Зміни, внесені до Податкового кодексу Республіки Білорусь в 2009 році
Загальна частина Податкового кодексу Республіки Білорусь (далі - ПК) є основним законодавчим актом у сфері правового регулювання податкової системи Республіки Білорусь. Цей законодавчий акт встановлює систему податків, зборів (зборів), що справляються до бюджету Республіки Білорусь, основні принципи оподаткування, регулює владні відносини щодо встановлення, запровадження, зміни, припинення дії податків, зборів (мита) і відносини, що виникають у процесі виконання податкового зобов'язання, здійснення податкового контролю, оскарження рішень податкових органів, дій (бездіяльності) їх посадових осіб, а також встановлює права та обов'язки платників, податкових органів та інших учасників відносин, регульованих податковим законодавством.
Статтею 12 Закону Республіки Білорусь від 13.11.2008 № 449-З «Про внесення доповнень і змін до деяких законів республіки Білорусь з питань оподаткування» (далі - Закон) в НК внесено численні зміни та доповнення.
ПЕРЕЛІК податків і зборів
З переліку республіканських податків, зборів (зборів), встановленого ст. 8 НК, виключені реєстраційні й ліцензійні збори. Законодавством реєстраційні й ліцензійні збори замінені державним митом, об'єкти оподаткування якій перераховані в ст. 2 Закону Республіки Білорусь «Про державне мито».
Особливі режими оподаткування
Перелік особливих режимів оподаткування, встановлений у ст. 10 НК, доповнений податком на доходи від проведення електронних інтерактивних ігор, який затверджений Декретом Президента Республіки Білорусь «Про окремі питання організації та проведення електронних інтерактивних ігор».
Під електронним інтерактивної грою слід розуміти гру, засновану на ризик, в якій гравець робить ставку на передбачуваний результат події, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.
Платниками податку на доходи від проведення електронних інтерактивних ігор визнаються юридичні особи - організатори електронних інтерактивних ігор. Об'єктом оподаткування є виручка від проведення електронних інтерактивних ігор, а податкова база визначається як різниця між сумою виручки від проведення електронних інтерактивних ігор та сумою сформованого виграшного фонду. Ставка податку на доходи від проведення електронних інтерактивних ігор встановлена у розмірі 8%.
Місце знаходження організації
Згідно з п. 2 ст. 13 НК під організаціями розуміються:
- Юридичні особи Республіки Білорусь;
- Іноземні та міжнародні організації, в тому числі не є юридичними особами;
- Прості товариства (учасники договору про спільну діяльність);
- Господарські групи.
Раніше ст. 15 НК визначала місце знаходження організації, що є платником. Після внесення до неї змін (було виключено слово «платник») дана стаття стала регулювати питання про місце знаходження будь-якої організації, в тому числі і не є платником, яка виступає в іншій якості, наприклад, покупця (набувача) робіт, послуг, майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності.
За новими правилами місцем знаходження будь-якої організації буде визнаватися місце її державної реєстрації. Особливі випадки визначення місця знаходження організації регулюються як і колись п. 2 ст. 15 НК.
Законом внесено зміни та доповнення і до ст. 17 НК. Як і раніше, податковими резидентами Республіки Білорусь визнаються фізичні особи, які фактично знаходилися на її території в календарному році більше 183 днів. Разом з тим уточнено, що фізичні особи, які фактично перебували за межами території Білорусі 183 дні і більше у календарному році, не визнаються податковими резидентами Республіки Білорусь.
Крім того, ст. 17 НК доповнено нормою, яка встановлює, що до тих пір, поки статус фізичної особи не визначений, особа визнається податковим резидентом Республіки Білорусь в поточному календарному році, якщо воно фактично перебувало на її території більше 183 днів у попередньому календарному році.
При цьому згідно з внесеними змінами до часу фактичного перебування на території Білорусі не належить час, на яке особа виїжджала за її межі на навчання.
Представники організації
Раніше ст. 26 НК було встановлено, що діями (бездіяльністю) самої організації (так як якщо б дана організація особисто здійснювала дані дії або бездіяльності) визнавалися дії (бездіяльності) тільки її законних представників, вчинені у зв'язку з участю цієї організації у відносинах, регульованих податковим законодавством.
Зміни, внесені до даної статті, встановлюють, що діями (бездіяльністю) самої організації визнаються дії (бездіяльності) будь-яких її представників (як законних, так і уповноважених), вчинені у зв'язку з участю цієї організації у відносинах, регульованих податковим законодавством.
Нагадаємо, що законними представниками платника-організації (ст. 25 НК) визнаються особи, уповноважені представляти зазначену організацію на підставі актів законодавства або установчих документів цієї організації (але не на підставі довіреності). У той же час уповноваженим представником платника-організації (ст. 27 НК) є фізична або юридична особа, уповноважена організацією представляти її інтереси у відносинах, регульованих податковим законодавством на підставі довіреності, підписаної керівником організації та завіреної її печаткою (без нотаріального засвідчення).
Погашення заборгованості при ліквідації
Згідно з новою редакцією ст. 38 НК у разі недостатності коштів для виконання в повному обсязі податкового зобов'язання, сплати належних пенею (у тому числі одержаних від реалізації її майна) залишається заборгованість погашається в наступному порядку:
1) власником майна цієї організації, засновниками (учасниками) або іншими особами (у тому числі керівником організації), мають право давати обов'язкові для цієї організації вказівки або мають можливість іншим чином визначати її дії. Таким чином, розширено перелік осіб, які можуть нести субсидіарну відповідальність за боргами ліквідованої організації. Причому випадки і межі відповідальності можуть визначатися не тільки цивільним законодавством (у тому числі законодавством про економічну неспроможність (банкрутство)), але і установчими документами;
2) не погашена після цього сума заборгованості визнається безнадійним боргом і списується в порядку, встановленому НК і (або) актами Президента Республіки Білорусь.
