожном подвижном составе и в специализированных вагонах. Перечень грузов, допускаемых к перевозке в открытом подвижном составе, устанавливается Министерством транспорта Российской Федерации.
Навалом в непакетированном виде повагонными отправками перевозятся грузы, которые при погрузке в вагоны не требуют счета мест и по своему физическому состоянию не могут быть отнесены к насыпным грузам (бахчевые культуры, овощи, черные металлы и др.). Грузы, требующие защиты от атмосферных осадков (бахчевые культуры, овощи) перевозятся в крытых вагонах.
Перевозка скоропортящихся грузов на железнодорожном транспорте осуществляется в соответствии со специальными правилами, утвержденными Министерством путей сообщения Российской Федерации.
Под погрузку должны подаваться только технически исправные, очищенные внутри и снаружи, а в необходимых случаях промытые и продезинфицированные, и годные для перевозки данного груза транспортные средства, в противном случае отправитель вправе отказаться от них и потребовать замены.
О времени подачи вагонов, контейнеров под погрузку, осуществляемую грузоотправителем, работники железнодорожных станций должны уведомить его не позднее чем за 2 ч до их подачи.
На каждую отправку грузоотправителем заполняется транспортная железнодорожная накладная, которая является основным перевозочным документом. В ней содержатся сведения об отправителе и получателе, скорости перевозки, наименование, количество мест и масса груза, объявленная отправителем ценность груза и другие сведения. Масса груза определяется взвешиванием, подсчетом массы, указанной на тарных местах, или по стандартной массе грузовых мест. Масса некоторых грузов может определяться расчетным путем по обмеру или условно. В накладной указывается время приемки груза к перевозке.
В соответствии с Уставом железнодорожного транспорта Российской Федерации погрузка грузов и грузобагажа в вагоны, а также выгрузка из них в местах общего и необщего пользования обеспечивается грузоотправителями (отправителями), грузополучателями (получателями). Погрузка порожних или груженых контейнеров в вагоны, а также выгрузка из них таких контейнеров в местах общего пользования обеспечивается перевозчиками за счет грузополучателей с ее оплатой по соглашению сторон, если иное не установлено законодательством Российской Федерации.
Перевозчики, владельцы инфраструктур, иные юридические лица и индивидуальные предприниматели при наличии соответствующих погрузочно-разгрузочных машин и приспособлений могут принимать на себя по договору с грузоотправителями, грузополучателями выполнение погрузочно-разгрузочных работ.
Расходы перевозчиков, в том числе расходы, связанные с подачей и уборкой вагонов, контейнеров, погрузкой и выгрузкой грузов, грузобагажа, выдачей санитарных паспортов, хранением грузов и контейнеров, а также плата за пользование вагонами и контейнерами и другие возникшие в связи с выполнением этих работ по инициативе или указанию таможенных органов либо иных органов государственного контроля (надзора) расходы возмещаются за счет грузоотправителей, грузополучателей'.
Перечень опасных грузов, погрузка и выгрузка которых в местах общего и необщего пользования не допускаются, устанавливается правилами перевозок грузов железнодорожным транспортом.
Погрузку грузов в контейнеры и выгрузку их из контейнеров производят соответственно грузоотправители или грузополучатели.
Вагоны, погруженные средствами перевозчика, отправляются за его пломбами. Если груз отправлен за массой отправителя, то он и пломбирует вагоны.
Правила пломбирования вагонов и контейнеров на железнодорожном транспорте утверждены приказом Министерства путей сообщения Российской Федерации.
Грузы должны доставляться в установленные сроки. Сроки доставки грузов и правила их исчисления утверждаются федеральным органом исполнительной власти в
области железнодорожного транспорта по согласованию с федеральным органом исполнительной власти в области экономики. Однако грузоотправители и перевозчики в договорах об организации перевозок могут предусмотреть иной срок доставки грузов.
Исчисление срока доставки груза начинается с 24 ч дня приема груза для перевозки.
Дату приема груза к перевозке и дату истечения срока доставки груза указывает железнодорожная станция отправления в выданных грузоотправителям квитанциях о приеме грузов.
За просрочку доставки груза перевозчик уплачивает пени.
Порядок расчета за перевозку груза между перевозчиком и грузоотправителем устанавливается федеральным органом исполнительной власти в области железнодорожного транспорта в соответствии с законодательством Российской Федерации и нормативными актами Центрального банка Российской Федерации.
Согласно правилам выдачи грузов на железнодорожном транспорте станция назначения обязана сообщить грузополучателю о прибытии груза в день поступления, но не позднее 12 ч следующего дня.
Представитель грузополучателя должен иметь доверенность на право получения груза.
После оформления выдачи груза и его выгрузки получатель обязан сдать перевозчику транспортные средства.
Прибывшие на станцию назначения грузы хранятся бесплатно в течение 24 ч. За хранение груза сверх указанного срока взимается сбор, указанный в тарифном руководстве.