У першому з наведених пунктів було використано норми п. 3 ст. 52 Цивільного кодексу Республіки Білорусь (далі - ЦК), відповідно до якого засновник (учасник) юридичної особи або власник її майна не відповідають за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями засновника (учасника) або власника, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами або установчими документами юридичної особи.
Проте якщо економічна неспроможність (банкрутство) юридичної особи викликана власником його майна, засновниками (учасниками) або іншими особами (у тому числі керівником юридичної особи), що мають право давати обов'язкові для цієї юридичної особи вказівки або мають можливість іншим чином визначати його дії, то на таких осіб при недостатності майна юридичної особи покладається субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Субсидіарна відповідальність передбачена законодавством. Зокрема, згідно з п. 1 ст. 94 ГК учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у межах, визначених установчими документами товариства, але не менше розміру, встановленого законодавчими актами. При економічної неспроможності (банкрутство) одного з учасників його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками пропорційно їх вкладам, якщо інший порядок розподілу відповідальності не передбачено установчими документами товариства.
У п. 25.3 Положення про державну реєстрацію та ліквідації (припинення діяльності) суб'єктів господарювання, затвердженого Декретом Президента Республіки Білорусь від 16.03.1999 № 11, в установчих документах юридичної особи (свідоцтві про державну реєстрацію індивідуального підприємця) крім інших відомостей, встановлених законодавством, передбачається субсидіарну відповідальність:
- Засновників (учасників) товариства з додатковою відповідальністю за зобов'язаннями товариства в межах, визначених його установчими документами, але не менш ніж у сумі, еквівалентній 600 євро;
- Учасників повного товариства і повних товаришів командитного товариства за зобов'язаннями товариства;
- Вкладників командитного товариства за його зобов'язаннями у межах сум внесених ними внесків;
- Членів виробничого кооперативу, в тому числі сільськогосподарського виробничого кооперативу, за зобов'язаннями кооперативу в рівних частках, якщо інше не визначено в його статуті, в межах, встановлених статутом, але не менше величини отриманого річного доходу у виробничому кооперативі і ін
Випадки визнання заборгованості безнадійним боргом були встановлені в минулому році Указом Президента Республіки Білорусь від 13.06.2008 № 329 «Про деякі питання визнання заборгованості безнадійним боргом і її списання». У зв'язку з цим внесені зміни в ст. 40 і 47 НК, і тепер передбачено, що визнання заборгованості з податкових платежів як фізичних осіб, так і організацій безнадійним боргом і її списання провадяться в порядку, встановленому Президентом Республіки Білорусь.
Призупинення операцій по рахунках в банку
Згідно з п. 1 ст. 49 НК одним із способів забезпечення виконання податкового зобов'язання є призупинення операцій за рахунками в банку.
Відповідно до ст. 53 НК призупиненням операцій платника (іншого зобов'язаного особи) за рахунками в банку визнається за рішенням податкового чи митного органу припинення банком всіх видаткових операцій за цим рахунком. Проте зазначене зупинення не поширюється:
- На операції, пов'язані із здійсненням платежів до бюджету, в тому числі в державні цільові бюджетні фонди і державні позабюджетні фонди, Фонд соціального захисту населення Міністерства праці та соціального захисту, за зобов'язаннями особи, операції за рахунками якого припинені;
- На операції, пов'язані з виконанням банком рішень податкового органу про стягнення податку, збору (мита), пені за рахунок коштів дебіторів особи, операції за рахунками якого припинені, за відсутності в банку рішення про зупинення операцій по рахунках, прийнятого органом Комітету державного контролю, і постанов (ухвал) про накладення арешту;
- На інші операції у випадках, встановлених законодавчими актами.
Вказана зміна внесено з метою приведення НК у відповідність до норм Указу Президента Республіки Білорусь від 15.05.2008 № 267 «Про деякі питання здійснення видаткових операцій та внесення доповнень та зміни до Указу Президента Республіки Білорусь від 29 червня 2000 р. № 359». У даному законодавчому акті встановлений перелік витратних операцій по банківському рахунку, які допустимо робити в період, коли операції по рахунку припинені за рішенням уповноваженого на те контролюючого (в тому числі податкового) органу (можливо, разом з таким рішенням в банку одночасно є постанова суду, прокурора, органу кримінального переслідування про накладення арешту на кошти на рахунку). Частина з цих допустимих операцій тепер включена до п. 2 ст. 53 НК. Інші операції, згадані в тому ж пункті, можуть здійснюватися тільки за наявності дозволів всіх органів (посадових осіб), які прийняли рішення про зупинення операцій по рахунках, та органів (посадових осіб), які прийняли постанову (визначення) про накладення арешту.
Податкові декларації (розрахунки)
Істотні зміни торкнулися норм, що регулюють подання до податкового органу декларацій (розрахунків).
По-перше, змінами, внесеними в ст. 63 НК, встановлено, що податкова декларація (розрахунок) представляється кожним платником (іншим зобов'язаним особою) по кожному податку, збору (мита), щодо яких він визнаний платником, і за наявності об'єктів оподаткування. Отже, при відсутності об'єктів оподаткування подавати податкову декларацію (розрахунок) більше не вимагається.
Нагадаємо, що до набрання чинності Закону навіть у разі відсутності у комерційної організації об'єкта оподаткування вона була має представляти в податковий орган за місцем своєї постановки на облік відомості про відсутність об'єктів оподаткування у порядку, встановленому постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 04.05. 2004 № 62 «Про порядок подання відомостей про відсутність об'єктів оподаткування» та за формами, що є додатками до цієї постанови.
По-друге, за новими правилами податкові декларації (розрахунки) можуть представлятися до податкового органу не тільки на паперовому носії, але і у вигляді електронного документа за встановленими форматами. Платник має право представити у вигляді електронного документа також ті документи, які відповідно до НК повинні додаватися до податкової декларації (розрахунку).
При цьому податковий орган не вправі відмовити у прийнятті «електронної» податкової декларації (розрахунку), поданій платником (іншим зобов'язаним особою) за встановленим форматом, і зобов'язаний:
- При одержанні податкової декларації (розрахунку) на паперовому носії проставити на прохання платника (іншого зобов'язаного особи) на копії податкової декларації (розрахунку) позначку про прийняття та дату її отримання;
- При одержанні податкової декларації (розрахунку) за допомогою програмних і технічних засобів передати платнику (іншій зобов'язаному особі) письмове підтвердження (у тому числі в електронному вигляді) про прийом податкової декларації (розрахунку) у вигляді електронного документа.
При передачі податкової декларації (розрахунку) за допомогою програмних і технічних засобів днем її подання вважається дата її відправлення.
По-третє, Міністерством з податків і зборів Республіки Білорусь повинні бути встановлені:
- Форми податкових декларацій (розрахунків) з податків, зборів (мит) і порядок їх заповнення;
- Формати подання податкових декларацій (розрахунків) з податків, зборів (мит) і документів, які повинні додаватися до податкової декларації (розрахунку), у вигляді електронного документа, порядок їх заповнення та подання до податкових органів, а також порядок прийому, обробки, порядок і терміни зберігання таких податкових декларацій (розрахунків) та документів у податкових органах;
- Форма письмового підтвердження про прийом податкової декларації (розрахунку) у вигляді електронного документа, а також формат письмового підтвердження про прийом податкової декларації (розрахунку) у вигляді електронного документа.
По-четверте, змінено порядок подання уточнених відомостей при виявленні помилок у поданих раніше податкових деклараціях (розрахунках). Так, при виявленні у податковій декларації (розрахунку), поданої за минулий податковий період або за минулий звітний період поточного податкового періоду, неповноти відомостей або помилок, які призводять до заниження (завищення) належної до сплати суми податку, збору (мита), платник (інше зобов'язане особа) повинен внести зміни та (або) доповнення до податкової декларації (розрахунок). Відповідні відомості про внесені зміни та доповнення відображаються у податковій декларації (розрахунку), що подається за черговий звітний період поточного податкового періоду.
До вступу в силу Закону при виявленні помилки в минулому календарному році в податковий орган необхідно було подавати окремі уточнену податкової декларацію. Тепер же в поточної (за черговий звітний період) податкової декларації можна буде відобразити виправлення, що стосуються не тільки поточного календарного року, а й минулих років. Уточнену декларацію представляти не потрібно.
Облік платників
Статті 65 і 66 НК, які регламентують облік платників, порядок постановки і зняття з обліку в податковому органі, викладені в новій редакції.
Тепер порядок постановки на облік юридичних осіб (їх філій) та фізичних осіб (терміни постановки на облік, переліки подаються документів), порядок визначення податкового органу, в якому здійснюється постановка на облік, визначено безпосередньо в НК. Установлены особенности постановки на учет иностранных организаций. Здесь нашли отражение некоторые нормы Инструкции о порядке учета плательщиков налогов, сборов (пошлин) (иных обязанных лиц) в налоговых органах Республики Беларусь, утвержденной постановлением Министерства по налогам и сборам Республики Беларусь от 31.12.2003 № 127.
Однако в данном нормативном акте требовалось представление нотариально заверенных документов (копии свидетельства о государственной регистрации, копии положения о представительстве, копии разрешения на открытие представительства и т.п.), а в новой редакции НК предусмотрено предоставление оригинала и копии соответствующих документов, которые нотариально удостоверять не нужно. Оригиналы документов после их сверки с копиями будут возвращаться плательщику.
Выездная налоговая проверка
Незначительные, на первый взгляд, изменения внесены в п. 1 ст. 71 НК, касающиеся документов, предъявляемых при проверке. Так, предусмотрено, что в ходе выездной налоговой проверки изучается полнота и правильность отражения в бухгалтерском (налоговом) учете операций, оказывающих влияние на суммы налогов, сборов (пошлин), с последующим сравнением определенных в ходе проверки фактических сумм налогов, сборов (пошлин) с отраженными в налоговых декларациях (расчетах) и других документах, представлявшихся в налоговый орган за период, подвергающийся проверке.
Ранее определенные в ходе проверки фактические суммы налогов, сборов (пошлин) следовало сравнивать с данными, отраженными в налоговых декларациях (расчетах) и других документах, представлявшихся в налоговый орган в течение периода, подвергающегося проверке.