Принимая груз, получатель обязан проверить, обеспечена ли его сохранность при перевозке. При этом он проверяет целостность пломб, оттиски на них, исправность вагона или другого перевозочного средства, соответствие наименования груза и количества мест данным, указанным в железнодорожной накладной.
Перевозчик должен проверить на станции назначения при выдаче груза его состояние, массу и количество мест в следующих случаях:
– прибытие груза в неисправном вагоне, контейнере, а также в вагоне, контейнере с поврежденными запорно-пломбировочными устройствами;
– прибытие груза с коммерческим актом, составленным на попутной железнодорожной станции;
– прибытие груза с признаками недостачи либо повреждения или порчи при перевозке груза в открытом железнодорожном подвижном составе;
– прибытие скоропортящегося груза с нарушением срока его доставки или с нарушением температурного режима при перевозке груза в рефрижераторном вагоне;
– прибытие груза, погруженного перевозчиком;
– выдача груза, выгруженного железной дорогой в местах общего пользования.
Грузы, перевозимые навалом и насыпью, прибывшие без признаков недостачи, выдаются без проверки их массы, если у грузополучателя и на железнодорожной станции назначения отсутствуют вагонные весы.
В случае обстоятельств, являющихся основанием для возникновения ответственности перевозчика, грузополучатель должен потребовать от него составления коммерческого акта.
Коммерческий акт составляется для удостоверения следующих обстоятельств:
– несоответствие наименования, массы, количества мест груза данным, указанным в перевозочном документе;
– повреждение (порча) груза и возможные причины такого повреждения;
– обнаружение груза без перевозочных документов, а также перевозочных документов без груза;
– возвращение перевозчику похищенного груза;
– непередача перевозчиком груза на железнодорожный путь необщего пользования в течение двадцати четырех часов после оформления документов о выдаче груза. В данном случае коммерческий акт составляется только по требованию грузополучателя.
Коммерческий акт составляется:
– при выгрузке груза в местах общего пользования – в день выгрузки груза, в необходимых случаях – в день выдачи груза получателю;
– при выгрузке груза в местах необщего пользования – в день выгрузки груза, при этом проверка груза должна проводиться в процессе его выгрузки или непосредственно после выгрузки;
– в пути следования груза – в день обнаружения обстоятельств, подлежащих оформлению коммерческим актом.
При невозможности составить коммерческий акт в указанные сроки он должен быть составлен в течение следующих суток.
Коммерческий акт составляется в трех экземплярах на бланках установленной формы. В нем указывают номер и дату составления акта, точное описание состояния груза, тары и тех обстоятельств, при которых обнаружена неисправность средства перевозки, причины порчи или повреждения груза, соблюдение правил погрузки.
При составлении коммерческого акта на порчу скоропортящегося груза к его первому экземпляру обязательно должны быть приложены контрольные сведения о льдоснабжении или выписка из журнала температур.
Акт должен быть подписан начальником станции или другим компетентным представителем перевозчика и грузополучателем. По требованию получателя перевозчик обязан в трехдневный срок выдать ему коммерческий акт.
В случае необоснованной задержки составления коммерческого акта свыше предусмотренного Уставом железнодорожного транспорта срока или отказа от его составления перевозчик несет ответственность в соответствии с законодательством Российской Федерации.
До предъявления к перевозчику иска, связанного с осуществлением перевозок груза, к нему обязательно предъявляется претензия. Порядок предъявления и рассмотрения такой претензии изложен в статьях 120–124 Устава железнодорожного транспорта Российской Федерации. Кроме того, Министерством путей сообщения утверждены Правила предъявления и рассмотрения претензий, возникших в связи с осуществлением перевозок грузов железнодорожным транспортом.
Иски к перевозчикам, возникшие в связи с осуществлением перевозок грузов, могут быть предъявлены в случае полного или частичного отказа перевозчика удовлетворить претензию либо в случае неполучения ответа перевозчика на претензию не ранее истечения установленного срока (в течение тридцати дней со дня получения претензии) или если получен ответ перевозчика на претензию до истечения этого срока.
На железнодорожной накладной при помощи специального штемпеля делается отметка о дате фактической выдачи груза.
Перевозки грузов в прямом смешанном сообщении посредством взаимодействия железнодорожного транспорта: морским, речным, воздушным, автомобильным транспортом осуществляются на основании единого транспортного документа (транспортной накладной), составленного на весь путь следования груза.
Правила перевозок грузов в прямом смешанном сообщении разрабатываются и утверждаются совместно федеральным органом исполнительной власти в области железнодорожного транспорта и соответствующим федеральным органом исполнительной власти в области транспорта с их последующей регистрацией в федеральном органе исполнительной власти в области юстиции.
При поступлении товаров на склад в железнодорожных вагонах выполняются следующие основные операции:
– проверка целостности пломб и вскрытие вагона;
– осмотр состояния поступившего груза (состояние укладки, тары и т.д.);
– разгрузка вагонов с укладкой товаров на поддоны или тележки;
– первичная приемка товаров по количеству (проверка соответствия числа тарных мест сопроводительным документам);
– доставка сформированных партий товаров на участок приемки, экспедиционный склад или в зону хранения.