К примеру, если проверке подвергался период с 1 января по 31 декабря 2007 г., то проверке могли быть подвергнуты налоговые декларации (расчеты), представленные только в течение этого периода (периода, подвергающегося проверке). Поскольку налоговые декларации (расчеты) по результатам деятельности за 2007 год представляются в январе 2008 г., следовательно, сопоставление данных бухгалтерского (налогового) учета с данными этих налоговых деклараций (расчетов) противоречило НК. Следующий период проверки, как правило, назначался с 1 января 2008 г. При этой проверке возможна проверка налоговых деклараций (расчетов), составленных по итогам деятельности за 2007 год и представленных в январе 2008 г., что соответствует периоду, подвергающемуся проверке; вместе с тем у проверяющего отсутствовало право требования документов бухгалтерского (налогового) учета за 2007 год, что делало проверку этих налоговых деклараций (расчетов) невозможной.
Налоговый контроль
Изменился порядок представления информации при проведении налоговой проверки (ст. 75 НК). Так, установлено, что в случаях, предусмотренных законодательством, лицо, которому адресован запрос о представлении информации и (или) документов, обязано представить должностному лицу налогового органа такую информацию и (или) документы незамедлительно либо сообщить об отсутствии затребованных информации и (или) документов. Однако в настоящее время подобные «случаи, предусмотренные законодательством» не установлены. Возможно, речь идет о незамедлительном представлении документов, форма которых утверждена уполномоченными государственными органами:
- подтверждающих приобретение (поступление) товарно-материальных ценностей, - в местах хранения этих товарно-материальных ценностей и при их транспортировке;
- подтверждающих приобретение товарно-материальных ценностей при их непосредственном поступлении в места реализации или отпуска товаров в места реализации, - в местах реализации.
В иных случаях, как и ранее, информация и (или) документы представляются должностному лицу налогового органа по запросу не позднее 3 рабочих дней со дня получения указанного запроса либо в этот срок сообщается об отсутствии затребованных информации и (или) документов.
Права налоговых органов
Згідно з новою редакцією ст. 81 НК налоговые органы и их должностные лица получили дополнительные права:
- в порядке, установленном законодательством, направлять в суд иски (заявления) о привлечении к субсидиарной ответственности собственников имущества организации, учредителей (участников) или других лиц, в том числе руководителя организации, имеющих право давать обязательные для организации указания либо имеющих возможность иным образом определять ее действия;
- осуществлять деятельность по технической защите информации (в том числе криптографическими методами, включая применение электронной цифровой подписи) в части удостоверения формы внешнего представления электронного документа на бумажном носителе (налоговой декларации (расчета) и прилагаемых к ней документов), представляемого в налоговый орган, а Министерство по налогам и сборам Республики Беларусь - также в части оказания услуг по распространению открытых ключей проверки подписи;
- изымать при проведении выездной налоговой проверки в случаях и порядке, установленных законодательством Республики Беларусь, для направления на техническое освидетельствование кассовые суммирующие аппараты, специальные компьютерные системы, билетопечатающие машины, таксометры;
- в случаях и порядке, предусмотренных законодательством, производить арест и (или) изъятие вещей и товарно-материальных ценностей плательщика (иного обязанного лица), которые являются предметами нарушения не только налогового, но и иного законодательства, а также орудиями и средствами совершения нарушения законодательства.
Обязанности налоговых органов
Некоторые изменения и уточнения коснулись обязанностей налоговых органов и их должностных лиц, они установлены ст. 82 НК. В нее внесено уточнение, согласно которому налоговые органы и должностные лица обязаны давать письменные разъяснения плательщикам (иным обязанным лицам) по вопросам применения актов налогового законодательства.
Поскольку такие разъяснения носят рекомендательный, а не обязательный характер, то плательщик имеет право игнорировать эти советы (особенно в том случае, когда он с ними не согласен).
ПОРЯДОК обжалования решений налоговых органов
Норми ст. 86 «Порядок обжалования», ст. 87 «Порядок и сроки подачи жалобы в вышестоящий налоговый орган или вышестоящему должностному лицу налогового органа», ст. 88 «Рассмотрение жалобы вышестоящим налоговым органом или вышестоящим должностным лицом налогового органа» и ст. 89 «Последствия подачи жалобы» НК в соответствии с новыми требованиями не распространяются на решения налоговых органов и действия их должностных лиц, принятые в административном процессе.
Порядок обжалования таких решений установлен в Кодексе Республики Беларусь об административных правонарушениях. В связи с этим из п. 1 ст. 87 НК исключены правила обжалования действий должностных лиц налогового органа, связанных с наложением административных взысканий.
Згідно зі ст. 89 НК подача жалобы приостанавливает исполнение обжалуемого решения налогового органа. В соответствии с внесенными дополнениями в случае пропуска установленного срока подачи жалобы на решение налогового органа исполнение обжалуемого решения приостанавливается при условии восстановления указанного срока вышестоящим налоговым органом или судом.
В НК внесены также и некоторые другие изменения, которые носят редакционный характер и направлены на приведение его норм в соответствие с другими актами законодательства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Загальна частина Податкового кодексу Республіки Білорусь (далі - ПК) є основним законодавчим актом у сфері правового регулювання податкової системи Республіки Білорусь. Цей законодавчий акт встановлює систему податків, зборів (зборів), що справляються до бюджету Республіки Білорусь, основні принципи оподаткування, регулює владні відносини щодо встановлення, запровадження, зміни, припинення дії податків, зборів (мита) і відносини, що виникають у процесі виконання податкового зобов'язання, здійснення податкового контролю, оскарження рішень податкових органів, дій (бездіяльності) їх посадових осіб, а також встановлює права та обов'язки платників, податкових органів та інших учасників відносин, регульованих податковим законодавством.
Статтею 12 Закону Республіки Білорусь від 13.11.2008 № 449-З «Про внесення доповнень і змін до деяких законів республіки Білорусь з питань оподаткування» (далі - Закон) в НК внесено численні зміни та доповнення.
ПЕРЕЛІК податків і зборів
З переліку республіканських податків, зборів (зборів), встановленого ст. 8 НК, виключені реєстраційні й ліцензійні збори. Законодавством реєстраційні й ліцензійні збори замінені державним митом, об'єкти оподаткування якій перераховані в ст. 2 Закону Республіки Білорусь «Про державне мито».
Особливі режими оподаткування
Перелік особливих режимів оподаткування, встановлений у ст. 10 НК, доповнений податком на доходи від проведення електронних інтерактивних ігор, який затверджений Декретом Президента Республіки Білорусь «Про окремі питання організації та проведення електронних інтерактивних ігор».
Під електронним інтерактивної грою слід розуміти гру, засновану на ризик, в якій гравець робить ставку на передбачуваний результат події, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.
Платниками податку на доходи від проведення електронних інтерактивних ігор визнаються юридичні особи - організатори електронних інтерактивних ігор. Об'єктом оподаткування є виручка від проведення електронних інтерактивних ігор, а податкова база визначається як різниця між сумою виручки від проведення електронних інтерактивних ігор та сумою сформованого виграшного фонду. Ставка податку на доходи від проведення електронних інтерактивних ігор встановлена у розмірі 8%.
Місце знаходження організації
Згідно з п. 2 ст. 13 НК під організаціями розуміються:
- Юридичні особи Республіки Білорусь;
- Іноземні та міжнародні організації, в тому числі не є юридичними особами;
- Прості товариства (учасники договору про спільну діяльність);
- Господарські групи.
Раніше ст. 15 НК визначала місце знаходження організації, що є платником. Після внесення до неї змін (було виключено слово «платник») дана стаття стала регулювати питання про місце знаходження будь-якої організації, в тому числі і не є платником, яка виступає в іншій якості, наприклад, покупця (набувача) робіт, послуг, майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності.
За новими правилами місцем знаходження будь-якої організації буде визнаватися місце її державної реєстрації. Особливі випадки визначення місця знаходження організації регулюються як і колись п. 2 ст. 15 НК.
Законом внесено зміни та доповнення і до ст. 17 НК. Як і раніше, податковими резидентами Республіки Білорусь визнаються фізичні особи, які фактично знаходилися на її території в календарному році більше 183 днів. Разом з тим уточнено, що фізичні особи, які фактично перебували за межами території Білорусі 183 дні і більше у календарному році, не визнаються податковими резидентами Республіки Білорусь.
Крім того, ст. 17 НК доповнено нормою, яка встановлює, що до тих пір, поки статус фізичної особи не визначений, особа визнається податковим резидентом Республіки Білорусь в поточному календарному році, якщо воно фактично перебувало на її території більше 183 днів у попередньому календарному році.
При цьому згідно з внесеними змінами до часу фактичного перебування на території Білорусі не належить час, на яке особа виїжджала за її межі на навчання.
Представники організації
Раніше ст. 26 НК було встановлено, що діями (бездіяльністю) самої організації (так як якщо б дана організація особисто здійснювала дані дії або бездіяльності) визнавалися дії (бездіяльності) тільки її законних представників, вчинені у зв'язку з участю цієї організації у відносинах, регульованих податковим законодавством.
Зміни, внесені до даної статті, встановлюють, що діями (бездіяльністю) самої організації визнаються дії (бездіяльності) будь-яких її представників (як законних, так і уповноважених), вчинені у зв'язку з участю цієї організації у відносинах, регульованих податковим законодавством.
Нагадаємо, що законними представниками платника-організації (ст. 25 НК) визнаються особи, уповноважені представляти зазначену організацію на підставі актів законодавства або установчих документів цієї організації (але не на підставі довіреності). У той же час уповноваженим представником платника-організації (ст. 27 НК) є фізична або юридична особа, уповноважена організацією представляти її інтереси у відносинах, регульованих податковим законодавством на підставі довіреності, підписаної керівником організації та завіреної її печаткою (без нотаріального засвідчення).
Погашення заборгованості при ліквідації
Згідно з новою редакцією ст. 38 НК у разі недостатності коштів для виконання в повному обсязі податкового зобов'язання, сплати належних пенею (у тому числі одержаних від реалізації її майна) залишається заборгованість погашається в наступному порядку:
1) власником майна цієї організації, засновниками (учасниками) або іншими особами (у тому числі керівником організації), мають право давати обов'язкові для цієї організації вказівки або мають можливість іншим чином визначати її дії. Таким чином, розширено перелік осіб, які можуть нести субсидіарну відповідальність за боргами ліквідованої організації. Причому випадки і межі відповідальності можуть визначатися не тільки цивільним законодавством (у тому числі законодавством про економічну неспроможність (банкрутство)), але і установчими документами;
2) не погашена після цього сума заборгованості визнається безнадійним боргом і списується в порядку, встановленому НК і (або) актами Президента Республіки Білорусь.
У першому з наведених пунктів було використано норми п. 3 ст. 52 Цивільного кодексу Республіки Білорусь (далі - ЦК), відповідно до якого засновник (учасник) юридичної особи або власник її майна не відповідають за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями засновника (учасника) або власника, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами або установчими документами юридичної особи.