При поступлении товаров в железнодорожных контейнерах операции выполняются по следующей схеме:
– проверка целостности пломб и состояния контейнера (отсутствие повреждений и поломок);
– строповка и перемещение контейнера на разгрузочную рампу;
– перемещение контейнера в зону приемки товаров.
3. Покупатель купил мужскую сорочку. Через 3 часа вернулся в этот магазин и попросил взять назад сорочку и вернуть ему деньги. Ваши действия в качестве заведующей секцией
Согласно статье 502 Гражданского кодекса РФ, потребитель вправе обменять непродовольственный товар надлежащего качества на аналогичный товар у продавца, у которого этот товар был приобретен, если указанный товар не подошел по форме, габаритам, фасону, расцветке, размеру или комплектации.
Данным правом потребитель вправе воспользоваться в течение четырнадцати дней с момента покупки, не считая дня покупки товара.
Следует иметь в виду, что обмен непродовольственного товара надлежащего качества проводится, если указанный товар не был в употреблении, сохранены его товарный вид, потребительские свойства, пломбы, фабричные ярлыки, а также имеется товарный чек или кассовый чек либо иной подтверждающий оплату указанного товара документ. Отсутствие у потребителя товарного чека или кассового чека либо иного подтверждающего оплату товара документа не лишает его возможности ссылаться на свидетельские показания.
В случае, если аналогичный товар отсутствует в продаже на день обращения потребителя к продавцу, потребитель вправе отказаться от исполнения договора купли-продажи и потребовать возврата уплаченной за указанный товар денежной суммы. Требование потребителя о возврате уплаченной за указанный товар денежной суммы подлежит удовлетворению в течение трех дней со дня возврата указанного товара.
В данной ситуации заведующий секцией должен убедиться в том, что товар был приобретен в этом магазине (отделе), т.е. попросить у покупателя чек. В случае если чек не сохранился, установить иные факты приобретения товара. Далее следует узнать у покупателя причину возврата товара, затем осмотреть сорочку и установить сохранность товарного вида, потребительских свойств, фабричных ярлыков. При сохранности всех этих свойств, заведующий секцией должен дать распоряжение кассиру оформить возврат товара от покупателя и вернуть покупателю уплаченную сумму. Товар возвращается в торговый зал для дальнейшей реализации.
Бібліографічний список
1. Податковий кодекс Російської Федерації: в 2 ч.: за сост. на 01 жовт. 2006 р. - К.: Сиб. унів. вид-во, 2006. - 761 с.
2. Цивільний кодекс Російської Федерації: у 3 ч.: за сост. на 20 верес. 2006 р. - К.: Сиб. унів. вид-во, 2006. - 496 с.
3. Трудовий кодекс Російської Федерації - М. Гросс-Медіа, 2007. - 192 с
4. Російська Федерація. Уряд. Про особливості порядку обчислення середньої заробітної плати: постанову Уряду РФ від 24 грудня 2007 № 922 / / Відомості Верховної Ради України, 2007. - № 53 - Ст. 6618.
5. Російська Федерація. Уряд. Про порядок встановлення та обчислення трудового стажу для отримання процентної надбавки до заробітної плати особам, які працюють в районах Крайньої Півночі, прирівняних до них місцевостях і в інших районах Півночі: постанову Уряду РФ від 07.10.1993 № 1012 / / Відомості Верховної Ради та Уряду РФ. - 1993. - № 41. - Ст. 3928.
6. Російська Федерація. Росстат. Відомості про чисельність, заробітної плати і рух працівників № П-4: інструкція Федеральної служби державної статистики про затвердження порядку заповнення та надання уніфікованих форм федерального державного статистичного спостереження: Затв. постановою Федеральної служби державної статистики від 20.11.2006 № 69 / / Бюлетень трудового та соціального законодавства РФ. - 2008. - № 1. - С. 26-457.
7. Російська Федерація. Росстат. Відомості про чисельність, заробітної плати і рух працівників № П-4: Додатки та зміни до порядку заповнення та подання уніфікованих форм федерального державного статистичного спостереження: Затв. постановою Федеральної служби державної статистики від 23. 11. 2007 № 93 [електронний ресурс] / / http:// consultant. ru.
8. Порядок заповнення та подання уніфікованих форм федерального державного статистичного спостереження: № П-1 «Відомості про виробництво і відвантаження товарів і послуг», № П-2 «Відомості про інвестиції», № П-3 «Відомості про фінансовий стан організації», № П -4 «Відомості про чисельності, заробітної плати і рух працівників», № П-5 (М) «Основні відомості про діяльність організації»: Постанова Держкомстату від 20.11.2006 р. № 69 / / Російська газета. - 2006. - 22 лист.
9. Торгівля Красноярського краю в 2005 році: стат. щорічник / Держкомстат; Краснояр. крайової кім. держ. статистики. - Красноярськ, 2006. - 64 с.