Проте якщо економічна неспроможність (банкрутство) юридичної особи викликана власником його майна, засновниками (учасниками) або іншими особами (у тому числі керівником юридичної особи), що мають право давати обов'язкові для цієї юридичної особи вказівки або мають можливість іншим чином визначати його дії, то на таких осіб при недостатності майна юридичної особи покладається субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Субсидіарна відповідальність передбачена законодавством. Зокрема, згідно з п. 1 ст. 94 ГК учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у межах, визначених установчими документами товариства, але не менше розміру, встановленого законодавчими актами. При економічної неспроможності (банкрутство) одного з учасників його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками пропорційно їх вкладам, якщо інший порядок розподілу відповідальності не передбачено установчими документами товариства.
У п. 25.3 Положення про державну реєстрацію та ліквідації (припинення діяльності) суб'єктів господарювання, затвердженого Декретом Президента Республіки Білорусь від 16.03.1999 № 11, в установчих документах юридичної особи (свідоцтві про державну реєстрацію індивідуального підприємця) крім інших відомостей, встановлених законодавством, передбачається субсидіарну відповідальність:
- Засновників (учасників) товариства з додатковою відповідальністю за зобов'язаннями товариства в межах, визначених його установчими документами, але не менш ніж у сумі, еквівалентній 600 євро;
- Учасників повного товариства і повних товаришів командитного товариства за зобов'язаннями товариства;
- Вкладників командитного товариства за його зобов'язаннями у межах сум внесених ними внесків;
- Членів виробничого кооперативу, в тому числі сільськогосподарського виробничого кооперативу, за зобов'язаннями кооперативу в рівних частках, якщо інше не визначено в його статуті, в межах, встановлених статутом, але не менше величини отриманого річного доходу у виробничому кооперативі і ін
Випадки визнання заборгованості безнадійним боргом були встановлені в минулому році Указом Президента Республіки Білорусь від 13.06.2008 № 329 «Про деякі питання визнання заборгованості безнадійним боргом і її списання». У зв'язку з цим внесені зміни в ст. 40 і 47 НК, і тепер передбачено, що визнання заборгованості з податкових платежів як фізичних осіб, так і організацій безнадійним боргом і її списання провадяться в порядку, встановленому Президентом Республіки Білорусь.
Призупинення операцій по рахунках в банку
Згідно з п. 1 ст. 49 НК одним із способів забезпечення виконання податкового зобов'язання є призупинення операцій за рахунками в банку.
Відповідно до ст. 53 НК призупиненням операцій платника (іншого зобов'язаного особи) за рахунками в банку визнається за рішенням податкового чи митного органу припинення банком всіх видаткових операцій за цим рахунком. Проте зазначене зупинення не поширюється:
- На операції, пов'язані із здійсненням платежів до бюджету, в тому числі в державні цільові бюджетні фонди і державні позабюджетні фонди, Фонд соціального захисту населення Міністерства праці та соціального захисту, за зобов'язаннями особи, операції за рахунками якого припинені;
- На операції, пов'язані з виконанням банком рішень податкового органу про стягнення податку, збору (мита), пені за рахунок коштів дебіторів особи, операції за рахунками якого припинені, за відсутності в банку рішення про зупинення операцій по рахунках, прийнятого органом Комітету державного контролю, і постанов (ухвал) про накладення арешту;
- На інші операції у випадках, встановлених законодавчими актами.
Вказана зміна внесено з метою приведення НК у відповідність до норм Указу Президента Республіки Білорусь від 15.05.2008 № 267 «Про деякі питання здійснення видаткових операцій та внесення доповнень та зміни до Указу Президента Республіки Білорусь від 29 червня 2000 р. № 359». У даному законодавчому акті встановлений перелік витратних операцій по банківському рахунку, які допустимо робити в період, коли операції по рахунку припинені за рішенням уповноваженого на те контролюючого (в тому числі податкового) органу (можливо, разом з таким рішенням в банку одночасно є постанова суду, прокурора, органу кримінального переслідування про накладення арешту на кошти на рахунку). Частина з цих допустимих операцій тепер включена до п. 2 ст. 53 НК. Інші операції, згадані в тому ж пункті, можуть здійснюватися тільки за наявності дозволів всіх органів (посадових осіб), які прийняли рішення про зупинення операцій по рахунках, та органів (посадових осіб), які прийняли постанову (визначення) про накладення арешту.
Податкові декларації (розрахунки)
Істотні зміни торкнулися норм, що регулюють подання до податкового органу декларацій (розрахунків).
По-перше, змінами, внесеними в ст. 63 НК, встановлено, що податкова декларація (розрахунок) представляється кожним платником (іншим зобов'язаним особою) по кожному податку, збору (мита), щодо яких він визнаний платником, і за наявності об'єктів оподаткування. Отже, при відсутності об'єктів оподаткування подавати податкову декларацію (розрахунок) більше не вимагається.
Нагадаємо, що до набрання чинності Закону навіть у разі відсутності у комерційної організації об'єкта оподаткування вона була має представляти в податковий орган за місцем своєї постановки на облік відомості про відсутність об'єктів оподаткування у порядку, встановленому постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 04.05. 2004 № 62 «Про порядок подання відомостей про відсутність об'єктів оподаткування» та за формами, що є додатками до цієї постанови.
По-друге, за новими правилами податкові декларації (розрахунки) можуть представлятися до податкового органу не тільки на паперовому носії, але і у вигляді електронного документа за встановленими форматами. Платник має право представити у вигляді електронного документа також ті документи, які відповідно до НК повинні додаватися до податкової декларації (розрахунку).
При цьому податковий орган не вправі відмовити у прийнятті «електронної» податкової декларації (розрахунку), поданій платником (іншим зобов'язаним особою) за встановленим форматом, і зобов'язаний:
- При одержанні податкової декларації (розрахунку) на паперовому носії проставити на прохання платника (іншого зобов'язаного особи) на копії податкової декларації (розрахунку) позначку про прийняття та дату її отримання;
- При одержанні податкової декларації (розрахунку) за допомогою програмних і технічних засобів передати платнику (іншій зобов'язаному особі) письмове підтвердження (у тому числі в електронному вигляді) про прийом податкової декларації (розрахунку) у вигляді електронного документа.
При передачі податкової декларації (розрахунку) за допомогою програмних і технічних засобів днем її подання вважається дата її відправлення.
По-третє, Міністерством з податків і зборів Республіки Білорусь повинні бути встановлені:
- Форми податкових декларацій (розрахунків) з податків, зборів (мит) і порядок їх заповнення;
- Формати подання податкових декларацій (розрахунків) з податків, зборів (мит) і документів, які повинні додаватися до податкової декларації (розрахунку), у вигляді електронного документа, порядок їх заповнення та подання до податкових органів, а також порядок прийому, обробки, порядок і терміни зберігання таких податкових декларацій (розрахунків) та документів у податкових органах;
- Форма письмового підтвердження про прийом податкової декларації (розрахунку) у вигляді електронного документа, а також формат письмового підтвердження про прийом податкової декларації (розрахунку) у вигляді електронного документа.
По-четверте, змінено порядок подання уточнених відомостей при виявленні помилок у поданих раніше податкових деклараціях (розрахунках). Так, при виявленні у податковій декларації (розрахунку), поданої за минулий податковий період або за минулий звітний період поточного податкового періоду, неповноти відомостей або помилок, які призводять до заниження (завищення) належної до сплати суми податку, збору (мита), платник (інше зобов'язане особа) повинен внести зміни та (або) доповнення до податкової декларації (розрахунок). Відповідні відомості про внесені зміни та доповнення відображаються у податковій декларації (розрахунку), що подається за черговий звітний період поточного податкового періоду.
До вступу в силу Закону при виявленні помилки в минулому календарному році в податковий орган необхідно було подавати окремі уточнену податкової декларацію. Тепер же в поточної (за черговий звітний період) податкової декларації можна буде відобразити виправлення, що стосуються не тільки поточного календарного року, а й минулих років. Уточнену декларацію представляти не потрібно.
Облік платників
Статті 65 і 66 НК, які регламентують облік платників, порядок постановки і зняття з обліку в податковому органі, викладені в новій редакції.
Тепер порядок постановки на облік юридичних осіб (їх філій) та фізичних осіб (терміни постановки на облік, переліки подаються документів), порядок визначення податкового органу, в якому здійснюється постановка на облік, визначено безпосередньо в НК. Установлены особенности постановки на учет иностранных организаций. Здесь нашли отражение некоторые нормы Инструкции о порядке учета плательщиков налогов, сборов (пошлин) (иных обязанных лиц) в налоговых органах Республики Беларусь, утвержденной постановлением Министерства по налогам и сборам Республики Беларусь от 31.12.2003 № 127.
Однако в данном нормативном акте требовалось представление нотариально заверенных документов (копии свидетельства о государственной регистрации, копии положения о представительстве, копии разрешения на открытие представительства и т.п.), а в новой редакции НК предусмотрено предоставление оригинала и копии соответствующих документов, которые нотариально удостоверять не нужно. Оригиналы документов после их сверки с копиями будут возвращаться плательщику.
Выездная налоговая проверка
Незначительные, на первый взгляд, изменения внесены в п. 1 ст. 71 НК, касающиеся документов, предъявляемых при проверке. Так, предусмотрено, что в ходе выездной налоговой проверки изучается полнота и правильность отражения в бухгалтерском (налоговом) учете операций, оказывающих влияние на суммы налогов, сборов (пошлин), с последующим сравнением определенных в ходе проверки фактических сумм налогов, сборов (пошлин) с отраженными в налоговых декларациях (расчетах) и других документах, представлявшихся в налоговый орган за период, подвергающийся проверке.
Ранее определенные в ходе проверки фактические суммы налогов, сборов (пошлин) следовало сравнивать с данными, отраженными в налоговых декларациях (расчетах) и других документах, представлявшихся в налоговый орган в течение периода, подвергающегося проверке.
К примеру, если проверке подвергался период с 1 января по 31 декабря 2007 г., то проверке могли быть подвергнуты налоговые декларации (расчеты), представленные только в течение этого периода (периода, подвергающегося проверке). Поскольку налоговые декларации (расчеты) по результатам деятельности за 2007 год представляются в январе 2008 г., следовательно, сопоставление данных бухгалтерского (налогового) учета с данными этих налоговых деклараций (расчетов) противоречило НК. Следующий период проверки, как правило, назначался с 1 января 2008 г. При этой проверке возможна проверка налоговых деклараций (расчетов), составленных по итогам деятельности за 2007 год и представленных в январе 2008 г., что соответствует периоду, подвергающемуся проверке; вместе с тем у проверяющего отсутствовало право требования документов бухгалтерского (налогового) учета за 2007 год, что делало проверку этих налоговых деклараций (расчетов) невозможной.
Налоговый контроль
Изменился порядок представления информации при проведении налоговой проверки (ст. 75 НК). Так, установлено, что в случаях, предусмотренных законодательством, лицо, которому адресован запрос о представлении информации и (или) документов, обязано представить должностному лицу налогового органа такую информацию и (или) документы незамедлительно либо сообщить об отсутствии затребованных информации и (или) документов. Однако в настоящее время подобные «случаи, предусмотренные законодательством» не установлены. Возможно, речь идет о незамедлительном представлении документов, форма которых утверждена уполномоченными государственными органами:
- подтверждающих приобретение (поступление) товарно-материальных ценностей, - в местах хранения этих товарно-материальных ценностей и при их транспортировке;
- подтверждающих приобретение товарно-материальных ценностей при их непосредственном поступлении в места реализации или отпуска товаров в места реализации, - в местах реализации.
В иных случаях, как и ранее, информация и (или) документы представляются должностному лицу налогового органа по запросу не позднее 3 рабочих дней со дня получения указанного запроса либо в этот срок сообщается об отсутствии затребованных информации и (или) документов.
Права налоговых органов
Згідно з новою редакцією ст. 81 НК налоговые органы и их должностные лица получили дополнительные права:
- в порядке, установленном законодательством, направлять в суд иски (заявления) о привлечении к субсидиарной ответственности собственников имущества организации, учредителей (участников) или других лиц, в том числе руководителя организации, имеющих право давать обязательные для организации указания либо имеющих возможность иным образом определять ее действия;
- осуществлять деятельность по технической защите информации (в том числе криптографическими методами, включая применение электронной цифровой подписи) в части удостоверения формы внешнего представления электронного документа на бумажном носителе (налоговой декларации (расчета) и прилагаемых к ней документов), представляемого в налоговый орган, а Министерство по налогам и сборам Республики Беларусь - также в части оказания услуг по распространению открытых ключей проверки подписи;
- изымать при проведении выездной налоговой проверки в случаях и порядке, установленных законодательством Республики Беларусь, для направления на техническое освидетельствование кассовые суммирующие аппараты, специальные компьютерные системы, билетопечатающие машины, таксометры;
- в случаях и порядке, предусмотренных законодательством, производить арест и (или) изъятие вещей и товарно-материальных ценностей плательщика (иного обязанного лица), которые являются предметами нарушения не только налогового, но и иного законодательства, а также орудиями и средствами совершения нарушения законодательства.
Обязанности налоговых органов
Некоторые изменения и уточнения коснулись обязанностей налоговых органов и их должностных лиц, они установлены ст. 82 НК. В нее внесено уточнение, согласно которому налоговые органы и должностные лица обязаны давать письменные разъяснения плательщикам (иным обязанным лицам) по вопросам применения актов налогового законодательства.
Поскольку такие разъяснения носят рекомендательный, а не обязательный характер, то плательщик имеет право игнорировать эти советы (особенно в том случае, когда он с ними не согласен).
ПОРЯДОК обжалования решений налоговых органов
Норми ст. 86 «Порядок обжалования», ст. 87 «Порядок и сроки подачи жалобы в вышестоящий налоговый орган или вышестоящему должностному лицу налогового органа», ст. 88 «Рассмотрение жалобы вышестоящим налоговым органом или вышестоящим должностным лицом налогового органа» и ст. 89 «Последствия подачи жалобы» НК в соответствии с новыми требованиями не распространяются на решения налоговых органов и действия их должностных лиц, принятые в административном процессе.
Порядок обжалования таких решений установлен в Кодексе Республики Беларусь об административных правонарушениях. В связи с этим из п. 1 ст. 87 НК исключены правила обжалования действий должностных лиц налогового органа, связанных с наложением административных взысканий.
Згідно зі ст. 89 НК подача жалобы приостанавливает исполнение обжалуемого решения налогового органа. В соответствии с внесенными дополнениями в случае пропуска установленного срока подачи жалобы на решение налогового органа исполнение обжалуемого решения приостанавливается при условии восстановления указанного срока вышестоящим налоговым органом или судом.
В НК внесены также и некоторые другие изменения, которые носят редакционный характер и направлены на приведение его норм в соответствие с другими актами законодательства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Принята на республиканском референдуме 24 ноября 1996 года (с изменениями и дополнениями, принятыми на республиканских референдумах 24 ноября 1996г. и 17 октября 2004г.). Мінськ «Білорусь» 2004р.
2. Цивільний кодекс Республіки Білорусь від 19 листопада 1998р.: З коментарями до розділів / Коммент. В. Ф. Чигир / / Мн.: Амалфея, 1999.
3. Налоговый кодекс Республики Беларусь от 19 декабря 2002 г. №166-З. Прийнятий Палатою представників 15 листопада 2002 року. Схвалений Радою Республіки 2 грудня 2002 року. (Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь, 13.01.2003, № 4, рег. № 2/920 от 02.01.2003) с учетом изменений.
4. Веремейко Юрій, Косів Андрій, Фадєєва Олена. Коментар до Податкового кодексу Республіки Білорусь (Загальна частина), Видавництво: Підручники і посібники. Мінськ. 2007р.
5. Кішкевіч А.Д., Пилипенко А.А.: Податкове право Республіки Білорусь. Видавництво: Підручники і посібники. Мінськ. 2002. 304с.
6. Л.А. Ханкевіч «Фінансове право Республіки Білорусь». Навчальний посібник / Мн. Видавництво «Амалфея» 2002р.
7. Маньковський І.А. Податкове право Республіки Білорусь. Загальні положення: Практичний посібник. - Мн.: «Молодіжне наукове товариство», 2000. 160с.
8. Фінансове право. Підручник / За ред. проф. О.Н. Горбунової Видавництво «МАУП» М., 2003.
9. Фінансове право. Серія «Підручники, навчальні посібники» / За ред. проф. В.М. Мандріна Ростов-на-Дону Видавництво «Фенікс», 2002. 10. Ханкевіч ЛА. Налоги и налоговое право Республики Беларусь. Мн., 1999.